Зроблено висновок, що перелік проаналізованих в дисертації форм та методів адміністративно-наглядової діяльності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не можна вважати вичерпним, оскільки життя завжди багатше від будь-якої теорії і може запропонувати нові засоби впливу суспільні відносини. Оволодіння ними суб'єктами нагляду та вміле комплексне застосування дозволить не тільки удосконалювати існуючі, але й здійснювати пошук нових, більш ефективних з них.

Розділ 4 „Нагляд міліції за дотриманням правил дозвільної системи” включає три підрозділи, в яких з'ясовуються сутність дозвільної системи та її значення у забезпеченні правопорядку, система суб'єктів адміністративного нагляду за дотриманням правил дозвільної системи; досліджуються проблемні питання організації наглядової діяльності у сфері здійснення цієї системи.

У підрозділі 4.1. „Сутність і значення дозвільної системи у забезпеченні правопорядку” визнається, що дозвільну систему необхідно розглядати у широкому та вузькому розумінні. Так, вузьке визначення дозвільної системи наведене у Положенні про дозвільну систему. Широке розуміння дозвільної системи не обмежується тими об'єктами, які визначені у цьому Положенні. У широкому розумінні дозвільна система - це врегульована правом сукупність суспільних відносин між передбаченими нормативно-правовими актами суб'єктами, зокрема, державними органами - з одного боку, фізичними та юридичними особами - з іншого, які виникають у зв'язку із встановленням загальнообов'язкових правил, видачею дозволів на зайняття певними видами діяльності та (або) наглядом і контролем за дотриманням її правил і умов.

До ознак дозвільної системи віднесено: 1) її загальнодержавний характер; 2) виконавчо-розпорядчий характер, тому що вона: а) є однією із форм державного управління; б) її правила обов'язкові для виконання; в) за невиконання встановлених правил до винної особи застосовуються заходи примусу; 3) їй властивий організуючий та підзаконний характер; 4) вона здійснюється особливою групою державних органів, на які покладено обов'язки з практичної реалізації функцій держави, пов'язаних з охороною та захистом громадської безпеки; 5) здебільшого вона має попереджувальний (профілактичний) характер; 6) її сутність складають встановлені нормативно-правовими актами правила діяльності, дії або поведінка громадян, юридичних осіб, державних органів і їх посадових осіб та контроль і нагляд за їх виконанням; 7) її елементами є: а) її суб'єкти; б) об'єкти; в) видача дозволів; г) здійснення контрольно-наглядової діяльності; д) попередження та припинення правопорушень; е) притягнення порушників до відповідальності.

Значення дозвільної системи у забезпеченні правопорядку характеризується тим, що, по-перше, нормативно визначається особливий порядок обігу спеціально визначених предметів, а також відкриття та функціонування окремих об'єктів з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян, з одного боку, створення гарантій реалізації громадянами своїх конституційних прав та свобод, з іншого; по-друге, вона здійснюється щодо об'єктів, які становлять потенційну суспільну небезпеку, діяльність, пов'язана з ними, може завдати шкоди суспільним та державним інтересам; по-третє, під час здійснення дозвільної системи забезпечується попередження порушень правил придбання, обліку, зберігання, перевезення, використання та знищення предметів і речовин, щодо яких встановлено особливий режим реалізації права власності; недопущення використання підконтрольних об'єктів та предметів не за призначенням, зі злочинною чи іншою протиправною метою; запобігання крадіжкам та втраті предметів і речовин, на які встановлено дозвільну систему; застосування до порушників правил дозвільної системи передбачених законом заходів адміністративного впливу.

У підрозділі 4.2. „Суб'єкти адміністративного нагляду за дотриманням правил дозвільної системи” зазначається, що суб'єктами дозвільних правовідносин є, з одного боку, орган державної виконавчої влади або його структурний підрозділ, який наділений повноваженнями щодо видачі дозволів, а з іншого - фізична або юридична особа, яка бажає отримати дозвіл на реалізацію певних прав. У свою чергу, до суб'єктів адміністративного нагляду за дотриманням правил дозвільної системи віднесено відповідні підрозділи Міністерства внутрішніх справ, Міністерства екології і природних ресурсів України, Міністерства охорони здоров'я України, Державного комітету з нагляду за охороною праці, Державного комітету ядерного регулювання України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства транспорту України, діяльність яких безпосередньо пов'язана із забезпеченням громадської безпеки, що є обов'язковою ознакою їх дозвільної діяльності.

На основі аналізу змісту різних нормативних актів, які прямо чи опосередковано регулюють дозвільні правовідносини, зроблено висновок про те, що основне навантаження в сфері здійснення дозвільної системи припадає на міліцію. Особливість міліції як суб'єкта адміністративного нагляду за дотриманням правил дозвільної системи полягає у тому, що вона, крім видачі дозволів на придбання, зберігання, використання, транспортування тощо ряду об'єктів дозвільної системи, наділяється також певним обсягом погоджувальних та контрольно-наглядових повноважень щодо об'єктів, видача дозволів на які здійснюється іншими державними органами.

До завдань міліції у сфері здійснення дозвільної системи віднесено: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; встановлення загальнообов'язкових умов, правил і порядку функціонування об'єктів дозвільної системи; перевірку осіб, які оформляються на роботу, пов'язану із обігом об'єктів дозвільної системи, а також організацію контролю за такими особами; підготовку і своєчасне проведення профілактичних заходів щодо недопущення крадіжок (втрат) зброї, боєприпасів та інших предметів та речовин, на які поширюються правила дозвільної системи, запобігання випадкам протиправного їх використання; виявлення і усунення (нейтралізацію) причин та умов, що сприяють порушенню правил дозвільної системи; вжиття до порушників правил дозвільної системи передбачених законодавством заходів впливу; облік та реєстрацію об'єктів дозвільної системи; здійснення систематичного нагляду та контролю за додержанням правил виготовлення, зберігання та використання предметів (речовин), на які поширюється дозвільна система.

В дисертації детально проаналізовано напрямки дозвільної діяльності міліції, а також її повноваження щодо здійснення цієї діяльності, які зведено у дві великі групи: 1) правотворчі, що полягають у розробленні та виданні нормативних актів, які містять правила дозвільної системи; 2) правозастосовні.

У підрозділі 4.3. „Організація наглядової діяльності у сфері здійснення дозвільної системи” зроблено висновок, що вона включає як перевірки об'єктів дозвільної системи, так і інформаційно-аналітичну роботу щодо аналізу і оцінки стану справ на цих об'єктах, а також вжиття заходів до попередження і виявлення порушень відповідних правил, їх усунення та покарання винних. За сферою здійснення цей нагляд є зовнішнім, тобто поширюється на об'єкти незалежно від їх відомчого підпорядкування. В той же час вищестоящі органи внутрішніх справ здійснюють нагляд за діяльністю нижчестоящих підрозділів, тобто забезпечують внутрішньосистемний нагляд, характерний для будь-якої системи управління.

Визначено підрозділи міліції, на які покладаються наглядові повноваження у сфері здійснення дозвільної системи. До них належать: відділ дозвільної системи Департаменту громадської безпеки МВС України; управління (відділи) громадської безпеки головних управлінь ГУМВС (УМВС) України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті; відділ спеціальної міліції МВС України; старші інспектори, інспектори дозвільної системи; дільничні інспектори міліції міськрайлінорганів внутрішніх справ.

Обґрунтовано, що за своїм змістом організація наглядової діяльності у сфері здійснення дозвільної системи включає: визначення цілей і завдань адміністративного нагляду у цій сфері; визначення об'єктів нагляду; визначення суб'єктів організації нагляду; підготовку і прийняття управлінських рішень; планування роботи; ведення справ обліку об'єктів дозвільної системи; проведення обстежень цих об'єктів; проведення профілактичних заходів щодо попередження та припинення порушень правил дозвільної системи, а також притягнення порушників до відповідальності; налагодження взаємодії з іншими державними органами та громадськими організаціями; здійснення прийому громадян, розгляд та перевірку їх заяв, скарг; забезпечення адміністративно-наглядової діяльності в зазначеній сфері; контроль за її здійсненням.

До основних напрямків нагляду міліції за дотриманням правил дозвільної системи віднесено попередню перевірку об'єктів при виданні відповідних дозволів (ліцензій), наступні систематичні обстеження цих об'єктів, здійснення профілактичних заходів, спрямованих на недопущення порушень правил дозвільної системи, перевірку та допуск осіб до роботи, пов'язаної з предметами та речовинами, на які поширюється ця система, наступний нагляд за їх діяльністю, а також облік зазначених об'єктів.

Розділ 5 „Нагляд міліції за дотриманням правил паспортно-реєстраційної системи” складається із трьох підрозділів, в яких визначається сутність паспортно-реєстраційної системи як об'єкта наглядової діяльності міліції, характеризуються суб'єкти наглядової діяльності міліції у цій сфері; аналізуються форми нагляду міліції за дотриманням правил зазначеної системи.

У підрозділі 5.1. „Сутність паспортно-реєстраційної системи як об'єкта наглядової діяльності міліції” паспортно-реєстраційну систему визначено як сукупність урегульованих нормами права відносин з приводу вирішення питань громадянства України, організації імміграційної роботи, реєстрації та обліку фізичних осіб за місцем їх проживання (перебування), нагляду за забезпеченням реалізації останніми передбачених нормативними актами прав, свобод та інтересів, а також за виконанням покладених на них обов'язків. У цьому визначенні докорінно змінюється сама природа паспортно-реєстраційної системи з її жорстко-контрольного характеру на наглядовий, основним призначенням якого є забезпечення реалізації фізичними особами передбачених Конституцією України та іншими нормативними актами прав, свобод та законних інтересів щодо вільного пересування та вільного вибору місця проживання.

Зроблено висновок, що сутність паспортно-реєстраційної системи як об'єкта наглядової діяльності міліції полягає у тому, що: по-перше, на усіх без винятку працівників міліції покладено обов'язок щодо нагляду за додержанням громадянами та посадовими особами встановлених законодавством правил паспортно-реєстраційної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземців та осіб без громадянства; по-друге, в процесі здійснення цієї системи забезпечується збереження паспортів, які можуть використовуватися з метою вчинення злочинів чи інших правопорушень, бути предметами чи знаряддями вчинення протиправних діянь; по-третє, за допомогою паспортно-реєстраційної системи здійснюється: а) нагляд за реєстрацією та обліком фізичних осіб за місцем проживання (перебування); б) боротьба з незаконною міграцією; в) нагляд за набуттям (припиненням) громадянства України; г) нагляд за дотриманням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, транзитного проїзду через її територію; д) розшук осіб, які не сплачують аліментів, відповідачів і державних боржників; по-четверте, за допомогою паспортно-реєстраційної системи забезпечується передбачене Конституцією України та іншими законодавчими та підзаконними актами право громадян на вільне пересування, право бути учасником цивільно-правових та інших відносин, право брати участь у виборчому процесі тощо; по-п'яте, нагляд, який здійснюється за дотриманням правил паспортно-реєстраційної системи, має велике значення у профілактиці інших, не пов'язаних з паспортними правилами, правопорушень, у тому числі злочинів.

В підрозділі детально проаналізовано функції паспортно-реєстраційної системи, до яких віднесено: облік та реєстрацію фізичних осіб; регулювання внутрішньої міграції; забезпечення реалізації прав, свобод та інтересів фізичних осіб; забезпечення умов та порядку імміграції; вирішення питань про громадянство; попередження вчинення правопорушень; розшук осіб, які переховуються від суду та слідства; адміністративний нагляд за дотриманням правил паспортно-реєстраційної системи.

У підрозділі 5.2. „Суб'єкти наглядової діяльності міліції у сфері здійснення паспортно-реєстраційної системи” останніх визначено як представників влади, які здійснюють спостереження за організаційно не підпорядкованими об'єктами (юридичними та фізичними особами) щодо виконання ними спеціальних міжгалузевих правил в сфері паспортно-реєстраційної системи, з використанням комплексу адміністративних засобів впливу з метою сприяння реалізації прав, свобод та законних інтересів громадян України, іноземців громадян та осіб без громадянства, захисту їх у разі порушення, попередження і припинення правопорушень та притягнення винних до відповідальності.

Зазначається, що провідна роль у здійсненні наглядових повноважень за дотриманням правил паспортно-реєстраційної системи належить службі громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, яку відповідно до постанови Кабінету міністрів України „Про утворення Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб” утворюють 1) Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, який є урядовим органом державного управління і діє у складі МВС України; 2) управління (відділи) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС (УМВС) України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі; 3) відділи, відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міськрайвідділів внутрішніх справ. Основну увагу в підрозділі приділено визначенню завдань, функцій та повноважень зазначених підрозділів.

В дисертації проаналізовано також наглядові повноваження інших підрозділів та працівників міліції у сфері здійснення паспортно-реєстраційної системи: дільничних інспекторів міліції, патрульних міліціонерів, чергових міськрайлінорганів внутрішніх справ, працівників кримінальної міліції, зокрема, карного розшуку та боротьби з економічною злочинністю.

У підрозділі 5.3. „Форми нагляду міліції за дотриманням правил паспортно-реєстраційної системи” до останніх віднесено: спостереження за реєстрацією і зняттям громадян з реєстраційного обліку; перевірку підстав видачі паспортів; перевірку осіб та зазначених ними у заяві фактів про втрату паспорта; перевірку даних про особу, яка подала заяву про отримання закордонного паспорта; спостереження за іммігрантами, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні тимчасово; перевірку відомостей про особу під час вирішення питань про громадянство; перевірку достовірності та обґрунтованості поданих документів щодо продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства.

Підкреслюється, що наведені форми нагляду міліції за дотриманням правил паспортно-реєстраційної системи разом з іншими заходами мають бути включені до загального плану роботи конкретного підрозділу. До таких заходів, крім зазначених форм, віднесено: аналіз характеру причин і умов, що сприяють порушенням правил паспортно-реєстраційної системи, і засоби їх усунення; проведення контрольних перевірок діяльності дільничних інспекторів міліції та патрульних міліціонерів щодо виконання ними обов'язків з перевірки дотримання фізичними та юридичними особами правил паспортно-реєстраційної системи; складання за участю підрозділів Державної прикордонної служби бази даних про іноземців та осіб без громадянства, в'їзд в Україну яких не дозволяється за наявності підстав, визначених законом; здійснення організаційних заходів, пов'язаних із видворенням іноземців або осіб без громадянства з України.

Розділ 6 „Адміністративний нагляд міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі” включає три підрозділи, в яких з'ясовується сутність та значення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, його процедури та організаційні аспекти здійснення.

У підрозділі 6.1. „Сутність та значення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі” наголошується, що адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, хоча і обмежує права окремих громадян, проте це викликано інтересами суспільства і держави, що врешті-решт є піклуванням держави про інших своїх громадян, а також що цей нагляд є саме напрямком адміністративно-наглядової діяльності міліції, а не тільки одноразовим заходом адміністративного примусу, яким він часто визнається науковцями, оскільки становить комплекс заходів спостереження за піднаглядними. Крім того, він не є суто адміністративним, а має комплексний характер, оскільки встановлюється, продовжується і припиняється судом і тільки суд притягує до відповідальності піднаглядних, які порушили правила нагляду. На міліцію ж покладається лише нагляд за дотриманням піднаглядними встановлених правил та обмежень, здійснення виховного впливу на них, документування фактів порушення ними закону.

Зазначається, що значення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, полягає в тому, що він: по-перше, є заходом попередження та припинення правопорушень, розшуку піднаглядних, оскільки за його допомогою: а) відслідковується прибуття піднаглядного у визначений установою виконання покарань термін в обране ними місце проживання; б) встановлюються певні заборони щодо виходу з будинку (квартири) у визначений час, перебування у визначених місцях району (міста), виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста); по-друге, становить комплекс правових, економічних, організаційних, соціально-психологічних та інших заходів, які здійснюються щодо звільнених осіб з метою пристосування останніх до умов соціального середовища, захисту їх прав і законних інтересів; по-третє, під час його здійснення вирішуються питання щодо працевлаштування, професійної орієнтації (переорієнтації) та перепідготовки, створення належних житлово-побутових умов, запобігання впливу на осіб, звільнених з місць позбавлення волі, криміногенних факторів.

У підрозділі 6.2. „Процедури адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі” зазначається, що процедура як організаційна та правова категорія має такі ознаки: по-перше, вона складається із впорядкованих та послідовних дій; по-друге, ці дії спрямовані на досягнення певної мети, у даному випадку - запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, здійснення виховного впливу на них, їх перевиховання, ресоціалізація та соціальна адаптація.

Процедуру адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі визначено як систему правових відносин із встановлення, здійснення та припинення адміністративного нагляду, що складаються в певній послідовності з метою запобігання вчиненню правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, здійснення виховного впливу на них, їх перевиховання, ресоціалізації та соціальної адаптації.

Зроблено висновок, що процедура адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, включає відносини щодо: 1) підготовки матеріалів в установах кримінально-виконавчої системи та у міськрайвідділах органів внутрішніх справ щодо встановлення судами адміністративного нагляду; 2) встановлення судами адміністративного нагляду; 3) здійснення адміністративного нагляду; 4) припинення адміністративного нагляду; 5) оскарження адміністративного нагляду особою, щодо якої його встановлено; 6) відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду; 7) контроль та нагляд за здійсненням адміністративного нагляду. У підрозділі детально проаналізовано зазначені елементи адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

У підрозділі 6.3. „Організація адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі” обґрунтовано висновок, що ефективність адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, залежить від використання науково-обґрунтованих та апробованих на практиці організаційних аспектів його здійснення.

Зроблено висновок, що організація адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, як і організація будь-якого іншого виду наглядової діяльності, включає комплекс дій з аналітичної роботи, планування (визначення сил та засобів, форм і методів наглядової діяльності), проведення інструктажів, забезпечення наглядової діяльності (правове, інформаційне, кадрове, матеріально-технічне, фінансове); взаємодію та координацію наглядової діяльності; контроль за її здійсненням; коригування адміністративно-наглядової діяльності міліції. Обов'язки щодо здійснення цих дій покладаються в міліції на: дільничних інспекторів, підрозділи карного розшуку, державної служби боротьби з економічною злочинністю, боротьби з організованою злочинністю та з незаконним обігом наркотиків, слідчі підрозділи, дізнання, патрульно-постові наряди міліції.

Зазначається, що принциповим під час здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, має стати те, що він не повинен вичерпуватися лише встановленням певних обмежень і наглядом за їх виконанням. Примусові заходи, що застосовуються до піднаглядного, мають поєднуватися із наданням соціальної та правової допомоги, вихованням і роз'яснювальною роботою. Втручання працівників міліції в приватне життя піднаглядного (крім нормативно-закріплених випадків) може мати місце лише у випадках обґрунтованої необхідності захисту громадян та їх власності, власності юридичних осіб, державної та громадської безпеки, що є однією із передбачених в Конституції гарантією забезпечення прав, свобод та законних інтересів кожної людини в Україні. Резюмується, що в майбутньому неодмінно виникне необхідність перегляду положень нормативних актів, які регулюють порядок встановлення і здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, з точки зору відповідності останнього нормам міжнародного права.

ВИСНОВКИ

адміністративний нагляд правоохоронний міліція

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми - визначення сутності, правових засад, видів, форм, методів, напрямків та процедур адміністративно-наглядової діяльності міліції, а також шляхів її удосконалення. Основним завданням дослідження було вироблення на основі аналізу теоретичних засад, правового регулювання та практичної реалізації міліцією наглядових повноважень теорії її адміністративно-наглядової діяльності. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Насамперед зроблено висновок, що адміністративний нагляд міліції є великим за обсягом напрямком її діяльності, регулюється значним масивом нормативних актів і займає вагоме місце в функціонуванні державного механізму. Від рівня його здійснення значною мірою залежить виконання головного завдання держави - забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Оскільки в теорії адміністративного права досить багато уваги приділяється визначенню співвідношення контролю та нагляду, в юридичній літературі часто наголошується на відмінності цих термінів, в дисертації проведено їх порівняльний аналіз, який підтвердив висновок про те, що наглядова діяльність порівняно з контрольною за своєю суттю є значно меншим втручанням у свободу суб'єктів права, що відповідає потребам формування правової держави. Побудова такої держави в Україні, перехід на ринкові відносини, прагнення України до вступу у Євросоюз вимагає скорочення державного втручання в діяльність організацій, у життя громадян, і за цих умов обсяг нагляду має постійно розширюватися за рахунок звуження обсягу контролю.

Нагляд як вид державної діяльності визначено як сукупність безперервних дій зі спостереження за додержанням законності у відповідних суспільних відносинах, які здійснюються компетентним на те органом із застосуванням наданих йому законом (підзаконним нормативним актом) повноважень і спрямовані на попередження, виявлення і припинення порушень, а також притягнення порушників до відповідальності.

Здійснена детальна характеристика сутності та ролі адміністративного нагляду в правоохоронній діяльності міліції дозволила визначити його як діяльність зі спостереження за додержанням законності організаційно непідпорядкованими об'єктами (підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, громадянами), що здійснюється безперервно у зв'язку з виконанням ними спеціальних міжгалузевих норм, правил та вимог, з використанням комплексу адміністративних засобів впливу з метою охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, попередження і припинення правопорушень, відновлення порушених правовідносин і притягнення винних до відповідальності.

Зважаючи на те, що практична реалізація міліцією адміністративно-наглядових повноважень часто пов'язана з певним обмеженням прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, підкреслено важливість створення відповідних правових засад реалізації цих повноважень, тобто забезпечення належного їх правового регулювання. Правове регулювання адміністративно-наглядової діяльності міліції визначено як сукупність різних засобів юридичного впливу держави на суспільні відносини (норм права та інших правових засобів), якими визначаються принципи, завдання, права і обов'язки працівників міліції в зазначеній сфері, а також порядок їх реалізації.

До основних напрямків адміністративно-наглядової діяльності міліції, які становлять її зміст, віднесено нормотворчість; організаційно-масову (попереджувальну) діяльність; застосування адміністративно-запобіжних заходів; застосування заходів припинення; притягнення до відповідальності. Структуру адміністративного нагляду як системи правовідносин складають суб'єкти, об'єкти та предмет. Здійснюючи адміністративний нагляд, міліція використовує правові, організаційні та правоохоронні форми діяльності.

Адміністративний нагляд міліції класифіковано на такі види: 1) за сферою наглядової діяльності: на загальний і спеціальний; 2) за часом здійснення: на постійний і тимчасовий; 3) залежно від стадій: на попередній, поточний і наступний; 4) за сферами, які підлягають нагляду: за громадським порядком, за громадською безпекою тощо; 5) за відкритістю: гласний та негласний; 6) за джерелами нагляду: документальний та фактичний; 7) за правовою кваліфікацією: на правомірний і неправомірний; 8) за кількісним складом суб'єктів нагляду: на одноосібний і колегіальний; 9) за способом ініціювання: на активний і пасивний.

Визначено сутність забезпечення законності під час адміністративно-наглядової діяльності міліції, яка полягає: по-перше, у наявності законодавства та відповідних підзаконних актів, що регулюють суспільні відносини, за якими здійснюється наглядова діяльність; по-друге, у чіткій регламентації наглядових повноважень працівників міліції; по-третє, у тому, що: а) адміністративно-наглядова діяльність міліції повинна завжди відповідати вимогам нормативно-правових актів; б) повинна здійснюватись тільки тими органами і посадовими особами, функціональні права яких її передбачають і дозволяють; по-четверте, у доцільності такої діяльності; по-п'яте, у наявності передбачених законом способів контролю та нагляду за законністю адміністративно-наглядової діяльності міліції; по-шосте, у законодавчо закріпленій відповідальності працівників міліції за порушення ними своїх повноважень.

Елементами (напрямками) організації адміністративно-наглядової діяльності міліції у сфері забезпечення громадського порядку названо: 1) аналітичну роботу; 2) прогнозування; 3) планування (визначення сил та засобів, форм і методів наглядової діяльності; єдину дислокацію; підготовку та інструктаж); 4) забезпечення адміністративно-наглядової діяльності (правове, інформаційне, кадрове, матеріально-технічне, фінансове); 5) взаємодію та координацію наглядової діяльності; 6) контроль та нагляд за її здійсненням; 7) коригування адміністративно-наглядової діяльності.

З'ясовано особливості адміністративно-наглядової діяльності міліції в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Найширше коло адміністративно-наглядових повноважень у цій сфері має Державна автомобільна інспекція МВС України, яка є специфічним підрозділом органів виконавчої влади. В наш час відповідно до рішень Президента України здійснюється реорганізація ДАI у Державну службу безпеки дорожнього руху (дорожню міліцію) та патрульну службу. Разом з тим до внесення змін до чинних законів „Про міліцію”, „Про дорожній рух”, КпАП України цей підрозділ має функціонувати як Державтоінспекція, оскільки повноваження зазначеними законодавчими актами встановлено саме для неї. Охарактеризовано форми та методи адміністративно-наглядової діяльності міліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Визначено суб'єктів адміністративного нагляду за дотриманням правил дозвільної системи та особливості організації їх наглядової діяльності в цій сфері, підкреслено провідну роль міліції у здійсненні цього нагляду, працівниками якої виявляються й усуваються недоліки у функціонуванні підконтрольних об'єктів, припиняються порушення встановлених правил, виявляються причини і умови, що їм сприяють. Нагляд за об'єктами дозвільної системи включає в себе як перевірки таких об'єктів, так і інформаційно-аналітичну роботу щодо вивчення і оцінки стану справ на цих об'єктах, а також вжиття заходів до попередження і виявлення порушень відповідних правил, їх усунення та покарання винних.

З'ясовано зміст адміністративно-наглядової діяльності міліції у сфері здійснення паспортно-реєстраційної системи, яка полягає у тому, що: по-перше, на усіх без винятку працівників міліції покладено обов'язок щодо нагляду за додержанням громадянами та посадовими особами встановлених законодавством правил паспортно-реєстраційної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземців та осіб без громадянства; по-друге, в процесі здійснення цієї системи забезпечується збереження паспортів, які можуть використовуватися з метою вчинення злочинів чи інших правопорушень, бути предметами чи знаряддями вчинення протиправних діянь; по-третє, за допомогою паспортно-реєстраційної системи здійснюється: а) нагляд за реєстрацією та обліком фізичних осіб за місцем проживання (перебування); б) боротьба з незаконною міграцією; в) нагляд за набуттям (припиненням) громадянства України; г) нагляд за дотриманням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, транзитного проїзду через її територію; д) розшук осіб, які не сплачують аліментів, відповідачів і державних боржників; по-четверте, за допомогою паспортно-реєстраційної системи забезпечується передбачене Конституцією України та іншими законодавчими та підзаконними актами право громадян на вільне пересування, право бути учасником цивільно-правових та інших відносин, право брати участь у виборчому процесі тощо; по-п'яте, нагляд, який здійснюється за дотриманням правил паспортно-реєстраційної системи, має велике значення у профілактиці інших, не пов'язаних з паспортними правилами, правопорушень, у тому числі злочинів.

Наголошується, що нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, в наш час не можна назвати суто адміністративним, він має комплексний, а отже - міжгалузевий характер, оскільки встановлюється, продовжується і припиняється судом, і тільки суд притягує до відповідальності піднаглядних, які порушили правила нагляду, а міліція здійснює нагляд лише за дотриманням піднаглядними встановлених правил та обмежень, здійснює виховний вплив на них, документує факти порушення ними закону. Визначено процедуру адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, яку складають відносин щодо: підготовки матеріалів в установах кримінально-виконавчої системи та у міськрайвідділах внутрішніх справ щодо встановлення судами адміністративного нагляду; продовження судами адміністративного нагляду; здійснення адміністративного нагляду; припинення адміністративного нагляду; оскарження адміністративного нагляду особою, щодо якої його встановлено; відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду; контроль за здійсненням адміністративного нагляду. Принциповим для адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, має стати те, що втручання працівників міліції в приватне життя піднаглядного (крім нормативно визначених випадків) може бути здійснено лише у випадках обґрунтованої необхідності захисту громадян та їх власності, власності юридичних осіб, національної та громадської безпеки, що є однією із передбачених в Конституції гарантією забезпечення прав, свобод та законних інтересів кожної людини в Україні, що має відобразитись на практичній діяльності державного апарату, зокрема, міліції.

З метою удосконалення теоретико-правових засад і практики здійснення адміністративно-наглядової діяльності міліції в Україні запропоновано внести зміни і доповнення до ряду законів України („Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами”; „Про міліцію”; „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”; „Про дорожній рух”; „Про імміграцію”; „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” та ін.), а також підзаконних нормативних актів, зокрема: Статуту патрульно-постової служби міліції; Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ; Положення про дозвільну систему; Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів; Положення про Державний департамент з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб; Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України; Інструкції про порядок оформлення та видачі паспортів громадянина України і проїзних документів дитини для виїзду за кордон; Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, та ін.

На завершення зроблено висновок, що в адміністративно-наглядовій діяльності міліції існує чимало проблем, обумовлених як недосконалістю нормативно-правового її регулювання, так і недоліками, породженими труднощами функціонування самої міліції, вирішення яких сприятиме удосконаленню цієї діяльності і, як наслідок, зміцненню правопорядку в країні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ:

Монографії, підручники, навчальні посібники:

1. Ярмакі Х.П. Адміністративно-наглядова діяльність міліції в Україні: Монографія. - Одеса: Астропринт, 2006. - 334 с.

Рецензія: Берлач А. Монографічне дослідження питань адміністративно-наглядової діяльності міліції в Україні // Право України. - 2006. - №11. - С. 157-159.

2. Ярмакі Х.П. Управління адміністративно-політичною діяльністю: Навчальний посібник. - Одеса: Юридична література, 2004. - 208 с.

3. Ярмакі Х.П. Організація органів внутрішніх справ: Методичні рекомендації. - Одеса: АстроПринт,- 1999. - 43 с.

4. Ярмакі Х.П. Адміністративне право України (загальна частина): Навчально-методичний посібник. - Одеса: НДРВВ ОІВС. - 1999. - 58 с.

5. Думко Ф.К., Ульянов О.І., Ярмакі Х.П. Адміністративний нагляд міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі. - Одеса, 1999. - 122 с.

6. Ярмакі Х.П., Остюченко С.М. Адміністративне право України (загальна частина): Наочний посібник. - Одеса: НДРВВ ОЮІ НУВС. - 2002. - 94 с.

7. Ярмакі Х.П., Аносєнков А.А.Довідник дільничного інспектора міліції. - Одеса: НДРВВ ОЮІ НУВС- 2002. - 140 с.

8. Адміністративна діяльність міліції / За заг. ред. акад. АПрНУ, проф. О.М. Бандурки: Підручник. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. - 448 с.

9. Адміністративне право України / За заг. ред. акад. академіка С.В. Ківалова: Підручник. - Одеса: Юридична література, 2003. -888 с. (С.487-497).

10. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т.: Т. 2 Особлива частина / Ред. колегія В.Б. Авер'янов (голова) та ін. - Київ: Юридична думка, 2005. - 624 с. (С.315-385).

11. Ярмакі Х.П., Остюченко С.М. Організація контрольно-наглядової діяльності міліції за дотриманням правил дозвільної системи: Методичні рекомендації. - Одеса: НДРВВ ОЮІ ХНУВС, 2005. - 49 с.

12. Ярмакі Х.П Організація здійснення адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Методичні рекомендації. - Одеса: НДРВВ ОЮІ ХНУВС, 2005. - 40 с.

13. Долженков О.Ф., Ярмакі Х.П., Аносєнков А.А. Організація діяльності дільничного інспектора міліції: Навчально-методичний посібник. - Одеса: НДРВВ ОЮІ ХНУВС, 2005. - 199 с.

14. Ярмакі Х.П., Коропатов О.М. Взаємодія дільничного інспектора міліції з населенням: Методичні рекомендації. - Одеса: НДРВВ ОЮІ ХНУВС, 2006. - 42 с.

Наукові статті та тези доповідей і наукових повідомлень:

15. Ярмакі Х.П., Резніченко С.В. Поняття безпеки дорожнього руху, форми та методи забезпечення// Вісник ОІВС. - 1997. - № 1. - С. 67-69.

16. Ярмакі Х.П., Подлінєв С.Д. Паспортизація в Україні// Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1997. - № 2. - С. 74-79.

17. Ярмакі Х.П. Деякі особливості проведення практичних занять з курсу „Адміністративна діяльність ОВС // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1998. - № 1. - С. 156-157.

18. Ярмакі Х.П. До питання про звернення громадян // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1999. - № 1. - С. 34-39.

19. Ярмакі Х.П. Деякі особливості відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1999. - №3. - С. 44-48.

20. Ярмакі Х.П. Проблеми адміністративної відповідальності юридичних осіб як суб'єктів права // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2000. - №3. - С. 73-75.

21. Ярмакі Х.П. Адміністративна відповідальність юридичних осіб // Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування: Збірник наукових праць: Матеріали ІІ національної науково-теоретичної конференції (м. Суми, 2000). - 2000. - С. 92-95.

22. Ярмакі Х.П., Рудой К.М. Організаційно-правові основи профілактики правопорушень неповнолітніх // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2000. - № 4. - С. 92-99.

23. Ярмакі Х.П. До питання про відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду // Теорія оперативно-службової діяльності правоохоронних органів України: Наукове видання Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. - Львів: 2000. - С.311-316.

24. Ярмакі Х.П., Маміч І.В. Адміністративна юстиція, як важлива гарантія реалізації прав і законних інтересів громадян // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2001. - № 4. - С. 33-36.

25. Ярмакі Х.П. Адміністративна відповідальність за порушення паспортних правил // Актуальні проблеми держави і права. - Одеса: Юридична література, 2001. - Вип. 11. - С.386-391.

26. Ярмакі Х.П., Маміч І.В. Проблеми адміністративно-правового забезпечення реалізації прав і свобод людини у сфері державного управління // Актуальні проблеми держави і права. - Одеса: Юридична література, 2001. - Вип. 12. - С.73-77.

27. Ярмакі Х.П. Порівняльно-правовий аналіз кодексів про адміністративні правопорушення України та Російської Федерації // Актуальні проблеми держави і права. - Одеса: Юридична література, 2002. - Вип. 15. - С.344-353.

28. Ярмакі Х.П. До питання про проект нового кодексу України про адміністративні правопорушення // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2002. - № 1. - С. 44-50.

29. Ярмакі Х.П. Новий кодекс Російської Федерації про адміністративні правопорушення // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2002. - № 2. - С. 49-57.

30. Ярмакі Х.П., Маміч І.В. Деякі проблеми розвитку інституту уповноваженого Верховної Ради України з прав людини // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2003. - № 1. - С. 138-143.

31. Ярмакі Х.П. Адміністративний нагляд міліції // Актуальні проблеми держави і права. -Одеса: Юридична література, 2003. - Вип. 19. - С.148-153.

32. Ярмаки Х.П. Содержание и значение контроля и надзора в Украине // Межвузовский сборник научных трудов Уральского университета. -Екатеринбург, 2003. - С. 185-196.

33. Ярмаки Х.П. Об опыте исследования международно-правовых стандартов прав человека и норм международного гуманитарного права в вузах системы МВД Украины // Оптимизация процесса профессиональной подготовки непрерывного совершенствования кадров органов внутренних дел: Международная научно-практическая конференция. - Кишинёв, 2003. - С. 15-17.

34. Ярмакі Х.П. Поняття і значення нагляду в Україні // Митна справа: Науково-аналітичний журнал. - Львів: Простір, 2003. - № 1. - С. 97-106.

35. Ярмакі Х.П. Поняття адміністративна скарга // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2003. - № 3. - С. 33-39.

36. Ярмакі Х.П. Щодо питання про концептуальні основи діяльності ОВС // Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави: Збірник Міжнародної науково-практичної конференції. - Одеса, 2004. - С. 63-66.

37. Ярмакі Х.П. Сутність адміністративно-наглядової діяльності міліції // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України. - 2005. - Вип. № 2. - С. 191-198.

38. Ярмакі Х.П. Адміністративно-запобіжні заходи, що застосовуються міліцією в процесі здійснення адміністративного нагляду // Управління адміністративно-політичною діяльністю у сфері захисту прав і свобод громадян та забезпечення правопорядку: Матеріали наук.-практ. конференції (м. Одеса, 3-4 червня 2005 р.). - Одеса, 2005 (ч.1). - С. 148-151.

39. Ярмакі Х.П. Сутність паспортно-реєстраційної системи як об'єкт наглядової діяльності міліції // Митна справа: Науково-аналітичний журнал. - Одеса: Простір, 2005. - № 5. - С. 67-77.

40. Ярмакі Х.П. Сутність законності адміністративно-наглядової діяльності міліції, способи її забезпечення // Вісник Запорізького національного університету: Серія юридичні науки, 2005 - С.115-119.

41. Ярмакі Х.П. Наглядові повноваження міліції в сфері охорони громадського порядку // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2005. - № 2. - С. 229-232.

42. Ярмакі Х.П. Повноваження міліції щодо здійснення нагляду у сфері забезпечення громадської безпеки // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2005. - № 3. - С. 206 -210.

43. Ярмакі Х.П. Заходи адміністративного примусу, що застосовуються міліцією у ході здійснення адміністративно-наглядової діяльності міліції за обігом наркотиків // Науковий вісник юридичної академії МВС. - 2005. (Спецвипуск № 2). - С. 136-141.

44. Ярмакі Х.П. Сутність та зміст громадського порядку та його охорони // Актуальні проблеми держави і права. - Одеса: Юридична література, 2005. - Вип. 26. - С.84-91.

45. Ярмакі Х.П. Міліція та громадськість при здійсненні адміністративно-наглядової діяльності у сфері громадського порядку та безпеки // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. - Одеса: Юридична література, 2005. - С. 216-222.

46. Ярмакі Х.П. Правове регулювання адміністративно-наглядової діяльності міліції // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 2005) - 2005. - Спецвипуск, ч.1. - С.219-225.

47. Ярмакі Х.П. Суб'єкти наглядової діяльності міліції у сфері паспортно-реєстраційної системи // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2005. - № 4. - С.103-107.

48. Ярмакі Х.П. Зміст, форми та види адміністративно-наглядової діяльності міліції // Право і безпека: науковий журнал. - 2005/4/4. - С.127-130.

49. Ярмакі Х.П. Система суб'єктів адміністративно-наглядової діяльності міліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху // Право і безпека: науковий журнал. - 2005/4/6. - С.116-119.

50. Ярмакі Х.П. Щодо вдосконалення нормативного забезпечення безпеки дорожнього руху // Социально-правовые проблемы совершенствования законодательства Украины: история, теория и практика: Материалы 60-ой научной конференции профессорско-преподавательского состава и научных работников экономико-правового факультета ОНУ им. И.И Мечникова (Одесса 23-25 ноября 2005г.). - Одесса. - 2006. - С.86-88.

51. Ярмакі Х.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией в процессе осуществления административного надзора // Pravention und bekampfung der transnationalen verbrechen: theoretische und praktische probleme.- Кишинев, 2005. - С.359-365.

52. Ярмакі Х.П. Правові засади участі громадян в охороні громадського порядку // Митна справа: Науково-аналітичний журнал. - Одеса, 2006. - № 2. - С. 84-89.

53. Ярмакі Х.П. Форми адміністративно-наглядової діяльності міліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху // Держава і право. - Випуск № 31. - К., 2006. - С.130-134.

54. Ярмакі Х.П. Контроль та нагляд в діяльності митних органів України // Митна справа: Науково-аналітичний журнал. - Одесса, 2006. - № 4. - С. 32-35.

55. Ярмакі Х.П. Адміністративний нагляд міліції як засіб забезпечення громадської безпеки // Вісник Запорізького національного університету: Юридичні науки. - Запоріжжя. - 2006. - С. 42-45.

56. Ярмакі Х.П. Методи адміністративного нагляду міліції у сфері забезпечення дорожнього руху // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету. - 2006. - № 1. - С.167-173.

57. Ярмакі Х.П. Організація адміністративно-наглядової діяльності міліції у сфері охорони та забезпечення громадського порядку // Вісник Луганського університету внутрішніх справ. - 2006. - №3. - С.176-183.

58. Ярмакі Х.П. Адміністративний нагляд міліції та права громадян // Права людини в діяльності органів внутрішніх справ України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Євпаторія, 11-13 травня 2006 р.). - Титул, 2006. - С. 57-60.

59. Ярмакі Х.П. Процедури адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі // Південноукраїнський правовий часопис. - 2006. - № 3. - С.101-103.

60. Ярмакі Х.П. Діяльність міліції України та права і свободи неповнолітніх // Делінквентна поведінка дітей та молоді: сучасні технології протидії: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 2006) НДРВВ ОЮІ ХНУВС, 2006. - С.251-256.

61. Ярмакі Х.П. Місце органів внутрішніх справ у реалізації прав людини // Державотворення та місцеве самоврядування в Україні в контексті сучасного конституційного процесу: Матеріали всеукраїнського симпозіуму (м. Одеса, 2006) НДРВВ ОЮІ ХНУВС, 2006. - С. 18-24.

62. Ярмакі Х.П. Адміністративний нагляд як функція державного управління // ІІІ звітна конференція науково-педагогічного складу Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (м. Одеса, 2006). - Одеса: НДРВВ ОЮІ ХНУВС, 2006. - С.90-92.

63. Ярмакі Х.П. Видача дозволів як один з напрямків наглядових повноважень органів внутрішніх справ у сфері дозвільної системи // Південноукраїнський правничий часопис, 2006. - № 1. - С.129-133.

64. Ярмакі Х.П. Адміністративний нагляд міліції та права неповнолітніх // Проблеми правової соціалізації молоді в сучасних умовах розвитку Українського суспільства: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (М. Одеса, 14-15 липня 2006). - Одеса: Головне управління МВС України в Одеській області, 2006. - С. 166-170.

АНОТАЦІЇ

Ярмакі Х.П. Адміністративно-наглядова діяльність міліції в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ, 2007.

Дисертацію присвячено визначенню сутності, правових засад, видів, форм, методів, напрямків та процедур адміністративно-наглядової діяльності міліції в Україні, а також шляхів її удосконалення. Охарактеризовано повноваження міліції щодо здійснення адміністративного нагляду у сферах забезпечення громадського порядку та безпеки дорожнього руху, дотриманням правил дозвільної та паспортно-реєстраційної систем, а також адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, визначено форми, методи та організаційно-процедурні аспекти адміністративно-наглядової діяльності міліції в цих сферах. Сформульовано пропозиції та рекомендації щодо внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства, яке регулює адміністративно-наглядову діяльність міліції в Україні.

Ключові слова: міліція, адміністративно-наглядова діяльність, форми нагляду, методи нагляду, громадський порядок, безпека дорожнього руху, паспортно-реєстраційна система, дозвільна система, адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, організація адміністративно-наглядової діяльності.

Ярмаки Х.П. Административно-надзорная деятельность милиции в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел, 2007.

Диссертация посвящена анализу проблем административно-надзорной деятельности милиции в Украине. В результате проведенного исследования разработана теория административно-надзорной деятельности, сформулирован ряд новых положений и выводов, предложенных лично соискателем. Впервые сущность административно-надзорной деятельности милиции рассмотрена как одно из направлений сокращения государственного вмешательства в деятельность юридических и физических лиц, за счет сужения объема контроля.

Выяснены методологические основы административно-надзорной деятельности милиции, для чего определено соотношение контроля и надзора в теории управления, сущность административного надзора, его роль в правоохранительной деятельности милиции, охарактеризована система правового регулирования административно-надзорной деятельности милиции, ее содержание, виды, формы и направления, а также проблемы обеспечения ее законности. Дальнейшее развитие получил анализ административно-надзорной деятельности милиции как с управленческой, так из юридической точек зрения; в первом случае административный надзор рассмотрен как функция управления, стадия управленческого цикла, во втором - как средство обеспечения законности, применяемое милицией.