Поділ спільного майна подружжя

При цьому виникає питання про можливість подання нового позову про поділ майна подружжя після розірвання шлюбу. З.В. Ромовська відповідає на нього таким чином: «Якщо після поділу майна на рівні частки згодом виявиться, що розмір аліментів дітям є недостатнім, заінтересована особа не позбавлена права на звернення до суду... За умови появи інших, додаткових обставин спір про той самий предмет та між тими ж сторонами може бути предметом судового розгляду. А це означає, що поділене в минулому майно може бути перерозподілене». [10;c.36]

СК України у ч. З коментованої статті пов'язує збільшення розміру частки одного з подружжя в майні лише з випадками стягнення аліментів на дитину.

Разом з тим, як показує судова практика, розмір частки одного з подружжя нерідко збільшується судами і у тих випадках, коли аліментні вимоги заявлені не були, якщо, наприклад, дитина хворіє, потребує матеріальної допомоги. Суди практично повністю ігнорують новий порядок збільшення розміру частки подружжя в праві на майно і не пов'язують його із процедурою стягнення аліментів. Це пояснюється «незручністю» вказаної норми та неможливістю її практичного застосування. Намагаючись якось «прив'язати» ч. З ст. 70 СК України до конкретних ситуацій, суди лише вказують, що «відповідач не сплачує аліментів на дитину», «суд може відійти від засад рівності часток подружжя з урахуванням наявності дітей» тощо. Такий підхід не відповідає вимогам ч. З ст. 70 СК України, однак він застосовується судами для забезпечення інтересів того з подружжя, з яким залишається проживати дитина. В окремих випадках суди, формально виконуючи вимоги закону, відмовляють в проханні одного з подружжя збільшити його частку в праві на майно на тій підставі, що з ним залишається проживати дитина (якщо аліменти не були нараховані та сплачені). Таке рішення відповідає вимогам ч. З ст. 70 СК України, однак за своєю суттю залишає питання. Важко погодитися з тим, що підхід, закріплений в ч. З ст. 70 СК України, має на меті забезпечити інтереси того з подружжя, який опікується дитиною і несе основний тягар її утримання після розірвання шлюбу. Вказане свідчить про те, що закріплена в ч. З ст. 70 СК України норма є невдалою як в теоретичному аспекті, так і з практичної точки зору.

ВИСНОВКи

Спільність майна, як правило, найбільш повною мірою забезпечує інтереси подружжя. Проте в житті можуть виникати ситуації, коли подружжя доходить висновку про припинення режиму спільності та поділ належного йому майна.

Отже, під час написання курсової роботи були розглянуті основні питання право поділу майна подружжя.

Подружжя може бути суб'єктом майнових відносин, у тому числі -- відносин власності, як на загальних цивілістичних засадах, так і на підставі спеціальних умов, спричинених фактом перебування їх у шлюбі. При цьому найбільш істотно виявляються особливості тих майнових відносин подружжя, які складаються між ними (внутрішні відносини). Ці особливості визначаються переважно нормами сімейного законодавства, а зовнішні (відносини подружжя з третіми особами) -- переважно нормами цивільного законодавства. Таким чином, правове регулювання поділу майна подружжям ускладнене і переобтяжене характером особистих стосунків між чоловіком і дружиною, що, в свою чергу, і вимагає окремого глибокого їх дослідження.

У літературі з сімейно-правових питань останнім часом завершилося формування концепції правового режиму поділу власності.

Головним принципом прав подружжя на майно є принцип спільності всього того майна, яке набувається ним за час шлюбу. Подружжя користується рівними правами на майно набуте у шлюбі, під час його поділу

Таким чином, Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Дана курсова робота спрямована на безпосереднє розуміння як можна поділити майно в разі розлучення, та яка частина буде відділена кожному із подружжю.

Отже, розгляд питання про поділ майна подружжя є актуальним в сімейному праві, тому що при розлученні подружжя в будь якому разі буде ділити спільно набуде майно в шлюбі. Підводячи висновки можна сказати, що поділ майна може бути як в судовому порядку, так і в добровільному, прикладом цього є документи, які зазначені в практичній частині даної курсової роботи.

На даному етапі сімейний кодекс розвивається, та удосконалюється відповідно тому безліч питання так і саме поділ спільного майна не є досконалим, та зміниться у продовж існування України.

Список використаних джерел

1. Ариванюк Тетяна Олексіївна. Правове регулювання відносин власності між подружжям: Автореферат до дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. - К., 2002. - 190арк. - Бібліогр.: арк. 179-190.

2. Дзера О. В. Деякі проблеми врегулювання відносин власності подружжя в Сімейному кодексі України // Юридична Україна. -- 2003. -- №1.-С.58.

3. Драгневич Л. Сутність і ретроспектива становлення та розвитку шлюбно-сімейних відносин в Україні // Підприємництво, господарство, право. -- 2002. -- № 1.

4. Жилінкова І.В. Правове регулювання майнових відносин у сім'ї в контексті сімейного законодавства // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 30 квітня 2004 р., м. Харків. - К., 2011. - С. 212.

5.Закону "Про страхування" (в редакції від 4 жовтня 2001 р.).

6. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.: Юрінком, 1996.- 80 с.

7. Миронова Г. Моральні засади Сімейного кодексу України // Право України. -- 2004. -- № 4.

8. Науково-практичний коментар до Сімейного кодексу України / За ред. Ю. С. Червоного. -- К. : Істина, 2010. - 215 с.

9. Ромовская З. Семейний кодекс України // Юридическая практика. -- 2007. -- №1.-8 янв

10. Ромовська 3. Сімейний кодекс України: погляд у майбутнє // Право України. -- 2001. -- № 2.

11. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар . - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2007. - С.297

12. Сімейний кодекс України : Офіційний текст: (Міністерство юстиції України (Київ). -К.: Кондор, 2011. -103

13. Сімейне право України: Підручн. / За ред. Гопанчука В. С. К.: Істина, 2005. - 299 с.

14. Сімейне право: Нотаріат. Адвокатура. Суд: Наук.-практ. посіб.: У 2-х кн. / За заг ред. С.Я. Фурси. - К., 2005. - С. 561.

15. Сімейне право України. - К.: Істина, 2008. - С. 77-78.

16. Спільна сумісна власність подружжя. Майнові відносини у фактичному шлюбі: ... Монографія. - Х.: «Ксилон», 1997. - 236с. Жилинкова И.В.

17. Цивільний кодекс України від 2003, NN 40-44, ст.356 , зі змінами N 5405-VI ( 5405-17 ) від 02.10.2012

18. Харитонов Є.О., Калітенко О.М., Зубар В.М Цивільне та сімейне право України у запитаннях та відповідях. -- X.: ТОВ «Одіссей», 2005.-- 630 с.

Размещено на Allbest.ru