Становлення інституту комерційної концесії в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

«Становлення інституту комерційної концесії в Україні»

Вступ

Актуальність теми дослідження. В останній час в Україні спостерігається зростання підприємницької активності, що стимулює все більшу кількість працездатного населення до відкриття свого власного бізнесу. Очевидно, що в даний час більш помітну роль в економіці країни став відігравати малий бізнес. При зростанні безробіття в країні усе більше політиків і економістів звертаються до малого бізнесу як джерела нових робочих місць. Проте, незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення і функціонування ринкової системи господарювання, він має свої слабкі сторони, пов'язані, перш за все, із фінансуванням.

Суб'єкти малого підприємництва, не маючи достатнього доступу до ринку капіталу, завжди відчувають нестачу фінансових ресурсів для розвитку справи і підтримки власного бізнесу. Самофінансування, у більшості випадків, залишається єдиним джерелом існування підприємств цієї сфери. Недостатність оборотного капіталу, дорогі кредитні кошти, жорстка конкуренція на ринку може спричинити їх банкрутство ще на етапі становлення бізнесу. Крім того, нерідко керівник малого підприємства, який добре обізнаний із власною справою, не завжди є фахівцем із комерційних та економічних питань. Значних додаткових коштів потребує постійне оновлення продукту виробництва, використання нового обладнання тощо. Причини, через які малий бізнес може бути неефективним, криються, в основному, в тому, що малі підприємства намагаються діяти самостійно, без залучення ресурсів фірм, що вже мають значне становище на ринку. Найчастіше, невміння організувати партнерські відносини, а також відсутність інвестицій приводять до краху малих підприємств у період їхнього становлення. Слід зазначити, що фінансові можливості самі по собі ще не можуть гарантувати успішного розвитку малих підприємств, однак існують численні нефінансові відносини підтримки, наприклад, надання допомоги ззовні у веденні бізнесу в певній сфері, що сприяє успішному росту малого підприємництва.

Крім того, для сучасного споживача не має великого значення чи виробляє продукт, що він отримує, одна компанія або група фірм. Стає важливим не хто робить товар, а як робить, але при цьому повинен бути збережений імідж виробника. Для представника малого бізнесу це положення має велике значення, тому що дає йому можливість ввійти в мережу великого підприємця. Потреби сучасної економіки в колективній діяльності визначають нові тенденції в партнерських відносинах. Усвідомлення необхідності партнерства в бізнесі, зростання вимог до оперативності дій компаній на ринку призвело до значного поширення мереж малих підприємств. Переваги партнерства малих і середніх фірм із великими пов'язані, насамперед, зі зменшенням підприємницьких ризиків.

Тому, в цей час, важливого значення набуває встановлення тісної взаємодії малого і великого підприємництва з метою розв'язання спільних проблем їх функціонування.

Такою формою організаційно - фінансової підтримки з боку великих підприємств, здатною сприяти залученню у малий бізнес великого кола осіб, які не мають можливості займатися підприємницькою діяльністю самостійно, без відповідної підтримки і навчання, є франчайзингова система. Саме вона є тією формою організації бізнесу, створеною світовою практикою, яка в комплексі з іншими ринковими структурами могла б відігравати вирішальну роль у стимулюванні розвитку малого бізнесу в Україні.

Франчайзинг є одним із сучасних видів партнерського бізнесу.

Фактичне використання відносин франчайзингу у вітчизняних умовах зажадало спеціального законодавчого оформлення цих відносин. Присвячена регулюванню цих відносин глава 76 ЦК України одержала назву «Комерційна концесія».

У світлі вищевикладеного, поява і подальший розвиток конструкції договору комерційної концесії в чинному законодавстві України має величезне значення для стимулювання залучення приватних інвестицій в економіку України.

1. Комерційна концесія (франчайзинг): світовий досвід та особливості становлення в Україні

1.1 Історичний аспект та сучасний стан становлення комерційної концесії (франчайзингу) як економіко - правового інституту

комерційний договір франчайзинг концесія

Дослідженням франчайзингу займається велика кількість науковців, юристів, економістів, серед них як українські, так і європейські вчені. Проте єдиного й чіткого визначення франчайзингу та його компонентів досі немає. Тому в літературі зустрічаються різні визначення цього явища.

Франчайзинг (фр. franchissage - пільга, привілей) - це спосіб здійснення підприємницької діяльності, а саме спосіб кооперування, при якому франчамйзер (продавець - відома фірма) передає франчайзім (покупцю - спеціально утвореній за участю франчайзера фірмі) право на використання своєї торгової марки, яка є важливою для бізнесу покупця, а також своє ноу-хау і який передбачає безперервне вливання необхідних активів у франчайзингові підприємства. У багатьох випадках франчайзер бере на себе і функцію постачання. У певному сенсі франчайзі та франчайзер діють майже як вертикально інтегрована фірма, оскільки сторони взаємозв'язані і кожна виробляє частину товарів або послуг, які у кінцевому рахунку потрапляють до споживачів.

М. Мельденсон вживає поняття синонімів - пільгове підприємництво і франчайзинг та визначає франчайзинг як метод продажу товарів та послуг, застосування якого є практично безмежне.

Ян Мюррей, англійській дослідник франчайзингу, визначає франчайзинг як певний формат, комплекс прав та обов'язків, - пакет, який франчайзинг продає власнику франшизи.

Французькі дослідники Ph. Laurent, G. Basset визначають франчайзинг як вертикальну асоційовану торгово - посередницьку структуру, що розподіляє працю між франчайзером та франчайзі.

Девід Зельд визначає франчайзинг як договір, згідно якого виробник чи одноосібний розповсюджувач товарів чи послуг, захищений товарним знаком, надає виключні права на поширення на даній території своєї продукції незалежним роздрібним продавцям в обмін на одержання від них роялті і збереження технології виробничих операцій.

Франчайзинг являється одним із найбільш поширеним каналів розповсюджування інноваційних знань, але цю інноваційність можна розглядати двояко. З одного боку, за умовами франчайзингового договору передаються знання, бізнес-концепції, інші нематеріальні активи, які носять інноваційний характер, а з іншого - франчайзинг сам по собі є інноваційним видом бізнесу.

Застосування франчайзингу в практиці міжнародного бізнесу. Порівняльний аналіз використання франчайзигу в завнішньоекономічній діяльності компаній різних країн.

Існують офіційні повідомлення про те, що франшиза використовується вже більш як у 80 країнах. Популярність франчайзингу пояснюється ефективністю і високою стійкістю бізнесу нових утворених підприємств. Так, за даними фірми «Mr. Doors Home Inc.» у США після п'яти років діяльності на ринку виживають 23% приватних підприємств, а після десяти років їх залишається лише 18%, водночас як серед підприємств, що працюють за системою франчайзингу, через п'ять років розпалається лише 8 підприємств із 100, а через десять років - 10 із 100. Варто розглянути роль франчайзингу в економіці окремих країн.

У США згідно з дослідженням, проведеним Naisbitt Group у 1985 р., галузеві експерти прогнозували, що продаж через франчайзингову систему досягне $ 438 млрд. у 1995 р. і $ 705 у 2000 р. До 2005 р. продажі досягнуть $ 1 трлн. і $ 1,3 трлн. до 2010 р. Як-що традиційно нефранчайзинговий бізнес, типу банківської справи, почне функціонувати на засадах франчайзингу, то ці цифри можуть бути значно більшими.

Причинами тривалого зростання франчайзингу в США за припущеннями фахівців є зростання особистого доходу, стабільність цін, високий рівень оптимізму споживачів) і вища конкуренція за частину ринку. Безумовно, також важливим чинником, що зробив внесок у розвиток франчайзингу, стала привабливість США для іноземних компаній. Особливо активно з'являлися на ринку США канадські, європейські та японські франчайзери зі своїми системами, що вже досягли успіху в цих країнах.

Підраховано, що у 1988 р. в США вже працювало 60 іноземних франчайзерів. Французька фірма «Пронуптиа» (Pronuptia), що спеціалізується на весільних вбраннях, англійські фірми «Уим-пиз» (Wimpys) і «Бсйк Зн Тейк» (Bake N Take), німецька «Вінер-вальд» (Wienerwald), що займається продуктами харчування, були у США серед перших і найуспішніших у цій галузі.

Американські франчайзери досягли такого самого успіху в іноземних країнах. «Бургер Кінг» (Burger King), «Хардиз» (Hardees), «Холідей Инн» (Holiday Inn), «Хоуард Джонсоне» (Howard Johnsons), «Баскін-Роббинс» (Baskin-Robbins), «Мейнеке Дискаунт Ма-флерс» (Meineke Discount Mufflers), «Грейт Америкен Куки» (Great American Cookie) - це американські франшизи, куплені неамериканськими фірмами.

Кількість американських франчайзерів, які працюють за кордоном, практично збільшилася втричі порівняно з 1971 р.

У 1988 р. було 374 франчайзери із США, які працювали за кордоном, з більш ніж 35 тис. торгових точок. Майже 225 з усіх опитаних франчайзерів виявили бажання розширюватися на іноземні ринки. У 1989 р. 19,9% усіх американських франчайзерів володіли іноземними франшизами.

У 1995 р. 34% річного продажу забезпечувалось завдяки франчайзингу, що здійснювався через 500 тис. підприємств із загальним річним прибутком у $ 640 млрд. США.

Безумовно, найшвидшою формою франчайзингу є франчайзинг бізнес-формату. Швидкий ріст (бум) франчайзингу бізнес-формату є результатом головним чином двох тенденцій, що проявилися одночасне. Перша - зміщення в економіці США від виробництва товарів до надання послуг. Це створило середовище, що стимулює розвиток франчайзингу в сфері послуг, особливо тих, що відповідають сучасному стилю життя. Зокрема, послуги, що задовольняють потреби працюючих жінок, легко перейшли у франчайзингову форму. Друга тенденція - більша кількість покупців франшиз виявили, що франчайзинг бізнес-формату створює для них можливість стати підприємцями без ризику, який, як правило, тісно пов'язаній із заснуванням бізнесу. Чинником, що стимулює потенційних ділових людей займатися франчайзингом, є перевірений часом франчайзинговий формат сам по собі, що дозволяє франчайзі купувати знання у компанії-засновника. Оскільки франчайзер має перевірену часом і діючу формулу успіху, то франчайзі може ввійти у бізнес із значно меншими фінансовими вкладеннями, ніж він потребував би у разі незалежної діяльності.

На початку 90_х років спеціалістами очікувалося, що у 2002 р. буде 393 тис. (близько 75%) торгових точок, що працюють па основі франчайзингу бізнес-формату. Ресторани є найбільшою категорією серед різноманітних типів франщиз бізнес-формату як за показником кількості торгових точок (102,135), так і за об'ємом виручки ($ 76,5 млрд.).

Бензозаправні станції є найбільшою категорією франщиз товарів і торгових марок з прогнозованою кількістю торгових точок у 11 700 одиниць у 2003 р. Очікувалося зростання об'ємів продаж через франшизн бізнес-формату. У даний час американський франчайзинг охоплює практично всі види бізнесу - від автомобільних перевезень, будівництва, до садових послуг, торгівлі й освіти. Проте, за даними FRANDATA Corporation, п'ятірка найбільш зайнятих франчайзингом підсекторів бізнесу виглядає у такий спосіб: ресторани «фаст-фудів» (у т. ч. морозиво і десерти) - 18% усього франчайзингу, роздрібна торгівля (у т.ч. продукти харчування) - 14%, надання послуг (у т. ч. спортивних і туристичних) - 12%, автомобільні перевезення й обслуговування - 8%, будівництво - 7%.

У Канаді франчайаинговий ринок багато у чому віддзеркалює еволюцію франчайзингу в США. У 1990 р. обсяги роздрібних продажів через франшизи в Канаді перевищили $ 48 млрд. (CDN) або близько 45% загального обсягу роздрібного продажу. Понад 50% цих продаж були здійснені через франчайзинг бізнес-формату та інші «нетрадиційні» форми франчайзингу.

У 1987 р. близько 1 тис. франчайзерів, які працювали у Канаді і володіли близько 45 тис. торговельних точок, здійснили об'єми продаж на ріпні $ 61 млрд. (CDN). Щорічне зростання франчайзингової системи Канади становило 20% у 1985 р., 25% у 1986 р. і очікувалося подальше зростання в наступні роки.

Близько половину франшиз бізнес-формагу в Канаді є власністю іноземних компаній, переважна більшість яких із США. Можливо завдяки географічній близькості та культурним подібностям Канада за зовнішніми ознаками є звичним ринком для експансії американських франшиз.

Міністерство торгівлі США зазначало, що 29% усіх американських іноземних франшиз були розміщені в Канаді, загальною кількістю 237 франчайзерів, що володіли 9 031 торговою точкою. Це відповідає близько 40% усіх іноземних франшиз торговельних точок США, розміщених у Канаді. Франчайзери з інших країн, зокрема, з Франції, Австралії, Великобританії, також проникають на ринок Канади швидкими темпами.

У Франції - серці європейського франчайзингу, в 1971 р. було зареєстровано всього 34 франчайзингові мережі, у 1977 р. ця цифра зросла до 108, з 7 500 торговими точками. У 1988 р. було відзначено існування близько 675 франчайзерів, які володіли близько ЗО тис. торгових точок. Франчайзинг забезпечив працевлаштування близько 150 тис. осіб. Об'єми продаж через франчайзингову систему в 1990 р. перевищили $ 16 млрд. або близько 5% загальних роздрібних продаж у Франції. Французи охоплюють близько 40% усього європейського франчайзингового ринку, ємність якого оцінюється у $ 32 - 35 млрд. За даними французького економіста Іва Бернара, сьогодні в ЄС більше 6% роздрібної торгівлі виконується через франшизи.

На відміну від деяких своїх сусідів, Франції характерне домінування національних франчайзингових операторів. Лише 5% торгових точок представлені іноземними франчайзерами.

Франшизам, які займаються продажем одягу І взуття (близько 25% ринку), характерна найбільша величина річного приросту в усьому роздрібному франчайзингу. Продукти харчування, меблі і побутові прилади також займають значну долю франчайзингових роздрібних продаж, 15 і 20% відповідно. Решта 40% ринку належить послугам (25,5%), будівництву (7,5%) і готельному та ресторанному бізнесу (7%).

У Великобританії розвиток франчайзингу прискорився після заснування у 1977 р. Британської франчайзингової асоціації (BFA). Ринок франшиз Великобританії має стабільну основу та позитивно оцінюється урядом, засобами масової інформації та громадськістю в цілому. Згідно із статистичними даними у Великобританії в даний час діє більше 540 франчайзерів з 52 тис. торгових точок. Більшість британських франчайзерів почали свою діяльність після 1982 р. Найбільшими секторами британського ринку франшиз за об'ємом продаж були: 1) продаж меблів, домашніх зручностей та експлуатаційного обладнання; 2) товари та послуги для відпочинку; 3) швидке харчування. За кількістю торгових точок на першому місці - ресторани швидкого харчування у кількості 1 898 одиниць.

Фактична кількість американських франчайзерів у Великобританії значно менша від кількості вітчизняних (британських) франчайзерів. У Великобританії на ринку переважає франчайзинг послуг. так як і в США, де призвело до появи деяких оригіналь-них і інноваційних ідей, таких як чистка килимів, дитячі ігрові центри, побутове обслуговування.

В Японії загалом виділяються три основні категорії японських франшиз: 1) поділ (продаж) товарів. 2) послуги харчування, 3) надання інших послуг. Японія виявилася досить привабливою для американських франчайзерів у їх пошуку ринків збуту та стала другим найбільшим закордонним ринком для американських франчайзерів після Канади. У 1999 р. в Японії загалом працювало 69 франчайзерів, які володіли 7 366 торговими точками, 72% з яких належали до другої категорії - послуги харчування.

В Італії у 1998 р. працювало 300 франчайзерів, які оперували 17 500 франшизами. Протягом того самого періоду валові об'єми продаж перевищили $ 4,1 млрд. Італійський франчайзинговий ринок характеризується пропорційним поширенням як іноземних, так і національних франчайзерів, які здебільшого орієнтуються на сферу розподілу продукції (продаж).

У Голландії франчайзинг також виявився динамічною силою в економіці. У 1997 р. в Голландії галічувалося 289 франчайзерів, які оперували 11 252 торговими точками в країні, і сукупні об'єми франчайзингових продаж були у межах $ 5,8 млрд. Провідною формою франчайзингу в Голландії є франшизи на розподіл продукції (продаж); на другому місці - франшизи сфери послуг. Хоча існує тенденція до зростання присутності в країні іноземних франшиз, на ринку все ще домінують національні оператори.

В Іспанії франчайзинг переживає період розвитку. Іспанський ринок франшиз складається з торгівлі товарами зі значним домінуванням одягу і продуктів харчування. Сфера послуг лише починає розвиватися. Франчайзинговий ринок Іспанії є досить перспетивним для національних та іноземних франчайзерів у зв'язку з тим, що багато регіонів Іспанії запровадили матеріальні заохочення для розвитку підприємництва.

Перспективи франчайзингового бізнесу є джерелом великої зацікавленості з боку підприємців до створення нових підприємств франчайзингу та фрачайзішгових мереж. Але для їх практичної реалізації потрібен значний досвід, конкурентоспроможність інновацій та інтелектуальної власності, значні витрати та інші чинники. Згідно зі статистикою у 1979-1996 рр. невдача спіткала 85% від загальної кількості франчайзерів з 1300 фірм, що виходили на ринок.

Аналіз досвіду діяльності франчайзингу в США свідчить, що на успіх франчайзингових мереж найбільшою мірою впливають:

- легітимність франчайзингової мережі, включаючи її рейтингованість у ведучих ділових виданнях, що полегшує новим, фірмам доступ до ресурсів франчайзингу, залучає покупців, дозволяє відповідати на конкурентні виклики і формує в суспільстві уявлення про надійність франчайзерів;

- вік франчайзингової мережі, який із збільшенням зменшує імовірність провалу франчайзингу;

- масштаб діяльності франчайзингової мережі, який при значному рівні знижує імовірність провалу нового франчайзингового проекту;

- зовнішня сертифікація, що зменшує імовірність невдачі розгортання нової франчайзингової мережі;

- існування законодавства про розірвання контракту є підставою того, що франчайзипгові мережі, здебільшого піддаються невдачам, якщо вони інтенсивніше використовують повне володіння дочірніми організаціями, а не покладаються на франчайзингових агентів;

- існування системи реєстрації сприяє меншій імовірності невдачі франчайзингових мереж, якщо вони підтримують відносно низьку капіталізацію агентських фірм;

- підтримка франчайзерами відносно більшої долі франчайзингових одиниць у порівнянні з власними дочірніми компаніями.

Переваги франчайзингу протягом останніх років сприяли підвищеному інтересу до нього у багатьох країнах, які до того часу не мали з ним справи, включаючи, наприклад, Тайвань, Сінгапур, Аргентину, Бразилію, Швецію І Данію. Нещодавно, зі зміною ставлення уряду Мексики до франчайзингу, що призвело до лібералізації законів, які впливають на франчайзинг, ця країна стала центральним об'єктом інтересу для багатьох північноамериканських франчайзерів.

З метою подальшого розвитку франчайзингу в 1960 р. було створено Міжнародну асоціацію франчайзингу (IFA - International Franchise Association). Її програми створюються з освітньою метою для тих людей, які розробляють публічну політику, щоб надати нову інформацію про зміни у франчайзинговому співтоваристві за допомогою освітніх програм, щорічних конференцій, симпозіумів з питань законодавства та регіональних і локальних «круглих столів». Асоціація видає журнал «Світ франчайзингу», ресурсну книгу постачальника, бюлетень «Інсайдер», путівник щодо франчайзингової діяльності та надає веб-ресурс як своїм теперішнім, так і потенційним членам. Аналогічною установою є Європейська асоціація франчайзингу.

Розвиток франчайзингу в Україні. Застосування франчайзигу українськими компаніями

Сучасний процес становлення і розвитку малого бізнесу відбувається в умовах різкого обмеження фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів, а також відсутності дієвої системи фінансування, кредитування і страхування підприємницької діяльності, то важливого значення набуває встановлення тісної взаємодії малого і великого підприємництва з метою розв'язання спільних проблем їх функціонування.

Такою формою фінансової підтримки з боку великих підприємств є франчайзингова система. Саме вона є тією формою організації бізнесу, виробленою світовою практикою, яка в комплексі з іншими ринковими структурами могла б стимулювати розвиток малого бізнесу в Україні [4].

В даний час розвиток Українського підприємництва, у першу чергу малого, ускладнений підвищеними комерційними ризиками. Реалізація сучасних бізнес-проектів жадає від підприємця широких знань в області керування, маркетингу, реклами й вміння враховувати особливості проекту. Відпрацьовування ефективної схеми і методів діловодства в кожнім конкретному випадку вимагають великих витрат часу і коштів.

Організація підприємства на умовах франшизи значно знижує підприємницькій ризик, тому що в цьому випадку відбувається використання уже відпрацьованого бізнесу, що довів свою ефективність. Таким чином, розвиток франчайзингу може виявитися однією з найбільш ефективних форм підтримки підприємництва, одним з можливих рішень важливої державної задачі.

За оцінками Міністерства економіки України, на сьогодні в Україні підписано більше вісімдесяти франчайзингових контрактів, третина яких стосується ринку нафтопродуктів, ще чверть системи fast food. Найбільші франчайзори - Мак Дональдс, «Кодак», «Фуджі», «Білла», «Баскин & Робіне», «Альянс», «Швидко», «Ростикс», «XXI століття», «Uno momento» та ряд ін. Франчайзинг дедалі ширше використовується при створенні технічних станцій обслуговування автомобілів, наприклад: ЗАЗ-Деу, автозаправних станцій, наприклад: «ТНК-Україна», «Лукойл-Україна», магазинів автомобільних товарів та аксесуарів, мережа магазинів АТЛ, салонів краси, які іноді працюють не лише під торговою маркою, що створена для салонів краси, а й під торговою маркою, відомою споживачу. Як приклад можна навести торговельну марку «Тіко», що використовується для автозаправок, супермаркетів та салонів краси, продажу товарів за каталогами. На сьогодні цей вид підприємницької діяльності використовується при розповсюдженні товарів з відомих каталогів «Отто», «Квеллі» та ін. Успішно розвивають франчайзингову мережу в Україні також фірма «SPAR», російська фірма «1С» і українські підприємства ТОВ «Торгова марка Піцца Челентано» та Асоціація «МакСмак» (до речі, перші в Україні франчайзингові фаст-фуди)

Франчайзингові мережі в Україні

Сегмент	Кількість галузей	Кількість брендів	Кількість франчайзингів	Кількість підприємств
Харчування	14	124	44	576
Виробництво	5	15	7	73
Торгівля	30	568	132	8 664
Послуги для бізнесу	6	46	11	245
Послуги споживачам	17	129	38	3 922
Інформація	7	51	9	40
Загалом	79	933	241	13 520

В Україні 29 грудня 2001 р. розпочала свою діяльність Асоціація роботодавців у галузі франчайзингу. Завдання цієї організації - представляти інтереси підприємців та їх операторів, які використовують франчайзингові договори у державних установах, надавати їм практичну допомогу при організації та просуванні на ринку. Одночасно з активною діяльністю на національних теренах Асоціація налагоджує зв'язки з іноземними та міжнародними асоціаціями, вивчає досвід інших країн у франчайзинговій діяльності та нормативні засади останньої.

За даними Української асоціації франчайзингу станом на жовтень 2007 року в Україні нараховувалось 190 франчайзингових компаній, що співробітничали з більш ніж 2 тис. франчайзі. В галузевому розрізі або за сегментами ринку маємо такі дані: 25% франчайзингових підприємств - це підприємства громадського харчування (фаст-фуди, ресторани); 20% - підприємства роздрібної торгівлі як продовольчими, так і непродовольчими товарами; 12% - підприємства сфери послуг мобільний зв'язок, перукарні, хімчистки, спортклуби, турагенства); 8% - АЗС; 35% - підприємства інших сфер.

Серед франчайзингового бізнесу найбільше мереж працюють саме у торгівлі - більші половина всіх франчайзингових мереж. На другому місці - ресторанне господарство - близько 20% всіх мереж. Пізніше - сектор послуг - 15%. Але тут варто також зауважити - серед франчайзерів, про які говорилося вище, часто є такі що заявили про розвиток по франчайзингу, або ж мають підготовлений франчайзинговий пакет, але франшизу не продають, та партнерів-франчайзі не залучають, або ж відкрили одну чи кілька франчайзингових точок, але більше розвитку мережі не планують.

Із всіх мережевих брендів на Україні - 45% - це торгові марки що походять з-за кордону (Додаток 2). Лідером по кількості торгових марок є Росія, яка має їх більше 100 (дані Української асоціації франчайзингу). Друге місце, по кількості мережевих брендів має Німеччина (50 торгових марок). Також бренди з Італії, Франції, США присутні на українському ринку. Однак зазвичай такі закордонні фірми в Україні відкривають обмежену кількість власних пунктів продажу, і зазвичай лише в найбільших містах. [24]

Найпопулярніші франчайзери в Україні за підсумками 2006 року

Заклади громадського харчування ТОВ «Системи швидкого харчування»:

Піца Челентано - 69 точок, з них 57 працюють за франчайзингом;

Картопляна Хата - 33 точки, з них 31 - за франчайзингом;

«Блинок» - 26 точок, з них 14 - за франчайзингом;

Пан Піца - 16 точок, з них 4 - за франчайзингом

Торгівля

Arber. Gregory Arber - 28 точок, з них 5 працюють за франчайзингом;

DiaWest. Комп'ютерний світ - 40 точок, з них 5 - за франчайзингом;

Джинси Суперціна - 100 точок, з них 40 - за франчайзингом;

Будинок кави - 32 точки, з них 32 - за франчайзингом

Послуги

Liqui Moly. «Авторизований сервіс» - 170 точок, з них 4 працюють за

франчайзингом;

Галопом по європах - 28 точок, з них 28 - за франчайзингом;

Ун Моменто - 11 точок, з них 4 - за франчайзингом

(За даними третього видання каталогу франшиз 2006 р., укладеного UCMGroup і Асоціацією франчайзингу). [22]

Перспективи поширення франчайзигу в Україні

В сучасних умовах посилення конкуренції на внутрішніх ринках та обмеженості фінансових можливостей для підприємств важливим та ефективним кроком є використання франчайзингових відносин. Це пояснюється тим, що основою ринкової економіки, з одного боку, є великі підприємства, які надають їй стабільності й керованості, визначають рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, з другого малий бізнес, який формує конкурентне середовище, характеризується високою мобільністю та забезпечує самостійність підприємницької ініціативи. Для економіки України останнім часом характерна активізація саме малого бізнесу.

Незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення і функціонування ринкової економічної системи, він має свої слабкі сторони, пов'язані насамперед із фінансуванням. Тому одним із шляхів вирішення даної проблеми є розвиток франчайзингу в Україні.

Однак існує ряд проблем, що стримують розвиток франчайзингу. Основні з них можна класифікувати по причинам їх виникнення: економічні, організаційно-правові, соціально-психологічні:

- економічні проблеми: нестабільність розвитку економіки України; відсутність у потенційних франчайзі необхідного стартового капіталу для входження в франчайзингову систему; складність отримання кредитів для створення стартового капіталу;

- організаційно-правові проблеми: практично повна відсутність правового забезпечення франчайзингу в Україні;

- соціально-психологічні проблеми: відсутність вітчизняного досвіду в цій сфері; відсутність поваги до інтелектуальної власності; боязнь франчайзі загубіть самостійність та особисте «обличчя» підприємця та менеджера, відсутність навчальних та консультативних центрів по франчайзингу.

Комплексне вирішення економічних, організаційно-правових, соціально-психологічних та навчальних проблем дасть змогу вільного розвитку франчайзингу на теренах України.

Український ринок є доволі цікавим для іноземних інвесторів із-за кваліфікованої робочої сили, відносно низьких витрат на роботу та рекламу, розумних цін на нерухомість та ріст ринкового попиту, тому сьогодні багато закордонних компаній воліють забезпечувати присутність на українському ринку власними силами, вкладаючи значні засоби в нове будівництво і здобуваючи функціонуючі об'єкти (як правило, торгової нерухомості), чи виступаючи орендарем відповідних приміщень. Однак в останні роки міжнародні компанії починають виявляти значну зацікавленість до співробітництва з українськими партнерами на основі фpaнчaйзингу, при якому більша частина капітальних витрат здійснюється місцевою стороною. Вітчизняні бізнесмени зі своєї сторони також приходять до усвідомлення всіх переваг використання відомої торгової марки і відпрацьованої технології ведення бізнесу міжнародних компаній. Все частіше з'являються успішні приклади використання комерційної концесії в Україні. В свою чергу і в економічному середовищі України відбуваються позитивні зміни: задоволення потреби споживачів у тих видах якісних товарів та послуг, які раніше не задовольнялись; зростання рівня зайнятості населення через створення додаткових робочих місць; якісні зміни у кадровому потенціалі; збільшення ВВП через зростання кількості прибуткових підприємств. В цілому слід відмітити і зміни, що відбуваються в бізнесі: поліпшується якість франшизних умов, технології стають сильними та комерційно вигідними, виникає все більше позитивних прикладів застосування франчайзингу.

Як показують дослідження, приблизно половина з зареєстрованих в Україні підприємств малого бізнесу так і не змогли розгорнути свою діяльність через брак стартового капіталу. Очевидно, що франчайзі прийдеться зіштовхнутися з тими ж проблемами, що й іншим дрібним підприємцям. Відсутність власних засобів, стримувала і буде стримувати успішний розвиток франшизних підприємств, але є підстави думати, що завдяки специфічним особливостям франчайзингу ринок альтернативного фінансування в даний момент для них більш сприятливий. На жаль, на підтримку з боку франчайзерів вітчизняним підприємцям поки розраховувати не приходиться. Така позиція заснована на нестабільності українського інвестиційного ринку і закордонні франчайзери побоюються ризикувати, не маючи надійних гарантій.

Проте, незважаючи на наявність окремих гальмуючих факторів, франчайзинг в Україні вже успішно розвивається. Усе більше підприємниці в звертається до використання цієї ефективної форми ведення бізнесу. Однак значення його для української економіки переоцінити складно: для франчайзера - це один з найшвидших і ефективних способів створення нових незалежних підприємств, об'єднаних у єдину систему, для франчайзі - розвивати свій власний бізнес на базі перевіреної бізнесу-моделі, а для держави - ефективний інструмент підтримки малого й індивідуального підприємництва, а отже, і розвитку всієї української економіки.

У франчайзингу в Україні велике майбутнє, а може, вірніше сказати, що франчайзинг для України - це майбутнє і реальна можливість підняти економіку країни. Франчайзинг повинен бути резервом розвитку дрібних і спільних підприємств, які займаються розробкою та виробничим втіленням продукції інноваційного характеру. Крім того, доцільним є розвиток франчайзингу у сфері послуг, пов'язаних з обстеженням наявного на виробництві технологічного обладнання та вибором найбільш раціонального методу його заміни або модернізації; охорони здоров'я, передусім надання допомоги у зонах екологічних катастроф та при роботі у шкідливих і екстремальних умовах.

Ситуація, що склалася на ринку на сьогоднішній день, дозволяє з в певністю говорити про те, що в даний період спостерігається прискорений ріст бізнес - технології франчайзингу на українському ринку товарів та послуг. Максимально ефективному розвитку франчайзингу на ринку сприяє створена інфраструктура, яка забезпечує консультування суб'єктів франчайзингу, так і рекламує франчайзинг в якості ефективного метода ведення бізнесу. Основна роль цієї роботи лежить на асоціації розвитку франчайзингу в Україні (АРФУ), яка постійно проводить конференції та семінари з метою створення позитивного інформаційного середовища для сприяння розвитку франчайзингу в Україні.

1.2 Види, моделі та принципи організації франчайзингової форми бізнесу

Франчайзер (франшизіар) - це компанія, що видає ліцензію або передає в право користування свій товарний знак, ноу-хау й операційні системи. Франчайзер створює успішний продукт чи послуги, наприклад, особливий стиль роботи ресторану швидкого харчування. Франчайзер досліджує, і розвиває бізнес, витрачає гроші на просування бізнесу, створює гарну репутацію і пізнаваний імідж (так званий «бренднейм»). Після того, як компанія довела працездатність своєї бізнес концепції й успішну відтворюваність цього бізнесу, вона може почати пропонувати підприємцям, що хочуть повторити подібний успіх, купити її франшизу

Франчайзі (франшизіат) - це людина або компанія, що купує у франчайзера можливість навчання і отримання допомоги при створенні бізнесу і виплачує сервісну плату (роялті) за використання товарного знаку, ноу-хау і системи ведення робіт франчайзера. Франчайзі сам оплачує витрати на створення бізнесу. Дуже часто франчайзер надає дуже вигідні знижки на важливі постачання (матеріали, видаткові кошти). Ці знижки завжди дають можливість франчайзі купувати продукти у франчайзера по більш вигідній ціні й у такий спосіб це коштує дешевше, ніж розвивати бізнес без франчайзера. Франчайзі робить первісний внесок за допомогу по створенню і відкриттю бізнесу. Франчайзі приймає на себе обов'язок виплачувати щомісячні внески за право користування торговим знаком і бізнес системою, за підтримку, навчання і консалтінг, що надаються франчайзером. [6].

Франшиза - це повна бізнес система, яку франчайзер продає франчайзі. Іншою назвою для подібної системи служить франчайзінговий пакет, що зазвичай включає посібники по веденню робіт і інші важливі матеріали, що належать франчайзеру.

Для компаній франчайзинг - це спосіб поширення бізнесу. Для підприємців франчайзинг - це один з шляхів стати власником бізнесу. На зростаючих ринках, таких як Україна, франчайзинг є швидким способом навчання підприємців практичним стандартам, що необхідні, щоб вести прибутковий бізнес. Існують різноманітні форми франчайзингу. Вибір франчайзингу залежить: від виду господарської діяльності; стабільності франчайзера і його місця на ринку товарів і послуг; особливостей ринку місцевого франчайзі. Виділяють три основних види франчайзингу - товарний франчайзинг, виробничий і діловий.

Товарний франчайзинг іноді називають «франчайзинг продукту (торгового імені)». Це франчайзинг у сфері торгівлі на продаж готового товару. У товарному франчайзингу франчайзером зазвичай є виробник, що продає продукт чи напівфабрикат дилеру-франчайзі. Останній здійснює передпродажне і післяпродажне обслуговування покупців продукції франчайзера і відмовляється від продажу товарів конкурентів. Це правило є істотним змістом взаємин партнерів - франчайзера і франчайзі-дилера.

Цей вид діяльності, спрямований на придбання у ведучої компанії права на продаж товарів з її торговою маркою. У цьому випадку франчайзі купує у франчайзера товари і після цього перепродає їх від імені франчайзера. В окремих випадках ведуча компанія має відношення і до оплати гарантійних послуг, відшкодуванню витрат на спільну рекламу. Як правило, для товарного франчайзингу характерна вузька спеціалізація франчайзі на реалізації одного виду товарів і послуг. [6].

Другим видом франчайзингу є виробничий франчайзинг. Цей вид франчайзингу найбільш широко представлений у виробництві безалкогольних напоїв. Кожен з місцевих чи регіональних розливальних і пакувальних заводів є франчайзі від основної компанії. Coca Cola, Pepsi, і інші продають концентрати та інші продукти, необхідні для виробництва місцевим розливальним компаніям, що потім змішують концентрати з іншими складовими продуктами і розливають у пляшки чи банки для розповсюдження по місцевих дилерах.

Третім видом франчайзингу є діловий франчайзинг, який ще називають «франчайзинг бізнес-формату». При цьому франчайзер продає ліцензію приватним особам чи іншим компаніям на право відкриття магазинів, кіосків, або цілих груп магазинів для продажу покупцям набору продуктів і послуг під ім'ям франчайзера.

Поряд з основними видами можна відмітити корпоративний та конверсійний види франчайзингу.

Корпоративний франчайзинг - сучасна форма організації франшизного бізнесу, при якій франшизопоотримувач оперує не окремим підприємством, а мережею франшизных підприємств із використанням найманих менеджерів.

Конверсійний франчайзинг - спосіб розширення франшизной мережі, при якому діюче самостійне підприємство переходить на роботу за договором франчайзингу і приєднується до системи франшизних підприємств, що працюють під контролем одного франшизоотримувача.

Франчайзинговий договір, франшизна угода, або франшиза визначає правові і ділові відносини між суб'єктами франчайзингу, за якими франчайзер, що має розроблену систему ведення певної діяльності, дозволяє франчайзі використовувати цю систему відповідно до вимог франчайзера в обмін на винагороду (компенсацію). Взаємовідносини є довгостроковими, тому що франчайзі працює відповідно до вироблених стандартів і практики, якими керує франчайзер, при його постійному сприянні та підтримці (додаток 1).

Однією з головних умов успішного поширення франчайзингу є поєднання у ньому глибоких знань, досвіду та стійкого фінансового стану франчайзера - організатора справ, власника генеральної ліцензії, «ноу-хау» або патенту, головного консультанта і досвідченого постачальника продуктів, матеріалів, сировини, обладнання, технології, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, та франчайзі - енергійного підприємця, менеджера, діяльність якого є повністю самостійною, але його підприємство функціонує не як відокремлений суб'єкт правовідносин, а як частина єдиного комплексу, що об'єднаний франчайзером, який є власником нематеріальних активів підприємства, що належить франчайзі. [6].

Серед переваг участі у франчайзингових відносинах порівняно із самостійною підприємницькою діяльністю можна виділити:

- готову нішу на ринку, що дозволяє в короткі терміни розгорнути прибуткову діяльність, а також забезпечує високу ймовірність отримання прибутків у заплановані строки (досягається завдяки використанню франчайзі торговельної марки, торговельного знака, логотипів, фірмового стилю франчайзера);

- зменшення комерційних ризиків завдяки доступу до випробуваних на практиці технологічних секретів виробництва (торгівлі), відпрацьованих методів ведення підприємницької діяльності франчайзера;

- високу ефективність використання коштів завдяки уникненню стадії «спроб та помилок», яку проходять власники створюваних підприємств при виборі обладнання, постачальників сировини і матеріалів, системи збуту, методів ведення бізнесу;

- перенесення турботи про удосконалення технологій виробництва продукції чи надання послуг, методів ведення підприємницької діяльності на франчайзера, який зобов'язаний інформувати своїх франчайзі про всі нововведення без вимог щодо зміни величини роялті на час дії договору франчайзингу;

- кращі можливості ведення переговорного процесу (банки, лізингові компанії, інші фінансово-кредитні організації більш охоче співпрацюють з операторами франчайзингової системи, ніж з незалежними суб'єктами господарювання; це пов'язано з тим, що франчайзер може виступати як фінансовий гарант для франчайзі своєї системи, та й статистика щодо рентабельності суб'єктів підприємницької діяльності свідчить на користь франчайзингових підприємств порівняно з незалежними малими та середніми підприємствами);

- можливість придбання на пільгових умовах матеріалів, сировини, комплектувальних, обладнання у постачальників (при розвитку франчайзингової системи франчайзер може диктувати постачальникам ціни та умови поставки, тим самим зменшуючи собівартість бізнесу);

- використання результатів широкомасштабних рекламних кампаній франчайзера за помірну плату (витрати франчайзі на рекламні заходи обмежуються незначними відрахуваннями в централізований рекламний фонд франчайзингової системи);

- низька ймовірність банкрутства завдяки уникненню помилок, яких зазвичай припускаються і на виправлення яких витрачають багато часу та ресурсів незалежні підприємці протягом перших років ведення діяльності (досягається внаслідок постійної методичної, технологічної, інформаційної підтримки і контролю за діяльністю франчайзі з боку франчайзера);

- спрощення ведення підприємницької діяльності завдяки оперативній підтримці менеджерів франчайзера у вигляді консультацій, навчальних курсів, аналізу діяльності тощо;

- можливість своєчасного виявлення і подолання негативних тенденцій (досвідчений франчайзер раніше за франчайзі помітить труднощі і надасть останньому рекомендації для їх подолання і уникнення у майбутньому);

- можливість навчитися ефективних методів управління підприємницькою діяльністю, підвищити свій професіоналізм, компетентність. [27].

Недоліками франчайзингу, які повинні бути враховані потенційним франчайзі, є:

- залежність успіху діяльності франчайзі від репутації торговельної марки франчайзера, іншими словами, від результатів діяльності всіх учасників франчайзингової системи;

- ризик невідповідності методів ведення підприємницької діяльності, технологій франчайзера умовам господарювання, соціально-культурним обставинам регіону функціонування підприємства франчайзі;

- ризик настання непідвладних франчайзі подій, що негативно вплинуть на його діяльність (наприклад, неплатоспроможність чи банкрутство франчайзера, дії інших франчайзі, які спричиняють негативні наслідки для всієї франчайзингової системи);

- обмеженість самостійності, підприємницької ініціативи франчайзі (встановлені стандарти та критерії франчайзингової системи, а також контроль з боку франчайзера залишають мало простору для самовираження у бізнесі);

- ризик невідповідності спрямованості і цілей рекламних кампаній франчайзера особливостям регіону діяльності франчайзі, необхідність відрахувань до централізованого рекламного фонду незалежно від фактичної віддачі, яку отримує франчайзі від рекламної кампанії франчайзера;

- зниження сукупного доходу франчайзі від ведення діяльності, зумовлене необхідністю сплати франчайзингових платежів на користь франчайзера (початкового внеску та періодичних відрахувань (роялті);

- неможливість виходу з бізнесу (наприклад, у разі зміни економічної кон'юнктури, динаміки та структури попиту тощо) до закінчення терміну дії франчайзингової угоди без істотних матеріальних втрат;

- обмеження територіальної експансії франчайзі закріпленою за ним у договорі територією. [27].

Франчайзинг - свого роду симбіоз «великого» і «малого» бізнесу. Таке з'єднання являє собою союз, де з однієї сторони є енергія і зобов'язання окремого підприємця, а з іншої сторони є ресурси, комерційна міць і величезний досвід великої компанії. Якщо все це з'єднати, то ми одержимо енергію, відповідальність, силу, ресурси і досвід - виграшну комбінацію з величезними шансами на успіх! Підприємці усього світу знають франчайзинг як безпечний спосіб, щоб:

Допомагати людині вести бізнес самостійно, але не бути в ньому самотнім;

Допомагати компаніям ефективно розширюватися, не несучи великих витрат на створення і підтримку масивного адміністративного комплексу і не випробуючи труднощів у керуванні широкою мережею корпоративних підприємств;

Допомогти компаніям перетворити свою існуючу мережу в ефективно працюючий, сильний бізнес, у якому працюють віддані справі люди.

Франчайзер (франшизіар) - це компанія, що видає ліцензію або передає в право користування свій товарний знак, ноу-хау й операційні системи. Франчайзер створює успішний продукт чи послуги, наприклад, особливий стиль роботи ресторану швидкого харчування. Франчайзер досліджує, і розвиває бізнес, витрачає гроші на просування бізнесу, створює гарну репутацію і пізнаваний імідж (так званий «бренднейм»). Після того, як компанія довела працездатність своєї бізнес концепції й успішну відтворюваність цього бізнесу, вона може почати пропонувати підприємцям, що хочуть повторити подібний успіх, купити її франшизу.

Франчайзі (франшизіат) - це людина або компанія, що купує у франчайзера можливість навчання і отримання допомоги при створенні бізнесу і виплачує сервісну плату (роялті) за використання товарного знаку, ноу-хау і системи ведення робіт франчайзера. Франчайзі сам оплачує витрати на створення бізнесу. Дуже часто франчайзер надає дуже вигідні знижки на важливі постачання (матеріали, видаткові кошти). Ці знижки завжди дають можливість франчайзі купувати продукти у франчайзера по більш вигідній ціні й у такий спосіб це коштує дешевше, ніж розвивати бізнес без франчайзера. Франчайзі робить первісний внесок за допомогу по створенню і відкриттю бізнесу. Франчайзі приймає на себе обов'язок виплачувати щомісячні внески за право користування торговим знаком і бізнес системою, за підтримку, навчання і консалтінг, що надаються франчайзером.

Франшиза - це повна бізнес - система, яку франчайзер продає франчайзі. Іншою назвою для подібної системи служить франчайзінговий пакет, що зазвичай включає посібники по веденню робіт і інші важливі матеріали, що належать франчайзеру.

Будь-який вид бізнесу можна перетворити у франшизу. Міжнародна Асоціація Франчайзингу виділяє 70 галузей господарства, у яких можна використовувати методи франчайзингу. Повне їх перерахування не має сенсу, але можна зрозуміти ширину застосовності франчайзингу з наступної вибірки: бухгалтерський облік, авторемонт, книгарні, дитячий одяг і навчання, будівництво, невеликі продовольчі магазини, магазини косметичних товарів, освіта, послуги по працевлаштуванню, ресторани, готелі, пральні і послуги по збиранню, приватні поштові скриньки, фотостудії, риэлторскі компанії, туризм та розваги, прокат спеціального устаткування і туристичні агентства. [19].

Будь-хто зацікавлений у покупці франшизи повинен вирішити, чи є для нього прийнятними такі взаємини. В останні роки класична модель франчайзингу змінилася в напрямку забезпечення франчайзера додатковими можливостями швидкого розвитку з найменшими витратами.

Для нашої економіки франчайзинг сьогодні є відносно новим явищем, тоді як у розвинених країнах він століттями практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства в різних послугах.

Франчайзинг є угодою, згідно з якою одна із сторін, звана франчайзером, передає іншій стороні, званій франчайзі, право практикувати певний бізнес згідно формату франчайзера і за встановлену плату. Франчайзинг надає можливість «копіювання» успішного бізнесу фірми, що володіє багатим досвідом і хорошою репутацією. Згідно з визначенням Міжнародної асоціації франчайзингу, «франчайзинг - це система перманентних відносин, що встановлюються між франчайзером і франчайзі, в результаті яких знання, імідж, успіх, методи виробництва і маркетинг передаються франчайзі в обмін на взаємне задоволення інтересів» [26].

Слово franchise - французького походження, і означає «привілеї (концесії) при продажі товарів». Спочатку привілеї надавалися згідно із законом (державою) і вони стосувалися збору місцевих податків, організації ярмарків, видання книг, виробництва алкоголю, тобто привілеї були пов'язані з монополією держави на певні види діяльності. Проте, починаючи з 1840 року, слово «франчайзинг» стало використовуватися і в сьогоднішньому його значенні (привілеї, що надаються приватними фірмами). У той час виробники пива з Німеччини надавали франшизи певним магазинам бакалійних товарів, які одержували, таким чином, ексклюзивні права на продаж відповідних товарів. Але надалі франчайзинг, як концепція і бізнес-практика, одержав розвиток у США, тоді як в Європі більшого поширення набуло поняття «концесія». Воно виражало відносини між особою, що одержує від держави права надання суспільних послуг або використання державних благ в обмін на певні вигоди (платежі) для держави. У XX столітті, після того, як він затвердився за океаном як успішна техніка підприємництва, франчайзинг знову повертається до Європи.

В процесі своєї еволюції сучасний франчайзинг пройшов через два основні етапи:

I. Етап традиційного франчайзингу характеризується використанням франчайзингу в наступних трьох галузях:

- Продаж автомобілів і побутової техніки. Німецька фірма «Singer» узяла на озброєння схему франчайзингу ще з 1860 року, а американська компанія General Motors - з 1911 року. Остання сьогодні продає по франчайзингу 95% своєї продукції.

- Розлив і продаж прохолодних напоїв. Піонером в даній області є компанія Coca-Cola, яка практикує франчайзинг з 1886 року, за нею слідують Pepsi-Cola і інші аналогічні підприємства.

- Реалізація нафтопродуктів. Нафтові компанії надавали заправним станціям свою продукцію на умовах франчайзингу, звільняючи таким чином себе від функції роздрібної торгівлі [24].

II. Етап франчайзингу бізнес формату - Business format franchising - характеризується тим, що операції франчайзингу починають регламентуватися асоціаціями франчайзингу різних країн. Цей період починається в 50-і роки в США і в 60-і - в Європі. Одночасно франчайзинг набув широкого поширення у сфері послуг, особливо таких, як ресторани швидкого обслуговування, послуги з підтримки і ремонту домів, автомобілів та ін.

Основними характеристиками франчайзингу бізнес-формату, визнаними більшістю асоціацій франчайзингу різних країн, є:

1. Підписання контракту (ліцензії) передачі права використання імені, торгової марки, емблеми франчайзера на певній території і протягом певного періоду часу.

2. Предметом франчайзингу звичайно є певна діяльність (частіше - послуга), перевірена на певному ринку і успішна.

3. Франчайзинг надає всю концепцію бізнесу у формі «Навчального посібника», приписи якого повинні бути строгим чином дотримані. Франчайзі одержує навчальний посібник тільки після закінчення переговорів і підписання договору франчайзингу.

...