Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим в умовах ринкових відносин

На основі аналізу методів управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК показано, що конкретним інструментом реалізації методів управління є розробка способів реалізації територіальних цільових програм розвитку на системній основі складових сфери рекреаційного обслуговування, в яких тією чи іншою мірою будуть відображені всі можливі для відповідних умов методи управління.

У розділі зазначається, що для покращання рекреаційного обслуговування велике значення мають процедури щодо впорядкування діяльності підприємств і установ, органів державного управління досліджуваної сфери. Доведено, що до основних процедур, які слід використовувати в процесі управління сферою рекреаційного обслуговування, доцільно віднести регламентування (як у статиці, так і в динаміці); стандартизацію; сертифікацію; дотримання правил в'їзду іноземців і ввезення іноземної валюти у державу; індексацію; рейтингування. При цьому аналіз процедур у сфері рекреаційного обслуговування показав, що майже всі вони не узгоджені між собою. Це призводить до паралелізму та невчасного прийняття конструктивних рішень. На підставі цього запропоновано на системній основі прийняти зведення процедур - документ, що має регламентувати всі процедури у сфері рекреаційного обслуговування в АРК.

У зв'язку з реформуванням сфери рекреаційного обслуговування в АРК у ринкових умовах відбуваються суттєві зміни в правовій природі відносин, які виникають у зв'язку з використанням прав громадян на відпочинок, лікування, відновлення сил, туризм тощо. Через це в розділі наголошується на тому, що в основу правовідносин, що виникають в умовах функціонування сфери рекреаційного обслуговування, має бути покладена система цивільно-правових договорів, які укладаються між суб'єктами згаданої сфери та між громадянами.

Вивчення змісту існуючих договорів у різних складових досліджуваної сфери, які укладаються при створенні комплексного рекреаційно-туристичного продукту, а також при наданні рекреаційно-туристичних послуг громадянам, дало змогу виявити відсутність типізації як за формою їх укладання, так і за юридичною їх реєстрацією. Це утруднює врегулювання ситуацій, що виникають у сфері рекреаційного обслуговування в умовах надання комплексних рекреаційно-туристичних послуг, адміністративним шляхом. На підставі цього запропоновано розробити типові договори з урахуванням прав громадян на відпочинок, лікування, туризм та змін форм власності, що відбуваються в структурних складових сфери рекреаційного обслуговування в умовах ринкових відносин.

З огляду на виняткову важливість управлінського рішення в системі державного управління сферою рекреаційного обслуговування як в АРК, так і в Україні в цілому обґрунтовано принципи його формування, структуру процесу та механізм вироблення управлінського рішення.

Виходячи з чинних законів управління і світового досвіду управління сферою рекреаційного обслуговування, вимог, що ставляться до формування управлінських рішень, визначена сукупність принципів, що є визначальними при виробленні і прийнятті управлінських рішень у досліджуваній сфері. До них належать: принцип реальності, згідно з яким формуючи рішення, потрібно виходити з цілей, що можуть бути досягнуті з урахуванням реально існуючих ресурсів у сфері рекреаційного обслуговування в АРК і наявного часу для вироблення і прийняття рішення; принцип збереження свободи вибору рішення, відповідно до якого свобода вибору рішення забезпечується тим, що в кожний наступний момент вироблення і прийняття рішення кількість доступних рішень з кращих, прийнятих заздалегідь і близьких до оптимального, має бути більше ніж одне, що дає змогу уникнути потреби в “аварійних” рішеннях; принцип ефективності, необхідність урахування якого зумовлена тим, що використання недостовірних або неточних даних може призвести до прийняття помилкового рішення і негативних наслідків, пов'язаних з його реалізацією у сфері рекреаційного обслуговування в АРК; принцип своєчасності рішення, потреба в якому виникає через можливі втрати ресурсів сферою рекреаційного обслуговування; принцип реалізованості, згідно з яким рішення не повинно містити положень, які можуть зашкодити його виконанню в результаті конфліктів, які породжуються цими положеннями; принцип системності, відповідно до якого рішення має прийматися з урахуванням можливостей системних складових досліджуваної сфери; принцип регуляризації рішень, важливість урахування якого зумовлена тим, що він вимагає наявності норми, відносно якої визначається необхідний ступінь досягнення мети завдяки прийнятому рішенню.

На підставі визначеної сукупності принципів і з урахуванням результатів аналізу ступеня розробленості питання структури процесу формування управлінського рішення (понад 20 джерел) запропоновані сім етапів процесу формування управлінських рішень у системі рекреаційного обслуговування в АРК: отримання, збирання, обробка й аналіз інформації про стан сфери та її зовнішнє середовище; оцінка ситуації і визначення мети; підготовка рішення (розробка варіанта досягнення мети); прийняття рішення (вибір кращого варіанта досягнення мети); конкретизація рішення (планування, програмування); визначення завдань підпорядкованим установам, підприємствам, організаціям сфери рекреаційного обслуговування; вироблення часткових рішень щодо виконання поставлених завдань (рис. 2).



Рис. 2 - Схема запропонованої структури процесу формування управлінських рішень у сфері рекреаційного обслуговування

рекреаційний крим державний управління

Визначення структури процесу формування управлінських рішень є технічним аспектом, який показує взаємозв'язки усередині процесу, але не дає змоги з'ясувати механізм його здійснення, що враховує не тільки структуру процесу, а й відповідні якості керівника, який приймає остаточне рішення.

Тому в дисертаційній роботі запропонований саме такий механізм. З урахуванням підходів В.П. Троня, А.В. Карпова, Н.Р. Нижник і С.П. Мосова, В.В. Глущенка і І.І. Глущенка, В.Д. Бакуменка та інших удосконалена структура механізму прийняття управлінських рішень у сфері рекреаційного обслуговування в АРК, яка має такі переваги: реальність мети за рахунок погодження метавизначального і метазабезпечувального процесів; оптимальність зв'язку між категоріями; раціональність розумової діяльності керівника, що приймає управлінське рішення у сфері рекреаційного обслуговування в АРК (рис. 3).

Рис. 3 - Схема механізму процесу формування управлінських рішень у системі управління СРО

У розділі доводиться, що нині постала потреба в урегулюванні питань, пов'язаних із запровадженням у сферу рекреаційного обслуговування різноманітних документів в електронному вигляді (електронна комерція).

У п'ятому розділі - “Шляхи вдосконалення державного управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим” - запропоновані підходи до комплексного вирішення проблем сфери рекреаційного обслуговування в АРК, удосконалення правового регулювання її функціонування й розвитку, організації підготовки керівників та формування у них сукупності якостей, специфічних для управлінської діяльності в цій сфері, здійснення контролю за функціонуванням та розвитком сфери рекреаційного обслуговування в АРК.

З метою доведення сфери рекреаційного обслуговування в АРК до світових стандартів в умовах ринкових відносин має бути своєчасно забезпечений і розвиток правової бази. В дисертації обґрунтовані напрями вдосконалення розвитку складових сфери рекреаційного обслуговування в АРК для створення й надання рекреаційно-туристичних послуг, забезпечення якісного середовища на курортах та соціального захисту відпочиваючих.

Результати дослідження державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК дають підстави стверджувати, що для підтримання якісного середовища на курортах Криму необхідно:

зберегти ресурси природного заповідного фонду Криму як території, що потребує особливого захисту;

перейти до практичних заходів щодо створення природних національних парків, збереження лісів, гір, рік, урочищ тощо;

визначити рекреаційну місткість Криму і розробити науково обґрунтовану схему екологічного каркасу місць розселення і рекреації в Криму;

розвивати в Криму тільки адаптовані до природи ресурсозберігаючі технології сільськогосподарського виробництва, орієнтовані на найбільш повне використання унікального природного і біокліматичного потенціалу Криму (виноградарство, овочівництво, ефіроолійне виробництво тощо);

сформувати оптимальну територіальну структуру природних й господарсько-економічних систем (рекреаційних, виробничих, транспортних, сільськогосподарських, заповідних тощо);

провести структурну перебудову економіки Криму на базі енерго- і ресурсозберігаючих технологій. Основним пріоритетом має стати першочергове задоволення потреб курортно-рекреаційної сфери, збереження і відтворення територій, що зазнали негативних змін у результаті господарської діяльності, зі специфічними природними умовами (створення нових заповідних територій, заповідників, розширення лісів, водоохоронних зон тощо). При цьому економіка Криму має бути зорієнтована на першочергове задоволення потреб рекреаційно-туристичної діяльності. Структурну перебудову необхідно здійснювати на таких засадах: модернізації матеріальної бази сфери рекреаційного обслуговування; розширення обсягів та видів послуг, які надаються установами цієї сфери; створення власної індустрії відпочинку, що включає виробництво устаткування та технічних засобів, сувенірну промисловість; організації виробництва ефективних медичних препаратів із використанням місцевої рослинної та мінеральної сировини; конверсії підприємств військово-промислового комплексу, металургійної та хімічної промисловості, важкого машинобудування; оптимізації будівельної індустрії та мінерально-сировинного комплексу; створення сучасної транспортної індустрії, підпорядкування єдиній меті діяльності всіх видів транспорту; забезпечення якісного середовища на курортах Криму і санітарно-гігієнічних умов на рівні міжнародних стандартів.

У розділі наголошується на тому, що концепція державної політики у сфері курортної справи має бути спрямована на динамічний розвиток та ефективне використання всіх можливостей санаторно-курортної сфери з метою зміцнення здоров'я нації, створення умов для гарантованого лікування і реабілітації всіх громадян.

Обґрунтовується, що у збереженні і подальшому вдосконаленні курортної справи важливу роль має відігравати страхова медицина.

Акцентується увага на тому, що становлення ринкової економіки в Україні об'єктивно вимагає такого рівня підготовки спеціалістів, за якого вони не тільки володітимуть новим економічним мисленням, вмітимуть швидко орієнтуватися і приймати ефективні управлінські рішення, а й досконало знатимуть умови формування галузі, її ресурсну базу, механізми управління на основі дії ринкових механізмів господарювання з урахуванням пріоритетного розвитку курортно-рекреаційної галузі. З цією метою запропоновано активізувати в регіоні підготовку менеджерів для туризму та курортно-рекреаційної сфери.

Відомо, що управлінська діяльність - це, насамперед, керівництво людьми. Саме тому успішне вирішення завдань державного управління сферою рекреаційного обслуговування залежить не тільки від використаних методів і засобів управління, а й від правильної організації системи добору керівних кадрів. Підкреслюється, що для того, щоб така система була дієвою, мають бути визначені й обґрунтовані з позицій системного підходу якості, які повинен мати керівник органів державного управління, зокрема у сфері рекреаційного обслуговування.

Визначено, що професіоналізм, управлінська відповідальність, культура управлінської діяльності, психологічна готовність до її здійснення та повага до загальнолюдських якостей є основними складовими концептуальної моделі сучасного керівника системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування.

Доведено, що основними групами якостей, які характеризують керівника рекреаційної сфери, мають бути: психологічна вибірковість, психологічний такт, вимогливість, практичний розум, громадянська активність, критичність, здатність до організаторської діяльності, ініціативність, самостійність, спостережливість, наполегливість, працездатність та активність.

У розділі зазначається, що на результати управлінської діяльності органів державного управління можуть впливати різноманітні чинники. Зокрема, підлеглі керівники та органи управління можуть помилятися при виробленні й реалізації рішень (або робити спробу свідомо порушити вимоги системи управління рекреаційним обслуговуванням) і проявляти некомпетентність у питаннях управління. Збільшення кількості й ускладнення проблемних ситуацій, що надходять на вхід системи управління рекреаційним обслуговуванням, призводить до зміни підходів і методів управління й появи нових. Останнє, як показують результати дослідження, потребує регулярного оновлення керівного складу органів управління системи рекреаційного обслуговування населення.

Обґрунтовується, що оптимізм, активність і наполегливість значною мірою сприятимуть процесу вироблення й прийняття рішень. Водночас такі риси керівника, як песимізм, невпевненість та інші негативно впливають на його управлінську діяльність. Засобом ліквідації негативних складових моделі поведінки керівника сфери рекреаційного обслуговування є дисципліна, під якою автор дисертаційного дослідження розуміє суворе і точне дотримання порядку і правил, що визначаються нормативно-правовими актами, розпорядженнями та іншими керівними документами.

Керівникові сфери рекреаційного обслуговування часто доводиться працювати в умовах, коли неможливо враховувати всі обставини ситуації, зокрема впродовж курортного сезону в АРК та під час підготовки до нього. У ці періоди окремі умови розвитку ситуації передбачити важко, і, як результат, вироблення та прийняття рішень відбувається без достатньої кількості необхідної інформації що, у свою чергу, призводить до неточностей в аналітичних розрахунках. Доводиться, що в таких умовах керівник має використовувати іншу складову - мистецтво прийняття рішень, тобто вміння приймати необхідні рішення в будь-яких обставинах, що, на думку автора, має особливе значення для розвитку складових сфери рекреаційного обслуговування в ринкових умовах.

Таким чином, урахування основних наукових результатів проведеного дослідження, вітчизняного й світового досвіду, потреб сучасного розвитку сфери рекреаційного обслуговування як в АРК, так і в Україні в цілому, дає змогу запропонувати органам державної влади й управління з метою подальшого впровадження в практичну діяльність органів державного управління, установ і підприємств сфери рекреаційного обслуговування такі рекомендації:

сформувати єдиний орган державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК з метою координування дій власників складових цієї сфери;

забезпечити юридичний захист на державному рівні організованих відпочиваючих і гарантії держави у випадках, якщо недобросовісна установа порушує умови договорів;

розробити концепцію державної політики у сфері курортної справи в Україні, яка має бути спрямована на динамічний розвиток та ефективне використання всіх можливостей санаторно-курортної сфери з метою зміцнення здоров'я нації, створення умов усім громадянам для гарантованого лікування і реабілітації.

Діяльність органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК може характеризуватися різними якісними параметрами, більшою чи меншою ефективністю. Внаслідок відсутності науково обґрунтованих і часткового ігнорування вже підтверджених практикою і досвідом управлінської діяльності вимог та через ідеологічні, політичні або соціальні обставини нерідко в органи державного управління приходять не досить компетентні кадри. Виходячи з того, що ефективність управління залежить, передусім, від якостей керівників, необхідність у яких визначається змістом і характером управлінської діяльності органів державного управління, на підставі елементів механізму формування рішень, який фактично описує мислення людини в процесі вироблення і прийняття рішення, запропонована сукупність якостей, специфічних для управлінської діяльності керівників органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування, що включає 14 елементів: професійний досвід, рівень знань, здатність до навчання, дисциплінованість, досвід роботи на керівних посадах, фізичний стан, аналітичне мислення, вміння працювати з людьми, працездатність, воля, психологічна стійкість, інтуїція, ініціативність і здатність до врегулювання проблемних ситуацій.

Якісне виконання управлінських рішень вимагає від органів державного управління здійснення своєчасного контролю - однієї з важливих функцій державної влади й управління. Реалізація функції контролю передбачає наявність нормативів та інформаційного зворотного зв'язку, який сам по собі ніколи не виникає. Зворотний зв'язок може бути реалізований тільки завдяки його забезпеченню, що не завжди розуміють керівники. Це питання поки що залишається невирішеним для багатьох органів державного управління в умовах ринкових відносин, підтвердженням чому є проблемні ситуації, що періодично виникають у різних сферах нашої країни.

З урахуванням цього запропоновано варіант реалізації зворотного зв'язку для сфери рекреаційного обслуговування в АРК, в основу якого покладені дві підсистеми контролю (рис. 4).

Рис. 4 - Загальна схема контролю, що пропонується для реалізації у сфері рекреаційного обслуговування та управління нею



Перша підсистема контролю призначена для забезпечення контролю процесів функціонування і розвитку сфери рекреаційного обслуговування в АРК. Для цього необхідно визначити інформаційні зв'язки, встановити показники виходу процесів функціонування і розвитку цієї сфери в АРК, що підлягають контролю, сукупність нормативів (нормативні значення показників) для забезпечення виконання операцій порівняння з цими показниками, визначити способи порівняння та доведення розбіжностей ?п до органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК. За результатами аналізу розбіжностей ?п органами державного управління розробляються управлінські рішення Rп, спрямовані на усунення цих розбіжностей.

Введення другої підсистеми контролю (див. рис. 4) спрямоване на забезпечення якісної роботи органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК. Вона призначена для здійснення контролю якості та кількості управлінських рішень, що приймаються органами державного управління сферою відносно процесів її функціонування та розвитку, і контролю продуктивності системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК у цілому. Сутність такого контролю полягає в тому, що на підставі раніше встановлених нормативних значень показників працездатності системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування (для кожного рівня ієрархії системи державного управління цією сферою мають бути встановлені свої показники та їх нормативні значення) збирається інформація про досягнуті (отримані) значення показників і вони порівнюються з їх нормативними значеннями. Якщо існує розбіжність ?у, що виникла внаслідок невисокої ефективності процедур процесу формування управлінських рішень, то ці процедури мають бути вдосконалені шляхом введення в дію нової (нових) процедури (процедур) Rу.

Реалізація запропонованого підходу до здійснення функції контролю спрямована на забезпечення якості управлінських рішень, що приймаються органами державного управління сферою рекреаційного обслуговування відносно процесів функціонування та розвитку зазначеної сфери, а також на досягнення необхідної продуктивності системи державного управління згаданою сферою в АРК.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення важливої й актуальної проблеми, що виявляється в науковому обґрунтуванні управлінських моделей і технологій стратегічного планування, основних принципів, нової структури та організаційно-правих форм державного управління функціонуванням та розвитком сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим у ринкових умовах з метою вироблення конкурентоспроможних у світі рекреаційно-туристичних послуг.

На підставі отриманих у процесі дисертаційного дослідження результатів можна зробити такі основні висновки.

1. Установлено, що несвоєчасність створення в початкових умовах переходу до ринку державних органів управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК і в Україні в цілому призвела до руйнування важливих складових інфраструктури цієї сфери, розпаду соціально орієнтованого внутрішнього туризму, відпливу значних валютних коштів за кордон, а також до погіршення матеріально-технічної бази. Зміни структури органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування не завжди були обґрунтовані та зумовлені об'єктивними причинами.

Законотворчі акти, що приймалися стосовно існування й розвитку сфери рекреаційного обслуговування в АРК, не набули системного характеру і з'являлися, в основному, внаслідок поглиблення кризових ситуацій у різних складових сфери рекреаційного обслуговування. Подальший їх розвиток в АРК в умовах переходу до ринку вимагає продовження законотворчого процесу на системній основі.

2. Доведено, що державному управлінню сферою рекреаційного обслуговування в АРК властиві такі суттєві протиріччя: між обсягом фінансування з державного бюджету й бюджету АРК функціонування і розвитку сфери рекреаційного обслуговування і потрібним обсягом інвестицій для її розвитку відповідно до світових стандартів; між необхідністю забезпечення правових основ формування системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК для координування дій власників складових цієї сфери і відсутністю нормативної бази для їх інтегрування в єдине ціле; між ціноутворенням на рекреаційно-туристичні послуги і неспроможністю широких верств працюючого населення України споживати ці послуги внаслідок низького рівня оплати їх праці; між назрілою потребою у створенні в АРК рекреаційно-туристичного продукту, конкурентоспроможного на світовому ринку рекреаційно-туристичних послуг, та інерційністю, пов'язаною з пропонуванням за високу ціну радянських форм відпочинку; між прагненням до централізації управління з боку одного органу державного управління Державної туристичної адміністрації - й необхідністю реалізації територіального принципу управління з боку іншого органу державного управління Міністерства курортів і туризму АРК.

3. Сформульовані принципи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК. До основних принципів віднесені: пріоритетність охорони життя і здоров'я людини, державних засад в організації та розвитку сфери рекреаційного обслуговування і гарантій прав громадян на отримання послуг у цій сфері; забезпечення сприятливих умов для відпочинку та оздоровлення громадян, оптимальність співвідношення державної і приватної власності у сфері рекреаційного обслуговування; опори на громадську участь; територіальності; інформованості; відкритості; конфіденційності; корисності; запобігання факторам ризику та профілактики; сприяння самодопомозі та ін.

Запропоновано скоротити кількість рівнів ієрархії структури системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК, наблизивши суб'єкт управління до об'єкта управління.

4. Процес реалізації завдань і функцій сфери рекреаційного обслуговування в АРК відображено у відповідних організаційно-правових формах. При цьому акцент зроблено на три головні блоки: цільовий, структурно-організаційний та компетенційний, що дасть змогу спрогнозувати ефективну систему управління у цій сфері.

З метою усунення паралелізму, дублювання, неузгодженості в їх повноваженнях щодо сфери рекреаційного обслуговування в АРК запропоновано визначити та закріпити правовий статус органів державної влади щодо здійснення управління цією сферою; розробити та запровадити механізми взаємовідносин органів влади із закладами різних форм господарювання в АРК.

5. Обґрунтовано, що конкретним інструментом реалізації методів управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК в умовах ринкової економіки має бути розробка способів реалізації територіальних цільових програм розвитку цієї сфери, в яких тією чи іншою мірою будуть відображені практично всі методи управління, а реформування структурних складових сфери рекреаційного обслуговування в АРК в умовах ринкових відносин вимагає розробки типових договорів з урахуванням прав громадян на відпочинок, лікування та туризм, а також змін форм власності, що відбуваються в умовах ринкових відносин.

6. Визначена на системній основі, виходячи з існуючих законів управління і світового досвіду управління сферою рекреаційного обслуговування, сукупність принципів, що є визначальними при виробленні й прийнятті управлінських рішень у сфері рекреаційного обслуговування в АРК в умовах ринкових відносин. Це принципи реальності, збереження свободи вибору рішення, ефективності, своєчасності рішення, реалізованості, системності, регуляризації рішень.

Удосконалена структура механізму вироблення й прийняття управлінських рішень у сфері рекреаційного обслуговування в АРК, яка має такі переваги: реальність мети за рахунок узгодження метавизначального і метазабезпечувального підпроцесів; оптимальність зв'язку між категоріями; раціональність розумової діяльності керівника, що приймає управлінське рішення у сфері рекреаційного обслуговування.

7. В основу визначення сукупності потрібних якостей керівних кадрів покладено механізм формування управлінських рішень у системі управління сферою рекреаційного обслуговування. Це обґрунтовано тим, що механізм фактично описує мислення людини в процесі вироблення і прийняття рішення, тобто є когнітивним. При цьому слід зазначити, що застосування процесного підходу дає змогу об'єктивувати визначення потрібної сукупності якостей для представників керівної ланки в системі державного управління сферою рекреаційного обслуговування.

Доведено, що до сукупності якостей керівника органів державного управління у сфері рекреаційного обслуговування, визначених на підставі механізму формування управлінських рішень, слід віднести такі 14 якостей: професійний досвід, рівень знань, здатність до навчання, дисциплінованість, досвід роботи на керівних посадах, фізичний стан, аналітичне мислення, уміння працювати з людьми, працездатність, воля, психологічна стійкість, інтуїція, ініціативність і здатність до врегулювання проблемних ситуацій.

8. З метою наведення належного порядку у сфері рекреаційного обслуговування доцільно розробити та затвердити на рівні Кабінету Міністрів України Положення про ліцензування діяльності учасників рекреаційної сфери. Цей документ має визначати порядок та умови видачі ліцензій на надання послуг у сфері рекреаційного обслуговування. Ліцензуванню має підлягати будь-яка діяльність, що здійснюється фізичними та юридичними особами, незалежно від форми власності об'єктів рекреаційного обслуговування.

9. Урахування основних наукових результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного й світового досвіду, потреб сучасного розвитку сфери рекреаційного обслуговування як в АРК, так і в Україні в цілому, дає підстави запропонувати органам державної влади з метою подальшого впровадження в практичну діяльність органів державного управління, установ і підприємств сфери рекреаційного обслуговування такі практичні рекомендації:

розробити і прийняти концепцію державної політики України у сфері рекреаційного обслуговування в АРК. Концепція має передбачати: визначення ролі держави в регулюванні ринку санаторно-оздоровчих послуг; створення завершеної вертикалі та ефективної організаційної структури управління санаторно-курортним комплексом, що включає установи різних форм власності; проведення повної інвентаризації об'єктів санаторно-курортної сфери, розробку й реалізацію системи обліку цих об'єктів і оформлення прав на них; забезпечення рівних прав санаторно-курортних організацій усіх форм власності, в тому числі й доступу до державного фінансування санаторно-курортних та оздоровчих програм; розробку та застосування нових методів лікування і реабілітації з використанням природних лікувальних факторів, що має бути закріплене в чинному законодавстві; створення інформаційно-маркетингової служби сфери рекреаційного обслуговування, основні завдання якої полягатимуть у вивченні і прогнозуванні попиту на ці послуги; внесення відповідних ініціатив органами управління щодо забезпечення балансу між попитом і пропозиціями; формування банку ділових ідей та здійснення їх експертних оцінок; вивчення структури і напрямів туристичних потоків та їх прогнозування тощо.

сформувати систему державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК з метою координування дій власників її складових і розробити нормативно-правову базу для інтегрування складових сфери рекреаційного обслуговування в єдине ціле стосовно створення рекреаційно-туристських послуг в АРК;

забезпечити відповідність ціноутворення на рекреаційно-туристичні послуги рівню оплати праці широких верств працюючого населення України з метою їх споживання і підтримки здоров'я цього населення на потрібному рівні;

конкретизувати вимоги до створення в АРК рекреаційно-туристичного продукту світового рівня для забезпечення конкуренції на ринку рекреаційно-туристичних послуг і відмови від пропонування радянських форм відпочинку за високу ціну;

установити юридичним шляхом норму співвідношення централізації і децентралізації в управлінні сферою рекреаційного обслуговування органам державного управління: Державній туристичній адміністрації України та Міністерству курортів і туризму АРК.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шаптала О.С. Автономна Республіка Крим: проблемні питання державного управління сферою рекреаційного обслуговування: Монографія. - О.: ОРІДУ НАДУ, 2003. - 264 с.

2. Шаптала О. Курортно-рекреаційна система України: шляхи формування, проблеми і перспективи розвитку // Вісн. УАДУ. 2001. № 4. С.254-259.

3. Шаптала О. Сучасні проблеми управління рекреаційним комплексом Кримського регіону //Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. - О.: Одес. фiл. УАДУ; Оптимум, 2001. - Вип. 7. С.255-261.

4. Шаптала О. Перспективи і прогнози курортного сезону 2002 року в Криму // Зб. наук. пр. УАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. Вип. 1. С.455-459.

5. Шаптала О. Рекреація і туризм: взаємозв'язки, відносини і проблеми // Вісн. УАДУ. 2002. № 3. С.395-399.

6. Шаптала О. Система підвищення кваліфікації кадрів як основа ефективності курортно-рекреаційної галузі // Вісн. УАДУ. 2002. № 4. С.306-308.

7. Шаптала О. Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим // Вісн. Хмельниц. ін-ту регіон. упр. та права. 2003. № 1(5). С.250-254.

8. Шаптала О. Сучасна система державного управління рекреаційним комплексом Автономної Республіки Крим // Вісн. УАДУ. 2003. № 1. С.310-319.

9. Шаптала О. Організація державного управління сферою рекреаційного обслуговування в Україні // Зб. наук. пр. НАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2003. - Вип. 2. - С.348-360.

10. Шаптала О. Автономна Республіка Крим. Стан і розвиток сфери рекреаційного обслуговування // Вісн. Хмельниц. ін-ту регіон. упр. та права. 2003. № 2. С.267-271.

11. Шаптала О. Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим: проблема наукового обгрунтування // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: ХРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 3(18). - С.246-252.

12. Шаптала О. Проблема здоров'я виробничих сил і його відновлення в Україні // Вісн. НАДУ. 2003. № 3. С.344-350.

13. Шаптала О. Проблема принципів у дослідженнях державного управління // Вісн. НАДУ. 2003. № 4. С.82-89.

14. Шаптала О. Методи управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. - Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 4. - С.234-238.

15. Нижник Н.Р., Мосов С.П., Шаптала О.С. Співвідношення знань і мистецтва у розробленні та ухваленні управлінських рішень // Вісн. ДонДАУ “Менеджер”. 2003. № 2. С.137-140. - Авторських - с. 137-139.

16. Шаптала О. Проблема організації контролю функціонування та розвитку сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим // Упр. сучас. містом. - 2003. - № 4. - С.88-93.

17. Шаптала О. Механізм формування якостей керівників органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 3(13). - С.200-208.

18. Шаптала О. Система державного управління рекреаційним комплексом Автономної Республіці Крим: стан, проблеми та перспективи // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - О.: ОРІДУ НАДУ, 2003. - Вип.1 (13). - С.84-96.

19. Шаптала О. Перспективи використання маркетингових заходів в управлінні розвитком лікувального туризму в Криму // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - О.: ОРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 3(15). - С.152-161.

20. Шаптала О.С. Стан здоров'я виробничих сил і умови його підтримки та відновлення в Україні // Статистика України. - 2003. - № 4. - С.65-68.

21. Шаптала О. Обґрунтування базових принципiв для формування управлiнських рiшень у системi державного управлiння сферою рекреацiйного обслуговування // Актуальнi проблеми державного управлiння: Зб. наук. пр. - О.: ОРIДУ НАДУ, 2003. - Вип. 4(16). - С.175-184.

22. Шаптала О. Сфера рекреацiйного обслуговування: iсторичний аспект розвитку та управлiння // Актуальнi проблеми державного управлiння: Зб. наук. пр. - Д.: ДРIДУ НАДУ, 2003. - Вип. 4(14). - С.77-85.

23. Шаптала О. Матерiально-економiчна база iснування та розвитку сфери рекреацiйного обслуговування в Автономнiй Республіці Крим: стан i проблемнi питання // Статистика України. - 2004. - № 1(24). - С.55-58.

24. Шаптала О. Обґрунтування структури процесу формування управлiнських рiшень у сферi рекреацiйного обслуговування // Вісн. НАДУ. - 2004. - № 1. - С.56-62.

25. Шаптала А.С. Рекреационный потенциал Крыма: проблемы и ближайшие перспективы развития // Вест. физиотерапии и курортологии. - 2001. № 1. С.51.

26. Шаптала О.С. До питання оцінки рекреаційних можливостей Криму: Соціально-економічні та екологічні проблеми регіонів // Актуальні проблеми державної регіональної політики в умовах проведення адміністративної реформи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Хмельницький, 2003 р.). - Хмельницький, 2003. - Ч. II. - С.120-121.



АНОТАЦІЯ

Шаптала О.С. Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим в умовах ринкових відносин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02. - механізми державного управління. - Національна Академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2005.

У дисертаційній роботі здійснено науково-теоретичне обґрунтування реалізації державного управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим в умовах ринкових відносин.

На підставі системного підходу досліджено стан сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим, її функціонування та розвиток в ринкових умовах, державне управління цією сферою в період становлення української державності при переході від адміністративно-командної системи до ринкових відносин. Розкрито й уточнено сутність і зміст понять “рекреація”, “рекреаційна діяльність”, “туризм”, “туристична діяльність”, “сфера рекреаційного обслуговування”, “державне управління”, “державне управління сферою рекреаційного обслуговування” в умовах використання єдиного рекреаційного потенціалу. Досліджені організаційно-правові форми і процесуальні аспекти державного управління розвитком сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим. Визначені сукупності гарантій громадян як суб'єктів та об'єктів управління сферою рекреаційного обслуговування на підставі сформованої в Україні нормативно-правової бази. Обґрунтовані структура і механізм процесу формування управлінських рішень у системі державного управління сферою рекреаційного обслуговування.

Запропоновані шляхи вдосконалення державного управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим на інтеграційній і оптимізаційній основі, а також на підставі обгрунтування зворотного зв'язку з використанням функції контролю за процесами функціонування й розвитку сфери рекреаційного обслуговування та управління ними з боку органів державного управління. Розроблений механізм формування сукупності якостей, специфічних для управлінської діяльності керівників органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування.

Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування, у викладацькій і лекторській роботі та стати основою для подальших теоретичних досліджень у сфері державного управління.

Ключові слова: державне управління, механізми державного управління, сфера рекреаційного обслуговування, рекреація, туризм, послуга, управлінські якості, контроль.



АННОТАЦИЯ

Шаптала А.С. Государственное управление сферой рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым в условиях рыночных отношений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук государственного управления по специальности 25.00.02. - механизмы государственного управления. - Национальная Академия государственного управления при Президенте Украины. - Киев, 2005.

В диссертации осуществлено научно-теоретическое обоснование реализации государственного управления сферой рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым.

Проблема сохранения трудовой активности работающего населения страны путем восстановления его здоровья во время рекреационной деятельности в условиях рыночных отношений, когда существует противоречие между ценообразованием на рекреационно-туристические услуги и невозможностью широких слоев работающего населения потреблять их вследствие низкой оплаты труда является актуальной и требует разработки действенных механизмов управления сферой рекреационного обслуживания государственными органами.

По результатам исследования рекреационной деятельности, многопредметной оценки состояния сферы рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым, условий ее функционирования и развития, организации государственного управления этой сферой во времена СССР и в период становления украинской государственности, а также изучения зарубежных и украинских литературных источников сформулирована общая проблема государственного управления сферой рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым в условиях перехода от административно-командной системы к рыночным отношениям, из которой выделена проблема научного обоснования государственного управления функционированием и развитием сферы рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым в условиях рыночных отношений.

В работе раскрываются и уточняются сущность и содержание понятий “рекреация”, “рекреационная деятельность”, “туризм”, “туристическая деятельность”, “сфера рекреационного обслуживания”, “государственное управление”, “государственное управление сферой рекреационного обслуживания” в условиях использования единого рекреационного потенциала.

Исследованы организационно-правовые формы и процессуальные аспекты государственного управления развитием сферы рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым. Установлена совокупность гарантий граждан как субъектов и объектов управления сферой рекреационного обслуживания на основе сформированной в Украине нормативно-правовой базы. Обоснована структура и механизм процесса формирования управленческих решений с учетом “модели поведения человека” в системе государственного управления сферой рекреационного обслуживания.

Доказано, что возникла необходимость разработки и принятия концепции государственной политики в сфере курортного дела. Обосновано, что данная концепция должна предусматривать: определение роли государства в регулировании рынка санаторно-оздоровительных услуг; создание завершенной вертикали и эффективной организационной структуры управления санаторно-курортным комплексом; обеспечение равных прав санаторно-курортных организаций всех форм собственности; разработка и внедрение новых методов лечения и реабилитации с использованием природных лечебных факторов, которые должна быть закреплены законодательством.

Предложены пути совершенствования государственного управления сферой рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым на интеграционной и оптимизационной основе, а также на основе обоснования обратной связи с использованием функции контроля процессов функционирования и развития сферы рекреационного обслуживания и управления ими государственными органами. Разработан механизм формирования совокупности качеств, специфических для управленческой деятельности руководителей органов государственного управления сферой рекреационного обслуживания.

Результаты исследований могут быть использованы в практической деятельности органов государственного управления сферой рекреационного обслуживания, в преподавательской и лекторской работе, а также стать основой для дальнейших теоретических исследований в сфере государственного управления.

Ключевые слова: государственное управление, механизмы государственного управления, сфера рекреационного обслуживания, рекреация, туризм, услуга, управленческие качества, контроль.



SUMMARY

Shaptala А.S. The State administration of the recreational service sphere in the Autonomous Republic of the Crimea in the conditions of market relations. - Manuscript.

The Doctoral dissertation on the State administration, 25.00.02 specialization - the State administration mechanisms. - National Academy of State Administration, Office of the President of Ukraine. - Kyiv, 2005.

The dissertation work contains the scientific and theoretical substantiation of the State administration over the recreational service sphere in the Autonomous Republic of the Crimea in the conditions of market relations.

On the ground of the systemic approach the author has investigated the recreation service sphere state in the Autonomous Republic of the Crimea, its existence and development in the conditions of market relations, the state administration in this branch during the process of the Ukrainian State system's foundation in the conditions of the transition from the administrative and command system to the market relations. The essence and content of the following notions have been defined more precisely in the work: “recreation”, “recreational activity”, “tourism”, “tourist activity”, “recreational service sphere”, “state administration”, “state administration of the recreational service sphere” under the conditions of the single recreational potential employment.

The organization and legal forms as well as the legal procedures of the State administration over the development of the recreation service sphere in the Autonomous Republic of the Crimea have been investigated. The combined guarantees of the citizens in the capacity of objects and subjects of the recreational service sphere administration on the normative and legal basis, formed up in Ukraine, have been defined. The structure and mechanisms of the managerial decision-making process in the State administration system of the recreational service sphere have been substantiated.

The author suggests the ways to improve the State administration of the recreational service sphere in the Autonomous Republic of the Crimea on the integrated and optimizing basis as well as on the ground of substantiation of the feedback with the application of the control function over the processes of the recreational service sphere existence and development and the administration process carried out by the State administration establishments. The mechanism has been developed to formulate the combined characteristics specified for managerial activities of the State administration leaders in the recreational service sphere.

The results of the research can be employed in practical activities of the State administration establishments in the recreational service sphere, in teacher and lecturer's work as well as they can also be a base for further theoretical researches in the field of State administration.

Key words: State administration, State administration mechanism, recreational service sphere, recreation, tourism, service, managerial characteristics, administration.

Размещено на Allbest.ru

...