Українська антропонімія XVII ст. у маловідомому турецькому історичному джерелі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська антропонімія XVII ст. у маловідомому турецькому історичному джерелі

Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія.



Анотація

Статтю присвячено дослідженню українських антропонімів XVII ст., які засвідчені в маловідомому турецькому історичному джерелі «Дефтер Муфассал 1681 року». Простудійовано власні назви людей лише на літери І-J. Метою статті є аналіз власних назв, засвідчених у «Дефтері Муфассалі 1681 року». Щоб досягти мети, визначено такі завдання: 1) ознайомити читача з маловідомою турецькою історичною пам'яткою «Дефтером Муфассалом 1681 року»; 2) виокремити українські антропоніми XVII ст.; 3) провести аналіз власних назв людей та порівняти їх із сучасним українським антропоніміконом; 4) виявити ті оніми, які на сучасному етапі не зафіксовані. У розвідці використані описовий метод і методи аналізу та систематизації. Давні антропоніми, виокремлені з історичного джерела, - додаткове джерело антропонімікону, який функціонував на території України в XVII ст. Власні назви людей, що репрезентовані в «Дефтері Муфассалі 1681 року», свідчать про давність таких онімних утворень, адаптацію запозичених імен на україномовному ґрунті. Сумуючи вищезазначене, можемо стверджувати, що з 201 назви на І-J засвідчено такі, які: поширені і сьогодні на рівні власних імен людей і прізвищ; мають відмінності зі сучасними відповідниками на фонетичному рівні; не виявлені на сучасному етапі, знаходимо їх у похідних назвах; на сьогодні є екзотичними, рідко вживаються в сучасному антропоніміконі. Практична цінність статті полягає в тому, що виявлені та проаналізовані власні назви людей поповнили загальнослов'янський антропонімікон. У результаті розвідки було встановлено особливості антропонімії, що виділена з турецької пам'ятки «Дефтер Муфассал 1681 року», зокрема це історичне джерело засвідчує функціонування прізвищевих назв в Україні на кінець XVII ст., репрезентований список антропонімів літери І-J підтверджує, що у XVII ст. існував обширний реєстр запозичених власних імен, які адаптувалися на українському мовному ґрунті; законстатовано великий спектр різноманітних суфіксів (-ад, -ак, -ан, -ар, -ас, -аш, -ей, -ейк(о) -енко, -ець, -ик, -ил(о), -им, -ин, -ич, -иш, -ій, -к(о), -л(о), -ник, -ор, -ук, -ул, -ун, -ух), за допомогою яких творилися похідні імена/прізвиська/прізвищеві назви; сьогодні важко коментувати засвідчені антропоніми XVII ст. однозначно через те, що, очевидно, не завжди коректна транслітерація первинних записів у Дефтері, це стосується головно різночитання 5 (Imej, Irmenej), § (In§, ivafi§), і після приголосного (Istovim, Izvenilo) тощо; проаналізоваий фрагмент антропонімії «Дефтера Муфассала 1681 року» свідчить про те, що система українських власних назв історично і територіально об'єднана.

Ключові слова: антропонімія, запозичені імена, твірні основи, власні назви людей, «Дефтер Муфассал 1681 року».



UKRAINIAN ANTHROPONYMS OF THE 17^th CENTURY IN
A LITTLE-KNOWN TURKISH HISTORICAL SOURCE. IV.

Abstract. The article is intended to study Ukrainian anthroponyms of the 17^th century, which are recorded in the little-known Turkish historical source «Defter Mufassal of 1681». The proper names of people starting with І-J have been investigated into. The objective of the article is to analyze the proper names recorded in «Defter Mufassal of 1681». To achieve the objective, the following tasks are defined: 1) to acquaint the reader with the little-known Turkish historical monument «Defter Mufassal of 1681»; 2) to separate Ukrainian anthroponyms of the 17^th century; 3) to analyze the proper names of people and compare them with the modern Ukrainian anthroponymicon; 4) to identify those onyms that are not recorded at the present stage. The descriptive well analysis and systematization methods are used in the study. Ancient anthroponyms, extracted from a historical source, are an additional source of the anthroponymicon, which functioned in the territory of Ukraine in the 17^th century. The proper names of the people entered into «Defter Mufassal of 1681» testify to the antiquity of such onymic formations, the adaptation of borrowed names on Ukrainian-language grounds. Summarizing the above, one can say that of the 201 names starting with І-J there are those that: are common today at the level of proper names of people and surnames; have differences with modern equivalents at the phonetic level; are not detected at the present stage, but they can be found in derived names; today they are exotic, rarely used in modern anthroponymicon. The practical value of the article is that the discovered and analyzed proper names of people supplemented the All-Slavic anthroponymicon. As a result of the investigation, the peculiarities of anthroponyms isolated from the Turkish monument «Defter Mufassal of 1681» have been established. In particular, this historical source testifies to the functioning of surnames in Ukraine in the late 17^th century. The represented list of anthroponyms on І-J confirms that there was an extensive register of borrowed proper names, which were adapted on the Ukrainian language basis; a wide range of suffixes (-ад, -ак, -ан, -ар, -ас, -аш, -ей, -ейк(о) -енко, -ець, -ик, -ил(о), -им, -ин, -ич, -иш, -ій, -к(о), -л(о), -ник, -ор, -ук, -ул, -ун, -ух) with the help of which derived names/surnames were created have been established; today it is difficult to comment on the attested anthroponyms of the 17^th century. clearly due to the fact that the transliteration of the primary records in the Defter is not always correct, this mainly concerns the different readings of 5 (Imej, Irmenef), § (Iri§, ivafi§), і after a consonant (Istovim, Izvenilo), etc.; the analyzed fragment of the anthroponymy «Defter Mufassal of 1681» shows that the system of Ukrainian proper names is historically and territorially united.

Keywords: anthroponymy, borrowed names, creative stem, proper names of people, «Defter Mufassal (ca. 1681)».



Постановка проблеми

Український онімікон формувався впродовж багатьох століть. Тому важливим завданням сучасної ономастики є створення вичерпного банку даних антропонімів, які функціонують тепер і засвідчені в історичних джерелах. дефтер муфассал антропонім український турецький

Таким способом зможемо констатувати існування українського онімного простору в діахронії. Поява нових джерел інформації, зокрема історичної пам'ятки XVII ст. «Дефтера Муфассала 1681 року», сприяє оприлюдненню та студіюванню твірних основ антропонімів, словотвірних засобів, які репрезентовані в онімах, що виокремлені з джерельної бази XVII ст.

Аналіз досліджень

Матеріал статті зможемо використати для укладання «Словника антропонімів Поділля XVII ст.». Українська лексикографія має значні напрацювання в царині антропонімії [Редько 2007; Скрипник, Дзятківська 2005; Словник прізвищ 2002; Слюсар 2005; Трійняк 2005; Фаріон 2001; Чучка 2005; Чучка 2011]. Вагомим внеском у вирішенні проблеми формування повного переліку антропонімів є праці В.П. Шульгача [Шульгач 2008; Шульгач 2015; Шульгач 2016; Шульгач 2017;

Шульгач 2018, Шульгач 2019], однак залишається поза увагою значний масив власних назв людей, які «приховані» в маловідомих пам'ятках, до яких належить «Дефтер Муфассал 1681 року». Опрацювання індексу онімів цього джерела сприятиме поповненню українського антропонімікону в діахронії. Тому метою статті є аналіз власних назв, засвідчених у «Дефтері Муфассалі 1681 року». Щоб досягти мети, визначаємо такі завдання: 1) ознайомити читача з маловідомою турецькою історичною пам'яткою «Дефтером Муфассалом 1681 року»;

2) виокремити українські антропоніми XVII ст.;

3) провести аналіз власних назв людей та порівняти їх із сучасним українським антропоніміконом;

4) виявити ті оніми, які на сучасному етапі не зафіксовані.

Методи та методика дослідження

У статті використані описовий метод і методи аналізу, систематизації та порівняння. Для аналізу обрано понад 200 антропонімів на І-J.

Виклад основного матеріалу

Дефтер Муфассал 1681 року» - турецька історична пам'ятка, яка уможливлює вивчення соціально-економічних й певною мірою політичних відносин в Османській імперії (Порті), починаючи з XV ст. Це - детальні переписи (mufassal у перекладі означає «докладний») провінцій імперії - еялетів (eyalet), які містять назви міст (kal`e), містечок (varo§), сіл (kariye), відомості про підвладне, головно християнське, населення (re`aya), що повинно було сплачувати податки й різні додаткові побори натурою і готівкою [Крикун 2011, с. 603]. У Порті традиційно документація велася турецькою мовою, але арабською графікою. «Дефтер Муфассал 1681 року» оприлюднив відомий польський історик Даріуш Колодзєйчик. У книзі (Dariusz Kolodziejczyk. The Ottoman Survey Register of Podolia (ca. 1681). Defter-i Mufassal-i Eyalet-i Kamanige. Part I: Text, Translation, and Commentary / Dariusz Kolodziejczyk. - Kyiv - Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press for the Harvard Ukrainian Research Institute, 2004. - 672 p., 6 maps.) він як укладач і автор коментарів наводить текст Муфассала сучасною турецькою мовою, транскрибуючи латинкою.

Рукопис «Дефтера Муфассала 1681року» - це книга, у якій текст займає 361 сторінку. Муфассал опубліковано на основі мікрофільму цього рукопису, який зберігається в Головному Османському архіві у Стамбулі (Ba§bakanlik Osmanli Ar§ivi). Детальний палеографічний опис цієї пам'ятки подає Д. Колодзєйчик у вступі. Документ не має ні заголовка, ні дати. За аналогією до подібних документів інших провінцій Порти, Д. Колодзєйчик називає його Defter-i Mufassal-i Eyalet-i Kamanige. Хто ж уклав цей важливий для Порти документ? На основі записів географічних та власних назв людей Д. Колодзєйчик обґрунтував походження укладачів муфассала. Встановлено, що вони вихідці з південнослов'янських земель (Болгарії, Македонії, Боснії) [Kolodziejczyk 2004, с. 31]. Укладачів супроводжували турецькі військові. Загальний нагляд за переписом населення Кам'янецького, Язловецько- го, Барського і Меджибізького санджаків Подільського еялету здійснював Ахмед-паша - дефтердар - скарбник Порти.

«Дефтер Муфассал 1681року» має дві частини. Перша репрезентує річні доходи султана і кам'янецького бейлербея з аялету, кількість промислів та наявність дозволів на підприємницьку діяльність, перелік володінь великого візиря Ахмеда- паші Кьопрюлю-заде [Kolodziejczyk 2004, с. 73-78].

У другу частину входить перелік назв усіх зареєстрованих поселень (844) і поіменний реєстр дворів та їх господарів [Kolodziejczyk 2004, с. 79-277, 300-453]. Д. Колодзєйчик уважає, що за кількістю зафіксованих поселень та їхніх назв муфассал є найбільш вичерпним джерелом для Подільського воєводства аж до ХХ ст. [Kolodziejczyk 2004, с. 1]. Слід зазначити, що проблем із ідентифікацією назв географічних об'єктів та записом власних назв у цій історичній пам'ятці було багато, головна причина в тому, що назви дуже багатьох поселень у муфассалі орієнтовані на їхнє польське звучання [Крикун 2011, с. 612-614]. Однак примітно, що антропонімікон українського населення, що переважало на Поділлі, все ж передається в пам'ятці наближено до українського звучання (Mihaylo, Ulas, Yurko). У Муфасса- лі відчутний вплив норм турецької мови в записах ойконімів та антропонімів, зокрема було обов'язкове подання літери І на початку тих із них, які мали збіг s і z з іншими приголосними (Iskala, Izvan). Будемо

розглядати в статті саме ці назви, які отримали турецьке нашарування - початкове і (напр., ispmdon, istanko) і ті, які в українській мови починаються на і (напр. ilgenko, ivasko). У тексті подаватимемо всі варіанти назв, адже в окремих випадках назви з початковим і залишились в українському антропоніміконі і до сьогодні. Яскравим прикладом цього є зафіксований в Дефтері онім istanenko, а сьогодні маємо такі варіанти: Істаненко, Станенко.

Видання Дефтера Муфассала [Kolodziejczyk 2004] має чітку структуру. Він складається з переднього слова, у якому професор Віктор Остапчук детально представив процес підготовки цього історичного джерела (від ідеї до її реалізації) та вступної частини, в якій Д. Колодзєйчик описав історичні події, які відбувалися на території частини Поділля - у кінці XVII ст. Османської провінції, зосередився на аналізі змісту, організації, призначенні, функції та фізичного опису Дефтера Муфассала. Особливої уваги заслуговує та частина праці, у якій репрезентовано османський реєстр як мовне, топографічне, демографічне та економічне джерело. У цій частині роботи розписано принципи публікації цього історичного джерела, подано легенди та нотатки про турецьку та українську транскрипції, важливим для читача є параграф «Як читати Деф- тер». Для ономаста дорогоцінними є параграфи, присвячені антропонімії та топонімії [Купчинська 2021, c. 282-283].

Текст Дефтера Муфассала - це описи міст та сіл Кам'янецького, Меджибізького, Барського та Язловецького санджаків. Особливої наукової ваги має довідковий апарат цього видання. Представлено десять таблиць (1. Османські намісники Кам'янецького аялету; 2. Ідентифіковані та невідомі місцевості, зареєстровані в муфассалі; 3. Населені та безлюдні місцевості на Османському Поділлі; 4. Християнське та єврейське населення Османського Поділля; 5. Найпопулярніші населені пункти Поділля; 6. Реальні та майбутні доходи в Османському Поділлі тощо), карти (1. Територія навколо Сатанова (із вставкою: Кучманський шлях в межах Поділля); 2. Місцевість навколо Чорного Острова та Плоскирова; 3. Місцевість навколо Ме- джибіжа та Константинова; 4. Місцевість навколо Язловця; 5. Місцевість навколо Кам'янця; 6. Місцевість навколо Бару), глосарій, індекси антропонімів (Українські (руські) та деякі польські імена (крім поляків у Кам'янці); імена поляків, зареєстрованих у Кам'янці (лише християнські імена); єврейські імена; вірменські імена; грецькі, болгарські та південнослов'янські імена), ойконімів та інших географічних та етнічних назв. Дуже інформативним серед додатків є конкорданс турецьких відповідників українських власних назв. В «Індексі власних назв» подано чотири позиції: 1) транскрипція (запис латинкою того, як звучала назва); 2) арабське написання; 3) інтерпретація власної назви; 4) сторінка в Дефтері. У статті опускаємо арабський запис та потрактування цієї назви Д. Колодзєй- чиком, для нас дуже важливим є транскрибоване українське звучання антропоніма. Ми не можемо бути абсолютно впевненими в тому, що цей запис української власної назви правильний, але ми переконані, що затранскрибовані форми антропонімів максимально наближаються до реального звучання цих онімів у XVn ст. Доказом цього є: 1) сучасні відповідники-пропріативи; 2) похідні форми від зафіксованих в Дефтері антропонімів. Тому, аналізуючи український антропонімікон цього історичного турецького джерела, будемо обов'язково зважати на цих два аспекти [Купчинська 2021, с. 282-283].

І? [325] (*Іч/Іць (Isaak) < *Іч/Іць < можливо, від Іконій, Ікар (Тр., с. 149)). Сьогодні виявлено лише 19 носіїв прізвища Іць, засвідчено низку споріднених прізвищ на сучасному етапі: Іценко, Іцко- вич, Іцков, Іцко. Варіант Іч не засвідчений https:// ridni.org/karta/. Однак він існував, бо зафіксовано антропонім Ічко, у якому його виявлено.

ifko [136, 233, 303, 335, 361] (Ічко/Іцько < *Іч/ Іць + -к(о) < правдоподібно, від Іконій, Ікар (Тр., с. 149) або Ісак (ДМ, с. 544)). Сьогодні обидва варіанти функціонують на рівні прізвищ: Ічко має 25 носіїв (пор. Іченець), а Іцько - 5 одиниць.

iflasko [99] (*Іфласко/*Фласко < *Іфлас /*Флас + -к(о) < можливо, від Влас (Тр., 72) або Флавій (ДМ, с. 544)). У сучасному українському антропо- німіконі не виявлено таких назв, але маємо таке засвідчення: Mary Flasko (1915) https://ridni.org/karta/.

ihnat [29, 33, 36, 42-43, 51, 53, 55, 62-63, 72, 76, 84, 88-89, 102, 108, 113-14, 118, 121, 125-27, 131, 133, 140, 144-46, 149, 152, 154-56, 165,-66, 169, 178-79, 185, 210, 215, 218, 226, 228, 231, 235, 242, 245-48, 257, 263, 268, 279, 282, 301, 303, 30910, 325, 328, 340-42, 358, 366] (Ігнат/Гнат (< Гнат, Ігнат, Ігнатій (Тр., с. 90-91)). У XVH ст. антропоні- ми Ігнат/Гнат головно функціонували як імена, а на сучасному етапі маємо 726 од. прізвища Ігнат і 430 од. Гнат https://ridni.org/karta/.

ihnatfenko [93-94] (Ігнатченко/Гнатчен- ко (< Ігнат/Гнат + -к(о) < Ігнат, Гнат, Ігнатій (Тр., с. 90-91)). Обидва варіанти антропоніма збереглися до сьогодні, зафіксовано 968 носіїв прізвища Ігнат- ченко та 434 - Гнатченко https://ridni.org/karta/.

ih[n]atfenko [94] (*Іг[н]атченко/Г[н]атченко (< Іг[н]ат/Г[н]ат + -к(о) < Ігнат, Гнат, Ігнатій (Тр., с. 90-91)). У Дефтері відновлена автором покажчика літера н споріднює цей антропонім з попереднім, однак на сучасному етапі зафіксоване прізвище (342 од.) https://ridni.org/karta/ Гатченко, яке не має ніякого семантичного стосунку на рівні твірної основи до Гнатченко.

ihnatenko [178] (Ігнатенко/Гнатенко (< Ігнат/ Гнат (Тр., с. 90-91) + -енко). Обидва варіанти дуже популярні на всій території України: Ігнатенко - 12786 од., Гнатенко - 4214 носіїв https://ridni.org/ karta/.

ihnatey [159] (Ігнатей/*Гнатей (< Ігнат/Гнат (Тр., с. 90-91) + -ей (пор. Микитей, Пилипей. Суфікс -ей, доданий до власного імені, надає йому зменшеного, а разом із тим якогось шанобливого відтінку (Ред., с. 119)). Антропонім Гнатей не функціонує на сучасному етапі ні як прізвище, ні як ім'я. Прізвище Ігнатей сьогодні мають 6 носіїв https://ridni.org/karta/.

ihnatiy [277] (Ігнатій /Гнатій (< Ігнатій/ Гнатій

(Тр., с. 90-91)). У турецькій пам'ятці антропонім Іг- натій репрезентує низку імен. У сучасному українському антропоніміконі обидва варіанти трансоні- мізувалися в прізвища, засвідчено 63 од. - Ігнатій і Гнатій - 62 од. https://ridni.org/karta/.

ihnatko [233] (Ігнатко/Гнатко (< Гнат, Ігнат (Тр., с. 90-91) + -к(о)). Тепер Ігнатко/Гнатко функціонує і на рівні імен, і на рівні прізвищ (Ігнатко - 496 носіїв, а Гнатко - 708 https://ridni.org/karta/.

ihor [241] (Ігор (< Ігор (Тр., с. 147-148)). Ігор як ім'я в Україні дуже популярний, а як прізвище, яке є наслідком трансонімізації, є в трьох носіїв https://ridni.org/karta/.

ihora$ [171] (*Ігораш < Ігор (Тр., с. 147-148) + -аш (пор. Дмитраш, Лукаш (Ред., с. 115)). Ні як ім'я, ні як прізвище нам не вдалося зафіксувати на сучасному етапі цей антропонім. І відповідно й наступний також.

ihora^ko [171] (*Ігорашко < Ігораш + -к(о) < Ігор (Тр., с. 147-148) + -аш (пор. Дмитраш, Лукаш (Ред., 115)).

ihoriy [171-72, 190] (*Ігорій < Ігор (Тр., 147-148) + -ій (пор. Карпій, Павлій (Ред., с. 137). Така форма антропоніма втрачена в сучасному антропонімікою

ihotas [275] (*Іготас < Ігота + ас (пор.Курилас, Юрас (Ред., с. 112) < Іг (можливо, пов'язано із Ігнат, Ігор? (пор. рос. Игоша https://lexicography.onIine/ onomastics/superanskaya ) + ота (пор. Джигота, Ла- гота (Ред., с. 148)). Цей антропонім не зберігся.

ijdanko [104] (*Іжданко/Жданко < Ждан (Тр., с. 137) + -к(о)). До сьогодні зберігся варіант Ждан- ко, є 43 носії цього прізвища https://ridni.org/karta/.

ilafenko [323] (*Ілаченко < Ілак (Тр., с. 151) + -енк(о) < Іл(я/ьо) + -ак (пор. Микитчак, Юрчак (Ред., с. 107)) < Ілля). Нам не вдалося віднайти таке прізвище на сучасному етапі.

І1а§ [20, 175, 225] (Ілаш (Тр., с. 151) < Іл(я/ьо) + -аш (пор. Петраш, Федаш (Ред., с. 115) < Ілля). Сьогодні зафіксовано 56 носіїв цього прізвища https://ridni.org/karta/.

ilfenko [94] (Ілченко/Ільченко < Ілко /Ілько + -енк(о) < Іл(я/ьо) + -к(о) < Ілля). Сучасний український антропонімікон представлений однією одиницею варіанта Ілченко і 14682 - Ільченко https:// ridni.org/karta/.

ilfeyko [98] (*Ілчейко/*Ільчейко < Ілчей/Іль- чей + -к(о) < Ілко /Ілько + -ей) (пор. Марфей, Вере- мей (Ред., с. 119) < Ілля). Обидва варіанти втрачені, однак антпропонімна модель залишилась актуальною.

ilefan [122] (*Ілечан < Ілек/Ілик (Тр., с. 151) + -ан (пор. Сидоран, Юрцан (Ред., 111 ) < Іл(я/ьо) + -ек/-ик < Ілля). Зафіксований у Дефтері антропонім утрачений.

ilefko [236] (Ілечко < Ілек/Ілик (Тр., с. 151) + -к(о) ) < Іл(я/ьо) + -ек/-ик < Ілля). У сучасному українському антропоніміконі прізвище Ілечко функціонує (453 од.) https://ridni.org/karta/.

ileyfenko [169] (*Ілейченко < Ілейко + -енк(о) < Ілей + -к(о) < Іл(я/ьо) + -ей (пор. Марфей, Веремей (Ред., с. 119)) < Ілля). Як бачимо, частини засвідченого в Дефтері антропоніма Ілейченко є на сьогодні, однак саме таку назву нам не вдалося виявити.

ileyko [33, 40, 47, 50, 63, 66, 90, 185, 188, 27273, 328, 351] (Ілейко < Ілей + -к(о) < Іл(я/ьо) + -ей)

< Ілля). Цю назву як прізвище використовують 110 носіїв у сучасній Україні.

ilisa [128, 154] (*Іліса < очевидно, від Єлисей (др.-євр. 'elisa' бог - порятунок; лат. Eliseushttps:// lexicography.online/ommastics/superanskaya/%D0% B5/%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B5 %D0%B9). Ні імені такого, ні прізвища на сучасному етапі ми не зафіксували.

ilisey [172] (*Ілісей < очевидно, від Єлисей). Фонетичний варіант Ілісей у сучасному українському антропонімікою не виявлений, однак є шість носіїв прізвища Єлісей https://ridni.org/karta/.

iliya [141, 143, 154, 335, 343, 347] (Ілія < Ілія (Тр., 151) < Ілля). Зафіксовано на сучасному етапі лише одиного носія фонетичного варіанта прізвища Ілія. Як ім'я цей антропонім репрезентовано в лексикографічних працях (Тр., с. 151).

ilko [17, 20, 38-39, 42, 48, 53-54, 57, 64, 74, 81, 85, 94?, 98, 107, 110, 126, 138, 140, 148, 160, 185-86, 190, 236-37, 265, 268, 272, 304, 308-09, 327, 330, 334, 351, 355, 358, 361, 364, 366] (Ілко/Ілько < Іл(я/ ьо) + -к(о) < Ілля). Обидва варіанти (з палатальним л і з твердим) функціонують у сучасному іменнику українців (Тр., с. 151-152).

ilkovif [361] (*Ілковіч/Ільковіч/ Ілкович/Іль- кович < Ілко/Ілько + -овіч/-ович < Іл(я/ьо) + -к(о)

< Ілля). Запис цієї назви в Дефтері можна сьогодні інтерпретувати по-різному. Варіант Ілковіч втрачений, Ількович має 285 носіїв, а Ільковіч - лише 4 носії та Ілкович - один носій. Причина непропорційної презентації цих варіантів, очевидно, криється в сучасних правописних нормах https://ridni. org/karta/.

ilkovinfiy [185] (*Ілковінчій/ *Ільковінчій/ *Ілковинчій/ *Ільковинчій < *Ілковінко/ *Ільковін- ко/ *Ілковинко/ *Ільковинко + -ій < *Ілковін/ *Ілько- він/ *Ілковин/ *Ільковин + -к(о) < Ілко/ Ілько + -ов + -ин/-ін < Іл(я/ьо) + -к(о) < Ілля). Ні один із варіантів назви до сьогодні не зберігся, хоч маємо репрезентовані в сучасній антропонімії актуальні форманти.

ilunef [118] (*Ілунеч/* Ілюнеч/* Ілунець/*Ілю- нець + -еч(-ич)/ -ець (пор. Кирич, Хомич (Ред., с. 135), Данилець, Іванець (Ред., 126)) < Іл(я/ьо) + -ун (пор. Грицун, Федун (Ред., с. 156) < Ілля). Усі варіанти назви втрачені, але знову ж таки маємо зафіксовані суфікси, які поширені в сучасній антропонімії України.

ilya [18, 27-28, 64, 92, 118, 128, 168, 350] (Іля (Тр., с. 152) < Ілля). Як прізвище цю назву використовує два носії https://ridni.org/karta/, однак відомий омонімічний розмовний варіант імені.

ilya§ [17-18, 49, 64, 81, 94, 141, 188, 240, 242, 245, 248, 274, 275, 285, 299, 302, 321] (Іляш < Іля + -аш (пор. Матяш, Юраш (Ред., с. 115) < Ілля).

Сьогодні зафіксовано 240 од. такого прізвища https://ridni.org/karta/.

imef [44] (*Імеч/*Імець < Ім? (пор. Іменко,

Імин (Тр., с. 124) + -еч(-ич)/ -ець (пор. Кирич, Хомич (Ред., 135), Данилець, Іванець (Ред., с. 126)) < Євмен). Обидва варіанти не збереглися до сьогодні, але спостерігаємо діахронне функціонування словотвірних суфіксів.

imilan [298] (*Імілан /*Імилан < Єміліан, Омелян, Емілій). Фонетичні варіанти XVII ст. втрачені на рівні прізвищ. Однак цей антропонім у Дефтері використовується як ім'я. Тому не слід відкидати імовірности функціонування фонетичного варіанта на рівні власної назви людини на сучасному етапі, хоч такого нема зареєстрованого (Тр., с. 269-270).

imiliya [155] (*Імілія < Емілія). Нам не вдалося зафіксувати сьогодні такого варіанта назви ні на рівні імен, ні на рівні прізвищ.

imilyan [39] (*Імілян /*Імилян < Єміліан, Омелян, Емілій). Обидва варіанти антропоніма XVII ст. занепали, однак вони свідчать про широкий діахронний спектр варіантности українських власних назв.

imladenko [230] (*Імладенко/*Младенко (пор. Молоденко (13 носіїв) < Імлад/Млад + -енко). Не- повноголосні варіанти прізвища втрачені, однак є споріднені: Младьонов, Младінов https://ridni.org/ karta/.

imlatan [51] (*Імлатан < ?). На жаль, важко визначити твірну основу цього втраченого антропо- німа, але маємо репрезентовані суфікси (-ат, -ан), які актуальні і в сучасній антропонімній системі України.

їп$ [342] (*Іріш/*Іриш < Ір (пор. Ірха, Іршан, Іршко (Тр., 157)) + -иш/ -іш (пор. Гавриш, Павлиш (Ред., 136)) < Іринарх, Іриней?). Обидва варіанти занепали, однак сьогодні маємо споріднені.

irmas [169] (*Ірмас < Ірм (пор. Єрм, Ярмаль, Єрмаш/Ярмаш (Тр., с. 133-134) (< Єрмій, Єрмолай) або Ірма + -ас (пор. Демидас, Федас (Ред., 112)).

irmenef [172] (*Ірменеч/*Ірменець < Ірмен ? + -еч/-ець < Ірм (пор. Єрм, Ярмаль, Єрмаш/Яр- маш (Тр., 133-134) + -ен (пор. Баден, Груден (Ред., с. 121)). Складно точно визначити зв'язок із твірною основою. Можливо, назва здеформована. Обидва варіанти втрачені.

irmenotenko [113] (*Ірменотенко < Ірменот(а) + -енко < Ірмен + от(а) (пор. Дребота, Гургота (Ред., с. 148) < Ірм (пор. Єрм, Ярмаль, Єрмаш/Ярмаш (Тр., 133-134) + -ен (пор. Баден, Груден (Ред., 121)). Назва занепала.

irmiy [172] (*Ірмій < Єрмій (Тр., с. 133)). І як ім'я, і як прізвище цей антропонім сьогодні не зафіксовано.

irofik [358] (*Ірочік/*Ірочик < *Ірок + -ик/-ік (пор. Гнатик, Гриник (Ред., с. 128) < *Ір + -ок (пор. Назарок, Федючок (Ред., с. 146) < Іриней, Іриній (Тр., с. 157)). Такі варіанти власних назв не існують в сучасному українському антропоніміконі, але маємо репрезентовані суфікси (-ик/-ік, -ок), які тепер дуже поширені.

irsim [65] (*Ірсім/*Ірсим (пор. Урсул) < Ірс/ Ірс (?) + -им/-ім (пор. Борим, Гудим (Ред., с. 131)). Ні один із варіантів не зберігся.

Irsul [27] (Ірсул (пор. Урсул) < Ірс (пор. Урс (Тр., с. 369)) + -ул (пор. Мікул, Радул (Ред., с. 154)). На території сучасної України маємо лише одного носія прізвища Ірсул, а Урсул, до прикладу, зреалізоване 977 одиницями https://ridni.org/karta/.

isa [127] (Іса (пор. Іся (Тр., с. 158) < Ісак або Ісай (ДМ, с. 545)). У сучасному антропоніміконі засвідчено 5 од. прізвища Іса https://ridni.org/karta/.

`isa [108] (*Їса < Ісак або Ісай (ДМ, с. 545)). Назва втрачена.

isa?enko [109-10] (Ісаченко < Ісак + -енк(о)). Прізвище Ісаченко поширене на території України (1786 од.) https://ridni.org/karta/.

isa?eyko [178] (*Ісачейко < Ісак + -ейк(о) (пор. Данилейко, Івасейко (Ред., с. 120)). Антропонім XVII ст. втрачено.

isak [19, 40, 146] (Ісак < Ісак (Тр., с. 158)). Ім'я Ісак і його варіанти широко представлені в сучасному антропоніміконі України, і омонімічне прізвище репрезентоване 1291 од. https://ridni.org/karta/.

isay [20, 42, 118, 210] (Ісай < Ісай (Тр., 158)). І прізвище (438 од.), й ім'я засвідчені на сучасній мапі України.

`isay [155, 322] (*Їсай < Ісай (Тр., 158)). Фонетичний варіант Їсай втрачений.

isay?enko [20] (Ісайченко < Ісайко +-енк(о) < Ісай + -к(о) < Ісай). Зафіксовано сьогодні 162 носії цього прізвища.

isaye? [118] (*Ісаєць/*Ісаєч < Ісай + -еч(-ич)/ -ець (пор. Кирич, Хомич (Ред., 135), Данилець, Іва- нець (Ред., с. 126) < Ісай). Обидва варіанти втрачені, але засвідчено споріднені Ісаєв, Ісаєнко.

isayenko [114, 226] (Ісаєнко < Ісай + -енк(о)). Це прізвище дуже поширене і сьогодні, маємо 3575 фіксацій https://ridni.org/karta/.

isayko [63, 116] (Ісайко < Ісай + -к(о)). Засвідчено на сучасному етапі 301 носія https://ridni.org/ karta/.

isfirite? [134] (*Ісфірітеч/*Ісфірітець/*Ісфи- ритеч/*Ісфиритець/*Сфірітеч/*Сфірітець/*Сфири- теч/*Сфиритець < Свирид (Свиридон, Спиридон) + -еч (-ич)/ -ець). Усі варіанти цього прізвища XVII ст. занепали. Можливо, що назва була частково здеформована.

ishak [278] (Ісхак < Ісхак lexicography.online/ onomastics/superanskaya/и/исхак). Сучасний український антропонімікон містить цю назву. Так, прізвище Ісхак має двоє носіїв.

isidor [108, 260, 322] (*Ісідор/*Ісидор/Сидор

< Сидір/Сидор). Варіанти з початковим і втратилися на рівні прізвищ, поширеним є Сидор (3167 од.) https://ridni.org/karta/. Щодо імен, то маємо сучасне жіноче ім'я Ісидора/Ізидора (Тр., 158).

isiduh [350] (*Ісідух/*Ісидух/Сідух/*Сидух

< Ісід/Ісид/Сід/Сид + -ух (пор. Петрух, Янух (Ред., с. 160) < Сидір). Перших два варіанти на сучасному етапі не зафіксовано, щодо третього, то маємо вісім носіїв цього прізвища https://ridni.org/karta/. Четвертий варіант нам не вдалося виявити.

isidus [259] (*Ісідус/*Ісидус/*Сідус/*Сидус < Ісід/Ісид/ Сід/Сид + -ус (пор. Гринус, Климус (Ред., с. 158) < Сидір). Ні один із цих варіантів не про- слідковується в сучасному українському антропоні- міконі.

isimeklo [286] (*Ісімекло/*Ісимекло/*Сімекл о/*Симекло < (Ісімек/Ісимек/Сімек/Симек + -л(о) (пор. Стисло, Скобло (Ред., с. 143)). Назва із затемненою твірною основою, можливо, спотвореною. Ні один із варіантів не спостерігаємо тепер.

isimoyla [341] (*Ісімойла/*Ісимойла/*Сімойл а/*Симойла (пор. Joren Simoila (1672)) https://ridni. org/karta/ < Самойло ?). Усі варіанти занепали.

isimorsenko [104] (*Ісіморсенко/*Ісиморсен ко/*Сіморсенко/*Симорсенко < Ісіморс/Ісиморс/ Сіморс/Симорс + -енко). Твірна основа затемнена, а суфікс свідчить про українську модель прізвища.

iskabarin [99] (*Іскабарін/*Іскабарин/*Скаб арін/*Скабарин < Іскабар/Іскабар/Скабар/Скабар + -ін/-ин < Іскаб/Іскаб/Скаб/Скаб + -ар (пор. Гонтар, Куцар (Ред., с. 112)). Можливо, твірна основа цього антропоніма пов'язана з апелятивом скаб(а) (Ред.. ІІ, с965). Ні один із цих варіантів не зберігся.

Наступні три антропоніми містять спільну твірну основу Іскар/Скар (пор. Скарупа, Скаруць- ка https://ridni.org/karta/), яку варто, очевидно, пов'язувати з іє. *sker-/*sker- - випорожнятися (ЕСУМ V, с. 266).

iskare? [237] (*Іскареч/*Іскарець/*Скареч/*С карець < Іскар/Скар +-еч/-ець).

iskaronus [52] (*Іскаронус/*Скаронус < Іска- рон(ь)/Скарон(ь) + -ус (пор. Дмитрус, Матус (Ред., 158)) < Іскар/Скар + -он(ь) (пор. Яронь (Ред., с. 147)).

iskarula [363] (*Іскарула/*Скарула < Іскар/ Скар + -ул(а) (пор. Савула, Стецула (Ред. с. 154)). Ні один варіант із цих трьох антропонімів не дійшов до нашого часу.

iskelka [64] (*Іскелка/*Скелка < Іскел(я)/ Скел(я) + -к(а). Цей антропонім відапелятивного походження. Пов'язувати його слід із іє. *(s)kel- - різати, *kel- - бити (ЕСУМ V, c. 262). У сучасному антропоніміконі спостерігаємо споріднені назви: Скелєва, Скелев https://ridni.org/karta/, однак засвідчених у XVII ст. варіантів сьогодні нам не вдалося зафіксувати.

iskolodim [98] (*Ісколодім/*Ісколодим/*Ско лодім/*Сколодим < Ісколод/Сколод + -им/-ім (пор. Борим, Гудим (Ред. с. 131)). Засвідчений антропо- нім пов'язаний із: колода, сколоти, що, очевидно, споріднений із *kolti - рубати, розсікати, розщеплювати, колоти (ЕСУМ ІІ, с. 517). Ні один із варіантів не зберігся до сучасного етапу.

iskolom [104] (*Ісколом/*Сколом (пор. Sko- llom (1911-1954) https://ridni.org/karta/)). На сьогодні нам не вдалося знайти такого антропоніма. Можливо, це здеформована назва. Щодо її походження, то маємо припущення, що вона пов'язана з: сколо- мутити/скаламутити, коломітний (ЕСУМ ІІ, c. 519).

iskopene? [104] (*Іскопенеч/*Іскопенець/*Ск опенеч/*Скопенець (Скопенко, Скопенок, Скопень, Скопенков https://ridni.org/karta/) < скоплений + -еч/-ець). Усі варіанти антропоніма занепали.

iskoy [314] (Іской/Ской < Иской, можливо з гр. isko - думати, висловлюватися https://lexicography.

online/onomastics/superanskaya/и/иской). Правдоподібно, у Дефтері йдеться про рідкісне тепер ім'я, яке зафіксоване в сучасному українському іменнику (Тр., с. 159), засвідчено й одного носія прізвища Ской https://ridni.org/karta/. Із цим антропонімом пов'язані наступні два засвідчення в Дефтері.

iskoye? [139] (*Іскоєч/*Іскоєць/*Скоєч/*Скоє ць < Иской + -єч/-єць). Маємо сучасні споріднені назви: Іскович, Ісков https://ridni.org/karta/, однак засвідчені в XVII ст. антропоніми не збереглися.

iskoyenko [302] (*Іскоєнко/*Скоєнко < Иской + -енко). Обидва варіанти занепали.

iskuran [361] (*Іскуран/*Скуран (пор. Стиран (Ред. ІІ, с. 1014)) < Скур (< скурати - виграти, добути, одержати, дістати (ЕСУМ V, с. 292) + -ан (пор. Бажан, Продан (Ред., с. 111)). Сьогодні обидва варіанти не вдалося підтвердити, однак існують споріднені назви: Іскуратова, Скуратов, Скуратівський https://ridni.org/karta/.

isli§a [137] (*Ісліша/* Іслиша/*Сліша/Слиша

< слихати, слишати, слихи (ЕСУМ V, с. 301)). На сьогодні лише один із чотирьох варіантів функціонує в сучасному антропоніміконі, є сім носіїв прізвища Слиша https://ridni.org/karta/, однак маємо спільнокореневі власні назви: Слиш, Слишик, Слишко, Слишка та ін.

ismernik [303] (*Ісмернік/*Ісмерник/*Смер нік/*Смерник (пор. Mendel Smernic (1866-1937) https://ridni.org/karta/, Смирний (Ред.ІІ, с. 981))

< правдоподібно, цей антропонім семантично пов'язаний із смирний (пор. схв. смеран - скромний, лагідний, покірний (ЕСУМ V, с. 322)) + -ик (пор. Рудик, Смілик (Ред., с. 129)).

isodor [258] (*Ісодор/*Содор (пор. Sofia Sodor (1884) https://ridni.org/karta/) < Сидор, Ісидор/Із- идор (Тр., с. 336)). У сучасному антропоніміконі ці назви втрачені.

ispiridon [148] (*Іспірідон/*Іспиридон/Спі- рідон/Спиридон < Спиридон (Тр., 346)). Сьогодні ім'я Спиридон функціонує, однак маємо й омонімічні прізвища: Спірідон (5 од.) та Спиридон (18 од.) https://ridni.org/karta/.

ispirus [342] (*Іспірус/*Іспирус/*Спірус/*Спи рус (пор. Maria Spirus (1776)) < Іспір/Спир(а) (Тр., с. 326) + -ус (пор. Гринус, Левус (Ред., с. 158) < Спиридон). Усі варіанти втрачені.

ista?idor [275] (*Істачідор/*Істачидор/*Стачі дор/*Стачидор < можливо, від стачити - вистачати, постачати (ЕСУМ V, с. 403) + -ор (стачит(д)ор - той, хто постачає)). Ні один із варіантів назви не дійшов до наших днів.

istafiy [32, 56, 62, 82?, 91, 149, 182] (*Істафій (пор. Істафієв)/Стафій (пор. Стафійчук, Стафіняк)

< Євстафій (Тр., с. 125)). На сьогодні засвідчено 63 од. прізвища Стафій https://ridni.org/karta/. Зафіксований омонімічний варіант власного імені (Тр., с. 276).

istah [43, 169, 174] (*Істах/Стах < Стах (Тр., с. 276) < Євстафій (Тр., 125)). Зафіксовано 560 носіїв прізвища Стах https://ridni.org/karta/.

istanenko [139, 272] (Істаненко/Станенко < Стан (< Станіслав, Станимир, Нестан і подібні) +

-енко). Обидва варіанти засвідчені в сучасному ан- тропоніміконі: Істаненко 1 од., а Станенко - 56 од. https://ridni.org/karta/. Маємо чимало й споріднених назв: Стан, Станкевич, Станько та ін.

istanilan [19] (*Істанілан/*Істанилан/*Станіл ан/*Станилан (пор. Stanilan (1970) https://ridni.org/ karta/) < Станило (< Стан (< Станіслав, Станимир, Нестан і подібні) + -ил(о) (пор. Журило, Синило (Ред., с. 131) + -ан (пор. Процан, Федоран (Ред., с. 111)). Усі варіанти XVII ст. втрачено, але антропо- німний матеріал свідчить, що всі засоби і способи творення збереглися до сьогодні.

istanko [161] (*Істанко/Станко < Стан (< Станіслав, Станимир, Нестан і подібні) + -к(о) (пор. Гнатко, Захарко (Ред., с. 14)). На сучасному етапі виявлено 664 од. прізвища Станко https://ridni.org/ karta/.

istarunik [309] (*Істарунік/*Істаруник/*Ста рунік/*Старуник < Старун (пор. Старунь (Ред.ІІ, с. 1004)) + -ік/-ик) < С(с)тарий + -ун (пор. Тихун, Хорошун (Ред., с. 156). Ні одного з чотирьох варіантів антропоніма не виявлено на сьогодні, однак маємо споріднені назви: Старчак, Старчук (СЧ, с. 335).

istas [49, 210, 266, 328, 334] (*Істас/Стас < Стасій, Станіслав (Тр., с. 347)). Стас популярне ім'я на сучасному етапі, а прізвище має лише 101 носій.

istasimus [240] (*Істасімус/* Істасимус/*Ста- сімус/*Стасимус (пор. Louis A Stassimus (1890) https://ridni.org/karta/) < Стасім/Стасим + -ус (пор. Матус, Микус (Ред., с. 158) < Стас + -ім/-им (пор. Будим, Гудим (Ред., с. 131) < Стасій, Станіслав, Анастасій (Тр., с. 347)). Ні один із варіантів не зберігся.

istaslan [54] (*Істаслан/*Стаслан (пор. Ann Stasslan (1847) https://ridni.org/karta/) < Істасло/ Стасло + -ан (пор. Костан, Федоран (Ред., с. 111) < Стас + -л(о) (пор. Звізло, Койло (Ред., 143) < Стасій, Станіслав, Анастасій (Тр., с. 347)). Обидва варіанти занепали.

istasuh [172] (*Істасух/*Стасух < Істас/Стас + -у (пор. Дорух, Мацух (Ред., с. 160) < Стасій, Станіслав, Анастасій (Тр., с. 347)).

ista$ [359] (*Істаш/Сташ (пор. Сташків, Сташ- ко, Сташок (Ред. ІІ, с. 1007) < Істах/Стах + -*)ь < Стасій, Станіслав, Анастасій (Тр., 347)). На сьогодні засвідчено 20 носіїв прізвища Сташ https://ridni. org/karta/.

istanko [143] (*Істашко/Сташко < Істах/Стах + -к(о) < Стасій, Станіслав, Анастасій (Тр., с. 347)). Зафіксовано 1527 прізвищ Сташко на території всієї України https://ridni.org/karta/.

istat [16] (*Істат/*Стат < Стат (пор. Остат (Тр., с. 276) < Євстафій (Тр., 125)). Обидва варіанти втрачені.

iste? [18, 185, 234, 279] (*Істеч/*Істець/Стеч (пор. Стечко (Тр.,с 349) /Стець (пор. Стець (Тр., с. 349) < Стеч/Стець < Степан). Варіанти з початковим і не засвоїлися, а прізвища Стеч маємо 13 од., а Стець - 3798 од. на сучасному етапі https://ridni. org/karta/.

iste?enko [97, 109, 131, 236, 239, 313, 318] (*Істеченко/Стеченко/ *Істеценко/Стеценко < Істеч/

Стеч/ Істец(ь)/Стец(ь) + -енко < Степан). Збереглися форми без початкового і: Стеченко - 295 од., Сте- ценко - 12911 од. https://ridni.org/karta/.

iste?e[n]ko [110] (*Істече[н]ко/*Стече[н] ко/*Істеце[н]ко/*Стеце[н]ко). У цій формі зафіксованого в Дефтері антропонімі є відновлена [п]. Очевидно, запис був некоректий.

iste?ko [97, 109-10, 135, 186, 231, 237, 247, 255, 265, 277, 298] (*Істечко/*Істецко/Стечко (пор. Stephani Stechko (1935))/Стецко < Істеч/Стеч/ Істец(ь)/Стец(ь) < Степан). Споріднених антропоні- мів є в сучасному іменнику чимало (Тр. с. 348-350). Зафіксовано 478 од. прізвища Стецко https://ridni. org/karta/.

iste?uk [186] (*Істечук/*Істецу(ю)к/Стечук/ Стецу(ю)к < Істеч/Стеч/ Істец(ь)/Стец(ь) + -ук (пор. Глібчук, Кондратюк (Ред., 151) < Степан). Ця модель прізвища дуже поширена на території України. Сьогодні маємо 33 носії прізвища Стецук, 8789 - Стецюк і 8 носіїв - Стечук https://ridni.org/karta/.

istefa [55, 173] (*Істефа/Стефа < Степан/Стефан (Тр., с. 348)). На сьогодні є лише один носій прізвища Стефа, щодо омонімічного імені, то воно доволі поширене.

istefadyus [172] (*Істефадюс/*Стефадюс < Істефад(а)/Стефад(а) + -юс (пор. Баюс, Канюс (Ред., с. 158) < Істеф(а)/Стеф(а) + -ад (непоширений суфікс властивий для іменників жіночого роду, вказує на збірне значення [Полюга 2001, с. 375]. Цей суфікс рідко використовується в онімії, зокрема в антропонімії, однак існують і на сучасному етапі давні гідроніми Бершадь, Бершадка [СГУ, с. 46], Бер- ладь, Birlad. «Суфікс -ad, -jad може кваліфікуватися як давньоєвропейський, але органічно успадкований слов'янами» (Цит. за: [Карпенко 1999, с. 44]). Засвідчена власна назва XVII ст. - яскравий приклад того, як запозичені морфеми входили в ужиток і на рівні української антропонімії < Степан/Стефан (Тр., с. 348)).

istefan [16-20, 26-29, 31, 33-36, 39-40, 42, 157-65, 167-69, 17172, 174-75, 178, 180-82, 186, 188, 210, 215, 218, 225-26, 228, 231-33, 236-39, 241, 243, 248, 253, 257-60, 262, 265, 267, 272, 274, 277-78, 285-86, 294, 298, 300-01, 303, 309, 313-15, 318-19, 321-25, 327-31, 333-34, 336, 340-41, 347, 349, 351-52, 357, 359, 361, 363] (*Істефан/Стефан < Степан/Стефан (Тр., с. 348)). Шляхом трансонімі- зації власна назва людини перейшла на рівень прізвища, сьогодні маємо його 30 носіїв.

istefan?enko [88] (*Істефанченко/Стефанчен- ко < Істефанко/Стефанко + -енко < Істефан/Стефан + -к(о) < Степан/Стефан (Тр., с. 348)). На сьогодні маємо лише одного носія прізвища Стефанченко https://ridni.org/karta/.

istefanenko [175, 178] (*Істефаненко/Стефа- ненко < Істефан/Стефан + -енко < Степан/Стефан (Тр., с. 348)). На сучасному етапі виявлено 475 од. прізвища Стефаненко https://ridni.org/karta/.

istefanko [96, 169, 279, 330] (*Істефанко/Сте- фанко (пор. Стефанчук) < Істефан/Стефан + -к(о) < Степан/Стефан (Тр., с. 348)). На карті сучасної України зафіксовано 410 носіїв прізвища Стефан-ко https://ridni.org/karta/.

istefano [329] (*Істефано/*Істефаньо/Стефа- но/ *Стефаньо < Істефан/Стефан + -о(-'о) < Степан/ Стефан (Тр., с. 348)). У Дефтері презентована назва на -о без пом'якшення попереднього приголосного: Васьо, Ізьо та ін. (Ред., с. 144). Однак міг бути здеформований запис. У сучасному антропоніміконі переважають оніми на - 'о. Що ж до нашого матеріалу, то лише прізвище Стефано зафіксовано одинадцять разів https://ridni.org/karta/.

istefe? [229] (*Істефеч/*Істефець/*Стефеч/*С тефець < Істеф/Стеф + -еч (-ич)/ -ець < Степан/Стефан (Тр., с. 348)). Ні один із варіантів цього антро- поніма не відслідковується на сьогодні.

iste[f]ko [126] (*Істе[ф]ко/Сте[ф]ко < Істеф/ Стеф + -к(о) < Степан/Стефан (Тр., с. 348)). Відтворена графема [ф] підтверджує зв'язок із уже зазначеним базовим іменем. У сучасному антропонімі- коні виявлено лише 37 од. прізвища Стефко https:// ridni.org/karta/, що ж до варіанта імені, то він дуже поширений.

istefun [168] (*Істефун(ь)/ *Стефун(ь) (пор. Margareta Stefun (1883) https://ridni.org/karta/) < Істеф/Стеф + -ун(-унь) (пор. Павлун, Пазун (Ред., с. 156), Михалунь, Федунь (Ред., с. 157)) < Степан/ Стефан (Тр., 348)). Засвідчені варіанти власної назви XVII ст. втрачені.

istefuno [131] (*Істефун(ь)о/*Стефун(ь)о (пор. Стефуняк, Стефунько, Стефунко, Стефунин https://ridni.org/karta/) < Істефун(ь)/Стефун(ь) + -о(- 'о) < Істеф/Стеф + -ун(-унь) (пор. Павлун, Пазун (Ред., 156), Михалунь, Федунь (Ред., с. 157)) < Степан/Стефан (Тр., с. 348)).

isten [91, 253, 277] (*Істен(ь) (пор. Істен- ко)/*Стен(ь) (пор. Стенько) < Істен(ь) /Стен(ь) (Тр., с. 348) < Степан/Стефан). Сьогодні маємо 171 од. прізвища Стень.

istepah [167] (*Істепах/Степах < Істеп/Степ + -ах (пор. Ромах, Івах (Ред., с. 114)). Варіант Степах сьогодні функціонує і як ім'я, і як прізвище (15 носіїв) https://ridni.org/karta/.

istepan [93] (*Істепан/Степан < Степан (Тр., с. 348)). Це ім'я поширене в Україні, маємо й омонімічне прізвище (242 од.) https://ridni.org/karta/, форма з початковим і занепала.

istepko [285] (*Істепко/Степко (Тр., с. 348)

< Істеп/Степ + -к(о). Маємо 605 носіїв прізвища Степко https://ridni.org/karta/.

istevan [17] (*Істеван/*Стеван (Тр., с. 348) (пор. Стевич (Чуч., с. 533), Стеванів, Стевчак, Сте- ванович Стевановська https://ridni.org/karta/) < Істе- пан/Степан. Обидва варіанти занепали.

istevanenko [175] (*Істеваненко/*Стеваненко (пор. Трофим Стеваненко (2003)) < Істеван/Стеван + -енко.

isteve? [359] (*Істевеч/*Істевець/*Стевеч (пор. Nellie Steve^ (1914)) /*Стевець (пор. Anna Maria Stevetz (1804)) < Істев(ан)/Стев(ан) + -еч(-ич)/-ець

< Степан/Стефан (Тр., с. 348)). Ні один із варіантів антропоніма не зберігся.

istoratko [54] (*Історатко/*Сторатко < Істо- рат/Сторат + -к(о) < можливо, Стратон (ДМ, с. 547).

Нам не вдалося цей антропонім зафіксувати на сучасному етапі.

istoro^enko [109] (*Історошенко/Сторошен- ко < Історох(ш)/Сторох(ш) + -енко < можливо, ця назва пов'язана зі сторошити - настовбурчувати (ЕСУМ, V, с. 429)). Маємо споріднені назви: Сторо- шук, Сторошко, Сторошева, Сторошчук і три носії прізвища Сторошенко https://ridni.org/karta/. Цілком імовірно, що могло відбутися оглушення прикінцевого основи (ж > ш).

istorotenko [358] (*Історотенко/*Сторотенко (пор. Валентина Сторотенко (1908-1942)) < Істо- рот/Сторот + -енко < можливо, від Стратон, Євстра- тій, Стратилат, Стратій, Стратоник (Тр., с. 352)). Цілком імовірно, що «неповноголосна» сполука страт «українізувалася» і перейшла в повноголосну. На сьогодні обидва варіанти занепали.

istovim [341] (*Істовім/*Істовим/*Стовім/*Ст овим < Істов/Стов + -им (пор. Будим, Кудим (Ред., с. 131)). Загадковою залишається твірна основа цього антропоніма. Можливо, назва здеформована. У таких варіантах сьогодні не зафіксовано.

istoyan [140, 147] (*Істоян/Стоян < Істоян/ Стоян (Тр., с. 352)). У сучасному українському антропонімікою маємо значну кількість прізвищ Стоян - 2470 од. https://ridni.org/karta/

istradiy [38] (*Істрадій/*Страдій (пор. Страдна, Страдецька https://ridni.org/karta/) < Іст- рад/*Страд (очевидно, від страдати - страждати, терпіти (ЕСУМ, V, с. 429) + -ій (пор. Криклій, Теребій (Ред., с. 137)). Обидва варіанти занепали.

istrafi [37] (*Істрафі/*Страфі < Істраф/Страф (пор. Євстрафій (Тр., с. 126) < Євстрат). Правдоподібно, назва спотворена, тому й нетипова для українського антропонімікону фіналь цього оніма.

istras [106, 188] (*Істрас/*Страс (пор. Judith Stras (1938), Benyo Strass (1914)) < можливо, від Стратон, Євстратій, Стратилат, Стратій, Стратоник (Тр., с. 352)). Ні один варіант не засвідчений в українському антропоніміконі.

istrasenko [119, 227] (*Істрасенко/*Страсенко < Істрас/Страс + -енко < можливо, від Стратон, Єв- стратій, Стратилат, Стратій, Стратоник (Тр., с. 352)). На сучасному етапі таких варіантів назв нема, але є споріднені: Страсевич, Страсюк, Страсєвич https:// ridni.org/karta/.

istrasko [108] (*Істраско/*Страско < Істрас/ Страс + -к(о) < можливо, від Стратон, Євстратій, Стратилат, Стратій, Стратоник (Тр., с. 352)). Обидва варіанти занепали.

istratif [179] (*Істратіч/*Стратіч/*Істратич/* Стратич (пор. Male Strat^h (1900)) < Істрат/Страт + -ич/-іч < Стратон, Євстратій, Стратилат, Стратій, Стратоник (Тр., с. 352)). Сьогодні цих назв не засвідчено, проте маємо споріднені: Стратійчук, Стратієнко, Стратій, Стратюк https://ridni.org/karta/.

istratin [181, 332] (Істратін/*Стратін/*Істратин (пор. Істратов, Істратій, Істратенко)/*Стратин (пор. Стратійчук, Стратієнко, Стратій, Стратюк https:// ridni.org/karta/) < Істрат/Страт + -ин/-ін < Стратон, Євстратій, Стратилат, Стратій, Стратоник (Тр., 352)). До сьогодні зберігся один із варіантів - Іс-

тратін (один носій).

istratiy [17, 20, 64, 91, 102, 121, 147, 149, 168, 169, 172, 180] (Істратій/Стратій < Істрат/Страт + -ій

< Стратон, Євстратій, Стратилат, Стратій, Стратоник (Тр., 352)). Обидва варіанти збереглися до сьогодні: Істратій - 98 од., Стратій - 619 од.

istratko [120] (*Істратко/*Стратко (пор. Erma Stratko (1924)) < Істрат/Страт + -к(о) < Стратон, Євстратій, Стратилат, Стратій, Стратоник (Тр., с. 352)). Назви XVII ст. втрачені.

istrato [168] (*Істрат(ь)о/*Страт(ь)о (пор. Anton Strato (1846) https://ridni.org/karta/) < Істрат/ Страт + -о(-'о) < Стратон, Євстратій, Стратилат, Стратій, Стратоник (Тр., с. 352)). Обидва варіанти занепали.

istratonef [101] (*Істратонеч/*Стратонеч/*Іст ратонець/*Стратонець (пор. Albino Stratonek (1930) https://ridni.org/karta/) < Істратон/Стратон + -еч(- ич)/-ець < Стратон, Євстратій, Стратилат, Стратій, Стратоник (Тр., с. 352)). Усі чотири варіанти не вдалося зафіксувати в сучасному антропоніміконі.

...