Функції і повноваження транспортної прокуратури

Міністерство транспорту і Фонд держмайна України, приймаючи рішення про передачу більшої частини балансового флоту ДСК ЧМП, що складає основу статутного фонду підприємства, в зарубіжні офшорні компанії - фактично реорганізували пароплавство, виділивши з нього майно (101 судно) і передавши його новим створеним зарубіжним підприємствам.

Про це, свідчить і Доручення Президента України Прем'єр-міністру України від 28 квітня 1998 р. про створення спеціальної комісії для координації діяльності по виведенню ДСК ЧМП з фінансово-економічної кризи (комісія під керівництвом віце-прем'єр міністра України Тигипко С. А.)

У відповідності з п. 2 зазначеного Доручення Президента України, комісії необхідно було до 15 липня 1998 р. «...здійснити комплекс заходів з метою поновлення керованості офшорними компаніями, контролю за надходженням валютних коштів від їхньої діяльності, а також захисту майнових інтересів держави, що стосуються суден, переданих на їх баланс».

Однак і це Доручення Президента України залишилося невиконаним, оскільки контроль за керуванням офшорними компаніями державою в повній мірі не здійснюється.

Про це, свідчить факт незаконного продажу з аукціону 21-22 січня 1999р. пасажирських суден, (переданих раніше в офшорні компанії) іноземній компанії “Клин Файненс ЛТД” (Великобританія) - "Тарас Шевченко" за 2 млн. 200 тис. дол. США, при ринковій вартості більш 11 млн. дол. США, "Одеса-Сан" за 80 тис. дол. США при ринковій оцінці більш 1 млн. дол. США.

Тільки по ініціативі прокуратури Одеської області остаточне рішення по незаконному відчуженню рентабельних і дорогих суден, що належать державі по ціні нижче вартості металобрухту не було прийнято.

Суттєвим невирішеним питанням, яке виникло під час продажу суден залишається те, що нотаріусами і Іллічівським міським судом не здійснена перевірка фактів наявності на суднах майна третіх осіб, що призвело до узаконення його фактичного безпідставного відчуження - продажу без повідомлення власників “Overline Тгаding” (Кіпр) і «Gold Stаг Catering» (Гібралтар) на загальну суму понад 1 млн. дол. США, що у свою чергу утворює умови і надає підстави для звернення власників майна до місцевих судів про накладання арешту будь-яке державне майно України за кордоном Консульства, Посольства, судна, літаки та ін., про що прокуратура вже отримала офіційні повідомлення від власників.

На базі майна ДСК ЧМП було створено і ряд компаній в Україні Так, наказом Міністерства транспорту України №120 від 08.04.96 р. створено ДСК УМП, однак підприємство державним майном цим наказом наділене не було. Тільки 3 липня 1996 р колишній прем'єр-міністр України Лазаренко П. І. підписав Розпорядження №420-р, яким доручив здійснити передачу у встановленому порядку на баланс ДСК "'Українське морське пароплавство" з балансу ДСК ЧМП 13 транспортних суден ("А. Матросов", “3. Космодемьянська”, "Ізмаїл" і ін.).

Мінтрансом України знов була використана незаконна схема розпорядження державним майном, закріпленим за ДСК ЧМП на правах повного господарчого ведення, тобто і у цьому випадку, як і в ситуації передачі балансових суден ДСК ЧМП в офшорні компанії міністерством припущені порушення вимог ст.ст. 34, 37, 55 Законів України "Про власність", Декрету Кабінету Міністрів України "'Про управління майном, що знаходиться у загальнодержавній власності" від 15.12.92 р., ст.ст. 9, 10, 13, 34 Закону України "Про підприємства".

В подальшому ДСК "Українське морське пароплавство" 5 суден продано на металобрухт, 3 судна передані зі зміною українського прапора в офшорну компанію "Філадельфія Холдінг ДО", а інші 3 судна знаходяться у довгостроковій оренді на умовах бербоут-чартера у іноземної компанії "Тор Шиппінг ЛТД" (Кіпр), внаслідок чого пароплавство є збитковим і обтяжене непогашеною кредиторською заборгованістю на суму більше 49 млн. грн.

Значна кількість суден ДСК ЧМП передана у інші одночасно створені державні підприємства: "Укртанкер", "Укмар", "Укрморлайн", "Укрріфєр", “Уклайн”, "Укрпасфлот", "Укрферрі" на баланс і в експлуатацію, яким передано більш 60 вантажних, нафтоналівних, пасажирських, паромних, рефріжераторних суден, з яких вже понад 40 продано на металобрухт з дозволу Фонду державного майна України

Серйозні порушення законності в системі підприємств морегосподарчого комплексу стали можливими тільки з причини втрати державного контролю і управління за діяльністю підприємств морської галузі з боку Мінтрансу, нагляд за діяльністю якого Південноукраїнська транспортна прокуратура не здійснювала.

Вкрай незадовільно працюють і юридичні служби підприємств морського транспорту. По цій причині контракти, угоди, договори, в тому числі зовнішньоекономічного характеру, складаються з порушенням вимог законів України, нерідко на умовах завідомо невигідних для транспортних підприємств, внаслідок чого державі завдаються істотні збитки в вигляді втрати, або неповернення на Україну коштовного майна і значних грошових коштів. Ця діяльність повинна здійснюватись під безпосереднім контролем Мінтрансу України і Фонду державного майна України Разом з тим прокуратурою Одеської області здійснюються відповідні перевірки.

Надані до прокуратури документи свідчать, що і договір застави і кредитна угода складені і нотаріально посвідчені в порушення законодавства України.

З метою запобігання арешту суден на базі майна ДСК ЧМП було створено понад 200 офшорних компаній за кордоном і в Одеській області 7 судноплавних компаній, в котрих були розподілені судна ДСК ЧМП (а всього у Одеському регіоні функціонує понад 60 підприємницьких структур, що займаються судноплавним бізнесом - морськими і річковими перевезеннями вантажів і пасажирів своїми або зафрахтованими суднами).

Рішення про створення нових державних судноплавних компаній приймались Міністерством транспорту України і Фондом державного майна України.

3.2 Перспективи підвищення ефективності прокурорського нагляду в море господарському комплексі

Здійснюючи нагляд за дотриманням законодавства України в системі державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», Південноукраїнською транспортною прокуратурою за період з 1995 року і управлінням нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратури Одеської області по нинішній час проведена певна робота, направлена на зміцнення законності, усунення правопорушень на морському транспорті.

Всебічний правовий аналіз документів цього зовнішньоторговельного договору, його основних умов, форми і порядку підписання і нотаріального посвідчення свідчить про те, що договір укладено з істотними порушеннями чинного законодавства України і на умовах завідомо противних інтересам держави, в силу чого повинен бути визнаний недійсним зі всіма юридичними наслідками, що випливають з цього факту.

Виходячи з цього і у відповідності з вимогами прокурора господарським судом Одеської області рішенням від 08.08.1997 року визнані недійсними і інші правочини:

1. Договір застави судна, укладений ДСК ЧМП і фірмою «Планмарин» (Швейцарця) від 07.02 1997 року;

2. Договір №1 між ДСК ЧМП і фірмою «Планмарин», укладений сторонами від 07.12. 1995 року;

3. Угода про зміну підсудності, укладена сторонами в відповідності з п.8 договори №1 від 07.12. 1995 року;

4. Арбітражна угода, укладена сторонами 28.07 1995 року;

5. Угода між сторонами про передачу суден в спеціалізовані компанії з подальшою передачею в бербоут-чартер, стосовно суден «Капітан Труш», «Герої Сталінграда», «Механік Бардецкий», «Ле Зуан», «Україна». «Борис Андреев», укладена 23.07 1995 року;

6. Визнання боргу в сумі 20 000 000 дол. США на користь фірми «Планмарин», підписане колишнім президентом ДСК «ЧМП» Ковалем А.В.,

7. Арбітражне застереження, означене у визнанні боргу від 27.07.1995 року;

8. Визнання боргу в сумі 5000 000 дол. США на користь фірми «Планмарин», підписане колишнім президентом ДСК ЧМП Ковалем А.В. 27. 07.1995 року,

9. Визнання боргу в сумі 45 000 000 дол США на користь фірми «Планмарин», підписане колишнім президентом ДСК ЧМП А. В. Стогниєнко 05.12.1995 року;

10. Визнання боргів в сумі 67 109 899 швейцарських франков фірми «Планмарин», підписане колишнім президентом ДСК «ЧМП» А.В. Стогниєнко 23.01.1996 року,

11. Застереження про підсудність, означену в п.9 угоди про визнання боргу, підписаного А.В. Стогниенко 23.01. 1996 року,

12. Довіреність на відчуження суден, що належать державі Україна, а також на передачу суден типу «Механік Бардецкий» і інших в заставу фірмі «Планмарин», видану колишнім президентом ДСК ЧМП Стогниенко А. В. у Лондоні 03.05.1996 року.

Прокуратурою продовжується робота по витребуванню договорів про заставу суден ДСК ЧМП і створених на його базі майна підприємств на користь іноземних контрагентів для вирішення питання про пред'явлення позовів про визнання недійсними незаконних договорів. Підготовані проекти позовів про визнання недійсними контрантів укладених ДСК «Укрріфер» щодо продажу 5 рефрижераторних суден.

Із залученням фахівців перевіряється укладання контрактів державними судновласниками Одеської області на ремонт суден через іноземні компанії на Одеському судноремонтному заводі України. Подготовано проект позовної заяви про визнання недійсним контракту щодо ремонту судна «Командарм Матвеєв».

Вищим господарським судом України повернута позовна заява прокуратури області в інтересах Держави Україна у особі Державної податкової адміністрації в Одеській області, Міністерства транспорту України, Фонду державного майна України до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» та фірми «Планмарин А.Г.» (Швейцарія) про визнання недійсною угоди про врегулювання всіх суперечок від 14 01.98 р. з додатками.

В рахунок суми 26,0 млн. дол. США на час підписання угоди 14.01.98 р. іноземною компанією було вже отримано майно вартістю 13,75 млн. дол. США. Сама угода носить декларативний характер - і у ній самій, і у додатках до неї відсутній розрахунок і документальне підтвердження суми боргу у розмірі 26,0 млн. дол. США.

Прокуратурою заява доопрацьовується і вже отримано переклад рішення 2-ї цивільної палати апеляційного суду Провансу (Франція) за позовом компаній «Комтрейд трейдінг енд файненсінг» і «Планмарін АГ» до компанії «Редвуд навігейшнл інк» і ДСК ЧМП, яким визначено, що 05.10.95 р. компанія «Комтрейд трейдінг енд файненсінг», яка має зареєстрований офіс на Кайманових островах, і компанія по гельветичному праву «Планмарін АГ» пред'явили апеляцію постанови, винесеної 20.09.95 р. по вимогам компанії по ліберійському праву «Редвуд навігейшнл інк» головою комерційного трибуналу міста Марсель, що скасовувало попередню постанову, винесену 15.09.95 р. на вимогу позивачів і дозволяло охоронний арешт судна «Шота Руставелі», придбаного 27.07.95 р. ліберійською компанією у ДСК «ЧМП», дебітора зазначених компаній. На зазначене судно згідно умов угоди про врегулювання всіх суперечок від 14.01.98 р з додатками, претендує компанія «Планмарін А Г», що згідно з цим рішенням є безпідставним, але з чим погодились і Міністерство транспорту України і Фонд державного майна України при узгодженні цієї угоди.

Прокуратурою за наслідками перевірки підготовано позовну заяву до фірми «Топаз» про стягнення на користь держави сум безпідставно отриманих коштів за ремонт суден ДСК ЧМП.

Прокуратурою також з метою захисту конституційних прав українських моряків - працівників ДСК ЧМП і створених на його базі структур, направлено до суду більш 270 позовних заяв до судновласників, про стягнення заборгованості по заробітній платі, судовий розгляд 240 з яких завершено 16.07.99 р. Позови задоволені.

Підготовано позов про визнання недійсним договору від 17.04.92 р. між ДСК ЧМП і гостинним комплексом «Лондонська-Красна», який підписано неналежними особами. Умови договору стали підставою для нарахувань грошових коштів і подальшого звернення стягнення на майно ДСК ЧМП вже зі сторони нової створеної юридичної особи «Лондонська ЛТД», яка вважає себе правонаступником гостинного комплексу «Лондонська-Красна», що завдало державі значних збитків.

В зв'язку з тим, що протокольним рішенням Кабінету Міністрів України №25 від 09.07.98 р. робота Мінтрансу і ДДМРТУ в частині здійснення державного контролю і управління фінансово-господарською діяльністю і підтримання правопорядку і законності в морегосподарському комплексі визнана незадовільною, а матеріали нинішньої перевірки підтверджують це, а також Доручення Президента України Прем'єр-Міністру України від 28.04.98 р. про прийняття невідкладних мір по поновленню керування офшорними компаніями і контролю за надходженням валютних коштів від експлуатації переданих в них транспортних суден ДСК ЧМП до нинішнього часу фактично не виконано, Кабінетом Міністрів України 03.07.99 р. прийнята постанова «Про заходи щодо виведення Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» з фінансово-економічної кризи» №1181 (вже 3-тя з цього питання) у якій, крім визнання незадовільною роботи Мінтрансу України, Державної адміністрації морського і річкового транспорту та Міністерства фінансів з виконання доручень Президента України і рішень Кабінету Міністрів України щодо стабілізації діяльності ДСК ЧМП, поставлено питання про створення нової холдінгової компанії, до сфери управління якої будуть передані існуючі офшорні компанії за кордоном, а також про передачу до ДСК ЧМП Українських Державних судноплавних компаній. «Українське морське пароплавство», «Укртанкер», «Укрріфер» і державних підприємств «Укркрюїнг», «Укрспецобладнання», «Промкомбінат», «Автотранспортне підприємство».

Разом з тим, залишається невизначеною доля і місце перебування акцій і сертифікатів офшорних компаній, які досі не знаходяться на балансі ні ДСК ЧМП, ні Фонду державного майна України, що запобігає арештам переданих суден, але створює невизначеність у правовому статусі переданого з балансу ДСК ЧМП майна.

Також слід зазначити, що 68 суден, які зараз знаходяться у офшорних компаніях, фактично заставлені у різних банках, і спроба вилучення їх з під керівництва створених Міністерством транспорту України офшорних компаній для повернення на баланс ДСК ЧМП, не тільки потягне за собою негайне звернення банків до суду для звернення стягнення на всі ці судна з подальшим їх продажем на аукціонах, але надасть правові підстави для поновлення судами процесів по кожному цьому судну (і іншим, навіть вже проданим) за борги ДСК ЧМП у США, Великобританії, Франції, Італії, Туреччині і в багатьох інших країнах куди центральними органами влади України наддавалась інформація про неналежність даних суден до державного майна, що заподіє великої шкоди не тільки економічним але и політичним інтересам України.

ВИСНОВКИ

Держава, як основна політична організація суспільства, впливає на все суспільство в цілому, вживає заходів до створення таких умов, що роблять суспільство здатним існувати як цільний гармонічний організм.

Правове положення прокуратури в Україні насамперед визначено Конституцією України, прийнятої 28 червня 1996 року. Конституція закріпила ведуче положення прокуратури серед правоохоронних органів. Її діяльність охоплює всі сфери державного механізму. Це стосується і транспорту.

У структурі органів прокуратури на різних етапах розвитку правоохоронної системи особливе місце займають транспортні прокуратури, що здійснюють нагляд за законністю на залізничному, водному і повітряному транспорті.

Ця спеціалізація враховує виняткове значення транспорту у виробничо-господарському комплексі держави, а також особливості його організації і діяльності. До них, насамперед, відносяться особливі вимоги, що пред'являються до транспорту; побудова підрозділів транспорту, а також органів внутрішніх справ на транспорті по лінійному, а не територіальному принципові; специфіка правового регулювання діяльності усіх видів транспорту.

Транспортні прокуратури, будучи складовою частиною прокурорської системи України, у своїй діяльності виявляють загальні властивості, характерні для всієї системи в цілому, і в той же час мають індивідуальні особливості, властивим тільки спеціалізованим прокуратурам.

Створення нової правової системи демократичної України супроводжується нині проблемами економічного та соціального розвитку, поширенням правового нігілізму, зростанням рівня злочинності. Водночас на тлі цих негараздів відбуваються глобальні перетворення в усіх галузях суспільного життя, тобто фактично в умовах зародження конституційного ладу йде становлення та вдосконалення діяльності органів прокуратури незалежної України.

Нинішні транспортні прокуратури функціонують на правах районних, зосередивши зусилля на підвищенні ефективності нагляду по зміцненню законності і правопорядку на залізничному, водному і повітряному транспорті.

При цьому пріоритетними напрямками їхньої діяльності залишається нагляд за безпекою руху й експлуатації усіх видів транспорту, схоронністю перевезених вантажів, припинення перевезення і поширення наркотичних засобів, контрабанди тощо.

В прокуратурі постійно в полі зору знаходяться питання додержання вимог законодавства в діяльності морського транспорту і в першу чергу ДСК "Чорноморське морське пароплавство". Особливе занепокоєння викликає невиконання в повному обсязі державних програмних рішень щодо виведення пароплавства з економічної та фінансової кризи. А беручи до уваги той факт, що наша країна - це морська держава і море-господарський комплекс займає одну з найважливіших ланок народного господарства країни в цілому, збереження законності в цій галузі набуває для держави першочергове значення. Прокуратурою продовжується робота по витребуванню договорів про заставу суден ДСК ЧМП і створених на його базі майна підприємств на користь іноземних контрагентів для вирішення питання про пред'явлення позовів про визнання недійсними незаконних договорів. Злочинність на транспорті -- явище складне й багатогранне. Лише спільними зусиллями правоохоронних органів, громадськості та суб'єктів господарювання можна забезпечити чітку та злагоджену роботу транспорту.

І все це ще раз доказує, що необхідно відродити централізовану систему транспортних прокуратур в нашій країні. Тільки централізовані транспортні прокуратури здатні оперативно та ефективно реагувати на порушення законодавства на транспорті, вживати заходів щодо його усунення.

список використаних джерел та літератури

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. Із змінами, внесеними згідно із Законом №2222- ІV від 8 грудня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №2, ст. 44.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984.- №12.- 330 с.

3. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2001.- №4.- 447 с.

4. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1961.- №1. - 330 с.

5. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1967.- №7. - 336 с.

6. Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1995.- №47-52.- 393 с.

7. Про прокуратуру України. Закон України від 5 листопада 1991 р. №1789-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1991.- №53.- 56 с.

8. Наказ Генеральної прокуратури України №3/3 від 28 жовтня 2002 р. / Про сферу та особливості діяльності транспортних прокуратур і розмежування їх компетенції з територіальними прокуратурами // Офіційний вісник України. - 2002. - №15.- 34 с.

9. Про залізничний транспорт. Закон України від 4 липня 1996 р. №273/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996.- №43.- 156 с.

10. Сергієнко Н.М. Становлення вітчизняного та іноземного державного права// Актуальні проблеми: Зб. наук. пр. - Вип.5.- Київ: Юридична література, 1200.- С. 234- 456.

11. Прусс В.М. Правоохоронні органи на транспорті. - Одеса: Латстар, 2001. - 234с.

12. Нор В.Т. Прокурорський нагляд в Україні. - Харків: Юрист,2004. -349 с.

13. Тацій В.Я. Прокуратура України - історія та сучасність. - Харків: Юрист,2004. -566 с.

14. Смирнов Ю. Море-господарський комплекс України - проблеми сьогодення. // Прокуратура України. - 2004. - №6.- С.123 - 134.

15. Потебенько М. Предмет, завдання та повноваження прокуратури в сучасних умовах. // Прокуратура України. - 2003. - №4.- С.12 - 14.

16. Фесенко М. Проблеми визначення функції прокуратури // Прокуратура України. - 2002. - №2.- С.120 - 124.

17. Кривобок В. Основні засади подальшої діяльності // Прокуратура України. - 2001. - №1.- С.100 - 129.

18. Прокуратура в Україні.- К.: Юрінком Інтер, 2000.- 398с.

19. Корнякова Т.В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія: дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 / Одеська національна юридична академія. - О., 2004.- 22с.

20. Адміністративно-правові відносини в діяльності органів прокуратури України: загальнотеоретичні аспекти: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 [Електронний ресурс] / В.В. Шуба; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. -- Х., 2007. -- 20 с.

21. Мірошниченко С.С. Запобігання злочинності - одна із функцій органів прокуратури // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - Вип. 75. - С. 158-161.

22. Михайленко О., Малюга В. Поняття, значення принципів організації та діяльності прокуратури // Вісник прокуратури. - 2001. - №3. - С. 22-27;

23. Лакизюк В., Михайленко О., Малюга В. Гласність в системі принципів організації та діяльності прокуратури України // Вісник прокуратури. - 2001. - №4. - С. 16-21.

24. Косюта М. Основні напрямки реалізації принципу гласності в діяльності органів прокуратури України: Зб.наук.праць. - Острог: Острозька акад. - Сер. “Право”. - 2002. - С.20-23.

25. Косюта М. Эволюция функций прокуратури Украины. // Актуал. пробл. реформирования правовой системы РФ: Сб.матер. междунар. науч.-практ. конф., посв. 125-летию Белгород. ун-та. - Ч.1. - Белгород, 2002. - С.311-317.

26. Кулинич С.А. Принципи, стадії та правове регулювання управлінських процедур в органах прокуратури // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - Харків, 2006. - Вип. 33. - С.287-295.

Размещено на Allbest.ru