Теоретико-методологічні засади формування нових механізмів державного регулювання в сфері соціально значимих послуг

Розділ 5. Державне регулювання ринку інформаційних послуг

Обгрунтовано, що основним фактором інформатизації суспільства є розвиток інформаційного ринку як підсистеми ринкових відносин. Від його функціонування багато в чому залежить успіх розвитку ринкової економіки в цілому. Більше того, інформаційний ринок стає системоутворюючим чинником реалізації соціально значимих послуг.

У зв'язку з цим, об'єктивними передумовами процесу відокремлення інформаційного ринку слід вважати такі. По-перше, становлення постіндустріального інформаційно-технологічного укладу цивілізаційного розвитку, по-друге, зростання значення інформації як п'ятого сучасного фактора виробництва, порівняно з чотирма іншими (праця, земля, капітал, підприємництво).

Інформаційний ринок завдяки своїм особливостям має колосальний вплив практично на всі сфери суспільного розвитку. Уряди всіх розвинутих країн світу приділяють особливу увагу саме розвитку інформаційного ринку як стратегічно важливого напрямку соціально-економічного розвитку суспільства.

Встановлено, що в сучасних умовах функціонування інформаційного ринку неможливе без регулюючої діяльності держави. Специфікою практично всіх перехідних економічних систем є те, що сфера розповсюдження інформації є сильно політизованою, тому дія економічних механізмів у ній нерідко викривлюється внаслідок впливу неекономічних чинників. Складається парадоксальна ситуація: з одного боку, саме ця сфера здатна бути каталізатором докорінних структурних зрушень у напрямку створення ринкової економіки, а з іншого - внаслідок кланового характеру політичної влади може на довгий час стати головним чинником гальмування як процесу демократизації суспільства, так і розгортання ринкових механізмів. Тому дослідження процесу формування інформаційного ринку передбачає необхідність розкриття конкретних напрямків та заходів щодо такого формування з метою запобігання розвитку негативних тенденцій.

Аналізуючи сучасний стан національного інформаційного ринку, в роботі встановлено, що він розвивається під зростаючим впливом зовнішніх чинників, насамперед глобалізації. Саме цей процес чи не вирішальним чином визначає головні тенденції становлення інформаційного ринку в перехідній економіці.

Так, відповідно до пріоритетів Європейської інтеграції та розвитку інформаційного суспільства уряди деяких Балканських країн підписали "План Розвитку Інформаційного Суспільства", в якому державам-учасницям запропоновано створити державний орган з питань розвитку інформаційного суспільства, основними завданнями якого має бути координація всієї діяльності у напрямку впровадження досягнень інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процес створення електронного уряду та розширення співпраці з громадськими організаціями, бізнесом, наукою. Створення подібних органів є позитивною практикою Литви, Польщі, Угорщини, Словаччини, Словенії.

Україна також бере активну участь у процесах, пов'язаних зі створенням інформаційного суспільства. На Всесвітньому самміті у Женеві Громадською Робочою Групою "Електронна Україна" була репрезентована "Національна Стратегія Розвитку Інформаційного Суспільства України", основною метою якої є підвищення ефективності діяльності державних органів управління в напрямку поетапної реалізації інституційних змін у сфері розвитку ІКТ та інформаційного суспільства.

Реалізація стратегії надасть можливість визначити перспективу змін, які необхідно здійснити у сфері державного управління щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні та в галузі ІКТ.

У контексті викладеного перед державним управлінням стоїть ряд завдань, вирішення яких має сприяти підвищенню його ефективності. Одним із завдань є створення так званого електронного уряду.

Уважається, що впровадження подібної форми в державне управління приведе не тільки до більш ефективного й менш витратного адміністрування, а й до кардинальних змін взаємовідносин між громадянами і органами державної влади та місцевого самоврядування.

У дослідженні запропоновано концепцію використання ІКТ у державному управлінні, яка складається з двох взаємозалежних і водночас самостійних складових. Одна з них представляє внутрішню інформаційну інфраструктуру органів влади у вигляді корпоративної мережі, друга - зовнішні інформаційні взаємозв'язки з населенням і громадськими організаціями. Такий підхід дозволяє не тільки інтегрувати наявні інформаційні ресурси органів державної влади, а й створити розгалужену систему надання послуг державними органами влади та іншими учасниками інформаційного процесу.

Таким чином, втілення ІКТ у сферу державної влади, з одного боку, дозволить підвищити її ефективність шляхом автоматизації роботи з усіма документами та формальними актами, які стосуються діяльності громадян, а з другого зробить більш відкритою роботу органів державної влади, надасть можливість громадянам відслідковувати проходження своїх запитів, скарг.

Запропоновано структуру органів влади побудувати на основі мережевих ІКТ, які забезпечують зміцнення загальнонаціонального інформаційного простору шляхом об'єднання інформаційних ресурсів і послуг органів державної влади та місцевого самоврядування, оптимізацію структури державного апарату; створення мережевої системи державних послуг, що мають вартісне вираження і відповідають реальним потребам громадян і організацій; реалізацію права громадян на доступ до відкритої державної інформації та доведення до громадськості об'єктивної і достовірної інформації про діяльність органів державної влади, що зміцнює довіру до держави та її політики; необхідний рівень суспільного контролю за діяльністю державних органів і організацій; ефективну підтримку економічної діяльності державних суб'єктів, що займаються господарською діяльністю, дозволяючи їм ефективно інтегруватися в загальнонаціональний і світовий економічний простір.

Встановлено, що реалізація ідеї електронного урядування викликає величезний інтерес в усьому світі. Так, США, Великобританія, Швеція, Данія, Норвегія, деякі країни Латинської і Центральної Америки, Азії, а також країни Балтії, Центральної та Східної Європи вже застосовують або починають застосовувати методи електронного урядування. В цих країнах велике сподівання на те, що впровадження інформаційних технологій у державне управління дасть змогу швидко оптимізувати витрати на утримання державного апарату, покращити взаємодію органів державної влади і громадян.

У дослідженні запропоновано ряд завдань, які необхідно вирішити для становлення електронного урядування в Україні.

Проблема становлення інформаційного суспільства у широкому розумінні в Україні полягає певною мірою у намаганні впроваджувати інноваційні зміни засобами старих форм управління. В суспільстві необхідно створити інституційну спроможність здійснювати політику засобами сучасних управлінських технологій і це дасть змогу зробити реальний крок до побудови інформаційного суспільства. Все це потребує методичного вдосконалення інформаційного державного управління. Використання технології публічної політики - умова приєднання до ЄС і взагалі до кола сучасних інформаційно розвинених країн.

Розділ 6. Теоретико-методологічні засади формування нових механізмів державного регулювання в сфері соціально значимих послуг

У дисертації обґрунтовано головну мету державної політики у сфері освіти, яка спрямована на створення умов для реалізації права громадян на якісну освіту; забезпечення розвитку освіти та інтеграції освіти в Україні до європейського освітнього простору; поліпшення соціального захисту педагогічних і науково-педагогічних працівників, утвердження високого статусу педагогічних працівників; збереження та розвиток мережі державних та комунальних навчальних закладів без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду; оновлення навчально-матеріальної бази навчальних закладів та інформатизацію сфери освіти; координацію зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян та сім'ї на подальше становлення і розвиток такої важливої соціально значимої послуги як освіта.

У зв'язку з цим, запропоновано основні принципи розвитку освіти в Україні, які покладені в розробку нової моделі. Це - доступність освіти, всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; добровільність вибору типів навчальних закладів, форм навчання і видів діяльності; рівність умов для кожної людини в реалізації її задатків, нахилів, здібностей, обдаровань, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості; органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; відповідність змісту, рівня й обсягу освіти особливостям розвитку та стану здоров'я особистості; науковий, світський характер освіти; полікультурність, системність, інтегративність; інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і наступність системи освіти; безперервність і різноманітність освіти; єдність розвитку, навчання, виховання і оздоровлення; громадянська свідомість; взаємоповага між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави; правовий і соціальний захист вихованців, учнів, студентів і слухачів в їх прагненні до вільного, різнобічного розвитку особистості; поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

У дослідженні також сформульовані завдання, які будуть вирішуватися при реалізації вищезазначеної політики: виховання громадянина України; виховання в учасників навчально-виховного процесу поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина; збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я учасників навчально-виховного процесу, формування гігієнічних навичок і основ здорового способу життя; виховання у дітей, учнів, студентів любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля; формування особистості дитини, учня, студента, розвиток їх творчих здібностей і обдаровань, наукового світогляду, набуття ними соціального досвіду, компетентності та професіоналізму; створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів; виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, Державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціальної адаптації, підготовка до подальшої освіти і трудової діяльності; пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих дітей, учнів, студентів, слухачів; реалізація права учасників навчально-виховного процесу на вільне формування політичних і світоглядних переконань; здійснення соціально-педагогічного патронату сім'ї; виховання в учасників навчально-виховного процесу свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих; здійснення просвітницької, інформаційно-методичної та організаційно-масової роботи.

Для реалізації державної освітньої політики запропоновано нову концепцію управління наукою і освітою, яка передбачає входження України в загальноєвропейський освітній простір і зміни в системі управління вищою освітою.

У дослідженні наука і освіта розглядаються як невід'ємні складові єдиного об'єкта управління, а, отже, поєднання в одному міністерстві цих двох об'єктів управління було абсолютно правильним рішенням.

Запропоновано вихідні положення концепції управління наукою і освітою:

1. Та чи інша цивілізації різняться між собою лише ступенем використання накопичених знань.

2. Знання, які знаходяться у промисловому використанні, апріорі залучені до навчального процесу.

3. Чим більше знань залучено у науковий процес, тим краще для країни.

Основна ідея цієї концепції цілком відповідає саме цьому змістовному напрямку вдосконалення освіти і полягає у поступовому (планомірному) залученні на рівень промислового використання всіх знань, які накопичені людством у минулому і продовжують накопичуватися зараз. А для цього, тобто для переведення накопичених людством знань у площину їх промислового використання, необхідне залучення цих знань у навчальний процес, освітні стандарти для вищих навчальних закладів.

Як встановлено, організаційно-управлінська основа такої концепції базується на таких принципах: зменшення централізованого контролю за академічною та дослідницькою діяльністю ВНЗ та розширення їх автономії й відповідальності; наявність національних, незалежних від державних управлінських структур, органів для оцінки ВНЗ та вищої освіти; повноправна участь самих вищих шкіл у процедурі оцінки та зміни цієї процедури таким чином, щоб звіт про самооцінку розглядався в зіставленні з висновками зовнішньої аудиторської експертизи.

Особливу роль в оптимізації системи освіти в Україні відіграє процес удосконалення мережі вищих навчальних закладів та їх розташування по регіонах.

Сучасна тенденція трансформації системи ВНЗ полягає також в укрупненні мережі освітніх структур І-II рівнів акредитації через горизонтальну інтеграцію (об'єднання й ліквідація нечисленних), а також вертикальну, яка передбачає включення цих навчальних закладів до складу університетів, академій, інститутів, створення освітньо-наукових комплексів.

Управлінські рішення в освітній галузі повинні також регулювати питання щодо підготовки спеціалістів, які необхідні для різних галузей економіки та виробництва, але непопулярні серед молоді. В особливо скрутному становищі опинились металургійні, гірничі та хімічні спеціальності, які водночас дають державі найбільший прибуток. Тому є необхідність у підвищенні престижу низки спеціальностей через державне замовлення, економічне стимулювання тих, хто обрав такі професії. Треба поліпшити й інформаційно-пропагандистську діяльність тим ВНЗ, що мають недобір на певні спеціальності. Звичайно, управлінські рішення з цих питань мають ухвалюватись і на державному, і на регіональному рівнях.

Таким чином, управлінське рішення в освіті має закріплювати певні стандарти якості навчання, забезпечувати процесуальний контроль та звітність. Сприймаючи кращі європейські та світові досягнення в освітній сфері, необхідно запроваджувати національні освітні стандарти. Актуальним у нашій державі є запровадження інституту аудиту в освіті для здійснення незалежної інспекції навчальних закладів. Ці структури визначали б їхній якісний рейтинг, залучаючи до цього процесу громадські організації, замовників та споживачів освіти.

Ефективне управління освітою в сучасних умовах неможливе без чіткої загальнонаціональної стратегії щодо оптимальної кількості фахівців для виробничої і невиробничої сфер. Надлишок спеціалістів з одного фаху (наприклад, юристів і економістів) і нестача інших (інженерів, хіміків) призводить до перекосів і в освітній сфері, і в народному господарстві. Це створює нездорову конкуренцію на ринку праці і призводить до витрати зайвих коштів для перекваліфікації тих, хто не знайшов роботи за фахом. Таким чином, стратегії управління освітою в Україні мають базуватися на чіткій інформаційній базі щодо реальних потреб суспільства в тих чи інших спеціалістах.

У сучасних умовах стратегічне управління освітою є головною метою розвитку, яка зумовлює потребу розв'язання таких основних взаємозалежних завдань: вдосконалення механізму управління вищим навчальним закладом; розроблення методологічних основ управління мотивацією праці; вибір основних критеріїв і показників ефективності управління в умовах модернізації освіти. Отже, слід зазначити, що комплекс управлінських рішень в освіті має не тільки забезпечувати керування галуззю і високу якість навчання, а й створити передумови для подальшого саморозвитку і адаптації громадянина в сучасних соціопрофесійних умовах.

Підвищити сучасний рівень вищої освіти неможливо без формування національного науково-освітнього інформаційного середовища, інтеграції його у світовий інформаційний простір без створення оптимальної інформаційної інфраструктури в кожній складовій ланці вищої освіти, без оптимального використання інформаційних ресурсів - наукових, освітніх, культурних, фахових, без вдосконалення системи управління соціальною інформацією в змісті і організації вищої освіти в Україні.

У зв'язку з цим, у дослідженні обґрунтовано методологію управління соціальною інформацією в змісті і організації вищої освіти в Україні, яка здійснює сучасне наукове знання, освітню політику держави, управлінські рішення в галузі освіти.

В дослідженні зроблено висновок, що вища освіта через методологію управління соціальною інформацією в її змісті та організації розвиває: гармонізацію відносин суспільства й особистості через адекватність наукової картини світу, цілісність, інтегрованість сприйняття елементів, матриць, фреймів буття; світоглядне розуміння інформаційно-енергетично-діяльної структури життя; усвідомлення мети і завдань людської діяльності щодо перетворення світу, можливостей у здійсненні соціально значущої діяльності; оптимальне програмування інтелектуального, емоційного, нейрофізіологічного розвитку особистості в науково-освітньому просторі через сприйняття, розуміння, засвоєння шляхів наукового, ціннісного пізнання навколишнього світу; суспільну, соціальну, фахову компетентність; пізнання в науково-освітній діяльності шляхом оволодіння соціальною інформацією, оптимізації соціалізації особистості через структуроване, індивідуальне занурення в культурне, цивілізаційне, соціальне середовище; нарощування індивідуального вираження в інформаційно-пізнавальній діяльності; осягнення людиною життя в умовах удосконалення інформаційного середовища через безперервну самоосвіту, самовдосконалення, невпинний пошук шляхів творчого, гнучкого, різноманітного, мобільного вираження індивідуальності; розробку індивідуальних стратегій інноваційного проектування, моделювання соціальної діяльності; безперервне морально-культурне порівняння людської поведінки, стимулів, намірів у пізнавальній галузі із культурною ситуацією.

Науково обґрунтовано, що система вищої освіти і науки повинна бути пов'язана з системою охорони здоров'я і має забезпечити підготовку молодої людини до повноцінного життя в інформаційному суспільстві, що дасть їй змогу адаптуватися до впровадження новітніх інформаційно-комунікативних технологій і застосування їх на практиці.

У зв'язку з цим, в дослідженні запропоновано концептуальну схему впливу держави на розвиток системи охорони здоров'я в умовах ринку (рис. 7), що дало змогу визначити стратегічні напрями розвитку системи охорони здоров'я в Україні і на цій основі розробити регіональну Міжгалузеву комплексну програму “Здоров'я нації” на 2002-2011 роки.

Наведені в дослідженні концептуальні розробки щодо впливу держави на розвиток соціально значимих послуг поставили нагальним питання вдосконалення методологічних основ інформаційного забезпечення державного управління ними.

Запропоноване удосконалення методологічних основ передбачає розглядати систему управління як цілісну інноваційно активну систему, що включає в себе ціннісно-орієнтаційну підсистему, плануючу підсистему, підсистему погодження інтересів різних груп еліт і соціальних прошарків, формування і реалізації інноваційного потенціалу, аналізу й узагальнення і застосування зарубіжного та вітчизняного досвіду в управлінні соціально значимими послугами, контролю за владою з боку населення, захисту прав людини.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7. Концептуальна схема впливу держави на розвиток системи охорони здоров'я в умовах ринку

Йдеться, перш за все, про уніфікацію і стандартизацію показників, стану і розвитку державних і суспільних процесів, де основним джерелом інформаційної неврегульованості державного управління є відсутність граматики мови інформаційного забезпечення. Це вагома перешкода для підвищення культури та ефективності державного управління.

Уніфікована мова уявлення і обробки показників буде сприяти створенню загальнодержавного управлінського інформаційного ресурсу. Запропоновано методологічне вдосконалення інформаційного державного управління соціально значимими послугами здійснювати на державному рівні, вирішуючи три проблеми: адміністративну, конструкторську і навчальну.

Новий підхід -- це активне створення і використання інформаційного ресурсу оперативного і стратегічного призначення. На цій методологічній основі і пропонується концептуальна схема нового механізму інформаційного забезпечення управління соціально значимими послугами (рис. 8).

Як прагматичне завершення вдосконаленої системи державного управління соціально значимими послугами запропоновано також втілити організаційно-технологічну підсистему управління, яка включає в себе організацію, менеджмент і технології управління.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 8. Концептуальна схема нового механізму інформаційного забезпечення управління соціально значимими послугами

ВИСНОВКИ

Отримані в ході дослідження результати в сукупності розв'язують важливу науково-практичну проблему обґрунтування теоретико-методологічних засад щодо формування механізмів державного регулювання в сфері соціально значимих послуг на основі інформатизації суспільства.

1. Уточнено методологічні підходи щодо обґрунтування продуктивного характеру праці у сфері послуг, обґрунтовано чинники випереджаючого розвитку сфери послуг порівняно з розвитком матеріального виробництва, визначальну роль сфери послуг на постіндустріальному етапі розвитку суспільства.

2. Дістало подальшого розвитку зміст поняття “соціальна послуга”, яка по-перше, впливає на формування людського капіталу, який є вирішальним чинником виробництва і економіки; по-друге, в послугах соціальної сфери зацікавлені не тільки окремі громадяни, але і суспільство в цілому і таким чином, вони трансформується в “соціально значимі”.

3. Виокремлено державницький аспект якісних і кількісних ознак товару-послуги, дано уточнення його специфічних властивостей, що дозволило сформувати теоретико-методологічну базу для виділення із сфери послуг таких що відносяться до соціально значимих.

4. Оскільки процес надання соціально значимих послуг є не ізольованим, а інтегрованим у складну систему соціально-економічних відносин суспільства, необхідно враховувати інтереси різних верств населення, суспільно-політичних організацій і партій, уряду і місцевих органів управління, окремих осіб - усіх, хто тією чи іншою мірою причетний до цього процесу і входить до складу цієї системи. Виходячи з цього здійснено структуризацію процесу надання соціально значимих послуг.

5. Встановлено, що важливою особливістю фінансування сфери соціально значимих послуг є сполучення галузевого і територіального принципів управління. В нових умовах потрібно визнати пріоритет територіального принципу формування і розподілу фінансових ресурсів у цій сфері.

Розвиток сфери соціально значимих послуг стає сьогодні визначальним чинником інвестиційного забезпечення всієї економіки, і в тому числі, й самої сфери послуг.

6. У стратегії інвестиційної діяльності сфери соціально значимих послуг важливу роль відіграє науково-обґрунтоване визначення пріоритетних напрямків інвестування, їх відповідності державним інтересам, програмним цілям національного відродження України, досягнення стабілізації і зростання даної галузі. Головним напрямком розвитку ринку соціально значимих послуг в Україні повинна стати ефективна інвестиційна політика, яка забезпечила би не лише просте відтворення основних фондів, а й розширення їх активної частини на новому технічному рівні з метою забезпечення високої ефективності та якості надання послуг.

7. Визначивши складові якості освіти та їх роль у формуванні механізмів державного регулювання освітніх послуг, а також виявивши проблеми реалізації законодавства у сфері освітніх послуг, запропоновано теоретичні засади нової моделі освітньої політики в Україні, яка базується на законодавстві в галузі освіти і покликана визначити основну роль освіти в інноваційному суспільно-економічному розвитку України та її окремих регіонів, перетворити Україну на державу, в якій буде реалізовано конституційне право громадян на доступність якісної освіти.

8. Виходячи з теоретичних засад нової моделі освітньої політики в Україні запропоновано нову концепцію управління наукою і освітою. Основна ідея концепції полягає у поступовому (планомірному) залученні на рівень промислового використання всіх знань, які накопичені людством у минулому і продовжують накопичуватися зараз. А для цього, тобто для переведення накопичених людством знань у площину їх промислового використання, необхідне залучення цих знань у навчальний процес, освітянські стандарти для вищих навчальних закладів.

9. Обґрунтовано методологію управління соціальною інформацією у змісті й організації вищої освіти в Україні, яка здійснює сучасне наукове знання, освітню політику держави, управлінські рішення в галузі освіти. Таке інформаційно-пізнавальне наповнення вищої освіти формує індивіда, виховує громадянські якості, що підносять особистість, вчать людину сучасним формам взаємодії, в тому числі й інформаційної, з природою, із соціумом, із знанням, із технікою; готує молоду людину жити у швидкоплинному світі, в якому зміни життя, свідомості, розуму, емоцій, інтелекту, ціннісної сфери мають вирішальне значення, розвиває здібності працювати із новою соціальною інформацією та приймати щодо неї оптимальні для життя рішення. Саме через новітню культуротвірну інформацію про життя людини, її цінності відбувається процес проникнення гуманітарних цінностей у норми, стандарти змісту вищої освіти, в структуру природничо-наукової технічної діяльності, що змінює, в свої чергу, наповнення змісту й організації вищої освіти на шляхах смислотвірної діяльності, розуміння сутності людини, її призначення.

10. Обґрунтовано теоретичні та методологічні заходи щодо створення належних умов для формування сучасного інформаційного ринку в Україні.

11. Оцінюючи можливості медичної послуги як товару охорони здоров'я на ринку медичних послуг, а також стан державного регулювання процесу надання таких послуг, запропоновано стратегію розвитку системи охорони здоров'я, яка покликана, в першу чергу, стимулювати розвиток тих територіальних систем охорони здоров'я, які через об'єктивні причини не можуть функціонувати в режимі саморозвитку; створювати умови для виникнення і функціонування значущих для всієї системи охорони здоров'я потенційних “точок зростання”; забезпечити виконання регіональними системами охорони здоров'я загальнодержавних і загальногалузевих функцій (підтримка на території лікувальних, наукових, освітніх об'єктів національного значення, утримання курортів і т.п.); оперативно реагувати на зміни в економічних і санітарно-епідемічних умовах.

12. Визначивши вплив держави на розвиток інфраструктури інформаційного ринку, запропоновано методологічне вдосконалення інформаційного державного управління соціально значимими послугами, і на цій основі розроблено концептуальну схему механізму інформаційного забезпечення управління ними.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Черниш О.І. Ринок послуг: механізми державного регулювання в трансформаційній економіці: Монографія /Під загальною редакцією д.е.н., проф. Дорофієнка В.В. - Донецьк: ТОВ “РВК”ПРОМО”, 2005. - 418 с.

2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності України у процесі приєднання до світової організації торгівлі / Гончаров В.М., Сбітнєв А.В., Кірнос І.О., Черниш О.І.: Монографія - Донецьк: “ВІК”, 2004. - 225 с.

Особистий внесок здобувача: розкрито механізм регулювання зовнішньої торгівлі в Україні.

3. Черниш О.І., Беззубко Л.В., Соколова Л.С. Розвиток системи освіти у сучасних умовах / Монографія. - Донецьк: “ВІК”, 2005. - 132 с.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано стан української вищої школи та науки в ній, а також визначено складові якості освітніх послуг і найважливіші завдання науки вищої школи.

Статті у фахових виданнях:

1. Черниш О.І., Лобас В.М. Механізми реалізації регіональної фінансової політики // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.1, вип. 2. - Донецьк: ДонДАУ, 2000. - С. 39-42.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано механізм державного регулювання розвитку регіонів.

1. Черныш Е.И. Тенденции развития теории и практики управления // Зб. наук.праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.2, вип. 4. - Донецьк: ДонДАУ, 2001. - С. 38-48.

2. Черниш О.І., Кірнос І.О. Державне регулювання прямих іноземних інвестицій // Зб. наук.праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.2, вип. 5. - Донецьк: ДонДАУ, 2001. - С. 163-167.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано функції держави при управління та регулювання інвестиційних процесів.

3. Черниш О.І. Задоволення потреб - необхідний мотив розвитку сфери послуг // Зб. наук.праць ДонДАУ “Державне регулювання економіки і соціального розвитку територій та підприємств”: серія “Державне управління”, т.3, вип. 14. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 134-138.

4. Черниш О.І., Костровец Л.Б. Ринок праці в системі ринкового господарювання // Зб. наук.праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.3, вип. 17. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 141-145.

Особистий внесок здобувача: розглянуто питання формування та регулювання ринку праці, а також виявлення його внутрішньої структури, функцій та закономірностей розвитку

5. Черныш Е.И., Лоскутова В.В. Инструменты и методы управления операциями в непроизводственной сфере (зарубежный опыт) // Зб. наук.праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.3, вип. 18. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 161-167.

Особистий внесок здобувача: на основі закордонного досвіду розглянуто один із найважливіших інструментів та методів управління сервісними операціями - прогнозування попиту.

6. Черниш О.І., Лоскутова В.В. Концептуальні аспекти регулювання малого бізнесу в регоіні // Менеджер: Вестник ДонГАУ. - Донецк: ДонГАУ, 2002. -№5(21). - C.201-203.

Особистий внесок здобувача: дно аналіз практики формування, функціонування і розвитку малих підприємств Донецької області, сформульовані основні концептуальні підходи до регулювання малого бізнесу в регіоні

7. Черныш Е.И Основные закономерности инвестиционной деятельсноти в Украине // Зб. наук.праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.4, вип. 21. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 96-100.

8. Черниш О.І. Економічна природа сфери послуг та її роль в формування механізмів регулювання сучасною економікою України // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.4, вип. 24. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 24-31.

9. Черниш О.І., Марченко В.В. Структуризація ринку послуг у перехідній економіці // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.4, вип. 26. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 82-91.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано здійснення класифікації послуг згідно трьох найважливіших критеріїв.

10. Черниш О.І., Рябчиков М.А. Фінансове та інвестиційне забезпечення розвитку ринку праці // Менеджер: Вестник ДонГАУ. - Донецк: ДонГАУ, 2003. -№4(26). - C.132-136.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано важливі напрямки адаптивної фінансово-інвестиційної політики держави в умовах здійснення економічних, політичних і соціальних реформ.

11. Черниш О.І. Формування іміджу організації у сфері послуг // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджменті управління інформаційними процесами”: Серія “Державне управління”, т. 4, вип.. 23. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 3-13.

12. Черниш О.І. Аналіз рівнів управління організаціями у сфері медичних послуг // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.4, вип. 45. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 10-20.

13. Черныш Е.И., Шутов М.М., Государственное регулирование экономических отношений в частном (приватном) секторе здравоохранения // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.4, вип. 45. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 178-191.

Особистий внесок здобувача: визначено що скорочення асигнувань на медицину з державного бюджету та скорочення гарантованої медичної допомоги населення передбачає розвиток усіх видів медичної допомоги, які фінансуються з інших джерел. Зроблено висновок про те, що з урахуванням цього розвиток приватної медицини є пріоритетним напрямком і повинно підтримуватися державною політикою в галузі охорони здоров'я.

14. Черниш О.І., Адамов Б.І. Шляхи вдосконалення інвестиційної політики держави в освіті // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.5, вип. 30. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 16-23.

Особистий внесок здобувача: розглянуто проблеми вкладень в освіту і запропоновано шляхи удосконалення інвестиційної політики держави в освіті

15. Черниш О.І., Лобас В.М. Передумови формування ринку інформаційних послуг в Україні // Менеджер: Вестник ДонГУУ. - Донецк: ДонГУУ, 2004. -№4(30). - C.17-21.

Особистий внесок здобувача: розглянуто передумови формування ринку інформаційних послуг в Україні.

16. Черниш О.І., Кірнос О.І. Формування інноваційного ринку екологічних послуг у сфері господарської діяльності // Зб. наук. праць ДонДУУ “Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку”: серія “Державне управління”, т.5, вип. 33. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 182-190.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано ринок екологічних послуг в сфері науки, освіти та інформації, який передбачає розробку та запровадження державної системи моніторингу навколишнього середовища, а також розробку державних і регіональних екологічних програм.

17. Черниш О.І. Ринок послуг: механізм становлення та функціонування в трансформаційній економіці // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.5, вип. 31. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 27-36.

18. Черниш О.І. Модель реалізації процесу надання освітніх послуг // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.5, вип. 50. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 114-120.

19. Черниш О.І., Лобас В.М. Вплив глобалізації на формування ринку інформаційних послуг // Управління сучасним містом. - Київ: Національна академія управління при Президентові України, 2004. - №10-12(16).- С. 93-98.

Особистий внесок здобувача: визначено, що інформатизація суспільства це закономірний глобальний процес розвитку цивілізації, що складається з інструментально-технологічних та глобальних людських компонентів, взаємодія яких має сприяти вирішенню глобальних проблем, що постали перед людством. Основний чинник інформатизації суспільства - розвинутий інформаційний ринок.

20. Черниш О.І. Про деякі аспекти формування і реалізації нової прогресивної моделі освітньої політики в Україні // Зб. наук.праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.5, вип. 50. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 233-243.

21. Черниш О.І. Проблеми формування ринку медичних послуг в Україні // Зб. наук. праць ДонДУУ “Фінансовий механізм державного управління економікою України”: серія “Державне управління”, т.6, вип. 49. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 87-99.

22. Черниш О.І. Розвиток інфраструктури інформаційного ринку // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.6, вип. 51. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 121-132.

23. Черниш О.І. Формування інноваційного ринку екологічних послуг в сфері господарського діяльності // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.6, вип. 44. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 129-136.

24. Черныш Е.И., Шутов М.М. Формирование региональной политики экономического развития системы здравоохранения // Зб. наук.праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.6, вип. 51. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 264-275.

Особистий внесок здобувача: використовуючи основні показники ВОЗ проаналізовано стан охорони здоров'я в Донецькому регіоні та сформована концепція регіональної політики охорони здоров'я.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях

1. Черниш О.І. Організаційна та функціональна структури системи управління розвитком організації невиробничої сфери // VІ конференція професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідних робіт у 2000 році. - Донецьк: ДонДАУ, 2001. - С. 15.

2. Черниш О.І. Удосконалення регіонального управління підприємствами у невиробничій сфері // VІІ конференція професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідних робіт у 2001 році. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С.20

3. Черниш О.І. Управління у сфері послуг: досвід США // ІХ конференція професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідних робіт у 2002 році. - Донецьк: ДонДУУ, 2003. - С. 20.

4. Черниш О.І. Державні механізми регулювання ринку послуг в трансформаційній економіці // Х конференція професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідних робіт у 2004 році. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 18.

5. Черниш О.І., Матвієнко Є. Попит на послуги страхових компаній України // ХІ наукова студентська загально академічна конференція, 2003 р. - Донецьк: ДонДАУ, 2003 р. - С. 23.

Особистий внесок здобувача: визначено концептуальний підхід використання ризику-менеджменту в страхових послугах, а також запропоновано систему управління в ситуаціях ризику.

6. Черниш О.І., Задорожний В.П. Передумови оптимального фінансового забезпечення економічної політики держави // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004”. Том 28. Макроекономіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - 16-18.

Особистий внесок здобувача: запропоновано етапи фінансового забезпечення економічної політики держави

7. Черниш О.І., Марченко В.В. Державно-управлінські перетворення в сфері послуг // Матеріали IV Міжнародного наукового конгресу “Теорія та практика державного управління”, серія “Державне управління та місцеве самоврядування”, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, вип. 9. - 2004. - С. 187-191.

Особистий внесок здобувача: визначено роль сфери послуг у сучасному суспільстві.

8. Черниш О.І., Скібіцька Я.В. Погляди студентів і викладачів на розвиток бізнес-освіти в Україні // Матеріали Третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Менеджмент-освіти в Україні: стан розвитку та шляхи удосконалення”, м. Слов'янськ // Менеджер: Вестник ДонГУУ. - Донецк: ДонГУУ, 2004. -№3(29). - C. 181-182.

Особистий внесок здобувача: розроблено тестові завдання для виявлення у студентів здібностей щодо вибору професій пов'язаної з роботою в малому бізнесі.

9. Черниш О.І., Долгальова О.В. Формування ефективної стратегії регулювання зовнішньоекономічної діяльності в контексті вступу України до СОТ // Матеріали IV Міжнародної науково-практичній конференції “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” 2005 р., м. Алушта // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький: 2005. №5, Ч.2., Т.3. (71). - С. 203-205.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано приведення державних механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до норм СОТ.

10. Черниш О.І., Дорофієнко В.В. Регіональні засади формування та розвитку малого підприємництва // Вісник Технологічного університету Поділля. - Хмельницький: 2004. №4, Ч.1., Т.1. (62). - С. 84-86.

Особистий внесок здобувача: розглянуті регіональні засади формування та розвитку малого підприємництва

11. Черниш О.І., Дорофієнко В. В. Вплив інформаційного ринку на конкурентоспроможність економіки держави // Матеріали Всеукраїнського круглого столу “Конкурентна політика в Україні та напрями її вдосконалення” 2005 р., м. Київ // Вісник КНТЕУ: 6'2005. - С. 112.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано, що для досягнення конкурентоспроможності на світовому ринку головним стає виявлення пріоритетів власного розвитку. Визначено, що сьогодні очевидними стають конкурентні переваги саме освітянського і науково-технічного фактору.

Навчальні посібники:

1. Лобас В.М., Яковенко Л.Ф., Дорофиенко В.В., Черныш Е.И., Кирнос А.И. Экономика труда в сфере услуг: Учебное пособие - Харьков: Основа, 2000. - 216 с.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано ринок праці і управління зайнятістю населення.



АНОТАЦІЯ

Черниш О.І. Теоретико-методологічні засади формування нових механізмів державного регулювання в сфері соціально значимих послуг. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - Механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

Дисертація присвячена розв'язанню теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з переведенням систем освіти, науки і охорони здоров'я на суспільний шлях розвитку на основі інформатизації суспільства. Для розв'язання цих проблем проведено наукове обґрунтування засад формування нових механізмів державного регулювання.

У зв'язку з цим проведено аналіз теоретичних і методологічних основ дослідження сфери послуг, проаналізовано теоретичні засади функціонування механізмів державного регулювання в сфері соціально -значимих послуг (освітніх, медичних, інформаційних послуг), запропоновано теоретико-методологічні засади формування нових механізмів державного регулювання в сфері соціально значимих послуг (концепція нової політики в Україні, концепція управління освітою і наукою, концепція управління соціальної інформацією, стратегія розвитку системи охорони здоров'я в регіоні, концепція удосконалення інформаційного державного управління соціально значимими послугами).

Ключові слова: механізми державного регулювання, регіональний розвиток, інформація, інформатизація, соціальна інформація, складові якості освіти, соціально значима послуга.



АННОТАЦИЯ

Черныш Е.И. Теоретико-методологические основы формирования новых механизмов государственного регулирования в сфере социально значимых услуг. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2006.

Диссертация посвящена решению теоретических и практических проблем, связанных с переводом систем образования, науки и здравоохранения на общественный путь развития на основе информатизации общества. Для решения этих проблем научно обосновано формирование новых механизмов государственного регулирования этими процессами.

В работе показано возрастание роли государства в общественных процессах, что обусловлено характером соотношения экономики, социальных задач и политики, выдвижением социальной функции в ранг целевых для экономики. В этой связи обосновано изменение функций государственного управления социальной сферой. Установлено, что здоровье - базовая составляющая воспроизводства рабочей силы и условие для интеллектуализации общественного развития. Показано, что в развитых странах мира приоритетной государственной политикой является политика здравоохранения.

Определено важнейшей социальной задачей государства в области здравоохранения - обеспечение равенства возможностей получения необходимой медицинской помощи всеми членами общества, в каком бы регионе и населённом пункте страны они ни жили.

Показана возрастающая роль государства в развитии системы образования, в связи с тем, что современная постиндустриальная цивилизация формирует “общества знания”, расходы на образование становятся социальным капиталом, инвестируемым в развитие общества. Поэтому происходит смена приоритетов развития с материально-вещественных факторов на интеллектуальные, заключённые в человеке, а место проблем выживания занимают проблемы развития.

Выявлены факторы, которые обусловили выдвижение образования наряду со здравоохранением на первый план социальной политики государства. К этим факторам отнесены постиндустриализм, глобализация, всеобъемлющая роль информации, возрастание роли науки. Внутри страны государство посредством образовательной политики способствует социальному выравниванию общества.

Выявлены факторы, под влиянием которых развивается современный национальный информационный рынок. Прежде всего это глобализация. Именно этот процесс решающим образом определяет главные тенденции становления информационного рынка в переходной экономике.

Определено, что глобализация сегодня получила значение постоянно действующего фактора и внутренней, и международной экономической жизни. Растет взаимосвязь людей и стран на основе коммуникационного сближения, планетарной научной революции, межнациональных социальных движений, новых видов транспорта, телекоммуникационных технологий, интернационального образования. Научно обоснованно, что центром усилий в ХХІ в. могут стать образование, наука, здравоохранение.

Рассмотрен процесс формирования в Украине информационного общества, как главного фактора решения всех социально-экономических проблем. Предложено совершенствование методологических основ информационного обеспечения государственного управления, которое предусматривает решение трех проблем: проблемы административной, конструкторской и учебной. Административная составляющая предусматривает информационно-вычислительное оснащение автоматизированных рабочих мест работников государственных учреждений всех уровней и всех сфер деятельности. Конструкторская составляющая предусматривает решение общегосударственных проблем, которые влияют на качество компьютерной поддержки управления, и прежде всего, введение государственного стандарта и языка представления показателей, переход на новую систему статистической и налоговой отчетности с сохранением накопленного информационного ресурса. Учебная составляющая предусматривает информированность работников государственных и негосударственных учреждений относительно информационно-вычислительного оборудования.

В связи с решением поставленных задач в работе проведен анализ теоретических и методологических основ исследования сферы услуг, проанализированы теоретические аспекты функционирования механизмов государственного регулирования в сфере социально значимых услуг (образовательных, медицинских, информационных услуг), предложены теоретико-методологические основы формирования новых механизмов государственного регулирования в сфере социально значимых услуг (концепция новой политики в Украине, концепция управления образованием и наукой, концепция управления социальной информацией, стратегия развития системы здравоохранения в регионе, концепция совершенствования информационного государственного управления социально значимыми услугами).

Ключевые слова: механизмы государственного регулирования, региональное развитие, информация, информатизация, социальная информация, составляющие качества образования, социально значимая услуга.



АNNOTATION

Chernysh E.I. Theoretical-and-methodological bases of forming new mechanisms of the state regulation in the sphere of socially significant services. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of doctor of sciences on state governace on specialty 25.00.02 - Mechanisms of state governace. - Donetsk State University of Management of Ukraine's Ministry of Education and Science, Donetsk, 2006.

The thesis deals with the solution of theoretical and practical problems connected with transition of systems of education, science and public health to the public way of development on the basis of the society's informatization. In order to resolve these problems the scientific substantiation of bases of forming new mechanisms of the state regulation is carried out.

In view of the solution of the above-mentioned tasks the competitor has analysed theoretical and methodological bases of researching the services sphere, as well as theoretical bases of functioning mechanisms of the state regulation in the sphere of socially significant services (educational, medical, information service), offered theoretical-and-methodological bases of forming new mechanisms of the state regulation in the sphere of socially significant services (conception of new progressive policy in Ukraine, conception of the education and science management, conception of the social information management conception of reforming the system of public health in the region, conception of improving the information state control over socially significant services).

Key words: mechanisms of state regulation, regional development, information, informatization, social information, elements (components) of quality of education, socially significant service.

Размещено на allbest.ru

...