Відповідальність сторін договору міжнародної купівлі-продажу при перевезенні морем
Характеристика специфіки морських перевезень, особливості їх правового регулювання. Правова відповідальність покупця та продавця за договором міжнародної купівлі-продажу відповідно до Конвенції ООН. Аналіз відповідальності перевізника та відправника.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.03.2013 |
| Размер файла | 50,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ні перевізник, ні судно не відповідає за втрати чи збитки, що виникли внаслідок або з'явилися результатом: дій, недбалості або упущення капітана, члена екіпажу, лоцмана або службовців перевізника в судноводінні або управлінні судном; пожежі, якщо тільки він не виник внаслідок дій чи провини перевізника [11]; ризиків, небезпек або випадковостей на морі або в інших судноплавних водах; непереборної сили; військових дій; дій антигромадських елементів; арешту або затримання владою, правителями або народом або накладення судового арешту; карантинних обмежень; дій або упущень відправника або власника вантажів, його агента або представника; страйків або локаутів або призупинення або затримки робіт з якихось причин повністю або частково; повстань або народних заворушень; рятування або спроби рятування життів або майна на морі; втрати обсягу або ваги або будь-якої іншої втрати або пошкодження, що виникли через прихованих недоліків, особливої ??природи вантажу або властивих вантажу дефектів; недостатності упаковки; неповноти або недоліків маркування; прихованих недоліків, які не можна виявити при прояві розумної дбайливості; всяких інших причин, що виникли через дії і не з вини перевізника і не через дії і не з вини агентів або службовців перевізника; однак тягар доведення покладається на особу, яка потребує такого звільнення від відповідальності, і воно повинно довести, що ні дії або особиста вина перевізника, ні дії або вина агентів або службовців перевізника не відповідали втрат або збитків [3].
Цей перелік виключень майже повністю було перенесено до статті 17 Роттердамських правил, з незначною зміною окремих формулювань [6].
Ані перевізник, ані судно ні в якому разі не відповідають за втрату або збиток, завдані вантажам або у зв'язку з ними, якщо відправник завідомо неправдиво оголосив в коносаменті характер або вартість вантажів.
3.2 Відповідальність вантажовідправника
Крім відповідальності вантажоперевізника, правила приділяють увагу відповідальності вантажовідправника, хоча і в значно меншому обсязі. Втім, подібний дисбаланс характерний для всіх нормативних актів, що регулюють правовідносини «клієнт-виконавець».
Загальним правилом, як зазначено у статті 12 Гамбурзьких правил та ст. 30 Роттердамських правил, є те, що вантажовідправник не відповідає за збиток, понесений перевізником або фактичним перевізником, або за пошкодження, отримане судном, якщо така шкода або пошкодження не відбулися з вини вантажовідправника, його службовців чи агентів. Як зазначається у ст. 34 Роттердамських правил, вантажовідправник несе відповідальність за порушення своїх зобов'язань викликане діями або бездіяльністю будь-якої особи, включаючи службовців, агентів і субпідрядників, яким він доручив виконання будь-якого зі своїх зобов'язань, однак вантажовідправник не несе відповідальності за дії або бездіяльність перевізника або виконуючою боку, діють від імені перевізника, яким вантажовідправник доручив виконання своїх зобов'язань. Новацією Роттердамських правил є покладання на документарного вантажовідправника відповідальності, передбаченої для вантажовідправника [6].
За винятком випадків втрат або шкоди, завданих порушенням вантажовідправником своїх зобов'язань, вантажовідправник повністю або частково звільняється від відповідальності, якщо причина або одна з причин втрат або шкоди не може бути віднесена на рахунок його провини або провини службовців, агентів і субпідрядників, яким він доручив виконання будь-якого зі своїх зобов'язань.
Якщо вантажовідправник частково звільняється від відповідальності, то вантажовідправник несе відповідальність тільки за ту частину втрат або шкоди, яка може бути віднесена на рахунок його провини або провини будь-якої особи, зазначеного у статті 34 Роттердамський правил [6].
Коли вантажовідправник передає небезпечний вантаж перевізнику або фактичному перевізнику, залежно від обставин, вантажовідправник повинен проінформувати його про небезпечний характер вантажу і, якщо це необхідно, про запобіжні заходи, які слід прийняти.
Якщо вантажовідправник не зробить цього, а такий перевізник іншим чином не обізнаний про небезпечний характер вантажу: відправник вантажу несе відповідальність перед перевізником за збиток, що виник в результаті відвантаження такого вантажу, і вантаж може бути в будь-який час вивантажений, знищений або знешкоджений, як того можуть зажадати обставини, без сплати компенсації [4].
У цій нормі також можна угледіти випадок звільнення перевізника від відповідальності за збереження вантажу, більш того - це дає йому право робити умисні дії, спрямовані проти збереження вантажу, без настання негативних правових наслідків. Однак, таке право зберігається за перевізником лише у випадку, коли він не знав про небезпечний характер прийнятого вантажу. Якщо ж перевізник свідомо прийняв небезпечний вантаж, він втрачає право на відвантаження або знищення вантажу без обов'язку компенсувати збитки вантажовідправнику.
Як Гаазькими, так і Гамбурзькими правилами передбачено випадок, коли перевізник все ж може знищити небезпечний вантаж без сплати компенсації за умови, що при завантаженні він був повідомлений про небезпечний характер вантажу. Йдеться про випадок, коли небезпечний вантаж стає фактично небезпечним для життя чи майна вантажоперевізника. У такому випадку він може бути вивантажений, знищений або знешкоджений, як того можуть зажадати обставини, без сплати компенсації, окрім як в силу зобов'язання щодо участі в покритті збитків по загальній аварії або коли перевізник несе відповідальність згідно з положеннями статті. У Роттердамських правилах це положення сформульоване таким чином, що вантажовідправник несе відповідальність перед перевізником за бездіяльність відносно повідомлення про небезпечний характер вантажу та ненасенення спеціального маркування [6].
Відповідно до ст. 4 Гаазьких правил, відправник не відповідає за понесені перевізником або судном втрати збитки, що виникли внаслідок або з'явилися результатом будь-якої причини, якщо при цьому не мали місця дії, вина або недбалість відправника, його агентів або службовців [3].
Отже, на сьогодні питання відповідальності вантажовласника та перевізника регулюється трьома конвенціями - Міжнародною конвенцією про уніфікацію деяких правил про коносамент 1924 року (Гаазькі правила), Конвенцією ООН про морське перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила) та Конвенцією ООН про договори повністю або частково морського перевезення вантажів 2008 року (Роттердамські правила). Незважаючи на те, що кожна нова редакція покликана була замінити стару, вони всі є чинними на сьогоднішній день. Як і у випадку Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу, підстав для відповідальності перевізника значно більше, ніж вантажовідправника. Проте на відміну від відносин щодо купівлі-продажу товарів, відповідальність перевізника обмежується у контексті принципу обмеження відповідальності судновласника. В окремих чітко встановлених випадках перевізника може бути звільнено від відповідальності. Вантажовідправник може нести відповідальність перед перевізником лише за умови, якщо шкоду перевізнику було завдано небезпечним вантажем, про який перевізник не був сповіщений. Відсутність відповідного маркування так само покладає відповідальність на вантажовідправника та його агентів. Згідно положень Роттердамських правил, відповідальність покладається не тільки на фактичного, а й на документарного вантажовідправника.
Висновки
Специфікою регулювання міжнародних морських перевезень є використання, крім норм конвенцій та внутрішнього законодавства, ще й морських звичаїв. Відносини, що виникають у сфері міжнародних морських перевезень, можна поділити на три основні групи. По-перше, це відносини, пов'язані зі здійсненням речових прав на морські судна та вчинення стосовно них різних угод. По-друге, це відносини, що випливають з власне транспортування. По-третє, це відносини, пов'язані з ризиком у мореплавстві, тобто такі, що виникають із зіткнення суден, рятування на морі, загальної аварії, морського страхування, обмеженої відповідальності судновласника.
Особливість визначення відповідальності сторін за договором міжнародної купівлі-продажу товарів при перевезенні пов'язана із кількома факторами. По-перше, зміст відповідальності сторін залежить від того, яке право було обрано сторонам для врегулювання правовідносин, що виникли між ними. Оскільки національне законодавство різних держав та міжнародні норми встановлюють різні об'єми відповідальності покупця та продавця, то першочерговим кроком є встановлення права, яке підлягає застосовуванню до конкретного договору. По-друге, досліджуваним правовідносинам характерна наявність іншої, окрім покупця та продавця, сторони - перевізника, який не завжди є учасником самого договору міжнародної купівлі-продажу. Незважаючи на це, перевізник відіграє важливу роль у цих відносинах, оскільки саме він забезпечує доставку товару від продавця до покупця. Навіть якщо продавець та перевізник є однією особою, підхід до визначення відповідальності перевізника є іншим, ніж до визначення відповідальності продавця, та відповідно регулюється іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу, єдиною правовою підставою для відповідальності продавця є порушення ним будь-якого зі своїх зобов'язань за договором і Конвенцією. Ніяких інших підстав відповідальності продавця Конвенція не передбачає.
Відповідальність продавця виникає не тільки при порушенні прямо виражених у договорі зобов'язань. Він відповідає і за порушення зобов'язань, які не зафіксовані безпосередньо в договорі, але випливають із самої Конвенції. Конвенція не застосовується щодо відповідальності продавця за заподіяну товаром шкоду здоров'ю чи смерть якої-небудь особи. Конвенція містить перелік правових засобів захисту як для покупця, так і продавця. І хоча продавець несе більшу, ніж покупець, відповідальність, такий дисбаланс є характерним для договорів купівлі-продажу.
Питання відповідальності перевізника та вантажовласника регламентується трьома міжнародними угодами - Гаазькими правилами 1924 р., Гамбурзькими правилами 1978 року, та Роттердамськими правилами 2008 року. Незважаючи на те, що кожна нова редакція правил покликана була замінити іншу, вони всі є чинними на сьогоднішній день.
Відповідальність перевізника за вантаж на підставі існуючих міжнародних правил перевезення вантажів морем охоплює період, протягом якого вантаж знаходиться у віданні перевізника в порту навантаження, під час перевезення і в порту розвантаження. Перевізник несе відповідальність за збиток, що є результатом втрати або пошкодження вантажу, а також затримки в здачі. При цьому починаючи із Гаазьких правил передбачається широкий перелік підстав звільнення перевізника від відповідальності. Правилами також передбачається обмеження відповідальності перевізника у контексті принципу обмеження відповідальності судновласника. Аналіз існуючих правил доводить, що межі відповідальності перевізника поступово збільшуються - від 100 фунтів згідно Гаазьких правил, до 875 розрахункових одиниць за Роттердамськими правилами.
Фактично, діючими правилами передбачено єдиний випадок коли вантажовідправник нестиме відповідальність за шкоду, заподіяну перевізнику. Така відповідальність покладається на відправника у випадку, якщо він передає перевізнику небезпечний вантаж без належного сповіщення перевізника про те, що вантаж є небезпечним, та не наносить відповідне маркування.
Список літератури
1. Кодекс торговельного мореплавства. України Закон України від 23.05.1995 № 176/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. -1995. - № 47-52. - Ст. 349.
2. Про міжнародне приватне право. Закон України вiд 23.06.2005 № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України. -2005. - № 32. - Ст. 422.
3. Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент 1924 року: [Електронний ресурс] / Верховна Рада України / Законодавство/ Міжнародні договори. - Режим доступу к документу.: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_221
4. Конвенция ООН о морской перевозке грузов 1978 года: [Електронный ресурс] / ЮНСИТРАЛ / Тексты ЮНСИТРАЛ и их статус/ Международные перевозки грузов. - Режим доступа к документу.: http://www.uncitral.org/uncitral/ru/uncitral_texts/transport_goods/Hamburg_rules.html
5. Конвенция ООН о договорах международной купли-продажи товаров 1980 года: [Електронный ресурс] / Венская конвенция о договорах международной купли-продажи товаров (CISG) / Текст. - Режим доступа к документу.: http://www.cisg.ru/content/struktur.php
6. Конвенция Организации Объединенных Наций о договорах полностью или частично морской международной перевозки грузив от 11 декабря 2008 года : [Електронный ресурс] / Организация Объединенных наций / Конвенции / Международные перевозки грузов. - Режим доступа к документу.: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/carriage_ of_goods.shtml
7. Анцелевич Г. А. Международное морское право :Учебник. -- К.:Слово, 2003. - 399 с.
8. Забелова Л.Б., Ястребов Д.А. Основы правового регулирования договора международной купли-продажи товаров. - М: ПОЛТЕКС, 2009 - 301 с.
9. Инкотермс 2010: Правила ICC по использованию национальных и международных торговых терминов. - М: Инфостар медиа, - 2010. - 274 с.
10. Мусін В.А. Міжнародні торгові контракти. - К.: Юрвидат, 1999 - 320 с..
11. Мусін В.А. Порядок укладення договору міжнародної купівлі-продажу. - К.: Держава і право, 2001 - 245 с.
12. Прусс В.М. Міжнародно-правові аспекти безпеки мореплавства: монографія. - Одеса: Латстар, 2001. - С. 37-52
13. Розенберг Дж. М. Международная купля-продажа товаров(Комментарий к законодательству и практика разрешения споров). --М.: Инфра-М, 2001 - 340 c.
14. Розенберг М.Г. Міжнародна купівля-продаж товарів. - М.: Юрідіческаяялітература, 1995. - 295 c.
15. Смирнов Ю. Морегосподарський комплекс України - проблеми сьогодення. // Прокуратура України. - 2004. - № 6.- С.123 - 134.
16. Смирнова Н. Н. Международное торговое право: Конспектлекций. - СПб.: Альфа, 2001. - 128 с.
17. Фединяк Г. С., Фединяк Л. С. Міжнародне приватне право:Підручник. -- 3-тє вид. -- К.: Атіка., 2003. -- 543 с.
18. Шемякин А.Н. Морское право: Учебное пособие. - Харьков: Одиссей, 2004. - 384 с.
19. Шемякин А.Н., Короткий Т.Р. Правовое регулирование перевозки грузов и пассажиров: Учебное пособие. - Одесса: Латстар, - 1999. - 172 с.
20. Шемякін О.М. Міжнародне приватне морське право. - Одеса: Латстар, - 2000. - 272 с.
21. Щипцов О.А. Україна: морська держава - К, 2001 - 411 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Положення законодавства щодо регулювання договорів купівлі-продажу. Особливості правового регулювання договору купівлі-продажу житла як особливого різновиду договору купівлі-продажу нерухомості. Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 16.06.2011Поняття договору купівлі-продажу. Сторони та предмет як елементи договору. Правове регулювання строків у договорах купівлі-продажу в українському та європейському праві: порівняльний аналіз. Відмежування договору міжнародної купівлі-продажу продукції.
курсовая работа [57,4 K], добавлен 20.10.2012Умови, види та форми цивільно-правової відповідальності, підстави звільнення від неї. Характеристика відповідальності сторін за договором купівлі-продажу, у разі невиконання договору оренди та договору поставки, порушення умов договору перевезення.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 23.11.2013Поняття "евікції" та відповідальність за неї продавця у римському праві. З’ясування відповідальності продавця за відсудження товару у покупця в сучасному цивільному праві України, РФ та зарубіжних держав. Німецька та французька модель купівлі-продажу.
дипломная работа [68,1 K], добавлен 29.03.2011Предмет та сторони в договорі купівлі-продажу житла, особливості його змісту, порядку укладання та форми. Виконання сторонами передбачених законом обов'язків за договором купівлі-продажу житла, характеристика їх відповідальності в разі порушення умов.
курсовая работа [69,7 K], добавлен 24.04.2016Загальна характеристика і правове регулювання договіру купівлі-продажу згідно положенням НЦУ. Ризик невиконання фінансових зобов'язань. Аналіз вимог покупця і продавця про відшкодування збитків заподіяними недоліком і збитками, викликаними їх наслідками.
реферат [15,1 K], добавлен 12.06.2010Поняття та види договору купівлі-продажу. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення. Правові ознаки договору купівлі-продажу в роздрібній торгівлі. Договір поставки як підстава виникнення зобов'язань з оплатної реалізації майна.
презентация [277,4 K], добавлен 30.11.2016Усна та письмова форми договору роздрібної купівлі-продажу. Способи захисту майнових інтересів продавця. Договір роздрібної купівлі-продажу з використанням автоматів. Вчинення та укладання контракту шляхом конклюдентних дій, його переваги та зміст.
реферат [24,8 K], добавлен 06.05.2016Предмет та умови договорів купівлі-продажу, правові наслідки їх порушення. Основні права і обов’язки продавця та покупця. Ціна, оплата, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, його страхування. Особливості договору міни та поставки.
дипломная работа [122,6 K], добавлен 04.07.2014Риси договору роздрібної купівлі продажу товарів як окремого виду загального поняття договору купівлі-продажу. Класифікаційні критерії поділу договору роздрібної купівлі-продажу товарів на різновиди. Внесення змін до норм Цивільного кодексу України.
статья [22,2 K], добавлен 14.08.2017Поняття та зміст договору, форма та порядок його укладання, правове регулювання відносин фрахтування. Права та обов'язки сторін за договором чартеру. Особливості відповідальності перевізника при виконанні повітряних та морських чартерних перевезень.
курсовая работа [36,8 K], добавлен 02.04.2015Поняття та правова природа договору перевезення вантажів. Обов'язки сторін за договором перевезення вантажів відповідно до цивільного законодавства України. Межі відповідальності перевізника та підстави звільнення перевізника від відповідальності.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 09.01.2014Умови цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду, визначенні відповідно до Законів України, їх фінансове забезпечення. Новий етап у розробці правового механізму відшкодування, міжнародне регулювання. Обов'язкове страхування відповідальності.
контрольная работа [18,1 K], добавлен 02.12.2011Правове регулювання договору перевезення різними видами транспорту. Права і обов'язки перевізника та відправника за договором. Шляхи та способи вдосконалення організації транспортних перевезення. Зарубіжний досвід міжнародних транспортних перевезень.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 23.10.2014Дисциплінарна відповідальність як одна з форм забезпечення виконання умов трудового договору та як один з видів юридичної відповідальності, її поняття, види. Проблеми правового регулювання дисциплінарної відповідальності в сучасних ринкових умовах.
реферат [29,5 K], добавлен 26.05.2009Закономірності правового регулювання суспільних відносин договором страхування; його юридична природа, види та загальна характеристика. Зміст та істотні умови договору страхування; права, обов’язки та відповідальність сторін; вирішення проблем та спорів.
дипломная работа [182,9 K], добавлен 14.02.2013Аналіз проблем правового регулювання кримінальної відповідальності держави. Суспільні відносини, які охороняються законом про кримінальну відповідальність, на які було здійснено протиправне посягання. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 09.03.2015Аналіз проблем правового регулювання кримінальної відповідальності держави, розробка обґрунтованих пропозицій для його вдосконалення. Визначення кримінальної відповідальності: суперечки щодо поняття. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 01.02.2015Загальна характеристика договорів будівельного підряду: правова природа, сторони, особливості укладання. Поняття про проектно-кошторисну документацію. Виконання договору та прийняття робіт за договором будівельного підряду, відповідальність сторін.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 20.09.2012Аналіз проекту статей про міжнародну відповідальність міжурядових організацій. Розгляд видів відповідальності за міжнародні правопорушення. Значення запровадження відповідальності у підтриманні світового правопорядку та стабілізації міжнародних відносин.
статья [23,5 K], добавлен 22.02.2018
