Лінгвософія опозиції "свій-чужий" у текстах періоду російсько-української війни

Діаметральний до аналізованого полюс «чужий соціум» у текстах періоду війни симетричний із поняттям «ворог» і розгортається у трьох базових сегментах: а) кореференти етноніма росіяни; б) кореференти поняття «військовий російської армії»; в) кореференти поняття «зрадник».

Низку дисфемістичних синонімів до росіяни (крім давніх етнофолізмів кацапи, москалі, московити) від 2014 р. доповнили номінації реактуалізовані, повернені до обігу (російці Зафіксована в РУС-33 за ред. А. Кримського і С. Єфремова., росіянці, рашисти, орки, мокшанці, мородоряни, русня (похідний прикметник руснявий), русаки, ваньки Зафіксована в РУС-33 за ред. А. Кримського і С. Єфремова із значенням «поганенький візник». Сучасне значення -- «пересічний, типовий росіянин»., вата. Пор.: Ми маємо пам'ятати, що класична воєнна поразка -- це найімовірніша загибель Путіна, а РФ може стати на шлях свого розпаду. Московити це все дуже добре усвідомлюють і потребують передишки (http://surl.li/guyai, дата звернення: 08.12.2022); Спить натомлене місто / Мирним, лагідним сном. / Москалі, як намисто, / На стовпах над Дніпром... (О. Акулова, «Києве мій»); Українські бійці дали відсіч окупантам на Донбасі, “заспокоївши” агресорів: Скрепнуті мордоряни інакше не усвідомлюють (http://surl.li/guyal, дата звернення: 16.05.2022); А наші люди, а українці / Проти русні об'єднали вже цілий світ, /1 скоро зовсім русні не буде, / А буде мир на всій землі (X. Соловій, «Українська лють»); Ще один нюанс у тому, що русні потрібна допомога з пошиттям одягу для мобілізованих... (Реальний Київ, https://t.me/s/kievreal1, дата звернення: 04.12.2022); Тут [у Маріуполі] русаки показали себе повними нікчемами, а ніяк не воїнами (Знай.ЦЛ, http://surl.li/gxlfj, дата звернення: 13.06.2022); Родичі там [у Росії] є, і це зомбована вата. Аж стає лячно від того, що ллється з них (коментар YouTube).

Різностильова (публіцистична, художня, розмовна) практика 2022 р. засвідчила інтенсивне розширення корпусу оцінних назв російських військових пейоративними та інвективними кореферентами (асвабадітєлі, рабсіяни /рабсєянє (похідні від рабсія /рабсєя), руУкі Додатковим засобом аксіологізації в низці номінацій слугує графосемантичне акцентування літери Z як символу російського вторгнення в Україну. зольдатен,руцкі, окупанти/Z-окупанти, бандити, кати, агресори, фашисти, русо-нацисто, путлерівці, зайди /Zайди, Zаблуди, мерZотники, головор^и, чмоні, мобіки, ЧМОбіки), а також метафоричними й парафрастичними номінаціями (орки, орда, рашистська навала, руська отара, кремлівська банда, упирі, Zвірюки). їхня гранична негативна оцінність і наявна в семантичній структурі більшости з них сема `ненависть' сприймаються як ситуативно виправдані й аксіологійно релевантні для трагічно-травматичного воєнного сьогодення України: Прийшли окупанти до нас в Україну, / Форма новенька, воєнні машини. <...> З бандитів російських робить примар Байрактар (Т. Боровок, «Байрактар»); ЗСУ “хімарснули” базу окупантів в Хрустальному на Луганщині (http://surl.li/guyar, дата звернення: 24.07.2022); Те, як «завоювали» Маріуполь окупанти у 2022 р., увійде в історію російської ганьби (Знай.ЦЛ, http://surl.li/gxlfj, дата звернення: 13.06.2022); Скажені руггкі не допускають до наших полонених нікого <...> Можемо лише сподіватися на допомогу міжнародних гуманітарних організацій (http://surl.li/guxyn, дата звернення: 15.09.2022); Ніхто не думав, ніхто не бачив, / Яка бува українська лють. / Катів проклятих безжально мочим, / Тих, що на нашу землю пруть (X. Соловій, «Українська лють»); Увірвались у нашу країну / Уночі, коли люди ще сплять. / Розбудили велику родину / Та ракетами землю бомблять. <...> Зупиніться, агресори кляті! (О. Марс, «Не летіть в Україну, лелеки»); Боже, страхи такі навіть не снились, / Ти ще не бачив такої орди, / Царю небесний, яви свою милість, / Стань оборонно у наші ряди (Б. Томенчук, «Вже не питайтеся звідки і хто ми»); Для росіян битва за Донбас стане головною до 9 травня. Вони кинуть туди всі залишки сил. Але ЗСУ готова кришити мразоту кацапську на шматки (Вертикаль, http://surl.li/gxvay, дата звернення: 03.04.2022); Найкращий день перемоги, коли мерзоту російську женуть у хвіст і в гриву (Вертикаль, http://surl.li/gxvay, дата звернення: 03.04.2022). Епітетні сполуки скажені руцкі, кати прокляті, агресори кляті, мразота кацапська, мерзота російська, паремія у хвіст і в гриву текстуалізують модальність максимальної, нищівної зневаги до ворога.

Серед найактивніше вживаних номінацій, що вже узуалізовані як одиниці словника війни і мають перспективу лексикографійної фіксації в переносних та образних значеннях «прихильник російської імперської ідеології» та «агресор; військовий російської армії», -- рашист та орк. Суголосні, а навіть конгруентні в пейоративності, вони помітно відрізняються за семантичним наповненням.

Сучасні тексти засвідчують принаймні два лексико-семантичні варіанти іменника рашист: 1) росіянин, російський військовий (власне, у цьому ЛСВ констатуємо синонімізацію з орк) та 2) прихильник ідеології рашизму ⁶. Ідеологійно-оцінну конотацію забезпечує суфікс -ист. Створені за цією словотвірною моделлю номінації (згадаймо призабуту вже сьогодні зневажливу назву членів і прихильників партії «Наша Україна» -- нашист) часто використовують у пропагандистсько-риторичній практиці для формування негативного іміджу опонентів, максимальної дегуманізації їхнього образу через установлення звукоасоціативного зв'язку з поняттям «фашист»: Київський привид очей не змикає, / Колони рашистів у прах розмітає (С. Подвеза, «Київський привид»); Наразі у рашистів для цього [наступу з території Білоруси] немає достатніх сил і в найближчий місяць точно не буде (Реальний Київ, https://t.me/s/kievreal1, дата звернення: 04.12.2022); Не Гаага і тим більш не Нюрнберг...! Має судити покидьківрашистів український народ і наші верховні судді в Харкові і в Маріуполі! (коментар YouTube); Прошу не паплюжити слово “Русь” об них, бо вони вкрали в нас цю назву. Рашисти... ось їм назва (коментар YouTube).

Дисфемізм орки в мовній свідомості українців абсолютно однореферентно корелює з поняттями «росіяни», «військові російської армії». Змістотвірні семи `жорстокість', `безжальність', `злобивість', `відсутність емпатії', `примітивність', `нездатність критично мислити', `жадібність' на семантичному рівні фіксують і водночас аргументують цілісність дегуманізованого образу російських військових: Вони захопити хотіли нас зразу /1 ми зачаїли на орків образу (Т. Боровок, «Байрактар»); Орків суне колона -- / Байрактар не дріма. / Ліг снаряд, наче в лоно, /1 колони нема... (О. Акулова, «Києве мій»); Люди місцеві прибігли, / Допомагати почали, / В огонь соляру плескали. / Орки тікати почали («Горіли танки палали»); Луганщина під постійними обстрілами. «Ми розуміємо, що це буде тепер відбуватися постійно. Орки готуються до прориву», -- сказав голова Луганської ОВА Сергій Гайдай (Телебачення Торонто, https://t.me/s/torontotv, дата звернення: 03.04.2022). Контекстні деталі хотіли захопити, суне колона, готуються до прориву, постійні обстріли -- це позбавлені будьякої метафоричности, автологічні мілітарні образи, які вербально фіксують факти поведінки ворога в Україні.

Доречність наповнення українського мовного простору слововживанням орки -- проблема контроверсивна, вона викликає ті самі суперечки, що й уживання згаданих вище дисфемізмів оркостан та мордор: «Вживання цих емоційно забарвлених слів і виразів у щоденному мовленні є зрозумілим, зважаючи на політичну ситуацію, що спровокувала їхнє творення, однак у дипломатичній і медіакомунікації краще послуговуватися словами росіяни, російські військові, російська армія, Росія, РФ тощо, аби чітко фіксувати винуватців цієї війни» (Гриценко, 2022). Не тільки лінгвісти, а й багато громадських діячів, журналістів, небайдужих громадян уважають, що послідовне заміщення понять «російські військові», «російська армія» метафоричною номінацією орки переспрямовує оцінність із реалій воєнного сьогодення в міфічний світ, на міфічних персонажів, а отже, сприяє аксіологійному послабленню образу реального ворога і навіть зумовлює підміну ключових понять (ворог -- не російський військовий, ворог -- орк). На нашу думку, такі побоювання щодо зміни денотативного й конотативного полюсів номінації невиправдані. У контексті сприймання й мовоопису війни частотність використання номінації орки та інтенсивність уходження в когнітивну базу українців є радше одним із чинників її лексикалізації з наступною кодифікацією як одиниці словника воєнного періоду. Тенденція до дегуманізації колективного образу ворога (як військових злочинців, окупантів, загарбників) і його осмислення й оцінювання винятково в негативних параметрах досі є незмінною.

Концепцію вербальної дегуманізації ворога показово підтримують такі народжені в текстах періоду війни зневажливі назви, як чмоні (висміює жалюгідну зовнішність російських військових, що приїхали воювати в Україну; прототип -- полонений Андрій Рязанцев, зовнішній портрет якого істотно обнизив імідж російської армії, став її саркастичним мемом), мобіки (негативно маркований усічений варіант субстантива мобілізований), чмобіки (неономінація, утворена способом телескопії, злиття основ зневажливих назв осіб чмо та мобік). Пор.: Воюють із світлофорами. Яка країна, такі і чмоні (Знай.ИЛ: http://surl.li/gxlfj, дата звернення: 12.02.2023); Поки кремлівські чмоні розбираються, чи взяли вони Маріуполь, кадиров його захопив уже вп'яте за місяць (Знай.ЦЛ, http://surl.li/gxlfj, дата звернення: 21.04.2022); Зараз тих чмобіків, які тренувалися раніше у білорусі, перенаправили на Донецький напрямок (Реальний Київ, https://t.me/s/kievreal1, дата звернення: 04.12.2022); Іран вже надав свою амуніцію, а тепер йде наголос на білоруську легку промисловість, яка може одягнути чмобіків (Реальний Київ, https://t.me/s/kievreal1, дата звернення: 04.12.2022); Частина «чмобіків», яких кинули на Донбас, може стати частиною угруповання, задіяного в наступальних діях на Київ у лютому-березні (Реальний Київ, https://t.me/s/kievreal1, дата звернення: 04.12.2022).

Окремі індикаторні засоби дегуманізованого мовоопису й оцінювання ворога / «чужого» -- кореференти поняття «зрадник».

Ядерну зону однойменної лексико-тематичної групи формують номінації зрадник [«Той, хто зраджує» (СУМ III, с. 698)], колаборант Пор. з історично маркованим поняттям колабораціоніст -- «зрадник своєї батьківщини, що співпрацював з фашистськими загарбниками в окупованих ними країнах під час другої світової війни» (СУМ IV, с. 216). [«Особа, яка усвідомлено співпрацює з окупаційною цивільною чи військовою владою на шкоду власній країні» (https://uk.wikipedia. org/wiki/колаборант, дата звернення: 12.02.2023)], гауляйтер (до 2022 року -- зневажлива назва призначених президентом губернаторів, яких не сприйняли місцева еліта / населення; у період російсько-української війни -- керівник окупаційної адміністрації), поплічник [«зневажл. Співучасник яких-небудь ганебних або ворожих дій, учинків; спільник. // Той, хто прислужує кому-небудь, готовий допомагати в будь-яких діях, перев. ганебних; посіпака, прислужник» (СУМ VII, с. 210)], прихвостень [«1. зневажл. Той, хто підлабузнюється до кого-небудь, догоджає комусь з корисливою метою; підлабузник. 2. зневажл. Той, хто сліпо схиляється перед ким-, чим-небудь, слухняно виконує чиюсь волю» (СУМ VIII, с. 79)], іуда [«зневажл., лайл. Зрадник, запроданець» (СУМ IV, с. 57)]. Пор.: Драма Куп'янська. Половина міста досі під росіянами, ключові керівники -- зрадники (http://surl.li/ehoxz, дата звернення: 13.09.2022); Про підготовку наступу українських військових на Херсон також заявив один із так званих ватажків окупаційної «адміністрації» гауляйтер Кирило Стремоусов (http://surl.li/guybx, дата звернення: 19.10.2022); Ранковий вибух у Мелітополі -- просмаження чергового колаборанта <...> до повномасштабного вторгнення росії в Україну волик очолював місцеву ланку соціалістичної партії <...> Після окупації Мелітополя став активним поплічником місцевих гауляйтерів. Наразі інформація про травми, отримані колаборантом, уточнюється (http://surl.li/guyce, дата звернення: 06.12.2022); Гауляйтер Сальдо заявив, що переправа [Антонівський міст] потребує ремонту (ТСН: 20.07.2022, https://tsn. ua/, дата звернення: 12.02.2023); Служба безпеки України зібрала беззаперечні докази вини ще одного ворожого поплічника, який проводив розвідувально-підривну діяльність на користь країни-агресора (http:// surl.li/ehppo, дата звернення: 16.02.2023); Відступ із Херсона: кремлівські прихвоспі у Криму розхвилювалися про свою безпеку (http://surl. li/guydd, дата звернення: 15.02.2023); Всі прихвоспі та колаборанти будуть депортовані. Після звільнення Енергодару і повної деокупації Запорізької АЕС! Це обов'язково станеться, просто є питання часу (ТСН, 13.01.2023, https://tsn.ua/, дата звернення: 25.02.2023).

За час російської агресії низку лексичних кореферентів поняття «зрадник» поповнили також словосполуки зі стрижневими лексемами коригувальник [«Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат» (СУМ IV, с. 286)] та інформатор [«Той, хто дає інформацію, повідомляє про що-небудь» (СУМ IV, с. 42)]. У сучасній мовній практиці вони набули нових семантичних відтінків і розвинули нову сполучуваність, що релевантні до умов війни: коригувальник ворожого вогню, коригувальник ракетного удару; інформатор окупантів, інформатор росіян, інформатор загарбників, пор.: На Одещині затримали чоловіка, який здавав окупантам місця дислокації українських військових. <...> Усі дані коригувальник передавав окупантам через анонімний телеграм-канал у вигляді “фотозвіту” та позначок на електронній карті (ТСН: 27.09.2022, https://tsn.ua/, дата звернення; Внаслідок дій коригувальника вогню на Яворівському полігоні загинуло понад 50 військових (http://surl.li/guydi, дата звернення; 15 років в'язниці отримав коригувальник ворожого вогню (http://surl.li/guydn, дата звернення: 29.05.2022); Служба безпеки України затримала можливого коригувальника масованого ракетного удару по військових та енергетичних об'єктах Харкова та області (http:// surl.li/guydy, дата звернення: 23.11.2022); СБУ затримала інформатора росіян, який фіксував наслідки удару по багатоповерхівці в Запоріжжі (Детектор медіа, https://t.me/s/detector_media, дата звернення: 06.04.2023); Інформатора російських окупантів, який повідомляв загарбникам про розташування позицій української армії в Краматорську, засуджено до 11 років позбавлення волі (http://surl.li/guyef, дата звернення: 29.12.2022).

Характерні для проілюстрованих контекстів дієслівні конструкції із змістотвірними семами `викрити', `притягнути до відповідальності', `покарати' (затримали, проведе за ґратами, отримав 15 років в'язниці, засуджено до позбавлення волі) релевантно ословлюють реалії принципового протистояння «чужим» -- не тільки зовнішнім, а й внутрішнім ворогам України та українського народу.

Саркастичний компонент у моделюванні загального образу «чужих» виразно демонструють мовоописи апологетів та адептів ідеології війни у владі й публічному просторі країни-агресора. Послідовну інвективізацію, а часто й відверту обсценізацію імен та прізвищ цих осіб, колоквіалізацію засобів оцінювання їхніх публічних виступів, поведінки засвідчують прозорі за внутрішньою формою метафоричні номінації та парафрази: Кадиров -- дон-дон, очільник тік-ток військ; Лавров -- кінська голова путіна; Песков -- вусатий рот путіна; Соловйов -- солов'їний послід; Захарова -- прес-алкаше; Нєбєнзя -- посланник путлера в Радбезі ООН та ін.: Очільник тік-ток військ рамзаи кадиров публікує відео з Маріуполя, де загарбники роздають місцевим «гуманітарну допомогу» типу від благодійного фонду з Чечні. Як видно на цьому відео, з Чечні привезли «БОРОШНО»! (Телебачення Торонто, https://t.me/s/torontotv, дата звернення: 03.04.2022); Кінська голова путіна виліз у світ і зробив кілька заяв (http://surl.li/guyei, дата звернення: 18.11.2022); Російські пропагандисти продовжують пробивати дно, і коли вже здається, що далі нікуди, Соловйов, якого прозвали солов'їним послідом, видав черговий перл <...> Заявив, що окупантів зустрічають із квітами в Україні (http://surl.li/guyes, дата звернення: 30.05.2022); Марія Захарова. Вся правда про прес-алкаше російського МЗС (http:// surl.li/guyfd, дата звернення: 08.11.2022); Прес-алкаше пора вчити українську мову: Кислиця майстерно потролив Захарову через петицію про «Московію» (http://surl.li/guyfh, дата звернення: 12.03.2023); Представник України при ООН Сергій Кислиця не зміг стримати емоцій, коментуючи виступ представника РФ в Радбезі ООН Василя Небензі. <...> «Слухати посланника путлера в Радбезі ООН -- один із найжахливіших моїх обов'язків <...>», -- написав він (http://surl.li/guyfn, дата звернення: 24.11.2022).

Знаковим щодо номінування й оцінювання «чужих» є словник зневажливо-оцінних характеристик рупорів російської пропаганди: пропагандой, зливний бачок, балакуча голова, фейкомет. Пор.: Симоньян, Кисельову, Соловйову та іншим пропагандистам є чому повчитися ще в одного білоруського зливного бачка Євгена Пустового (http:// surl.li/guyfo, дата звернення: 24.11.2022); «Зливний бачок» путінського режиму Захарова часто виголошує ту інформацію, котру в Кремлі хочуть донести до світової спільноти офіційно, доручаючи оприлюднювати особі, від слів якої потім буде легко відхреститися (http://surl.li/ guyfz, дата звернення: 28.06.2022); Руспявий пропагандой допоміг хімарснути базу «вагнерівців» у окупованій Попасній. Учора українські захисники завдали ювелірного удару із РСЗВ HIMARS по базі ПВК «Вагнер» (Прозріваю, https://t.me/s/zelenicholovichky, дата звернення: 15.08.2022); Просять дітей доносити на батьків вчителям: російські «фейкомети» зганьбилися через незнання української (http://surl.li/ guygf, дата звернення: 15.09.2022).

Неосяжну інвективну креативність українців у царині персоналізованої дегуманізації ворога, «чужого» засвідчує відкритий, незавершений у своїй поповнюваності ряд кореферентів до прізвища очільника країни-агресора. Його компонентами стають одиниці і вже відомі, однак загострено-негативно актуалізовані від 2014 року (як-от пуйло, х*ло, путлер / путлєр, путлєроїд, бліда міль), і новітні, створювані й поширювані в сьогоденному інформаційно-комунікативному просторі з гіпертрофованою активністю. Загалом цей корпус формують лексичні номінації і парафрази, які: 1) зберігають фонетичний зв'язок із прізвищем (пуйло, путя, путлер / путлєр, путлєроїд, путіноїд, Пу, капутін, ліліпутін); 2) містять у значеннєвій структурі домінантну змістотвірну сему `прихильник ідеології ненависти, агресії, насилля' (карликовий фашист, рашистський фюрер, лаптєфюрер /лаптенфюрер, кремлівський терорист, путіночет, пу бен ладен); 3) містять у значеннєвій структурі домінантну змістотвірну сему `низький зріст' (карлик, кремлівський карлик, кремлівський гном, кремлівський курдупель, злісний недомірок / недопалок); 4) містять у значеннєвій структурі домінантну змістотвірну сему `страх самозбереження' (бункерний дід, дід із бункера, бункерний щур, бункерний хробак); 5) містять у значеннєвій структурі дегуманізаційну оцінність, виражену колоквіалізмом (кремлівський виродок).

Гранично зневажливу оцінність номінації пуйло, що мотивована її виразним звукоасоціативним зв'язком із російською ненормативною лексемою, спостерігаємо в римейку народної пісні: Сиділо в бункері пуйло, / Новини з Неньки слухало, / Ботексну пику чухало. / Нащо до нас воно прийшло? («Горіли танки палали»). Продуктивність творення таких зневажливих конотонімів, коли фоносемантична гра стає виявом суспільної оцінки, підтверджують трансформації прізвищ горезвісних колаборантів: Стремоусов ^ Спермоусов, Сальдо ^ Сосальдо, Пушилін ^ Пєтушилін. Каламбурно трансформовані номінації дотепно вербалізують оцінку колаборантів в українському соціумі, тому миттєво прижилися (а до певної міри навіть почали переважати) в мові ЗМІ, а також були підхоплені розмовною практикою: Під час розмови з російським правозахисником і блогером Марком Фейгіним <...> Олексій Арестович зробив «обмовку за Фрейдом», назвавши херсонського колаборанта Кирила Стремоусова Спермоусовим (http://surl.li/guygv, дата звернення: 17.09.2022); Спермоусов -- тільки один із перших серед видатних колаборантів, які купили квиточок на концерт Кобзона (коментар YouTube); Вийшло термінове звернення сосальдо. Тези: оголошено про переміщення цивільного населення Бериславського, Білозерського та Олександрівського районів на лівий берег Дніпра (http://surl.li/guyhg, дата звернення: 18.10.2022); Просторікував «пєтушилін» про «Шахтар» на петербурзькому економічному форумі (http://surl.li/guyhn, дата звернення: 20.06.2022).

Залишивши поза аналізом широко відому, уже зафіксовану в довідкових та лексикографійних джерелах і докладно схарактеризовану в мовознавчій літературі номінацію Путлер ⁸, звернімо увагу на низку змістово й оцінно суголосних із нею новітніх утворень -- путіночет, карликовий фашист, рашистський фюрер, лаптєфюрер / лаптенфюрер, кремлівський терорист, пу бен ладен тощо. Як вербалізатори суспільної інвективи вони сьогодні часто визначають стилістичну тональність публіцистичних текстів і коментарів у соціальних мережах: Ніколи, чуєте, ніколи українці не пробачать карликового фашиста, у якого не руки, а вже вся душа в нашій крові (коментар YouTube); Путіночет намагається “продати” народу хоча б якусь перемогу, тому розповідає про “приєднання” до РФ територій (коментар YouTube). До цієї ж семантично-оцінної моделі варто зарахувати також парафрази божевільний із ядерною кнопкою, головний кат сучасного світу, пор.: Співчувати вбитим, підтримуючи вбивць, -- це той шлях, який не зупинить війну. <...> У підручниках історії усі ці орбани розташовуватимуться поряд з головним катом сучасного світу (Українська правда, https://www.pravda.com.ua/, дата звернення: 04.04.2022).

У римейку української народної пісні «їхали укропи» актуалізовано саркастичний онім Путя: їхали укропи вільними степами, / Побачили Путю поміж бур'янами. /Захотів той Путя в Україну влізти, / Захопити землю та й на шию сісти <...> Ой, ти, Путя, Путя ти дурненький, / Чом ти не вдавився, коли був маленьким? / Ой, ти, Путя, Путя дурнуватий, / Замість України проковтнеш гранату! (В. Кукоба, «їхали укропи»). Загальну тональність зневаги комплексно моделюють різнорівневі (лексичні, синтаксичні, тропеїчні) одиниці й засоби: імпліковані в конотонімі семи `невисокий зріст', `недолугість', епітети дурненький, дурнуватий, автологічна обставина місця поміж бур'янами, розмовно марковані вислови в Україну влізти, на шию сісти, проковтнеш гранату, риторичне питання Чом ти не вдавився, коли був маленьким?

Ознака `невисокий зріст' -- це початкова, однак не єдина мотивація для утворення й приживлення в українській мовній свідомості вторинних номінацій В. Путіна з лексичними основами карлик [«дуже незначна з певного погляду, нікчемна людина» (СУМ IV, с. 107)], гном [«У давньому фольклорі германських і романських народів -- дух у вигляді потворного бородатого карлика, що нібито жив у надрах землі і охороняв підземні скарби» (СУМ II, с. 98)], ліліпут [«1. Неприродно мала на зріст людина; карлик // перен. Про надзвичайно малий предмет, істоту» (СУМ IV, с. 515)], курдупель [«фам. Коротун, куций» (СУМ IV, с. 407)], недомірок [«Те, що має розмір, менший від необхідного або нормального» (СУМ V, с. 295)] тощо. Сучасні публіцистичні й художні (передусім поетичні) тексти, а також розмовна практика щільно насичені словами й словосполуками ліліпутін Історично (у час, коли обов'язки президента РФ виконував Д. Медведев, а прем'єр-міністра -- В. Путін) ця номінація була компонентом саркастично-корелятивної пари ліліпутін -- путін. Сьогодні спостерігаємо знаковий процес її однореферентного закріплення щодо особи В. Путіна., кремлівський карлик, московський карлик, кривавий карлик, кремлівський гном, кремлівський курдупель, злісний недомірок / недопалок, карликовий фашист. їхня оцінність пов'язана з контамінацією сем `низький зріст' та `злобивість', `моральна нікчемність', що є релевантними для опису зовнішности й характеру російського лідера. Пор.: В бункері десь карлик скаженіє, / Втілюється українська мрія. / Всю кремлівську банду / Десь у Нідерландах жде Гаага жде (О. Акулова, «Черемшина»); Кремлівський карлик погрожує «літаком судного дня». Стали відомі деталі «сценарію» параду перемоги 9 травня у Москві (http://surl.li/guyio, дата звернення: 07.05.2022); Не буде у путіна дня перемоги, путін обгадиться перед своїм народом. Депутінізація буде пришвидшена, а Бєлгород стане символом слабкості фашиста карликового (Вертикаль, http://surl.li/ gxvay, дата звернення: 03.04.2022); Ліліпутін збирається подоїти своїх олігархів на «добровільні внески» у бюджет (http://surl.li/guymm, дата звернення: 17.02.2023).

Актуалізовані в період російсько-української війни словосполуки з прикметником бункерний та іменником бункер (бункерний дід Бункерний дід -- образливе прізвисько президента Росії Володимира Путіна, що стало інтернет-мемом (https://uk.wikipedia.org/wiki, дата звернення: 15.02.2023). Відома також субстантивована форма бункерний., бункерний карлик, бункерний щур, дід із бункера) вербалізують ставлення українців і -- ширше -- світової спільноти до факту маніакального страху В. Путіна перед будь-якими загрозами й небезпеками і, як наслідок, його переховування в бункері: Росія обіцяє «відповісти» на нову зброю, відправлену в Україну, завдавши ударів по урядових будівлях та транспортній інфраструктурі. Паніку у бункерного діда викликала заява міністра оборони Великої Британії Бена Уоллеса, який оголосив, що вони надішлють Україні невстановлену кількість пускових установок M270 (http://surl.li/guymr, дата звернення: 07.06.2022); На росії почали здогадуватися, куди веде їх бункерний дід (http://surl.li/guyjk, дата звернення: 21.05.2022); «Дід з бункера» живе в страху. «Це удар в імідж, який будували роками (http://surl.li/guymf, дата звернення; Жарин підкреслив: якщо подивитися ширше, то очевидно, хто розпалює війну і створює загрозу безпеці в Центральній Європі. У Twitter він додав: «Діди з бункера знову взяли слово. Путін несе маячню про напад Польщі на Україну. Медведев, за його прикладом, заявляє, що Росія воює із сатаною (Гордон, https://rn.gordonua.com/ukr/, дата звернення: 06.11.2022).

Стратегію вербальної дегуманізації «чужого» в текстах періоду війни активно реалізують лексичні й лексико-синтаксичні одиниці з архісемою `нищити ворога', `нищити техніку ворога', зокрема:

а) дієслівні сполуки бити русню, мінусувати / відмінусовувати / утилізувати / пакетувати /розкласти по пакетах, пор.: Вояк ЗСУ був молодий / гордий за побратимів із передової / і чекав своєї черги / бити русню (І. Мітров, «Вийшов покурити...»); Захисники Харківщини показали, як “мінусують” ворога за допомогою дронів (http://surl.li/guylw, дата звернення: 25.12.2022);...знищувати боєкомплекти та мінусувати особовий склад ворога військовим допомагає херсонський рух спротиву (http:// surl.li/guymb, дата звернення: 08.08.2022); їм будуть потрібні якісь переможні результати. І ось чим більше вони рипатимуться на інші території, крім нинішньої лінії фронту, тим нам краще і більше можливостей їх утилізувати (Реальний Київ, https://t.me/s/kievreal1, дата звернення: ; Знаємо, хто ви і хто ми... / Ви не вартуєте наших проклять, / Бог не нагадує всує... / Те, що наплодила родіна-мать, / Нищимо... Тлумимо.... Утилізуєм... (Б. Томенчук, «Ніколи нізащо не падаймо ниць»); ЗСУ «розклали по пакетиках» майже 800 російських окупантів: нова статистика Генштабу (http://surl.li/guyli, дата звернення: 29.12.2022);

б) дієслова-неологізми, утворені від назв зброї, -- байрактарити, енлоїти, джавелінити, стінгерити, хаймарсити / хімарснути, пор.: Руснявий пропагандой допоміг хімарснути базу «вагнерівців» у окупованій Попасній (Прозріваю, https://t.me/s/zelenicholovichky, дата звернення: 15.08.2022); Може, вже час забайрактарити ракети на території білорусі? (коментар Facebook);

в) реактуалізовані й нові одиниці військового сленгу -- двохсотити / задвохсотити («убивати»), трьохсотити / затрьохсотити («ранити»), їхтамнєтити, могилізувати, пакетувати, забаранити, пор.: Задвохсотились при контрнаступі ЗСУ: Поранений челябінець розповів, як непідготовлених і ледь озброєних “чмобіків” могилізували на першій лінії зіткнення на Херсонщині (http://surl.li/guykw, дата звернення: 14.10.2022); ЗСУ могилізували рекордну кількість військових рф за добу (UA.NEWS SAV, https://ua.news/ua/ua.news/, дата звернення; Коли його [росіянина] забаранили, то знайшли в його рюкзаку телефон з рожевим бампером з наклеєним десятком сердечок. <...> Він приїхав сюди за 9000 км, щоб віджати в дитини китайський телефон (http://surl.li/guwoa, дата звернення: 24.02.2023);

г) неофраземи -- відправити на концерт [до] Кобзона, пор.: Втрати росіян на 4 січня: па концерт Кобзона відправили ще понад 700 ворогів (ТСН: 04.01.2023, https://tsn.ua/, дата звернення: 22.02.2023). Властивий цій неофраземі сарказм кульміновано в похідному дієслові відкобзонити: Втрати ворога збільшуються: ЗСУ вже “відкобзонили” майже 49 тисяч російських окупантів (http://surl.li/ejwej, дата звернення: 02.09.2022).

22 березня 2022 року у словнику слів та фраз англомовного сленгу Urban Dictionary було зафіксовано дієслово ukrained -- як одиниця опису тотального, на глобальному рівні приниження країни, що здійснила невиправдану агресію, зазіхнула на незалежність і суверенність сусідньої мирної держави (http://surl.li/guyjy, дата звернення. Онлайнові джерела фіксують його українськомовні відповідники українити (заукраїнити, відукраїнити) із вужчим значенням -- «чинити ефективний спротив військовим діям росіян». Однак «живі» тексти їх функціональної активности не підтверджують.

Варто також наголосити на принциповій різниці оцінювання «своїх» і «чужих». Якщо експресивність проаналізованих вище метафоричних описів та оцінок «своїх» визначали семи `героїзм', `добро', `сміливість', `порятунок', `захист', то матрицю мовоопису «чужих» формують семи `жорстокість', `безжальність', `злобивість', `відсутність емпатії', `обмеженість', `примітивність', `нездатність критично мислити', `жадібність'. Когнітивно-текстовий аналіз публіцистичних і художніх текстів періоду війни дає змогу змоделювати ряди оцінних номінацій із названими семами (вбивці, загарбники, окупанти, злодії, бандити, нікчеми), а також їхніх характеристик -- іменникових (напасть, орда, звірі, звіровиглядна сила ворожа, упирі), прикметникових (клятий, ворожий, ординський, поганський, пихатий, нікчемний, жорстокий, захланний, безбожницький) та дієслівних (вбивають, обстрілюють, калічать, ґвалтують, вчиняють звірства, грабують, крадуть, мародерять, руйнують, нищать, паплюжать, віджимають). Пор.: Безбожницька ваша сліпа іпостась -- / Стоптати, убити, украсти... / Отримайте, гади, Бог решту додасть, / Захланна ординська напасте (Б. Томенчук, «Ми знаєм, що нині стоїть на кону»); Ти зайшов у мій дім, гість непроханий, ворог! / І брудними черевиками просто по моїй душі... / І брудними руками, що вкрилися плямами крові, / Гарячково обстрілюєш серце моєї землі (Г. Британ, «Ти зайшов у мій дім...»); Москаль клятий і пихатий/ Злодієм забравсь у хату, / Почав звірства в ній вчиняти («їхав, їхав козак містком»); Тут [у Маріуполі] русаки показали себе повними нікчемами, а ніяк не воїнами (Знай.иА, дата звернення: 13.06.2022); Ця паскуда приїхала сюди з Владівостока. Це 9 000 кілометрів звідси. Вбивати, калічити, мародерити, ґвалтувати (http://surl.li/guwoa, дата звернення: 24.02.2023); Оцю звіровиглядну силу ворожу -- / Навіть, як скажеш, аби їй прощати не зможу (Б. Томенчук, «Ми знаєм, що нині стоїть на кону»); Приповзають до нашого поля / Із мокшанських країв упирі (О. Акулова, «Чорнобривці»).

Крім лексико-фразеологійних і тропеїчних засобів, оцінку «чужого» можуть показово оприявнювати одиниці граматичного рівня. У текстах періоду війни (у політичних оглядах, соцмережевій комунікації, коментарях тощо) активізується саркастично-зневажливе, дегуманізувальне позначення осіб чоловічої та жіночої статі займенником середнього роду воно. Пор.: Ще є такі суб'єкти, як Мураєв <...> Воно ж теж бігало до Москви і щось там казало, що вони тут 80 % мають проросійського контролю (ПАРЛАМЕНТ.иА, https://parlament.ua/, дата звернення: 20.04.2022). Очевидним для таких контекстів є акцентування і суспільної, й особистісної нікчемности людини.

До явищ проектованої в площину дегуманізації ворога «граматики зневаги» зараховуємо і таку прикметну рису мовної реальности періоду війни: започаткована від 2014 року в радикальних публіцистичних текстах тенденція до написання назви росія з малої літери сьогодні утвердилася як аксіологійно-графічний маркер спротиву агресивно-імперській ідеології та політиці, засіб вияву граничної зневаги, тому не сприймається як порушення правописної норми.

Загалом оцінна літотизація онімів -- органічний для української мови стилістичний засіб, нормативність якого засвідчено і в чинній редакції «Українського правопису». Реагуючи на емоційні потреби українців, писемна практика від перших днів війни максимально активізувала цей спосіб акцентування зневаги до ворожих країн (росія, білорусь, москва, офіційний мінськ, угорщина) та осіб (путін, лавров, кадиров, шойгу, песков, захарова, Лукашенко, орбан). У мережі, наприклад, наприкінці березня 2022 року поширився і швидко став популярним жарт про впровадження в обіг спеціальної «дуже маленької» літери р для написання назви країни-агресора: «Ось вам маленька «р», щоб писати росія з іще меншої літери».

Заради об'єктивности варто зазначити, що аналізований аксіологійно-графічний засіб виявлення зневаги до об'єкта номінації був спочатку запроваджений стихійно в соцмережах та радикальних інтернетівських виданнях. Однак його дуже швидко сприйняли й почали застосовувати офіційні джерела, авторитетні інформаційні ресурси, інформагенції, онлайнові ЗМК: Крадіжка сільгосптехніки -- це, мабуть, помста за відмову постачання техніки John Deere у росію (Знай.ИА, http://surl.li/gxlfj, дата звернення: 01.04.2022); Ви можете сказати росії «ні». Але ви кажете росії «можливо». А значить, наші люди продовжать помирати. За вашої співучасті. Зупиніть путіна. Не попереджайте, не тисніть, не лякайте, а зупиніть (Українська правда, https://www.pravda.com.ua/, дата звернення: 04.04.2022); Співчувати вбитим, підтримуючи вбивць, -- це той шлях, який не зупинить війну. <...> У підручниках історії усі ці орбани розташовуватимуться поряд з головним катом сучасного світу (Українська правда, https:// www.pravda.com.ua/, дата звернення: 04.04.2022); У моніторинговій групі рб зазначили, що підписання документа відбулося прямо на аеродромі в Мачулищах <...> Одразу після підписання документів до мінська подався і Лукашенко для зустрічі з шойгу (Реальний Київ, https:// t.me/s/kievreal1, дата звернення: 04.12.2022). Прикметно, що епізодично цю тенденцію підтримано і в офіційно-діловому стилі -- це засвідчують окремі тексти нормативних актів та розпорядчих документів, розміщені на сайтах органів влади України.

У вимірі опозиції «свій -- чужий» на особливу увагу заслуговують контексти, у яких аналізовані одиниці вжиті паралельно з українськими власними назвами, що їх традиційно пишуть з великої літери: Будем мріяти, жити на крилах надій. / Ти мосту відспіваєш, Києве мій! (В. Лобач, «Як тебе сміли бомбити, Києве мій!»).

Як аксіологійний маркер, що виявляє ставлення до країни-агресора, в українському соціумі сьогодні сприймають також прийменникову конструкцію на росії. У словниках та граматиках її поки що не кодифіковано, однак і в усній мові, і в писемних текстах вона майже повністю витіснила конструкцію в росії і навіть її візуалізовано в карикатурах та мемах. Пор. у публіцистичних текстах: Президент Міжнародного комітету Червоного хреста Петер Маурер, який нещодавно був у москві, прийняв дуже сумнівне рішення -- організувати центр допомоги депортованим на росію (Знай.ИА, http://surl.li/gxlfj, дата звернення: 03.04.2022); На росії почали здогадуватися, куди веде їх бункерний дід (http://surl.li/guyjk, дата звернення: 21.05.2022). Поширеність цієї конструкції в сучасній писемній практиці дає підстави прогнозувати оновлення граматичної норми. Абсолютно незаперечним є ідеологійно-аксіологійне значення такої граматичної новації: «...за межами нашої держави виникла доволі чітка, наче система розпізнавання «свій» -- «чужий», лінія поділу в російському мовленні між прихильниками В, до яких належать симпатики України <...>, і адептами НА. Для останніх форма на Украине (на Украину), схоже, стала чимось на кшталт горезвісної літери Z. Звісно, справжнім бастіоном «НАкання» є центральні органи рашистської пропаганди, для яких ця синтаксична конструкція, можна припустити, прописана в якихось їхніх темниках, поряд зі спецоперация, денацификация, украинские нацисты та іншими визначеннями такого штибу» (http://surl.li/ehoyu, дата звернення: 05.05.2022). І якщо кодифікація правопису власних назв із малої чи великої літери не може бути емоційно вмотивованою, залежати від нашого ставлення, а регулюється загальними правилами ортографії (згодом проілюстровані вище графічні явища, очевидно, повернуться в річище чинної правописної норми), то ця граматична новація заслуговує на кодифікаційне осмислення. Принаймні її варто зафіксувати як факт мовного сьогодення для історії літературної мови.

Повномасштабна війна, в умовах якої живуть Україна і українці від 24 лютого 2022 року, породила кардинально відмінну від мирної мовну реальність -- із принципово новими текстами, власними й загальними назвами, осучасненими сенсами. Системно стратифікувати й осмислити цей феномен -- завдання майбутніх поколінь. Натомість сьогодні, роблячи лише перші узагальнення, лінгвісти повинні щонайповніше зафіксувати «живий» мовний матеріал -- як фактографічну, джерельну базу для вивчення цього періоду розвитку літературної мови. Адже сучасні різностильові й різножанрові тексти (публіцистичні, художні, розмовно-побутові, епізодично також офіційно-ділові) у своєму лексичному наповненні, в експресивних тональностях є документально достовірними фіксаторами, ментально-емоційними «зліпками» мови в площині опису й оцінювання «свого» і «чужого». Кардинальну їх аксіологійну поляризацію (глорифікацію, героїзацію «свого» та дегуманізацію, обниження «чужого» як маркера безальтернативного морального відсторонення від нього), що супроводжується нівелюванням «нейтральних, «перехідних» зон, спостережено на рівні лексики, фразеології, граматики, правопису, тропотворення. Її можна кваліфікувати як часово марковану аксіологійну норму.

Література

1. Гриценко С. (2022). Мовні інновації російсько-української війни 2022 року. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, 2(32), 9--13.

2. Кокотюха А. (2022). Дегуманізація ворога під час війни -- це лінія інформаційного фронту. http://surl.li/ehpou (дата звернення: 10.01.2023).

3. Парахонський Б., Яворська Г. (2019). Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл. Київ: НІСД.

4. Печерський А. (2022). Рашисти чи орки? Як краще називати окупантів. http:// armyinform.com.ua/2022/06/17 (дата звернення: 20.01.2023).

5. Синяшик А. (2022). «Шо по русні»: паролі, лайка і лексика Другої світової -- як війна змінила мову. http://surl.li/gwlqh (дата звернення: 10.01.2023).

6. Степаненко М. (2023). Публіцистично-політичний дискурс 2021: лексико-словотвірні інновації, перифрастичний ресурс. Харків: Іванченко І.С.

7. Сюта Г. (2022). Тексти війни: ситуативно маркована анормативність і нові акценти норми. Матеріали ІІ Міжнар. славістичної конф., присв. пам'яті святих Кирила і Мефодія (с. 179--188). Харків -- Шумен.

8. Хотин Р. (2022). Чи матюкаються солов'ї?Нецензурна лексика в час війни. http://surl. li/ehpad (дата звернення: 11.01.2023).

References

1. Hrytsenko, S. (2022). Linguistic innovations of the Russian-Ukrainian war of 2022. Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Literary studies. Linguistics. Folkloristics, 2(32), 9--13 (in Ukrainian).

2. Khotyn, R. (2022). Do nightingales hum? Obscene language during the war. Retrieved January 11, 2023 from http://surl.li/ehpad (in Ukrainian).

3. Kokotiukha, A. (2022). Dehumanization of the enemy during the war is the line of the information front. Retrieved January 10, 2023 from http://surl.li/ehpou (in Ukrainian).

4. Parakhonskyi, B. & Yavorska, H. (2019). Ontology of war and peace: security, strategy, meaning. Kyiv: NISD (in Ukrainian).

5. Pecherskyi, A. (2022). Rashists or orcs? How better to call the occupiers. Retrieved January 20, 2023 from http://armyinform.com.ua/2022/06/17 (in Ukrainian).

6. Syniashyk, A. (2022). “Sho po Rusni”: passwords, swearing and vocabulary of the Second World War -- how the war changed the language. Retrieved January 10, 2023 from http://surl.li/gwlqh (in Ukrainian).

7. Stepanenko, M. (2023). Journalistic-political discourse 2021: lexical word-forming innovations, periphrastic resource. Kharkiv: Ivanchenko I.S. (in Ukrainian).

8. Siuta, H. (2022). Texts of war: situationally marked anormativity and new accents of the norm. Materials of the II International Slavic Conf., adj. in memory of Saints Cyril and Methodius (pp. 179--188). Kharkiv -- Shumen (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru