Арешт суден на забезпечення морських вимог (цивілістичні аспекти)

Підтримуються думки ряду сучасних російських та українських вчених, які відокремлюють процедуру арешту суден від процедури розгляду позовних вимог по суті, і підтримуються погляди на те, що арешт суден на забезпечення морських вимог має забезпечувальний характер. Вважається, що поряд із забезпеченням позову в праві України складається система інших забезпечувальних заходів, передбачених процесуальним законодавством.

Аналізуються поняття “арешт майна” в процесуальному праві, його види та формулюється поняття “арешт судна”. Піддаються критиці погляди вчених, які досі виводять поняття арешту майна в цілому та поняття арешту майна на забезпечення позову, зокрема, із категорії виконавчого провадження. Робиться висновок про те, що категорія арешту майна у виконавчому провадженні не може служити основою для визначення поняття інших видів арешту майна.

Пропонується поняття арешту судна на забезпечення морських вимог, яке охоплює усі важливі ознаки. Отже, арешт судна на забезпечення морських вимог означає затримання судна за розпорядженням уповноваженого законом України суду чи МАК при ТПП України у визначеному судом чи МАК при ТПП України місці територіальних вод України, яке пов'язане із будь-яким обмеженням у пересуванні судна в територіальних водах України та при якому обмежуються речові права власника та всіх інших судновласників в обсязі, визначеному судом чи арбітражем.

У підрозділі 3.4. “Огляд судової практики у справах з арешту суден на забезпечення морських вимог” аналізується судова практика України стосовно арешту суден на забезпечення морських вимог. Висловлюється критичне ставлення до того, що суди України щодо арешту суден in rem не застосовують норми КТМ України, а користуються нормами процесуального кодексу. Такий підхід призводить до порушень правил підсудності, оскільки позови подаються до нерезидентів. Позови забезпечуються способами, не передбаченими процесуальним законом (зокрема гарантія), заміна способу забезпечення позову судами провадиться також з порушеннями закону. Суди не беруть до уваги, що заявники переслідують мету не забезпечення виконання рішення шляхом арешту суден, а мету отримати належне забезпечення - банківську чи іншу гарантію. Після отримання забезпечення суди припиняють провадження по суті позовних вимог. Якби суди застосовували норми КТМ України, помилок не було б.

У Висновках оцінено загальний стан проблеми, підсумовано найбільш важливі наукові та практичні результати аналізу інституту забезпечення морських вимог шляхом арешту суден, сформульовано основні питання практики правозастосування. Основними з висновків є такі:

1. Морська вимога є особливою категорією цивільного права, яка має як цивільно-правові ознаки, що ставлять її в один ряд із зобов'язальним правом вимоги, так і особливі ознаки, які виокремлюють її із зобов'язального права вимоги та визначають її власну природу. З певного моменту зобов'язальне право вимоги в торговельному мореплавстві стає домаганням - особливим суб'єктивним цивільним правом, тобто морською вимогою. Морську вимогу можливо віднести до суб'єктивних прав другого порядку.

2. Морські вимоги класифікуються на такі види: а) привілейовані морські вимоги; б) морські вимоги, що виникають із зареєстрованої іпотеки судна; в) морські вимоги, що виникають із речових та інших майнових прав на судно чи вантаж; г) загальні морські вимоги.

3. Думка щодо ототожнення морських привілейованих вимог із морською заставою (заставним правом) є хибною, морські привілеї не є способом забезпечення зобов'язань. Привілейована морська вимога є морською вимогою з особливим статусом.

4. Інститут забезпечення морських вимог має свої особливі ознаки, які відрізняють правову природу цього інституту від правової природи інституту забезпечення зобов'язань і процесуального інституту забезпечення позовних вимог.

5. Способи забезпечення морських вимог створюють відповідну систему. Застосовуються такі способи забезпечення морських вимог: а) банківська чи інша гарантія; б) право застави перевізника на вантаж; в) страхування відповідальності; г) утримання перевізником вантажу; ґ) депозит; д) морська іпотека. Існує можливість використання й інших, не традиційних чи менш традиційних, способів забезпечення морських вимог.

6. Категорії прийнятної форми та достатнього розміру забезпечення морських вимог належать до тих понять, які прийнято вважати оціночними поняттями.

7. Арешт судна дозволяє кредитору до розгляду по суті позовних вимог отримати забезпечення своїх інтересів та забезпечити най скоріше після судове примусове виконання. Сучасна процедура арешту суден за своєю природою є не що інше, як action in rem, тобто позов до речі. Саме таку процедуру з усіма її особливостями і визначив вперше КТМ України.

8. Стверджується, що підстав визначати норми КТМ України щодо арешту суден на забезпечення морських вимог як спеціальні процесуальні норми цілком достатньо. Спеціальні норми, які належним чином упорядковані у відповідні системні підрозділи та які пов'язані між собою єдиною ціллю провадження, створюють самостійний вид судопровадження, а саме - судове провадження з арешту морських суден на забезпечення морських вимог чи арешт морських суден in rem.

9. Звертають на себе увагу недосконалість законодавства України з арешту суден на забезпечення морських вимог та суттєві помилки в судовій практиці в цьому питанні. Для того, щоб усунути прогалини в чинному законодавстві України і привести судову процедуру з арешту суден у відповідність до широко відомих правил, пропонується внести такі зміни до чинного законодавства України - визначити порядок примусового продажу суден; встановити строки звернення до суду чи арбітражу після отримання забезпечення; нормативно закріпити підсудність справ судам України за місцем здійснення арешту суден та ін.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Брильов О.А. Арешт суден по забезпеченню морських вимог за законодавством України. - Миколаїв: Атол, 2002. - 242 с.

2. Брильов О.А., Паліюк В.П. Судовий арешт морських суден (деякі теоретичні та практичні аспекти) //Вісник Верховного Суду України. - 2001. - № 1. - С. 55-57.

3. Брильов О.А., Паліюк В.П. Особливості судового арешту морського судна (вантажу) //Адвокат. - 2001. - № 1-2. - С. 8-10.

4. Брильов О.А. Арешт морських суден за законодавством України //Проблеми історії та сучасного стану науки Української держави. - Т. 2. Соціополітичні, юридичні та економічні науки. - Миколаїв - Одеса: “ТОВ Від”, 2002. - С. 161-170.

5. Брильов О.А., Паліюк В.П. Види забезпечення морських вимог //Адвокат. - 2002. - № 4-5. - С. 26-28.

6. Брылев А. Привилегированные морские требования //Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 11. - С. 110 - 113.

7. Брылев А. Разрешение морских споров в Англии //Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 6. - С. 65-69.

8. Брылев А. Конференция UN/IMO по аресту морских судов 1999 года (правовые позиции и итоги) //Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 12. - С. 35-38.

АНОТАЦІЯ

Брильов О А. Арешт суден на забезпечення морських вимог (цивілістичні аспекти). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Одеська національна юридична академія, Одеса, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню актуальних проблем цивільного та практичного характеру, що мають відношення до арешту суден на забезпечення морських вимог. В дисертації надається поняття морської вимоги, досліджується їхні правові особливості та відмінності від інших суб'єктивних цивільних прав, обґрунтовується також класифікація морських вимог. Надана розширена характеристика привілейованих морських вимог як особливого підвиду морських вимог, надане їхнє поняття. Розглянута система способів забезпечення морських вимог та їх види, проаналізовано ознаки, що тотожні системі забезпечення зобов'язань, та ознаки, що відрізняються від цієї системи. Встановлюється, що способи забезпечення морських вимог обираються сторонами під контролем суду. Доводиться, що достатній розмір і прийнятна форма забезпечення морських вимог є оціночними критеріями. Формулюється висновок, що забезпечення морських вимог отримується в судовому порядку, який являє собою особливий вид судового провадження в Україні і який за своєю природою є позовом in rem. Наводиться і аналізується судова практика з арешту суден в Україні.

Ключові слова: морська вимога, привілейована морська вимога, забезпечення морських вимог, способи забезпечення морських вимог, належне забезпечення морських вимог, арешт суден на забезпечення морських вимог, арешт in rem.

АННОТАЦИЯ

Брылев А.А. Арест судов в обеспечение морских требований (гражданско-правовые аспекты). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Одесская национальная юридическая академия, Одесса, 2005.

Диссертация посвящена исследованию актуальных проблем гражданско-правового и практического характера, относящихся к аресту судов в обеспечение морских требований. В диссертации дается понятие морского требования, исследуются его правовые особенности и отличия от иных субъективных гражданских прав, а также обосновывается классификация морских требований. Даны развернутая характеристика привилегированных морских требований как особенного подвида морских требований, их понятие. Рассмотрена система способов обеспечения морских требований и их виды, проанализированы признаки, тождественные системе обеспечения обязательств, и признаки, отличающиеся от этой системы. Устанавливается, что способы обеспечения морских требований выбираются сторонами под контролем суда. Доказывается, что достаточный размер и надлежащая форма обеспечения морских требований являются оценочными критериями. Формулируется вывод, что обеспечение морских требований получается в судебном порядке, который представляет собой особенный вид судопроизводства в Украине и который по своей природе является иском in rem. Приводится и анализируется судебная практика по аресту судов в Украине.

Ключевые слова: морское требование, привилегированное морское требование, обеспечение морских требований, способы обеспечения морских требований, надлежащее обеспечение морских требований, арест судов в обеспечение морских требований, арест in rem.

SUMMARY

Brylyov A.A. Arrest of vessels on security of maritime claims (civil aspects). - Manuscript.

Thesis in candidacy for a degree in legal sciences, specialty 12.00.03 - Civil Law and Civil Procedure; Family Law; International Private Law. - National Academy of Law, Odessa, 2005.

This Thesis focuses on theoretical and law-enforcement problems involving civil aspects of arrest of vessels on security of maritime claims in Ukraine. The whole set of problems ranging from the cause of arrest to analysis of court jurisdiction in Ukraine has been examined.

The author analyses civil nature of maritime claim and its peculiarities that differentiate maritime claim from other civil claims. The character of such peculiarities is determined by the scope of maritime claims and by means of regulatory control. Maritime claim is a category of law of obligation and of law of property as well. In virtue of different national jurisdictions maritime claim can have various legal content. Maritime claim arises mostly at the moment when civil law is infringed, and from that very moment the creditor is entitled to arrest the vessel. These and other peculiarities justify the conclusion that maritime claim is subjective civil right of second-order or `pretension' and allow to draw the content of the category.

Classification of maritime claims in the works of other scholars is analyzed. Basing on it the author gives his classification.

Special attention is given to the features of maritime liens. The dissertator criticizes the position of scholars who reduce the concept of maritime privileges to conception of mortgage. The author considers the translation of Convention on Maritime Liens and Mortgages of 1993 in Ukrainian incorrect, what results in matching of ideas of maritime privileges and maritime mortgages and their legislative consolidation in contravention with the Merchant Shipping Code of Ukraine. The dissertator is the first in Ukraine who gives a wording of maritime lien basing on the provisions of the Merchant Shipping Code of Ukraine and international conventions.

Set of problems related to the peculiarities of security of maritime claims is also analyzed. The author justifies and proves that methods of security of maritime claims form a special system non-identical to the system of enforceability. The peculiarities of the system of security of maritime claims have been studied. The system incorporates: 1) purpose for obtaining security (formation of factual monetary or property liability fund); 2) the moment when accessory obligation arises, which moment mostly related to the court order; 3) scope of security of maritime claims (both contractual claims and tortuous claims, claims in rem and any other claims that may arise in the future are secured).

The author examines methods of security of maritime claims and gives their classification. It should be noted that the system of security of maritime claims includes the methods non-existing in the system of enforceability. Methods of security of maritime claims include: a) bank and any other guarantees; b) maritime mortgage and “hypothиque”; c) detention of vessel and cargo; d) insurance; e) bank and other deposit. The author stresses the significance of the vessel in determining the methods of security of maritime claims.

The dissertator believes that the categories “sufficient security” and “satisfactory form” are the criteria that limit the will of the creditor and debtor and are compulsory conditions in determining method and amount of security of maritime claims in court. Analyzing the court jurisdiction the author concludes that sufficient amount and satisfactory form of security of maritime claims serve as criteria of assessment. The Court has adjudicative power to determine amount and the form of security whether the sides fail to agree.

The author proves and justifies that the court proceedings of claim concerning arrest of vessel on security of maritime claims in Ukraine is the claim in rem, where the defendant is substituted with the “wrongdoing ship”. Comparative analysis of analogous court proceedings in various countries is given. The author proves that the creditor's right for arrest of vessel on security of maritime claims is a variety of special property right. Provisions concerning procedure of proceeding of claim are contained in the Merchant Shipping Code of Ukraine, and international conventions, therefore the author concludes that the nature of these provisions makes them special rules of procedure that prevail upon common rules of Code of Civic Procedure and Code of Economic Practice of Ukraine. Hence the author concludes that the court proceedings of claim of the arrest of vessel have a separate nature.

Arrest of vessel is not a security of maritime claims, its purpose - to obtain due security - guarantee, deposit, etc. One can not have both the vessel and security at a time. The author believes that security of maritime claims is non-identical to security of the claim. The author gives classification and concept of arrest of vessel on security of maritime claims.

The author is the first in Ukraine who analyses court proceedings concerning arrest of vessels on security of maritime claims and points out substantial errors. The author criticizes the fact that Ukrainian courts do not use or misuse provisions of the Merchant Shipping Code of Ukraine that govern judicial procedure of arrest of vessels on security of maritime claims.

Key words: maritime claim, maritime lien, security of maritime claims, methods of security of maritime claim, sufficient security of maritime claims, arrest of vessels on security of maritime claims, arrest in rem.

Размещено на Allbest.ru