Главная
Коллекция "Revolution"
Государство и право
Усиновлення українських дітей іноземними громадянами
Усиновлення українських дітей іноземними громадянами
Ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені. Знайомство, встановлення контакту з дитиною. Порядок розгляду справ заявників. Підготовка документів для подання до суду. Розгляд судом заяв про всиновлення дитини іноземними громадянами.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.03.2013 |
| Размер файла | 51,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ
ФАКУЛЬТЕТ МОРСЬКОГО ПРАВА І МЕНЕДЖМЕНТУ
Кафедра цивільного і трудового права
КУРСОВА РОБОТА
на тему
Усиновлення українських дітей іноземними громадянами
Одеса - 2012р.
Вступ
Обґрунтування вибору теми та її актуальність. Усиновлення міцно ввійшло до життя нашого суспільства і є, в певному значенні, мірилом гуманності будь-якого суспільства і держави. Цей інститут має свою багату та цікаву історію зі стародавніх часів і до сьогоднішніх днів. Особливий інтерес викликає усиновлення українських дітей іноземними громадянами. Якщо у середині 40-х рр. XX ст. мали місце лише одиничні випадки такого усиновлення, то до кінця 1980-х рр. подібне усиновлення стало в більшості країн світу звичайною практикою.
У цей період починає широко застосовуватися термін “міжнародне усиновлення”, що об'єднує поняття, яке раніше вживалися окремо, “усиновлення дітей-іноземців” і “усиновлення дітей іноземцями”. Дійсно, з роками тенденція всиновлення українських дітей іноземними громадянами лише набирає обертів. Незважаючи на ускладнений порядок всиновлення, кількість бажаючих іноземців всиновити дитину з України лише зростає. Метою цієї роботи є дослідження діючого порядку всиновлення іноземними громадянами українських дітей.
Мета та задачі роботи. Метою роботи є визначення особливостей порядку всиновлення українських дітей громадянами іноземних держав.
На основі мети визначено наступні задачі роботи: визначення поняття усиновлення та кола суб'єктів усиновлення; дослідження порядку обліку іноземних громадян, які виявили бажання усиновити українську дитину; аналіз порядку всиновлення дитини від реєстрації бажаючого всиновити дитину до встановлення всиновлення судом.
Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є правовідносини щодо усиновлення дітей з України іноземними громадянами.
Предметом дослідження є норми українського законодавства, які встановлюють особливий порядок всиновлення дітей громадянами іноземних держав.
Методи дослідження. Під час написання роботи застосовувалися загальні та приватні методи дослідження, зокрема, метод системного аналізу галузевих нормативно-правових актів. Завдяки індуктивному методу та методу систематизації і узагальнення опрацьовано джерела для найбільш детального опису процесу всиновлення дітей іноземцями. Висновок було написано керуючись методом системного аналізу досліджуваних явищ і результатів.
Аналіз використаних джерел та літератури. Основними джерелами для написання цієї роботи стали нормативно-правові акти українського права, зокрема, Сімейний кодекс України, та підзаконні акти Кабінету Міністрів України та профільних міністерств, якими встановлюється порядок всиновлення дітей іноземцями. Міжнародні нормативно-правові акти суттєвої ролі не відігравали, оскільки ними встановлюються лише загальні вимоги, яким в повній мірі відповідає українське право.
З літератури застосовано навчальні посібники з сімейного права України, а також спеціалізовані наукові статті з сімейного права українських юристів, зокрема, Кучерук К.І.,Реліч В.В., Деркаченко Ю.В.
Обґрунтування структури роботи. Виходячи з мети та основних задач роботи, враховуючи об'єкт та предмет дослідження робота має таку структуру: зміст, вступ, три розділи (десять підрозділів), висновки, список використаних джерел.
У першому розділі надано визначення поняттю всиновлення та окреслено коло суб'єктів цих правовідносин
У другому розділі досліджується процедура, проходження якої є необхідним для іноземців, які бажають всиновити дитину в України - а саме процедура реєстрації та офіційного визнання таких громадян кандидатами в усиновлювачі. У третьому розділі детально досліджено саму процедуру всиновлення дітей кандидатами-іноземцями. Матеріал охоплює процес від ознайомлення бажаючих всиновити дитину з переліком дітей, які можуть бути всиновленими, до подання заяви до суду для здійснення усиновлення.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА суб'єкти усиновлення
1.1 Поняття усиновлення
Право сучасного цивільного суспільства не може залишати поза увагою дітей, позбавлених батьківської турботи. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу, - проголошено в ст. 52 Конституції України [1, ст. 52]. Для допомоги таким дітям створено розгалужену систему державних дитячих закладів, у яких вони утримуються на повному державному забезпеченні у віці від трьох років до повноліття.
Разом з тим велику допомогу по влаштуванню дітей, які залишилися без батьків, надають державі окремі громадяни, які за власним бажанням беруть дітей до себе в сім'ї для того, щоб замінити їм відсутніх батьків, поставивши їх у становище рідних дітей.
Окреме важливе місце в сімейному законодавстві належить інституту усиновлення. Його знало і детально регламентувало ще стародавнє, а частково також римське право. Визнавався цей інститут і в дореволюційній Росії, а в 1926 році він був закріплений у радянському законодавстві і був у подальшому досить поширеним [15, 232]. Нині інститут усиновлення як пріоритетна форма сімейного виховання дітей, які залишились без турботи батьків, відомий усім правовим системам. Закономірно, що він знайшов своє відображення і в СК України [2, ст. 207-242].
Головною і визначальною ідеєю інституту усиновлення є турбота про дітей, які втратили батьків або з тих чи інших причин позбавлені батьківського піклування, створення для них середовища, яке є характерним для сім'ї (турбота про розвиток дитини, виховання, спілкування з дорослими, матеріальне забезпечення).
При цьому в усиновленого змінюється родинне середовище, оскільки законодавство зорієнтоване на так зване «повне» усиновлення. На підставі рішення суду припиняється правовий зв'язок між усиновленим та його родичами за походженням і одночасно виникає такий зв'язок між усиновленим, усиновлювачем та його родичами за походженням. Такий причинний факт одночасно є правоприпиняючим і правоутворюючим.
Відповідно до ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду [2, ст. 207].
Прийняття усиновлювачем дитини в сім'ю здійснюється на підставі рішення суду. Ця вимога Закону поширюється на відносини:
а) усиновлення в Україні громадянами України дитини, яка також є громадянином України;
б) усиновлення іноземцем в Україні дитини, яка є громадянином України;
в) усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні [9].
Усиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами нашої держави, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України.
Якщо усиновлювач не є громадянином України, для усиновлення дитини, яка є громадянином України, потрібен дозвіл уповноваженого органу центральної влади відповідно до ст. 282 СК України [2, ст. 282].
Закон не обмежує кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач. Невідомі також будь-які законодавчі обмеження усиновлення за ознакою раси, національності, віросповідання.
Надаючи великого значення, в першу чергу, сімейному вихованню дітей, останнім часом держава всіляко сприяє розвитку усиновлення, встановивши суворий судовий порядок його проведення: критерії віку між усиновителями і усиновленими; недопустимість посередницької, комерційної діяльності щодо усиновлення дітей; вимоги стосовно нагляду за станом утримання та виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами; можливість застосування до усиновлювача такої санкції, як позбавлення батьківських прав.
1.2 Особи, які можуть бути усиновлені
Усиновленою може бути дитина. Це положення закріплено у ст. 208 СК України. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Такими можуть бути малолітні та неповнолітні особи. За змістом ст. 6 СК України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Саме ранній вік особи, яка може бути усиновленою, найбільш повно відповідає сутності відносин інституту усиновлення, інтересам дитини [2, ст. 6].
Чинне законодавство передбачає можливість усиновлення дитини, яку не забрали з пологового будинку чи підкинули, або яка була знайдена.
Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку.
Дитина, яку було покинуто чи знайдено, може бути усиновлена після спливу двох місяців з часу її залишення чи знайдення.
Разом з тим у виняткових випадках суд може прийняти рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення. Отже, Закон гарантує можливість усиновлення як малолітніх, неповнолітніх осіб (дітей), так і осіб, які досягли повноліття.
У державі ведеться облік дітей, які залишаються без батьківського піклування і можуть бути усиновлені [14, 346].
Керівники закладів, у яких перебувають діти, які можуть бути усиновлені, передані під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян, службові особи органів опіки та піклування, а також інші особи, яким стало відомо про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, зобов'язані протягом семи робочих днів подати інформацію про них до відповідних відділів та управлінь районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад.
Районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах рад, якщо не виявилося осіб, які бажали б усиновити дитину або взяти її під опіку чи піклування, протягом одного місяця від дня надходження відомостей про неї зобов'язані подати відповідну інформацію до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, якщо не виявилося осіб, які бажали б усиновити дитину або взяти її під опіку чи піклування, протягом одного місяця від дня надходження інформації про дітей, які можуть бути усиновлені, передають її для централізованого обліку до центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей.
На вимогу ст. 210 СК України рідні брати та сестри, які перебувають на обліку для можливого усиновлення, не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні. Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, суд зі згоди органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами [2, ст. 210].
Особливість відносин усиновлення полягає в тому, що особа, яка усиновлюється (усиновлений), в більшості випадків є активним їх учасником. Відповідно до ст. 218 СК України дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення, а також має дати свою згоду на усиновлення. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає віку усиновлюваного [2, ст. 218].
Усиновлення проводиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення [15, 234].
Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає у сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
1.3 Особи, які можуть бути усиновлювачами
Усиновлювачами можуть бути як одинокі особи, так і ті, хто перебуває у шлюбі (подружжя).
Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки. Віддаючи належне важливості цього положення, законодавець встановлює чіткі вимоги щодо осіб, які можуть бути усиновлювачами, оскільки вони повинні забезпечити дитині належне сімейне виховання і всебічний гармонійний розвиток [2, ст. 211].
Перш за все, такі вимоги стосуються повноліття і дієздатності осіб. Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа незалежно від статі. При цьому усиновлювач має бути старшим за дитину, яку він бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.
Усиновлювачами може бути подружжя. Одну і ту ж дитину не можуть усиновити особи, які не перебувають у шлюбі між собою. Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Не можуть бути усиновлювачами особи однієї статі.
Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. У випадку, коли дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Якщо ж такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
Якщо дитина має лише батька або матір, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка [13, 401].
За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну й ту ж дитину, подружжя має переважне право на її усиновлення.
В окремих випадках усиновлення дітей - громадян України в нашій державі можуть здійснювати іноземці. Усиновлення іноземцем в Україні дитини, яка є громадянином України, здійснюється на загальних підставах.
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем, якщо вона перебуває не менш як один рік на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, і досягла п'яти років.
Усиновлення може бути здійснено до закінчення зазначеного строку, а також до досягнення дитиною п'яти років, якщо:
1). усиновлювач є родичем дитини;
2). дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України. Такими захворюваннями, відповідно до наказу МОЗ України «Про затвердження Переліку захворювань, які дають право на усиновлення хворих дітей без дотримання строків перебування на обліку в Державному департаменті з усиновлення та захисту прав дитини при Міністерстві України у справах сім'ї, молоді та спорту» N 510 від 02.09.2008 р. є злоякісні новоутворення, екстрофія сечового міхура, вроджена відсутність кінцівки (ок) або їх частини, анофтальм, вроджена відсутність вушної раковини, вроджена відсутність, атрезія та стриктура зовнішнього слухового каналу, вроджений множинний артрогрипоз, остеохондродисплазія з дефектами росту трубчатих кісток та хребта, синдром Дауна, синдром Едвардса та синдром Патау, хвороба, зумовлена ВІЛ, з проявами множинних злоякісних пухлин, інсулінозалежний цукровий діабет [4];
3). здійснюється усиновлення усіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менш як один рік;
4). іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини.
Дитина може бути усиновлена іноземцем, якщо не виявилося громадянина України, який бажав би її усиновити або взяти на виховання до себе в сім'ю.
Переважне право на усиновлення дитини - громадянина України мають іноземці, які є:
1). родичами дитини;
2). громадянами держав, з якими Україна уклала договір про надання правової допомоги.
Усиновлення іноземцями провадиться за умови забезпечення дитині прав в обсязі не меншому, ніж це встановлено законами України За усиновленою дитиною зберігається громадянство України до досягнення нею вісімнадцяти років. Вона має право на збереження своєї національної ідентичності відповідно до Конвенції про права дитини, інших міжнародних договорів [7]. Усиновлена дитина має право на збереження своєї національної ідентичності відповідно до Конвенції про права дитини, інших міжнародних договорів.
Згідно з чинним законодавством не всі особи мають право на усиновлення дітей. Відповідно до ст. 212 СК України не можуть бути усиновлювачами особи, які:
1). обмежені у дієздатності;
2). визнані недієздатними;
3). позбавлені батьківських прав, якщо ці права не можуть бути поновлені;
4). були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасоване або визнане недійсним з їхньої вини;
5). перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
6). зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
7). не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
8). страждають на хворобу, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України.
9). є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
10). були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
11). за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
12). є особами без громадянства;
13). перебувають у шлюбі з особою, яка не може бути усиновлювачем.
Окрім зазначених, не можуть бути усиновлювачами інші особи, якщо буде встановлено, що їх інтереси суперечать інтересам дитини, яку вони усиновлюють [11].
РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ОБЛІКУ ІНОЗЕМНЦІВ, ЯКІ БАЖАЮТЬ УСИНОВИТИ ДИТИНУ
2.1 Порядок подання справ для постановки на облік кандидатів в усиновлювачі
Приймання іноземців, які бажають усиновити українську дитину, на облік, здійснюється відповідно до Порядку та умов прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ, затвердженого наказом Мінсоцполітики N 445 від 17.11.2011 р [6, п. 1].
Заявники подають до Міністерства справу в порядку черговості шляхом внесення запису до книги реєстрації заявників (далі - книга реєстрації заявників). Запис до книги реєстрації заявників вноситься за наявності висновку компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами, з урахуванням рекомендацій щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких вони можуть усиновити. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.
Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою органами Міністерства внутрішніх справ України, подають висновок, підготовлений службою у справах дітей за місцем їх проживання. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, подають документи, оформлені в країні проживання.
Прийом заявників для подання ними справ здійснюється Міністерством щороку в період з першого понеділка лютого до 31 березня, з другого понеділка квітня до 30 червня, з другого понеділка липня до 30 вересня та з другого понеділка жовтня до 30 листопада відповідно до затвердженого ним графіка та в порядку черговості згідно з книгою реєстрації заявників.
Справа подається особисто заявником або його представником.
При поданні справи заявник чи представник пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, та надає письмову згоду на обробку персональних даних. У разі подання справи представником до неї додаються нотаріально засвідчена фотокопія довіреності та фотокопія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу представника.
Від осіб, які діють на підставі довіреностей на вчинення представницьких дій, під час прийому може бути прийнято не більш як по одній справі.
Працівники Міністерства, визначені відповідно до посадових інструкцій для прийому справ, перевіряють документи, що містяться у справі, на відповідність переліку, встановленому пунктом 33, а також вимогам пунктів 34, 35 Порядку провадження діяльності з усиновлення, при цьому перевірка змісту документів не здійснюється [6, п. 33].
Справа подається в окремій папці, на титульній сторінці якої зазначаються країна проживання, прізвище та повне ім'я заявника, а на звороті титульної сторінки - перелік поданих документів, підписаний заявником або його представником.
У разі дотримання вимог, визначених пунктами 33-35 Порядку провадження діяльності з усиновлення та пунктами 7, 8 Порядку прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ, справа реєструється в книзі реєстрації справ заявників у присутності заявника або представника. На заяві ставиться штамп із зазначенням дати та номера реєстрації справи. На усну вимогу заявника або представника на копії заяви, яка надається заявником або представником, зазначаються дата та номер реєстрації [13].
Після прийняття Міністерством рішення про взяття заявника на облік як кандидата в усиновлювачі дані про нього заносяться до книги обліку кандидатів в усиновлювачі.
У разі відмови у взятті на облік заявнику разом з відповіддю у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови повертається справа, за винятком (за згодою заявника) заяви, фотокопій довіреності на вчинення представницьких дій та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу представника.
Зазначені відповідь та справа можуть бути отримані у Міністерстві заявником або його представником за наявності оригіналу довіреності на вчинення цієї дії [6].
Заявники, які не подали справу у визначену Міністерством дату, а також яким відмовлено у постановці на облік кандидатів в усиновлювачі, мають право на повторне подання справи до Міністерства на загальних підставах.
2.2 Перелік документів, необхідних для взяття іноземців на облік кандидатів в усиновлювачі
Громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають до Мінсоцполітики справу, яка складається з таких документів:
1) заява про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, засвідчена нотаріально;
2) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, у трьох примірниках;
3) висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у двох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім'ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв'язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких можуть усиновити заявники. Рекомендації щодо стану здоров'я дитини зазначаються у разі, коли заявникам рекомендовано усиновлення дитини-інваліда, яка страждає на хворобу, внесену до затвердженого МОЗ переліку захворювань, які дають право на усиновлення дитини без дотримання строків її перебування на обліку в Мінсоцполітики, а також дітей віком до п'яти років.
Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.
Іноземцям, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою органами МВС, висновок готує служба у справах дітей за місцем їх проживання;
4) дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;
5) зобов'язання заявника нотаріально засвідчене (у двох примірниках), в якому особи, які бажають усиновити дитину, зобовязуються вчинити наступні дії: поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання; забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років; подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України; надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною; повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини.
6) засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
7) довідка з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;
8) засвідчена нотаріально копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);
9) висновок про стан здоров'я кожного заявника, складений за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України;
10) довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана компетентним органом країни проживання;
11) засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;
12) засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках) [6].
У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи повинні також подаватися тим із подружжя, який не всиновлює дитину.
Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють вищезазначених документів..
Справа приймається Мінсоцполітики, якщо в ній є всі документи відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей».
Документи, передбачені підпунктами подаються в оригіналах. У разі коли оригінал документа зберігається органом, який його видав (про що повинно бути зазначено в самому документі), подається його копія, нотаріально засвідчена.
Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою органами МВС, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання [15, 335].
Кожен документ підлягають легалізації у відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, і подаються до Мінсоцполітики разом з їх перекладом на українську мову, що засвідчується в установленому порядку.
Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
2.3 Порядок розгляду справ заявників. Взяття та зняття з обліку кандидатів в усиновлювачі
Заяви, звернення, які оформлені з порушенням вимог п. 34 Постанови, розгляду не підлягають. Строк дії документів, що подаються заявниками, становить один рік від дати їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством країни (про що зазначається в документі), в якій вони видані.
На день подання документів Мінсоцполітики строк їх подальшої дії повинен становити не менш як шість місяців.
У разі коли строк дії документів за законодавством країни, яка їх видала, становить менш як шість місяців, на день подання до Мінсоцполітики вони повинні бути дійсними.
Мінсоцполітики протягом десяти робочих днів з дня прийняття справи надсилає до МВС запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини, крім випадків, передбачених пунктом 93 цього Порядку [6, п. 93].
До запиту додаються документи, передбачені підпунктами 2 і 12 пункту 33 цього Порядку.
МВС протягом 10 днів після надходження запиту перевіряє заявників щодо перебування їх на обліку в Генеральному секретаріаті Інтерполу та надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу МВС протягом трьох днів після надходження результатів перевірки інформує про це Мінсоцполітики.
У разі відсутності таких відомостей МВС протягом 40 днів після надходження запиту інформує Мінсоцполітики про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
Повідомлення про результати перевірки оформляються на бланку Національного центрального бюро Інтерполу, підписуються його керівником (заступником керівника) та скріплюються печаткою. Повідомлення долучається Мінсоцполітики до справи заявників, а його копія видається заявникам для подання до суду.
Строк дії повідомлення - один рік з дня його видачі Національним центральним бюро Інтерполу.
Мінсоцполітики протягом 20 робочих днів перевіряє документи, подані заявниками,на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі та Єдиного банку даних.
Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі заявники повідомляються письмово.
Громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці не беруться на облік кандидатів в усиновлювачі, якщо: подані документи не відповідають вимогам Порядку; у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку; переклад не відповідає змісту оригіналу документа; заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до статті 212 Сімейного кодексу України; різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років; серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами [2, ст. 212].
Письмова відмова у взятті на облік кандидатів в усиновлювачі з обґрунтуванням причин видається або надсилається заявникам разом з поданими ними документами.
Кандидати в усиновлювачі знімаються з обліку в разі:
1) усиновлення дитини;
2) закінчення строку дії документів (одного з них), які подаються для постановки на облік кандидатів в усиновлювачі;
3) неприбуття без поважних причин у визначений день до Мінсоцполітики для ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, або повторного неприбуття у визначений день;
4) неповернення документів у разі відмови від усиновлення дитини;
5) коли після триразового ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидати в усиновлювачі не виявили бажання усиновити дитину з числа тих дітей, про яких їм була надана інформація;
6) надходження від МВС інформації або виникнення інших обставин, що унеможливлюють усиновлення;
7) подання кандидатами в усиновлювачі письмової заяви про зняття з обліку [14, 348].
Про зняття з обліку кандидати в усиновлювачі повідомляються письмово. Після зняття з обліку кандидатів в усиновлювачі до їх особової справи додаються копія анкети усиновленої дитини, а також копія рішення суду про усиновлення дитини чи інший документ, на підставі якого проведено зняття з обліку [6].
Після усиновлення дитини особова справа кандидатів в усиновлювачі зберігається в Мінсоцполітики протягом 10 років, після чого знищується, про що складається акт згідно з додатком 15.
РОЗДІЛ 3. порядок всиновлення дітей іноземцями, зареєстрованими як кандидати в усиновлювачі
3.1 Ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені
Ознайомлення громадян України, які проживають за межами України, іноземців, кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, та видачу їм направлень для знайомства з дитиною здійснює виключно Мінсоцполітики.
Іноземцям надається інформація про дітей, які проживають (перебувають) в дитячих або інших закладах незалежно від форми власності та підпорядкування закладу, досягли віку п'яти років та більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачено законодавством. Інформація про дітей, які менше року перебувають на централізованому обліку, а також дітей, які не досягли віку п'яти років, надається іноземцям, якщо кандидат в усиновлювачі є родичем дитини, дитина страждає на хворобу, внесену до затвердженого МОЗ переліку захворювань, кандидати в усиновлювачі бажають усиновити усіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо хоча б один з них досяг віку п'яти років і більше року перебуває на обліку в Мінсоцполітики [5].
Іноземцям, які бажають усиновити братів або сестер раніше усиновленої ними дитини, надається інформація про усіх рідних братів і сестер раніше усиновленої ними дитини, які перебувають на централізованому обліку.
Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
Громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці - кандидати в усиновлювачі мають право тричі (з урахуванням повторних прийомів) ознайомитися з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, за умови, що на дату прийому в Мінсоцполітики строк подальшої дії їх документів становитиме не менш як місяць.
Інформація про дітей, які можуть бути усиновлені, надається особисто кандидатам в усиновлювачі (якщо усиновлювачами є подружжя - кожному з них) під час прийому в службі у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, уповноваженому органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службі у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації та Мінсоцполітики.
У разі коли кандидати в усиновлювачі не володіють українською або іншою мовою, прийнятною для сторін, спілкування з ними здійснюється за участю працівника центрального чи місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, який володіє відповідною мовою. Якщо центральний чи місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування не може забезпечити спілкування з кандидатами в усиновлювачі прийнятною для них мовою, за бажанням кандидатів в усиновлювачі для здійснення усного перекладу може бути залучена особа із знанням відповідної мови, що підтверджується документом про повну вищу освіту [13].
Кандидатам в усиновлювачі надаються такі відомості про дитину, яка може бути усиновленою: ім'я, вік, стать; правові підстави для усиновлення; стан здоров'я відповідно до висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини; форма влаштування дитини (без зазначення назви та адреси закладу, в якому перебуває дитина, прізвища, імені, по батькові, адреси проживання прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників); відомості про наявність або відсутність братів, сестер, їх вік та форма влаштування [5].
Кандидатам в усиновлювачі, які бажають усиновити кількох дітей, надається інформація про дітей, які мають братів і сестер. Ознайомлення кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, супроводжується показом фотографії дитини.
Після ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидатам в усиновлювачі, які виявили намір особисто познайомитись з дитиною, видається направлення до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини для організації знайомства з нею. Не допускається видача кандидатам в усиновлювачі направлення для одночасного знайомства з двома і більше дітьми, які не є між собою братами і сестрами, крім випадків, коли усиновлюються діти-інваліди, які виховуються в одному закладі або сім'ї.
Строк дії направлення становить 10 робочих днів від дати видачі. У разі потреби строк дії направлення може бути продовжений органом, який його видав, але не більш як на 10 робочих днів.
Громадянам України, які проживають за межами України, та іноземцям кандидатам в усиновлювачі, які перебувають на обліку в Мінсоцполітики, разом з направленням видаються документи, подані кандидатами в усиновлювачі, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом уповноваженої посадової особи Мінсоцполітики, із зазначенням дати взяття кандидатів на облік та облікового номера. Якщо дитину всиновлюють прийомні батьки, батьки-вихователі, опікун, піклувальник, в сім'ї яких виховується дитина, або родичі дитини, направлення для знайомства з дитиною не видається [5].
Громадянам України, які проживають за межами України, та іноземцям кандидатам в усиновлювачі, які за результатами ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, не виявили бажання отримати направлення для знайомства з дитиною, Мінсоцполітики призначає дату повторного прийому для ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені. Дата повторного прийому повідомляється кандидатам в усиновлювачі під розписку.
Організація знайомства кандидатів в усиновлювачі з дитиною покладається на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів районних, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) дитини.
У разі коли протягом одного дня направлення для знайомства з дитиною видані декільком кандидатам в усиновлювачі за місцем перебування дитини на місцевому, регіональному та централізованому обліку, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини організовує знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною в порядку їх звернення. Кожний наступний кандидат в усиновлювачі має право на знайомство з дитиною після того, як попередній кандидат відмовиться від її усиновлення. Строк дії направлення кожного наступного кандидата в усиновлювачі продовжується, але не більш як на 10 днів від дати його знайомства з дитиною [13].
Якщо направлення для знайомства з дитиною видано одночасно громадянам України та іноземцям, перевага надається громадянам України за умови, що іноземці - кандидати в усиновлювачі ще не познайомилися з дитиною та не встановили з нею контакт.
всиновлення дитина іноземний заявник
3.2 Знайомство та встановлення контакту з дитиною
Кандидати в усиновлювачі знайомляться з дитиною за місцем її проживання (перебування) у присутності представника служби у справах дітей, працівників дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина; прийомних батьків; батьків-вихователів; опікунів; піклувальників. За бажанням прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною може здійснюватися у приміщенні служби у справах дітей або на іншій території за погодженням із зазначеною службою.
Про знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною складається акт за встановленою формою.
Працівники дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники зобов'язані ознайомити кандидатів в усиновлювачі з документами, які містяться в особовій справі дитини, медичною карткою дитини, надати кандидатам в усиновлювачі інформацію про історію життя дитини, особливості її розвитку, поведінки, здібності, риси характеру, рекомендації щодо форм і методів спілкування з дитиною, догляду за нею після усиновлення, а також сприяти встановленню контакту між дитиною та кандидатами в усиновлювачі. Не допускається надання кандидатам в усиновлювачі недостовірної інформації про дитину, ненадання вищезазначеної інформації, порушення процедури знайомства та встановлення контакту з дитиною, створення перешкод для знайомства кандидатів в усиновлювачі з дитиною, здійснення впливу на дитину під час прийняття нею рішення щодо усиновлення [10, 19].
Після знайомства з дитиною для встановлення з нею контакту кандидати в усиновлювачі мають право щодня протягом строку дії направлення відвідувати дитину за місцем її проживання (перебування) та спілкуватися з нею у час, визначений керівником закладу, прийомними батьками, батьками-вихователями, опікунами, піклувальниками, але не менш як три години на день. Після встановлення контакту з дитиною та подання до служби у справах дітей заяви про бажання її усиновити, кандидати в усиновлювачі мають право продовжувати щоденне спілкування з дитиною до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Спілкування кандидатів в усиновлювачі з дитиною відбувається у спеціально відведеному для цього приміщенні або на подвір'ї закладу, якщо це дозволяють погодні умови. Якщо дитина проживає в сім'ї, спілкування з нею може здійснюватись в житловому приміщенні за згодою на це прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників або на іншій території за домовленістю між кандидатами в усиновлювачі та особами, які виховують дитину.
Під час перебування кандидатів в усиновлювачі в дитячому або іншому закладі за направленням не допускається їх знайомство з іншими дітьми, які проживають (перебувають) у цьому закладі, отримання інформації про них, здійснення їх відео- та фотозйомки.
У разі коли до закінчення строку дії направлення кандидати в усиновлювачі не подали до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву про бажання усиновити дитину, вважається, що вони відмовилися від усиновлення [13].
Громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці - кандидати в усиновлювачі, які відмовились від усиновлення дитини, можуть звернутись до Мінсоцполітики з особистою письмовою заявою про повторне ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені.
До заяви додається повідомлення служби у справах дітей про відмову кандидатів в усиновлювачі від усиновлення дитини та видані разом з направленням документи, подані кандидатами в усиновлювачі.
Заява про повторне ознайомлення кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, розглядається Мінсоцполітики протягом 10 робочих днів.
У разі позитивного вирішення питання призначається дата повторного ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, про що кандидати в усиновлювачі повідомляються під розписку.
Якщо кандидати в усиновлювачі не з'явилися до Мінсоцполітики для ознайомлення з результатами розгляду своєї заяви, рішення про призначення дати ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, скасовується і повторні заяви залишаються без розгляду.
Громадянам України, які проживають за межами України, та іноземцям кандидатам в усиновлювачі може бути відмовлено у повторному ознайомленні з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, у разі: неповернення виданих разом з направленням документів, поданих кандидатами в усиновлювачі; відсутності повідомлення служби у справах дітей про відмову кандидатів в усиновлювачі від усиновлення дитини; відмови кандидатів в усиновлювачі від ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, у визначений Мінсоцполітики день; коли після триразового ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидати в усиновлювачі не виявили бажання усиновити дитину з числа тих дітей, про яких їм була надана інформація; закінчення строку дії документів (одного з них) або в разі, коли строк дії документів (одного з них) становить менш як один місяць [5].
3.3 Підготовка документів для подання до суду
Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини із заявою про бажання усиновити дитину, яка складається українською мовою.Заява засвідчується нотаріусом.
Служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 робочих днів від дня надходження заяви кандидатів в усиновлювачі: з'ясовує, чи згодна дитина на усиновлення,; готує проект висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на усиновлення надається письмово або усно залежно від віку та стану здоров'я дитини.
Для з'ясування, чи згодна дитина на усиновлення, представник служби у справах дітей у присутності представника дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників проводить бесіду з дитиною. Якщо дитина усвідомлює факт усиновлення, представник служби у справах дітей роз'яснює дитині його правові наслідки. Письмова згода дитини на усиновлення засвідчується представником служби у справах дітей. Якщо дитина у зв'язку з її віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, усиновлення проводиться без її згоди [5].
Керівник дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина чи особа, у якої проживає дитина, за запитом служби у справах дітей, до якої звернулися кандидати в усиновлювачі із заявою про бажання усиновити дитину, подає цій службі такі документи: копію свідоцтва про народження дитини; документи, які підтверджують, що дитина може бути усиновленою; повідомлення закладу охорони здоров'я або навчального закладу, в якому перебуває дитина, про згоду на її усиновлення. За наявності засвідченої нотаріусом згоди батьків на усиновлення дитини, згода закладу охорони здоров'я або навчального закладу, в якому виховується дитина, не надається; висновок про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини; акт про знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною. Копії документів засвідчуються підписом керівника та скріплюються печаткою закладу [13].
Зазначені документи подаються у двох примірниках, один з яких для подання до Мінсоцполітики, другий - до суду.
Роз'єднання братів і сестер, що перебувають на обліку дітей, які можуть бути усиновлені, не допускається. В окремих випадках, за умови, що вичерпані усі можливості влаштування братів і сестер на виховання в одну сім'ю, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за місцем перебування дитини на місцевому обліку може надати згоду на роз'єднання братів і сестер при усиновленні в разі: коли один з братів, сестер страждає на тяжке захворювання, що вимагає спеціального догляду за дитиною; усиновлення дитини, яка виховується в дитячому або іншому закладі, в той час, як її брати, сестри проживають в сім'ях громадян України; наявності інших обставин, що унеможливлюють влаштування дітей на виховання в одну сім'ю.
Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини видається особисто кандидатам в усиновлювачі під розписку для подання його до суду. До висновку додаються пакет документів з дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, згода дитини на усиновлення, повідомлення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про надання (ненадання) згоди на роз'єднання братів і сестер при усиновленні.
Якщо протягом місяця після подання заяви про усиновлення дитини до служби у справах дітей кандидати в усиновлювачі без поважних причин не з'явилися для отримання висновку або протягом місяця від дати його отримання не звернулись до суду із заявою про усиновлення дитини, вважається, що вони відмовились від усиновлення [15, 351].
Для отримання письмової згоди Мінсоцполітики на усиновлення дитини громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці подають до Мінсоцполітики відповідну заяву, висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини, пакет документів з дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, копію письмової згоди дитини на усиновлення, копію повідомлення про надання (ненадання) згоди районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради на роз'єднання братів і сестер при усиновленні.
Заява складається українською мовою та засвідчується нотаріусом. У заяві зазначається прізвище, ім'я, по батькові, адреса проживання кандидатів в усиновлювачі, обліковий номер кандидатів у Мінсоцполітики, прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання (перебування) дитини, яку бажають усиновити, повна назва суду, в якому буде слухатися справа про усиновлення, а також зазначається, що кандидати в усиновлювачі ознайомлені із станом здоров'я дитини та правовими наслідками усиновлення.
Заява кандидатів в усиновлювачі про надання згоди на усиновлення дитини та додані до неї документи розглядаються Мінсоцполітики протягом десяти робочих днів, а у разі відсутності результатів перевірки МВС щодо наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, або Генеральному секретаріаті Інтерполу протягом десяти робочих днів після надходження від МВС відповідного повідомлення. У разі потреби в уточненні відомостей, які містяться у поданих документах, або перевірці нововиявлених обставин строк розгляду заяви може бути продовжено, але не більш як на 20 робочих днів [16, 601].
...Подобные документы
Право на усиновлення як форма особистого влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування. Правові наслідки усиновлення та особливості розгляду даної категорії справ. Нагляд за дітьми, усиновленими іноземцями. Порядок здійснення усиновлення.
дипломная работа [92,4 K], добавлен 19.10.2012Підготовка матеріалів до розгляду в суді першої інстанції. Порядок розгляду справи у засіданні господарського суду, прийняття законного і обґрунтованого рішення. Відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі та залишення позову без розгляду.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 09.02.2012Особи, які можуть бути усиновлені та усиновлювачами. Поняття і значення опіки та піклування у сімейному праві. Умови усиновлення та порядок його здійснення. Права та обов’язки суб’єктів правовідносин з опіки та піклування. Поняття патронату над дітьми.
курсовая работа [78,4 K], добавлен 17.02.2015Поняття окремого провадження, ключові особи, що беруть участь у розгляді такого роду справ. Розгляд справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання її недієздатною та поновлення цивільної дієздатності. Розгляд справ про усиновлення.
курсовая работа [145,1 K], добавлен 24.09.2014Правовий аспект взаємин між матір'ю і дітьми в Стародавньому Римі. Шляхи потрапляння дитини під батьківську владу: через народження в законному шлюбі, усиновлення та узаконення. Необхідні умови для усиновлення. Особисті права і обов'язки батьків і дітей.
контрольная работа [14,7 K], добавлен 06.05.2010Загальні принципи захисту прав дитини. Історичний розвиток прав дитини. Конвенція ООН про права дитини. Особисті права і обовязки батьків по відношенню до дітей. Умови встановлення батьківства в судовому порядку.
курсовая работа [37,2 K], добавлен 23.11.2005Сімейний кодекс та правова охорона дитинства в Україні. Фінансова та матеріальна допомога на навчання та виховання малолітніх дітей. Забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт. Здійснення контролю за процедурою усиновлення.
статья [21,1 K], добавлен 17.08.2017Встановлення походження дітей та його правові наслідки. Реєстрація дитини та встановлення батьківства. Поняття і види правовідносин між батьками та дітьми. Особисті немайнові та майнові права дітей та батьків. Судова практика.
курсовая работа [39,0 K], добавлен 12.09.2002Поняття та сутність усиновлення відповідно до Сімейного кодексу України. Умови та порядок здійснення усиновлення. Особливості усиновлення дитини без згоди батьків. Згода одного з подружжя на усиновлення. Правові наслідки усиновлення та їх характеристика.
реферат [26,2 K], добавлен 14.11.2010Порядок утворення спільних підприємств з іноземними інвестиціями в Україні. Вимоги до установчих документів. Внесення майнового внеску до статутного фонду спільних підприємств з іноземними інвестиціями. Оформлення простого векселя, плата у валюті України.
реферат [46,6 K], добавлен 21.12.2010Класифікація актів-документів за стадіями цивільного процесу. Послідовність розгляду справ у судах першої та перевірочної інстанції. Контроль суду над діями секретаря судового засідання. Ухвала про розгляд зауважень щодо протоколу огляду доказів.
статья [25,2 K], добавлен 20.08.2013Конституційний Суд - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Порядок формування Конституційного Суду і його склад. Функції і повноваження Конституційного Суду. Порядок діяльності Конституційного Суду і процедури розгляду ним справ. Шлях до створ
контрольная работа [17,9 K], добавлен 15.12.2004Реалізація прав дитини в умовах економічних і соціальних протиріч. Експлуатація праці дітей, державна стратегія у вирішенні проблеми використання дітей в найгірших формах. Сексуальна експлуатація дітей, використання дітей молодшого віку при жебракуванні.
реферат [14,8 K], добавлен 25.12.2009Захист прав людини і свобод. Підзаконне врегулювання та судовий контроль. Порядок внесення подання. Відкриття судом провадження подання та строки його розгляду. Закінчення строку проведення постановою судці за відсутності подання про його продовження.
реферат [22,2 K], добавлен 10.04.2009Поняття, мета та завдання стадії підготовки справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу. Одноособові і колегіальні дії суду як процесуальна форма підготовки справи до судового розгляду. Попереднє судове засідання та порядок його проведення.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 16.02.2013Підготовка проекту закону до розгляду його Верховною Радою України. Розгляд законопроектів у першому, другому та третьому читаннях. Подання і розгляд законопроектів про внесення змін до Конституції. Тлумачення законів як втілення правової норми в життя.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 19.02.2011Усиновлення: поняття, суб’єкти, умови та порядок його здійснення. Виконання таємниці усиновлення. Позбавлення усиновлювача батьківських прав, недійсність та скасування усиновлення. Проблеми застосування та вдосконалення інституту усиновлення в Україні.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 02.02.2008Визначення змісту окремого провадження - процесуального порядку розгляду визначених ЦПК справ про встановлення певних обставин (юридичних фактів) або певного юридичного стану осіб. Категорії справ, які розглядаються судом в порядку окремого провадження.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 09.02.2011Підсудність кримінальних та цивільних справ місцевому суду. Учасники кримінального судочинства. Порядок підготовки справи до розгляду та винесення рішення. Провадження справ в апеляційному порядку. Перегляд судових рішень, що набрали законної сили.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 01.06.2013Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі, народженої у шлюбі або в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій. Умови встановлення факту батьківства (материнства) за рішенням суду, а також оспорювання цих фактів.
курсовая работа [47,8 K], добавлен 20.03.2014
