Зміни граматичних норм числа в питомих та іншомовних назвах взуття

Розгляд товарознавства як об’єкту мовознавства в синхронному та діахронному аспектах. Лігвістичний аналіз номенів взуття з погляду діалектної диференціації. Простеження динаміки граматичної категорії числа в іншомовних назвах сучасної української мови.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.07.2024
Размер файла 61,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Зміни граматичних норм числа в питомих та іншомовних назвах взуття

О.Я. Лаврінець, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри української мови

м. Київ

Анотація

У статті простежено динаміку граматичної категорії числа в питомих та іншомовних іменникових назвах взуття сучасної української мови. Виокремлено ядро, приядерну зону та периферію номенів взуття за граматичним значенням числа, зафіксованим у друкованих і/або електронних словниках сучасної української літературної мови. З'ясовано чинники непослідовної репрезентації іменникових назв взуття за категорією числа в лексикографійних джерелах.

Ключові слова: категорія числа, іменник, назва взуття, pluralia tantum, парна множина, розчленована множина, нерозчленована множина, динаміка, словник.

Від часу появи багато тисячоліть тому взуття змінилося і функційно, і зовні. Нині воно є не лише захистом ніг людини, а й обов'язковою частиною її завершеного образу. Взуття та його різноманітні моделі вивчає насамперед товарознавство, однак і для мовознавства це також цікавий об'єкт дослідження в синхронному та діахронному аспектах. Зокрема, лінгвісти переважно аналізували назви взуття з погляду діалектної диференціації (Никончук та ін., 1998; Гримашевич, 2003; Бобер, 2021; Березовська, 2008 та ін.), походження, актуалізації, способів номінації (Вой- тів, 1985; Хмара, 2006; Купрікова, 2012; Купрікова, 2013; Дьолог, 2022 та ін.). Проте граматична характеристика іменників цієї семантичної групи ще не була предметом окремого дослідження. Номени взуття лише частково схарактеризовано щодо різного лексикографійного опрацювання, що зумовлено двозначністю форми множини іменників -- назв парних предметів, точніше суб'єктивізмом їх числової інтерпретації (Лиса, 2013).

Назви взуття сучасної української мови не становлять абсолютно закритої та сталої семантичної групи. Деякі з них потрапили до пасивної лексики, тому що позначають взуття, що зникло з ужитку або його нечасто використовують українці (жовтинці, личаки (рідше лапті), колодки, постоли (зменш.-пестл. постолики), сап'янці/саф'янці, чижми (зменш.- пестл. чижемки) тощо). Більшість аналізованих найменувань взуття зберегла статус активних лексем і позначає давні види взуття, які трансформовано до сучасних потреб суспільства (боти, ботфорти, еспадрильї / еспадрилі, капці, мокасини, сабо, сандалії, туфлі, черевики, чоботи тощо), або відносно нові види чи моделі взуття, що набули поширення в суспільстві та стали звичним елементом гардеробу українців (балетки, босоніжки, кеди, кросівки тощо). У першій чверті XXI століття внаслідок динамічних процесів у сучасній модній індустрії семантичну групу назв взуття української мови суттєво поповнили нові лексеми переважно іншомовного походження (ботильйони, велінгтони, вібрами, дезерти, дербі, конверси, лабутени, лофери, мюлі, оксфорди, хіліси, челсі, слайдери, сланці, сліпони, спікери/снікерси, угі / уги тощо), фонетико-графічне та граматичне освоєння яких ще триває. Нині група іменникових назв взуття охоплює значну кількість одиниць, актуальність вивчення яких зумовлена потребою уніфікованого лексикографійного впорядкування за граматичним та ортографійним параметрами.

Мета нашої розвідки -- простежити динаміку граматичної категорії числа в питомих та іншомовних іменникових назвах взуття в сучасних друкованих та електронних словниках, проаналізувати словозмінний і класифікаційний компоненти цієї категорії, дослідити вияв граматичної дискретности / недискретности номенів взуття в сучасній українській мовній практиці. мовознавство граматичний назва взуття діалектний

Джерелом для дослідження слугували друковані й електронні словники сучасної української мови: «Великий електронний словник української мови» (далі -- ВЕСУМ), «Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики» (далі -- ВЗОССУЛ), «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (далі -- ВТССУМ), «Електронний граматичний словник української літературної мови» (далі -- ЕГСУЛМ), «Словник UA. Портал української мови і культури» (далі -- ПУМК), «Словник української мови» в 11 т. (далі -- СУМ), «Словник української мови: в 11 т. Додатковий том: у 2 кн.» (далі -- СУМ-11Д) У розвідці враховуємо також номени взуття, зафіксовані в СУМі-11Д, що їх не було репрезентовано в СУМі, доповненням якого є додатковий том у двох кни-гах, що містить 35 тис. слів.

2 У дослідженні не маємо на меті вивчити всі лексеми сучасної української мови на позначення видів і моделей взуття та ґрунтовно проаналізувати їх із погляду походження та функціювання. У картотеці зібрано не лише назви взуття, а й на-зви одягу для ніг, що має парні частини.

3 Стилістичні позначки подаємо відповідно до тих, що їх зазначено у словнику/ах., «Словник української мови» за ред. В.В. Жайворонка (далі -- СУМ-2016), «Словник української мови» у 20 т. (далі -- СУМ-20), «Український орфографічний словник» (далі -- УОС), 16-та версія Генерального регіонально аното- ваного корпусу української мови (далі -- ГРАК-16) та українськомовні рекламні дописи в соціальній мережі «Instagram». Зібрана картотека охоплює понад 140 іменників на позначення видів взуття та його моделей 2.

За традицією назви взуття уналежнено до іменників, що їх уживають лише у формі множини, бо вони позначають парні предмети, а форму однини цих лексем (на зразок тапочка, туфля), рекомендовану в деяких посібниках (Чак, 1978, с. 8), уважають раритетною (Білодід, 1969, с. 70; Матвіяс, 1974, с. 17--18) або й такою, яка порушує морфологійні норми (Дубчак, 2021, с. 146). Цю тенденцію суперечливо представлено в редакціях «Українського правопису» (далі -- УП) 1990 і 1993 рр. і його перевиданнях: лексему кросівки подано серед іменників pluralia tantum, а форму іменника чобіт наведено в алфавітному покажчику як вихідну його відмінково-числової парадигми (УП-1990, с. 84, 231; УП-1993, с. 79, 226; УП-1997, с. 79, 226; УП-2003, с. 79, 226; УП-2005, с. 79, 226; УП-2007, с. 96, 276; УП-2015, с. 96, 276). Невизначеність граматичного статусу іменникових назв взуття засвідчено і в навчальній літературі. Наприклад, словоформи чобіт, чобітьмичоботями, чоботами) подано серед зразків відмінювання іменників II відміни, а словоформу ковзанів -- серед множинних іменників (Ковтюх, 2007, с. 253, 259); лексеми бутси, ковзани репрезентують семантичну групу «назви одягу та взуття», що належить до множинних іменників -- конкретних назв (Леонова, 1983, с. 51, 99--101; Волох та ін., 1989, с. 42, 56, 57; Плющ, 1994, с. 204). Однак прикладів подання назв взуття поміж іменників pluralia tantum, що позначають парні предмети, виявлено мало, а лексема чобіт у формі родового відмінка однини (чобіт) і/або орудного відмінка множини (чобітьми, чоботами, чоботями) ілюструє особливості відмінювання іменників II відміни (Грищенко, 2002, с. 304--305, 321; Ющук, 2004, с. 309, 323; Пономарів, 2005, с. 150, 161; Бойко, Давиденко, 2014, с. 47, 57).

Назви взуття непослідовно представлено в лексикографійних виданнях, зокрема друкованих тлумачних та ортографійних словниках: реєстровою є або форма множини, або форма однини іменника із зазначенням чи без зазначення іншої форми (Лиса, 2013, с. 95--96). У СУМі та ВТССУМі, який переважно наслідує СУМ, одні лексеми (босоніжки, гольфи, іст. 3 котурни, мокасини) зафіксовано як множинні, інші, а їх більшість, зареєстровано у формі множини та зазначено форму однини (бутси -- бутс, гетри -- гетра, кеди -- кед, туфлі -- туфля, унти -- унт /унта та ін.). В ортографійних словниках (ВЗОССУЛ; УОС) назви взуття репрезентовано здебільшого в однині як вихідній формі відмінково-числової парадигми іменника (балетка, ботфорт, капець, кросівка, пантофель/пантофля, сандалія тощо), зокрема й ті, що їх у названих тлумачних словниках кваліфіковано як множинні (босоніжка, котурн). До деяких лексем аналізованої семантики не подано форми множини (лапоть, хоч личак -- личаки, постіл -- постоли) або однини (півчобітки, хоч полуботок -- полуботки). Іменники гольфи та мокасини представлено як множинні, що зазначено у тлумачних словниках, проте кілька назв взуття в ортографійних словниках мають граматичний статус іменників pluralia tantum на відміну від тлумачних словників, пор.: штиблети (ВЗОССУМ, УОС), пантолети, шиповки (ВЗОССУМ), боти (УОС).

У словниках іншомовних слів загалом повторено ті самі принципи реєстрування номенів взуття, що й у тлумачних, але подекуди їх репрезентовано по-іншому: назви взуття зафіксовано у формі множини або без граматичної інформації (Пустовіт та ін., 2000; Нечволод, 2007), або із граматичною довідкою (Бибик, Сюта, 2012), зокрема із зазначенням форми однини (балетки -- балетка, ботфорти -- ботфорт, бутси -- бутс, гетри -- гетра, ічиги -- ічиг, сандалі -- сандаля, сандалії -- сандалія) чи з приміткою «множина» (гольфи, котурни, мокасини, пуанти, ролики).

У діалектних тематичних словниках назви взуття зареєстровано за тією формою числа, яка, за визначенням укладачів, переважає в досліджуваних говірках (Березовська, 2010; Гримашевич, 2002). У реєстрі словників домінують іменникові назви взуття у формі множини, до більшости з яких подано форму однини (балетки -- балетка, боти -- бот, ботинки -- ботинок, валянки -- валянок, капці -- капець, кеди -- кед, повстяки -- повстяк, черевики -- черевик, чоботи -- чобіт та ін.). Іноді граматичне значення роду номена взуття відмінне від того, що його кодифіковано в лекси- кографійних джерелах літературної мови, зокрема друкованих тлумачних та ортографійних словниках (босоніжки -- босоножок/босоніжок, бурки -- бурок, в'єтнамки -- в'єтнамок, гольфи -- гольфа / гольхва, кросівки -- кросовок, сандалі -- сандаль, сандалети -- сандалет, тапочки -- тапочок, чешки -- чешок, чуні -- чунь, шиповки -- шиповок). Загалом репрезентація діалектних назв взуття в тематичних словниках несистемна: назви взуття зафіксовано як множинні іменники то в обох словниках (макасини /макасі- ни, ногавиці,румунки тощо), то лише в одному з них. Пор.: мокроступці, хоч мокроступи -- мокроступ, мокроступки -- мокроступка; резини /резинки / резинники /резиняки /резинівки /резиновики /резинушки /резиняшки, хоч гумовики -- гумовик, гумовці -- гумовець; туфлі, хоч топаки `туфлі' -- топак; чапці, хоч тапки -- тапок, тапочки -- тапочок, тапці -- тапець; шльопанці, хоч шльопи -- шльоп, шльопки -- шльопка (Гримашевич, 2002); латуни `старе полатане взуття', хоч шкарбани/шкарбуни `старе стоптане взуття' -- шкарбан /шкарбун; унти (Березовська, 2010). За нашими спостереженнями, граматичну характеристику за числовою ознакою деяких номенів взуття, представлених лише в одному з діалектних тематичних словників, також подано непослідовно. Пор.: гренжоли, недохідки `старе стоптане взуття'; лахи `взуття, непридатне для носіння' -- лише множина, але корсаки, стоптанки `старе стоптане взуття' -- корсак, стоптанок; полубосо- ніжки -- полубосоножок, полуботинки -- полуботинок, полукеди -- полукед, полусапожки -- полусапожок, полутухлі -- полутухалъ, але полукалоші -- лише множина (Березовська, 2010); недоноски `старе розтоптане взуття' -- лише множина, але недотопки `старе розтоптане взуття' -- недотопка, стопки `стоптане взуття' -- стопок; пантофлі -- лише множина, але патинки -- патинок, пуфелъки -- пуфелъка, тапи -- тап (Гримашевич, 2002).

У СУМі-20 (нині вийшли друком 13 томів (А--Покірно) -- О.Л.) оновлено, порівняно із СУМом, СУМом-11Д та ВТССУМом, перелік іменників -- назв взуття, реєстровою одиницею яких є форма множини із зазначенням форми однини: бахили -- бахила, босоніжки -- босоніжка, ботиночки -- ботиночок, бродні -- броденъ, голъфи -- голъф, діал. мешти -- мешт, мокасини -- мокасин. Лексеми кросівки, пантолети, що їх немає в реєстрі одиниць СУМа, зазначено в СУМі-20 як іменники з граматичним значенням однини і множини, що збігається з їхньою характеристикою у ВТССУМі та СУМі-11Д (числові пари кросівка, пантолета). Водночас кілька назв взуття в СУМі-20 кваліфіковано як множинні іменники так само, як і в СУМі та ВТССУМі (котурни) або лише у ВТССУМі (бурки).

У чинній редакції «Українського правопису» лексеми кросівки чи будь-якої іншої лексеми на позначення взуття вже не зафіксовано поміж іменників, уживаних лише у формі множини, а сполуку кросівки «Пума» (треба розуміти кросівки як різновид взуття -- О.Л.) подано в одному з правил уживання великої літери (УП-2019, с. 132--133, 88). Лексеми кед, черевик (і похідна черевичок), чобіт ілюструють правопис флексії іменників II відміни у формі родового відмінка однини (там само, с. 114), а словоформи чоботівчобіт), чобтъмичоботями, чоботами), на чоботяхчоботах) репрезентують словозміну іменників II відміни (там само, с. 125, 127, 128). Отже, іменникові назви взуття, принаймні зазначені в чинному українському правописному кодексі, належать до групи назв злічуваних предметів, які мають граматичне значення однини та множини.

Іменникові назви взуття неоднозначно кваліфіковано в теоретичних дослідженнях функційно-категорійної граматики. Семантичну групу «найменування взуття», ілюстровану лексемами бутси, ковзани, зараховано і до іменників pluralia tantum (Загнітко, 2017, с. 164, 168), і до іменників, функційно наближених у своїх виявах до іменників pluralia tantum через регулярність уживання цих іменників (капці, кросівки, чоботи) у формі множини (там само, с. 164--165). У граматичних довідниках но- мени взуття, що належать до II відміни (бот (похідний ботик), ботфорт, бутс, валянецъ, валянок (похідний валяночок), ковзан, котурн, личак, мокроступ, пантофелъ, повстяник, пуант, ролик, сап 'янецъ, саф 'янецъ, черевик (похідний черевичок), чобіт (похідні чобіток, чобіточок), унт, шлъо- панецъ), подано у формі однини (Лозова, Фридрак, 2015; Лозова, 2016), однак деякі з них, наприклад бот, ботик, ролик, шлъопанецъ, що можуть бути омонімами, зазначено без семантики, а тому не зрозуміло, чи є ці лексеми назвами частини взуттєвої пари. Зауважимо, що деякі омоніми за значенням диференційовано, зокрема флексією у формі родового відмінка однини: гольфу (гра) і голъфа (одяг), підбору (добір) і підбора (каблук), сап'янцю, саф'янцю (тонка шкіра) і сап'янця, саф'янця (чобіт). Примітно також те, що лексеми боти, бахили, бутси, мокасини, пантофлі, півчобітки, пуанти, штиблети уналежнено до реєстру множинних іменників (Лозова, 2016, с. 213--221). Іменники бот, бутс, пантофель, пуант зафіксовано серед іменників ІІ відміни, іменники бахила, штиблета, припустімо, належать до І відміни (а її не введено до переліку іменників довідника -- О.Л.), відповідно ці лексеми не належать до іменників pluralia tantum. Граматичну кваліфікацію іменників мокасини і півчобітки не визначено: або це іменники pluralia tantum, або це іменники, що можуть утворювати числові пари (мокасин -- мокасини, півчобіток -- півчобітки), проте їх у переліку іменників ІІ відміни немає.

У словникові О.О. Тараненка кілька лексем на позначення взуття (чобіт -- чоботи, постіл -- постоли, чоботисько -- чоботиська, чоботище -- чоботища) репрезентують відмінково-числові парадигми словозміни іменників (Тараненко, 2003, с. 71--72, 78, 131). У «Словнику дієслівного керування» назви взуття подано у формі знахідного (прийменникового / безприйменникового) або родового відмінка множини: ВЗУВАТИ / ВЗУТИ черевики, чоботи, кросівки, босоніжки, капці; у/в черевики, у /в чоботи, у/в кросівки, у/в босоніжки, у валянки; НЕ ВЗУВАТИ/ НЕ ВЗУТИ черевиків, чобіт, кросівок, босоніжок, капців, хоч ілюстративний матеріал до статті містить назви взуття у формі як множини, так і однини (Колібаба, Фурса, 2017, с. 88). Уживання іменникових назв взуття у формі множини та однини спостережено також в ілюстративному матеріалі друкованих тлумачних словників: СУМ, СУМ-11Д, СУМ-20.

Репрезентація елементів взуття в лексикографійних виданнях є уніфікованою: реєстрова одиниця -- це іменник у формі однини, причому переважно без зазначення форми множини (ідеться про друковані тлумачні та ортографійні словники). Напр.: задник, закаблук, каблук (похідний каблучок), корок, набійка, носок (похідний носочок), передок (але переди -- лише множина), підбор, підметка, підошва, платформа, п'ята (похідний п'ятка), рант, супінатор, танкетка, устілка, халява (похідний халявка), шнурок (похідний шнурочок), шнурівка (похідний шнурівочка), шпилька, шпора (похідний шпорка) тощо. В ілюстративному матеріалі до статей тлумачних словників (СУМ, СУМ-20) номени елементів взуття вжито у формі однини та множини, що зумовлено насамперед граматичним значенням номенів взуття, щодо яких вони виражають партитивне значення або з якими контекстно пов'язані. Напр.: Остап піднявся, обережно вибив люльку об каблук чобота (Д. Білий); Хлопчаки перезирнулися й заляскали широкими підошвами батькових черевиків по стежці (М. Циба); Полудрабок обшмульгав жовтий сап'янець і зробив смугу через усю халяву й передок (І. Нечуй-Левицький); Ті ноги були взуті в тупоносі чоботи, не нові, але... добре вшиті, підбиті товстими підметками з волової шкіри (Ю. Мушкетик) тощо. За числовою формою іменника -- назви елемента взуття відновлювана форма числа елімінованого іменника -- назви взуття. Напр.: Тарас Григорович влаштовувався в густих кущах, витягав з-за халяви (= із чобота -- О.Л.) крихітну книжечку і писав вірші (3. Тулуб); -- Топай, кисільна душа, а то загубиш задники (= черевики -- О.Л.) на дорозі, -- гримає на нього мій сусід (Є. Доломан); Зелене хитиво шелюгів, вибілений сонцем пісок, на ньому свіжі сліди дівочих каблучків (= туфель -- О.Л) (Г. Тютюнник) тощо. (Приклади взято із СУМа та СУМа-20.)

Номен елемента взуття з атрибутивним значенням щодо номена взуття у формі множини зафіксовано в ілюстративному матеріалі СУМа і СУМа-20 у формах однини і множини, пор.: Вона в чоботах на шпильках, а я у важких черевиках з товстою підошвою, які заважають мені рухатися (С. Андрухович); Ходила вона, засунувши руки в кишені халата, в босоніжках на високій корковій платформі (В. Рубан); Ридикюль чорний, бо чорні, на високих каблучках туфлі з довгими носочками (Б. Харчук); Ось ці сандалі на низькому підборі, з кількома тоненькими замшевими пасочками -- теж потрібна річ (Г. Вдовиченко); Чоботи з високими лиснючими халявами були на корках (І. Нечуй-Левицький); Чоботи з високим задником тощо. Варіантні числові форми має також іменник -- назва елемента взуття з адвербіальною семантикою, напр.: Капітан, заклавши руки за спину, перехитувався з п'яти на носок (А. Кокотюха); Він уже був у чоботях і зіп 'явся на носки, тоді хитнувся на закаблуки, щоб розім 'яти онучі на нозі (Ю. Смолич); Крутнулась на каблуці молодиця (А. Головко); Крутнулася [Наталка] пустотливо на високім підборі, аж довга сукня пішла дзвоном довкола її струнких ніг (П. Загребельний); Похитуючися на підборах, граючи бровами, Ірина зацікавлено розглядала тендітну дівочу постать на ослоні (Ю. Смолич). (Приклади взято із СУМа та СУМа-20.)

Іменник танкетка з метонімійним значенням `легке жіноче взуття на такій підошві' вживаний у формі множини, напр.: Плелися дівочі розмови про розцвітки привезених у сільмаг крепсатенів та крепжоржетів, про фасони босоніжнихтанкеток... (І. Волошин). (Приклад узято із СУМа.) Сучасне узуальне мовлення засвідчує функціювання з метонімійним значенням `жіноче взуття на тонких каблуках' іменника шпилька у формах однини та множини, напр.: Висока шпилька спричиняє перевантаження хребта, але суцільна плоска підошва -- також не найкращий варіант (ГРАК-16, Високий Замок, 2007); Високі шпильки і дзвінкі каблуки в цьому сезоні не користуються великою любов'ю у дизайнерів (ГРАК-16, UNIAN.NET, 2021).

Назви взуття належать до лексико-граматичного розряду конкретних іменників, тому що позначають предмети, яким властиві просторові й часові межі та які підлягають лічбі, тобто є дискретними. Від античних часів взуттєва пара -- це не просто два однорідні предмети, наприклад черевики, а лівий і правий черевики, виготовлені за різними лекалами. Тому іменник -- назва взуття репрезентує парну множину (генетично пов'язану з історичною двоїною), що насамперед ґрунтується на позначенні симетричних об'єктів, розташованих з обох боків осі симетрії (Загнітко, 2017, с. 178).

Взуттєва пара становить розчленовану сукупність симетричних предметів, у якій кожен із них зберігає самостійність і функційну роздільність, а отже, іменник на позначення пари взуття, тобто певної єдности, що складається з двох постійно не з'єднаних між собою предметів, виражає значення розчленованої множини, напр.: лівий черевик і правий черевик -- (два) черевики /пара черевиків; лівий чобіт і правий чобіт -- (два) чоботи /пара чобіт (чоботів); лівий кед і правий кед -- (два) кеди/пара кедів тощо. Іменник на позначення певного різновиду взуття має значення нерозчленованої множини, напр.: чоботи `взуття з високими халявами'; черевики `невисоке взуття переважно на шнурках або ґудзиках'; кеди `легке спортивне взуття на гумовій підошві' тощо. Аналогійно значення розчленованої та нерозчленованої множини мають іменники -- назви одягу для ніг, що має парні частини: гамаші, гетри, гольфи, онучі, панчохи, шкарпетки (розм. носки). Однак лише значення нерозчленованої множини виражають іменники на зразок бриджі, брюки, джинси, кальсони, колготи, колготки, легінси, лосини, панталони, підштанки, підштаники, повзунки, рейтузи, слакси, шаровари, шорти, штани, оскільки позначають предмети одягу, що складаються з двох симетричних частин, завжди з'єднаних між собою в цілісність.

Значення розчленованої або нерозчленованої множини номена взуття є визначальним відповідно для ортографійного словника з реєстровою формою однини іменника як вихідної його відмінково-числової парадигми та тлумачного словника з реєстровою формою множини іменника, що виражає семантику різновиду взуття. Подання іншої числової форми (без окремої реєстрації!) в ортографійному та тлумачному словниках засвідчує словозмінний компонент категорії числа іменників на позначення взуття і його моделей.

За граматичним значенням числа, зафіксованим у всіх або деяких із залучених до аналізу друкованих й електронних словниках, виокремлено такі сфери іменників -- назв взуття: ядро, приядерна зона, периферія.

Ядро охоплює назви взуття, що мають граматичний статус іменника із числовою парою. Більшість таких іменників (37 лексем) репрезентовано в усіх досліджуваних лексикографійних джерелах До цього переліку зараховуємо також СУМ-20 та СУМ-2016. За нашими спо-стереженнями, номени взуття із граматичним значенням однини і множини збережено в нині опублікованих 13 томах (А--Покірно) СУМа-20. Припускає-мо, що до наступних томів цього словника буде долучено решту іменникових назв взуття, які зафіксовано в СУМі із числовою парою. Через обмежений обсяг СУМа-2016 кілька лексем ядра, зокрема балетки, мокроступи, носки, полуботки, не потрапили до його реєстру.. Це переважно відмінювані іменники: балетки -- балетка, ботфорти -- ботфорт, бутси -- бутс (у ВЕСУМі подано також покруч / помилкове написання бутса), валянки -- валянок, валянці -- валянець, гетри -- гетра, калоші -- калоша, капці -- капець, кеди -- кед, ковзани -- ковзан, краги -- крага, кросівки -- кросівка (доданий до реєстру СУМа-11Д), лапті -- лапоть, личаки -- личак, жарт. мокроступи -- мокроступ, розм. носки -- носок, пантофлі -- пантофель /пантофля, панчохи -- панчоха, пінетки -- пінетка, повстяки -- повстяк, повстяники -- повстяник, полуботки -- полуботок, заст. або діал. постоли -- постіл, пуанти -- пуант, сандалети -- сандалета, сандалі -- сандаля, сандалії -- сандалія, сап 'янці -- сап 'янець, туфлі -- туфля, унти -- унт/унта (у ВЕСУМі лише унт), черевики -- черевик, чоботи -- чобіт, чуні -- чуня, розм. шкарбани / шкарбуни -- шкарбан / шкарбун, шкарпетки -- шкарпетка, розм. шльопанці -- шльопанець; а також іменник середи. р. сабо з омонімійними відмінково-числовими формами. Меншу частину ядра становлять іменникові назви взуття (9 лексем), що їх зафіксовано переважно в усіх або кількох залучених до аналізу словниках. У решті лексикографійних джерел цих лексем не подано. Напр.: ботинки -- ботинок (ВЕСУМ; ВТССУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-20), діал. ботки -- боток (ВЗОССУЛ; ВТССУМ; ПУМК), гамаші -- гамаша (ВЕСУМ; ВЗОССУЛ; ВТССУЛМ; ЕГСУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-20), розм. дутики -- дутик (ВЕСУМ; СУМ-20), розм. кирзаки -- кирзак (ВЕСУМ; СУМ-11Д; СУМ-20), напівчобітки -- напівчобіток (ВЕСУМ; СУМ-2016), полуботинки -- полуботинок (ЕГСУЛМ; ПУМК; СУМ), саф'янці -- саф'янець (ВЕСУМ; ВТССУМ; ПУМК; СУМ), чув 'яки -- чув 'як (ВЕСУМ; ВЗОССУЛ; ВТССУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-2016; УОС), а також фонетичні варіанти розм. рідко кирзяки -- кирзяк (СУМ-11Д), діал. чуваки -- чувак (СУМ-11Д) та словотвірні варіанти розм. кирзовики -- кирзовик (СУМ-20), розм. кир- зачі -- кирзач (СУМ-2016).

До ядра зараховуємо також номени взуття (5 лексем), що їх представлено лише в одному, причому електронному, словнику -- ВЕСУМі. Наприклад, лексеми з ремаркою «покруч / помилкове написання» напівчеревики -- напівчеревик, напівчоботи -- напівчобіт, тапки -- тапок; з ремаркою «сленг» сліпери -- сліпер; без стилістичного маркування снікерси -- снікерс.

Кодифікація форми однини іменників ядра, зокрема тих, що зафіксовані в усіх, переважно в усіх чи кількох, насамперед друкованих, лексикографійних джерелах, зумовлена, на нашу думку, питомим походженням лексем (дутики, ковзани, лапті, личаки, мокроступи, повстяки, повстяники, постоли, черевики тощо) і граматичним освоєнням давно або відносно давно запозичених лексем (ботфорти, бутси, гамаші, гетри, капці, кеди, пантофлі, панчохи, пуанти, туфлі, унти, шкарпетки тощо), відповідно активним та внормованим ужитком форми однини цих іменників у сучасній мовній практиці. Репрезентацію вихідної форми однини для номенів взуття, поданих лише в електронному словнику (напівчеревики, напівчоботи, сліпери, снікерси, тапки), можна пояснити вподобаннями укладачів, оскільки в текстах ГРАКу-16 як джерельній базі ВЕСУМа спостерігаємо функціювання цих іменників тільки (напівчеревики, сліпери, снікерси) або переважно (напівчоботи, тапки) у формі множини, що свідчить про вияв ними класифікаційного компонента категорії числа. Водночас представлення тільки в одному лексикографійному джерелі засвідчує неактивність ужитку та неуніфікованість граматичного числа зазначених іменникових лексем.

Кількісно менше порівняно з ядром лексем на позначення взуття мають відмінну граматичну характеристику в досліджуваних лексикографійних виданнях: або іменника pluralia tantum, або іменника із числовою парою. Такі номени взуття зараховуємо до приядерної зони, оскільки їхню числову форму однини у словниках зафіксовано непослідовно. Більшість номенів взуття цієї зони (13 лексем) репрезентовано переважно зі статусом іменника з граматичним значенням однини і множини: бахили -- бахила (ВЕСУМ; ПУМК; СУМ-20), босоніжки -- босоніжка (ВЕСУМ; ВЗОССУЛ; ЕГСУЛМ; ПУМК; СУМ-2016; СУМ-20; УОС), боти -- бот (ВЕСУМ; ВЗОССУЛ; ВТССУЛМ; ЕГСУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-2016; СУМ-20), розм. в'єтнамки -- в'єтнамка (ВТССУМ; ПУМК; СУМ-11Д), розм. виступці -- виступець (ВЕСУМ; ВТССУЛМ; ЕГСУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-2016; СУМ-20; УОС), ічиги -- ічиг (ВЗОССУЛ; ЕГСУЛМ; ПУМК; СУМ-11Д; СУМ-20; УОС), котурни -- котурн (ВЕСУМ; ВЗОССУЛ; ЕГСУЛМ; ПУМК; УОС), пантолети -- пантолета (ВТССУМ; СУМ-11Д; СУМ-2016; СУМ-20), півчобітки -- півчобіток (ВЕСУМ; ВТССУЛМ; ЕГСУЛМ; СУМ; СУМ-2016), розм. тапочки -- тапочка (ВЗОССУЛ; ВТССУЛМ; ЕГСУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-2016; УОС), чешки -- чешка (ВЕСУМ; ЕГСУЛМ; СУМ-2016), шиповки -- шиповка (ВЕСУМ; ВТССУМ; ПУМК), штиблети -- штиблета (ВТССУЛМ; ЕГСУЛМ; СУМ; ПУМК; СУМ-2016) / сленг штиблет (ВЕСУМ). В іншому/інших словниках, де ці лексеми зафіксовано, подано примітку «множинний» іменник: бахіли (ВЕСУМ; ПУМК), боти (УОС), босоніжки (ВТССУМ; СУМ), в'єтнамки (СУМ-20), виступці (ВЗОССУЛ), ічиги (ВТССУМ), котурни (ВТССУМ; СУМ; СУМ-20), пантолети (ВЗОССУЛ), півчобітки (ВЗОССУЛ; ПУМК; УОС), покруч / помилкове написання тапочки (ВЕСУМ), чешки (ВТССУМ; ПУМК), шиповки (ВЗОССУЛ), штиблети (ВЗОССУЛ; УОС).

Кілька номенів взуття приядерної зони (4 лексеми) мають у залучених до аналізу лексикографійних джерелах переважно статус іменника pluralia tantum. Напр.: бродні (ВЕСУМ; ВТССУМ), бурки (ВТССУМ; СУМ-20), гольфи (ВЕСУМ; ВЗОССУЛ; ВТССУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-2016; УОС), мокасини (ВЗОССУЛ; ВТССУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-2016; УОС). Граматичне значення однини і множини цих іменників репрезентовано в одному-трьох словниках, пор.: бродні -- бродень (СУМ-20), бурки -- бурка (СУМ-11Д), гольфи -- гольф (ВЕСУМ; ЕГСУЛМ; СУМ-20), мокасини -- мокасин (ВЕСУМ; ЕГСУЛМ; СУМ-20).

Поміж назв взуття приядерної зони кілька (3 лексеми) подано або як множинний іменник, або як іменник із числовою парою в однаковій кількості словників. Пор.: ботильйони (ПУМК) і ботильйони -- ботиль- йон (ВЕСУМ); мешти (ВЗОССУЛ; ВТССУМ; ПУМК) і мешти -- мешт (ВЕСУМ; СУМ-11Д; СУМ-20); оксфорди (ВЕСУМ) й оксфорди -- оксфорд (ПУМК).

Граматичну адаптацію до норм сучасної української мови репрезентують питомий іменник босоніжки та іншомовні іменники гольфи, мокасини: у СУМі та ВТССУМі зафіксовано як множинні, у ВЕСУМі, ЕГСУЛМі, СУМі-20 мають статус іменників із граматичним значенням однини і множини. Завершення граматичного освоєння іншомовних лексем та кодифікацію форми однини в лексикографійних джерелах засвідчує також лексема ічиги: у ВТССУМі це іменник pluralia tantum, у словниках пізніших років видання (ВЗОССУЛ; ЕГСУЛМ; ПУМК; СУМ-11Д; СУМ-20; УОС) -- іменник із числовою парою. Проте незбіг граматичних характеристик номенів взуття в аналізованих словниках переважно відбувається, на нашу думку, через недогляд укладачів або неодностайність їхніх поглядів щодо завершення граматичного освоєння деяких лексем. Зокрема, у ВЗОССУЛі, ПУМКу, СУМі-2016 та УОСі спостерігаємо непослідовність у граматичній кваліфікації цих лексем: босоніжки -- іменник із числовою парою босоніжка, а гольфи, мокасини -- множинні іменники. У ВЕСУМі лексему гольфи подано і як іменник із граматичним значенням однини та множини з приміткою «одяг» для відмежування від омоніма зі значенням `гра', і як іменник pluralia tantum -- назву неістоти. Суб'єктивний чинник уважаємо визначальним у репрезентації номенів взуття як множинних іменників в одному-двох лексикографійних джерелах, наприклад боти (УОС), виступці (ВЗОССУЛ), пантолети (ВЗОССУЛ), тапочки (ВЕСУМ), шиповки (ВЗОССУЛ), штиблети (ВЗОССУЛ; УОС), оскільки в більшості проаналізованих словників ці іменники подано із числовою парою.

Представлення історизму котурни як множинного іменника у друкованих тлумачних словниках (ВТССУМ, СУМ, СУМ-20) -- данина традиції, що суперечить фіксуванню та граматичній характеристиці інших застарілих лексем у цих лексикографійних джерелах, пор.: лапті -- лапоть, личаки -- личак, постоли -- постіл. Примітно, що в реєстрі СУМа-2016 лексеми котурни не подано.

Правопис іменника бахіли та граматична кваліфікація його як множинного у ВЕСУМі та ПУМКу є помилковими, причому в тих самих словниках представлено також числову пару бахили -- бахила, що її зафіксовано й у СУМі-20. Репрезентація лексеми в 'єтнамки на позначення взуття як множинного іменника в СУМі-20 є радше свідченням уподобань укладачів словника, аніж незавершеної граматичної адаптації іншомовної лексеми, тому що іменник із тією самою ремаркою «розмовне» подано в реєстрі ВТССУМа та СУМа-11Д із числовою парою в'єтнамка. Однак укладачі ВТССУМа водночас ілюструють непослідовність у визначенні граматичної кваліфікації іншої лексеми, що може мати омонімійні значення: чешки -- чешка `представниця народу Чехії' і множинний іменник чешки `легке спортивне взуття'. Суперечливо лексеми в'єтнамки і чешки зафіксовано також у ПУМКу. Номен взуття чешки із числовою парою чешка подано в СУМі-2016 і ВЕСУМі, хоч лексеми в'єтнамки не введено до реєстру словників, що свідчить про суб'єктивний чинник їх укладання. Припускаємо, що в СУМі-20 іменник чешки на позначення взуття матиме граматичну характеристику множинного іменника, як і лексема в 'єтнамки.

У ВТССУМі та СУМі-20 іменник бурки на позначення взуття зафіксовано як множинний. У ВЗОССУЛі, ВЕСУМі, ЕГСУЛМі й УОСі лексему бурки подано без конкретної семантики як іменник -- назва неістоти із числовою парою у формі жін. р. бурка, проте, переконані, ця лексема має значення `повстяний безрукавний плащ або накидка з козячої вовни', а не `теплі чоботи з повсті або фетра на шкіряній підошві'. Зауважимо, що в СУМі-ІІД лексему бурки на позначення взуття репрезентовано із числовою парою бурка в окремій статті.

Лексеми бродні та мешти, подані у ВТССУМі як іменники pluralia tantum, у СУМі-20 є реєстровими одиницями іменників, що мають форму однини (бродень, мешт), подібно до зазначених вище іменників босоніжки, гольфи, ічиги, мокасини, граматичний статус яких зазнав змін. Різна граматична кваліфікація цих іменників у ВЕСУМі (бродні -- множинний іменник; мешти -- іменник із числовою парою мешт), мабуть, трапилася через недогляд укладачів електронного словника. Аналогійно суб'єктивний чинник, на нашу думку, є визначальним у репрезентації ВЗОССУЛом лексем виступці, пантолети, півчобітки, шиповки, штиблети як множинних іменників, що не збігається з граматичною характеристикою цих іменників (виступці -- виступець, пантолети -- пантолета, півчобітки -- півчобіток, шиповки -- шиповка, штиблети -- штиблета) у ВТССУМі, реєстр лексичних одиниць якого та їх граматичну довідку переважно дублює ВЗОССУЛ. Інші ж лексеми приядерної зони у ВТССУМі та ВЗОССУЛі кваліфіковано однаково, зокрема гольфи, мешти, мокасини -- множинні іменники; боти, тапочки -- іменники з граматичним значенням однини і множини.

Представлення іменників ботильйони, оксфорди лише у двох словниках, причому електронних (ВЕСУМ, ПУМК), із відмінною граматичною характеристикою засвідчує неодностайність поглядів укладачів на завершення граматичного освоєння іншомовних лексем. Ці лексеми може бути додано до реєстру інших словників, зокрема й друкованих, спочатку як іменники pluralia tantum на зразок лексеми мокасини, згодом за аналогією до іншомовних іменників, наприклад ботфорти, кеди, як іменники із числовою парою у формі чол. р. -- ботильйон, оксфорд. У сучасному узуальному мовленні, зокрема в текстах ГРАКу-16, спостерігаємо функці- ювання цих іменників лише у формі множини.

Примітно, що іменник півчоботи `чоботи з короткими халявами' із числовою парою півчобіт зафіксований лише в СУМі-20 як твірний для демінутива півчобітки. В інших аналізованих лексикографійних джерелах лексема півчобітки з різною граматичною характеристикою (див. про це вище) має нейтральну семантику -- `жіночі чоботи з короткими халявами; полуботки'.

До периферії належать назви взуття, що їх в аналізованих лексикографійних джерелах кваліфіковано як іменники pluralia tantum. Більшість із цих назв (15 лексем) зафіксовано в одному словникові, частіше електронному, напр.: бабуші (ПУМК), берці (ВЕСУМ), борцівки (ВЕСУМ), бро- ги (ВЕСУМ), велінгтони (ПУМК), вібрами (ПУМК), кріпери (ВЕСУМ), сленг крокси (ВЕСУМ), лабутени (ВЕСУМ), триконі (ПУМК), сліпони (ВЕСУМ), хіліси (ПУМК), човники (ВТССУМ), покруч / помилкове написання шльопки (ВЕСУМ), розм. шпильки (ВТССУМ). Інколи периферію (3 лексеми) репрезентовано у двох електронних словниках, рідко (1 лексема) -- у п'яти електронних і друкованих словниках, напр.: еспадри- льї (ВЕСУМ; ПУМК), лофери (ВЕСУМ; ПУМК), угі (ВЕСУМ; ПУМК), ролики (ВЗОССУЛ; ВТССУМ; ПУМК; СУМ; СУМ-2016). В електронних словниках запропоновано два графічних варіанти назви взуття, похідної від назви колись австралійського, а тепер американського бренду «Ugg»: угі (ВЕСУМ) та уггі (ВЕСУМ, ПУМК). Графічний варіант уггі суперечить ортографійним нормам сучасної української літературної мови, сформульованим в «Українському правописі» 2019 року (УП-2019, с. 157).

До периферії уналежнюємо насамперед іменники іншомовного походження, що їх зафіксовано в електронних словниках, бо вони тільки- но входять до лексичного складу української мови, а незавершеність їх граматичної адаптації засвідчує нечасте функціювання в сучасній мовній практиці форм однини, пор.: А візьми наші статутні: по два кілограми бе- рець важить (ГРАК-16, UNIAN.NET, 2022); Періс Джексон знялася топлес у рекламі взуття, вмостивши собі на голі груди правого лофера (ГРАК-16, Табло ID, 2018); І так проходять інші люди, усім це здається нормою, яка не вимагає якихось особливих дій, падає сніг і притрушує її нерухоме тіло, біля ноги лежить гумовий шльопок (ГРАК-16, М. Молоко, 2012).

У ВТССУМі, ПУМКу, СУМі та СУМі-2016 запозичена лексема ролики -- це множинний іменник -- назва взуття, у ВЕСУМі, ЕГСУЛМі та УОСі -- іменник -- назва неістоти із числовою парою у формі чол. р. ролик, але, певно, зі значеннями `зменшен. до рол\ `невелике металеве коліщатко' тощо, а не `ковзани на коліщатках'. Уважаємо, що граматичний статус лексеми ролики на позначення взуття як іменника pluralia tantum слугує засобом його відмежування від омоформи із граматичним значенням однини і множини, свідченням чого донедавна були множинний іменник босоніжки `вид літнього відкритого взуття' та числова пара босоніжки -- босоніжка `дівчина, жінка, що ходить боса, босоніж'. Лексеми ролики (множинний іменник) і ролик (іменник із граматичним значенням однини і множини) є окремими реєстровими одиницями омонімів у ВЗОССУЛі. Припускаємо, що на перспективу за аналогією до репрезентації в окремих словникових статтях ВЕСУМа, ЕГСУЛМа, СУМа-2016 і СУМа-20 омонімів босоніжка (взуття) і босоніжка (дівчина) буде зафіксовано лексеми-омоніми ролик.

Поза межами виокремлених зон перебувають лексеми взуттєвої семантики, що їх не зафіксовано в жодному із залучених до аналізу словників, а їх нечасте функціювання репрезентують тексти 16-ої версії ГРАКу та українськомовні рекламні дописи в соціальній мережі «Instagram». Це множинні іменники переважно іншомовного походження. Наприклад, відмінювані: біркенштоки, блюхери, гладіатори, дезерти, джордани, клоги, ковбойки, конверси, лодочки, монки, мунбути /мунбутси, скельники, слайдери, сланці, слінгбеки, спікери, сноубутси, тимберленди /тімберленди, топсайдери, флатформи, хайтопи; невідмінювані: дербі, клогі, монкі, мюлі / мюллі, челсі. Репрезентація в реєстрі ГРАКу-16 омонімійних іменників за формою однини, зокрема гладіатор `боєць' і `взуття', ковбойка `сорочка', `бриль' і `взуття', сланець `гірська порода' і `взуття', зумовлена неможливістю корпусу технічно їх розмежувати. Проте вживання в текстах досліджуваного корпусу цих іменників на позначення взуття лише у формі множини засвідчує належність їх до іменників pluralia tantum.

Деякі з номенів взуття, що перебувають поза межами виокремлених зон, мають фонетико-графічну варіантність, що вважаємо маркером початкового граматичного освоєння іншомовних лексем. Варіанти мюллі, тімберленди суперечать правописним нормам сучасної української літературної мови (УП-2019, с. 157, 160), і їх закономірно замінять правильні варіанти -- мюлі, тимберленди. Уніфікованою має бути транслітерація запозичених із англійської мови сполук moon boots `місяцеві чоботи' -- мунбутси, snow boots `зимові чоботи' -- сноубутси. Визначальним чинником у кодифікації одного з варіантів клоги / клогі, монки /монкі, спікери /снікерси стане сучасний узус. Припускаємо, що активне вживання нових лексем у мовній практиці сприятиме їх реєструванню в лексико графійних джерелах та поступовій граматичній адаптації, результатом завершення якої буде перехід із групи множинних іменників до групи іменників із граматичним значенням однини та множини.

Більшість іменників -- назв взуття, належних до ядра, приядерної зони та периферії, а також тих, що перебувають поза межами виокремлених зон, є відмінюваними, відповідно показником їхньої відмінково- числової форми слугує флексія. Кількісно невелику групу становлять іменникові назви взуття з омонімійними відмінковими (бабуші, дербі, клогі, монкі, мюлі, триконі, угі, челсі) або відмінково-числовими формами (сабо), що їх у функційно-категорійній граматиці зараховано до «нульової відміни» (Городенська, 2017, с. 214). Визначення відмінкових форм таких іменників відбувається аналітичним способом: за допомогою синтаксичного зв'язку (асоціативно-граматичного узгодження з атрибутивними членами чи координації з предикативними членами) і/або за порядком слів у реченні, пор.: Ще один крутий колір наших сабо; Ці дербі заслуговують гуляти найромантичнішими вуличками міста вже сьогодні; Челсі такі зручні, що потрібно робити замовлення прямо зараз! Сучасні дизайнери декорують бабуші хутром, камінням та вишивкою (Приклади взято з рекламних дописів соцмережі «Instagram»); Придбати нові сабо можна буде навесні 2020року на сайті Crocs... (ГРАК-16, Громадське телебачення, 2020); Варто зазначити, що мюлі елегантно сидять на ніжці і поєднуються як з повсякденними “луками”, так і з офісними (ГРАК-16, UNIAN.NET, 2020); Як перейти від людей, які думають, що угі жахливі, до того моменту, коли їх носять усі? (ГРАК-16, Дзеркало тижня, 2019) тощо. У сучасному мово- вжитку ці лексеми набувають ознак словозміни, що зумовлено аналогією до відмінюваних іменників, але такі приклади спорадичні. Пор.: Навесні ми носимо джинси з куртками-шкірянками та лоферами, влітку -- з топами та босоніжками, восени -- з пальтами та чобітьми, а взимку -- з дублянкою та уггами (ГРАК-16, 24-й канал, 2022); Носіть топи з кросівками, сандалями, мюлями та босоніжками (ГРАК-16, 24-й канал, 2022); -- У новому сезоні, сфокусуйтеся на вінтажних моделях, чорних армійських черевиках, лоферах і мюлі, і навіть шкіряній парі з тисненням під крокодила (ГРАК-16, Високий Замок, 2021); 3 взуттям все просто: вибирати доведеться з класичних дербі або оксфордів (ГРАК-16, НВ, 2017).

Свідченням широкого вжитку питомих та граматичного освоєння іншомовних лексем на позначення взуття є творення похідних із модифікаційним (частіше демінутивним, рідше аугментативним) значенням, що їх зазначено у словниках. Більшість похідних лексем, як і їхні твірні слова, мають граматичний статус іменника із числовою парою, а тому належать до ядра. Зокрема, у всіх досліджуваних лексикографійних джерелах зафіксовано 12 похідних лексем ядра, напр.: валяночки -- валяночок, ковзанці -- ковзанець, розм. носочки -- носочок, панчішки -- панчішка, заст. постолики -- постолик, сандалики -- сандалик, туфельки -- туфелька, черевички -- черевичок, чобітки -- чобіток, чобіточки -- чобіточок, чоботиська -- чоботисько, розм. шкарбанці -- шкарбанець. 9 похідних лексем ядра представлено в меншій кількості словників, ніж твірні слова.

Однак репрезентація лексеми з модифікаційним значенням лише в одному лексикографійному виданні не може бути показником її активного вжитку та кодифікування.

Пор.: розм. ботиночки -- ботиночок (ВЕСУМ; СУМ-20), капчики -- капчик (ВЕСУМ; ВЗОССУЛ; ВТССУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-20), розм. лаптики -- лаптик (СУМ-11Д), пантофельки -- пантофелька (ВЕСУМ; ВЗОССУЛ; ВТССУЛМ; ЕГСУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-2016; СУМ-20), заст. постолички -- постоличок (СУМ-11Д), посто- лища -- постолище (ВЕСУМ), заст. постольці -- постолець (СУМ-11Д) / постільці -- постілець (ВЕСУМ; ПУМК; СУМ-2016), чоботища -- чоботище (ВЕСУМ; ВЗОССУЛ; ВТССУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-2016; УОС), шкарпеточки -- шкарпеточка (ВЕСУМ).

Похідних від назв взуття приядерної зони небагато (4 лексеми), і вони зберігають граматичну характеристику твірного слова, що її зафіксовано в тому чи тому словникові, напр.: ботики -- ботик (ВЕСУМ; ВЗОССУЛ; ВТССУЛМ; ЕГСУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-2016; СУМ-20) і ботики -- множинний іменник (припускаємо таку характеристику, оскільки в реєстрі УОСа, де лексемі боти надано статусу іменника pluralia tantum, демінутива ботики немає, а демінутив ботик похідний відповідно від окремо зафіксованої лексеми бот зі значенням `невелике веслове, вітрильне (звичайно з однією щоглою) або моторне судно'); мештики -- мештик (СУМ-20) і мештики -- множинний іменник (ВЕСУМ; ВЗОССУЛ; ВТССУЛМ; ПУМК). Умовно до приядерної зони зараховуємо представлені лише в одному словникові демінутиви з їхніми числовими парами гольфики -- гольфик (ВЕСУМ), півчобітки -- півчобіток (СУМ-20).

Найменшу кількість похідних лексем із модифікаційним значенням уналежнюємо до периферії (2 лексеми), зокрема черевиченьки (ВЕСУМ; ВЗОССУЛ; ВТССУЛМ; ЕГСУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-2016), чоботята (ВЕСУМ; ВЗОССУЛ; ВТССУЛМ; ЕГСУЛМ; ПУМК; СУМ; СУМ-2016; УОС). Обидва демінутиви утворені від лексем ядра, проте граматична кваліфікація похідних як іменників pluralia tantum зумовлена, на нашу думку, тим, що форми множини, які домінували в ужитку, витіснили лексеми черевиченько, чоботя, що їх зафіксовано, зокрема, у «Слова- рі української мови» за редакцією Б.Д. Грінченка (Грінченко-1909, IV, с. 455, 467). Однак зауважимо, у СУМі-11Д подано лексему черевиченько, а також множинний іменник чоботятка.

У сучасній мовній практиці трапляються новотвори на зразок бурочки, еспадрильки, кедики, кросівочки, мокасинчики, угіки, що перебувають поза межами виокремлених груп, бо їх не подано в жодному з аналізованих словників. Напр.: Шкіряні кедики в неймовірно гарному оливковому кольорі; Іспанські еспадрильки виконані із натурального текстилю; Легкі та неймовірно зручні кросівочки; Туфельки, мокасинчики, тапочки... називати можна по-різному, та це не змінює їх якості; Теплесенькі та м'якесенькі. Це ми про наші угіки (Приклади взято з рекламних дописів соцмережі «Instagram»).

У словотвірній парі угі -- угіки похідне слово протиставлюване твірному не лише модифікаційним значенням, а й морфологійними особливостями (незмінюване ^ змінюване). У перспективі іменники, утворені за продуктивними словотвірними моделями української літературної мови, можуть поповнити перелік реєстрових одиниць сучасних словників. Протилежним процесом є вихід із ужитку та вилучення з реєстру сучасних лексикографійних видань демінутивів та їхніх числових пар черевича -- черевичата, чоботець -- чобітці, чоботонько -- чоботонь- ки, що їх зафіксовано, зокрема, у словнику за редакцією Б.Д. Грінченка (Грінченко-1909, IV, с. 455, 467).

У сучасному мововжитку переважно репрезентовано значення не- розчленованої множини іменника -- назви взуття, що зумовлено здатністю цієї лексеми називати взуттєву пару в тій цілісності, яка сутнісна для людини та її буття, тобто позначати окремий одиничний об'єкт, що підлягає рахунку та лічбі, пор.: одна пара черевиків/чобіт/кедів; дві пари черевиків/ чобіт /кедів; три пари черевиків/ чобіт /кедів і т. д.; одні черевики / чоботи / кеди; другі черевики / чоботи / кеди; треті черевики / чоботи /кеди і т. д. Форму множини іменника на позначення взуттєвої пари (комплетивна множина) не лише введено до реєстру переважно тлумачних словників, а також її використано у сферах виробництва, реклами та продажу, що цілком логічно, оскільки значення словоформи у множині є первинним щодо значення словоформи в однині, напр.: Для жінок в каталозі представлені красиві і стильні босоніжки, мокасини, сліпони, балетки, сланці (ГРАК-16, Новини Хмельницького «Є», 2021); Для холодного будинку найкраще підійдуть валянки чи бурки, повстяне зимове взуття, а також термобілизна (ГРАК-16, Апостроф, 2022); Особливо я “помішана” на взутті: з Чорногорії привезла собі вісім пар італійських босоніжок (ГРАК-16, Високий Замок, 2007); Гладіатори чи взуття на високій шнурівці категорично не подобається чоловікам (ГРАК-16, UNIAN. NET, 2020); Українські зимові жіночі дутики від виробника; Ідеальні лофери на всі випадки життя знайдено; Зараз у нас багато нових моделей туфель і кедів за чудовими цінами; Хайтопи -- найзручніше демісезонне взуття (Приклади з рекламних дописів соцмережі «Instagram».) тощо. У цьому разі форма множини має родове значення, що його іменники, які не належать до іменників pluralia tantum, виражають у контексті формою однини, що має значення множинности предметів. Пор.: Риба дихає жабрами, а людина -- легенями; Любіть книгу -- джерело знань; Розділи підручника об'єднує спільний об'єкт дослідження -- слово; Зустріч кіногрупи з глядачем відбулася в Будинку культури -- Зміни торкнулися і конструкції черевиків, -- зменшено висоту та кут нахилу берця (ГРАК-16, Мілітарний, 2021); Вона демонструє виріб, чомусь маркований під імпорт і схожий на щось середнє між черевиком, кедом та кирзачем (ГРАК-16, Український тиждень, 2009); Ага, а ще -- вір у те, що найкращий спосіб обрати дружину -- за розміром туфельки (ГРАК-16, Т. Пратчет Переклад Марти Госовської, 2020 рік.).

...

Подобные документы

  • Загальна характеристика граматичної категорії як ряду співвідносних граматичних значень, виражених в певній системі співвідносних граматичних форм. Дослідження категорій роду, числа і відмінка як граматичних категорій іменника в англійській мові.

    контрольная работа [52,2 K], добавлен 19.06.2014

  • Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.

    курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011

  • Вивчення теоретичних аспектів категорії числа іменників. Дослідження іменників семантико-граматичного числа в словнику української мови. Аналіз особливостей вживання іменників семантико-граматичного числа в усному, писемному мовленні та в різних стилях.

    курсовая работа [35,4 K], добавлен 07.10.2012

  • Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.

    реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009

  • Словник вживаних іншомовних запозичуваних слів в українській мові. Значення іншомовних слів: авеню, авокадо, будуар, берет, віньєтка, вуаль, гамак, ґофри, діадема, дриль, екіпаж, жакет, жокей, зонт, індивідуум, йогурт, йод, кардіограма, каньйон та ін.

    презентация [5,6 M], добавлен 20.10.2017

  • Основні прийоми термінотворення. Принципи передачі іншомовних науково-технічних термінів засобами української мови. Джерела формування, лексико-семантичні особливості, класифікація і детермінізація сучасної технічної термінології в китайській лінгвістиці.

    дипломная работа [158,9 K], добавлен 25.09.2014

  • Особливості процесу лексичного запозичення як закономірного шляху розвитку мови. Визначення проблем асиміляції іншомовних слів. Аналіз морфологічного пристосування та графічного оформлення новітніх запозичень. Розгляд молодіжного сленгу в пресі.

    курсовая работа [48,8 K], добавлен 03.02.2010

  • Феномен сленгу як лінгвістичного явища і об’єкту досліджень. Джерела формування, семантико-структурні, словотворчі та функціональні особливості українськомовного молодіжного сленгу. Аналіз динаміки змін у лексичному складі сучасної української мови.

    курсовая работа [46,3 K], добавлен 01.04.2011

  • Навчання української мови в 1-4 класах. Ознайомлення першокласників з різними частинами мови, дотримання граматичних норм. Аналіз лінгводидактичного матеріалу до вивчення частини мови "іменник" у початкових класах. Формування умінь ставити питання.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 17.03.2015

  • Історія та особливості творення української фінансово-економічної термінології. Морфологічний та морфолого-синтаксичний способи творення. Проблеми іншомовних запозичень. Словотворчі особливості сучасної української фінансово-економічної термінології.

    курсовая работа [46,8 K], добавлен 18.05.2017

  • Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.

    реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009

  • Синтаксичні категорії речення як одні з найбільш важливих конститутивних категорій української мови. Загальна характеристика головних ознак речення. Розгляд особливостей сучасної теорії синтаксичних одиниць, знайомство з формально-граматичнім аспектом.

    реферат [75,9 K], добавлен 24.04.2015

  • Періоди розвитку прагерманської мови. Місце германського мовознавства у циклі гуманітарних дисциплін. Основні риси фонетичної і граматичної будови гіпотетичної мови. Індоєвропейська мовна сім’я. Риси спорідненості мов. Сучасні й давні германські мови.

    презентация [1,4 M], добавлен 31.10.2014

  • Мова української преси початку XXI ст. на тлі соціальної динаміки. Суспільна зумовленість динаміки мови сучасних українських газет. Функціональні зміни в українській пресі та їх вплив на стилістичні ресурси синтаксису. Стилістичне навантаження речень.

    дипломная работа [108,0 K], добавлен 20.10.2010

  • Поняття "термін" у лінгвістичній науці. Джерела поповнення української термінології. Конфікси в афіксальній системі сучасної української мови. Специфіка словотвірної мотивації конфіксальних іменників. Конфіксальні деривати на позначення зоологічних назв.

    дипломная работа [118,0 K], добавлен 15.05.2012

  • Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові. Поняття "запозичення", його видив. Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові. Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.

    магистерская работа [183,9 K], добавлен 23.11.2010

  • Ознайомлення із особливостями лексичних одиниць німецької мови. Послідовність їх засвоєння: введення невідомих іншомовних слів, їх первинне закріплення та семантизація. Застосування випереджувального та ситуативного методів до вивчення німецької мови.

    курсовая работа [53,6 K], добавлен 09.12.2010

  • Місце іншомовних запозичень в словниковому складі англійської мови. Асиміляція запозичень та фонетична адаптація. Вплив запозичень на обсяг словника англійської мови. Орфографічний вплив французької мови. Характеристика основних джерел запозичень.

    дипломная работа [474,0 K], добавлен 12.06.2011

  • Формування словникового складу японської мови. Види іншомовних запозичень, "васейейго" як феномен лексики. Відсоток запозичених слів в лексиці японської мови, популярність в її лексичному складі англійських слів на сучасному етапі, обґрунтування.

    курсовая работа [48,6 K], добавлен 02.10.2014

  • Морфологічний рівень категорії заперечення в англійській мові. Способи вираження категорії заперечення. Вживання конструкцій з подвійним запереченням. Аналіз способів репрезентації категорії заперечення на прикладі твору Джерома К. Джерома "Троє в човні".

    курсовая работа [86,9 K], добавлен 18.04.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.