Суд розглядає заяви про усиновлення дитини в порядку цивільного судочинства за правилами, встановленими главою 5 розділу IV ЦПК України. Заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання [3].

До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи:

1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;

2) медичний висновок про стан здоров'я заявника;

3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

5) інші документи, визначені законом.

До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями, також додаються дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави, зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.

Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають бути у встановленому законодавством порядку легалізовані, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такі документи повинні бути перекладені українською мовою, а переклад має бути засвідчений нотаріально.

Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади.

Орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

До висновку органу опіки та піклування мають бути додані:

1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;

2) свідоцтво про народження дитини;

3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;

4) у випадках, встановлених Законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення [12, 671].

Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів.

Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Суд розглядає справу про усиновлення повнолітньої особи з обов'язковою участю заявника (заявників), усиновлюваної особи, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, встановлених Сімейним кодексом України, суд розглядає справу в закритому судовому засіданні.

Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи.

За результатами розгляду заяви про усиновлення суд постановляє рішення. Постановляючи рішення про усиновлення дитини, суд враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:

а) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;

б) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;

в) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;

г) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа вже опікується дитиною;

д) особу дитини та стан її здоров'я;

е) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

При дотриманні всіх умов, встановлених СК України, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови її життя суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини [16, 611].

Постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи, суд враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їх сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину (ст. 224 СК України) [2, ст. 224].

У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).

Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.

Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення. Для внесення змін до акта про народження усиновленої дитини копія рішення суду надсилається до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем винесення рішення, а в справах про усиновлення дітей іноземними громадянами - також до Мінсоцполітики.

За бажанням усиновлювача державний орган реєстрації актів цивільного стану видає на підставі рішення суду Свідоцтво про усиновлення.

Висновки

Відповідно до ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновленою може бути дитина, тобто особа віком до 18 років. У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.

Процедура усиновлення дітей за законодавством України є досить складною та багатоступеневою - така суворість пояснюється перш за все захистом інтересів дітей, відсторонення від них осіб, які прагнучи всиновити дитину переслідують особисті інтереси, які не збігаються з інтересами дитини. Для іноземців для процедура є ще більш ускладненою - що також пов'язано з дотриманням інтересів дитини.

Для іноземців встановлено низку обмежень у процедурі всиновлення. Так, вони можуть всиновлювати лише дітей, які перебувають на відповідному обліку понад рік та досягли п'ятирічного віку. Винятки робляться лише для осіб, які є родичами всиновлюваної дитини, або у випадку всиновлення дитини, яка страждає певними захворюваннями, перелік яких затверджується Міністерством охорони здоров'я, здійснюється усиновлення усіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менш як один рік;іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини. Дитина може бути усиновлена іноземцем, якщо не виявилося громадянина України, який бажав би її усиновити або взяти на виховання до себе в сім'ю. Крім того, не допускається усиновлення дитини лише одним з подружжя іноземців.

Особи, які бажають всиновити дитину, перш за все мають бути визнані державою кандидатами в усиновлювачі. Лише після подання відповідного пакету документів за встановленою процедурою у Мінсоцполітики, проходження перевірки працівниками міністерства вони офіційно визнаються кандидатами в усиновлювачі з постановленням на облік у відповідному реєстрі.

Після визнання осіб кандидатами в усиновлювачі їм пропонується ознайомитися з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені. На відміну від громадян України, іноземці можуть ознайомитися з інформацією про дітей лише тричі - якщо після третьої спроби вони не всиновлять дитину, вони знімаються з обліку кандидатів в усиновлювачі. Після проходження цього етапу слідує знайомство та встановлення контакту з дитиною, і якщо на цьому етапі особи приймуть рішення про всиновлення, починається етап збору документів для подання заяви про всиновлення до суду. Окрім загального переліку документів, іноземці мають отримати письмову згоду Мінсоцполітики на усиновлення дитини. Зібравши усі необхідні документи, вони подають заяву до суду, який розглядає справу, та у випадку позитивного рішення встановлює усиновлення дитини.

Як видно, процедура усиновлення є надзвичайно складною та перенасиченою отриманням численних дозволів та збиранням великої кількості документів. Особливо ускладненою процедура є для іноземних громадян. Проте такі складнощі є необхідними для того, щоб ще на етапі відбору кандидатів відкинути тих осіб, які несумлінно під ходять до факту всиновлення та які переслідують інші цілі, ніж турбота про дитину. Тривала та складна процедура з багатоступеневою перевіркою мінімізує випадки порушення прав всиновлених дітей та дозволяє дитині отримати дійсно люблячих та турботливих батьків, які прийняли її як свою рідну.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ