Особливості перекладу кримськотатарських фразеологічних одиниць як засобів відображення картини світу у мові творів Юсуфа Болата

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості перекладу кримськотатарських фразеологічних одиниць як засобів відображення картини світу у мові творів Юсуфа Болата

Арнаутова Айше Рустемівна

старший викладач кафедри східної філології

Навчально-наукового інституту філології та журналістики

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Україна

Емірамзаєва Афізе Саітмустафаївна

старший викладач кафедри східної філології

Навчально-наукового інституту філології та журналістики

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Україна

Сейтрасулова Севіля Рідванівна

магістр кафедри східної філології

Навчально-наукового інституту філології та журналістики

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Україна

Анотація

Роботу присвячено дослідженню семантичного значення фразеологізмів художніх творів кримськотатарського письменника Юсуфа Болата. Робота спрямована на збереження вживання фразеологічних одиниць у сучасній кримськотатарській мові та культурному обміну. Матеріали наукової розвідки містять фразеологічні одиниці, які були проаналізовані та відібрані суцільним методом вибірки з оповідань Ю.Болата. Дослідження фразеологічних зворотів дозволило нам вивчити класифікацію, лексичне значення, співвідношення синтаксичної сполуки слів та їх значення у сучасній кримськотатарській мові. Визначити складнощі перекладів фразеологічних зворотів з тексту оригіналу на мову перекладу. У статті розглядаються питання словотвору та етимології, стилістики та художньої мови автора й варіанти перекладу фразеологізмів у оповіданні Юсуфа Болата «Tufanda qalgan qoy зйгйзі»

Ключові слова: фразеологізм, семантика, фразеологічна одиниця, фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні поєднання, фразеологічні вислови.

ФРАЗЕОЛОГІЯ ЯК МОВНЕ ЯВИЩЕ. РОЛЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У КУЛЬТУРІ МОВЛЕННЯ

Фразеологізми є одним з найбільш яскравих проявів національно - культурної специфіки мови. Це унікальне гармонійне поєднання універсальних етнічних компонентів мови. Звичайно особливість та національна своєрідність мови простежуються на багатьох мовних рівнях -- фонетичному, морфологічному, словотвірному, граматичному, але у фразеології вони виражені найяскравіше, оскільки саме тут збережені такі якості, як «самобутнє явище», «суто національні риси мови». Фразеологія відображає світогляд народу, його суспільний лад, ідеологію епохи, ніби дзеркало свого часу. Особливо виразно на фразеологічному рівні представлено зв'язок історії та культури.

Відомо, що фразеологічні одиниці слугують для збагачення мови, відображають національний спосіб життя і менталітет народу -- носія мови. У фразеологічних зворотах збережено такі важливі аспекти розвитку будь-якого етносу, як історія народу, особливості його культури та побуту. Своєрідність фразеологізмів визначена особливими умовами сфер життя носія мови. Фразеологія -- це саме та галузь мови, в якій збережено стародавні слова, словосполучення, забуті часом та літературною мовою синтаксичні конструкції. Походження фразеологічних одиниць тісно пов'язане з життям народу та його історією: основу значущих фразеологізмів становлять переосмислені вільні словосполучення, у семантиці яких відображено певні суспільні факти.

Фразеологія -- це розділ лінгвістики, який досліджує стійкі поєднання двох або кількох слів. Предметом вивчення цієї науки у найширшому сенсі є фразеологізм (фразеологічний зворот чи фразеологічна одиниця). З огляду на семантичне багатство, образність, стислість та яскравість фразеологія відіграє у мові досить вагому роль. Вона надає мові виразності та своєрідності. Найчастіше фразеологізми застосовуються в мовленні, в художній та політичній літературі.

Наша робота направлена на дослідження перекладу кримськотатарських фразеологізмів у творах Юсуфа Болата. Юсуф Болат -- письменник, мову якого кримськотатарські дослідники-мовознавці вважають сучасною кримськотатарською мовою, насиченою фразеологізмами або різними сталими виразами, якими користувалися попередні покоління кримських татар.

Мета нашої розвідки: виявлення особливостей перекладу фразеологізмів у структурі художніх творів Ю. Болата. Дослідження проводиться для виявлення доцільності підбору слів та фраз у мові автора. Зроблено також аналіз правильності перекладу фразеологізмів з урахуванням мовного етикету автора.

Для досягнення мети використовуються методи теоретичного аналізу та синтезу наукових спостережень у галузі фразеології. Зокрема, застосовуються метод фразеологічної ідентифікації, метод функціонального аналізу, зіставний та компаративний метод, дескриптивний метод результату. Проаналізовано варіанти перекладу деяких фразеологізмів та виявлено труднощі при підборі висловів/фразеологічних одиниць для перекладу.

Завдання нашої розвідки: ознайомлення та дослідження теоретичних і практичних матеріалів; виявлення тонкощів та труднощів перекладу кримськотатарських фразеологізмів на матеріалах творів Юсуфа Болата; опис сутності первинного значення фразеологізмів в умовах культурної ідентичності носія мови; аналіз перекладу кримськотатарських фразеологізмів у творах Юсуфа Болата.

Об'єктом дослідження є художні твори Юсуфа Болата, його літературна спадщина, а предметом -- фразеологізми та їх переклад.

Загальновідомо, що протягом свого існування мова завжди змінюється, подібно живій істоті. Внаслідок впливу відомих усім історичних подій стан кримськотатарської мови значно погіршився у зв'язку з тим, що немає мовного середовища для її використання, мова спрощується, втрачаються фразеологічні вислови, що збіднює мову.

Вивчення фразеології як надзвичайно складного явища потребує свого методу дослідження, а також використання даних інших наук -- лексикології, граматики, стилістики, фонетики, історії мови, історії, філософії, логіки та країнознавства [1].

Звернемося до визначення терміна «фразеологія», запропонованого доктором філологічних наук, професором, ученим-фразеологом, заслуженим діячем науки та техніки України А.М. Еміровою. Термін «фразеологія» (від грец. phrasis -- вираз) вживається у двох значеннях: 1) сукупність фразеологічних одиниць (ФО), тобто поєднання слів різного структурно-граматичного та семантичного типу, стійких за формою і змістом, що відтворюються у мові; 2) розділ мовознавства, що вивчає фразеологічний склад мови в його сучасному стані та історичному розвитку.

А.М. Емірова протягом півстоліття інтенсивно займається проблемами фразеології в системно-структурному, комунікативному та зіставному аспектах; вона видала понад 200 наукових праць різного жанру з різних проблем кримськотатарської та російської філології. Серед її праць особливе місце посідають Фразеологічний словник, статті «Порівняльна характеристика фразеології'російської та кримськотатарської мов: універсальна та специфічна», «Основи кримськотатарської фразеології» [2], «Основні поняття кримськотатарської фразеології», у яких охарактеризовано сучасний стан кримськотатарської фразеології як науки, визначено її основні поняття та категорії. У своїх працях А. М. Емірова зауважує, що володіння мови -- це насамперед володіння її словниковим складом і граматикою, тобто вміння використовувати слова у властивих їм значеннях і поєднувати їх одне з одним, утворюючи речення. Однак у методиці викладання мови існує особливий критерій володіння мовою -- використання у мові фразеологічних одиниць. Досконале володіння мовою передбачає наявність у внутрішньому лексиконі мовця (запас мовних одиниць різного рівня), близько 700--800 фразеологічних одиниць, які він розуміє і вміє використовувати у своїй мовній діяльності.

Фразеологія є особливим відокремленим компонентом мови, своєрідним, специфічним, здатним стисло передати як особливості певної мови, так і світовідчуття його носіїв. Фразеологічні одиниці, відображаючи у своїй семантиці тривалий процес розвитку культури народу, фіксують і передають від покоління до покоління культурні настанови та стереотипи, зразки й архетипи. ФО відображають менталітет і становлять важливу частину національно- культурної спадщини народу. Фразеологізми емоційно забарвлені, тобто у своєму змісті несуть тональність, настрій, почуття, ставлення мовця до об'єкта думки.

Швейцарський учений Шарль Баллі на початку XX ст. дав визначення фразеологічних одиниць, назвавши їх «поєднаннями, що міцно увійшли в мову».

У вітчизняному мовознавстві наприкінці 40-х років ХХ ст. В.В. Виноградов обґрунтував основні поняття фразеології та запропонував концептуальний підхід до вивчення фразеологічних одиниць, а також намітив шляхи й аспекти подальшого вивчення фразеологізмів.

Сутність первинного значення фразеологізмів в умовах культурної ідентичності носія мови

Фразеологічний склад мови -- це «дзеркало, в якому лінгвокультурна спільнота ідентифікує свою національну самосвідомість» [3], саме фразеологізми ніби нав'язують носіям мови особливе бачення світу, ситуації.

Мова є показником культурної ідентичності, а саме менталітет пов'язаний з мовою. Мова -- це проекція історії та етнічна ознака народу.

РОЗДІЛ XXI. ФІЛОСОФІЯ ТА ПОЛІТОЛОГІЯ

переклад кримськотатарська мова болат

Менталітет -- це один із елементів, який виражає уявлення носіїв мови, що закладені у свідомість на основі мови суспільством, релігійною приналежністю і культурою. Мова є показником моральних, етичних принципів та цінностей носія мови. Талан мови та нації є невід'ємними частинами одне одного, тому можемо сказати, що формування менталітету -- це безкрайній процес, який безпосередньо залежить від розвитку нації.

Фразеологізми ґрунтуються на менталітеті носія мови та виникають, коли з'являється необхідність у чуттєвому й виразному зображенні дійсності. Формуються вони на основі образів відмінних сфер діяльності.

Сфери діяльності народу, на основі яких виникають фразеологічні одиниці, можна поділити на такі: фізіологія людини; буденність, історичні події; рослинний світ; відносини у соціумі; емоційний стан людини, явища природи; часовой вимір; духовна культура; традиційні вітання й побажання.

При класифікації фразеологізмів чимале значення надається їх структурі, ступеню розділеності значення ФО, функцій, що вони виконують у мові, їх семантиці.

Згідно з дослідженнями професора А. М. Емірової, семантична класифікація фразеологічних одиниць враховує співвідношення загального значення фразеологічної одиниці зі значеннями її компонентів -- слів. Вперше специфічні ознаки фразеологізмів виділив та описав Шарль Баллі, а також запропонував класифікацію фразеологізмів, виокремивши фразеологічні групи, фразеологічні єдності та фразеологічно вільні поєднання.

На особливу увагу заслуговує класифікація В. В. Виноградова, який окреслив предмет і завдання фразеології, охарактеризував фразеологізми з лексико-семантичної позиції. В основу своєї класифікації він поклав ступінь семантичної подільності/неподільності компонентів фразеологізму [4]. Беручи до уваги роботи В. В. Виноградова, М. М. Шанський виділив четвертий тип подільності/неподільності компонентів фразеологізму -- фразеологічні вислови (вирази), які в свою чергу поділяються на вирази комунікативного характеру та вирази номінативного характеру.

Отже, з погляду ступеня семантичного поєднання фразеологізми прийнято ділити на такі типи: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні поєднання та фразеологічні вирази двох видів -- номінативного й комунікативного характеру [5].

Фразеологічне зрощення -- це стійкий за формою та змістом зворот, загальне значення якого не співвідноситься зі значеннями його компонентів, тобто не мотивовано значенням вільного словосполучення, що лежить в його основі. Найчастіше фразеологічні зрощення називають ідіомами, оскільки їх практично неможливо перекласти іншою мовою. Розглянемо кілька прикладів з української мови: набити руку -- набути майстерності, уміння, досвіду в якійсь справі; собаку з'їсти -- мати великий досвід в якійсь справі, знати щось до тонкощів; у сорочці народився -- бути везучим; та приклади з кримськотатарської мови: cski defterni qozgamaq kimnin (букв. ворушити чиїсь старі зошити) -- згадувати минуле, бередити душу когось, чиюсь; dunyaga qaziq tikmek (букв. вбивати кол у світобудову) -- міцно влаштуватися, стати господарем життя.

Фразеологічні єдності -- це неподільні за семантикою стійкі висловлювання; їхнє загальне значення складається з переосмислення словосполучення, компоненти такої єдності мають своє мотивоване значення. Загальне значення фразеологічної єдності складається зі значень її компонентів.

Фразеологічні єдності відрізняються образністю, метафоричністю, художністю: kimnin kozuni boyamaq (букв. замальовувати комусь очі) -- замилювати очі, вводити в оману будь-кого.

Фразеологічне зрощення та фразеологічні єдності часом важко диференціювати з огляду на їх високий ступінь семантичної злитості.

Фразеологічне поєднання -- стійкий вислів, у складі якого, на відміну від фразеологічної єдності та фразеологічного зрощення, є слова з вільним та зв'язаним значенням. Враховуючи це, їх можна розчленувати за змістом. Розглянемо зворот «нерозлучні друзі». Перед нами фразеологічне поєднання, що складається з двох слів. Слово «друзі» має вільне вживання, воно може поєднуватися не тільки зі словом «нерозлучні», а й із низкою інших слів, найрізноманітніших за своїм лексичним значенням, експресивно-стилістичним забарвленням і т. ін. Щодо слова «нерозлучні», то воно ніби прикріплене до слова «друг» і може вживатися тільки з ним. Інший приклад фразеологічного поєднання -- «лоскотливе питання», «лоскотливе становище» [6].

Приклади фразеологічного поєднання у кримськотатарській мові: asret gekmek (букв. переносити, відчувати тугу) -- сумувати; qasevetke dalmaq (букв. поринати у занепокоєння) -- турбуватися; $amata qoparmaq (букв. виробляти шум) --гучно кричати, скандалити.

Фразеологічні вирази -- стійкі у своєму складі та вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантично членними, а й складаються цілком зі слів з вільними значеннями («коханню всяк вік підвладний», «оптом і вроздріб», «всерйоз і надовго» , «вовків боятися -- в ліс не ходити», «соціалістичне змагання», «не все те золото, що блищить»).

У семантичному плані фразеологічні вирази найчастіше є --висловами- афоризмами чи висловами-повчаннями. Наприклад: любиш кататися -- люби і саночки возити; ozu orgen gorapni ozu sokmege ali^qan -- хто сам зв'язав носки, той і розпустив їх [7].

Від фразеологічних поєднань вони відрізняються тим, що в них немає жодного слова із фразеологічно пов'язаним значенням. Слова, що їх складають, не можуть мати синонімічних замін, які можливі для слів з невільним значенням у групі фразеологічних поєднань. Наприклад, роззявити рота -- розкрити рота; aqilini oynatmaq -- зійти з глузду [8].

За характером зв'язків слів -- компонентів фразеологічного виразу і загальним значенням вони нічим не відрізняються від вільних словосполучень.

Основна специфічна риса, яка відрізняє їх від вільних поєднань слів, у тому, що у процесі спілкування вони відтворюються як готові одиниці з незмінним складом та значенням.

Н.М. Шанський включає фразеологізми до фразеологізмів, ґрунтуючись на спільності характеристик прислів'їв, приказок і фразеологізмів, а саме на їх загальновживаності та можливості відтворити у мові в готовому вигляді.

Професор А.М. Емірова виділяє два види фразеологічних виразів: номінативного характеру та комунікативного характеру. Наприклад: meramet evi (букв. будинок милосердя) -- притулок для самотніх людей похилого віку та інвалідів; bala baggasi (букв. сад дитини) -- дитячий садок.

Фразеологічні вирази номінативного характеру -- це стійкі звороти, що складаються зі слів вільного значення і називають будь -які предмети та явища. Сюди можна зарахувати терміни і номенклатуру різних сфер знань та виробництва, які називають спеціальні поняття і предмети: aq ciger (букв. біла печінка) -- легеня, qara ciger (букв. чорна печінка) -- печінка [9].

Фразеологічні вирази комунікативного характеру -- це стійкі вислови різного типу: прислів'я, приказки, афоризми, крилаті вислови та ін. Вони мають структуру речення і висловлюють завершену думку, судження. Прислів'я, на відміну від приказок, використовуються у переносному значенні: ev yasagan balta ti^arida qalir (букв. сокира, що будувала будинок, залишається надворі) -- той, хто виконав найважчу роботу, після її закінчення стає непотрібним; Qasap evinde et tapilmaz (букв. у будинку м'ясника м'яса не знайдеш) -- У будинку майстра зазвичай не буває необхідних речей, інструментів. Можна згадати еквіваленти фразеологізму з української мови: не той п'є, хто варить; золото миємо, а голодні виємо; на те він і кравець, щоб подертий жупан носити.

Інші фразеологічні вирази комунікативного характеру вживаються у прямому значенні, їхній зміст складається із суми значень слівних компонентів: guzellik bazarda satilmaz -- красота на базарі не продається; ev alma qom$u al -- не обирай дім -- обирай сусіда.

До фразеологізмів комунікативного характеру можна віднести стійки формули мовленнєвого етикету, що використовуються у різних ситуаціях: saba §erifleriniz hayirli olsun! -- добрий ранок!; aq^am §erifihiz hayirli olsun!-- добрий вечір!; ho$ keldihiz! -- ласкаво просимо; saba ola hayir ola -- ніч додасть розуму; ранок покаже; ранок покаже, що вечір не скаже.

Часто у мові використовуються парні вирази (побажання-відповідь): Selam Aleykum -- Aleykum selam, sagliknen qalihiz -- sagliknen barihiz.

Підсумовуючи можемо сказати, що фразеологію можно розглядати, як у вузькому, так і в широкому сенсі.

У вузькому значенні фразеологізми -- це ідіоми. Ідіоми -- це стійкі емоційно-виразні поєднання слів з переносним значенням. За дослідженнями

В.В. Виноградова та доповненнями М.М. Шанського, до них належать фразеологічні зрощення та фразеологічні єдності. У широкому значенні фразеологізми -- це різні за значенням та граматичною структурою стійкі зв'язки слів ідіоматичного і неідіоматичного характеру.

Рівень дослідженості у напрямку перекладу фразеологізмів українськими та західними науковцями

Вперше термін «фразеологія» був згаданий швейцарським лінгвістом Ш. Баллі у 1905 р. Він не розглядав фразеологію як окрему лінгвістичну дисципліну, вважав її частиною стилістики, а термін «фразеологія» вживав у значенні розділу стилістики, що вивчає зв'язані словосполучення. У виданні «Французька стилістика» Ш. Баллі стверджував: «Стилістика і мистецтво доброго складу підходять до явищ фразеології по-різному» [10].

Ще на початку XX ст. датський мовознавець О. Есперсен визначив суть фразеології, назвавши її «деспотично примхливою та невловимою річчю».

Будь-яка мова складається зі складних мовних одиниць (слово, словосполучення, речення, текст та ін.), але в ній міститься ще більш складна одиниця -- стійке поєднання слів, в якому ці слова втрачають свою самостійність і набувають сенс у цілому виразі.

Праці В.В. Виноградова стали відправною точкою у вивченні фразеології та закрили потребу, яка з'явилася через брак вивчення значимості стійких поєднань слів. Завдяки його дослідженням фразеологічні одиниці отримали більш повне обґрунтоване визначення, саме як «лексичні комплекси з особливою семантичною своєрідністю».

Н.М. Амосова у книзі «Основи англійської фразеології» зауважує таке: «Концепція академіка В.В. Виноградова -- це особливий щабель у розвитку теорії «нерозкладних поєднань». Основне її значення полягає в тому, що завдяки їй фразеологічні одиниці набули більш обґрунтованого визначення, саме як лексичні комплекси з особливою семантичною своєрідністю». [11 ]

У своєму розвитку фразеологія перетинається з іншими лінгвістичними дисциплінами -- синтаксисом, етимологією, стилістикою, що допомагає розглянути мову в іншому аспекті -- з позиції відображення у ній національної культури, по-новому підійти до розкриття закономірностей розвитку мови, її змісту.

Більшість досліджень, присвячених саме цій складовій вивчення фразеології, належать здебільшого закордонним ученим: Е. І. Хауген, У. Маккей, А. Філлі та ін.

Саме вони розглядають фразеологічний склад мови з позиції науки лінгвокультурології (це галузь лінгвістики, що виникла на межі лінгвістики і культурології, що досліджує прояви культури народу, які відобразилися та закріпилися у мові).

В основі цієї науки лежить основоположний термін «мовна картина світу» -- відображення національного світорозуміння та світобачення.

Мовна картина світу як сукупність знань про світ закріплена у лексиці, фразеології та граматиці.

Німецький вчений В. Фон Гумбольдт так само звернув увагу на національний зміст мови, зауваживши, що «мова всіма найтоншими фібрами свого коріння пов'язана з народним духом і чим більш пропорційно цей останній діє на мову, тим закономірніший і багатший її розвиток. На його думку,

фразеологічні одиниці тісно пов'язані з історією та культурою народу, з його звичаями і традиціями. Вони є носіями лінгвокраїнознавчої інформації, що розглядається як важливий компонент щодо іноземної мови. Саме тому активізувалися дослідження, присвячені «мовній картині світу» того чи іншого народу [1 2].

Є деякі теоретичні розбіжності стосовно опису та пояснення елементів фразеології. Більшість учених згодні з тим, що предметом фразеології є вивчення стійких поєднань слів, насамперед категоріально -- мовних властивостей, які відображають як внутрішні системні зв'язки одиниць фразеологічного складу, так і їх зовнішні зв'язки з іншими одиницями мови.

Свого часу Ш. Баллі сформулював думку про фразеологічні єдності як про словосполучення, які повністю втрачають свою незалежність та мають сенс тільки в конкретному словосполученні. Послідовники вченого французькі лінгвісти підтримують цю теорію і дають таке визначення: фразеологічна одиниця -- це «сукупність кількох слів, що утворюють відомого роду лексичну одиницю» [13].

Автор французького фразеологічного словника М. Ра визначає фразеологічну одиницю як «вислів, мовний зворот». У словнику лінгвістичних термінів Ж. Марузо використовує поняття «мовлення, мовний зворот». П. Гіро дає більш детальне визначення фразеологічної одиниці: «вираз, який складається з кількох слів, що становлять синтаксичну та лексичну єдність».

Він виділяє фразеологічні одиниці за такими ознаками: єдність форми і значення, відхилення від граматичної та лексичної норми, особливе метафоричне значення. Очевидно, що низка визначень фразеологічних зворотів неоднорідна -- «нерозкладні поєднання», «стійкі поєднання»; «одна частина тяжіє до речення та належить до синтаксису, інша наближається до слова».

Як бачимо, думки вчених при вивченні фразеологічних зворотів відрізняються. Наявна суперечливість у поглядах учених-лінгвістів у питаннях щодо принципів виділення фразеологічних одиниць, методів їх вивчення та класифікації.

Фразеологія української мови пройшла довгий тернистий шлях становлення, хоча і не зупиняється до сьогодні, формується і поповнюється новими фразеологічними одиницями під впливом різноманітних факторів. ФО добре розгалужені за значенням слів, виразів, зміною цих значень та пов'язані з культурною ідентичністю і менталітетом.

Вивчення фразеології -- тема обширна та має великий спектр роботи. Темі «мова та національна культура» присвячені праці таких дослідників, як Л. Даниленко, Т. Григоренко, В. Коваля, Л.Скрипник, В. Ужченка, С. Денисенко, Н. Хома та ін.

Згідно з дослідженнями Н. Хома, ментальність, образність та спосіб мислення народу формують фразеологічні одиниці, тому їм і властива усталеність. В українських фразеологізмах дослідник аналізує ономастику та припускає, що власні назви українських фразеологізмів багатоманітні. Власні назви топонімів у прислів'ях та приказках обумовлюють місцевий темперамент тексту, додають локальних барв і є важливим чинником у здобутку початкового сенсу.

Згідно з Л. Савченко, фразеологія -- це відбиток картин реальності, у якому містяться фрагменти культури, історії, етнографії, психології, світогляду, релігії, менталітету, відтворюється національний характер народу; це своєрідний зразок ретельного та пильного кодування його духовної культури [14].

Слов'янські фразеологізми, які належать до національної духовної культури, розглядав В. Коваль.

Влучна думка Л.Ю. Буянової про те, що етнофраземи, так само як і ФО загалом, можуть збирати інформацію повсякденної рутини і структурувати, «в яких в образно-символічній формі кодуються і передаються з покоління в покоління морально-етичні норми та стереотипи».

Питання перекладу та смислового значення фразеологізмів є відкритим. Незважаючи на тривалість, є досить великий об'єм роботи із семантикою фразеологічних одиниць. Подальший розвиток дослідження фразеології як науки залежить від низки факторів. Насамперед це відмінності у сенсі фразеологічного значення, поясненні поглядів змістовної структури ФО, смислового обсягу, у виявленні категорійних властивостей фразеологізмів.

У дисертації О. Левченко аналізує символи у фразеологічних системах. Вона вважає, що використання лінгвокультурологічного аналізу у досліджені фразеологізації значно розширить можливість детальніше познайомитися з цим процесом. На її думку, дослідження механізмів фразеологізації за допомогою лінгвокультурологічного аналізу суттєво поглиблює наші знання про цей процес. За допомогою цього процесу можна зрозуміти, що значення фразеологічних зрощень жодним чином не зв'язані зі змістом складників, визначення фразеологічних єдностей випливають зі значень складників тобто фразеологічні словосполучення виникають як зв'язані ролі слів.

Фразеологічні одиниці у творах певних літературних жанрів та стилів аналізували українські мовознавці. До цього списку належать такі прізвища: А. Авксентьєв, Л. Булаховський, Н. Бабич, О. Демська-Кульчицька, Л. Добржанська, Ф. Медведєв, П. Плющ, В. Ужченко, Д. Ужченко та ін.

Актуальними є проблеми щодо вивчення вживання автором фразеологізмів. ФО у художніх творах виконують роль посилення, виражають яскраві характерні народні елементи у творах.

Авторське право зміни, доповнення фразеологічних висловів суттєвою мірою поширює ареол фразеологічних висловів. Загальні проблеми розвитку мовної науки порушують актуальні питання фразеологічної системи творів письменника.

Наразі лінгвістика глибше розглядає всі аспекти та властивості мови. Тому актуальним завданням лінгвістики є всебічне дослідження процесів і фактів мовного розвитку теоретичних підсумків.

Фразеологічне значення має властивості змістовної реалізації у художніх творах та визначається такими чинниками: 1) жанром тексту; 2) комунікативно - прагматичними установками автора і читача, що передбачають семантичну варіацію фразем; 3) ініціацією сенсу за пропозиційними й екстралінгвальними факторами [15].

А.К. Мойсієнко вважає, що сформований індивідуально -художній стиль письменника досягає вишуканого ефекту на читача через структуру мовних прийомів, які формуються з лексики національної мови. Категорія індивідуального формується сукупністю мовних одиниць, які мають значне смислове навантаження (культурологічне, історіософське, філософське), зумовлене контекстним оточенням, сюжетними лініями, емоційно - експресивним наповненням. До таких одиниць належать фразеологізми [16].

У фразеології, як і в будь-якій іншій науці, є місце для періодизації. Дослідник Ю. Прадіда поділив її розвиток на три періоди:

1) підготовчий (50--60-ті роки ХХ ст.) -- обґрунтування нових понять фразеології, стилістичного використання фразеологізмів у художніх текстах; 2) структурно-семантичний опис фразеології (70--80-ті роки ХХ ст.) -- систематизація фразеологічного матеріалу за структурою, семантикою, граматичними і стилістичними параметрами; 3) функціональне вивчення фразеології (90-ті роки ХХ ст. -- початок ХХІ ст.) -- комплексне дослідження фразеології в прагматичному, культурологічному, ідеографічному та інших аспектах із залученням досягнень наук, які досліджують людський феномен [17].

Фразеологічні одиниці становлять вагомий обсяг від лексики усіх народів. Фразеологічні вислови широко вживаються як в усному, так і в писемному мовленні. Важливо розглянути способи перекладу фразеологізмів, оскільки ФО містять у собі унікальність, лінгво-культурну ідентичність народу та її специфіку. Порівняльний аналіз ФО різних мов для встановлення спільних рис та розбіжностей також є важливим. У сучасній теорії переклад фразеологізмів є водночас складним і цікавим процесом. Важкість перекладу пояснюється їх смисловим підтекстом. О. Кунін визначає, що фразеологізми транслюють всю інформацію, яку хотів передати мовець до слухача у барвах, в яких схований первинний стан та емоції щодо дії чи предмета обговорення [18]. Складність перекладу фразеологізмів полягає в тому, що зміст та вираження не збігаються, це і впливає на розуміння й методи перекладу фразеологізмів.

Перекладом фразеологізмів займалися такі дослідники: О. Кунін, С. Влахов, B. Комісаров, Я. Рецкер, С. Флорін та ін. Допоки не існує єдиного бачення способів перекладу фразеологізмів, дослідники С. Влахов та С. Флорін рекомендують фразеологізм перекладати фразеологізмом, проте не завжди можна знайти відповідний еквівалент.. У своїх дослідженнях С. Влахов та C. Флорін посилаються на роботи О. Куніна та В. Комісарова, виділяють для фразеологічного перекладу такі компоненти: повні, часткові, відносні.

Методами нефразеологічного перекладу називають калькування та описовий метод перекладу, посилаючись також на роботи О. Куніна.

Під час перекладу фразеологізмів потрібно пам'ятати, що емоційний колорит базується на образності. У процесі перекладу важливо зберігати образність. Існує класифікація перекладу фразеологізмів, яку запровадили С. Флорін та С.Влахов. Пропонуємо розглянути цю класифікацію:

1. Повний фразеологічний еквівалент

При поєднанні лексичних, граматичних складових, стилістики та образності в еквіваленті мови перекладу та мови оригіналу виникає повний фразеологічний еквівалент. Він тотожний ФО оригіналу за значенням, має однакову образність, лексичний і граматичний склад та стилістику.

2. Частковий фразеологічний еквівалент

Значення фразеологізмів при підборі часткового фразеологічного еквіваленту не порушує значення, але є деякі відмінності з оригіналом. Тобто

відрізняються лексичними та граматичними складовими, які в свою чергу поділяються на близькі за образністю, але з розбіжностями у лексичному складі та різні за образністю.

3. Калькування

Цей метод передбачає використання дослівного перекладу, який полегшує розуміння образності ФО, важливою складовою є збереження та зрозумілість образності ФО мови оригіналу. Найчастіше до цього методу звертаються за наявності у тексті метафор та гри слів.

4. Описовий переклад

Використовується більше у перекладах фразеологічних зрощень, тому що важко передати образність без вдалого еквіваленту. Саме тому використання описового методу шляхом підбору найбільш вдалих слів найчастіше використовують у фразеологізмах, де неможливо підібрати еквівалент та буквальний переклад.

Дослідник О. Кунін виокремлює ще два методи перекладу:

5. Обертональний метод перекладу -- це випадковий еквівалент, який використовують для перекладу ФО лише в даному контексті.

6. Вибірковий еквівалент -- при перекладі знаходять кілька варіантів та використовують той, який найбільш доречний у даному контексті [19].

У дослідженнях перекладу фразеологізмів, Я. І. Рецкер стверджує, що перекладач зобов'язаний уміти розглядати різні сенси фразеологізмів, транслювати їх емоційно-експресивні функції, а також розбиратися у провідних теоретичних питаннях фразеології.

В.Л. Архангельський виокремлює такі труднощі перекладу фразеологізмів:

-- неоднакові фразеологічні можливості двох мовних систем;

-- багатозначність багатьох фразеологічних одиниць;

-- розбіжність стилістичних та емоційно-експресивних відтінків

структурно й семантично ідентичних фразеологічних одиниць у різних мовах;

-- ідіоматичність.

Крім того, на думку автора, при перекладі фразеологічних одиниць необхідно враховувати такі фактори:

-- особливості національного колориту фразеологічних одиниць;

-- переносне вживання фразеологічних одиниць;

-- конкретні соціально-історичні нашарування та асоціації, що визначають розуміння та вживання окремих фразеологічних одиниць [20].

Сутність первинного значення фразеологізмів в умовах культурної ідентичності кримських татар

Фразеологічні одиниці кримськотатарської мови з погляду походження можна поділити на такі групи: споконвічно тюркські, запозичення та фразеологічні кальки. Серед тюркських фразеологічних одиниць можна було б виділити загальнотюркські та власне кримськотатарські одиниці. На думку професора Бекіра Чобан заде, сучасні тюркські мови зберегли більшу близькість з мовами попередніх періодів, ніж це спостерігається в інших мовних сім'ях. Пояснення цьому вчений бачив у тому, що тюркські народи, у зв'язку з кочовим способом життя, до XVII ст. тісно пов'язані один з одним [21]. Враховуючи сказане, можна стверджувати, що значна частина кримськотатарської фразеології належить до загальнотюркського фонду: eki ayagini bir yzmaga soqmaq, kimnin yaqasinayapi^maq, kimnin, safsata satmaq, ustun giqmaq, kozu dort, kimnin koz boyamaq; Kizim sana aytam, kelinim, sen dinle [22].

Серед ранніх запозичень у кримськотатарській мові можна виділити стійкі обороти з Корану: Bismillah-ir-rahman-ir-rahim! Selam aleykUm! Allaga $ukdr! Allaga emanet! Emir Allanin! Allahu ekber! ilahiya-Rabbi! Elhamdulillah musulmanim! та ін. На жаль під впливом російських запозичень переважають кальки: bir ayagi mezarda olmaq kimin (пор. бути однією ногою в могилі), bir qazanda qaynamaq (пор. варитися в одному казані); bir qulagina kirip, ekincisinden giqmaq (пор. в одне вухо влетіло з іншого вилетіло), bulaniq suvda baliq tutmaq (пор. ловити рибу в каламутній воді), yer tubumunden tepip giqqan suv (пор. з під землі вискочити); kokten engen kibi (пор. як з неба впав) та ін.

Професор А.М. Емірова спеціалізується на кримськотатарській філології, загальній і контрастивній фразеології в системно-структурному та комунікативно-прагматичному аспектах, соціальній лінгвістиці, лінгвокультурології, когнітивній лінгвістиці та ін. У своїй монографії вона розглядала актуальні проблеми кримськотатарської філології -- лексикології, фразеології, лексикографії, ономастики, неології, літературної поетики.

Аналізуючи її висловлювання щодо фразеології, можемо підкреслити, що А. Емірова визначає фразеологію як найхарактернішу, наисокровеннішу частину будь-якої' мови. Не знати фразеології' означає не володіти мовою, не знати мови. Ономастика -- це не лише чиста теорія, яка цікавить тільки вчених, її' практичні результати потрібні сьогодні в кожній кримськотатарській родині [23].

Сутність первинного значення фразеологізмів або сукупність різного роду стійких поєднань слів є обов'язковим та необхідним компонентом будь -якої мовної системи.

Як у лексичному складі фразеологія відображає «картину світу» народу -- його етногенез, побут, діяльність різних шарів населення, місцеву релігію, забобони та ін. Ця інформація зашифрована як у сукупній семантиці, так і у формі фразеологічних одиниць, тобто у значенні вільного словосполучення, внаслідок чого сформувалася ФО.

ФО виконують усі соціальні функції мови: це інструмент формування та вираження думки, засіб, який дозволяє описати матеріальний чи психологічний стан, якщо це неможливо зробити одним словом, у повному обсязі виконують комунікативну функцію, вираження широкого спектра емоційних висловів або оціночного ставлення до співрозмовника.

Фразеологія знаходиться на перетині рівнів мовної системи і є надійним сховищем сучасних та історичних категорій. У складі ФО закладені особливості фонетичної, лексико-семантичного та граматичної системи мови на різних етапах розвитку.

Відомо, що фразеологізм -- це семантично цілісний синтаксичний мовний знак, який своїм виникненням і функціонуванням зобов'язаний взаємодії лексичного, морфологічного та синтаксичного рівнів. Приклади: bedavadan be$ a$agi almaq -- взяти задарма [24, с. 57]; quyrugina taqilip ketmek -- ув'язався слідом [25, с. 55]; ozu orgen gorapni ozu sokmege ali^qan -- звикла сама в'язати, звикла і розв'язати; eki"ba$li bir soz ta^ladi -- кинути двозначне слово [26, с. 56].

Під час процесу узагальнення складників фразеологізмів відбувається глибокий аналіз, трансформація і переосмислення лексичної та граматичної семантики, саме тому словосполучення перетворюється у фразеологізм. Цей процес набуває таких ознак: 1) універсальні; 2) специфічні.

Універсальні ознаки характеризуються відтворюваністю та стабільністю; специфічні ознаки розкривають узагальнену трансформацію складників, що утворюють фразеологізм, наявність головної думки, емоційність семантики фразеологізму. Важливим наслідком трансформації є цільне значення фразеологізму. В основі формування суті фразеологізму лежить первісний образ, утворення якого є наслідком появи таких рис:

1) утворення в національній свідомості буденної ситуації;

2) смислові асоціації, які є початком взаємодії лексичних складників фразеологічного словосполучення, що формують фразеологічну одиницю.

Фразеологічне значення несе у собі актуальну на час дії подію та відображає ставлення мовця до неї чи до групи людей: Kopek suvarmaq -- бити байдики / ґав ловити -- бути ледарем, нічого не робити, лежні справляти, поводитися легковажно (засудження зі сторони).

Образне значення у фразеологізмах позамовної реальності є результатом важливого для суспільства багаторічного морального та інтелектуального світорозуміння.

Внутрішня форма фразеологізму об'єднує первісне та актуальне визначення -- об'єднаний спільний асоціативний аспект, який обумовлює різновид та структурно-змістовний характер фразеологізму, тобто його багатозначність: втерти носа -- а) показати помилки, б) встановити перевагу, в) покарати кого-небудь, г) провчити; а також його схожість та протилежність: стояти біля керма -- пасти задніх, вбити собі в голову -- викинути з голови.

Значення змістовної трансформації складників, які здійснюються перейменуванням та метафорично, основується на тому, що фразеологічні складники в процесі творення нових одиниць формують у собі нові риси. Змістовних трансформацій можуть зазнавати всі або деякіфразеологічні складники.

По-перше, створюється неподільний зворот мови (ідіома) фігуральних або нефігуральних рис, який не поділяється на лексичне значення складників: не чути землі під собою -- бути у піднесеному настрої; зарубати на носі -- набути досвіду, запам'ятати.

Ідіоми можна розділити на групи:

1. Зрощення, зміст яких не прочитується через призму сьогодення і не є сукупністю складників звороту: ловити гав -- марно витрачати час, лінитися; втерти носа -- вказати на помилки, покарати.

2. Єдності, загальне неподільне значення, сформоване завдяки використанню омонімів: розбирати по кісточках -- детально обговорювати кого-небудь.

По-друге, з'являються мотивовані фразеологізми, яскрава метафоричність яких обумовлює переосмислення змісту мовних складників.

Слова, які зберігають первісні лексичні та змістовні ознаки, слугують мотивуючим складовим, а для створення виразу використовуються слова,

спільно з мотивуючими, a саме у сполученнях даного слова з одним чи кількома складовими мотивуючого характеру: omut bermek -- подавати надії,

обнадіювати, давати підстави чекати успіхів у якій-небудь справі; добрі люди, доброзичливі, чуйні до інших люди. Лексичні складові з міцно зв'язаними значеннями характеризуються смисловою відокремленістю, незважаючи на те що не володіють знаковими можливостями, тому що позамовні визначення позначають у сполученні номінативно опорними словами, які відображаються тільки у сполученнях обраного слова з деякими лексичними мотивуючими складовими.

Лексичні складові з лексично пов'язаними значеннями можна описати певним змістовним відокремленням.

Наявність таких фразеологічних складових з фразеологічно пов'язаним визначенням обумовлює аналітичну рису їхнього змісту, їх виокремлюють в особливий вид фразеологічних формувань -- фразеологічне словосполучення.

АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ТВОРІ ЮСУФА БОЛАТА «TUFANDA QALGAN QOY SURUSI»

Відомо, що письменник -- це майстер слова; їх ще називають дивовижними людьми, фантазерами, які перебувають у своєму вигаданому світі, оскільки кожен новий твір представляє нове життя та дійсність, але разом з усім цим письменник порушує актуальні теми сучасності та показує шлях у цьому світі для читачів. В оповіданнях Ю. Болата цікаво зображено побутове життя людей, їх стосунки, моральні цінності. Письменник дуже майстерно вказує на переваги та недоліки своїх героїв, навчаючи читача бути більш терплячим і ставитися з повагою один до одного.

Кожне оповідання Ю. Болата є окремою подією у кримськотатарській літературі. Зміст кожного з них -- бурхливе життя, багате на події та емоції. У них порушуються теми, які є актуальними для всіх поколінь, тому твори Ю. Болата є цікавими не тільки для кримських татар, а й для інших народів. Наприклад, його оповідання «Tufanda qalgan qoy surusi» було перекладено Віктором Качулою під назвою «Отара овець, що потрапила в бурю» та опубліковано у підручнику «Сучасна художня література» для 7-го класу, а також Шахсніє Дегерменджі під назвою «Отара овець, що загинула в бурю» та опубліковано у збірці «І народився день : кримськотатарська проза українською».

Саме тому вважаємо доцільним зробити компаративний аналіз перекладів твору вище вказаних авторів, з погляду досліджень фразеологічних одиниць та способів їх перекладу. Для здійснення аналізу особливостей використання фразеологічних одиниць та їх перекладу ми вибрали максимальну кількість фразеологізмів з твору «Tufanda qalgan qoy surusi» та їх переклади українською мовою.

Необхідно зауважити, що поширене вживання фразеологічних одиниць у художньому творі пов'язано з належністю письменника до певного літературного напряму, зі стилістичними особливостями твору, середовища, що відображається, із запланованим ефектом для враження читача, а також із художньою ідеєю твору. Оскільки у творі відображається побутове життя, то активне використання фразеологізмів у мові людей того часу є цілком природним явищем. Опис епізоду з бурею дуже яскраво відображає почуття головного героя, який потрапив у складну ситуацію внаслідок неочікуваного явища в той час, коли він був занурений у свої романтичні думки та мрії. Koznen eslenmez quzgunlarni qanat davu^lar/ndan sezgen Laqin Asan bu keresindegaflet qalgan, ufuktan qopqan tufanni eslemegen, qunkiyuregiyaylada degil, sevgen totayinda eken.

Чутливий до непомітного для ока змаху воронячих крил цього разу Сокіл Асан помилився [27, c. 170].

Чабан Асан, котрии"міг почути скрадливі звірині кроки и“свист соколиних крил, захопившись грою, не помітив чорноі'грозової''хмари, передвісниці бурі, що раптово насунула з-за гори, -- бо ж иого мріі'витали в тои"час далеко від яили, там, де була иого кохана [28, c.181].

У цьому випадку вжито фразеологізм gafletqalmaq, який перекладається як «був (букв. залишився) неуважним», але у перекладі Шахсніє Дегерменджі він перекладається «помилився», а у Віктора Качули «не помітив». Порівнюючи варіанти перекладу фразеологічної одиниці, можемо зауважити, що у перекладі Віктора Качули підібраний варіант перекладу фразеологізму gaflet qalmaq ближчий до контексту та перекладався він описовим методом.

Фразеологізм yuregi yaylada degil у значенні «серце не на місці», але в перекладі В. Качулою звучить як мріі'витали в тои"час далеко від яили, там, де була иого кохана, а у Ш. Дегерменджі -- як адже серце було не на яйлі, а в коханої. Перекладачі пропонують дослівний переклад методом калькування.

В одному з перших абзаців автор змальовує підступні рельєфи місцевості та глибокі печери, які можуть стати великою завадою на шляху героя. Ondan son seniyedi qatyernin tubunden tapsalar alsinlar. Kirmege kirersin amma, sonuna gqarim dep, ba^kestirme, ba$siz qalirsin. Buzlu qobaga yaz qillesinde kirecek olsan da, tonunni almaga unutma, buz kesilirsin [29, c. 36].

Зробиш хибнии" крок -- и“ згинеш безслідно, опинишся на дні бездонного кам'яного колодязя, де тебе вже ніхто не знаиде. Заити -- заидеш, але потім навіть не сподіваися, що зможеш звідти вибратися. Якщо відважишся увіити в літню спеку в крижану печеру -- не забудь захопити з собою кожуха, а то геть задубієш [30, c. 180].

Не туди ступив -- упав у бездонний колодязь. Увійти -- увійдеш, але чи вийдеш -- голову не ламай, без голови залишишся. Як будеш заходить у крижану печеру навіть серед літа не забудь шубу -- закоцюбнеш [31, c. 170].

У цьому уривку також виділяємо такі фразеологізми: yedi qat ernin tubunden tapsalar alsinlar перекладається як «дуже глибоко/ якщо знайдуть під сьома шарами землі, то візьмуть» (антонімічне значення на сьомому небі) [32, с. 36].

Звертаючись до перекладу В. Качули, бачимо злиття двох речень, та опущення важливого фразеологізму yedi qat ernin tubunden, а словосполучення tapsalar alsinlar переклав як «вже ніхто не знаиде», що має місце при описовому перекладі. У перекладі Ш. Дегерменджі цей фразеологізм був опущений, перекладачка дає скорочений варіант цього речення.

Таким чином, порівняємо варіанти перекладів цього фразеологізму: В. Качула скористався виразом «навіть не сподіваися», а Ш. Дегерменджі використала «голову не ламай, без голови залишишся». Аналізуючи переклад, можна помітити, що у першому випадку використаний описовий переклад, а у другому -- дослівний . Фразеологічне сполучення ba^kestirme, ba^siz qalirsin [33, с. 36] перекладається як «не будь впевненим /букв. голову на відсіч не давай, без голови залишишся». Завданням для перекладача є не просто перекласти фразеологізм, а передати й донести його образність, виразність та суть.

Фразеологізм buz kesilirsin [34, с. 36] перекладається як «змерзнути, зледеніти», у перекладі Віктора Качули використано слово «задубієш» [35, c.180], у перекладі Шахсніє Дегерменджі «закоцюбнеш» [36, с. 170], обидва наведені варіанти перекладу доцільні та доречно використані.

Фразеологізм duymayip qalirsin [37, с. 36] обидва перекладача переклали як «не помітиш» [38, с. 169]. Вираз duymayip qalirsin не має переносного значення і перекладаєтся без будь-яких складнощів.

Автор оповідання наводить детальний опис місцевості і для посилення вживає фразеологізм dinka topesi: Yaylanin ucundaki timtik qayanin dinka topesine giqa da, qargisindaki denizge baqip, qavalini gala eken [39, с. 36].

В. Качула переклав це так: ...видирався на прямовисну скалу біля самісінького краю прірви [40, c. 180]; Ш. Дегерменджі переклала так: Піднімається на край крутої скелі [41, с. 169]. Відомо, що dinka topesi перекладаєтся як «вершина», тобто найвища частина скелі. Таким чином, можемо припустити відсутність перекладного еквівалента цього фразеологізму, тому перекладачі скористалися описовим методом перекладу.

У реченні Avadaki quglar oni dinlep, bagi ustune asilip qalganlar [42, с. 36] використаний Ю. Болатом фразеологізм bagi ustune asilip qalganlar Ш. Дегерменджі перекладає як «птахи повисли над його головою» [43, с. 170]. У цьому випадку спостерігаємо використання методу калькування, внаслідок чого переклад сприймається буквально. Але у перекладі В. Качули це речення взагалі було опущено [44, с. 36].

Фразеологізм ayt-uyt etkence Ю. Болат вживає у реченні Lagin Asan qoylarini ugurimdan quvip ayt-uyt etkence, serke qoy sirimdan agagi yuvarlangan [45, c. 37]. Ш. Дегерменджі перекладає це так: Поки Сокіл Асан виганяв овець з обриву, їхній ватажок зістрибнув у море [46, с. 170]. У перекладі В. Качули це звучить так: Поки Асан відчайдушно намагався відігнати отару від краю яили...[47, с. 181]. Обидва перекладача використали слово «Поки» для перекладу фразеологізму ayt-uyt etkence, який перекладається як «поки схаменувся», тобто в обох варіантах перекладу опущено слово «схаменувся», яке посилює ситуацію у момент того, що відбувається. Для перекладу використовувався частковий фразеологічний еквівалент.

Наступне речення Koz agtim -- kozyumdim degence, begyuz qoydan eser bile qalmagan [48, c. 37] містить у своєму складі фразеологізм koz agtim -- kozyumdim degence. В. Качула перекладає це так: В одну мить від усіх 500 овець не лишилося и“сліду! [49, c. 1 80]. У свою чергу, Ш. Дегерменджі дає такий варіант перекладу: Не встиг моргнути, а від п'ятисот овець і сліду не лишилося [50, с. 170]. У цьому випадку підкреслимо: фразеологізм qoz agtim - qoz yumdim degence перекладається як «і оком не встиг моргнути, миттєво» [51, с. 37], переклад обох перекладачів відповідає контексту, але ближчим до оригіналу є переклад Ш. Дегерменджі, яка використовує описовий метод, зберігаючи логічне значення.

Автор підкреслює стан перебування у безвихідному становищі фразеологізмом Kimdenyardim, kimden imdat? [52, c. 37], який був перекладений у В. Качули як «Від кого тепер чекати помочі?» [40, c. 181] та Ш. Дегерменджі як «Звідки чекати допомоги?» [53, с. 170].

Фразеологізм «kimden yardim kimden imdat» має значення «допомоги чекати немає від кого» [54, с. 37], а в зазначених вище перекладах бачимо метод калькування -- дослівний переклад фразеологізму з оригіналу тексту для доступного сприйняття читачем сенсу.

Фразеологізм eki aygini bir gizmaga soqmaq Ю. Болат використовує у реченні «^orbac/si oni asarmi, kesermi yoksa eki ayagini bir gizmaga soqip Sibirge aydarmi, -- neyapsa da aqqi bar» [55, c.37]. У перекладі В. Качули «Що вчинить з ним Аванес ага: скарає на горло, закує в каидани? Що б господар не вдіяв з ним -- він матиме рацію» [56, c. 181] опущена частина з фразеологізмом. Отже, приходимо до висновку, що перекладач не знайшов відповідний еквівалент. Слово «kesermi» також було опущено, що свідчить про використання перекладачем одного з прийомів художнього перекладу.

Ш. Дегерменджі у своєму перекладі, можна сказати, вирішила використати метод калькування, але якщо брати дослівно -- одягнути один чобіт на дві ноги -- то бачимо, що тут використано описовий метод без буквального перекладу. А господар його повісить, заріже або ноги в чоботи засуне і вижене в Сибір, що б не зробив -- має право [57, с. 170]. Фразеологізм eki ayaqni bir gizmaga soqmaq є дуже поширеним у використанні носіїв мови, та має значення «завдати кому- небудь якомога більше незручностей/шкоди».

У реченні Azmi ketken -- goqmi ketken, Kefege kelip kirgende ortaliqni koz qaranligi baglagan автор твору використовує дві фразеологічні конструкції у складі одного речення: 1) Azmi ketken -- goqmi ketken; 2) koz qaranligi baglagan.

В. Качула перекладає речення так: Довго чи ні ишов Асан, та коли дістався до міста Кефе и“наблизився до дому Аванеса аги, вже сутеніло [58, c. 181]. У перекладі Ш. Дегерменджі речення має такий вигляд: Довго чи швидко йшов, врешті, дістався до Феодосії/Кафи і все навколо покрилося чорною завісою [59, с. 170]. Аналізуючи переклад стійкого словосполучення Azmi ketken -- goqmi ketken, яке дослівно перекладається як «мало чи багато пройшов», можемо зробити висновок, що переклад В. Качули підібраний найвдаліше, якщо перекладати обертональним методом, то фразеологізм koz qaranligi baglagan, який був перекладений як: «вже сутеніло», а Ш. Дегерменджі у своєму перекладі замінила слово goqmi -- чи багато, переклавши його як «швидко» та фразеологізм koz qaranligi baglagan як «покрилося чорною завісою». Фразеологізм koz qaranligi baglagan використовується тоді, коли навколо становиться так темно, що нічого неможливо роздивитися і перекладається як «стало темно» (букв. «очі темрява зв'язала»).

...