Соціолінгвальні явища в українських новітніх словниках

Важливою для соціолінгвістів є інформація, отримувана завдяки проекту «Слово року», який «Мислово» виконує із 2012 року. Слова року, обрані впродовж останнього десятиліття (Євромайдан, кіборги, блокада, корупція, безвіз, томос, диджиталізація, коронавірус, вакцина, русский военный корабль, иди на х...), -- це показник найбільш значущих змін у житті українського соціуму (політичному, економічному, культурному), трансформацій у системі цінностей суспільства та віддзеркалення їх у мові.

Вивчення видозмін у мові під впливом різних соціальних зрушень є актуальним завданням соціолінгвістики, адже унаочнює взаємозв'язок мови і суспільства. Пропонуємо докладніше проаналізувати народне словникарство, бурхливий розвиток якого спостерігаємо безпосередньо в соціальних мережах. Особливо цей процес пожвавився в українському сегменті соціальних мереж із перших днів повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації на територію України 2022 року. Зокрема, у фейсбуці в режимі реального часу розгорнулася масштабна картина народної словотворчости, а відтак і народного словникарства, що стало не тільки миттєвою реакцією на трагічні події в суспільно-політичному, економічному, культурному і духовному житті України, а й однією з форм реалізації мовного спротиву російській збройній агресії.

Наприкінці березня 2022 року у фейсбуці з'явився «Словник сучасної української мови» (далі -- ССУМ), у створенні якого брав участь анонімний народний лексикограф, а, можливо, творча група (найбільшими джерелами поширення цього словника стали дописи: http://surl.li/ javgk, дата звернення: 26.03.2022, Микола Антонюк, фах -- звукорежисер кіно й телебачення; http://surl.li/javit, дата звернення: 27.03.2022, Ірина Щесюк, фах -- автор цифрового контенту). Цілком можливо, що автор чи автори використали «карнавальну маску» народного лексикографа, яка дала змогу поекспериментувати в динамічному та відкритому комунікативному просторі соціальних мереж.

До імпровізованого словника ввійшло кілька неологізмів, зокрема, іменники арестовлення, дебахнулько, натівець, хітсивня; дієслова чорно- баїти, макронити, мамкувати, шойгувати; прислівник затридні, а також фразема завести трактор 12. Кожен із новотворів ССУМа має свою «сторінку», оформлену як демотиваційний постер. Імпровізований словник наслідує принципи укладання СУМа, принаймні настільки, наскільки їх може осягнути нефахівець. Навряд чи можна говорити про укладання реєстру аматорського словника, радше йдеться про ситуативний або навіть хаотичний характер його формування, цілковито узалежнений від постійно змінюваних екстралінгвальних чинників (зовнішньополітичних обставин, ситуації на фронті російсько-української війни, особливостей внутрішньої інформаційної політики в Україні тощо).

Настанови авторів ССУМа на досягнення візуальної подібности з ака- демійним тлумачним словником, ефекту впізнаваности зреалізовано через аналогійну будову словникової статті. Як і в академійному словнику, словникова стаття у ССУМі має трикомпонентну структуру і складається з вокабули, дефініції та ілюстрації. З-поміж способів формулювання дефініції виокремлюємо: а) розгорнуте тлумачення, напр.: чорнобаїти -- постійно робити те саме не отримуючи іншого результату та дуже страждати через це, пор.: Япрочорнобаїв та знову повернувся до колишньої; б) наведення синонімів (з означеннями): арестовлення -- заспокійливе повідомлення, напр.: Я постійно відправляю своїм родичам арестовлення.

Упадає в око те, що метамова народного словника малорозробле- на. Обсяг лексикографійної інформації мінімальний, зокрема не подано жодних ремарок (граматичних, лексико-семантичних, стилістичних тощо). Тлумачення нечіткі, розмиті, містять просторозмовну лексику, трапляються пунктуаційні та стилістичні помилки. Ілюстративним матеріалом послугували нашвидкуруч складені речення розмовно-побутового характеру, які наведено після слова Приклад. Утім одна зі словникових статей ССУМа не містить ілюстрацій, пор.: шойгувати -- робити Тут і далі зберігаємо авторську ортографію, пунктуацію і стилістику. вигляд на робочому місці, що все йде по плану. Навіть якщо все пливе за російським кораблем.

Прикметно, що ні в тлумаченнях, ні в наведених ілюстраціях немає згадки про російсько-українську війну, активна фаза якої, власне, і стала поштовхом до появи неологізмів і укладання словника. Виняток становлять словникові статті, у яких: 1) дефініцію представлено фраземою із семою `війна' (тлумачення слова шойгувати див. вище); 2) ілюстрація містить слова із семою `війна': затридні -- поставити собі нереалістичні плани та щиро вірити в їх успіх. Приклад: Ваш план -- затридні. Ви дійсно вважали, що захопите усю Україну за три дні?!; 3) до складу дефініції та ілюстрації ввійшли слова і фраземи із семою `війна': мамкувати -- не виконувати простих дій задля збереження власного життя. Слово з'явилося після реакцій багатьох батьків на тривоги та евакуації. Приклад: Він мамкує та не хоче йти до сховища.

Народний словник мотивує мовців до розгортання некерованої, стихійної лексикографійної практики й далі.

По-перше, приводом для створення нового демотиватора, допису чи коментаря стає бажання уточнити значення неологізмів із ССУМа чи зафіксувати інше їхнє значення. Множинність варіантів тлумачень, властива народній лексикографії, свідчить про суспільну вагу позначуваних реалій, а також їх емоційне сприйняття в екстремальних умовах повно- масштабної війни. Напр.: макронити -- робити дуже стурбований вигляд щодо певної ситуації, усім це показувати, але нічого не робити по суті. Приклад: Та плювати йому на навчання. Тільки макронить з цього приводу і все! (ССУМ); макронити -- робити вигляд, що допомагаєш, але нічого не робити... (http://surl.li/iuvsg, дата звернення: 27.03.2022); макронити -- часто телефонувати і довго вести пустопорожні розмови (з просторів інтернету) (http://surl.li/jkylg, дата звернення: 12.06.2022); макронити -- часто і нав'язливо телефонувати, говорити ні про що без сенсу (http:// surl.li/juwod, дата звернення: 14.06.2022); макронити -- говорити по телефону довго і ні про що. Наприклад: Увечері мені зателефонувала Клава і макронила зі мною години півтори (http://surl.li/iuwco, дата звернення:

; макронити -- часто дзвонити без користі, довго і безглуздо балакати по телефону (http://surl.li/klesw, дата звернення: 12.06.2022).

По-друге, трапляються коментарі, у яких ідеться не тільки про уточнення значення того чи того неологізму, а й про його парадигматичні та епідигматичні (асоціативно-дериваційні) зв'язки чи граматичні характеристики. Це ілюструють фрагменти діалогів: а) (1) Чорнобаїти -- робити щось багато разів і отримувати один результат; (2) та похідний “прочер- нобаїти”; (3) «Ми провели серію дослідів, результати були чернобаїті!»; (4) і страждати при цьому, але попри все далі чорнобаїти; (5) а також “відчорно- баїти”, “зачорнобаїти”)) (http://surl.li/iuvsg, дата звернення: 27.03.2022) Як бачимо, мовці припускаються ортографійних помилок, що виникли внаслі-док українсько-російської міжмовної інтерференції, у написанні обговорюваних слів (чернобаїті, прочернобаїти замість чорнобаїти, прочорнобаїти).;

(6) А шо тоді макронити означає?!)); (7) лапшу (макарони) вішати(((; (8) оо,)) згадала)) дякую.)) (http://surl.li/kfhxk, дата звернення: 22.01.2023);

б) (1) То іменники, чи дієслова?, (2) макронити і чорнобаїти, зрозуміло, що дієслова. А «затридні» тут без філолога не розберешся, s?*1; (3) Як я гадаю, то ближче до іменника, так як нах... до напрямку!; (4) ^ і перше, і друге -- прислівник (http://surl.li/javit, дата звернення: 27.03.2022).

По-третє, народні лексикографи, намагаючись удосконалити словникові статті, прагнуть поєднати тлумачення з елементами етимологій- ного аналізу. Наприклад, фрагмент допису:

Чорнобаїти -- постійно робити те саме, не отримуючи іншого результату і страждати через це. Походить від назви населеного пункту Чор- нобаївка під Херсоном, де окупанти вже понад 10 разів розміщували свою техніку та стільки ж разів були розбиті ЗСУ.

Макронити -- робити дуже стурбований вигляд щодо певної ситуації, усім це показувати, але нічого не робити насправді. Походить від прізвища президента Франції Еммануеля Макрона, який запам 'ятався не реальною допомогою, а «занепокоєними» фотосетами з Єлисейського палацу (http:// surl.li/iuwiv, дата звернення: 10.05.2022).

По-четверте, у фейсбук-користувачів виникає потреба самостійно утворити неологізми за вже відомими моделями та сформулювати тлумачення. Напр.: (1) Шольцити -- обіцяти та маринувати в обіцянках жертву (http://surl.li/jkylg, дата звернення: 12.06.2022); (2) Пропоную ще: МАГАТЕшитися -- робити вигляд, що тебе то не стосуєтся. ОРБАНіст -- людина, яка за високопарними фразами ховає свій егоїзм. ПОДОЛЯКувати -- вести безкінечні перемовини. БАЙДЕНячки -- великі обіцянки. ШТОЛЬЦу- вати Очевидно, дописувач помилково вживає слова штольцувати замість шольцувати. 96 ISSN 1682-3540. Ukrains'ka mova, 2024, № 1 -- хитрувати, шукати своєї вигоди (http://surl.li/javgk, дата звернення: 26.03.2022).

По-п'яте, дописувачі часто оцінюють мовні факти, висловлюють свої вподобання, що подібне до роботи професійних лексикографів над формуванням реєстру словника. Напр.: (1) Є цікаві, а решташопопало; (2) Мій ТОП-3/ Чорнобаїти / ЗатрИдні/ Макронити; (3) и мій); (4) Моє улюблене -- МАКРОНИТИ; (5) и моє (http://surl.li/javgk, дата звернення: 26.03.2022).

Більшість новотворів, зібраних у народному «Словникові сучасної української мови», за межі «навколословникового» дискурсу так і не вийшли, пор.: Саме звідти виникають всі ці просторікування про «зберегти лице Путіна» і «хай Україна поступиться територіями». Саме звідти постійні намагання Європи «макронити» і «валяти Шольца» (http://surl.li/ jlahy, дата звернення: 13.06.2022); Сто днів як орки затридні беруть Київ (http://surl.li/nchba, дата звернення: 04.06.2022); Якби «Тигроловів» бачив кожен іноземець -- він би зрозумів, чому «затридні» стали неологізмом, а не реальністю (http://surl.li/nchbe, дата звернення: 15.10.2023).

Обмежене вживання новотворів не залишилося поза увагою фейсбук- дописувачів: І чи ви реально чули у вжитку “макронити”, “чорнобаїти”,

“арестовлення”, “затридні”, чи це радше прикол, який не ввійшов у вжиток? (http://surl.li/iuvui, дата звернення: 21.10.2022). До речі, у вже згадуваному словнику «Мислово» подано лише два неологізми із ССУМа -- одна стаття слова чорнобаїти (http://surl.li/jqpuw, дата звернення:

і дві статті слова макронити (http://surl.li/jqpwd, http://surl.li/ jqpwr, дата звернення: 27.07.2023). Власне, феномен новотворів ССУМа і полягає в тому, що, з одного боку, їх створено спеціально для словника, а не дібрано безпосередньо із живомовної стихії, а з іншого, -- у мовній практиці вони здебільшого стали об'єктом обговорення і джерелом для мовної гри.

Разом із пересічними фейсбук-користувачами до лексикографійної практики активно долучається українська творча інтелігенція -- письменники, перекладачі, журналісти, літературні редактори. Можна знайти не один допис, який є мінісловником сучасних новотворів. Так, свій лексикографійний доробок опублікували письменник Володимир Даниленко (http://surl.li/iuwco, дата звернення: 05.10.2022), письменниця Неда Неждана (http://surl.li/iuwey, дата звернення: 25.07.2022), письменниця і журналістка Анастасія Левкова (http://surl.li/iywao), які зафіксували ті неологізми, що ввійшли до активного мовного вжитку, напр.: бавовна, Бавовнятко, мобіки, приліт, пушкіністи, чмоня та ін. Орієнтуючись на свій мовний досвід, Неда Неждана так прокоментувала доповнення до словникового реєстру: «Я б ще додала до нього: “бавовна” -- те саме, що хлопок, тобто вибух на росії, але іронічно, а також “красівоє” -- військові об'єкти рашистів, підбиті ЗСУ, наприклад, палаючі склади військової техніки. І вираз “наші котики” у значенні воїни ЗСУ» (http://surl.li/iuwey, дата звернення: 25.07.2022).

Відомі блогери також намагаються зібрати й хоч би мінімально систематизувати неологізми періоду повномасштабної війни, а всі інші аспекти лексикографування свідомо залишають за дужками. Цілком можливо, що надалі вони планують використати такі матеріали у своїй професійній діяльності.

Зауважимо, що блогери, реагуючи на певну подію або на комунікативну поведінку інших фейсбук-користувачів, оформлюють свої дописи у формі статті тлумачного словника. Напр.:

Покидьок -- одн, чол, перен, зневажл.

Непридатний до використання, непотрібний залишок чого-небудь; старий мотлох.

Морально розкладена людина, декласована, злочинний елемент суспільства; непотріб, негідь, потолоч.

Олексій Арестович (http://surl.li/iuvqp, дата звернення: 13.02.2023).

Безсумнівно, що під час написання цього тексту автор звертався

до СУМа, електронна версія якого давно удоступнена для вільного користування. У словниковій статті покидьок (СУМ VII, 1976, с. 23) замість дефініції подано перехресне відсилання до іншої словникової статті із заголовним словом у формі множини (див. покидьки). Порівняймо:

* покидьки, ів., мн. (одн. покидьок, дька, ч.). 1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. * У порівняннях. 2. перен, зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова (там само).

Як бачимо, за основу допису взято словникову статтю із СУМа, яка зазнала деяких коректив: форма однини заголовного слова і, відповідно, його тлумачення заступила форму множини, а семантичну структуру слова доповнено ще однією, третьою, семемою. Такі зміни можна кваліфікувати як трансформацію прецедентного тексту, своєрідну мовну гру, що її підпорядковано меті допису -- подати оцінне судження, вплинути на думку значної кількости читачів. Отже, для реалізації комунікативної настанови допису використано структурну одиницю словника в ролі стилістичного засобу.

Проте лексикографійний опис не позбавлений помилок, зумовлених екстралінгвальними чинниками, передусім -- особливостями електронного спілкування в соціальних мережах, яке практично не регламентує мовленнєвої поведінки комунікантів, вимагає швидкого реагування на певну новину чи допис іншого користувача, адже інформація миттєво стає неактуальною. Усе це спричиняє появу помилок навіть у мовців із високою мовленнєвою компетенцією, зокрема: 1) відповідно до переінакшеного розташування ремарок перен, зневажл., які використані відразу після вокабули, переносного значення і зневажливого забарвлення набувають усі семеми багатозначного слова, зокрема перша і третя (нововведена) семеми, а не лише друга, як у словниковій статті СУМа; 2) у тлумаченні замість синонімів мотлох, старі речі, наведених у СУМі, необачно обрано словосполуку старий мотлох, що призвело до утворення плеоназму, порівняймо: мотлох -- це `старі речі домашнього вжитку, одяг, ганчір'я тощо' (СУМ IV, 1973, с. 811).

Прикметно, що користувачі соцмережі й далі рефлексують, коментуючи аналізований допис із використанням таких лінгвістичних термінів, як значення, синонім: 1) 1 і 3 значення об'єднуються словом г...; 2) Так і є. Синонім (http://surl.li/iuvqp, дата звернення: 13.02.2023).

У зв'язку із цим постає запитання: куди уналежнити тексти письменників, публіцистів, журналістів -- до народної чи професійної лексикографії? Як уже було зазначено, в інтернет-комунікації розмивається межа між народною і професійною лексикографією, а основний критерій розрізнення -- наявність або відсутність філологічної освіти -- не завжди спрацьовує. Очевидно, для розрізнення варто застосувати інший критерій -- фахові компетентності, сформовані під час професійного підготовування лексикографів, і, безперечно, високий рівень мовної компетенції. Крім того, маємо враховувати те, чому відбуваються відхилення від канонічних лексикографійних норм: через нефаховість автора / авторів народного словника чи внаслідок настанови вправного мовця на мовну гру.

Отже, розв'язання проблемного трикутника, вершини якого утворюють українська соціолінгвістика, академійна лексикографія і народне словникарство, потребувало характеристики трьох його сторін.

Соціолінгвістика і академійна лексикографія. Соціолінгвальна інформація, її сприйняття, усвідомлення істотно впливають на українську академійну лексикографію, що безпосередньо виявляється в макро- і мікроструктурі словників, їхній метамові. Аналіз ідеологійно і соціально маркованого лексикону, що здебільшого охопив формулювання дефініцій, ремаркування, коментування у трьох проаналізованих словниках, демонструє можливості академійної лексикографії фіксувати й адекватно інтерпретувати мовні одиниці з огляду як на бурхливі зміни в соціо- культурному просторі України і світу, так і на факти соціальної біографії мовців. Залучення соціолінгвістичних методів сприяє формуванню науково виваженого словникового реєстру, забезпечує збирання різноманітного емпіричного матеріалу, здатного відобразити все багатство і розмаїття української загальнонародної мови.

Значущим є і зворотний вплив. Лексикографія заклала міцні підвалини для появи й розвитку науки про взаємодію мови і суспільства, адже словник як продукт лексикографії є не тільки лінгвальним, а й соціальним феноменом.

Соціолінгвістика і народна лексикографія. Спостереження за народною лексикографійною практикою користувачів соціальної мережі «Фейсбук» засвідчує, що вони вдаються до лексикографування здебільшого стихійно, емоційно реагуючи на події в суспільно-політичному, економічному і духовному житті соціуму. Метамові проаналізованого народного словника та імпровізованих словникових статей, створених під його впливом, властиві спільні недоліки: обмежений обсяг лексикографійної інформації (зокрема, немає будь-яких ремарок), розмитість дефініцій, наявність у формулюваннях розмовної лексики, ортографійних і пунктуаційних помилок, розмовно-побутовий характер наведених ілюстрацій тощо. Утім за зовнішнім «карнавалом» народної лексикографії приховано дієвий інструмент, який користувачі фейсбуку успішно використовують в інформаційній війні з російським агресором.

Завдяки народній лексикографії соціолінгвістика має постійний доступ до значних за обсягом, постійно оновлюваних словникових матеріалів, перевага яких, порівняно з академійною лексикографією, полягає в тому, що вони значно швидше відбивають соціальні настрої, оцінки, прагнення.

Академійна і народна лексикографія насамперед відрізняються метою укладання словників, підходом до лексикографійного опису, мета- мовним апаратом. Лексикографійна практика професійного лексикографа є цілеспрямованою науковою працею, що ґрунтується на системних наукових знаннях, вироблених професійних навичках, натомість народна лексикографійна практика, яку пересічні мовці здійснюють стихійно, спирається на їхній мовний досвід, а також на філологічні знання, отримані в школі та, можливо, самоосвіта. Професійного і народного лексикографа об'єднує любов до рідного слова і мовне чуття, проте рівень мовної компетенції останніх почасти значно поступається. У зв'язку з появою інтернету народна лексикографія, як, до речі, й академійна, активізувалася. Соціальні мережі створюють сприятливі умови будь-якому користувачеві, як пересічному мовцю, так і філологові, для перевтілення і виконання соціальної ролі народного лексикографа. У такому разі маємо зважати на причини відхилення від загальноприйнятих лексикогра- фійних норм -- низька мовна компетенція автора народного словника чи настанова автора на мовну гру, мовне експериментаторство, що можливо за умови високого рівня мовної компетенції.

Проблеми взаємозв'язку мови і соціуму, мови й ідеології, мови і культури, мови й етносу, мови і людини формують та об'єднують соціолінгвістику і лексикографію, чи то академійну, чи то народну. Для всеохопного вивчення мовної ситуації і мовної політики в Україні, ціннісних орієнтацій українського суспільства, українсько-російського білінгвізму, дигло- сії, мовної компетенції, мовної варіативности та ін. можуть бути залучені матеріали як академійної, так і народної лексикографії, проте цілком зрозуміло, що об'єктивність і неупередженість отриманих результатів безпосередньо узалежнена від того, як упорядковано словники -- науково обґрунтовано, методологійно виважено чи хаотично, несистемно й емоційно.

Подальше дослідження взаємодії соціолінгвістики і лексикографії обов'язково спродукує нові дослідницькі ідеї, спрямовані не лише на розвиток цих мовознавчих напрямків, а й на розв'язання актуальних соціальних запитів. мова соціум українська академійна лексикографія



УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

ВЕСУМ -- Рисін А., Старко В. (2005--2022). Великий електронний словник української мови (ВЕСУМ). https://r2u.org.ua/vesum/ (дата звернення: 10.05.2023).

ЛЛ -- Хобзей Н., Сімович О., Ястремська Т., Дидик-Меуш Г. (2019). Лексикон львівський: поважно і на жарт. Львів: Видавництво Старого Лева.

СМ -- Словник «Мислово». (2023). http://myslovo.com/ (дата звернення: 20.02.2023).

СМТО -- Карпіловська Є.А., Козирєва З.Г. (ред.). (2022). Словник мови творчих особистостей України другої половини XX -- початку XXI століття. Київ: Інститут української мови НАН України. http://surl.li/iowtf (дата звернення: 15.02.2023).

СУМ -- Білодід І.К., Горецький П.І., Бурячок А.А., Гнатюк Г.М., Швидка Н.І., До- ценко П.П., ... Головащук С.І. (ред.). (1970--1980). Словник української мови: в 11 т. (т. IV: І--М; т. VII: Поїхати--Приробляти). Київ: Наукова думка.

СУМД -- Гриценко П.Ю., Винник В.О., Гнатюк І.С., Городенська К.Г., Дідун Л.І., Єрмоленко С.Я. ... Цимбалюк-Скопненко Т.В. (ред). (2017). Словник української мови: в 11 т. Додатковий том: у 2 кн. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.

СУМЖ -- Жайворонок В.В. (упор., уклад.), Німчук В.В. (ред.). (2016). Словник української мови. Київ: ВТС «Просвіта».

СУопІіпе -- «Українські словники» online. (2001--2023). https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ (дата звернення: 10.05.2023).

УЖ -- Ставицька Л. (2005). Український жарґон. Словник. Київ: Критика.

R2U -- Рисін А., Старко В., Марченко Ю., Телемко О. та ін. (упор.). (2007--2022). Російсько-українські словники. https://r2u.org.ua (дата звернення: 10.05.2023).

ЛІТЕРАТУРА

Брицин В.М. (2004). Соціолінгвістика. В.М. Русанівський, О.О. Тараненко (ред.), Українська мова: Енциклопедія (с. 631). Київ: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана.

Вежбицка А. (1993). Антитоталитарный язык в Польше: механизмы языковой самообороны (Р.И. Розина, пер.). Вопросы языкознания, 4, 107--125. (Уперше опубліковано 1990).

Гриценко П.Ю. (2011). «Слово поза словником»: реєстр словника як проблема сучасної тлумачної лексикографії. С.Я. Єрмоленко, П.Ю. Гриценко, К.Г. Го- роденська, І.С. Гнатюк, І.А. Самойлова, О.М. Тищенко, Т.В. Цимбалюк- Скопненко (ред.), Українська лексикографія в загальнослов'янському контексті: теорія, практика, типологія. Ларисі Григорівні Скрипник (с. 238--249). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.

Дубичинский B.B. (1998). Теоретическая и практическая лексикография. Вена -- Харьков: Wiener Slawistischer Almanach; Харьковское лексикографическое общество.

Зарецький О.В. (2000). Альтернативний дискурс в УРСР 60--80-х років (до постановки проблеми). Мовознавство, 2--3, 66--73.

Калиновська О.В. (2016). Засоби ідеологізації мовної практики радянського суспільства. Література та культура Полісся, 83, 129--139.

Карпіловська Є.А. (2012). Реакція мови на зміну суспільних стереотипів. Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки (Мовознавство), 137, 88--91.

Карпіловська Є.А. (2013). Стратифікація лексики в тлумачному словнику. І.С. Гнатюк, К.Г. Городенська, П.Ю. Гриценко, С.Я. Єрмоленко, Є.А. Карпіловська, О.Л. Паламарчук ... М.І. Чернишова (ред.), Українська і слов'янська тлумачна і перекладна лексикографія. Леонідові Сидоровичу Паламарчукові (с. 133--139). Київ: КММ.

Карпіловська Є.А. (2017). Роль картотеки «портретів слів» в укладанні словників нового покоління. Studia z Filologii Polskiej i Slowianskiej, 52, 93--109. Warszawa. https://doi.org/10.11649/sfps.2017.005

Карпіловська Є.А., Козирєва З.Г. (ред.). (2022). Передмова. Є.А. Карпіловська,

З.Г. Козирєва, Словник мови творчих особистостей України другої половини XX-- початку XXI століття (с. 3--5). Київ: Інститут української мови НАН України. http://surl.li/iowtf (дата звернення: 15.02.2023).

Козирєва З.Г. (2021). Динаміка сучасного українського лексикону і стандартизація лексикографічної діяльності (у загальномовних словниках). І.С. Гнатюк (ред.), Динаміка лексичної та фразеологічної систем української мови в лексикографічному відображенні (с. 35--55). Київ: [е. в.]. http://surl.li/axelk (дата звернення:

.

Коротич К.В. (2017). Асоціативно-семантичне макрополе «безпека/небезпека» в дискурсі української преси XX--XXI століть. Харків: Харківське історико-філоло- гічне товариство.

Коць Т.А. (2018). Українське слово в пресі кінця XIX -- початку XXI ст.: динаміка літературної норми. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.

Ларин Б. (1928). Мовний побут міста. Червоний шлях, 5--6, 190--198.

Левченко О. (2017). Фразеографія й виклики часу: дво- та багатомовні словники порівнянь. Slawistische Forschungen und Texte 24: Lexikographische Innovation -- Innovative Lexikographie (pp. 113--133). Hildesheim -- Ztirich -- New York: Georg Olms Verlag.

Масенко Л. (2010). Нариси з соціолінгвістики. Київ: Видавничий дім «Києво-Моги- лянська академія».

Масенко Л. (2017). Мова радянського тоталітаризму. Київ: Кліо.

Мацюк Г. (2010). Сучасна соціолінгвістика: тенденції в розвитку теорії і завдання. Мова і суспільство, 1, 5--20.

Мінчак Г.Б. (2003). Конотативна семантика сучасних ідеологічно забарвлених номінативних одиниць (на матеріалі української преси 90-х років XX століття) [автореф. дис. ... канд. філол. наук]. Київ. http://surl.li/qfbgc (дата звернення:

.

Паламарчук Л.С. (1967а). Анкета для збирання лексичного матеріалу. Мовознавство, 2, 81.

Паламарчук Л.С. (19676). Анкета для збирання лексичного матеріалу. Мовознавство, 4, 87.

Підкуймуха Л. (2020). Мова Львова, або коли й батяри говорили. Київ: Кліо.

Радевич-Винницький Я. (2012). Соціолінгвістика і лінгвонаціологія: український варіант взаємодії. Мова і суспільство, 3, 31--37.

Радзієвська Т.В. (2013). Соціолінгвістика і дискурсологія: сучасні точки перетину. Т.С. Пристайко (сост.), Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках. Материалы VIМеждународной научной конференции, 22--23 апреля 2013 г. (с. 256--258). Дніпропетровськ.

Ренчка I. (2018). Лексикон тоталітаризму. Київ: Кліо.

Ренчка І.Є. (2022). Вербалізація спротиву радянській ідеології в дискурсах I.O. Світ- личного та H.O. Світличної. Українська мова, 4, 108--127. https://doi.org/10.15407/ ukrmova2022.04.108

Римашевський Ю. (2010). Соціолінгвістика і лінгвокультурологія: спільне та відмінне у підходах до вивчення взаємодії мови та культури. Мова і суспільство, 1, 31--37.

Саплін Ю.Ю. (2007). Соціолінгвістика і лексична семантика. Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ».

Сніжко Н.В. (2022). Концепції новітніх тлумачних словників української мови та проблеми металексикографії. Українська мова, 3, 3--24. https://doi.org/10.15407/ ukrmova2022.03.003

Соколова С.О. (2017). Культура мови і соціолінгвістика: точки перетину в сучасній Україні. Культура слова, 87, 30--39.

Ставицька Л. (2005а). Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови. Київ: Критика.

Ставицька Л. (20056). Передмова до другого видання. Л. Ставицька, Український жарґон. Словник (с. 19--21). Київ: Критика.

Старко В. (2017). Комп'ютерні лінгвістичні проекти гурту r2u: стан та застосування. Українська мова, 3, 86--100. https://doi.org/10.15407/ukrmova2017.03.086

Старко В.Ф., Рисін А. (2020). Великий електронний словник української мови (ВЕСУМ) як засіб NLP для української мови. П.Ю. Гриценко та ін. (ред.), Галактика Слова. Галині Макарівні Гнатюк (с. 135--141). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.

Стяжкіна О. (2022). Смак радянського: їжа та їдці в мистецтві життя й мистецтві кіно (середина 1960-х -- середина 1980-х років). Київ: Дух і літера.

Таран О. (2016). Лексикографічна розробка соціолектів української мови: стан, проблеми, перспективи. А. Архангельська (гол. ред.), XX--XXI століття: жанрово- стильові й лінгвістичні метаморфози в українській мові та літературі (c. 335-- 374). Оломоуць: Ун-т ім. Ф. Палацького в Оломоуці.

Тищенко О., Кульбіда С. (2005). Українська жестова мова глухих як об'єкт лексикографічної параметризаций Лексикографічний бюлетень, 12, 37--42.

Тищенко О. (2007). Питальник для добору зразків жестової мови глухих (фрагмент). Лексикографічний бюлетень, 15, 21--30.

Томіленко Л.М. (2019). Радянізми в українській перекладній лексикографії пост- революційних років: від неологізмів до історизмів. IX. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. “Dialog der Sprachen -- Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht”. Band 2018 (s. 175--182). Munchen: Readbox Unipress Open Publishing LMU.

Хобзей H. (2009). Слова і місто, або місто в словах. Н. Хобзей, К. Сімович, Т. Ястрем- ська, Г. Дидик-Меуш, Лексикон львівський: поважно і на жарт (с. 7--43). Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.

Хобзей Н. (2019). Слова і місто, або місто в словах. Н. Хобзей, О. Сімович, Т. Ястрем- ська, Г. Дидик-Меуш, Лексикон львівський: поважно і на жарт (с. 9--45). Львів: Видавництво Старого Лева.

Шевельов Ю. (1998). Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-- 1941): Стан і статус (О. Соловей, пер.). Чернівці: Рута. (Уперше опубліковано 1986--1987).

Шевельов Ю. (2009). Так нас навчали правильних проізношеній. Триптих про мову. Вибрані праці: у IIкн. (кн. 1: Мовознавство, с. 280--333). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».

Шумарова Н.П. (2015). Соціолінгвістика. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет».

Яворська Г.М. (ред.). (1995). Мова тоталітарного суспільства. Київ: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.

Яворська Г.М. (2000). Прескриптивна лінгвістика як дискурс. Мова. Культура. Влада. Київ.

Bright W. (1966). Introduction: The Dimensions of Sociolinguistics. W. Bright (Ed.), Sociolinguistics: Proceeding of the UCLA Sociolinguistics Conference, 1964 (pp. 11-- 15). The Hague -- Paris: Mouton & Co.

Crystal D. (2005). A scope of Internet Linguistics. Paper given online to the American Association for the Advencement of Science meeting, February 2005. Retrieved February 20, 2023 from http://surl.li/pbnki

Ferguson C.A. (1959). Diglossia, Word, 15, Issue 2, 325--340. https://doi.org/10.1080/ 00437956.1959.11659702

Gumperz J. (2009). The Speech Community. A. Duranti (Ed.), Linguistic Anthropology: A Reader (pp. 66--73). Hoboken: John Wiley & Sons.

Hoenigswald H.M. (1966). A Proposal for the Study of Folk-Linguistics. W. Bright (Ed.), Sociolinguistics: Proceeding of the UCLA Sociolinguistics Conference, 1964 (pp. 16--20). The Hague -- Paris: Mouton & Co.

Puschel U. (2006). Lexikographie und Soziolinguistik / Lexicography and Sociolinguistics.

U. Ammon, N. Dittmar, K. J. Mattheier, P. Trudgill (Eds.), Sociolinguistics. An International Handbook of the Science of Language and Society (Vol 3/3, pp. 2461--2473). Berlin -- New York: Walter de Gruyter.

Thurlow C. (2001). The Internet and Language. R. Meisthrie (Ed.), Concise Encyclopedia of Sociolinguistics (pp. 287--289). Amsterdam -- New York -- Oxford -- Shannon -- Singapore -- Tokyo: Elsevier.

Zaslavsky V., Fabris M. (1982). Лексика неравенства -- к проблеме развития русского языка в советский период. Revue des Etudes Slaves, 54--3, 387--401.



LEGEND

ВЕСУМ -- Rysin, A., & Starko, V. (2005--2022). Large Electronic Dictionary of Ukrainian (VESUM). Retrieved May 10, 2023 from https://r2u.org.ua/vesum/ (in Ukrainian).

ЛЛ -- Khobzei, N., Simovych, O., Yastremska, T., & Dydyk-Meush, H. (2019). Lviv lexicon: seriously and jokingly. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva (in Ukrainian).

СМ -- Dictionary “Myslovo". (2023). Retrieved February 20, 2023 from http://myslovo. com/ (in Ukrainian).

СМТО -- Karpilovska, Ye.A., & Kozyrieva, Z.H. (Eds.). (2022). Dictionary of the creative personality language of Ukraine of the second half of the 20th -- early 21th century. Kyiv: Instytut ukrainskoi movy NAN Ukrainy. Retrieved February 15, 2023 from http://surl.li/ iowtf (in Ukrainian).

СУМ -- Bilodid, I.K., Horetskyi, P.I., Buriachok, A.A., Hnatiuk, H.M., Shvydka, N.I., Dotsenko P.P., ... & Holovashchuk, S.I. (Eds.). (1970--1980). Dictionary of the Ukrainian language: in 11 vols. (Vol. 4: 1-М; Vol. 7: Poiikhaty--Pryrobliaty). Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).

СУМД -- Hrytsenko, P.Yu., Vynnyk, V.O, Hnatiuk, I.S., Horodenska, K.H., Didun, L.I., Yermolenko, S.Ya. ... & Tsymbaliuk-Skopnenko, T.V. (Eds.). (2017). Dictionary of the Ukrainian language: in 11 vols. Additional volume: in 2 books. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho (in Ukrainian).

СУМЖ -- Zhaivoronok, V.V., & Nimchuk, V.V. (Eds.). (2016). Dictionary of the Ukrainian language. Kyiv: VTS “Prosvita” (in Ukrainian).

СУопІіпе -- “Ukrainian dictionaries” online. (2001--2023). Retrieved May 10, 2023 from https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ (in Ukrainian).

УЖ -- Stavytska, L. (2005). A dictionary of Ukrainian slang. Kyiv: Krytyka (in Ukrainian).

R2U -- Rysin, A., Starko V., Marchenko, Yu., & Telemko, O. et al. (Eds.). (2007--2022). Russian-Ukrainian Dictionaries. Retrieved May 10, 2023 from https://r2u.org.ua (in Russian and Ukrainian).



REFERENCES

Bright, W. (1966). Introduction: The Dimensions of Sociolinguistics. W. Bright (Ed.), Sociolinguistics: Proceeding of the UCLA Sociolinguistics Conference, 1964 (pp. 11--15). The Hague -- Paris: Mouton & Co.

Brytsyn, V.M. (2004). Sociolinguistics. V.M. Rusanivskyi, & O.O. Taranenko (Eds.), Ukrainian language. Encyclopedia (p. 631). Kyiv: Vydavnytstvo “Ukrainska entsyklopediia” im. M.P. Bazhana (in Ukrainian).

Crystal, D. (2005). A scope of Internet Linguistics. Paper given online to the American Association for the Advencement of Science meeting, February 2005. Retrieved February 20, 2023 from http://surl.li/pbnki

Dubichinskii, V.V. (1998). Theoretical and practical lexicography. Vienna -- Kharkov: Wiener Slawistischer Almanach; Kharkovskoe leksikograficheskoe obshchestvo (in Russian).

Ferguson, C.A. (1959). Diglossia, Word, 15, Issue 2, 325--340. https://doi.org/10.1080/ 00437956.1959.11659702

Gumperz, J. (2009). The Speech Community. A. Duranti (Ed.), Linguistic Anthropology: A Reader (pp. 66--73). Hoboken: John Wiley & Sons.

Hoenigswald, H.M. (1966). A Proposal for the Study of Folk-Linguistics. W. Bright (Ed.), Sociolinguistics: Proceeding of the UCLA Sociolinguistics Conference, 1964 (pp. 16-- 20). The Hague -- Paris: Mouton & Co.

Hrytsenko, P.Yu. (2011). A word beyond the dictionary: the vocabulary register as a problem of the modern explanatory lexicography. S.Ya. Yermolenko, P.Yu. Hrytsenko, K.H. Horodenska, I.S. Hnatiuk, I.A. Samoilova, O.M. Tyshchenko, & T.V. Tsymbaliuk- Skopnenko (Eds.), Ukrainian Lexicography at the Common-Slavic Context: Theory, Practice, Typology. Larysa Hryhorivna Skrypnyk (pp. 238--249). Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho (in Ukrainian).

Kalynovska, O.V. (2016). Means of ideologizing the language practice of Soviet society. Literature and culture of Polissya, 83, 129--139 (in Ukrainian).

Karpilovska, Ye.A. (2012). Reaction of language to change of public stereotypes. Scientific Notes of NaUKMA. Philology (Linguistics), 137, 88--91 (in Ukrainian).

Karpilovska, Ye.A. (2013). Lexis stratification in an explanatory dictionary. I.S. Hnatiuk, K.H. Horodenska, P.Yu. Hrytsenko, S.Ya. Yermolenko, Ye.A. Karpilovska, O.L. Pala- marchuk ... & M.I. Chernyshova (Eds.), Ukrainian and Slavic explanatory and translation lexicography. Leonid Sidorovich Palamarchuk (pp. 133--139). Kyiv: KMM (in Ukrainian).

Karpilovska, Ye.A. (2017). The role of “portraits of words” card index in the compiling of new generation dictionaries. Studia z Filologii Polskiej i Slowiahskiej, 52, 93--109. Warszawa. https://doi.org/10.11649/sfps.2017.005 (in Ukrainian).

Karpilovska, Ye.A., & Kozyrieva, Z.H. (Eds.). (2022). Preface. Ye.A. Karpilovska, & Z.H. Kozyrieva, Dictionary of the creative personality language of Ukraine of the second half of the 20th -- early 21th century (pp. 3--5). Kyiv: Instytut ukrainskoi movy NAN Ukrainy. Retrieved February 15, 2023 from http://surl.li/iowtf (in Ukrainian).

Khobzei, N. (2009). Words and the city, or the city in words. N. Khobzei, K. Simovych, T. Yastremska, & H. Dydyk-Meush, Lviv lexicon: seriously and jokingly (pp. 7--43). Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy (in Ukrainian).

Khobzei, N. (2019). Words and the city, or the city in words. N. Khobzei, O. Simovych,

T. Yastremska, & H. Dydyk-Meush, Lviv lexicon: seriously and jokingly (pp. 9--45). Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva (in Ukrainian).

Korotych, K.V. (2017). The associative-semantic macrofield “security/danger” in the discourse of the Ukrainian press of the twentieth and twenty-first centuries. Kharkiv: Kharkiv Historical-Philological Society (in Ukrainian).

Kots, T.A. (2018). Ukrainian word in the press at the turn of the XIX -- and early XXI centuries: the dynamics of the literary norm. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho (in Ukrainian).

Kozyrieva, Z.H. (2021). Register of vocabulary and general language lexicographical standard. I.S. Hnatiuk (Ed.), The dynamics of lexical and phraseological systems of the Ukrainian language in lexicographic representation (pp. 35--55). Kyiv: [e. v.]. Retrieved February 20, 2023 from http://surl.li/axelk (in Ukrainian).

Larin, B. (1928). The language life of the city. The Red Way, 5--6, 190--198 (in Ukrainian).

Levchenko, O. (2017). Phraseography and the challenges of time: bilingual and multilingual dictionaries of comparisons. Slawistische Forschungen und Texte 24: Lexikographische Innovation -- Innovative Lexikographie (pp. 113--133). Hildesheim -- Zurich -- New York: Georg Olms Verlag (in Ukrainian).

Masenko, L. (2010). Essays on sociolinguistics. Kyiv: Vydavnychyi dim “Kyievo-Mohy- lianska akademiia” (in Ukrainian).

Masenko, L. (2017). The language of Soviet totalitarianism. Kyiv: Klio (in Ukrainian).

Matsiuk, H. (2010). Modern sociolinguistics: theory development trends and tasks. Language and society, 1, 5--20 (in Ukrainian).

Minchak, H.B. (2003). Connotative semantics of the modern ideologically marked nominative units (in Ukrainian press of the 1990s of the XX century) [Abstract. diss. ... Cand. philol. Sciences]. Kyiv. Retrieved September 11, 2023 from http://surl.li/qfbgc (in Ukrainian).

Palamarchuk, L.S. (1967a). Questionnaire for collecting lexical material. Linguistics, 2, 81 (in Ukrainian).

Palamarchuk, L.S. (1967b). Questionnaire for collecting lexical material. Linguistics, 4, 87 (in Ukrainian).

Pidkuimukha, L. (2020). The language of Lviv, or when the batiars spoke. Kyiv: Klio (in Ukrainian).

Puschel, U. (2006). Lexikographie und Soziolinguistik / Lexicography and Sociolinguistics.

U. Ammon, N. Dittmar, K. J. Mattheier, & P. Trudgill (Eds.), Sociolinguistics. An International Handbook of the Science of Language and Society (Vol 3/3, pp. 2461-- 2473). Berlin -- New York: Walter de Gruyter (in German).

Radevych-Vynnytskyi, Ya. (2012). Sociolinguistics and linguonatiology: the Ukrainian variant of interaction. Language and society, 3, 31--37 (in Ukrainian).

Radziievska, T.V. (2013). Sociolinguistics and discourse studies -- contemporary intersections. T.S. Prystaiko (Ed.), Lexical and grammatical innovations in modern Slavic languages. Proceedings of the VI International scientific conference, April 22--23, 2013 (pp. 256--258). Dnipropetrovsk (in Ukrainian).

Renchka, I. (2018). The Lexicon of Totalitarianism. Kyiv: Klio (in Ukrainian).

Renchka, I.Ye. (2022). Verbalization of opposition to Soviet ideology in the discourses of

I.O. Svitlychnyi and N.O. Svitlychna. Ukrainian language, 4, 108--127. https://doi. org/10.15407/ukrmova2022.04.108 (in Ukrainian).

Rymashevskyi, Yu. (2010). Sociolinguistics and linguocultural studies: common and divergent features in approaches to studying interaction of language and culture. Language and society, 1, 31--37 (in Ukrainian).

Saplin, Yu.Yu. (2007). Sociolinguistics and lexical semantics. Zaporizhzhia: HU “ZIDMU” (in Ukrainian).

Shevelov, Yu. (1998). The Ukrainian language in the first half of the twentieth century (1900--1941). Its state and status (O. Solovei, Trans.). Chernivtsi: Ruta. (Original work published 1986--1987) (in Ukrainian).

Shevelov, Yu. (2009). So we were taught the correct pronunciation. A triptych about language. Selected works: in 2 vols. (Vol. 1: Linguistics, pp. 280--333). Kyiv: Vydavnychyi dim “Kyievo-Mohylianska akademiia” (in Ukrainian).

Shumarova, N.P. (2015). Sociolinguistics. Kyiv: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr “Kyivs- kyi universytet” (in Ukrainian).

Snizhko, N.V. (2022). Concepts of the newest explanatory dictionaries of the Ukrainian language and problems of metalexicography. Ukrainian language, 3, 3--24. https:// doi.org/10.15407/ukrmova2022.03.003 (in Ukrainian).

Sokolova, S.O. (2017). Culture of language and sociolinguistics -- the points of intersection in modern Ukraine. Culture of the word, 87, 30--39 (in Ukrainian).

Starko, V. (2017). Computational linguistics projects of the r2u team: present state and applications. Ukrainian language, 3, 86--100. https://doi.org/10.15407/ukrmova2017.03.086 (in Ukrainian).

Starko, V., & Rysin, A. (2020). Large Electronic Dictionary of Ukrainian (VESUM) as an NLP tool for the Ukrainian language. P.Yu. Hrytsenko et al. (Eds.), The Galaxy of Word. To Halyna Makarivna Hnatiuk (pp. 135--141). Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho (in Ukrainian).

Stavytska, L. (2005a). Argot, jargon, slang: Social differentiation of the Ukrainian language. Kyiv: Krytyka (in Ukrainian).

Stavytska, L. (2005b). Preface to the second edition. L. Stavytska. Argot, jargon, slang: Social differentiation of the Ukrainian language (pp. 19--21). Kyiv: Krytyka (in Ukrainian).

Stiazhkina, O. (2022). The Taste of the Soviet: Food and Eaters in the Art of Life and the Art of Cinema (mid-1960s -- mid-1980s). Kyiv: Dukh i litera (in Ukrainian).

Taran, O. (2016). Lexicographic description of Ukrainian sociolects: state, problems, prospects. A. Arkhanhelska (Ed.), XX--XXIcenturies: genre-style and linguistic metamorphoses in the Ukrainian language and literature (pp. 335--374). Olomouts: Palatsky University (in Ukrainian).

Thurlow, C. (2001). The Internet and Language. R. Meisthrie (Ed.), Concise Encyclopedia of Sociolinguistics (pp. 287--289). Amsterdam -- New York -- Oxford -- Shannon -- Singapore -- Tokyo: Elsevier.

Tomilenko, L.M. (2019). Sovietisms in the Ukrainian translation lexicography of postrevolutionary years: from neologisms to historisms. IX. Internationale virtuelle Kon- ferenz der Ukrainistik. “Dialog der Sprachen -- Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht”. Band 2018 (s. 175--182). Munchen: Readbox Unipress Open Publishing LMU (in Ukrainian).

Tyshchenko, O., & Kylbida, S. (2005). Ukrainian sign language of the deaf as an object of lexicographic parameterization. Lexicographic bulletin, 12, 37--42 (in Ukrainian).

Tyshchenko, O.M. (2007). Questionnaire for selecting samples of sign language for the deaf (excerpt). Lexicographic bulletin, 15, 21--30 (in Ukrainian).

Wierzbicka, A. (1993). Antitotalitarian language in Poland: Some mechanisms of linguistic self-defense (R.I. Rozina, Trans.). Issues in Linguistics, 4, 107--125. (Original work published 1990) (in Russian).

Yavorska, H.M. (Ed.). (1995). The language of a totalitarian society. Kyiv: Instytut movo- znavstva im. O.O. Potebni NAN Ukrainy (in Ukrainian, Russian).

Yavorska, H.M. (2000). Prescriptive linguistics as discourse. Language. Culture. Power. Kyiv (in Ukrainian).

Zaretskyi, O.V. (2000). Alternative discourse in the Ukrainian SSR in the 60s and 80s (statement of the problem). Linguistics, 2--3, 66--73 (in Ukrainian).

Zaslavsky, V., & Fabris, M. (1982). Lexicon of inequality -- on the problem of Russian language development during the Soviet period. Revue des Etudes Slaves, 54--3, 387--401 (in Russian).

Размещено на Allbest.ru/

...