Fesyunin V.M. Organizational legal basis of networking between State tax service and the public. - Manuscript.

Dissertation for the candidate degree in Law on specialty 12.00.07 - Administrative law and process; Financial law; Information law. - Kharkiv National University of Internal Affairs, Ukraine, Kharkiv, 2007.

The research is devoted to analysis and solving of organizational legal problems of networking between State tax service and the public. It gives general characteristic of interrelation between State tax service and the public, determines the notion and principles of networking between tax service and the public. The research examines features of legal regulation of networking between tax service and the public. It characterizes legal status of public relations departments and mass elucidative activities of Ukrainian state tax service. The research also analyses goals, tasks, functions, rights, responsibilities and liability of public relations departments and departments of mass elucidative activities of Ukrainian state tax service, as well as its officers. It defines perspective forms of networking between State tax service and mass media. The research determines peculiarities of State tax service networking with mass media. It examines theoretical and practical aspects of creation a positive image of State tax service and its officers. It also moves specific amendments for legal acts on issues discussed.

Key words: State tax service, State tax administration, government, tax organs, networking, the public, public opinion, state regulation, legal status, mass media, image.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Подальший розвиток демократії, забезпечення прав і свобод громадян нерозривно пов'язані з підвищенням ефективності діяльності державних органів, зокрема податкових. Державна податкова служба (далі ДПС) в Україні виконує широке коло завдань щодо реалізації податкової політики Верховної Ради і Уряду України, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів державних цільових фондів податків і зборів тощо, ефективність виконання яких, насамперед, залежить від адекватного сприйняття її діяльності населенням.

Реформування податкової служби вимагає чіткого усвідомлення філософії оподаткування та ролі платника податку в системі податкових взаємовідносин. Адже податок - категорія не лише економічна, це конкретна форма правових взаємовідносин, які будуються на визначених державою та суспільством нормах поведінки. Розробка нової стратегії співпраці ДПС України з населенням покликана сприяти гармонізації взаємовідносин між ними, що як наслідок, буде позитивно відображатись на ефективності виконання поставлених державою завдань у сфері оподаткування. Більш того, від взаєморозуміння між працівниками податкової служби і громадськістю значною мірою залежить підвищення рівня податкової культури населення, зміцнення авторитету податкової служби а, звідси - активізація добровільної сплати податків.

У той же час, у сфері взаємодії податкових органів з населенням існують невирішені проблеми теоретичного, організаційного і правового характеру. Отже, низький рівень взаємодії податкових органів і громадськості, недосконалість нормативної бази у вказаній сфері правовідносин та відсутність теоретичних розробок з означених питань обумовлюють актуальність та важливість глибокого і всебічного наукового дослідження широкого кола питань, пов'язаних з організаційно-правовими засадами взаємодії органів та підрозділів ДПС України з населенням.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п. 4.2, 4.3 Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом ДПА України № 160 від 7 квітня 2003 року; п. 3.1 Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 років, затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року; п.п. 8, 17, 28 Пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002-2005 років, затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року; п. 3.2 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, правового регулювання та практичної реалізації взаємодії органів і підрозділів ДПС України з населенням визначити сутність та значення останньої, надати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення її організаційно-правових засад.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

– дати загальну характеристику взаємовідносин ДПС із громадськістю;

– з'ясувати поняття та принципи взаємодії податкової служби з громадськістю;

– дослідити особливості правового регулювання взаємодії податкової служби з громадськістю;

– охарактеризувати правовий статус підрозділів громадських зв'язків та масово - роз'яснювальної роботи ДПС України;

– проаналізувати цілі, завдання, функції, права, обов'язки та відповідальність підрозділів громадських зв'язків і масово- роз'яснювальної роботи ДПС України та їх працівників;

– визначити перспективні форми взаємодії податкової служби з громадськістю;

– з'ясувати особливості взаємодії ДПС із засобами масової інформації (далі ЗМІ);

– проаналізувати сучасний зарубіжний досвід взаємодії податкових органів зарубіжних країн з населенням та визначити можливі шляхи його використання;

– дослідити особливості формування позитивного іміджу ДПС та її працівників;

– на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад взаємодії податкової служби з громадськістю.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері взаємодії органів та підрозділів ДПС України з громадськістю.

Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади, нормативні основи та сучасний стан взаємодії податкових органів з громадськістю.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2), виокремлено окремі складові правового статусу підрозділів громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи ДПС України (підрозділ 2.1). Для аналізу нормативно-правового регулювання взаємодії органів та підрозділів ДПС з населенням, дослідження особливостей формування сприятливого іміджу ДПС та її працівників використовувався метод єдності логічного та історичного‚ методи аналізу та синтезу (підрозділи 1.3, 2.4). Такі методи, як системно-структурний, логіко-семантичний та структурно-функціональний, застосовувалися для дослідження цілей, завдань, функцій, прав, обов'язків та відповідальності підрозділів громадських зв'язків і масово-роз'яснювальної роботи ДПС України та їх працівників, визначення перспективних форм взаємодії податкової служби з громадськістю (підрозділи 2.1, 2.2). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження зарубіжного досвіду взаємодії податкових органів зарубіжних країн з населенням (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1). Структурно-логічний та порівняльно-правовий метод використано для аналізу правового регулювання взаємодії ДПС із засобами масової інформації (підрозділ 2.3). Методи класифікації‚ групування‚ а також структурно-логічний метод застосовувалися для виділення окремих напрямків та форм взаємодії ДПС із населенням (підрозділи 2.2, 2.3). За допомогою статистичного методу і документального аналізу визначено чинники, що призводять до погіршення іміджу Державної податкової адміністрації (далі ДПА) України серед населення (підрозділи 1.1, 2.4).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного права та теорії управління: В.Б. Авер'янова, С.С. Алексєєва, І.В. Арістової, О.М. Бандурки, О.В. Джафарової, І.Д. Казанчук, О.М. Клюєва, А.Т. Комзюка, Я.Ю. Кондратьєва, Н.П. Матюхіної, О.М. Музичука, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, О.П. Рябченко, О.Ф. Скакун, О.Г. Фролової, В.К. Шкарупи, О.Н. Ярмиша та ін. Нормативною базою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють взаємодію органів та підрозділів ДПС України з населенням. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та архівні матеріали із зазначених питань. дпс податковий громадськість імідж

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами‚ мета і завдання‚ об'єкт і предмет‚ методи дослідження‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1. "Соціально-правова характеристика взаємодії податкової служби з громадськістю" присвячено характеристиці взаємовідносин ДПС із громадськістю, визначенню поняття та принципів взаємодії податкової служби з громадськістю, з'ясуванню особливостей правового регулювання взаємодії податкової служби з громадськістю.

У підрозділі 1.1 "Сутність та загальна характеристика взаємовідносин ДПС із громадськістю" зроблено висновок, що одним із важливих напрямків зміцнення зв'язків органів та підрозділів ДПС України з населенням є врахування громадської думки, яка узагальнює уявлення про ті чи інші напрямки діяльності податкових органів. Цінність громадської думки полягає ще й в тому, що вона пропонує шляхи вдосконалення роботи органів та підрозділів системи ДПС України. Результати, що отримуються під час вивчення думки населення про діяльність підрозділів ДПС, можуть бути використані для: а) переконання людей в позитивній оцінці діяльності органів та підрозділів системи ДПС; б) інформаційного насичення громадської думки; в) розрахунку часу, необхідного для зміни громадської думки; г) коригування планів розвитку і діяльності органів та підрозділів системи ДПС; д) удосконалення роботи з персоналом.

З'ясовано, що основна причина непорозуміння між громадянами - платниками податків і органами та підрозділами ДПС України, їх працівниками полягає у тому, що платники податків хочуть приховати свої прибутки, а завданням органів та підрозділів ДПС є контроль за додержанням податкового законодавства, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів різних видів податків. Більш того, недосконалість податкового законодавства, високий відсоток податків, недосконалість системи обліку платників податків, відсутність достатнього досвіду боротьби із порушенням податкового законодавства та інші негативні явища правового регулювання досліджуваних правовідносин негативно впливають, а в деяких випадках і провокують порушення податкової дисципліни.

Обґрунтовано, що створенню умов для партнерських взаємовідносин податкової служби з платниками податків повинно передувати наступне: впровадження програми якісного обслуговування платників податків шляхом надання своєчасних та висококваліфікованих послуг, забезпечення формами податкової звітності, інструкціями щодо їх заповнення, створення ефективної системи приймання й обробки форм податкової звітності, телефонної інформаційно-довідкової служби та всебічне використання ресурсів мережі Інтернет в роботі з платниками податків; втілення на всіх рівнях ДПС України практики моніторингового вивчення громадської думки; поліпшення прозорості, професіоналізму та ефективності діяльності ДПС України; розробка та впровадження програм антикорупційних заходів в органах державної податкової служби; вивчення та аналіз причин і обставин конфліктних ситуацій з представниками окремих служб та підрозділів ДПС України; забезпечення справедливого та неупередженого ставлення до всіх платників податків; розроблення системи заходів підвищення рейтингу й авторитету працівників органів та підрозділів ДПС серед населення, зокрема щодо їх готовності до надання допомоги громадянам у різних ситуаціях; проведення регулярних робочих зустрічей членів колегій, керівників служб з редакційними колективами ЗМІ, у тому числі видань, які висвітлюють діяльність органів та підрозділів ДПС, і, перш за все, податкової міліції.

У підрозділі 1.2 "Поняття та принципи взаємодії податкової служби з громадськістю" підкреслюється, що суттєвою ознакою партнерства є взаємодія двох або декількох суб'єктів з метою вирішення спільної проблеми. Мета партнерства полягає в узгодженні та реалізації інтересів різних суб'єктів. В якості партнерів можуть виступати як однорідні учасники (наприклад, партії, групи інтересів та їх лідери), так і різнорідні (держава та політичні організації; держава та блоки, коаліції та ін.). Зміст, форми та методи партнерства залежать від національної специфіки, характеру політичної ситуації, традицій, інтересів партнерів, бажання та готовності брати участь у спілкуванні, йти на компроміси з питань, які мають спільний інтерес.

Зазначається, що категорія взаємодії є істотним методологічним принципом пізнання всіх суспільних явищ і зв'язків. Щоб розкрити дійсну сутність явища, необхідно виявити закономірності її взаємодії з іншими явищами. Будь-який об'єкт може бути зрозумілим і визначеним лише в системі відносин або у взаємодії з іншими навколишніми явищами, їх частинами, сторонами і властивостями. Без вивчення взаємодії в її конкретному прояві не можна зрозуміти ні властивостей, ні структури, ні законів дійсності.

Акцентується увага на тому, що взаємодія виникає там і тоді, де взаємозв'язок між суб'єктами об'єднаний спільною метою. По-друге, взаємодія полягає не тільки в безперервному впливі один на одного, а також і у використанні взаємодіючими сторонами можливостей один одного для досягнення власних цілей.

Обґрунтовано, що для налагодження ефективної взаємодії між органами та підрозділами ДПС України та населення необхідним є: по-перше, проведення нової кадрової політики в органах та підрозділах ДПС; по-друге, підвищення правового, морального та культурного рівня працівників органів та підрозділів ДПС. Їх уміння будувати взаємовідносини з громадськістю, а саме із платниками податків, повинно розглядатися як важливий критерій професійного рівня, політичної й правової культури працівників органів та підрозділів ДПС; по-третє, обмін досвідом взаємодії між працівниками ДПС України й податковими органами зарубіжних країн, як на рівні керівництва, так і між місцевими відділами. Існує потреба поглибленого вивчення та розробки рекомендацій щодо використання зарубіжного досвіду співробітництва податкових структур та громадян з урахуванням особливостей менталітету українського суспільства.

У підрозділі 1.3 "Правове регулювання взаємодії податкової служби з громадськістю" наголошується, що вихідними моментами в розумінні суті правового регулювання взаємодії органів та підрозділів ДПС України з громадськістю в сучасну епоху визнання демократичних цінностей правової держави та громадянського суспільства є розуміння їх місця і ролі в створенні умов для розвитку вільної особистості. Саме від цього залежить, які будуть наслідки побудови подальших взаємовідносин. Таким чином, основою розуміння правового регулювання взаємодії органів та підрозділів ДПС України з громадськістю є розгляд держави, а, відповідно, і її органів, зокрема ДПС, як рівноправних суб'єктів, партнерів у податкових правовідносинах.

Зроблено висновок, що сфера правового регулювання взаємодії органів та підрозділів ДПС України з громадськістю обіймає відносини, що мають наступні ознаки: а) це відносини, в яких знаходять віддзеркалення як індивідуальні інтереси членів суспільства, так і загально-соціальні інтереси; б) у цих відносинах реалізуються взаємні інтереси їх учасників, кожний з яких йде на певне обмеження своїх інтересів заради задоволення інтересів іншого; в) ці відносини будуються на підставі згоди виконувати певні правила, визнання обов'язковості цих правил; г) такі відносини вимагають дотримання правил, обов'язковість яких підкріплена достатньо дієвою силою.

Акцентується увага на тому, що, здійснюючи свої податкові прерогативи, держава повинна, насамперед, піклуватися про гарантії прав платника податків, тобто вона повинна захищати сумлінного платника податків.

Обґрунтовано, що ефективна боротьба зі злочинністю у сфері оподаткування можлива лише за умови тісної взаємодії податкових органів із органами внутрішніх справ, іншими контролюючими органами, в основі діяльності яких полягає спільна мета щодо забезпечення повної і своєчасної сплати податків та інших платежів всіма суб'єктами підприємницької діяльності. Поставлена мета досягається: систематичним взаємним інформуванням про стан забезпечення вимог податкового законодавства і обставини, що сприяють їх порушенню; формуванням банку даних про порушників податкового законодавства та спільним використанням його в практичній діяльності; розробкою і погодженням планів щодо проведення спільних організаційно-управлінських і практичних заходів з перевірки господарської діяльності платників податків; підбиттям підсумків і аналітичною оцінкою роботи щодо забезпечення податкового законодавства та напрацюванням заходів по усуненню недоліків; підготовкою та внесенням спільних пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства; спільною перевіркою конкретних фактів порушень податкового законодавства та вирішенням питань щодо притягнення винних до відповідальності.

Розділ 2. "Зміст взаємодії працівників ДПС із громадськістю у сфері податкових відносин: напрямки вдосконалення" містить чотири підрозділи, в яких аналізується правовий статус підрозділів громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи ДПС України, з'ясовуються форми взаємодії податкової служби з громадськістю, характеризуються особливості правового регулювання взаємодії ДПС із засобами масової інформації, досліджуються особливості формування позитивного іміджу ДПС та її працівників.

У підрозділі 2.1 "Правовий статус підрозділів громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи ДПС України" зазначається, що розуміння важливості функції зв'язків із громадськістю у демократичному суспільстві приводить до створення спеціальних підрозділів, на які покладається здійснення відповідної діяльності. Якщо на початку становлення інституту державної служби в Україні зв'язки з громадськістю здебільшого обмежувалися роботою прес-секретаря керівника органу влади, то на сучасному етапі відповідні функції здійснюють структурні підрозділи - інформаційні служби.

З'ясовано, що недоліком нормативно-правових актів, які визначають правовий статус підрозділів громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи є: по-перше, обмежений перелік завдань цих підрозділів; по-друге, відсутність прав та обов'язків підрозділів громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи; по-третє, недосконалість визначення основних функцій підрозділів громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи.

Зроблено висновок про необхідність передбачення таких завдань підрозділів громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи, як: інформування населення про зміни в податковому законодавстві, підзаконних нормативних актах, проблемах, які стоять перед органами та підрозділами ДПС України; надання організаційної та методичної допомоги органам та підрозділам ДПС щодо проведення роз'яснювальної роботи серед населення; формування громадської думки, направленої на всебічне ствердження законності й податкової дисципліни, підвищення рівня правової свідомості населення; підвищення авторитету працівників органів та підрозділів системи ДПА України; забезпечення підготовки тематичних телевізійних та радіопередач з проблем податкових правовідносин; вивчення громадської думки про діяльність органів та підрозділів системи ДПА України, аналіз, вироблення відповідних пропозицій і рекомендацій; участь у проведенні пропагандистсько-роз'яснювальної роботи серед населення в разі виникнення конфліктних та екстремальних ситуацій з питань фіскальної діяльності; інформування громадськості про факти порушення законодавства працівниками органів та підрозділів ДПС та заходи, які до них прийняті; підготовка звітів керівного складу ДПА в областях перед громадськістю, трудовими колективами про результати діяльності. Певні зміни та доповнення необхідно внести до відповідних Положень про підрозділи громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи, як на рівні ДПА України, так і на місцях.

Враховуючи велику кількість функцій підрозділів громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи (більше сорока), доцільно було б розбити їх на певні групи, як то функції щодо: а) проведення масово-роз'яснювальної роботи з актуальних питань податкової політики, надання відповідних консультацій громадянам; б) прийому громадян та розгляду їх звернень; в) організації внутрішньої та зовнішньої взаємодії підрозділів громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи. Більш того, беручи до уваги те, що підрозділи громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи складаються із самостійних відділів - громадських зв'язків; масово-роз'яснювальної роботи; по організації роботи із зверненнями громадян, - що обґрунтовано специфікою їх діяльності, доцільно було б весь комплекс функцій розділити між цими трьома відділами.

До прав підрозділів громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи слід віднести такі: розробка та внесення пропозицій керівництву ДПА України щодо вдосконалення організації роботи із зверненнями громадян, обслуговування платників податків та організація масово-роз'яснювальної роботи; узгодження та вирішення питання щодо координації та взаємодії як із структурними підрозділами Державної податкової адміністрації України, так із підрозділами інших відомств; представлення органів та підрозділів ДПА у стосунках з підприємствами, організаціями та установами, їх трудовими колективами та окремими громадянами; оприлюднення матеріалів про діяльність органів державної податкової служби; отримання від структурних підрозділів ДПА України та органів ДПС аналітичних та інших матеріалів, що стосуються розгляду звернень громадян; участь у підготовці змін та доповнень до проектів законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів з питань, що відносяться до їх компетенції.

До обов'язків підрозділів громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи слід віднести наступні: проведення масово-роз'яснювальної роботи серед населення; проведення моніторингу громадської думки; надання методичної та практичної допомоги органам ДПС щодо організації проведення інформаційної та ідеологічної роботи з актуальних питань податкової політики; поширення передового досвіду роботи органів ДПС; проведення заходів, спрямованих на підтримку позитивного іміджу ДПС України; контроль за особистим прийомом громадян посадовими особами ДПА України; проведення аналізу звернень громадян; поширення передового досвіду обслуговування платників податків; проведення заходів, спрямованих на формування високої податкової культури населення, утвердження ідеології добровільної сплати податків; оприлюднення законодавчих та нормативно-правових актів з питань оподаткування; взаємодія та співпраця із зовнішньою громадськістю (ЗМІ, підприємствами, організаціями, установами, їх трудовими колективами, окремими громадянами тощо).

У підрозділі 2.2 "Форми взаємодії податкової служби з громадськістю" підкреслюється, що зміст взаємодії органів та підрозділів ДПС з громадськістю можна з'ясувати через його організаційно-правові форми, що випливає з діалектичної єдності форми та змісту об'єкта, який досліджується.

Аналіз практичної діяльності органів та підрозділів ДПС України надав змогу до форм їх взаємодії з населенням віднести такі: проведення масово-роз'яснювальної роботи з актуальних питань податкової політики, надання відповідних консультацій громадянам; прийом громадян та розгляд їх звернень; залучення до інформаційно-консультаційної роботи з платниками податків волонтерів (громадських податкових консультантів); функціонування "телефонів довіри"; взаємодія під час проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів підприємницької діяльності; взаємодія щодо організації обліку платників податків; залучення громадян та їх громадських формувань до правоохоронної діяльності за напрямками роботи податкової міліції.

Реагування на звернення громадян є не що інше, як прийняття управлінських рішень, а оскільки діяльність органів та підрозділів ДПС зачіпає безпосередньо інтереси населення, то необхідно роботу по розробці та прийняттю управлінських рішень із зазначених питань поставити під контроль громадськості. Отже, на рівні ДПА України необхідно прийняти рішення про створення в областях, містах та районах комісій по громадському контролю за діяльністю органів та підрозділів ДПС. Такі комісії повинні створюватись з представників громадських організацій, депутатів місцевих рад, працівників місцевого самоврядування тощо.

З метою удосконалення діяльності щодо прийому громадян та розгляду їх звернень необхідно: по-перше, вирішити питання щодо створення громадських приймалень в усіх органах ДПС; по-друге, впровадити автоматизовану систему, яка б дала змогу створити централізовану базу даних звернень, що сприяло б якісному розгляду кожного з них; по-третє, підвищити відповідальність посадових осіб за якість та ефективність цієї роботи, врахувавши при цьому, що рівень роботи зазначених осіб зі зверненнями громадян є важливим критерієм оцінки їх професійного рівня, відповідності займаній посаді, можливості просування таких осіб по службі; по-четверте, запровадити щоквартальний аналіз та узагальнення матеріалів щодо розгляду звернень громадян та внесення пропозицій по вдосконаленню цієї роботи; по-п'яте, призначити відповідальних за даний напрямок роботи; по-шосте, у роботі із зверненнями громадян потрібно забезпечити кваліфікований, неупереджений, об'єктивний і своєчасний їх розгляд з метою оперативного розв'язання порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, реального поновлення порушених конституційних прав та запобігання надалі таким порушенням.

У підрозділі 2.3 "Сутність та особливості взаємодії ДПС із засобами масової інформації" наголошується, що важливість взаємодії органів та підрозділів ДПС України зі ЗМІ зумовлена тим, що висвітлення їх діяльності має значний вплив на формування іміджу ДПС України. В умовах послідовного проведення податкової реформи в Україні, утвердження ідеології добровільної сплати податків та формування високої податкової культури населення саме підтримка постійних зв'язків із громадськістю через ЗМІ стає одним із головних напрямків роботи органів ДПС.

До основних заходів органів Державної податкової служби, спрямованих на безперешкодне висвітлення їх діяльності ЗМІ віднесено:

1) проведення податкових перевірок підприємств ЗМІ виключно за щорічним Національним планом документальних перевірок або в рамках кримінальних розслідувань; 2) забезпечення відкритого публікування на початку року витягу з Національного плану документальних перевірок, в якому міститься повний перелік перевірок підприємств - ЗМІ на поточний рік; 3) залучення до перевірок засобів масової інформації (за згодою ЗМІ) представників регіональних відділень Національної спілки журналістів України; 4) забезпечення своєчасного розгляду запитів від ЗМІ органами Державної податкової служби всіх рівнів; 5) забезпечення об'єктивного реагування на критичні виступи в ЗМІ стосовно дій органів ДПС та їх посадових осіб; 6) систематичне надання ЗМІ повної, об'єктивної та неупередженої інформації про діяльність органів ДПС; 7) проведення регулярних прес-конференцій та брифінгів для журналістів з актуальних питань податкового законодавства та діяльності органів Державної податкової служби; 8) активне залучення представників ЗМІ до проведення сеансів телефонного зв'язку "гаряча лінія", засідань "Круглого столу", регіональних Громадських колегій тощо; 9) забезпечення взаємодії органів ДПС з громадськими організаціями журналістів, укладення відповідних Меморандумів та угод про співробітництво; 10) запровадження проведення на постійній основі тематичних зустрічей керівництва органів ДПС із головними редакторами та журналістами ЗМІ з питань діяльності Державної податкової служби, які мають найбільший суспільний інтерес; 11) забезпечення додержання прав громадян на отримання в установлені строки достовірної інформації про діяльність органів ДПС; 12) обов'язкове опублікування нормативно-правових актів ДПА України з питань оподаткування; 13) здійснення систематичного відкритого публікування статистичної інформації про явища та процеси, що відбуваються в органах ДПС, забезпечення відкритого доступу до неопублікованих статистичних даних, які не підпадають під дію обмежень, установлених законами; 14) періодичне надання публічних відповідей на запитання громадян через засоби масової інформації.

У підрозділі 2.4 "Формування позитивного іміджу ДПС та її працівників" підкреслюється, що сьогодні в діяльності органів та підрозділів ДПС України спостерігається відсутність комплексних, цілеспрямованих зусиль, спрямованих на подолання історичних стереотипів масової свідомості населення щодо сплати податків, створення позитивної громадської думки щодо діяльності податкових органів. Названо причини цього, а саме: відсутність в ДПА очевидної й зрозумілої для пересічних громадян корпоративної ідеології, корпоративних цінностей, необхідних для внутрішньої консолідації працівників цієї структури; відсутність у пересічного податківця мотивації до зміцнення авторитету системи та престижу своєї професії і як наслідок - байдужість до "іміджевих" результатів власної діяльності та цілеспрямованих дій; відсутність у свідомості громадян чіткого уявлення про місце органів та підрозділів ДПА у наповненні прибуткової частини бюджетів усіх рівнів, а відтак і підвищення благополуччя всього населення.

Акцентується увага на тому, що в установах, які дбають про свій позитивний імідж, посередниками між їх керівництвом та громадськістю повинні бути професіонали у сфері громадських зв'язків. Ці спеціалісти повинні бути здатними: по-перше, пояснити громадськості рішення керівництва організації; по-друге, пояснити громадську думку керівництву організації. З одного боку, вони зобов'язані надавати представникам ЗМІ офіційну інформацію (оскільки є державними службовцями), з іншого - перебувають під постійною увагою журналістів, які намагаються спровокувати їх на відвертість у коментарях. До цього додається внутрішня боротьба між тим, що треба сказати широкому загалу, і тим, що діється насправді. Як бачимо, робота у цій сфері наповнена внутрішнім драматизмом і зовнішніми складнощами, а тому вимагає від фахівця особливих знань та умінь.

У підрозділі наголошується на тому, що працівник ДПС під час виконання службових завдань повинен постійно спрямовувати свою діяльність на забезпечення конституційних прав і свобод людини та удосконалення управлінської діяльності на основі конструктивного вирішення питань, що належать до його повноважень; сумлінно виконувати свої службові обов'язки, передбачені законодавчими актами та його посадовою інструкцією; організовувати роботу щодо ефективного виконання завдань та функцій на відповідній посаді органу чи підрозділу системи ДПА України; дотримуватися норм законодавства та за необхідності відстоювати принципи верховенства права та законності; бути патріотом України, досконало володіти державною мовою, добре знати історію держави і особливості її розвитку, внутрішню та зовнішню політику, мати широкий світогляд; визначати тактику та стратегію своєї поведінки, відповідно до вимог демократичної, соціальної, правової держави; шанобливо ставитися до громадян, дотримуватися високої культури спілкування, загальновизнаних людством норм моралі та правил здорового способу життя, не допускати несумісні з діяльністю державного службовця органів та підрозділів ДПС лицемірство і користолюбство; не допускати дій та вчинків, що можуть зашкодити інтересам держави чи негативно вплинути на репутацію податкових органів.