Масові перейменування населених пунктів Львівської області в середині 40-х років ХХ століття

внаслідок заміни окремих літер у назвах.

В останньому випадку ойконіми могли зберегти своє значення Chomeczki ^ х. Хомичі (Молошковичівська с. р. Явр), Czyszki ^ c. Чишків (Олс), Grobla ^ х. Гребелька (Оселівська с. р. Явр), Lasy ^ х. Лісок (Улицько-Середкевичівська с. р. Нмр), Pogorzelisko ^ c. Погорисько (Мгр), Sosninka ^ х. Сосни (Суховольська Пдк), Stesy (Stecy) ^ х. Степа (Воробля-чинська с. р. Нмр), Wolczuchy ^ c. Вовчухів (Грд), Zyrawka ^ c. Жирівка (Скн). Див.: Там само. С. 328, 338, 339, 341, 343, 348, 350. або набути цілком нове Chrestyk ^ х. Хрестини (Кулявська с. р. Вмс), Dziaczki ^

х. Яцьки (Гійченська с. р. РвР), Gnojnice ^ с. Глиниці (Крк), Horany ^

х. Орани (Пониквянська с. р. Пнк), Mlynowce (Mlynowiec) ^ х. Малинівка

(Міжгірська с. р. Прм), Natrunki ^ х. Наумки (Домашівська с. р. РвР), Panczyszyny ^ х. Пальчишини (Лавриківська с. р. Мгр), Pukasy (Puszkary) ^ х. Покоси (Улицько-Середкевичівська с. р. Нмр), Przystawalki ^ х. Переставки (Утішківська с. р. Крс), Rehdorf (Sarnowka) ^ х. Серпівка (Туринківська с. р. Вмс), Tarlowka ^ х. Тернівка (Дунаївська с. р. Пмр), Wojciechowice ^ с. Утіховичі (Прм), Zawelyki ^ Завірюки (Волицька с. р. РвР). Див.: Там само. С. 326, 327, 333, 334, 337, 339, 342, 343, 344, 345.. Окремі найменування в новому вигляді складно піддаються однозначним тлумаченням - можливо, вони виникли через

одрук Cytula ^ х. Питуля (Кунинська с. р. Жвк), Grabowa ^ х. Грубове (Побіцька с. р. Олс), Mazarnia Karanska ^ х. Мазарня-Коравська (Незнанівська с. р. КмБ), Mlyny ^ х. Лемени (Вінничківська с. р. Внн), Per- wiatycze ^ с. Перев'ятичі (Скс), Pienki ^ х. Пленьки (Розважівська с. р. Олс), Podrz^sna ^ х. Підрісне (Карачинівська с. р. ІвФ), Rozworzany ^ с. Розваряни (Глн), Styborowka ^ с. Стибирівка (Пдк), Sufraganka ^ х. Шуфраченко (Сердицька с. р. Щрц), Sulimy ^ х. Стрини (Липницька с. р. Мгр), Sza- jnogi (Szajnohy) ^ с. Шийноги (Рдх), Szalaszka (Salaszka) ^ х. Сталашка (Боратинська с. р. Пдк). Див.: Там само. С. 327, 328, 329, 331, 332, 337, 341, 342, 343, 347, 349..

Поза рамками цих 3-х груп ойконімів опинилися змінені назви 2-х хуторів: одна була калькою старого найменування (Josefowka ^ Йоси- півка (Кудирявецька с. р. Нвм)), інша не мала з попередньою назвою жодного зв'язку (Ksawerowka ^ Романівка (Тартаківська Друга с. р. Скс)) Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ... С. 339, 348..

Що стосується причин проведення в середині 1940-х років масової кампанії перейменувань, то вони, на жаль, достеменно невідомі. Припускаємо, що на таке рішення керівництва УРСР могли вплинути успіхи Червоної армії на фінальному етапі німецько-радянської війни, яка завершилася розгромом гітлерівських військ. Це призвело до злету «радянського патріотизму», підтриманого на державному рівні. Одним із наслідків цього пориву (вже після масових реномінацій) стала кампанія «боротьби з безрідними космополітами», що проголошувала у т. ч. пріоритет всього вітчизняного над іноземним Кампанія розпочалася 18 квітня 1947 р. - у цей день керівником Управління агітації та пропаганди ЦК ВКП(б) Г. Александрович та його пер-шим заступником П. Федосєєвим був складений секретний «План заходів щодо пропаганди серед населення ідей радянського патріотизму». Документ, який проголошував боротьбу з почуттям «низкопоклонства перед капитали-стическим Западом, перед современной буржуазной культурой [...] у отдель-ных граждан СССР», був представлений секретареві ЦК ВКП(б) А. Жданову. Одну з ключових ролей у проведенні кампанії відіграв також редактор відділу пропаганди газети «Правда» Д. Шепілов, який 11 серпня 1947 р. опубліку-вав у ній статтю під назвою «Радянський патріотизм», де розвинув програмні положення «Плану». Див.: Сталин и космополитизм. 1945-1953. Документы Агитпропа ЦК / под общ. ред. акад. А. Яковлева; сост. Д. Наджафов, З. Бело-усова. Москва, 2005. С. 110-116; Шепилов Д. Советский патриотизм // Правда. 11 августа 1947 года. С. 2-3.. Одним із «фронтів» цієї «боротьби» був і топонімічний. Тут «воювали» з ойконімами, похідними від імен монархів і знатних осіб На початку квітня 1949 р. Д. Шепілов (на той момент - керівник Відділу агітації та пропаганди ЦК ВКП(б)), разом із сином А. Жданова Юрієм (завідувачем сектору науки Агітпропу) підготували доповідну записку на ім'я секретаря ЦК ВКП(б) Г. Маленкова щодо порядку перейменування та присвоєння нових назв природних географічних об'єктів у СРСР, де вка-зали, «что за это важное дело не отвечает ни одна организация». В резуль-таті проведеної Агітпропом перевірки «выяснилось, что в географической номенклатуре естественных объектов СССР наблюдается беспорядок и запу-щенность, [здесь] сохранилось много иностранных названий, данных в честь королей, принцев, маркизов и купцов». Див.: Сталин и космополитизм... С. 359-361..

Повертаючись до перейменувань на Львівщині в 1946 р., зауважимо, що тут основні зусилля були спрямовані на заміну ойконімів німецького і польського походження назвами на базі власне української лексики Д. Бучко виокремив 4 категорії топонімів, які в середині 1940-х рр. «було вирішено перейменувати» (чужомовні, відетнонімні, топоніми з образ-ливою принизливою семантикою, а також незрозумілі назви). З цим твер-дженням вченого погоджуємося лише частково. Малоймовірно, що існувало спеціальне розпорядження щодо заміни 2-х останніх категорій назв. На нашу думку, в таких випадках нові найменування присвоювалися принагідно. Саме тому на Львівщині досі існують села з назвами Бовдури (в 1946 р. Брд) та Погорільці (в 1946 р. Глн). Див.: Бучко Д. Післявоєнне впорядкування назв населених пунктів... С. 227.. Додамо, що німецька і польська мова в суспільному сприйнятті на той час були не просто іноземними. Пам'ять про нацистську окупацію і авторитарний режим у міжвоєнній Польській республіці цілком могла сформувати серед жителів Львівщини негативне відношення у т. ч. й до названих мов. Цим, на нашу думку, і скористалося республіканське керівництво - демонтаж польського і німецького спадку в ойконімії був свого роду актом ідеологічної боротьби із символами недалекого минулого, з якими асоціювалися «нацистський» і «буржуазно-поміщицький» режими (національний гніт, репресії тощо). На західноукраїнських землях, де населення було все ще нелояльним до нової влади, подібні практики мали сприяти утвердженню нової радянської дійсності (що й бачимо по кількості перейменованих поселень у цих областях, зокрема у Львівській і Волинській, див. вище).

Окрім причин, важливо також встановити, на кого опиралося обласне керівництво у веденні кампанії. Іншими словами, хто безпосередньо займався відбором ойконімів для заміни і пропонував нові? Відповідь на це питання дають 2 архівні справи, що зберігаються у фонді Львівської облдержадміністрації (Ф. Р-221) Державного архіву Львівської області Держархів Львівської обл. Ф. Р-221. Оп. 2. Спр. 1773, 75 арк. (Списки сільрад та населених пунктів Львівської області, 1945 р.); Спр. 1832. 155 арк.. Одна з них (спр. 1773) містить списки населених пунктів Львівщини, що укладені у формі таблиць за районами (всередині кожної таблиці - за радами). В окремій рубриці машинописним або рукописним способом зазначені пропозиції щодо перейменувань. В іншій справі (J№ 1832) зібрані документи різнопланового характеру. Нас цікавлять листи-звернення голів райвиконкомів Львівщини до обласного виконавчого комітету з власними варіантами реномінацій поселень у підконтрольних районах. Часто причини необхідності перейменувань роз' яснені в цих листах через тлумачення назв - тих, що слід замінити, і тих, які райвиконком пропонував присвоїти У Поморянському районі станом на 1946 р. щонайменше 2 нові назви вже були присвоєні. Йдеться про села Віцинь і Подусільну (з 11 липня 1946 р. - Прм), які «за вказівками Облвиконкому в 1945 році перейменували» на Смереківку і Залісне. Однак, в Указі від 18 липня вказана лише реномінація Віциня. Про це село голова місцевого райвиконкому Ткаченко написав так: «Перейменовано в Смереківку з наявності соснового лісу який з 3-х сторін

Продовж. див. на наст. стор. >

оточує села [...] слово сосна в данній місцевості називається смерека»; «на місцевім наріччі чі (!) діалекті слово сосна невживається». Див.: Там само. Арк. 54, 55; Про зміни меж Бобркського, Бродівського, Буського, Золочівського, Куликівського, Лопатинського, Львівського, Олеського, Перемишлянського, Підкамінського і Пониковицького районів Львівської області : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 11 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. № 9-10. С. 6-7.. Листи укладені у формі записок і таблиць Окремо відзначимо пропозиції, що надійшли з Яворівського району. На половині аркуша, датованому 21 травня 1946 р., місцеве керівництво, окрім варіантів для перейменувань, подало мікротопоніми й гідроніми в ряді поселень, назви яких планувалося змінити. У Львові з кожного такого переліку на свій розсуд обрали назви для присвоєння їх населеним пунктам (наприклад, с. Ляшки і х. Людвина (Рогізнянська с. р.) перейменували на честь річок Глинець і Щад). Див.: Держархів Львівської обл. Ф. Р-221. Оп. 2. Спр. 1832. Арк. 44., машинописним і рукописним способом Машинопис: Брд, Бск, Грд, Злч, Клк, Крс, Лвв, Лпт, Пмр, Прм, Рдх, Скн, Щрц, Явр (серед них таблиці: Грд, Злч, Лвв, Рдх, Скн, Щрц, Явр). Див.: Там само. Арк. 11, 15-16, 17, 25-25зв., 44, 46-46зв., 47, 48, 49, 51-52, 54, 64, 65, 66-67, 74-75, 76-78. Рукопис: Бск, Вмс, Внн, Глн, Грд, Злч, ІвФ, КмБ, Клк, Лвв, Лпт, Мгр, Нмл, Нвя, Пмр, Прм, РвР, Рдх, Скн, Явр. Див.: Там само. Арк. 19, 20, 33, 43, 45, 55-56, 59-60зв., 62, 63, 68-69зв., 70-70зв., 71-72.. Лише частина з них датована Листи датовані квітнем - 14 (Явр) і 23 (Грд) числом, травнем - 4 (Лвв),

5 (Бск), 7 (Крс), 8 (Клк), 10 (Лпт), 11 (Брд), 17 (Пмр), 18 (Злч), 20 (Внн, Мгр,

РвР), 21 (Лвв, Явр), 25 (Лпт), 27 (Прм, Явр) і 29 (Грд) числом, а також 10 черв-ня (Прм) 1946 р. Див.: Там само. Арк. 11, 16, 17, 19, 25, 43, 44, 45, 47, 48, 52, 54, 55, 60зв., 62, 63, 64, 65, 70зв., 72, 76. і підписана головами та/або секретарями райвиконкомів Підпис голови: Лвв, Лпт, Прм, РвР, Явр. Див.: Там само. Арк. 16, 60зв., 63, 65, 72. Підпис секретаря: Брд, Бск, Внн, Грд, Мгр, Рдх, Явр. Там само. Арк. 11, 17, 19, 43, 44, 45, 49. Підпис голови і секретаря: Грд, Злч, Клк, Крс, Лпт, Пмр, Скн, Щрц, Явр. Там само. Арк. 25зв., 46зв., 47, 48, 52, 54, 56, 64, 67, 75, 78. Невідоме прізвище: Лвв. Там само. Арк. 62. Невідомий підпис: Прм. Там само. Арк. 70зв..

У своїх тлумаченнях назв поселень чиновники апелювали до місцевих переказів Про х. Салаші (Домашівська с. р. РвР), перейменований на Діброву: «в XVI сторічі, коли татари нападали на Україну монастир перевели в глибокі хлівчанецькі ліса куди тікало і населення, будували [...] не хати, а шалаші»; про с. Жидатичі (Лвв), яке стало Гамаліївкою: «від одного селянина Гамалія, який підняв селян на боротьбу з татарами»; про с. Пруси (Нвя), що стало Ямполем: «колонія із воєнно-полонених прусаків, взятих в бою під Грунвельдом і оселених на Ямполі біля Каменополя»; про с. Вільку Мазовецьку (РвР), що стала Волицею: «назвисько «Вілька» - вільна, а «Мазовецька» походить від того, що тягнеться смуга особового грунту (місцеві називають «терен») від В. Мазовецької до Варшави, так оповідає місцеве населення». Див.: Там само. Арк. 15, 59, 60, 68. (поширеними були версії про походження ойконімів від прізвищ поміщиків чи першопоселенців) та «історичних документів» Про с. Прусинів (РвР), перейменоване на Низи: «має свою назву по документам при церкві Пруйзенів, а взято від того, що колись прибули в ту місцевість німці-прусаки котрі займалися заготівлею лісоматеріалу і стали там оселятись». Див.: Там само. Арк. 60.. Можливо, укладати листи головам райвиконкомів допомагали очільни- ки сільрад чи місцеві освітяни.

Аналіз відкинутих пропозицій дозволяє виокремити низку їх різновидів. Перш за все йшлося про відапелятивні найменування, мотивовані назвами порід дерев і кущів, множинними поняттями лісового покриву Хутір Баджеги (Лісівська с. р. Явр) ^ Соснівка, х. Батиїв (Кустинсь- ка с. р. Лпт) ^ Грушівка або Яблунівка (перейменовано на Грушки), х. Бро- ніславівка (Плугівська с. р. Злч) ^ Ліснівське, с. Брюховичі (Лвв) ^ Соснівка, х. Вигін (Двірецька с. р. Вмс) ^ Корчунок, х. Волиця Радванецька (Радван- цівська с. р. Рдх) ^ Узлісся, х. Вулька Коз'я (Вінничківська с. р. Внн) ^ Яблунівка, х. Вулька Перша (Чишківська с. р. Внн) ^ Лісничівка («[хутір] розположений в лісу»), х. Галасі (Замочківська с. р. Жвк) ^ Калинівка, х. Гартфельд (Речичанська с. р. ІвФ) ^ Садки, х. Германівка (Великоколод- нянська с. р. Клк) ^ Березівка, с. Голоско Велике (Лвв) ^ Дубівка, х. Граб- ська (Любешківська с. р. Ббр) ^ Вільхівка, с. Дорнфельд (Щрц) ^ Садки, с. Жидовичі (Прм) ^ Яблунівка, с. Заріка (Двірецька с. р. Вмс) ^ Зелений Гай, с. Збоїська Старі (Лвв) ^ Вишнівка, с. Зіболки (Клк) ^ Дубівці, х. Іваш- ково (Заліська с. р. Злч) ^ Вільшана, х. Колонія (Добряницька с. р. Прм) ^ Вишник або Вишники, х. Колонія (Зимно-Відківська с. р. Лвв) ^ Березівка, х. Колонія (Риківська с. р. Злч) ^ Березів[ка?] або Вишиньки, х. Ксьондзи (Вілько-Мазовецька с. р. РвР) ^ Вільшанка або Садки, х. Людвин (Віннич-ківська с. р. Внн) ^ Ліски, с. Ляцьке (Злч) ^ Зелена Діброва, с. Ляшки Коро-лівські (Глн) ^ Ліски, х. Мазурчина (Мало-Ланківська с. р. Ббр) ^ Соснівка, х. На Досейнах (Гутиська с. р. Ббр) ^ Діброва, х. Осова (Туринківська с. р. Вмс) ^ Дубина, с. Рясна-Руська (Лвв) ^ Вербівка, с. Село (Двірецька с. р. Вмс) ^ Вишнівка, с. Сілець Беньків (КмБ) ^ Зелений Гай, х. Сіньки-Луг (Бенівська с. р. Злч) ^ Вербівка, х. Скоморохи Колонія (Скоморохська с. р. Скс) ^ Садки, х. Сороки (Замочківська с. р. Жвк) ^ Березина, с. Сороки Львівські (Лвв) ^ Діброва, х. Унтервальден (Альфредівська с. р. Глн) ^ Яблунівка, х. Феліксівка (Спаська с. р. Нвм) ^ Лісне, х. Фердинанівка (Став- чанська с. р. Скн) ^ Ліски, х. Юзефин (Михайлівська. с. р. РвР) ^ Соснівка, с. Язениця Руська (КмБ) ^ Соснівка. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 10, 15, 19, 19зв., 34, 36зв., 41, 42, 43, 43зв., 44, 46, 47, 47зв., 48зв., 49зв., 52, 53, 53зв., 58зв., 61, 64, 67, 68зв., 70, 72; Спр. 1832. Арк. 15, 16, 19, 44, 47, 52, 59, 60зв., 62, 63, 64, 66, 70, 71, 75.. Ойконіми походили також від понять для означення ландшафтно-рельєфних особливостей місцевості Село Бірки Янівські (Лвв) ^ Розділля, х. Жлоби (Кривчицька с. р. Внн) ^ Поділ, х. Заріка (Бутинська с. р. Вмс) ^ Широка Долина, х. Кази- мирівка (Підлипецька с. р. Злч) ^ Степний, х. Людвина (Рогізнянська с. р. Явр) ^ Гірний, х. На Горах (Гринівська с. р. Ббр) ^ Зеленогір'я, х. Парце-ляція (Бартатівська с. р. Грд) ^ Поділки, х. Фалькенштайн (Сороківська с. р. Щрц) ^ Гірка, х. Шкаляндрина (Великоглібовицька с. р. Ббр) ^ Ясна Поляна.

Продовж. див. на наст. стор. >

Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 19, 36, 41, 43, 45, 53, 72зв., 73зв.; Спр. 1832. Арк. 15, 25зв., 74, 47., гід- рооб'єктів і узбереж Хутір Бургтгаль (Галичанівська с. р. Грд) ^ Джерельня, х. Вулька Друга (Чишківська с. р. Внн) ^ Бережнівка («такий розположений над берегом потока»), с. Кимир (Прм) ^ Білобережне, х. Псари (Подусільнянська с. р. Пмр) ^ Криничний («розташований де є криниці /источники/»), х. Фелікса (Витків-Старівська с. р. Рдх)^ Стави. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 43зв., 45, 61; Спр. 1832. Арк. 19, 45, 54, 56, 68., земельних угідь Хутір Гелетії (Пиратинська с. р. Мгр) ^ Лани, х. Колонія (Дев'ятир- ська с. р. РвР) ^ Лани, х. Феліксівка (Стрептівська с. р. Нвм) ^ Польовий. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 56, 58зв., 67; Спр. 1832. Арк. 43., містили вказівку на присутні в поселенні інфраструктури та інші значущі об'єкти Хутір Белз (Свірзька с. р. Ббр) ^ Майдан («місце зборів єврейсько-го населення розташоване в центрі села Свірж»), х. Кемпа (Забавська с. р. Рдх) ^ Табір (перейменовано на Табірний), с. Лончки (Лвв) ^ Санаторне, х. Райхенбах (Красівська с. р. Щрц) ^ Вапнярка, с. Рата (РвР) ^ Заводське («на терені с/р розташовані заводи - лісопильний, спиртовий, водяний млин»), с. Рясна-Польська (Лвв) ^ Залізничне. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 19, 19зв., 53зв., 68, 72; Спр. 1832. Арк. 15, 33, 60, 62, 70зв., 74.. Назва могла характеризувати населений пункт - його форму, час появи і стан жител Хутір Колонія (Підсоснівська с. р. Ббр) ^ Нове Село, х. Мозберг (Підлубська с. р. Явр) ^ Погоріле, с. Прусинів (РвР) ^ Довге, х. Феліксівка (Спаська с. р. Нвм) ^ Халупки. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 37, 73зв.; Спр. 1832. Арк. 44, 60, 68зв., 71., місцеві ґрунти Село Брухналь (Явр) ^ Пісківка, с. Вілька Мазовецька (РвР) ^ Пі-щанка, Пісчани або Пісчанка, с. Жидовичі (Прм) ^ Камінька, с. Конопниця (Лвв) ^ Мокре, х. Осткова (Корчинська с. р. Рдх) ^ Пісковий, х. Парцеляція (Долинянська с. р. Грд) ^ Білоглинне або Біла Глина (перейменовано на Бі- логлинівку). Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 30, 45, 67; Спр. 1832. Арк. 16, 25, 45, 46, 49, 59, 65, 71., ступінь озеленення Хутір Парцеляція (Пустомитівська с. р. Скн) ^ Зелене, х. Шинів (Дмитровичівська с. р. Внн) ^ Зелений. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 43, 71 зв. і навіть присутній запах Хутір Бургталь (Галичанівська с. р. Грд) ^ Пахучий. Див.: Там само. Спр. 1832. Арк. 25, 46.; також розташування поселення, в т. ч. відносно гід- рооб'єктів, лісів, шляхів, державних кордонів, форм рельєфу тощо Хутір Айзенген (Дев'ятирська с. р. РвР) ^ Прикордонне, х. Айнзі-

дель (Сердицька с. р. Щрц) ^ Придорожне, х. Амрози (Монастироцька с. р. Злч) ^ Високе, с. Білка Королівська (Нвя) ^ Білка Долішня, с. Білка Шля-хетська (Нвя) ^ Білка Горішня («по річці Полтва одне вижче, друге нижче»), с. Бірки Домініканські (Лвв) ^ Міжгір'я або Межигір'я, х. Боб'ятин (Боб'я- тинська с. р. Скс) ^ Дальний, х. Буди-Хилецькі (Стінківська с. р. Крс) ^

Підгір'я, х. Вейсманівка (Завидовичівська с. р. Грд) ^ Залісне, х. Ветрику- ші (Кулявська с. р. Вмс) ^ Завишня, х. Горбків Колонія (Горбківська с. р. Скс) ^ Залісне, х. Джинджирівка (Сілецька с. р. Вмс) ^ Підпарне, с. Жи- довичі (Прм) ^ Підкамінна, х. Журі (Полянська с. р. Жвк) ^ Міжгір'я, х. Зафоса (Желехівська с. р. Нвм) ^ Зарічна, х. Кам'янка Пільце (Кам'ян- сько-Новівська с. р. Мгр) ^ Зарічка, х. Коньба (Дернівська с. р. КмБ) ^ За-річчя, с. Кореличі (Прм) ^ Загір'я, х. Мале Голе (Голе-Равська с. р. РвР) ^ Задолина або Задолинний, х. Миці (Кореличівська с. р. Прм) ^ Міжлісся, х. Парцеляція (Велико-Підліська с. р. Нвя) ^ Загір'я, х. Парцеляція (Липо- вецька с. р. Прм) ^ Задолина, х. Парцеляція (Липовецька с. р. Прм) ^ За- лучне, х. Паци (Воле-Висоцька с. р. Жвк) ^ Підлісне, х. Перемилки (Смере- ківська с. р. Клк) ^ Підгір'я, х. Переспа Колонія (Переспівська с. р. Скс) ^ Придорожнє, х. Підбатиїв (Ляшківська с. р. Лпт) ^ Підліски, х. Погиблиця (Перемишлянська м. р. Прм) ^ Низово, с. Подусільна (Прм) ^ Залісне, х. Ра- ковище (Холоївська с. р. Рдх) ^ Заболотне, х. Унтерберг (Вінниківська м. р. Внн) ^ Підгір'я, х. Феліксівка (Витків-Старівська с. р. Рдх) ^ Прилужжя, с. Фільварки Великі (Брд) ^ Пригородок, с. Фільварки Малі (Брд) ^ При- городок, с. Холоїв (Рдх) ^ Подорожне, х. Шенталь (Карачинівська с. р. ІвФ) ^ Придорожне, х. Юзефин (Михайлівська с. р. РвР) ^ Заозерний, х. Ясна (Коросненська с. р. Прм) ^ Підлісся або Підгайок. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 19, 39зв., 41зв., 42, 43, 45, 46, 46зв., 48, 49, 51зв., 52зв., 53, 58, 59, 61зв., 67, 67зв., 68, 68зв., 70, 72зв.; Спр. 1832. Арк. 15, 25, 43, 45, 46, 49, 52, 54, 55, 59зв., 60зв., 63, 64, 65, 68зв., 70..

2 запропонованих варіанти мали емоційне забарвлення Хутір Айнзідель (Сердицька с. р.) ^ Хороше, х. Ернсдорф (Ланів- ська с. р. Ббр) ^ Веселий, х. Страшне (Віжомлянська с. р. Явр) ^ Веселе. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 36зв.; Спр. 1832. Арк. 74, 77..

Що ж до відтопонімних найменувань, то частина з них була мотивована астіонімами і комонімами (назвами міст і сіл, як правило сусідніх) Хутір Бургталь (Галичанівська с. р. Грд) ^ Городок Малий («назва [...] колонії від слова город по німецьки бург, тому що лежить біля Городка (райцентра). Городок (райцентр) за княжих часів звали Городок Сільний [...]. Добре було б сю назву Городок Сільний відновити, а Бургталь звати Горо-док Малий»), х. Воля Холоївська (Бабичівська с. р. Рдх) ^ Воля Бабицька, х. Вулька Перша (Чишківська с. р.) ^ Вілька Чишківська, х. Колонія (Гаїв- ська с. р. Внн) ^ Гаї Нові, х. Колонія (Дев'ятирська с. р. РвР) ^ Дев'ятир Новий, х. Колонія (Побужанська с. р. Бск) ^ Побужани Нові, х. Колонія (Риківська с. р. Злч) ^ Риків Новий, с. Ляшки Королівські (Глн) ^ Ляшки Глинянські, х. Парцеляція (Глинянська с. р. Скн) ^ Глинна Нова, х. Парце-ляція (Долинянська с. р. Грд) ^ Долиняни Малі, х. Парцеляція (Пустомитів- ська с. р. Скн) ^ Пустомити Нові, х. Парцеляція (Сокольницька с. р. Скн) ^ Сокольники Нові, х. Шляхта (Липниківська с. р. Мгр) ^ Липник. Див.: Там само. Арк. 43, 68, 69, 69зв., частина - мікротопонімами (назвами навколишніх урочищ, лісів, полів, лук, сіножатей тощо) Село Воля-Гамулецька (Лвв) ^ Середнє («від гори Середня»), х. Вулька Друга (Чишківська с. р. Внн) ^ Вілька Копанівська, х. Вулька Третя (Чишківська с. р. Внн) ^ Вілька Коп'ятинська, с. Глібовичі Свірські (Прм) ^ Мологово, х. Горалі (Воле-Глиниська с. р. Крк) ^ Городок, х. Двір (Добрянська с. р. Грд) ^ Золота Гора, х. Заріка (Боянецька с. р. Вмс) ^ Старе

Село, с. Зимна Вода (Лвв) ^ Басівка («належить до Басівського лісництва, якій названий по прізвищу поміщика Басівський»; «належить до лісництва, Басіковський поміщик, його ліс»), х. Кальтвассер (Зимно-Відківська с. р. Лвв) ^ Конопнище, х. Парцеляція (Мужиловичівська с. р. Явр) ^ Куликівка, х. Пердуни (Залузька с. р. Явр) ^ Королин, х. Солтиси (Старичівська с. р. Явр) ^ Лозина або Лозине, х. Тирбіж (Лопушнянська с. р. Ббр) ^ Снігирів, с. Угерці-Незабитівські (Грд) ^ Воля, х. Фелікса (Стрептівська с. р. Нвм) ^ Полове, х. Фелікса (Якимівська с. р. Нвм) ^ Яремова Гора, х. Фільварки (Магерівська с-щна р. Мгр) ^ Кобилки, с. Черлянське Передмістя (Грд) ^ Городище, х. Шлензаки (Грабівська с. р. Бск) ^ Острівський, х. Янчики (Іваниківська с. р. Крк) ^ Ямпіль. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 11, 19, 36зв., 41, 45зв., 50, 53зв., 73; Спр. 1832. Арк. 16, 25, 25зв., 33, 44, 46, 62, 68, 68зв., 69, 72..

Кілька варіантів апелювали до «давніх назв» самих посе

лень Село Брухналь (Явр) ^ Дукля («так як раніше носило назву»), м. Буськ (Бск) ^ Бузьк, х. Фердинандівка (Ставчанська с. р. Скн) ^ Старий Запуст («давня назва»), с. Язениця Польська (КмБ) ^ Язениця Руденська, с. Язени- ця Руська (КмБ) ^ Язениця Забужанська. Див.: Там само. Арк. 44, 68, 68зв., 69, 71..

Походили запропоновані ойконіми також від імен Хутір Артурівка (Старосільська с. р. Ббр) ^ Тарасівка, х. Бальбудова

(Стоківська с. р. Ббр) ^ Іванівка, с. Бенів (Злч) ^ Павлівка, х. Валова (Сір- никівська с. р. Ббр) ^ Богданівка, х. Дайтнарівка (Торгівська с. р. Пмр) ^

Богданівка, х. Казимирівка (Підлипецька с. р. Злч) ^ Іванів[ка?], с. Ляшки Муровані (Лвв) ^ Тарасівка, х. Парцеляція (Жовтанецька с. р. Клк) ^ Мака- рівка, с. Фільварки (Злч) ^ Петрівка. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 13, 19, 37, 47зв., 52, 53зв., 64зв.; Спр. 1832. Арк. 15, 47, 52. і прізвищ (у цьому випадку йшлося як про видатних осіб Село Басівка (Скн) ^ Івано-Франківське, с. Білка Королівська (Нвя) ^ Ковпаківка, х. Германів (Германівська с. р. Нвя) ^ Шевченків, с. Го- довиця (Скн) ^ Пушкінське, с. Милошевичі (Скн) ^ Шевченківське, с. На- варія (Скн) ^ Кіровське, с. Пархач (Вмс) ^ Шевченкове, х. Кам'янка Пільце (Кам'янсько-Новівська с. р. Мгр) ^ імені Франка, с. Пустомити (Скн) ^ Мо-лотов або Молотовське, с. Риків (Злч) ^ Ворошилівка, х. Фільварки (Магерів-ська с-щна р. Мгр) ^ імені Шевченка, с. Ферліївка (Крс) ^ Івано-Франківка. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 24, 33, 41зв., 59, 71; Спр. 1832. Арк. 20, 48, 52, 66, 67., так і про місцевих жителів) Хутір Бернацька (Зіболківська с. р. Клк) ^ Бадзівка, х. Ерен- фельд (Блищиводська с. р. Клк) ^ Юркевичівка, х. Людвина (Рогізнян- ська с. р. Явр) ^ Гіраківка. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 52; Спр. 1832. Арк. 47, 77..

Серед ойконімів з ідеологічним забарвленням присутні назви, що уславлювали символи комуністичного режиму, або ж апелювали до патріотичних почуттів Село Білка Шляхетська (Нвя) ^ Першетравневе (!), х. Вілявче (Сто-ківська с. р. Ббр) ^ Українка, с. Зимна Відка (Лвв) ^ Жовтневе, х. Коло-нія (Дев'ятирська с. р. РвР) ^ Нова Українка, х. Колонія (Яблунівська с. р. Бск) ^ Маївка, х. Криве (Кам'янсько-Новівська с. р. Мгр) ^ Першотрав-неві, с. Лани Польські (КмБ) ^ Лани Українські, х. Лінденау (Липовець- ка с. р. Крк) ^ Вільний, с. Оброшине (Скн) ^ Жовтневе, х. Парцеляція (Гли- нянська с. р. Скн) ^ Червоний, х. Парцеляція (Сокольницька с. р. Скн) ^ Травневе, с. Свірж (Прм) ^ Українка, х. Село (Кулявська с. р. Вмс) ^ Воля, с. Семенівка (Скн) ^ Ново-Українка, х. Солтиси (Старичівська с. р. Явр) ^ Червоний, х. Шляхта (Липниківська с. р. Мгр) ^ Жовтневий. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 15, 24, 37, 40, 41зв., 49, 50, 59, 61зв., 71, 71зв., 73зв.; Спр. 1832. Арк. 15, 20, 59зв., 66, 67.. Кілька найменувань вшановували подвиг бійців Червоної армії у німецько-радянській війні Хутір Кам'янка Криве (Кам'янсько-Новівська с. р. Мгр) ^ Братський, с. Костиїв (Лвв) ^ Червоноармійське, с. Милятичі (Скн) ^ Перемога, х. Пе- лині (Старичівська с. р. Явр) ^ Червоний Боєць, с. Пруси (Нвя) ^ Червоноар-мійське, с. Сокольники (Скн) ^ Червоноармійське. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 19, 24, 53зв., 59; Спр. 1832. Арк. 15, 43, 67, 77.

Нову назву могли конструювати на основі старої, вдаючись до методу калькування Хутір Антося (Комарівська с. р. Брд) ^ Антонівка, с. Жидовичі (або Жендовичі; Прм) ^ Рядовичі («якщо перевести слово женд на українськи - ряд»), с. Лончки (Лвв) ^ Лучки, с. Мацошин (Жвк) ^ Мачишин або Ма- чішин, с. Поріччя-Янівське (ІвФ) ^ Іванівське, х. Тартак (Сілецько-Беньків- ська с. р. КмБ) ^ Лісозавод, х. Теодорсгоф (Воле-Жовтанецька с. р. Клк) ^ Федірівка, с. Фійна (Жвк) ^ Хвойне. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 12, 14, 39, 46, 46зв.,49зв., 52; Спр. 1832. Арк. 15, 65, 68зв. або принципу подібності звучання Село Вілька Поторицька (Скс) ^ Велика Поторицька, с. Віль- ка Роснівська (Крк) ^ Велика Роснівка, х. Гої (Порубівська с. р. Нмр) ^ Гаї, с. Жидовичі (Прм) ^ Житовичі, х. Зарище (> згарище; Глинська с. р. Жвк) ^ Заріччя, с. Коросно (Прм) ^ Користно, х. Круки (Язенице-Русь- ка с. р. КмБ) ^ Крюки, х. Льопи (Яструбківська с. р. Щрц) ^ Лебедів або Лебедівка, х. Осткова (Корчинська с. р. Рдх) ^ Осикова, х. Усвашкова (За- ліська с. р. Злч) ^ Івашкова. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 16, 32, 46, 47, 49зв., 50, 57зв., 61, 68, 70, 72зв.; Спр. 1832. Арк. 70-70зв., 74; Худаш М. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (відапелятив- ні...). С. 101.. Складену назву змінювали на складну чи просту Хутір Великі Гори (Лозинська с. р. ІвФ) ^ Великогір'я, с. Волоське Село (Чемеринецька с. р. Пмр) ^ Волоське, х. Грабник Хутір (Малополюхів- ська с. р. Пмр) ^ Грабник, х. Диберний Хутір (Шпиколосівська с. р. Пмр) ^ Диберний, х. Коло Гостинця (Страдчівська с. р. ІвФ) ^ Гостинне, х. Колонія Кут (Погориськівська с. р. Мгр) ^ Кутове, х. Лісовий Посьолок (Оброшин- ська с. р. Скн) ^ Лісовий, х. Лісовий Хутір (Ремезівцівська с. р. Пмр) ^ Лісовий, х. Мазів Хутір (Якторівська с. р. Глн) ^ Мазів, х. Малі Гори (Лозин-ська с. р. ІвФ) ^ Малогір'я, х. Первинська Вулиця (Дмитрівська с. р. Рдх) ^ Первинська, х. Пригота Хутір (Угорцівська с. р. Пмр) ^ Пригота, х. Присако- во Хутір (Чижівська с. р. Пмр) ^ Присаково, с. Торгів Село (Торгівська с. р. Пмр) ^ Торгів, с. Угорці Село (Угорцівська с. р. Пмр) ^ Угорці, х. Хомина

Хутір (Білецька с. р. Пмр) ^ Хомина, х. Хутір Запуст (Воле-Глиницька с. р. Крк) ^ Запуст, с. Чижів Село (Чижівська с. р. Пмр) ^ Чижів, х. Яблонів Хутір (Білківська с. р. Пмр) ^ Яблонів, х. Ясьове Шанове (Керницька с. р. Грд) ^ Шанове. Див.: Держархів Львівської обл. Ф. Р-221. Оп. 2. Спр. 1773. Арк. 44, 45зв., 48зв., 50, 56, 64, 64зв., 65, 68, 71., або навпаки - просту перетворювали на складну чи дволек- семну Село Деревня (Деревнянська с. р. Вмс) ^ Стара Деревня, с. Село (Двірецька с. р. Вмс) ^ Старе Село, х. Чорне (Великоглібовицька с. р. Ббр) ^ Чорнолісся. Див.: Там само. Арк. 36; Спр. 1832. Арк. 69..

Оцінюючи запропоновані і затверджені варіанти, можемо зробити висновок, що практично всі пропозиції ідеологічного характеру були відкинуті Зокрема, було проігноровано звернення голови Сокольницького райвиконкому С. Мєдвєдєва. Він пропонував переназвати 8 сіл, які на його думку походили від прізвищ міфічних поміщиків і духовних осіб: Басівка («ім'я польського поміщика Басівський») ^ Івано-Франківське, Годовиця («в село приїжджав архієпископ на молебені - Годовиц») ^ Пушкінське, Милошевичі («ім'я польського поміщика Милошовичський») ^ Шевченківське, Наварія («ім'я польського поміщика - Навар») ^ Кіровське, Сокольники («ім'я польського поміщика Сокільник») ^ Червоноармійське, Милятичі («ім'я польського поміщика Милятичський») ^ Перемога; Оброшине («до села приїжджав архієпископ на відпочинок Оборошин») ^ Жовтневе, Семенівка («ім'я польського поміщика Семенівский») ^ Ново-Українка. Див.: Там само. Арк. 66, 67. (винятки: згадане вище с. Андріївка, х. Відродження, х. Вільний, с. Червоне). В цьому відношенні Львівська область значно відрізнялася від інших областей УРСР (особливо південних і східних) Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ... С. 902, 912, 914, 915, 918, 935-936, 941-942, 951-952, 953, 954-955. В інших об-ластях на заході України ідеологічно забарвлені назви також присвоюва-лися вкрай рідко. Чим був зумовлений такий компромісний підхід (заміна найменувань іноземного походження, ігнорування ідеологічно мотивованих пропозицій) - невідомо. Можливо, радянське керівництво боялося спрово-кувати радикальними реномінаціями обурення серед мешканців регіонів, де активно діяло антирадянське підпілля. Втім, вже у 1951 р., при переймену-ванні сіл на приєднаних до Львівської області теренах Забужжя (див. вище), цього принципу назовництва перестали дотримуватися: Tuszkow ^ Жовтне-ве, Siebieczow ^ Красносілля, War^z ^ Новоукраїнка, Usmierz ^ Мирнів- ка, Opulsko ^ Перемога, Leszkow ^ Першотравневе, Chorobrow ^ Правда, Mianowice ^ Дружелюбівка, Zdzarynka ^ Трудолюбівка, Ciel^z ^ Ланко-ве. Див.: Про утворення Забузького району в складі Львівської області : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 10 лист. 1951 р. // ВВР УРСР. 1951. № 5. С. 6-7.. Натомість мотивовані апелятивами (і подекуди мікротопонімами) назви потрапили в текст Указу (хоча й не всі; чому одні ойконіми цього різновиду затвердили, а інші ні - невідомо). Як правило, нові найменування сіл і хуторів були доволі примітивними (на зразок Вербівки,

Горішнього чи Малого), оскільки походили від загальновживаної лексики ". Часто назви дублювалися, оскільки голови райвиконкомів не узгоджували їх між собою, а у Львові на це не завжди звертали увагу (виняток - згадані вище Селиська). Однакові найменування траплялися навіть у межах одного району Поруч із цим, на думку Д. Бучка, чимало новотворів були нетипо-вими або навіть абсолютно не властивими ойконімійній системі української мови і тому порушували усталені норми словотвору. До таких учений відніс назви, утворені від апелятивів-прикметників (як-от Зеленівка), субстантиво- вані прикметники (Великий, Вільний, Гайовий), а також утворення, в яких прикметники виступають препозитивними компонентами (Високо-Федорівка, Доброгір'я, Широкопілля). Див.: Бучко Д. Післявоєнне впорядкування назв на-селених пунктів... С. 230. Серед згаданих в Указі від 18 липня 1946 р. нових найменувань сіл і хуторів дублюються такі: Великий (3 найменування: Вмс, РвР, Скс), Вербівка (3: Лвв, Рдх, Явр), Волиця (6: Вмс, 2 у Внн, Жвк, РвР, Рдх), Гайовий (2: Бск і Мгр), Горішній (2: Ббр і Внн), Гута (2: Бск і Пнк), Гутище (6: Ббр, Брд, Жвк, Олс, Пнк, Щрц), Діброва (2: Клк і РвР), Долинівка (2: Вмс і Внн), Залісний (2: Ббр і Пмр), Йосипівка (3: Олс, Рдх, Скс), Іванівка (5: Ббр, Грд, 2 у Пмр, РвР), Іванівці (2: Грд і Крк), Лани (4: Брд, Злч, КмБ і Нвм), Лужки (2: Нвя і Рдх), Малий (3: Злч, Нвм, РвР), Межовий (2: Ббр і Пмр), Млинівка (2: Лвв і Рдх), Надільний (2: ІвФ і Пмр), Новоселівка (3: Ббр, Вмс, Грд), Новосілка (2 у КмБ), Підгайці (2: Пнк і Скн), Підгір'я (2: Пмр і Пнк), Підгородне (3: Брд, Злч, РвР), Підлісний (4: Бск, Глн, ІвФ, Явр), Підлісся (2: Крс і Прм), Піщанка (2: Лвв і Скн), Поріччя (2: Грд і ІвФ), Родниківка (2: Грд і Явр). Див.: Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Львівської області : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. № 9-10. С. 8-21..

Таким чином, у результаті масштабної кампанії перейменувань населених пунктів Української РСР, проведеної в 1944-1946 рр., змінилися назви майже 3-х тис. міст, селищ, сіл і хуторів по всій республіці. Кампанія була безпрецедентною - подібні заходи республіканського масштабу в СРСР ніколи не проводилися. У Львівській області на підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 18 липня 1946 р. нові найменування отримали 314 сіл і хуторів (перше місце серед усіх областей). Ще 6 райцентрів Львівщини перейменували двома роками раніше. Аналіз карт і довідкових матеріалів вказує на те, що нові назви присвоїли значно більшому числу населених пунктів області, аніж було згадано в Указах 1944 і 1946 рр. (ще 54). Таким чином, загальне число поселень Львівської області, факт перейменування яких вдалося встановити, складає 374.

Переліки ойконімів для заміни формувалися на підставі пропозицій, які надсилали до облвиконкому голови районних виконавчих комітетів упродовж квітня-червня 1946 р. Аналіз цих документів дозволяє виокремити 2 способи перейменування:

нові назви конструювалися на основі існуючих методом калькування, заміни компонентів місцями, перетворення складених ойконімів у прості і навпаки тощо;

пропонувалися цілком нові найменування, ніяк не пов'язані з існуючими; як правило, вони були мотивовані апелятивами (назвами форм рельєфу, порід дерев і т. д.), рідше - іменами та прізвищами (письменників, політичних діячів тощо), назвами сусідніх міст, сіл і урочищ.

Значна частина пропозицій, у т. ч. майже всі ідеологічно забарвлені найменування, була відкинута. З'ясовано, що реномінації на Львівщині торкнулися головним чином поселень, назви яких вказували на присутність в регіоні поляків і німців, а отже - мотивованих лексикою відповідних мов. Перейменовувалися ойконіми, похідні від етнонімів, зарубіжних топонімів і антропонімів, принагідно - немилозвучні назви. Усім їм присвоювали найменування на базі питомо українських слів. В результаті масових перейменувань ойконімія Львівської області, в якій відображалася етнічна строкатість регіону, значною мірою втратила свій колорит і змістове навантаження.

Поруч із цим, реномінації 1944-1946 рр. на Львівщині були значно менш радикальними, ніж, приміром, у південних і східних областях УРСР, де присвоєння нових найменувань часто здійснювалося шляхом глорифікації радянських символів (Первомайське, Червоний Жовтень), державних інститутів і організацій (Комсомольське, Червоноармій- ське), видатних політичних і військових діячів (Ленінське, Чапаєвка). Практично повна відсутність подібних практик у західноукраїнських областях була пов' язана із нелояльністю місцевого населення до радянської влади. Тому кампанія перейменувань у Львівській області провадилася методом українізації ойконімів іншомовного походження (перш за все, мотивованих лексикою польської мови, зважаючи на сильні ан- типольські настрої серед мешканців регіону). Компромісність такого підходу була компенсована масштабами реномінацій - Львівщина зайняла перше місце серед усіх областей УРСР за кількістю перейменованих у середині 40-х років ХХ ст. сіл і хуторів.

REFERENCES

Androschuk, O. (2004). Pereimenuvannia obiektiv administratyvno- terytorialnoho podilu Krymu iak represyvnyi ta propahandystskyi zasib derzhavnoi polityky (druha polovyna XX stolittia) [Renaming of objects of the administrative- territorial division of Crimea as a repressive and propaganda tool of state policy (second half of the 20th century)]. Krym v istorychnykh realiiakh Ukrainy : Materialy naukovoi konferentsii «Krym v istorychnykh realiiakh Ukrainy : Do 50 richchia vkhodzhennia Krymu do skladu URSR» (pp. 317-334). Kyiv. [in Ukrainian].

Buchko, D. (2013). Pisliavoienne vporiadkuvannia nazv naselenykh punktiv i yoho vplyv na oikonimiinu systemu Ukrainy [Post-war streamlining of the names of settlements and its influence on the oikonym system of Ukraine]. In Buchko,

& Buchko, D. (Comps.). Istorychna ta suchasna ukrainska onomastyka : Vybrani pratsi (pp. 225-233). Chernivtsi. [in Ukrainian].

Chuchka, P. (2011). Slovianski osobovi imena ukraintsiv : istoryko- etymolohichnyi slovnyk [Slavic personal names of Ukrainians : historical and etymological dictionary]. Uzhhorod. [in Ukrainian].

Homaniuk, M. (2017). Dekomunizatsiini modeli pereimenuvannia naselenykh punktiv Pivdnia Ukrainy (na prykladi Khersonskoi oblasti) [Decommunization models of renaming of settlements in Southern Ukraine (on example of Kherson Region)]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Heohrafichni nauky, 6, 30-37. [in Ukrainian].

Hyrych, Ya. (2017). Pereimenuvannia mist Ukrainy u zviazku z protsesom dekomunizatsii (2015-2016 rr.) [Renaming of Ukrainian cities in connection with the process of decommunization (2015-2016)]. Sotsium. Dokument. Komunikatsiia. Seriia: Istorychni nauky, 3, 95-101. [in Ukrainian].

Kasim, H. (2019). Pereimenuvannia v toponimii Odeschyny iak naslidok dekomunizatsii : rezultaty i problemy [Renaming of the toponyms of Odesa as a consequence of decommunization : results and problems]. Slovianskyi zbirnyk, 23, 7-17. [in Ukrainian].

Khudash, M. (2004). Ukrainski karpatski i prykarpatski nazvy naselenykh punktiv (utvorennia vid vidapeliatyvnykh antroponimiv) [Ukrainian Carpathian and Subcarpathian names of settlements (formations from appellative anthroponyms)]. Lviv. [in Ukrainian].

Khudash, M. (2006). Ukrainski karpatski i prykarpatski nazvy naselenykh punktiv (vidapeliatyvni utvorennia) [Ukrainian Carpathian and Subcarpathian names of settlements (appellative formations)]. Lviv. [in Ukrainian].

Khudash, M., Demchuk, M. (1991). Pokhodzhennia ukrainskykh karpatskykh i prykarpatskykh nazv naselenykh punktiv (vidantroponimni utvorennia) [The origin of Ukrainian Carpathian and Subcarpathian names of settlements (anthroponymic formations)]. Kyiv. [in Ukrainian].

Kravchenko, L. (2018). Pereimenuvannia suchasnykh ukrainskykh oikonimiv [Renaming of modern Ukrainian oikonyms]. Ukrainske movoznavstvo,

135-151. [in Ukrainian].

Malanchuk, V. et al (Eds.). (1968). Lvivska oblast [Lviv Region]. In Istoriia mist i sil URSR [History of cities and villages of the Ukrainian SSR]. (Vol. 14). Kyiv. [in Ukrainian].

Popivskyi, M. (Ed.). (1947). Ukrainska RSR. Administratyvno-terytorialnyi podil na 1 veresnia 1946 roku [Ukrainian SSR. Administrative-territorial division on September 1, 1946]. Kyiv. [in Ukrainian].

Shulhan, O. (2017). Oikonimiia Ukrainy XX stolittia (eko- ta sotsiolinhvistychni aspekty) [Oikonyms of Ukraine of the 20th century (eco- and sociolinguistic aspects)]. (Candidate's thesis). Ternopilskyi natsionalnyi pedahohichnyi universynet im. Volodymyra Hnatiuka. Ternopil. [in Ukrainian].

Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR Pro pereimenuvannia, utochnennia ta vnesennia zmin v naimenuvannia deiakykh mist, raionnykh tsentriv i raioniv Ukrainskoi RSR vid 15 serp. 1944 r. [Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR on the renaming, clarification and amendment of the names of some cities, raion centers and raions of the Ukrainian SSR from August 15, 1944]. (1945). VVR URSR, 7-8, 9-12. [in Ukrainian].

Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR Pro zberezhennia istorychnykh naimenuvan ta utochnennia i vporiadkuvannia isnuiuchykh nazv silskykh rad i naselenykh punktiv Lvivskoi oblasti vid 18 lyp. 1946 r. [Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR on the preservation of historical names and clarification and ordering of existing names of village councils and settlements of Lviv Region from July 18, 1946]. (1947). VVR URSR, 9-10, 8-21. [in Ukrainian].

Vysotska, M. (2021). Oikonimy na -ivk-a iak rezultat pereimenuvannia poselen [Oikonyms with affix -ivk-a as a result of renaming of settlements]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 1(45), 135-141. [in Ukrainian].

Yatsii, V. (2013). Toponimiia Radekhivskoho raionu Lvivskoi oblasti (materialy do istoryko-etymolohichnoho slovnyka oikonimiv Ukrainy) [Toponyms of Radekhiv District, Lviv Region (materials for the historical and etymological dictionary of oikonyms of Ukraine)]. In Karpenko, O. & Shulhach, V. (Eds.). Studii z onomastyky ta etymolohii (pp. 206-221). Kyiv. [in Ukrainian].

Law of Ukraine On the condemnation of Communist and National Socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and prohibition of propaganda of their symbols from April 9, 2015, № 317-VIII. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/317-19#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru