Структура асоціативно-семантичного поля "ворог" у дискурсі інформаційної війни

АСР₈ «роССія, роББія». На позначення Росії використовуються варіанти топоніма з графічними змінами: роССія, роSSія, що є алюзією на військову організацію нацистської Німеччини «SS». Ця абревіатура утворена від німецьких слів Schutz (охорона) та Staffel (загін). «SS» брала участь у каральних операціях проти різних народів, у т. ч. й українського. Отже, користувачі мережі використовують такі варіанти називання Росії з метою наголосити на подібності політики сучасної Росії та нацистського гітлерівського режиму. Тема нацизму простежується і в порівнянні Путіна з Гітлером, зокрема на рівні утворення лексеми Путлер (Пут-ін - Гіт-лер). У таких словах наявні семи `нацизм', `злочин', `геноцид'. Примітно, що таке слово на позначення російського президента з'явилося спочатку в самій Росії, де плакат із написом «Путлер капут!» розгорнули під час мітингу у Владивостоці в 2009 р. Внаслідок лінгвістичної експертизи, проведеної Міністерством юстиції РФ, слово визнали таким, що має «яскраво виражену емоційну оцінку особистості або діяльності Путіна В. В. як представника державної влади і має образливий характер» Фамилия Путлер признана экстремистской. URL: https:// www.kommersant.ru/doc/1148472. Паралелі між Гітлером і Путіним досить поширені, зафіксовані на рівні фразеологізмів: «хайль, Путер!», «Путлер: Майн Кримпф».

АСР9 «Путін». У деяких контекстах слово Росія внаслідок метонімії асоціюється із прізвищем російського президента. Тому зафіксовано паралельне вживання конструкцій Росія напала - Путін напав: Напавши на Україну, Путін атакував цивілізований світ (radiosvoboda.org, 24.04.18). АСР10 «сусід». Географічні особливості межування України з Російською федерацією лежать в основі позначення Росії лексемою «сусід»: Дивні метаморфози, що відбуваються нині з нашим патологічним сусідом, наштовхують на думку, що там відроджується навіть не СРСР чи Російська імперія, а справжня Орда (tyzhden. ua, 15.05.14). Ряд доповнюють також конструкції «північний сусід», «споконвічний сусід», «скажений сусід». АСР11 «брат». В основі такого позначення лежать іронічні асоціації, пов'язані з тим, що в російській світоглядній парадигмі українці та росіяни представлені як братні народи. Цей асоціативно-семантичний ряд поширений також оксиморонним словосполученням «ворожий брат» і сленговими лексемами братан, браток. АСР12 «Мокшандія». Така лексема на позначення Росії пов'язана з поширеною в певних колах теорією, що росіяни ближчі до фіно-угорського етносу (мокшів), ніж до слов'янського Чому українці називають росіян мокшанами. URL: https:// was.media/uk/2018-12-19-mokshany/ “Мінські угоди” - документи про тимчасове перемир'я у війні на Сході України, підписані на переговорах у м.Мінську у 2014 році.: Скільки разів Мокшандія вже підривала «мінські угоди»⁷⁰ (коментарі на eurointegration.com.uа, 18.07.19).

АСР13 «Мордор» («Російський Мордор»). Цією лексемою письменник Джон Толкін називав у своїх творах вигадану країну, що уособлювала зло. У 2014 р. українці почали застосовувати це слово, позначаючи Росію. Прийом був настільки популярним у мережі, що навіть «змусив» програму «Google Translate» під час перекладу з української мови російською замінювати слово «Росія» на «Мордор». Компанія «Google» пояснила такий огріх тим, що для створення якісного перекладу програма аналізує велику кількість публікацій. Користувачі українського сегменту мережі часто вживали ці слова як синоніми, тому програма перекладу теж почала їх автоматично замінювати⁷⁷. До того ж, зафіксовані факти перекладу слова «росіяни» лексемою «окупанти»⁷².

АСР14 зі стрижневою лексемою «Раша» об'єднує лексеми, утворені від англійського варіанту слова Росія - Russia: Рашка, Рашкобад, Рашкостан, Рашковатостан, Рашколяндія. АСР15 з висхідною лексемою «замовник». Така назва містить сему `звинувачення' Росії в ситуації на Донбасі. Цією лексемою позначають того, хто щось замовляє, тобто доручає кому-небудь виконати що-небудь⁷³. АСР формують такі слова й лексикалізовані сполуки, як «замовник сепаратизму», «замовник сепаратистського заколоту», «замовник війни»: Важливо зрозуміти плани Росії як головного «замовника» сепаратистського заколоту (texty.org.ua, 17.11.14).

Висновки

Отже, асоціативно-семантичне поле «ворог» маніфестоване широким набором конституентів. У межах поля виокремлено групу «країна-ворог», яку маніфестують лексеми, що стають синонімами до слова Росія. Виділено два типи асоціативно-семантичних рядів у межах групи: «офіційний» і «неофіційний». Перший репрезентований назвами без додаткових семантичних відтінків (Росія, Москва, Кремль). Другий нараховує 15 основних рядів, що на асоціативному рівні пов'язані з Росією (Орда, Мордор, бензоколонка, Раша, сусід, імперія, зло, ворог тощо). Використання подібних лексем в інформаційному просторі суттєво впливає на суспільну думку за рахунок емоційних відтінків значень і породжуваних ними яскравих образів, здатних врізатися в пам'ять. Також згадані лексеми є мовними репрезентантами суспільного розуміння образу ворога за умов війни на Сході України.

Список використаних джерел

1. АБВ. Збройний конфлікт в термінах (Путівник для України) / Д. Дуцик, В. Черниш, В. Вороніна та ін. Київ, 2019. 90 с. URL: https://mtot.gov.ua/files/uploads/082efe10-a3e0-11e9-9b89-731f32e113d5.pdf.

2. Гоцинець І. Л. Асоціативно-семантичне поле «Чорнобиль» в сучасному українському художньому дискурсі: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01. Київ, 2010. 24 с.

3. Гумилев Л. Н. От Руси до России: Очерки этнической истории. URL: http://dubenshov.ucoz.ru/2009/dok/ gumilev_lev-ot_rusi_do_rossii-royallib.ru.pdf.

4. Довганюк Е. В. Еволюція концепту краса в англомовному дискурсі XIV-XXI століть: дис.... канд. філол. наук: 10.02.04. Харків, 2017. URL: http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/13304/2/dis_Dovhaniuk.pdf.

5. Залізняк Л. Походження українців: між наукою та ідеологією. Київ: Темпора, 2008. 104 с.

6. Караулов Ю. Н. Ассоциативные поля и активная граматика. Функциональная семантика (язык, семиотика знаковых систем и методы их изучения). Москва, 1997. Ч. І. С.18-20.

7. Кирилюк О. Л. Асоціативно-семантична мікрогрупа «назва конфлікту» в дискурсі інформаційної війни. Закарпатські філологічні студії. 2019а. № 12. С.29-34.

8. Кирилюк О. Л. Мовні засоби творення образу ворога в умовах інформаційної війни. Наукові записки ЦДПУ ім. В. Винниченка. Серія Філологічні науки. 2019b. Вип. 187. С. 45-49

9. Кирилюк О. Л. Особливості мікрополя «ворожі війська» у структурі асоціативно-семантичного поля «ворог» (на матеріалі дискурсу російсько-української інформаційної війни). Вісник КНЛУ. Серія: Філологія. 2019с. Т. 22. № 2. С. 58-68.

10. Коротич К. В. Асоціативно-семантичне поле «безпека / небезпека» в дискурсі української преси XX-XXI століть: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01. Харків, 2007. 20 с.

11. Магда Є. Гібридна агресія Росії: уроки для Європи. Київ: КАЛАМАР, 2017. 268 с.

12. Слива Т. В. Асоціативно-семантична група як форма парадигматичної організації лексики: автореф. дис.. канд. філол. наук: 10.02.02. Київ, 2005. 25 с.

13. Трубецкой Н. С. Наследие Чингисхана: взгляд на русскую историю не с Запада, а с Востока. URL: http://gumilevica.kulichki.net/TNS/tns11.htm.

1. Dutsyk D., Chernysh V., Voronina V. ta in. ABV. Zbroinyi konflikt v terminakh (Putivnyk dlia Ukrainy) [ABC. Armed Conflict in Terms (Guide for Ukraine)]. Kyiv, 2019, 90 p. URL: https://mtot.gov.ua/files/uploads/082efe10-a3e0-11e9-9b89731f32e113d5.pdf [in Ukrainian].

2. Hotsynets I. L. Asotsiatyvno-semantychne pole “Chornobyl” v suchasnomu ukrainskomu khudozhnomu dyskursi. [Associative and semantic field “Chornobyl” in modern Ukrainian fictional discourse]: avtoref. dys.... kand. filol. nauk: 10.02.01. Kyiv, 2010. 24 p. [in Ukrainian].

3. Gumilev L. N. Ot Rusi do Rossii: Ocherki etnicheskoy istorii. [From Rus to Russia: Studies of Ethnic History]. 2009. URL: http://dubenshov.ucoz.ru/2009/dok/gumilev_lev-ot_rusi_do_rossii-royallib.ru.pdf (retrieved: 20.11.2019) [in Russian].

4. Dovhaniuk E. V. Evoliutsiia kontseptu krasa v anhlomovnomu dyskursi XIV - XXI stolit: dys.... kand. filol. nauk [The Evolution of the Concept BEAUTY in the English Discourse of the 14th-21st Centuries: PhD thesis]. Kharkiv, 2017. URL: http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/ 13304/2/dis_Dovhaniuk.pdf (retrieved: 20.11.2019) [in Ukrainian].

5. Zalizniak L. Pokhodzhennia ukraintsiv: mizh naukoiu ta ideolohiieiu [The Origin of Ukrainians: Between Science and Ideology]. Kyiv, Tempora, 2008, 104 p. [in Ukrainian].

6. Karaulov Ju. N. Assotsiativnye polya i aktivnaya grammatika [Associative Fields and Active Grammar]. Funkcional'naja semantika (jazyk, semiotika znakovyh sistem i metody ih izuchenija). [Functional Semantics (Language, Semiotics of Sign Systems and Methods of Their Studying)]. Ch. І, Moskva, 1997, pp. 18-20. [in Russian].

7. Kyryliuk O. L. Asotsiatyvno-semantychna mikrohrupa “nazva konfliktu” v dyskursi informatsiinoi viiny. [The Associative-Semantic microgroup “name of conflict” in the discourse of information war]. Zakarpatskifilolohichni studii, 2019a, № 12, pp. 29-34 [in Ukrainian].

8. Kyryliuk O. L. Movni zasoby tvorennia obrazu voroha v umovakh informatsiinoi viiny. [Linguistic Means of the enemy image formation in terms of the information war]. Naukovi zapysky TsDPU im. V. Vynnychenka. Seriia Filolohichni nauky, 2019b, Vyp. 187, pp. 45-49 [in Ukrainian].

9. Kyryliuk O. L. Osoblyvosti mikropolia «vorozhi viiska» u strukturi asotsiatyvno-semantychnoho polia “voroh” (na materiali dyskursu rosiisko-ukrainskoi informatsiinoi viiny). [Peculiarities of the microfield “hostile troops” in the structure of the associative-semantic field “enemy”(based on the discourse of the Russian-Ukrainian information war)]. Visnyk KNLU, Seriia: Filolohiia. 2019с, Tom 22, № 2, pp. 58-68 [in Ukrainian].

10. Korotych K. V. Asotsiatyvno-semantychne pole «bezpeka / nebezpeka» v dyskursi ukrainskoi presy XX-XXI stolit [Associative-Semantic Field «Safety / Danger» in Ukrainian Press Discourse of XX-XXI Centuries]. Avtoref. dys kand. filol. nauk. [PhD's thesis abstract]. Kharkiv, 2007. [in Ukrainian].

11. Mahda Yevhen. Hibrydna ahresiia Rosii: uroky dlia Yevropy [Russia's Hybrid Aggression: Lessons for Europe]. Kyiv, KALAMAR, 2017, 268 p. [in Ukrainian].

12. Slyva T. V. Asotsiatyvno-semantychna hrupa yak forma paradyhmatychnoi orhanizatsii leksyky [Associative-semantic group as a form of the paradigmatic organization of lexical units (in the material of the name of seasons in Russian)]: avtoref. dys.... kand. filol. nauk: 10.02.02. Kyiv, 2005. 25 p. [in Ukrainian].

13. Trubetskoy N. S. Nasledie Chingiskhana: vzglyad na russkuyu istoriyu ne s Zapada, a s Vostoka [The Legacy of Genghis Khan: a Perspective on Russian History not from the West but from the East]. URL: http://gumilevica.kulichki.net/ TNS/tns11.htm [in Russian].

Размещено на Allbest.ru