Українська і польська мови: до проблем екології слова

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська і польська мови: до проблем екології слова

В.В. Остапчук



«Бережи чистоту своєї Рідної Мови, - і тим збережеш чистою й Душу Народу твого» Іван Огієнко. Український стилістичний словник.

Анотація

еколінгвістика польський український мова

У статті йдеться про важливість і актуальність поняття «екологія мови», у порівняльному аспекті досліджуються проблеми еколінгвістики польської і української мов. З'ясовується характер і ступінь дії модерного суспільства і його культури на польську й українську мови, окреслюється вплив мови на поведінку й мислення людини.

Було виявлено, що для сьогоднішнього українського і польського мовного середовища характерні такі загальні негативні процеси, як: примітивізація мовлення, убогість мовних засобів для висловлення власних думок, засилля англомовних елементів, варваризмів, вульгаризмів.

Причинами розповсюдження спрощеного варіанту мови названо загальні тенденції сучасної споживацької культури, процеси глобалізації в суспільстві, моду на вживання іноземних елементів у мові.

Стверджено, що мовне середовище впливає на моральний стан і духовну екологію людини, а ефективними методами очищення екології душі є залучення до справжньої творчості й мистецтва.

Ключові слова: екологія, екологія мови, вседозволеність, мода, мовна норма, англіцизми, вульгаризми, скорочення.



V. Ostapchuk

Ukrainian and Polish languages: to the problems of word ecology

Abstract

The article describes the importance and relevance of the concept of "language ecology". The scientific novelty of the article lies in the fact that it is the first to study the problems of ecolinguistics of the Polish and Ukrainian languages in a comparative aspect. The nature and extent of the impact of modern society and its culture on the Polish and Ukrainian languages is clarified, and the influence of language on human behaviour and thinking is outlined.

The article analyses the terms that are closely related in meaning - ecology of language, ecology of thinking, ecology of culture, ecology of the soul, etc. The etymology of the word ecology, consisting of two Greek lexemes, is considered: огкод (environment, house, dwelling) and koyog (doctrine, science, word, concept, thought). In this regard, it is argued that the word ecology means not only the relationship between the organism and the environment, but also the environment of the word (ecology of the word), the environment of thought (ecology of thinking). The ecology of the human soul and the entire nation depends on what this environment will be like.

It was found that today's Ukrainian and Polish linguistic environment is characterised by such general negative processes as primitivisation of speech, scarcity of linguistic means for expressing one's own thoughts, dominance of English-language elements, barbarisms, and vulgarisms.

The article analyses some negative poems for children by M. Karasyov from The Naturalist's ABC. It is argued that despite the fact that from the linguistic point of view the author does not deviate from the literary norm, does not use profanity and vulgarities, he still promotes permissiveness and immorality, and therefore The Naturalist's ABC is a vivid example of violation of the cultural ecology and spoils the linguistic taste.

There is an active process ofpenetration of not only English words but also Anglo-American cultural realities (Halloween celebrations, etc.) into Slavic languages.

It is noted that abbreviations and simplifications in Polish and Ukrainian are most often used in youth slang. Examples of abbreviatedformulas of the so-called "computer politeness" are given, which is characterised by the uncritical use of English words.

The reasons for the spread of the simplified version of the language are the general trends of modern consumer culture, the processes of globalisation in society, and the fashion for the use of foreign elements in the language. The primitivisation of language is linked to the primitivisation of culture. Low-grade films and literature, the yellow press, and the mass media spread vulgarisms, barbarisms, numerous (often unnecessary) borrowings from the English language, and abbreviations.

It is argued that the linguistic environment affects the moral state and spiritual ecology of a person, and effective methods of purifying the ecology of the soul are involvement in high creativity and art. Taking care of the linguistic ecology, native speakers should take care of preserving the national spiritual and artistic heritage of their people.

The article makes the conclusion that in order to improve the ecology of the literary language (both Polish and Ukrainian), it is necessary to take care of the education of linguistic taste of modern speakers, which is a condition for the appropriate use of linguistic means, to promote and disseminate moral norms and ideals, traditional national heritage, aesthetics of expression, and high linguistic culture.

Key words: ecology, ecology of language, permissiveness, fashion, language norm, anglicisms, vulgarisms, abbreviations.



Постановка проблеми у загальному вигляді та зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Останнім часом значно розширилося конотативне поле поняття екологія. Проте навіть слово екологія поки що не знайшло повного вираження свого різноманітного змісту в існуючих словниках. Зокрема, «Словник української мови» (СУМ) акцентує лише два основні значення цього слова:

«Взаємовідношення між організмом і оточуючим середовищем.

Розділ біології, що займається вивченням взаємовідношення між організмом і оточуючим середовищем» (Білодід, 1971, с. 458).

Для розкриття проблеми, порушеної в заголовку статті, важливе перше значення, синонімом якого є екологія природи. Проте в мові, крім основного, загальновідомого смислу словосполучення - екологія природи - з'явилися нові, тісно пов'язані між собою за змістом терміни - екологія мови, екологія мислення, екологія культури, екологія душі тощо. Кожен із цих термінів імпліцитно містить в собі поняття природи і читається як: екологія природи мови (мислення, культури) тощо. І щоб довести правомірність вживання цих словосполучень, доцільно розглянути етимологію слова екологія. Відомо, що воно складається з двох грецьких лексем: оікод (середовище, дім, житло) і Аоуод (вчення, наука, слово, поняття, думка). Отже, слово екологія означає не лише взаємовідношення між організмом і оточуючим довкіллям, а й середовище перебування слова (екологія слова), середовище перебування думки (екологія мислення). Від того, яким буде це середовище, залежить екологія душі людини і всього народу, недаремно ж мову називають його душею.

Відомо, що екологію не можна «обмежувати тільки завданнями збереження природи», тому що «для життя людини не менш важливим є середовище, створене культурою її предків і нею самою» (Лихачев, 1982). Але, незважаючи на це, проблемам моральної екології все ще не приділяється належної уваги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Оскільки мова є одним із найважливіших культурних надбань народу, поняття екології культури і екології слова - взаємопов'язані. Слід зазначити, що еколінгвістиці й лінгвоекології присвячено чимало праць. Серед них особливу увагу привертає стаття українського мовознавця М. Мірченка (Мірченко, 2014), який, проаналізувавши лінгвоекологічні доробки Б. Ажнюка (Ажнюк, 2013), О. Бондара (Бондар, 2002) та ін., зазначив, що праці М. Ганіткевич, Т. Кияк (Кияк, 1997), О. Тараненко (Тараненко, 1997) не є суто лінгвоекологічними.

До наведеного переліку доцільно додати дослідження М. Білоуса (Білоус, 2003), С. Клочко (Клочко, 2017), А. Кравчук (Кравчук, 2011), А. Раду (Раду, 2013), О. Селіванової (Селіванова, 2006), П Селігей (Селігей, 2007), О. Сербенської (Сербенська, 2002), Ю. Шелюха (Шелюх, 2011), де сформульовано теоретичні основи еколінгвістики і порушено питання чистоти мови, зокрема, екології офіційного мовлення (Ажнюк, 2013) та негативного впливу білінгвізму, запозичення з якого впливають на формування ціннісних орієнтирів сучасної молоді. З цими проблемами стикається не лише український народ, але й інші народи, що доводять і польські вчені - І. Баєрова (Bajerowa, 1995), Й. Бральчик (Bralczyk, 2014), М. Бугайський (Bugajski, 1999), А. Вєжбіцька (Wierzbicka, 1999), С. Гайда (Gajda, 2004-2005), А. Марковський (Markowski, 2005), К. Озуг (Ozog, 2001, 2005), акцентуючи увагу на правильності, чистоті, логічності, виразності рідної мови.



Актуальність дослідження

Незважаючи на значні успіхи еколінгвістики у розкритті проблем екології української і польської мов, заявлена в заголовку статті тема у компаративному аспекті майже не вивчалася.

У зв'язку з цим мета статті полягає в тому, щоб у порівняльному вимірі дослідити сучасний стан екології української і польської мов.

Досягнення мети вимагає розв'язання наступних завдань: охарактеризувати теперішній стан екології польської і української мов, з'ясувати вплив модерного суспільства і його культури на людину, її поведінку, мислення і мовлення, а також на польську й українську мови загалом.

Виклад основного матеріалу

Сучасні вчені визначають загальні негативні процеси, характерні для будь-якого сьогоднішнього мовного середовища, серед них, зокрема - примітивізація мовлення, засилля англомовних елементів, варваризмів, вульгаризмів. Так, В. Архипова слушно зауважує, що «ми живемо в часи всезагального культурного зубожіння і бідності духу...» (Див. дет.: Архипова, 2022). Ніби продовжуючи її міркування, М. Загідулліна підкреслює «відчуття деградації і виродження мовних здібностей, примітивізації спілкування, елімінації творчого потенціалу мови, і, як наслідок, вичерпання її багатств» (Загидуллина, 2016, с. 57).

Занепокоєні такою ситуацією лінгвісти доходять висновку, що загибель творчого потенціалу мови є наслідком духовно-моральної індиферентності народів, що призводить до вседозволеності в літературі й мистецтві (Див. дет.: Архипова, 2022). Водночас ця вседозволеність спричиняє розповсюдження «обмеженого» варіанту мови (kodu ograniczonego). Такі процеси обумовлені загальними тенденціями споживацької культури, негативними впливами глобалізації, мовною модою. Крім того, сучасні комерційні ЗМІ сприяють поширенню мовних помилок, невмотивованих мовних конструкцій (Див. дет.: Оz6g, 2001). Зокрема, Л. Ажнюк стверджує, що в Україні кодифікація норм мовленнєвої поведінки «мотивується <...> інтересами бізнес-еліт (у сфері реклами, у сфері використання засобів масової комунікації та ін.) та інтересами політичних сил (щодо статусу мов, щодо реалізації мовної політики, щодо політичної реклами та діяльності ЗМІ тощо)» (Ажнюк, 2013, с. 90 - 91).

Аналізуючи мовну ситуацію в Польщі, К. Озуґ підкреслює свободу і недбалість у доборі мовних засобів, вульгаризацію і брутальність повсякденного мовлення поляків: «Wsz^dzie szerzy si§, - стверджує науковець, - moda na bylejakosc mowienia, luz jgzykowy oraz luz w zachowaniu si§... Moda na luz w zachowaniu i mowieniu poci^ga za sob^ bardzo negatywne zjawisko wulgaryzacji i brutalizacji tej odmiany»1 (Ozog, 2001).

Внаслідок вседозволеності ненормативна лексика, на жаль, уже давно не вважається чимось неприродним, вона заполонила не лише мовний простір українського й польського побуту, а й вторгнулася в літературу та мистецтво. «Niecenzuralne wyrazania slyszymy wsz^dzie, - справедливо відзначає B. Niesporek-Szamburska, - na ulicy, w srodkach komunikacji, w pracy, a nawet w szkole, czasami niestety rowniez w domu. Pelno ich w filmach, ktore ogl^daj^ dzieci»2 (Niesporek-Szamburska, 2015). На звичність у повсякденній польській мові нецензурної лексики, «...ktor^ ludzie zuj^ w g^bach jak star^ gum§»3 вказує і П. Чаплінський (Czaplinski, 2014).

Така ж вульгарність, на жаль, спостерігається і в мовленні українців. Наприклад, слова kurczg (пол.) і блін (укр.^ не сприймаються молоддю як вульгарні, і тому часто використовуються у висловлюваннях учнів, студентів, молодих працівників. У словнику Л. Ставицької поруч із словом блін подається примітка: «...замінює непристойну лайку при вираженні досади, роздратування, здивування та ін.» (Ставицька, 2005, с. 60). Так само пише і польський мовознавець - М. Марц'янік: «Zwyklq rzeczq jest na przyktad reakcja studenta na popetniony przez siebie blqd: „Kurcz§!; O, kurczg!”, - formy kurczg uzywajq w kontaktach z klientami mtodzipracownicy sklepow, hoteli, biur»4 (Цит.: Кравчук, 2011, с. 472).

На жаль, чимало українських і польських літераторів стають на захист ненормативної лексики. «Хіба матюки заборонені? - зі здивуванням питає львівський поет Ю. Винничук. - Це не аморально» (Цит.: Гунько, 2012). З ним суголосний і польський письменник Я. Рудницький, який із почуттям національної гордості заявляє: «Wulgaryzmy to maszty statku j^zyka polskiego. Na nich dopiero rozpi^c mozna czyste, biale zagle mowy wysokiej»5 (Цит.: Kwasizur, 2015). Польський поет Я. Подшядло теж боронить право на вживання лихослів'я, оскільки вважає, що воно збагачує мову: «O wulgaryzmy walcz§ jak o wszystko inne. O wolnosc slowa po prostu. Bo ja kocham slowo, uwielbiam polski j^zyk. A wsrod jego bogactw s^ tez wulgaryzmy...»6 (Цит.: Olczak, n.d.).

Але існують і протилежні погляди на нецензурну лексику. Зокрема, українська поетеса Ліна Костенко зауважує: «Ну, от і дожилася наша мова, / була-була безсмертною в віках, / але прийшли бендюжники від слова / і потопили мову в матюках» (Цит.: Здоровило, 2023). З Ліною Костенко суголосна й українська психологиня І. Давиденко, фахівець у галузі екзистенційного аналізу та йоготерапії, яка, доречно підкреслюючи прозору етимологію словосполучення ненормативна лексика, стверджує, що це є «...порушення норми, порушення меж та поваги» і що «лайка отруює атмосферу, немов шкідливі викиди» (Давиденко, 2018). Ще більш емоційно реагує на недопустимість засмічування мови вульгаризмами польський читач: «Wulgaryzmy w literaturze, - пише він, - skutecznie mnie odstraszaj^»7 (Biblionetka.pl, 2008). Те, що від фізичного удару й удару словом активізуються однакові ділянки мозку - давно відомий факт, доведений вченими Мічиганського університету (США) (Давиденко, 2018). Ось чому деякі люди, перебуваючи серед тих, хто сквернословить, скаржаться на погане самопочуття. Важливо, що про руйнівну силу «гнилого» слова неодноразово нагадують рядки Біблії:

«Всжко слово гнило да не исходить из устъ всішихь, но точїю єже єсть бл'го къ созданїю вЪры, да дасть благодать сльшащымъ». (Еф. 4:29)

« Удержи языкъ твой от злаї и устнЪ твои, еже не глагс>лати льсти» [Пс. 33:14].

Біблія застерігає від необдуманого, необережного поводження зі словом, адже воно може бути і мечем, і солодким медом, і золотим яблучком, словом можна і вбити, і воскресити:

Суть, иже глаголюще ужзвлжютъ аки мечи: Азьщы же премудрыхъ исцклжють (Притчи 12:18)

Сотове медовнїи словеса дтбраж, сладость же ихь исцтл^нїе души (Притчи Соломона 16:24)

Акоже лблоко злато во усерАзи сардійскагю камене, сице рещи слово при приличныхъ єму (Притчи 25:11)

Смерть и животъ въ руцъ жзъгка: удержавающїи же єго снГдать плодЫ єгю (Притчи Соломона 18:21)

Ю тЬхже усть исходить благословенїе и кллтва. Не подобаеть, бр^тїе моа возлюбленнаА, симь такю бывати (Иак. 3, 8-10).

Схожих поглядів притримуються й народи різних вірувань. Так, жителі тропічних лісів, незважаючи на свою віддаленість від цивілізації, розуміють цілющу й руйнівну силу слова. Відомо, що є племена, котрі перед тим, як зрубати дерево, кричать на нього. У такий спосіб «дикуни» вбивають душу дерева, і лише після цього рубають його мертве тіло для своїх потреб (Ткачев, 2013).

Навпаки, позитивна словесна енергія змінює світ на краще, оздоровлює мовне середовище. Тому мовознавці радять звертатися до високого мистецтва, читати хороші книги, адже безглузді фільми, низькопробна література ще більше забруднюють екологію мови і душу людини. На жаль, сьогодні можна спостерігати, що люди все рідше захоплюються справжнім мистецтвом, яке завжди виконувало виховну функцію і було взірцем для наслідування правильної літературної мови. «Я досі вірю в силу слова, - стверджує український письменник А. Бондар. - Однак не бачу в літературі якоїсь особливої, високої функції - виправити людину чи відремонтувати світ» (Цит.: Ґольберґ, 2010).

На наш погляд, недопустимо, коли в деяких книгах і фільмах, у тому числі й дитячих, містяться вульгаризми, і навіть знижена лексика. Проте відомо, що особливістю сучасної літератури - як польської, так і для української - є звернення до темних сторінок людського життя, зображення кризових і проблемних моментів, використанням нових стилістичних прийомів, зокрема, ненормативної лексики та суржику. «Psychologiczno-introwertyczne wywalanie bebechow, ocieranie o zbrodni^, o brud, o sensacj^»8 - так характеризують сучасну польську літературу її представники (Див. дет.: Czupryn, 2016). Сказане переконує в тому, що у сучасній літературі, як і в усному мовленні, панує вседозволеність і відсутня самоцензура.

В українському мовному середовищі неприємно дивує і та література для дітей, котра формує викривлені смаки у підростаючого покоління і погано впливає на мовну екологію. Так, український письменник, вчитель, лауреат Київської обласної літературної премії ім. Григорія Косинки (2013 р.) М. Карасьов у своїй книзі «Азбука натураліста», яка номінувалася на премію Кабміну імені Лесі Українки в номінації «Літературний твір для дітей і юнацтва» (2015 р.), не лише допускає вживання жаргонної лексики, а й певною мірою пропагує наркотики та алкоголь: «Екзотичний страус Ему / Ущипнув за тім'я Емму. / Емма страусу за це / Вщентрозгепала яйце» [Тут і далі курсив мій. - В. О.] (Карасьов, 2011). У цьому катрені використано згрубіло-розмовне розгепала, що не збагачує української мови, а навпаки, її засмічує. Те ж саме спостерігається і в наступному чотиривірші: «Їжачок не винуватий / Сам Іванко вийшов з хати / В кайфі після косячка - / Голий сів на їжачка» (Карасьов, 2011). Звернемо увагу на те, що жаргонне слово косяк означає сигарету, «яка є сумішшю коноплі і тютюну, згорає нерівномірно з різних боків» (Андрощук, 2012). Невипадково у СУМі слово косяк у такому значенні не вказується. Викликає здивування тема і сюжет наступного дитячого вірша: «Йорш личинками об'ївся, / Йорш у школу запізнився, / Бо, скажу вам по секрету, / Не доплив до туалету» (Карасьов, 2011). Незрозуміло, чому автор замість слова йорж (укр.) вживає йорш. Чи не калька це з російського слова - ёрш? Вражають і такі рядки: «Корівка крута і рогата / Штрикнула за клунею тата / Бо тато всю випив наливку / Й поліз цілувати корівку» (Карасьов, 2011). Антиморальність цих віршів не викликає сумнівів. І незважаючи на те, що автор з мовної точки зору не відступає від літературної норми і не використовує ненормативної лексики з вульгаризмами, він все ж таки пропагує вседозволеність і аморальність. Ось чому «Абетка натураліста» слугує яскравим прикладом порушення екології культури і псування мовних смаків.

Мовний смак дітей формується насамперед під впливом батьків, а також оточення й моди. Тому важливо, щоб саме у сім'ї дитина черпала зразкові моделі мовної поведінки й цнотливості. Цьому мала б сприяти художня література і мовний режим у сім'ї. Але за висновками українських і польських педагогів часто з дому діти виносять не тільки вульгаризми, жаргонізми, а й нецензурну лексику. На жаль, навіть вчителі у школах користуються молодіжним сленгом, вважаючи, що так вони налагоджують більш тісні контакти з учнями (Goetz, 2018).

Оскільки в сучасному світі молодь багато часу проводить з ґаджетами, обмінюючись в Інтернеті повідомленнями, вони застосовують скорочення:

хз - хтозна, зроз - зрозуміло, спс - спасибі, нп - найкраща подруга, матеша - математика, контроша - контрольна робота, футзалки - кросівки для футболу та ін.

Під впливом російської мови в переписці і в розмові іноді з'являються скорочення такого типу:

пж - пожалуйста, пон - поняла, лп - лучшая подруга.

Юні поляки у листуванні користуються абревіатурами: OCB - o co biega (інакше - o co chodzi); SPX [spoks] (spoko, nie maproblemu); PZDR (pozdrowienia); KC (kocham Cig); ZW (zaraz wracam)9.

У переписці молодих поляків також зустрічаються скорочення, що виникли на основі англійської мови:

TTYL - Talk to you later; OMG - Oh my God; JK - Just kidding (To tylko zart); ILY - I love you (Kocham cig); QQ - Crying (Piakac); FIMH - Forever in my heart (Na zawsze w moim sercu); IMO - In my opinion (Moim zdaniem); GL - Good luck (Powodzenia); IDK - I don't know (Nie wiem); W8 - Wait (Zaczekaj); CYT - See you tomorrow (Do jutra) (Див.: Wiechniak, 2021).

Як бачимо, інтернет активно сприяє поширенню такого типу спілкування, представивши словники значень цих скорочень.

Крім того, і в Україні, і в Польщі існують спеціальні словники молодіжного сленгу, без яких зрозуміти розмови молодих носіїв мови часто буває неможливо. Наведемо для прикладу висловлювання польського учня, записане В. Зембатим:

«Elo! Sluchaj, ta cindi z II c zaiapaia tak^ piang na sobotniej zalewajce, ze az dym. A wszystko przez to, ze chcialem zarzucic przyngtg. Czaisz bazg? Mowi§ ci, zaiamka totalna! Nie wiedzialem, a byl z ni^ jakis wyzei, ktory zwqchai akcjg i wpienii sig tak, ze malo nie doszlo do zadymy. Masakra totalna. Co mialem robic? Odpuscilem...Caly wieczor zasysaiem i jaraiem dizle...»10 (Цит.: Seretny, 2007, с. 39).

Хай! Слухай, та няша з II в агрилася та суботній бухайлівці, аж дим ішов. A все через те, що я хотів підколотися до неї. Шариш? Кажу тобі, просто жесть! Я не знав, а був із нею якийсь дишель, який пронюхав справу i пінився так, що мало не дійшло до мордобою. Зашквар повний. Що я мав робити? Відпустив... Цілий вечір труби заливав i тягнув примаки. (Переклад українською - мій. - В. О.).

У разі нерозуміння наведеного тексту В. Зембати радить звертатися до «Wypasionego slownika najmlodszej polszczyzny» ^hacms^, 2003) або до «Nowego slownika gwary uczniowskiej» (Zgolkowa, 2000). В українській мові також існують спеціальні словники, серед них, зокрема - «Словник сучасного українського сленгу» (Кондратюк, 2006), «Український жаргон» (Ставицька, 2005) та ін.

Останнім часом сленгові слова потрапляють до теле-, радіопередач, до сторінок газет, журналів, художніх творів, активно ними оперують журналісти, політичні діячі та блогери. Водночас сьогодні неоднозначність ставлення до сленгової і жаргонної лексики продовжує актуалізуватися. І якщо Т. Левченко стверджує, що «зазвичай їх (сленгізми і жаргонізми - В. О.) уважають показником низької культури, цинізму, грубості.. .тощо»

(Левченко, 2021, с. 3), то Л. Ставицька не сприймає таких негативних відгуків, вважаючи їх неонародницьким мітом: «Жаргонний дискурс, - пише вона, - попри ґвалтування мовних смаків, є все-таки адекватом дійсності...» (Ставицька, 2005, с. 10). З нею погоджується і О. Шевченко, наголошуючи, що «молодіжний сленг і жаргон дозволяє висловлювати свою думку в дуже цікавій, іноді абсурдній формі» (Шевченко, 2018). Прибічником таких міркувань є польський мовознавець, професор Є. Бральчик, котрий пише, що сленг збагачує мовлення: «Na pewno wzbogaca j^zyk, bo kazda odmiana jakos j^zyk wzbogaca»11 (Цит.: Skrobecka, 2005).

Сказане переконує в тому, що в нашому сьогоденні відбуваються неоднозначні зміни в мовному етикеті українців та поляків. Скороченню і спрощенню підлягають і формули ввічливості. Наприклад, у польській мові відомі такі нові форми привітання - dobry; bry (від dzien dobry); cze (від czesc), прощання - cze (від czesc); nara; narazka; narka; narazicho; naraziszcze (від na razie), подяки - dzigks (від dzigkujg). Від запитання «Jak sig masz?» поляки утворюють siemasz (siemanko; siemka), вираз trzymaj sig трансформувався у trzym sig; trzymanko. Висловлювання такого типу К. Озуг вважає комп'ютерною ввічливістю, ввічливістю споживацької культури (Ozog, 2005, с. 13).

Характерною рисою комп'ютерної ввічливості є використання англійських формул мовного етикету як українцями, так і поляками. Спільними для обох мов є запозичені з англійської мови слова: хай (англ. - hi), хеллоу (англ. - hello) - привіт; бай (англ. - bye), папа, па (англ. - papa) - до побачення, бувай; пліз (англ. - please) - будь ласка, сенк'ю, сенкс (англ. - thank you, thanks) - дякую, сорі (англ. - sorry) - вибачення. Використання таких лексем, як сорі (sorry), деякими мовознавцями вважається недоречним, оскільки запозичене сорі не виражає щирого каяття (див. дет.: Кравчук, 2011, с. 463).

Значний і негативний вплив англійської мови виявляється не лише у сфері етикету, а й у інших сферах спілкування української і польської молоді. У нашому сьогоденні поширена така лексика, як: ок, окей (англ. - o'key) - ствердна відповідь, супер (англ. - super)

позитивна оцінка, вау (англ. - wow) - вигук на позначення подиву чи захоплення; кул (англ. - cool), зе бест (англ. - the best) - позитивна оцінка чого-небудь; крейзі (англ. - crazy)

як позитивна, так і негативна оцінка; мані (англ. - money) - гроші; бой (англ. - boy) - хлопець, мен (англ. - man) - чоловік; бейбі (англ. - baby), гьорл (англ. - girl) - дівчина; френд (англ. - friend) - друг, приятель; дірек (англ. - director), босс (англ. - boss) - начальник.

Вплив англійської мови на мови слов'янські не завжди оцінюється позитивно. «Zalewa nas angloj^zyczna terminologia»12, - пишуть польські блогери (J^zyk mnie zachwyca, 2011). У свою чергу Ю. Шелюх, називаючи зовнішні чинники, що впливають на стан української мови, доходить висновку, що «процеси глобалізації й тотальної „вестернізації” українського суспільства. призвели до неврегульованого неадекватного вживання англійських слів, часто-густо спотворених» (Шелюх, 2011, с. 312). Підтвердженням такого негативного явища слугує розмова між двома подругами, «підслухана» і записана Я. Лехом, яка пістріє необґрунтованими англіцизмами, вживання котрих подиктоване модою, а не необхідністю:

«Stoj§ w kolejce do kasy w polskim sklepie... Stoj^ce przede тпд dwie panie w srednim wieku rozmawiaj^, ze sob^:

A widziala pani „Раш Tadeusza”?

Так, bylismy. Tylko ze m^z zaparkowal kara w kornerze і dostal tiketa. Poszlo 50 baksow na film і 20 па tiketa. 70 baksow, prosz§ раш, ріесhotд nie chodzi.

To ja wiem, kochana. Ja musz§ caly dzien klinowac flory na takie pieni^dze.

A jak corka sobie radzi w szkole?

Dzejn? Teraz juz lepiej, wie pani, ten jej nowy ticzer podobno lepiej tlumaczy. Bylam dopiero со na tym ich interwju і wszyscy j^ chwalili...»13 (Цит.: Seretny, 2007, с. 54)

Очевидно, англійські слова, вжиті в розмові двох польок, мають власне польські відповідники: kаr - samochdd, tiket - bilet, interwju - wywiadowka, baksy (англ. - bucks) - dolary, ticzer (англ. - teacher) - nauczyciel. Останні три запозичення притаманні й українській мові (тікет - квиток, бакси - долари; тічер, тічерка - вчитель, вчителька). Cучасна учнівська молодь активно вживає такі слова, як тічер, тічерка. Але і в офіційній освітній сфері спостерігається витіснення питомо українського слова вчитель запозиченими - коуч (англ. coach - персональний тренер), тьютор (англ. tutor -- репетитор), фасилітатор (англ. facilitator - координатор, помічник), модератор (наставник, керівник), ментор, едвайзер (англ. аdviser - радник, консультант). Усі ці запозичені лексеми не відповідають значенню українського слова учитель, якому СУМ дає наступні визначення:

«Особа, яка навчає, викладає який-небудь навчальний предмет у школі.

Людина, яка є авторитетом у якій-небудь галузі, яка впливає на інших, передає свій досвід, знання, служить для них прикладом» (Білодід, 1979, с. 536).

Синонімами до українського слова учитель слугують слова педагог, викладач, навчитель, тобто той, що навчає і виховує (у тому числі й власним прикладом), а слова коуч, тьютор, фасилітатор, модератор, ментор, едвайзер указують на людину, яка лише допомагає в навчанні, консультує, керує пізнавальною діяльністю учнів, іншими словами, «надає освітні послуги». Але завдання школи цим не обмежуються, бо вона повинна не лише навчати людину, а й виховувати.

Інколи співрозмовники, на що вказує і Я. Лех, застосовують «спотворені» англійські конструкції, які роблять висловлювання незрозумілим. Так, у наведеному Я. Лехом діалозі одна з жінок використовує штучно створений вираз klinowac flory (від англ. clean - чистий, floor - підлога) - мити підлогу. Самі учасники діалогу не завжди розуміють значення почутих англіцизмів. Ось чому одна із співрозмовниць не може збагнути сенсу словосполучення: dostac rejz:

«- Moj m^z, wie pani, dostai wlasnie rejz w pracy i zaprosil par§ osob.

Jak to: rejs dostai?

No, rejz, wie pani -podwyzkg.

To robicie party?

Nie, tylko taki maly dyner, A to znowu ekspensy...»14 (Цит.: Seretny, 2007, с. 54)

Останні репліки «підслуханої» Я. Лехом розмови звучать комічно:

«- Ktory chleb wzi^c, jak pani mysli?

Ja to ten zawsze bior§: Ontario Mills Bread.

No со tez pani. Przeciez my Polacy, to polski bred trzeba kupowac. Tradycje і j^zyk trzeba piel^gnowac, zeby ludzie wiedzieli, jak przyjd^, ze to jest polski dom!»15 (Цит.: Seretny, 2007, с. 54)

Проте мовлення жінки, яка вимагала берегти традиції і мову, перенасичене англомовними запозиченнями.

Усе це підкреслює справедливість занепокоєння В. Архипової, котра акцентує небезпеку того, що нас буквально розчиняє чужий нам спосіб життя (Архипова, 2022). І дійсно, разом із запозиченням слів спостерігається також перенесення культурних явищ. Так, в Україні, як і в Польщі, все більшої популярності набуває американське свято Хелловін. В англійській мові цей день має назву All Hallow's Eve, що означає переддень усіх святих. Слов'янські мови адаптували скорочену назву - Halloween: Хелловін (укр.), хэловш (білорус.), хелоуин (болг.) тощо. На жаль, ми не завжди слідуємо заповіту нашого великого Кобзаря, котрий писав: «...І чужому научайтесь й свого не цурайтесь...». Знати традиції й мови інших народів - дуже добре, але треба насамперед дбати про збереження національного культурного середовища, в тому числі - про чистоту мовного оточення, у якому ми постійно перебуваємо. Натомість людина, не замислюючись над наслідками некритичного сприйняття чужого слова, псує, калічить рідну мову, утворюючи в ній «комунікативні гібриди», які порушують мовну гармонію і перешкоджають розумінню висловлювання. Недаремно українські й польські мовознавці доходять подібних висновків, що «сучасний стан нашої мови. не може не викликати серйозного занепокоєння» (Шелюх, 2011, с. 312).



Висновки та перспективи подальших розвідок

Отже, задля оздоровлення екології літературної мови (як польської, так і української) варто дбати про виховання лінгвістичного смаку сучасних мовців, що є умовою слушного вживання мовленнєвих засобів, пропагувати й поширювати моральні норми й ідеали, традиційні національні надбання, естетику висловлювання, високу мовну культуру.

J^zyk mlodziezowy	J^zyk literacki	Молодіжний сленг	Літературна мова
Elo!	СzesC!	Хай!	Привіт!
cindi	ladna dziewczyna	няша	гарна дівчина
zalapac pian§	zdenerwowac si§	агритися	нервуватися
zalewajka,	impreza (syto zakrapiana alkoholem),	бухайлівка	вечірка з алкоголем
zarzucic przyn^t^.	poderwac.	підколотися.	залицятися
Czaisz baz§?	Rozumiesz?	шарити	розуміти
zalamka totalna!	cos okropnego.	жесть	жах
wyzel	chlopak, ktory uczy si§ w starszej klasie.	дишель	високий хлопець
zw^chac akj	zorientowac si§	пронюхати справу	зорієнтуватися
wpienic si§	zdenerwowac si§	пінитися	нервуватися
zadyma	bojka.	мордобій	бійка
masakra	czarna rozpacz	зашквар	соромний, негідний вчинок, який псує репутацію
odpuscic	dac sobie spokoj	відпустити	дати собі спокій
zasysac	pic alkohol	труби заливати	пити алкоголь
jarac dizle	palic tanie papierosy	тягнути примаки.	палити дешеві цигарки



Примітки

«Всюди розповсюджується мода на абияке мовлення, свободу в мові і свободу в поведінці... Мода на розкутість у поведінці та мовленні тягне за собою дуже негативне явище вульгаризації та бруталізації мови» (Тут і далі переклад із польської мій - В. О.).

«Нецензурні вирази ми чуємо скрізь - на вулиці, в транспорті, на роботі і навіть у школі, а іноді, на жаль, і вдома. Їх повно у фільмах, що дивляться діти».

«...яку люди жують у роті, як стару жуйку».

«Звичною є, наприклад, реакція студента на допущену помилку: „Kurcze!; O, kurcze!”, - форму „kurcze” вживають молоді працівники магазинів, готелів, офісів при спілкуванні з клієнтами».

«Вульгаризми - це щогли корабля польської мови. Тільки на них можна розгорнути ясні, білі вітрила високої мови»

«Я борюся за вульгаризми, як і за все інше. Просто за свободу слова. Тому що я люблю слово, люблю польську мову. А серед її багатств є також вульгаризми...»

«Вульгаризми в літературі дійсно мене відштовхують».

«Психологічно-інтровертне вивертання кишок, тиражування злочинів, бруду, сенсаційності».

про що йдеться; спокійно, немає проблем; вітання; я люблю тебе; зараз повертаюся.

Наводимо приклади, як у словниках пояснено деякі сленгові слова і вирази:

«Безумовно, збагачує мову, тому що кожен різновид так чи інакше збагачує мову».

«Заливає нас англомовна термінологія».

«Стою в черзі до каси в польському магазині... Дві жінки середнього віку, що стоять переді мною, розмовляють між собою:

Ви бачили «Пана Тадеуша?»

Так, ми були. Але чоловік припаркував кара на розі й отримав тікета. Пішло 50 баксів на фільм і 20 на тікета. 70 баксів, прошу пані, на дорозі не валяється.

Це я знаю, дорогенька. За такі гроші я мушу цілий день клінувати флори.

-А як твоя донька вчиться в школі?

Джейн? Тепер краще, знаєте, цей її новий тічер, нібито, краще пояснює. Я щойно була у

них на інтерв'ю і всі її хвалили».

«- Мій чоловік, знаєте, щойно отримав рейз на роботі і запросив кількох людей.

Що значить «отримав рейз»?

Ну, рейз, знаєте - підвищення.

-То ви влаштовуєте паті?

Ні, тільки такий малий дінер, як цей, а це знову експенсі».

« - Який хліб взяти, як думаєте?

Я завжди беру цей: «Ontario Mills Bread».

Ну що Ви теж. Ми ж - поляки, тому треба польський бред купувати. Традиції та мову потрібно берегти, щоб люди знали, коли прийдуть, що це польський дім!»



Бібліографічний список

1. Ажнюк, Л.В., 2013. Екологія офіційного мовлення як об'єкт правового захисту. Українська мова, 1, с. 88-103.

2. Андрощук, Т.О., 2012. Наркотичні та токсичні речовини [online] Доступно: <http://shkola-intemat.rv.ua/vihovna-robota/narkotichni-ta-toksichni-rechovini.html> (Дата звернення 15.01.2023).

3. Архипова, В., 2022. Язык - душа народа. Что происходит с душой народа сейчас? Православие в Татарстане [online]. Доступно: <https://tatmitropolia.ru/all_publications/publication/default.asp?id=70154> (Дата звернення 12.01.2023).

4. Білодід, І.К., 1971. Словник української мови: в 11 т. К.: Наукова думка, Т. 2. (Г-Ж).

5. Білодід, І.К., 1979. Словник української мови: в 11 т. К.: Наукова думка, Т. 10. (Т-Ф).

6. Білоус, М. та Сербенська, О., 2003. Екологія українського слова. Практичний словничок-довідник. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка.

7. Бондар, О., 2002. Екологія українського слова: аспекти і проблеми. Мовознавство: доповіді та повідомлення на IV Міжнародному конгресі україністів. К.: Пульсари. С. 158-163.

8. Ґольберґ, Л., 2010. Поет Андрій Бондар: Спочатку було слово «пам'ять». Майдан [online] . Дрогобицька Інтернет-газета. Доступно за: <http://maydan.drohobych.net/?p=6484> (Дата звернення 12.03.2023).

9. Гунько, О., 2012. Мене дивує, що вірш «Убий пі...са» обурив опозиціонера Леоніда Грача-Винничук. Gazeta.ua [online]. Доступно за: <https://gazeta.ua/articles/culture/_mene-divuye-scho-virsh-ubij-pisa-oburiv-opozicionera-leonida-gracha-vinnichuk/418922> (Дата звернення 12.01.2023).

10. Давиденко, І., 2018. Як матюки впливають на людину [online]. Доступно за: <https://wanna.com.ua/poglyad-na-oglyad/yak-matyuky-vplyvayut-na-lyudynu/> (Дата звернення 03.01.2023).

11. Загидуллина, М.В., 2016. Содержательная динамика эколингвистики: к вопросу о современном состоянии научного поля в междисциплинарном аспекте и медиаисследовательских перспективах. Вестник Челябинского государственного университета, 9(391). Филологические науки, вып.102, c. 56-65.

12. Здоровило, Т., 2023. Ліна Костенко відзначає 93-річчя. Україна молода [online], 016. Доступно за: <https://umoloda.kyiv.ua/number/0/164/173987> (Дата звернення 25.04.2023).

13. Карасьов, М.В., 2011. Азбука натураліста [online]. Доступно за: <http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283740> (Дата звернення 26.04.2023).

14. Кияк, Т., 1997. Проблеми тактики українського термінотворення. Українська термінологія і сучасність: матеріали ІІВсеукр. наук. конф. К., c. 19-23.

15. Клочко, С.О., 2017. Поступ еколінгвістики в Україні: аналітичний огляд. Система і структура східнослов'янських мов, 12, c. 3-18.

16. Кондратюк, Т.М., 2006. Словник сучасного українського сленгу. Харків: Фоліо, 2006. 350 с.

17. Кравчук, А.М., 2011. Лексикологія і культура польської мови: у 2 т. Т. 2. Культура мови: Підручник для вищих навч. закладів. К.: ІНКОС.

18. Левченко, Т.М., 2021. Субстандартна лексика в мові засобів масової комунікації: стилістика і прагматика. Доктор наук. Автореферат. Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди.

19. Лихачев, Д.С., 1982. Экология культуры. Знание - сила, 6, с. 22-24.

20. Мірченко, М.В., 2014. Основи екології української літературної мови: проблеми, можливості, перспективи Наукові записки Національного університету «Острозька академія» Серія «Філологічна», 50, с. 16-19.

21. Раду, А.І., 2013. Мовна екологія: напрями та проблеми дослідження. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах, 27, с. 191-197.

22. Селіванова, О.О., 2006. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля-К.

23. Селігей, П.О., 2007. Що нам робити із запозиченнями? Українська мова, 3, с. 3-16.

24. Сербенська, О.А., 2002. Сучасна українська термінографія і проблеми екології мови. Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології», 453, с. 17-20.

25. Ставицька, Л.О., 2005. Український жаргон: словник. К.: Критика.

26. Тараненко, О.О., 1997. Лінгвістичні проблеми українського термінотворення на сучасному етапі. Українська термінологія і сучасність: Матеріали ІІ Всеукр. наук. конф. К. С. 3-9.

27. Ткачев, А., 2013. О слове в свете молитвы Ефрема Сирина. Православие.ru [online] Доступно за: <https://pravoslavie.ru/60329.html> (Дата звернення 10. 01. 2023).

28. Шевченко, О., 2018. Як зрозуміти молодь, або молодіжний сленг у нашому житті. Трудова слава. Петрівська районна громадсько-інформаційна газета, № 32 (10049). [online] Доступно за: <https://tspetrovo.net/10049/6102-yak-zrozumiti-molod-abo-molodizhnij - sleng-u-nashomu-zhitti.html> (Дата звернення 25.01.2023).

29. Шелюх, О.М., 2011. «Екологія мови» в контексті проблеми формування особистості В: Львівський державний університет безпеки життєдіяльності. Гуманітарні аспекти формування особистості: збірник статей V Всеукраїнської наукової конференції. Львів: Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, с. 311-317.

30. Bajerowa, I., 1995. Kultura j^zyka dzis - z perspektywy historycznoj^zykowej. Kultura j^zyka dzis. Poznan: Kurpisz.

31. Biblionetka.pl, 2008. Co sqdzicie o wulgaryzmach w literaturze pigknej? [online] Доступно за: <https://www.biblionetka.pl/art.aspx?id=71145&aid=348728&answer> (Дата звернення 21.02.2023).

32. Bralczyk, J., 2014. Mowi si%. Porady jgzykowe profesora Bralczyka. Warszawa: PWN.

33. Bugajski M., 1999. Pol wieku kultury j^zyka w Polsce 1945-1995. Warszawa: PWN.

34. ^acins^, B., 2003. Wypasiony slownik najmlodszejpolszczyzny. Krakow: Znak.

35. Czaplinski, P., 2014. Przeklenstwa i wulgaryzmy albo o kryzysie jgzyka. Доступно за: <https://www.academia.edu/38239022/Przeklenstwa_i_wulgaryzmy_albo_o_kryzysiej§zyka_Curses_and_Vulgarisms_or_Language_Crisis_> (Дата звернення: 22.01.2023). Czupryn, A., 2016. Polska literatura wspdlczesna, czyli sztuka paradoksu. Доступно за: <https://i.pl/polska-literatura-wspolczesna-czyli-sztuka-paradoksu/ar/11644449> (Дата звернення 22.04.2023).

36. Gajda, S., 2004-2005. J^zyk -j^zykoznawstwo - polonistyka. Postscriptum, 2-1(48-49), s. 100113.

37. Goetz, M., 2018. Wulgaryzmy i inne jqzykowe „kwiatki” [online]. Доступно за: <https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:Iq0vCUYYAPMJ:https://www.glospedagogiczny.pl/artykul/wulgaryzmy-i-inne-jezykowe-kwiatki&cd=3&hl=uk&ct=clnk&gl=ua> (Дата звернення 12.03.2023).

38. J^zyk mnie zachwyca, 2011. Ekologia jgzyka polskiego: bronmy polszczyzny - przykujmy si% do drzewa [online]. Доступно за: <http://jezykmniezachwyca.blogspot.com/2011/06/ekologia-jezyka-polskiego-bronmy.html> (Дата звернення 25.04.2023).

39. Kwasizur, K., 2015. Absztyfikanci Grubej Berty - czyli o wulgaryzmach w wierszu. Pisarze.pl 8/23 (532).

40. Markowski, A., 2005. Kultura jgzyka polskiego. Teoria. Zagadnienia leksykalne. Warszawa: PWN.

41. Niesporek-Szamburska B., 2015. Jak przeklinac..., czyli o emocjach w literaturze dla dzieci [online].

42. Доступно за: https://rebus.us.edu.pl/bitstream/20.500.12128/3448/1/Niesporek_Szamburska_Jak_przeklinac_czyli_o_emocjach.pdf (Дата звернення 12.01.2023).

43. Olczak, J. n.d. «Kutas» Mickiewicza czyli... o wulgaryzmach w literaturze [online] Доступно за: <http://lkh.zsz-ozorkow.org/jezyk-polski/67-kutas-mickiewicza-czyli-o-wulgaryzmach> (Дата звернення 12.02.2023).

44. Ozog, K, 2001. Polszczyznaprzelomu XXi XXIwieku. Rzeszow: Otwarty rozdzial. s. 176-195 Ozog, K., 2005. Wspolczesny model polskiej grzecznosci j^zykowej. Jqzyk a kultura, 17. Wroclaw.

45. Seretny, A. 2007. Kto czyta - nie blqdzi. Podr^cznik do nauki j^zyka polskiego. Krakow: Universitas.

46. Skrobecka, M. 2005. Zapis czata z prof. Jerzym Bralczykiem. Wirtualna Polska [online]. Доступно за: <http://czytelnia.pwn.pl/100t_slow/czat.php> (Дата звернення 25.01.2023).

47. Wiechniak, K. 2021. Co oznacza XD, lol, idk-poznaj slownik slangu mlodziezowego [online]. Доступно за: <https://geex.x-kom.pl/lifestyle/co-oznacza-xd-lol-idk/> (Дата звернення 25.01.2023).

48. Wierzbicka, A. 1999. Jezyk, umysl, kultura. Wybor prac pod redakcja Jerzego Bartminskiego Warszawa: PWN. 592 s.

49. Zgolkowa, H., 2000. Nowy slownikgwary uczniowskiej. Wroclaw: Europa.



References

1. Azhniuk, L.V., 2013. Ekolohiia ofitsiinoho movlennia yak obiekt pravovoho zakhystu [Ecology of official broadcasting as an object of legal protection]. Ukrainian language., 1, pp. 88103. (in Ukrainian).

2. Androshchuk, T.O., 2012. Narkotychni ta toksychni rechovyny [Narcotic and toxic substances]. [online] Available at: <http://shkola-internat.rv.ua/vihovna-robota/narkotichni-ta-toksichni-rechovini.html> (Accessed 15.01.2023). (in Ukrainian).

3. Arhipova, V., 2022. Yazyk - dusha naroda. Chtoproishodit s dushoy naroda seychas? [Language is the soul of the people. What is happening to the soul of the people now?] [online] Available at: <https://tatmitropolia.ru/all_publications/publication/default.asp?id=70154> (Accessed 12.01.2023). (in Russian).

4. Bajerova, I., 1995. Kultura j^zyka dzis - z perspektywy historycznoj^zykowej [Culture of language today - from a historical-linguistic perspective]. Culture of language today. Poznan: Kurpisz. (in Polish).

5. Biblionetka.pl, 2008. Co sqdzicie o wulgaryzmach w literaturze pigknej? [What do you think of vulgarisms in fiction?] [online] Available at: https://www.biblionetka.pl/art.aspx?id=71145&aid=348728&answer (Accessed 21.02.2023) (in Polish).

6. Bilodid, I.K., 1971. Slovnyk ukrainskoi movy: v 111 [The Dictionary of the Ukrainian language in 11 vols.]. K.: Naukova dumka, T. 2. (H-Zh).

7. Bilodid, I.K., 1979. Slovnyk ukrainskoi movy: v 111 [The Dictionary of the Ukrainian language in 11 vols.]. K.: Naukova dumka, T. 10. (T-F).

8. Bilous, M. and Serbenska, O., 2003. Ekolohiia ukrainskoho slova [Ecology of the Ukrainian word]. Practical Dictionary-Reference. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv Publishing Centre. (in Ukrainian).

9. Bondar, O., 2002. Ekolohiia ukrainskoho slova: aspekty i problemy. [Ecology of the Ukrainian word: aspects and problems]. Linguistics: reports and messages at the IVInternational Congress of Ukrainian Studies. Kyiv: Pulsary. pp. 158-163 (in Ukrainian).

10. Bralczyk, J., 2014. Mowi sig. PoradyjgzykoweprofesoraBralczyka [Spoken. Professor Bralczyk's linguistic advice]. Warszawa: PWN (in Polish).

11. Bugajski M., 1999. Pdl wieku kultury jgzyka w Polsce 1945-1995 [Half a century of language culture in Poland 1945-1995]. Warszawa: PWN. (in Polish).

12. ^acins^, B., 2003. Wypasiony slownik najmlodszej polszczyzny [An exquisite dictionary of the youngest Polish]. Krakow: Znak. 180 p. (in Polish).

13. Czaplinski, P., 2014. Przeklenstwa i wulgaryzmy albo o kryzysie jgzyka [Cursing and vulgarity or the crisis of language]. [online] Available at: <https://www.academia.edu/38239022/Przeklenstwa_i_wulgaryzmy_albo_o_kryzysie_j§ zyka_Curses_and_Vulgarisms_or_Language_Crisis_> (Accessed 22.01.2023) (in Polish).

14. Czupryn, A., 2016. Polska literatura wspolczesna, czyli sztukaparadoksu [Polish contemporary literature, or the art of paradox]. [online] Available at: <https://i.pl/polska-literatura-wspolczesna-czyli-sztuka-paradoksu/ar/11644449> (Accessed 22.04.2023) (in Polish).

15. Gajda, S., 2004-2005. J^zyk - j^zykoznawstwo - polonistyka [Language - linguistics - Polish studies]. Postscriptum. nr 2-1(48-49). pp. 100-113. (in Polish).

16. Goetz, M., 2018. Wulgaryzmy i inne jgzykowe „kwiatki” [Vulgarisms and other linguistic "flowers”] [online] Available at: https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:Iq0vCUYYAPMJ:https://www.glospedagogiczny.pl/artykul/wulgaryzmy-i-inne-jezykowe-kwiatki&cd=3&hl=uk&ct=clnk&gl=ua (Accessed: 12.03.2023). (in Polish).

17. Golberg, L., 2010. Poet Andrii Bondar: Spochatku bulo slovo «pamiat»...[The poet Andriy Bondar: First there was the word "memory"...] Maidan. Drohobych online newspaper. Available at: <http://maydan.drohobych.net/?p=6484> [online] (Accessed 12.03.2023). (in Ukrainian).

18. Davydenko, I., 2018. Yak matiuky vplyvaiut na liudynu [How swearing affects a person] [online] Available at: <https://wanna.com.ua/poglyad-na-oglyad/yak-matyuky-vplyvayut-na-lyudynu/> (Accessed 03.01.2023). (in Ukrainian).

19. Jgzyk mnie zachwyca, 2011. Ekologia jgzyka polskiego: bronmy polszczyzny - przykujmy sig do drzewa [Ecology of the Polish language: let's defend the Polish language - chain yourself to a tree.]. 2011. [online] Available at: <http://jezykmniezachwyca.blogspot.com/2011/06/ekologia-jezyka-polskiego-bronmy.html> (Accessed: 25.04.2023) (in Polish).

20. Gunko, O., 2012. Mene dyvuie, shcho virsh «Ubyi pi...sa» oburyv opozytsionera Leonida Hracha - Vynnychuk [I'm surprised that the poem "Kill the f...ker" outraged opposition leader Leonid Grach - Vynnychuk]. Gazeta.ua Available at: [online] https://gazeta.ua/articles/culture/_mene-divuye-scho-virsh-ubij-pisa-oburiv-opozicionera-leonida-gracha-vinnichuk/418922 (Accessed 12.01.2023). (in Ukrainian).

21. Karasiov, M.V., 2011. Azbuka naturalista [The ABC of a naturalist]. [online] Available at: <http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283740> (Accessed 26.04.2023). (in Ukrainian).

22. Kiyak, T., 1997. Problemy taktyky ukrainskoho terminotvorennia [Problems of tactics of Ukrainian terminology creation]. Ukrainian terminology and modernity: Materials of the IIAll-Ukrainian scientific conference. pp. 19-23. (in Ukrainian).

23. Klochko, S.O., 2017. Postup ekolinhvistyky v Ukraini: analitychnyi ohliad [Progress of ecolinguistics in Ukraine: an analytical review]. System and structure of East Slavic languages, issue 12, pp. 3-18. (in Ukrainian).

24. Kondratiuk, T.M., 2006. Slovnyk suchasnoho ukrainskoho slenhu [Dictionary of Modern Ukrainian Slang]. Kharkiv: Folio, 2006. 350 p. (in Ukrainian).

25. Kravchuk, A.M., 2011. Leksykolohiia i kultura polskoi movy [Lexicology and Culture of the Polish Language]. In 2 vols. Vol. 2: Culture of the language: Textbook for higher education institutions. KYIV: INKOS. 520 p. (in Ukrainian).

26. Kwasizur, K., 2015. Absztyfikanci Grubej Berty - czyli o wulgaryzmach w wierszu [Fat Bertha's abductors - vulgarisms in poetry]. Pisarze.pl, 8/23 (532). (in Polish).

27. Levchenko, T.M., 2021. Substandartna leksyka v movi zasobiv masovoi komunikatsii: stylistyka iprahmatyka [Substandard vocabulary in the language of mass communication: stylistics and pragmatics]. Ph.D. Abstract. Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University (in Ukrainian).

28. Likhachev, D.S., 1982. Ekologiya kulturyi [Ecology of culture]. Knowledge is power. № 6, pp. 22-24. (in Russian).

29. Markowski, A., 2005. Kultura jgzyka polskiego. Teoria. Zagadnienia leksykalne [Culture of the Polish language. Theory. Lexical issues.]. Warszawa: PWN. (in Polish).

30. Mirchenko, M.V., 2014. Osnovy ekolohii ukrainskoi literaturnoi movy: problemy, mozhlyvosti, perspektyvy [Fundamentals of the Ecology of the Ukrainian Literary Language: Problems, Opportunities, Prospects] Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy. Series "Philological", issue 50, pp. 16-19. (in Ukrainian).

31. Niesporek-Szamburska B., 2015. Jak przeklinac..., czyli o emocjach w literaturze dla dzieci [How to swear..., or emotions in children's literature. [online] Available at: <https://rebus.us.edu.pl/bitstream/20.500.12128/3448/1/Niesporek_Szamburska_Jak_prz eklinac_czyli_o_emocjach.pdf>_(Accessed 24.01.2023) (in Polish).

32. Olczak, J. «Kutas» Mickiewicza czyli... o wulgaryzmach w literaturze [Mickiewicz's "Dick" or... vulgarisms in literature] [online] Available at: <http://lkh.zsz-ozorkow.org/jezyk-polski/67-kutas-mickiewicza-czyli-o-wulgaryzmach>_(Accessed 24.01.2023) (in Polish).

33. Ozog, K, 2001. Polszczyznaprzelomu XXi XXIwieku [The Polish language of the turn of the 20th and 21st centuries]. Rzeszow: Otwarty rozdzial. pp. 176-195. (in Polish).

34. Ozog, K., 2005. Wspolczesny model polskiej grzecznosci j^zykowej [The contemporary model of Polish linguistic politeness]. Jgzyk a kultura. №17. Wroclaw. (in Polish).

35. Radu, A.I., 2013. Movna ekolohiya : napryamy ta problemy doslidzhennya [Language ecology: directions and issues of research]. Humanitarna osvita v tekhnichnykh vyshchykh navchalnykh zakladakh, 27, pp. 191-197 (in Ukrainian).

36. Selivanova O.O., 2006. Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediya [Contemporary linguistics: encyclopedia of terminology]. Poltava: Dovkillia-K. (in Ukrainian).

37. Selihey, P.O., 2007. Shcho nam robyty iz zapozychennyamy? [What shall we do with borrowings?]. Ukrainska mova, 3, pp. 3-16. (in Ukrainian).

...