Вербалізація концепту Vereintes Europa в німецьких ЗМІ

Визначаємо словникове значення слова Europa та словосполучення vereintes Europa в сучасних німецьких словниках. Електронний словник серії Duden подає такі дефініції лексеми Europa:

1) als Erdteil angesehener westlicher Teil Eurasiens;

2) Staatenkomplex, der durch einen Zusammenschluss der europdischen Staaten entstehen soll;

3) Eigenname, griechische Mythologie: phonikische Konigstochter, die von Zeus nach Kreta entfuhrt wird.

Для словосполучення Vereintes Europa це ж джерело не має прямого визначення, однак пропонує два смислові синоніми «UN-Mandat» (Mandat der Vereinten Nationen) та «vereinen» (1. zusammenfassen, zusammenfuhren; 2. Sich vereinen: zusammenfinden, zusammenschlieBen; 3. а) mit einer Sache in Einklang bringen; в) in jemandem, einer Sache zugleich, gemeinsam mit etwas vorhanden sein, gepaart sein; 4. zugleich besitzen, haben).

Концепт EUROPA, як і будь-яке лінгвокультурне явище, не може залишатися статичним. Зі зміною навколишнього світу на нього накладаються нові шари, він наповнюється новими емоціями та смислами. Отже, феномен єдності європейських держав проявляється по-новому в контексті війни на континенті, а отже, в умовах, що безпосередньо загрожують усталеному демократичному порядку в суспільстві та свободі й безпеці Людини. Визначальними об'єднувальними факторами при цьому є загальновизнані гасла демократії, що на законодавчому рівні проголошені в Конституціях і Міжнародних документах.

Концепт VEREINTES EUROPA в контексті російської війни в Україні набуває нових лексичних оформлень та семантичних значень. Він відображає ідею об'єднання країн Європи в політичному, економічному й культурному аспектах.

Європа сама в собі умовно розділена географічно на Центральну (до неї входять найбільш впливові країни - Німеччина, Франція), Західну (Westeuropa) та Східну (Osteuropa oder Ostblock). Підтвердження цьому знаходимо також у матеріалах дослідження - у ЗМІ: «ostliche Mitgliedstaaten» (FAZ. № 2. 3.01.2023. S. 1). Підкреслюється роль саме східних європейських держав у підтримці безпеки й миру на континенті.

Однією з ключових у нашому дослідженні вважаємо необхідність відтворення номінативних полів концепту, розуміючи їх, за Л. Л. Шевченко, як «множини мовних одиниць, об'єднаних спільним значенням, спільним змістовим компонентом семантики» (Шевченко, 2021).

У публікаціях авторитетних періодичних видань Німеччини («Frankfurter Allgemeine Zeitung», «Wiesbadener Kurier», «Welt am Sonntag») знаходимо як пряму номінацію концепту VEREINTES EUROPA, так і його синоніми - VEREINIGTE STAATEN (FAZ. № 27. 1.02.2023. S. 2).

На основі вивчення словникових дефініцій слів-позначень, що становлять назву досліджуваного концепту та їх синонімів, робимо висновки, що ключове значення EUROPA в поєднанні з різними прикметниками, або ад'єктивізація самого іменника, набуває додаткових значень: GESCHLOSSENHEIT DES WESTENS (FAZ. № 2. 3.01.2023. S. 1), EU, EUROPAISCHE SOLIDARITAT, EU-STAATEN (FAZ. № 27. 1.02.2023. S. 2), EUROPAISCHE EINHEIT, EUROPAISCHE STAATEN (FAZ. № 233. 7.10.2022. S. 1, 10), ZUSAMMENHALT. Зважаючи на контекст журналістських узагальнень, наголошуємо, що ключовим смислом усіх вербалізаторів є переважна узгодженість рішень європейських лідерів у проблемі захисту Свобод і Демократії на континенті.

У концепті VEREINTES EUROPA виділяємо субконцепти як менші за обсягом складові частини концепту. Згідно з твердженням А. М. Приходько про шаровість структури концепту з ядром в центрі (Приходько, 2013: 22) відтворюємо ядро концепту VEREINTES EUROPA. Його становлять такі близькі за змістом семи: WESTEN (FAZ. № 2. 3.01.2023 S. 1), EU, EUROPAISCHE SOLIDARITAT. Рідше вживаними й трохи розмитими є вербалізації WESTEN, DEMOKRATEN, ENTSCHLOSSENHEIT - вони утворюють периферію концепту.

Найпотужнішим за смисловим навантаженням досліджуваного концепту VEREINTES EUROPA постає метафоричний номен «Die wiedergefundene Geschlossenheit des Westens». Контекст дає зрозуміти, що йдеться про нову згуртованість Західного світу навколо захисту свобод та демократії в Європі й світі (FAZ. № 233. 7.02.2023. S. 2). Також «Der Westen jedenfalls will die Ukraine so lange unterstutzen, wie es notwendig ist» (WAS. № 8. 19.02.2023. S. 2) свідчить про рішучу готовність підтримувати боротьбу за європейські цінності.

Репрезентація війни в Україні на сторінках німецьких ЗМІ демонструє загальну стриману об'єктивність щодо воєнних подій і доводить, що європейська спільнота однозначно відкрито засуджує військову агресію в ставленні до мирного населення та порушення цілісності суверенної держави. Україна постає ідеологічним побратимом, захисником спільної Демократії. Уживаються такі вербалізації: «... nicht nur fur die Ukraine, sondern fur die Freiheit der Demokration in ganz Europa und der Welt» (FAZ. № 233. 07.10.2022. S. 1,10), «Krieg gegen die Ukraine, gegen Europa, gegen die Welt» (FAZ. № 2. 3.01.2023. S. 1).

Європейські лідери метафорично наголошують на важливості перемоги для Європи в цілому, для її багаторічної дбайливо вибудованої демократичної моделі суспільства: «Auf diesem Schlachtfeld steht des Schicksal Europas auf dem Spiel» (FAZ. № 233. 07.10.2022 S. 1,10).

Об'єднання представлених значень цих лексем дає змогу побудувати концептуальну мережу полісемії словосполучення «Vereintes Europa», різні лексико-семантичні варіанти якої профілюються в смислових субконцептах або доменах:

1) EUROPAISCHE SOLIDARITAT - стосується загального духовного єднання європейців з українцями в протистоянні з загарбниками (дипломатія, народна підтримка, політичні заяви).

Висловлення настроїв солідарності часто відбувається засобами емоційно-забарвленої лексики: «Die EU und die Ukraine seien eine Familie. Ihr Schicksal ist unser Schicksal» (FAZ. № 30. 4.02.2023 S. 2). Часто для підкреслення бачення німецько-українських відносин уживається займенник «Wir».

2) SANKTIONEN - стосується сфери публічного прояву політичної волі європейських лідерів та організацій.

Потрібно підкреслити, що вже понад рік на сторінках європейських, у тому числі й німецьких ЗМІ, ведеться активне висвітлення санкційної політики Заходу щодо спроб урегулювати військову агресію: «EU-Staaten ringen um weitere Russland-Sanktionen» (FAZ. № 27. 1.02.2023. S. 2). Набір лексичних засобів при цьому має беземоційний констатуючий характер, що ґрунтується на європейському законодавстві.

3) FLUCHTLINGSAUFNAHME - міграційна сфера та сфера соціального захисту для українських біженців.

Цей домен концепту розкриває узгодженість більшості європейських держав у створенні особливих спрощених умов прийому біженців з України: «Seit Beginn des Ukraine-Krieges sind 7,9 Millionen Ukrainer in andere europaische Lander gefluchtet» (WK. № 16. 19.01.2023. S. 1). У різних контекстах лексика набуває різних емоційних підтекстів: від бажання пересічних європейців допомогти, до спроб уселити надію в майбутнє людям, які опинились у тяжких обставинах.

4) WAFFENLIEFERUNG - політична, дипломатична та військова сфери.

Для вербалізації цього субконцепту застосовуються такі формулювання: «Scholz offenbar bereit, die Lieferung von Kampfpanzer an die Ukraine zu erlauben...» (WK. № 16. 19.01.2023.

S. 2). «Grofibritannien liefert Kiew Kampfpanzer Challenger» (FAZ № 13.16.01.2023. S. 2). «Deutschland liefert Marder-Panzer in Ukraine» (WK. № 5, 6.01.2023. S. 1). Нерідко контекст дає змогу прослідковувати емоційну піднесеність повідомлень у випадку прийнятих рішень щодо постачання військової допомоги.

Вербалізація єдності європейських країн відбувається через опис дієвості та діяльності міжнародних організацій, таких як NATO, EU, UN, OSZE й ін.

Реалізацію феномену VEREINTES EUROPA в умовах сьогодення спостерігаємо у всіх сферах суспільного буття: політиці, дипломатії, економіці, культурі, спорті, релігії, освіті, соціальному захисті, громадській активності європейців та військовому секторі. Для кожної з них застосовується діапазон специфічних мовних засобів, які репрезентують ставлення до України в цій війні.

Основними контекстами для вербалізації субконцептів SOLIDARITAT і SANKTIONEN є повідомлення про відсторонення російських та білоруських спортсменів від участі в міжнародних змаганнях, відмова від російських енергоносіїв, допомогає в розв'язанні проблеми експорту українського зерна, спрощена процедура реєстрації українських біженців у Європейських країнах й ін.

У німецькому публічному дискурсі спостерігаємо виникнення цілком нових специфічних концептів, що стосуються російської війни в Україні: RAMSTEINTREFFEN (Treffen im Ramstein-Format), MARSCHALLPLAN FUR DIE UKRAINE та ін.

Більшість розглянутих текстових матеріалів стосується саме необхідності згуртованої підтримки України з боку Європи (ЄС) у цій війні задля захисту власної цілісності й Західної демократії. Основним смислом концепту VEREINTES EUROPA в німецьких ЗМІ постає саме дефініція об'єднання Європи заради захисту Європейських свобод та демократії.

Решта виокремлених субконцептів DEMOKRATEN, EU-KOMMISSION й ін. дістають значно менш докладне висвітлення. Тож, на нашу думку, вони перебувають на периферії, але при цьому зберігають виразний зв'язок із ядром.

Висновки

Сьогодні концепт в лінгвістиці - це складна ментальна структурована одиниця. Концепт закріплений у певній національній культурі й вербалізований різними засобами залежно від комунікативної ситуації та сфери суспільної діяльності. Одним із сучасних методів аналізу концепту є його опис через збір і вивчення усього спектра мовних вербалізаторів, що його утворюють, та відтворення структури, визначивши ядро концепту й периферію.

Війна росії в Україні - це війна в Європі, яка швидко і яскраво інтерпретувалася на сторінках німецьких ЗМІ. Давно сформований історично в культурному та політичному контекстах концепт VEREINTES EUROPA набуває нового оформлення в контексті війни. У ході дослідження встановлено, що концепти об'єктивуються в мові передусім лексемами, так званими вербалізаторами концептів, зокрема ключовими словами-репрезентантами і їх синонімами. Семантичний аналіз дає змогу виділити в досліджуваному концепті синонімічні значення: VEREINIGTE STAATEN, GESCHLOSSENHEIT DES WESTENS, EU, EUROPAISCHE SOLIDARITAT, EU-STAATEN, EUROPAISCHE EINHEIT, EUROPAISCHE STAATEN, ZUSAMMENHALT, що становлять ядро концепту в його структурній моделі. До периферичного шару відносимо WESTEN, DEMOKRATEN, ENTSCHLOSSENHEIT. У цьому концепті існує щонайменше чотири смислові субконцепти: EUROPAISCHE SOLIDARITAT, SANKTIONEN, FLUCHTLINGSAUFNAHME та WAFFENLIEFERUNG, які найбільш представлені на сторінках німецьких ЗМІ.

У смисловому плані вербалізації концепту VEREINTES EUROPA на сторінках німецьких ЗМІ акцентовано на політичній і ментальній згуртованості всіх членів EU та європейських країн загалом задля захисту миру й демократії на континенті. Його репрезентація ґрунтується на конкретних фактах, а журналісти послуговуються великим набором мовних репрезентантів, що дедалі частіше набувають емоційного оформлення.

Список використаних джерел

1. Ващенко А. В., Гаврилов В. М., Дятлов В. О., Казимір В. А., Кеда М. К., Соломенна Т В. Концепт «Європа»: навч. посіб. Чернігів: Вид-во «Десна-Поліграф», 2018. С. 108-162.

2. Голобородько К. Ю. Лінгвістичний статус концепту. Культура народов Причерноморья. 2002. № 32. С. 27-30. URL: DOI: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75094.

3. Донська А. Г. Концепт Європи та майбутнє ЄС. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Вип. 3/4 (31-32). 2016. С. 143-148. URL: http://visnyk-psp.kpi.ua/article/view/140501/137584.

4. Іващенко В. Л. Концептуальна репрезентація фрагментів знання в науково-мистецькій картині світу (на матеріалі української мистецтвознавчої термінології). Київ: ВД Дмитра Бураго, 2006. 328 с.

5. Іващенко В. Л. Лінгвоконцептуальна репрезентація фрагментів когніції в термінопросторі української мистецтвознавчої картини світу: автореф. дис.... д-ра філол. наук: 10.02.07. Київ, 2007. 41 с.

6. Кононенко В. І. Концепти українського дискурсу: монографія. Київ; Івано-Франківськ, 2004. 248 с.

7. Лисецька Н. Г. Концепт «Europa» у німецькій лінгвокультурі. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Філологічні науки. 2016. Кн. 1. С. 175-180. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzfn_2016_1_36.

8. Lysetska N. H. Konzept «Europa» an der Schwelle zweier Jahrtausende. Наукові записки Національного університету «Острозькаакадемія». Серія «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, 2020. Вип. 9(77). С. 51-55. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2020_9_15. DOI: https://doi.org/10.25264/2519-2558-2020-9(77)-51-55.

9. Плотнікова Н. В. Алгоритм аналізу лінгвокультурного концепту. STUDIA UKRAINICA POSNANIENSIA. 2013. Рр. С. 165-170. URL: https://pressto.amu.edu.pl/index.php/sup/article/view/1261/1225.

10. Портнов А. Між «Центральною Європою» та «Русским миром»: сучасна Україна у просторі міжнародних інтелектуальних дискусій. Київ: НІСД, 2009. 160 с.

11. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми. Дніпропетровськ: Бєлая Є. А., 2013. 307 с.

12. Черненко О. І. Концептополе духовні цінності в ідиостилі Віктора Бойка: дис.... канд. філол. наук / Харк. нац. пед. ун-т. ім. Г C. Сковороди. Харків, 2021. 271 с.

13. Шевченко Л. Л. Мовно-інформаційні моделі концептосфери Нового Завіту в українській рецепції: дис.... д-ра. філол. наук: 10.02.01 Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ, 2021. 396 с. URL: https://ulif.mon.gov.ua/system/ files/shevchenko_dys.pdf.

14. Широков В. А., Лучик А. А. Парадигмальні засади лінгвістики першої половини ХХІ століття. Мовознавство. 2021. № 5. С. 3-16.

15. Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об'єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі: монографія. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2010. 136 с.

16. Яворська Г М. Концепт ЄВРОПА в сучасній українській репрезентації. Leksykon aksjologiczny Slowian i ich sasiadow. T. 2. Europa. Redakcja Wojciech Chlebda. Lublin; Opole: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 2018. РЈ. 257-288.

17. Яроцька Г., Пономаренко Т. Метафоричне моделювання концепту Європа в українському медіа дискурсі / Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Діалог. 2020. № 26. С. 208-225. URL: http://dms.onu.edu.ua/ article/view/225322. DOI: https://doi.org/10.18524/2308-3255.2020.26.225322.

18. DUDEN Worterbuch. URL: https://www.duden.de/suchen/dudenonline/Europa. (дата звернення 08.04.2023).

References

1. Vashchenko A. V., Havrylov V. M., Diatlov V. O., Kazymir V. A., Keda M. K., Solomenna T. V. (2018) Kontsept «Ievropa». [The «Europe» concept]: navch. posib. Chernihiv: «Desna-Polihraf». S. 108-162. [in Ukrainian].

2. Holoborodko K. Yu. (2002) Linhvistychnyi status kontseptu. [Linguistic status of the concept] Kultura narodov Prychernomoria - Culture of the Black Sea Peoples. № 32. S. 27-30. [in Ukrainian].

3. Donska A. H. (2016) Kontsept Yevropy ta maibutnie YeS. [The concept of Europe and the future of the EU] Visnyk NTUU «KPI». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo - Bulletin of NTUU «KPI». Political science. Sociology. Law. Issue 3/4 (31-32). S. 143-148. [in Ukrainian]. URL: http://visnyk-psp.kpi.ua/article/view/140501/137584.

4. Ivashchenko V. L. (2006) Kontseptualna reprezentatsiia frahmentiv znannia v naukovo-mystetskii kartyni svitu (na materiali ukrainskoi mystetstvoznavchoi terminolohii). [Conceptual Representation of Knowledge Fragments in the Scientific and Artistic Image of the World (Based on the Material of Ukrainian Art Studies Terminology)] Kyiv: VD Dmytra Buraho - Kyiv: Dmytro Burago Publishing House. 328 s. [in Ukrainian].

5. Ivashchenko V. L. (2007) Linhvokontseptualna reprezentatsiia frahmentiv kohnitsii v terminoprostori ukrainskoi mystetstvoznavchoi kartyny svitu. [Linguistic and Conceptual Representation of Cognition Fragments in the Terminological Space of the Ukrainian Art Studies Image of the World]: avtoref. dys.... d-ra filol. nauk - D. in Philology: 10.02.07. Kyiv, 41 s. [in Ukrainian].

6. Kononenko V. I. (2004) Kontsepty ukrainskoho dyskursu. [Concepts of Ukrainian discourse]: monohrafiia. Kyiv; Ivano-Frankivsk - monograph. Kyiv; Ivano-Frankivsk, 248 s. [in Ukrainian].

7. Lysetska N. H. (2016) Kontsept «Europa» u nimetski linhvokulturi. [The concept of «Europe» in German linguistic culture] Naukovi zapysky NDU im. M. Hoholia. Filolohichni nauky. Kn. 1. - Scientific Notes of the N.Gogol National University. Philological sciences. Book 1. S. 175-180. [in Ukrainian].

8. Lysetska N. H. (2020) Konzept «Europa» an der Schwelle zweier Jahrtausende. [The Concept «Europa» on the Threshold of two Millennia] Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Filolohiia». Ostroh: Vyd-vo NaUOA - Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy. Series «Philology». Ostroh: NaUoA Publishing House. Issue 9(77). S. 51-55. [in Germany]. DOI: https://doi.org/10.25264/2519-2558-2020-9(77)-51-55.

9. Plotnikova N. V. (2013) Alhorytm analizu linhvokulturnoho kontseptu. [Algorithm of linguistic and cultural concept analysis] STUDIA UKRAINiCa POSNANIENSIA. S. 165-170. [in Ukrainian]. URL: https://pressto.amu.edu.pl/index.php/ sup/article/view/1261/1225.

10. Portnov A. (2009) Mizh «Tsentralnoiu Yevropoiu» ta «Russkym myrom»: suchasna Ukraina u prostori mizhnarodnykh intelektualnykh dyskusii. [Between «Central Europe» and the «Russian World»: Contemporary Ukraine in the Space of International Intellectual Debate] Kyiv: NISD - Kyiv: NlSS. 160 s. [in Ukrainian].

11. Prykhodko A. M. (2013) Kontsepty i kontseptosystemy. [Concepts and concept systems.] Dnipropetrovsk: Bielaia Ye. A. - Dnipropetrovsk: Belaya E.A., 307 s. [in Ukrainian].

12. Chernenko O. I. (2021) Kontseptopole dukhovni tsinnosti v idyostyli Viktora Boika [The conceptual field of spiritual values in the idiostyle of Viktor Boyko]: dys.... kand. filol. nauk. Khark. nats. ped. un. im. H. C. Skovorody. Kharkiv. - D. in Philology. Kharkiv H. S. Skovoroda National Pedagogical University. Kharkiv, 271 s. [in Ukrainian].

13. Shevchenko L. L. (2021) Movno-informatsiini modeli kontseptosfery Novoho Zavitu v ukrainskii retseptsii [Linguistic and Informational Models of the New Testament Conceptual Sphere in Ukrainian Reception]: dys.... d-ra. filol. nauk: 10.02.01 Instytut movoznavstva im. O. O. Potebni. - D. in Philology: 10.02.01 Potebnya Institute of Linguistics. Kyiv, 396 s. [in Ukrainian]. URL: https://ulif.mon.gov.ua/system/files/shevchenko_dys.pdf.

14. Shyrokov V. A., Luchyk A. A. (2021) Paradyhmalni zasady linhvistyky pershoi polovyny XXI stolittia. [Paradigmatic Foundations of Linguistics in the First Half of the Twenty-First Century] Movoznavstvo. - Linguistics. № 5. S. 3-16. [in Ukrainian].