Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

РОЗВИТОК МАЛИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ У ВЗАЄМОДІЇ З ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

ТРАВЯНКО Олександр Іванович

УДК 352:346.26

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, основні завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведені дані щодо їх впровадження, апробації та опублікування.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади регуляторної політики органів місцевого самоврядування у сфері малого підприємництва” - проаналізовано суть та об'єктивну необхідність регуляторної політики підприємницької діяльності на місцевому рівні, охарактеризовано критерії та показники визначення ефективності діяльності малих підприємств, здійснено оцінку зарубіжного досвіду функціонування малого підприємництва.

У розділі досліджено еволюцію теоретико-методологічних засад регуляторної політики органів місцевого самоврядування щодо малого підприємництва, сучасний стан та особливості його розвитку на регіональному рівні в умовах становлення ринкової економіки в Україні. Визначальним чинником підвищення ефективності діяльності суб'єктів малих форм господарювання є активна регуляторна політика органів місцевого самоврядування.

Аналіз наукових праць вітчизняних вчених (В.М.Бабаєв, В.М.Вакуленко, В.Є.Воротін, О.І.Кирпот, В.М.Князєв, О.Ю.Лебединська, К.М.Ляпіна, Н.Р.Нижник, В.П.Удовиченко та ін.) дав змогу обґрунтувати напрями вдосконалення нормативно-правової бази місцевого самоврядування, інформаційно-ресурсного і кадрового забезпечення малого підприємництва, просвітницької діяльності тощо.

У ринковій економіці підприємництво розглядається як особливий вид економічної діяльності. Під підприємництвом слід розуміти самостійну (на засадах повної економічної відповідальності), на власний ризик новаторську діяльність, спрямовану на постійний пошук нових підходів, способів, сфер застосування чинників виробництва: капіталу, праці, землі, менеджменту з метою одержання прибутку (підприємницького доходу). Підприємницька психологія виражається у схильності до організації, розвитку підприємства, необмеженого розширення сфери своєї діяльності.

Установлено, що сучасні умови господарювання потребують розробки комплексного підходу до класифікації суб'єктів малих форм господарювання в різних галузях економіки. На нашу думку, малі форми господарювання можна систематизувати за критеріями, наведеними на рис.1.

Регуляторна політика органів місцевого самоврядування у сфері малого підприємництва має бути доцільною, тобто необхідність державного втручання у підприємницьку діяльність має бути об'єктивно обумовленою; ефективною - мають бути передбачені й обґрунтовані позитивні економічні та соціальні наслідки державного регулювання; системною, тобто передбачається послідовність і скоординованість дій органів влади в процесі розроблення і виконання регуляторного акту; гласною, що передбачає публічне обговорення проектів та прийнятих регуляторних актів, роз'яснення їх положень і своєчасне їх доведення до суб'єктів малого підприємництва.

Основним напрямом вдосконалення законодавчого забезпечення розвитку малого підприємництва є врахування у нормативних актах загальноекономічного спрямування специфічних особливостей цього сектора економіки. Створення однакових умов діяльності в малому підприємництві та в інших секторах економіки сприятиме гармонізації загальноекономічної структури з точки зору співвідношення в ній малого, середнього і великого підприємництва.

Як свідчать дослідження, віднесення підприємств до малих форм господарювання потребує уточнення та обов'язкового врахування специфіки видів економічної діяльності. Так, відповідно до Указу Президента України від 28 червня 1999 р. № 746 визначено, що для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, обсяг виручки від реалізації продукції (товару, робіт, послуг) за рік не повинен перевищувати 500 тис. грн, а для юридичних осіб - 1 млн.грн.

Існуючий вартісний критерій визначення малих підприємств в Україні гальмує розвиток малого підприємництва, насамперед це стосується промисловості, будівництва, сільського господарства. В зазначених галузях економіки капіталомісткість набагато вища, ніж в інших, а швидкість обігу капіталу нижча. Крім того, враховуючи сучасні технології, організацію виробництва та цінову політику, вітчизняні підприємці малих форм господарювання не в змозі відшкодувати витрати на придбання основних засобів виробництва. Так, вартість нової техніки, устаткування у 2005 р. становила: зернозбирального комбайну - понад 1 млн грн, автосервісного устаткування - до 800 тис. грн.

Досвід країн світу свідчить, що для успішного розвитку малого підприємництва необхідно створити правову базу його функціонування, забезпечити належне юридичне закріплення прав та постійний правовий супровід з боку держави, що гарантує захист функціонування малого підприємництва, сприяє його розвитку. Міжнародна практика господарювання доводить, що малий бізнес не може існувати без чітких та ефективних законодавчих актів. Формування сприятливих умов для ведення бізнесу неможливе без прийняття та запровадження таких законів, які б чітко визначали порядок реєстрації суб'єктів малого підприємництва, умови і середовище конкуренції, процедуру банкрутства, контракти й інші аспекти підприємницької діяльності. Правова система регулює відносини підприємництва та суспільства, підприємницьких структур між собою, підприємницьких структур і влади. Вона сприятиме забезпеченню рівних можливостей щодо виробництва товарів та надання послуг, виходу на ринок й отриманню прибутку для всіх суб'єктів господарювання, захищатиме інтереси всього суспільства.

У міру становлення громадянського суспільства та ринкової економіки все більшого значення в розвитку малого підприємництва Росії набували регіональні та місцеві адміністрації, які на першому етапі ігнорували сигнали, що надходили від центральної влади щодо стимулювання розвитку малого підприємництва, а на останньому стали найпослідовнішими його прихильниками. Таким чином, почала формуватися система суспільно-державної підтримки малого підприємництва.

Таким чином в Україні поза увагою дослідників залишились важливі проблеми, що потребують наукового дослідження, щодо удосконалення методичних підходів до визначення критеріїв малих форм господарювання, аналізу провідних тенденцій розвитку малого підприємництва на регіональному рівні, організація взаємодії органів місцевого самоврядування із суб'єктами малого підприємництва

У другому розділі - “Тенденції розвитку малого підприємництва на регіональному рівні” - розкриті особливості розвитку малих форм господарювання Кіровоградської області, наведено систему контролінгу в управлінні підприємством, проаналізовано управлінські аспекти праці.

Згідно із статистичними даними, на початок 2004 р. в області функціонувало 5433 малих підприємства, 2599 фермерських господарств і 43,3 тис. підприємців - фізичних осіб. За 2000-2003 рр. кількість малих підприємств приватної форми власності збільшилась на 47,4%, комунальної - на 21,9, колективної - на 15,4%, а кількість підприємств державної форми власності зменшилась на 30%. Порівняльний аналіз малого підприємництва за видами економічної діяльності свідчить, що найбільше зростання спостерігалося в таких галузях, як: сільське господарство - на 61,4%, операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги користувачам - на 61,7%, транспорт і зв'язок - на 53,8%, готелі і ресторани - на 26%, будівництво - на 23,8%.

Розвиток малого підприємництва по території регіону нерівномірний. Якщо в середньому по області на 10 тис. населення припадає 420 суб'єктів малих форм господарювання, то у містах - 580, у районах - лише 291. Проблемними за розвитком підприємництва вважаються такі райони, як Устинівський, Новоархангельський, Петрівський і Онуфріївський.

Доведено, що органи місцевого самоврядування для забезпечення фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, технологічної, консультативної, маркетингової, кадрової та освітньої підтримки малого підприємництва мають сприяти формуванню відповідної інфраструктури. До її складу в області входять 167 об'єктів, зокрема: один бізнес-інкубатор, 26 бізнес-центрів та центрів підтримки підприємництва, 2 лізингових центри, 33 небанківські фінансово-кредитні установи, 6 фондів підтримки підприємництва, 15 бірж, 25 аудиторських фірм, 3 інвестиційно-інноваційні фонди і компанії, 56 інформаційно-консультативних установ.

Фінансовий стан підприємницьких структур Кіровоградщини має тенденцію до поліпшення. Так, прибуток від своєї діяльності, що дорівнював майже 92 млн грн, отримали 3759 (69,2%) малих підприємств, з них 26,8 млн грн прибутку належить підприємствам сільського та лісового господарства, 21,7 млн грн - підприємствам оптової і роздрібної торгівлі, торгівлі транспортними засобами та їх технічного обслуговування. Загальний прибуток 19 млн грн отримали підприємства малих форм господарювання, які здійснюють операції з нерухомістю.

Нині органи місцевого самоврядування з метою створення сприятливого середовища для підприємництва розробляють та реалізують відповідні регіональні (місцеві) програми розвитку малого підприємництва. Важливою складовою зазначених програм є конкретні заходи щодо фінансової підтримки малого підприємництва з місцевих бюджетів, обсяги якої рік у рік зростають. Якщо в Кіровоградській області у 2000 р. за рахунок регіональних програм з місцевих бюджетів фінансувалися лише 13 районів, то у 2001 р. - 14, 2002 р. - 18, 2003 р. - 21. Важливою складовою регіональних програм є матеріальна підтримка розвитку малих форм господарювання через спрощення процедур передачі в оренду нерухомого майна, виділення земельних ділянок, отримання дозволів на будівництво об'єктів чи реконструкцію приміщень, встановлення пільгових ставок орендної плати для підприємців-початківців і суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють у пріоритетних напрямах.

На виконання Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” та з огляду на важливу роль, що відіграє мале підприємництво у вирішенні економічних та соціальних проблем, у Кіровоградській області розроблена Програма розвитку малого підприємництва на 2005-2006 рр. Протягом цього періоду планується збільшити кількість малих підприємств на 280 од., підприємців - фізичних осіб - на 1180 од., створити 1160 нових робочих місць.

Визначено, що контролінг є новим явищем у практиці управління. Тому, як свідчить соціологічне обстеження, його впровадження і використання на малих підприємствах може спричинити певний опір. Органи місцевого самоврядування мають продемонструвати переваги впровадження системи контролінгу на підприємстві, яка виконує провідну функцію менеджменту.

Гарантування безпеки устаткування, проведення періодичних оглядів і обслуговування за допомогою сучасних технічних засобів, визначення можливості його подальшої експлуатації, експертиза бізнесових проектів, якщо вони передбачають використання відповідної техніки, а також обов'язкове навчання з питань охорони праці, особливо серед суб'єктів малих форм господарювання, сприяли зменшенню травматизму в 2003 р. порівняно з 2002 р. Так, якщо із середньооблікової чисельності працюючих у малому бізнесі на автомобільному транспорті 3356 осіб у 2002 р. було зафіксовано 20 потерпілих, то у 2003 р. - 7, у галузях промисловості та будівництва серед суб'єктів малих форм господарювання - відповідно 38 і 17 осіб, у сфері побутового господарства та комунально-житлових послуг - 10 і 3 особи.

Необхідно відзначити високий рівень травматизму на малих підприємствах агропромислового комплексу Кіровоградської області. Так, у 2002 р. у селянських (фермерських) господарствах було травмовано 105 осіб, у 2003 р. їх чисельність зменшилася до 73 осіб. Хоча цей показник у часі зменшується, але є високим порівняно з іншими видами економічної діяльності області. Основною причиною цього є відсутність належного контролю з боку власників і відповідальних осіб за безпеку працівників, особливо в період збирання врожаю, а також недбалість самих працівників.

У третьому розділі - “Стратегія діяльності органів місцевого самоврядування у підтримці розвитку малого підприємництва” - висвітлені концептуальні підходи до оцінки взаємодії органів місцевого самоврядування та суб'єктів малих форм господарювання, запропоновано системний підхід до організації взаємодії цих органів із суб'єктами малого підприємництва, розглянуто форми зв'язку органів місцевого самоврядування із службою уповноважених з питань захисту прав підприємців у системі регіонального управління, визначено вплив органів місцевого самоврядування на фінансово-кредитне забезпечення розвитку малого підприємництва.

Для успішного функціонування малого підприємництва мають застосовуватися єдині методичні підходи до оцінки взаємовпливу органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, пов'язані із здійсненням державної регуляторної політики в цій галузі. Вони мають насамперед прив'язуватись до економічного стану населеного пункту або регіону, який знаходить відображення у фінансовому наповненні відповідного бюджету за той чи інший проміжок часу.

Запропоновано розподілити критерії оцінки на три групи, в які входять такі питання: нормативно-правове забезпечення органами місцевого самоврядування діяльності суб'єктів малих форм господарювання; оцінювання показників фінансової підтримки та забезпечення розвитку малого підприємництва; просвітницька діяльність серед територіальної громади міста (села, селища) щодо малого підприємництва.

Першочергового значення набуває подальше визначення правових та організаційних засад функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, яка б сприяла її здійсненню та запобігала виникненню корупції.

У розділі визначено, що суб'єкт господарювання повинен мати право вибору способу отримання дозвільних документів, а саме: за допомогою посадової особи дозвільного органу або безпосередньо в органі, який видає зазначений дозвіл.

З метою спрощення процедури отримання дозволів, довідок, погоджень на розміщення і будівництво об'єктів та здійснення підприємницької діяльності у м. Кіровограді створено центр. Координацію роботи центру покладено на Головне управління економіки, інвестицій та зовнішньоекономічного розвитку виконкому Кіровоградської міської ради. До складу центру входять відповідні фахівці та інші представники громадськості.

Удосконалення адміністративних та господарських відносин між органами місцевого самоврядування і суб'єктами підприємництва в Кіровоградській області передбачатиме створення належного підприємницького й інвестиційного середовища для розвитку малих форм господарювання, сприятиме підвищенню рівня легальної зайнятості населення у малому підприємництві, рівня кредитного забезпечення малих підприємств, соціального та матеріального забезпечення громадян, зайнятих у малому підприємництві; збільшенню кількості малих підприємств, у тому числі в сфері матеріального виробництва; поліпшенню соціально-економічного становища в регіоні.

Ефективна регуляторна політика щодо розвитку малого підприємництва на практиці ще раз довела необхідність існування та продемонструвала позитивні результати діяльності уповноважених з питань захисту прав підприємців. На практиці майже всі уповноважені створили в областях відповідні служби уповноважених. Наприклад, у Кіровоградській області при уповноваженому працювали п'ять помічників, які, в свою чергу, відповідали за стан підприємництва у деяких районах області. В середньому один помічник обслуговував чотири - п'ять районів області. Як результат уповноваженим та його помічниками у Кіровоградській області з 2001 р. щорічно розглядається 180-200 усних та письмових звернень підприємців, за якими вживаються необхідні заходи.

Виходячи з вимог часу та на виконання поставлених державою цілей і завдань пропонується низка важливих змін в організації роботи уповноважених з питань захисту прав підприємців. Існує потреба у впровадженні інституту уповноважених при Кабінетові Міністрів України, який би діяв на громадських засадах, що виключає додаткові витрати на його утримання з боку держави.

Уповноважений повинен призначатись безпосередньо Прем'єр-міністром України. В його завдання мають входити: сприяння здійсненню контролю за дотриманням законодавства у сфері підприємництва, реалізації державної політики щодо підтримки розвитку підприємництва у відповідному регіоні, інформування Прем'єр-міністра України про стан законності у сфері підприємництва.

Успіх підприємницької діяльності завжди пов'язаний з питанням фінансування, яке вирішується за рахунок власних чи залучених коштів. В умовах ринкових відносин особливе місце відводиться внутрішнім фінансовим ресурсам суб'єктів господарювання. Саме розробка фінансової стратегії підприємницької діяльності окремого суб'єкта може забезпечити стабільну виробничу діяльність у межах встановлених обсягів виробництва для малого бізнесу, найбільш ефективне використання, як правило, обмежених власних фінансових ресурсів і залучених коштів, а також фінансову стійкість підприємства на тривалу перспективу.

За результатами анкетування особливості сучасного фінансового ринку в Україні можна охарактеризувати насамперед високою ціною кредитних ресурсів, обмеженим набором використовуваних фінансових інструментів і послуг, що надаються. Крім того, банківські установи у багатьох випадках відмовляють підприємцям у кредитах або надають їх під великий процент.

Для забезпечення фінансової підтримки малого підприємництва з боку держави необхідне вдосконалення системи оподаткування. Оскільки держава зацікавлена у запобіганні тінізації бізнесу, потрібно знаходити важелі оптимізації системи податків. З цією метою доцільно ввести єдиний соціальний податок. Практика свідчить, що підприємець малих форм господарювання, у тому числі і той, що працює за спрощеною системою оподаткування, змушений сплачувати внески до різних соціальних фондів. Однак розміри цих внесків не можуть співвідноситися з поняттям “оподаткування малого підприємництва”.

Рис. 1. Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Які існують у Вас основні труднощі у взаємовідносинах з банками?”

місцевий самоврядування підприємництво

Якщо цю пропозицію закріпити законодавчо, то платежі суб'єкта господарювання малого підприємництва мають виглядати так: сплата єдиного податку - 10%; сплата податку з обороту - до 3%; сплата єдиного соціального податку - до 1% від фонду заробітної плати. Така прозорість забезпечить: вихід підприємців з “тіні”; збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів; зростання чисельності підприємців; підвищення рівня зайнятості населення; можливість інноваційного розвитку малого бізнесу внаслідок нагромадження Вільних фінансових ресурсів через відсутність необхідності їх тінізації; можливість залучення іноземних інвестицій тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні на теоретичному рівні вирішено актуальне наукове завдання щодо розвитку суб'єктів малих форм господарювання у взаємодії з органами місцевого самоврядування. Це сприятиме подальшому підвищенню добробуту та поліпшенню умов життя населення України. Досягнутий рівень розвитку малого підприємництва оцінюється як недостатній для виконання завдань, що стоять перед цим сектором економіки. Отримані в процесі дослідження результати свідчать про досягнення визначеної мети, вирішення поставлених завдань, підтверджують гіпотезу, а також дають можливість зробити певні висновки та внести деякі пропозиції:

1. Системний аналіз наукових праць свідчить, що висвітлення питань розвитку малих форм господарювання у взаємодії з органами місцевого самоврядування ще не відповідає потребам практики. У більшості наукових праць досліджуються проблеми розвитку малого підприємництва як соціально-економічного явища. Водночас дослідження регуляторної діяльності органів місцевого самоврядування щодо малого підприємництва мають фрагментарний характер, вимагають поглибленого вивчення окресленої тематики на сучасному етапі державотворення в Україні, створюють необхідні передумови для її ґрунтовного та всебічного дослідження.

2. Дослідження показало, що категорія “суб'єкти малих форм господарювання” включає господарську діяльність фізичних або юридичних осіб різних форм власності й організаційно-правових форм господарювання, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру за спрощеною системою оподаткування, обліку і звітності з метою досягнення соціально-економічних результатів та одержання прибутку. Переваги малих форм господарювання полягають у: швидкій адаптації до змін умов функціонування, мобільності, гнучкості в прийнятті рішень, цілеспрямованості, готовності до ризику та умінні їм керувати. Ринкові умови обумовили виконання цими формами господарювання наступні функції: розширення сфер інвестиційної привабливості, розвиток нових напрямів та видів підприємницької діяльності, створення додаткових робочих місць, скорочення безробіття тощо. Законодавче закріплення цієї категорії сприятиме впровадженню системного та науково обґрунтованого підходу у взаємовідносинах між органами місцевого самоврядування та малим підприємництвом.

3. З'ясовано, що підвищення ефективності регуляторної діяльності органів місцевого самоврядування має сприяти об'єднанню зусиль підприємців, заохоченню до самоорганізації, створенню асоціацій і спілок підприємців різних регіонів (областей, районів), населених пунктів. Підприємці дістали можливість впливати на державні рішення ще на початкових етапах їх прийняття. Крім того, вони можуть ініціювати підготовку проекту нормативно-правового акту, брати участь у його розробці, а громадські організації підприємців - узгоджувати підготовлені органами виконавчої влади проекти таких актів.

4. Обґрунтовано, що існуючий нині вартісний критерій визначення малих підприємств в Україні гальмує розвиток малого підприємництва, насамперед це стосується промисловості, будівництва, сільського господарства. В зазначених галузях економіки капіталомісткість набагато вища, ніж в інших, а швидкість обігу капіталу нижча. Крім того, враховуючи сучасні технології, організацію виробництва та цінову політику, вітчизняні підприємці малих форм господарювання не можуть відшкодувати витрати на придбання основних засобів виробництва. Удосконалення методичних підходів до визначення критеріїв (ознак) класифікації малих форм господарювання передбачатиме застосування показників, які характеризують динамічні процеси розвитку малого підприємництва та найбільшою мірою враховують їх особливості, відносин власності, а також інтереси зацікавлених сторін. Для розрахунку вартісного показника визначення малих підприємств необхідно встановити термін 3-5 років, диференційований залежно від специфіки окремих видів економічної діяльності.

5. Аналіз сучасних тенденцій розвитку малих форм господарювання, узагальнення досвіду державного регулювання малим підприємництвом в інших країнах світу дали змогу обґрунтувати правову систему, яка регулює відносини між органами місцевого самоврядування та підприємництвом, підприємницьких структур між собою, сприяє забезпеченню рівних можливостей створення товарів і послуг. Регулювання цих процесів потребує створення спеціального центрального органу виконавчої влади.

6. Установлено, що тенденції розвитку малого підприємництва у Кіровоградській області нерівномірні. Так, якщо у середньому по області з розрахунку на 10 тис. наявного населення припадає 420 суб'єктів малого підприємництва, то у містах - 580, у районах - лише 291 од. Органи місцевого самоврядування, здійснюючи регуляторну політику щодо малих форм господарювання, визначають пріоритетні галузі розвитку регіону, проводять організаційно-установчу діяльність зі створення інфраструктури підтримки малого підприємництва, зокрема технопарків, бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, забезпечують систему замовлень (на перших етапах становлення підприємства), захист прав та інтересів суб'єктів малого підприємництва щодо обмеження втручання місцевої влади у діяльність суб'єктів господарювання, усунення правових, економічних та адміністративних перешкод у реалізації права на підприємницьку діяльність.

7. Доведено, що дієвість та комплексність регуляторної політики органів місцевого самоврядування стосовно підприємництва має забезпечуватися шляхом запровадження регіональних програм. Вони спрямовані на узгодження дій, подальше підвищення ефективності співпраці органів місцевого самоврядування із суб'єктами малих форм господарювання, обговорення нагальних проблем і створення сприятливого бізнес-середовища. Важливою складовою цих програм є матеріальна підтримка розвитку малих форм господарювання шляхом спрощення процедур передачі в оренду нерухомого майна, виділення земельних ділянок, отримання дозволів на будівництво об'єктів чи реконструкцію приміщень, встановлення пільгових ставок орендної плати для підприємців-початківців і суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють у пріоритетних напрямах.

8. Отримані результати дослідження та запропонована форма взаємодії органів місцевого самоврядування зі службою уповноваженого з питань захисту прав підприємців при Кабінетові Міністрів України дають можливість вирішити низку питань: упровадження цієї служби дасть змогу створити належні правові, організаційно-економічні умови для функціонування малого підприємництва, продуктивної самозайнятості населення, наповнити внутрішній ринок товарами та послугами, вирішити соціально-побутові проблеми громади, сформувати середній клас як необхідну передумову політичної та економічної стабільності, демократичного розвитку України.

9. У процесі дослідження розроблена модель організації взаємодії органів місцевого самоврядування із суб'єктами малого підприємництва, яка передбачає створення регіональної громадської колегії з питань розвитку підприємництва. Підтримка та розвиток малих форм господарювання мають здійснюватися в таких напрямах, як організаційний, консультативно-освітній, соціальний, фінансово-інвестиційний, аналітичний, а також у формі співпраці з представниками засобів масової інформації. Це, у свою чергу, сприятиме вирішенню існуючих соціально-економічних проблем регіону, зокрема забезпеченню зайнятості населення, наповненню місцевого бюджету тощо.

10. Одним з важливих завдань, що вирішується в дисертації, є надання фінансово-кредитної підтримки суб'єктам малих форм господарювання, що дасть змогу оцінювати нову якість місцевого самоврядування як інституту державного регулювання розвитку малого підприємництва в Україні. Це має здійснюватись шляхом: розробки процедури надання комерційним банкам гарантій на певну частку кредиту, який отримує суб'єкт малих форм господарювання (такі процедури найбільш придатні для малих підприємств, що вже мають майно, яке може стати ліквідною заставою для іншої частини цього кредиту); запровадження для суб'єктів господарювання, мікропідприємств схем отримання мікрокредитів за іншими механізмами, ніж майнова застава.

11. Отримані результати дослідження передбачають належне правове регулювання, а саме прийняття законів України про “Про єдиний соціальний податок”, “Про кредитування малих форм господарювання”, нової редакції Закону України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва”, а також зміни правового статусу уповноваженого з питань захисту прав підприємців та підпорядкування його безпосередньо Кабінетові Міністрів України.

Подальші дослідження в предметній галузі мають здійснюватися з урахуванням одержаних результатів і висновків щодо вдосконалення взаємодії органів місцевого самоврядування та малих форм господарювання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Травянко О.І. Організаційні аспекти роботи голови міської ради // Зб. наук. пр. НАДУ. - 2004. - № 1. - С. 491-495.

2. Травянко О.І. Система контролінгу в управлінні підприємством // Вісн. НАДУ. - 2004. - № 3. - С. 307-311.

3. Орлатий М.К., Травянко О.І. Інститут уповноважених з питань захисту прав підприємців у системі державного управління // Упр. сучас. містом. - 2004. - № 10-12. - С.157-162. - Авторські - с. 157-160.

4. Травянко О.І. Оцінка взаємовпливу органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та малого підприємництва // Менеджер: Вісн. Дон. ДУУ. - 2005. - № 3 (33). - С.87-91.

5. Травянко О.І. Управління персоналом на сучасному підприємстві (психологіч. аспект) // Зб. наук. пр. НАДУ. - 2005. - № 1. - С. 304-313.

6. Травянко О. Особливості розвитку малих форм господарювання на регіональному рівні // Вісн. НАДУ. - 2005. - № 2. - С. 275-279.

7. Травянко О., Матрищенко Л. Умови праці на сучасному підприємстві: управлінські аспекти // Актуальні проблеми внутрішньої політики. - 2005. - № 1. - С. 257-266. - Авторські - с. 257-264.

8. Травянко О. Удосконалення адміністративно-господарських відносин між органами державної влади та суб'єктами підприємництва // Зб. наук. пр. Одес. регіон. ін-ту держ. упр. НАДУ. - О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. 3 (23). - С. 68-77.

9. Травянко О.І. Особливості регіонального розвитку малого підприємництва в Україні (на прикладі Кіровоградської області) // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези V Міжнар. наук. конгрес. - Х.: ХРІДУ НАДУ, 2005. - С. 100-102.

10. Травянко О.І. Проблеми розвитку підприємництва на регіональному рівні // Управління у ХХІ столітті: погляд молодих вчених: Зб. доповідей Всекур. наук. конф. молод. науковців. - Хмельницький: ХІУП, 2004. - С. 104-106.

11. Травянко О.І. Державна підтримка фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації: Матеріали щоріч. наук.-практ. конф.: В 2 т. - О.: ОРІДУ НАДУ. - 2004. - Т. 1. - С. 284-287.

12. Травянко О. Проблеми охорони праці на підприємстві // Муніципальний менеджмент: становлення та розвиток в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. За між народ. Участю / За заг. ред. Ю.П.Шарова. - Д: ДРІДУ НАДУ, 2004. - С. 214-217.

13. Травянко О.І. Європейський досвід державного управління малим та середнім бізнесом // Адміністративно-територіальна реформа та проблеми реалізації потенціалу економічного зростання в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. - О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. - С. 77-78.

14. Травянко О. Сучасні проблеми вдосконалення відносин держави і малого підприємництва в Україні // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф. За між народ. Участю / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2005. Т.2. - С. 114-116.

15. Травянко О.І. Формування фінансово-кредитної системи для суб'єктів малого підприємництва в Україні // Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Житомир: ІПСТ, 2005. - С. 136-138.

АНОТАЦІЇ

Травянко О.І. Розвиток малих форм господарювання у взаємодії з органами місцевого самоврядування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.04 - місцеве самоврядування. - Національна академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2006.

У дисертації розглядаються сутність та об'єктивна необхідність удосконалення регуляторної політики органів місцевого самоврядування щодо підприємницької діяльності. Охарактеризовано критерії та показники визначення ефективності функціонування суб'єктів малих форм господарювання, науково обґрунтовано методичні підходи до оцінки взаємодії органів місцевого самоврядування та малого підприємництва.

Проведено аналіз стану розвитку малих форм господарювання підприємництва у Кіровоградській області, узагальнено досвід інших країн світу щодо функціонування малого підприємництва.

Висвітлені напрями удосконалення адміністративних і господарських відносин між органами місцевого самоврядування та суб'єктами підприємництва, обґрунтовано механізми формування інституту уповноваженого з питань захисту прав підприємців. Пропонується впровадження системи контролінгу в управлінні підприємством. Визначено роль органів місцевого самоврядування у зміцненні фінансово-кредитного забезпечення розвитку малого підприємництва.

Ключові слова: підприємництво, державне регулювання, розвиток, орган місцевого самоврядування, малі форми господарювання, програмно-цільовий метод управління.