Розвиток управлінського спілкування у системі підготовки державних службовців

5. Визначено оптимальну технологію управлінського спілкування в системі державної служби, що ґрунтується на техніці оцінки ситуації через прийоми антиципації; техніці комунікативної взаємодії через прийоми атракції; техніці переконливого спілкування через прийоми фасцинації; техніці аналізу конкретної ситуації і розв'язання проблеми через прийоми обговорення.

6. З використанням особистісного підходу розроблено методику визначення вхідного й вихідного рівнів розвитку управлінського спілкування. Вона ґрунтується на єдності двох взаємопов'язаних, але якісно відмінних рівнів спілкування: глибинного, мотиваційно-смислового, ціннісного й зовнішнього, операційно-дієвого, поведінкового. Тому перший блок методики дав змогу вивчити мотиваційно-ціннісні орієнтири слухачів в управлінському спілкуванні, їх комунікативні знання й досвід, визначити пріоритетні схеми спілкування й обізнаність з прийомами комунікативної технології. Другий блок забезпечив діагностування інтегративних комунікативних якостей, тобто з'ясування рівня комунікативних здібностей, готовності до певного виду взаємодії, виявлення здатності оцінити партнера через сприйняття його зовнішності, дій і вчинків. Таким чином, методика охопила обидва рівні особистості слухачів, що дало можливість отримати необхідну кількість даних для виявлення рівня розвитку управлінського спілкування, визначення ефективності й результативності навчання. Критеріями рівня розвитку управлінського спілкування державних службовців є риси, що характеризують професійну дію за її спрямованістю, професійністю, доцільністю, оригінальністю, освоєністю й своєчасністю.

7. Результати експерименту показують, що андрагогічну модель розвитку управлінського спілкування доцільно запроваджувати на основі активних форм навчання (імітаційні ігри, елементи соціально-психологічного тренінгу), спрямованих на цілісне засвоєння знань, коригування й позитивну якісну зміну стилю спілкування, професійну самоідентифікацію й підбір слухачами оптимальних комунікативних дій.

Для підвищення рівня розвитку управлінського спілкування в системі державної служби України з метою забезпечення соціально-психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності через засвоєння комунікативної технології необхідно:

враховувати особливості методики післядипломної освіти й навчання дорослих і використовувати андрагогічну модель розвитку управлінського спілкування;

сформувати відповідні психолого-педагогічні умови: визначити комунікативні потреби слухачів і рівень розвитку комунікативної, перцептивної й інтерактивної сторін їх особистості, з'ясувати обізнаність слухачів із засобами управлінського спілкування, забезпечити діалогізацію процесу навчання, суб'єкт-суб'єктний характер розвиваючого процесу, наявність професійно компетентного викладача, що володіє різними формами передачі знань слухачам, активізацію слухачів шляхом використання дидактично-технічних засобів (відеотехніка), роздаткового матеріалу (схеми, таблиці тощо), цілеспрямований психолого-педагогічний вплив на соціально-психологічні й психологічні властивості слухача, когнітивний принцип навчання і розвитку управлінського спілкування, можливість самоосвіти й самовдосконалення;

впроваджувати інноваційний психолого-педагогічний вітчизняний і зарубіжний досвід (техніку презентації особи, техніку аргументації тощо);

використовувати різноманітні методичні підходи до розвитку управлінського спілкування (особистісний і діяльнісний підходи, актуалізацію знань, наступність навчання).

Пропоноване дослідження не розв'язує всіх проблем управлінського спілкування в системі державної служби і його розвитку в системі підготовки державних службовців. З урахуванням її складності й багатогранності перспективним є дослідження управлінського спілкування як державно-управлінської категорії, засобу реалізації державно-управлінських відносин, основи формування такого виду управління, як комунікативний менеджмент.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Загороднюк С.В. Управлінське спілкування як об'єкт наукового дослідження // Зб. наук. пр. УАДУ. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - Вип. 2. - С. 16-25.

2. Загороднюк С.В. Соціально-психологічні аспекти управлінського спілкування у державній службі // Зб. наук. пр. УАДУ. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - Вип. 2. - С. 297-304.

3. Загороднюк С.В. Управлінське спілкування як засіб оптимізації професійної діяльності державних службовців // Зб. наук. пр. УАДУ. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - Вип. 2. - Ч. ІV. - С. 346-352.

4. Загороднюк С.В. Проблеми і напрямки удосконалення кадрового менеджменту державної служби // Зб. наук. пр. УАДУ. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - Вип. 2. - Ч.ІІ. - С. 102-107.

5. Загороднюк С.В. Особливості розвитку управлінського спілкування у системі підготовки державних службовців // Зб. наук. пр. ОРІДУ УАДУ. - О.: Вид-во ОРІДУ УАДУ, 2002. - Вип. 10. - С. 107-114.

6. Загороднюк С.В. Розвиток управлінського спілкування у системі підготовки державних службовців // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнарод. участю (29 трав. 2002 р., Київ). - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - Т. 2. - С. 302-304.

7. Загороднюк С.В. Теоретичні основи управлінського спілкування у системі державної служби // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнарод. участю (30 трав. 2001р., Київ). - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - Т. 2. - С. 328-332.

АНОТАЦІЯ

Загороднюк С.В. Розвиток управлінського спілкування у системі підготовки державних службовців - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.03. - державна служба. - Національна академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2003.

У дисертації розглядаються проблеми розвитку управлінського спілкування державних службовців для роботи в умовах розбудови громадянського суспільства, пріоритету прав і свобод людини в Україні. Визначено, що управлінське спілкування має соціальну й діяльнісну природу, системний характер і через нього реалізуються службово-посадові відносини.

В дисертації досліджується можливість використання засобів управлінського спілкування як чинника оптимізації діяльності державних службовців, проаналізовано його соціально-психологічні аспекти. З'ясовано, що управлінське спілкування має інструментальний, репродуктивний, продуктивний і комунікативний рівні. Відповідно до цих рівнів розроблено комунікативну технологію управлінського спілкування. Для її оволодіння запропоновано модель розвитку управлінського спілкування. Обґрунтовано психолого-педагогічні умови, шляхи й напрями її впровадження. Запропоновано нову комплексну методику діагностування вхідного й вихідного рівнів управлінського спілкування, комунікативних, перцептивних й інтерактивних здібностей державних службовців.

У дисертації адаптовано й використано досвід зарубіжних країн з розвитку комунікативних здібностей, зокрема Німеччини. Основні результати дослідження практично застосовуються в організації розвитку управлінського спілкування в системі підготовки державних службовців в Україні.

Ключові слова: управлінське спілкування, комунікативні, інтерактивні й перцептивні здібності, соціально-психологічна готовність, система державної служби, система підготовки державних службовців.

АННОТАЦИЯ

управлінський спілкування комунікативний

Загороднюк С.В. Развитие управленческого общения в системе подготовки государственных служащих. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.03. - государственная служба. - Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. - Киев, 2003.

В диссертации рассматриваются проблемы развития управленческого общения государственных служащих в условиях строительства гражданского общества, приоритета прав и свобод человека в Украине. Определено, что управленческое общение имеет социальную и деятельностную природу, системный характер и с его помощью реализуются служебно-должностные отношения.

В диссертации исследована возможность использования средств управленческого общения для оптимизации деятельности государственных служащих, проанализированы его социально-психологические аспекты. Социально-психологические аспекты управленческого общения исследованы в контексте философской модели двухуровневого общества современности Ю. Хабермаса, которая охватывает “административные структуры государства” и “жизненный мир”. На первом уровне руководствуются принципами производственно-трудовой рациональности, а на втором происходит мотивация поведения индивида и осуществляется повседневная непосредственная коммуникация. Естественно, что первый уровень обусловливает формирование у личности “стратегического поведения” для осуществления собственного “интереса” в данной системе. Иными словами, выбор падает на “инструментальную рациональность”, которая основывается на инструментальном действии как целенаправленной деятельности по осуществлению целей в определённых условиях с опорой на технические правила, эмпирические знания и прогнозирование возможных эффектов (А.А. Воронин). Строя целерациональное поведение, ориентируясь на “инструментальный успех”, человек со своим поведением постепенно также становятся инструментами, которые использует другой для достижения собственных целей. Но, по Х.- Г. Гадамеру, “видеть в другом только орудие, которое поддаётся учёту и овладению, - означает испытывать иллюзии”. Вышеизложенное созвучно с мыслью Ю. Хабермаса о сознательном или несознательном обмане партнёра и, в конечном результате, о дезинтеграции общества того же второго уровня - “живого мира”. Выход из кризисной ситуации Ю. Хабермас усматривает в альтернативной форме поведения - коммуникативной, основанной на коммуникативном действии как нормативно согласованном “субъект-субъектном” взаимодействии, направленном на взаимопонимание. Исходя из этого обосновано, что ориентация государственных служащих на инструментальный успех усложняет выполнение управленческих функций, обеспечивая достижение только кратковременных целей.

Социально-психологические методы реализуются в процессах управления с помощью управленческого общения и связаны с рядом близких по своей природе явлений - социально-психологической активностью, социально-психологической адаптацией, социально-психологической компетентностью, социальной ролью, социальным статусом и социально-психологической готовностью государственного служащего к профессиональной деятельности.

Установлено, что управленческое общение имеет инструментальный, репродуктивный, продуктивный и коммуникативный уровни. В соответствии с этими уровнями разработана коммуникативная технология управленческого общения. Для её освоения предложена андрагогическая модель развития управленческого общения. Обосновано психолого-педагогические условия её внедрения. Разработана новая комплексная методика диагностирования входящего и исходящего уровней управленческого общения, коммуникативных, интерактивных и перцептивных способностей государственных служащих.

В диссертации адаптировано и использовано иностранный опыт развития коммуникативных способностей, в частности Германии. Основные результаты исследования нашли практическое применение в организации развития управленческого общения в системе подготовки государственных служащих в Украине.

Ключевые слова: управленческое общение, коммуникативные, интерактивные и перцептивные способности, социально-психологическая готовность, система государственной службы, система подготовки государственных служащих.

Annotation

Zagorodnyuk S.W. Development of the management communication in the civil service training system. - Маnuscript.

Thesis for the candidate's degree on public administration speciality 25.00.03 Public Service. - National academy of Public Administration, Office of the President of Ukraine. - Kiev, 2003.

The dissertation is devoted to the issues of development of the management communication of the public servants in the civil society conditions, priorities of the citizens' human rights in Ukraine. Social and activity nature is defined as well as, and systemic features of management communication. Іt contains investigation of opportunities for using management communication facilities as an optimization factor in the public servants activities. Development model of the management communication has designed; psychological and pedagogical conditions, way and approach for their realization are suggested.

There are new systematical methods for evaluation input and output level of commu-nicative, interactive and perceptive capacity of a public servant.

The research provides Germany experience in communicative skills and abilities development.

Key words: management communication, communicative, interactive and perceptive capacity, social psychological willingness, public service system, and civil service training system.

Размещено на Allbest.ru