Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Економічні механізми ресурсозабезпечення оперативно-рятувальної служби МНС України

Куценко Марія Анатоліївна

АНОТАЦІЯ

оперативний рятувальний служба ресурс

Куценко М.А. Економічні механізми ресурсозабезпечення оперативно-рятувальної служби МНС України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством. - Інститут економіки промисловості НАН України. - Донецьк, 2008.

Робота присвячена дослідженню економічних механізмів забезпечення ресурсами підрозділів МНС України, які ведуть боротьбу з природними та техногенними катастрофами.

Розкрито роль та особливості функціонування підрозділів МНС України у структурі бюджетних організацій та доведено, що дієздатність підрозділів МНС України може вимірюватися у зменшенні збитків від надзвичайних ситуацій. З урахуванням специфіки задач і цілей оперативно-рятувальної служби сформовано загальний метод аналізу: розроблено критерії ефективності використання ресурсів оперативно-рятувальною службою та методику аналізу ефективності використання ресурсів.

Доведено існування теоретичного оптимуму сумарних витрат, який можна визначити кількісно при обґрунтуванні потреби у фінансуванні підрозділів МНС України. Побудовано імітаційну модель, яка описує ресурси, необхідні для ефективного функціонування служби, та доведено необхідність стадії моделювання при дослідженні ресурсозабезпечення оперативно-рятувальних підрозділів.

Ключові слова: економічний механізм, аналіз, ефективність, бюджетні організації, ресурси, критерії ефективності використання ресурсів, надзвичайні ситуації.

АННОТАЦИЯ

Куценко М.А. Экономические механизмы ресурсообеспечения оперативно-спасательной службы МЧС Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - Экономика и управление национальным хозяйством. - Институт экономики промышленности НАН Украины. - Донецк, 2008.

Работа посвящена исследованию экономических механизмов обеспечения ресурсами подразделений МЧС Украины, которые ведут борьбу с природными и техногенными катастрофами.

Доказано, что необходимым условием повышения эффективности работы подразделений оперативно-спасательной службы является оптимальное ресурсообеспечение, состояние которого должно обязательно анализироваться.

Разработана методика анализа состояния деятельности, предложены критерии оценки эффективности деятельности и эффективности использования ресурсов для выполнения профилактической, ликвидационной, координационной и других задач оперативно-спасательной службы МЧС Украины.

Определено, что оптимальное ресурсообеспечение функционирования подразделений оперативно-спасательной службы достигается путем прогнозирования численности подразделений, и предложена формула расчетов для определения оптимального уровня финансового ресурсного обеспечения оперативно-спасательных подразделений, которая исключает субъективные трактования и оперирует реальными понятиями в денежном выражении: убытками от чрезвычайных ситуаций и текущими финансовыми ресурсами.

Основной причиной несоответствия бюджетного ресурсообеспечения нормативному состоит в недостаточной обоснованности нормативов и нерациональном распределении средств по статьям сметы, которое приводит к необходимости использования внебюджетного финансирования. Проведенный анализ нормативных документов, определяющих количество трудовых ресурсов оперативно-спасательных подразделений, показал завышенность существующих нормативов на 7%.

Исследована и усовершенствована методика системного анализа ресурсообеспечения оперативно-спасательной службы, которая позволяет определить тот вариант ресурсообеспечения, который обеспечивает минимум суммы убытков при пожарах, чрезвычайных ситуациях и материальных затрат на функционирование службы.

Разработана имитационная модель функционирования оперативно-спасательного подразделения, которая позволяет определить уровень убытков в зависимости от уровня ресурсообеспечения, и предложено использовать ее при проведении анализа.

Разработаны методические подходы относительно дополнительных источников ресурсообеспечения мероприятий, связанных с предупреждением и ликвидацией чрезвычайных ситуаций. Предложено для предприятий с повышенным риском возникновения чрезвычайных ситуаций введение дополнительного налога на риск. Доказано, что применение для этих предприятий инвестиционного налогового кредита создает как источник финансирования предупредительных инвестиций, так и источник погашения бюджетных обязательств.

Ключевые слова: экономический механизм, анализ, эффективность, бюджетные организации, ресурсы, критерии эффективности использования ресурсов, чрезвычайные ситуации.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Протягом усього періоду з часу набуття незалежності нашою державою одним із гострих та актуальних питань для України залишається питання забезпечення її національної безпеки з огляду як на зовнішні, так і на внутрішні чинники. Одним із пріоритетів національних інтересів України є забезпечення техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства.

В Україні дотепер зберігається високий рівень техногенної та природної небезпеки, зокрема протягом 2007 р. зареєстровано 386 надзвичайних ситуацій, найбільш резонансними з яких були: аварія на залізничному перегоні Красне-Броди, внаслідок якої відбувся виток 300 т жовтого фосфору; лісові пожежі у Херсонській області та АР Крим, унаслідок яких знищено 7400 га лісових насаджень; вибух газу в житловому будинку в м. Дніпропетровську, де загинуло 23 особи; аварія в Керченській протоці, де відбувся виток 3000 т мазутовмісної суміші; вибухи метаново-повітряної суміші на шахті ім. О.Ф. Засядька (м. Донецьк), де загинуло 106 гірників. Отже, надзвичайні ситуації завдають втрат суспільству та громадянам, а невчасна або непрофесійна їх ліквідація ще й призводить до катастрофічного збільшення збитків.

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків є Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України), яке є головним розпорядником відповідних фондів бюджетних коштів, що виділяються державою для виконання цих функцій.

Утримання МНС України здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету. Для запобігання надзвичайним ситуаціям у 2008 р. МНС України доведено граничні обсяги видатків загального фонду у сумі 3303,23 млн. грн. та 529,09 млн. грн. спеціального фонду при нормативній потребі 6656,08 млн. грн. Важливість питання недостатності фінансування МНС України підтверджується також цільовою «Програмою запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру», яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198. Між тим наскільки ефективно використовуються наявні фінансові ресурси, не досліджено.

Керівництвом держави визначено, що кожна гривня бюджетних коштів має працювати на забезпечення сталого економічного розвитку та добробуту народу. Таким чином, питання раціонального використання одержаних бюджетних коштів (ресурсів) для запобігання та реагування на надзвичайні ситуації підрозділами оперативно-рятувальної служби МНС України є важливим. У механізмі забезпечення необхідним ресурсом підрозділів МНС України значну роль відіграє складання кошторису підрозділу. Але на даний час в основі кошторисів цих підрозділів МНС відсутнє наукове обґрунтування положень стосовно основних статей витрат. Необхідним є також пошук резервів підвищення готовності до виконання ними функціональних обов'язків. У зв'язку з цим актуальним є дослідження ресурсозабезпечення, ефективності використання бюджетних коштів та обґрунтування розміру витрат бюджету держави, зокрема при фінансуванні МНС України.

Важливими у цьому напрямі є дослідження вітчизняних учених: І.О. Александрова, О.І. Амоші, О.М. Алимова, Я.Г. Берсуцького, І.П. Булєєва, Г.К. Губерної, В.М. Гейця, В.Г. Герасимчука, В.М. Гриньової, Б.М. Данилишина, Ф.І. Євдокимова, М.М. Лепи, Ю.В. Макогона, В.В. Микитенко, О.Ф. Новікової, П.С. Пашковського, М.Г. Чумаченка.

Значний внесок у вивчення проблеми рерурсозабезпечення оперативно-рятувальної служби зробили російські вчені - М.М. Брушлинський, Ю.М. Глуховенко, О.В. Матюшин, А.К. Мікєєв. При цьому ряд питань використання ресурсів на забезпечення національної безпеки держави та їх окремих аспектів залишаються маловивченими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились у рамках виконання «Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 р. № 870, а також науково-дослідних робіт Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МНС України за темою «Аналіз правового забезпечення управління фінансами у сфері цивільного захисту» (номер держреєстрації 0105U003606), Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України за темою «Розробка методики фінансового планування та здійснення видатків по забезпеченню діяльності всієї системи МНС України» (номер держреєстрації 0106U011789) та Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за темою «Організація і методологія обліку, аналізу та аудиту господарської діяльності підприємств» (номер держреєстрації 0104U009820). Внесок автора полягає у розробці методології дослідження ресурсозабезпечення підрозділів та ефективного потенціалу служби. Обраний напрям наукових досліджень безпосередньо пов'язаний із тематикою науково-дослідних робіт, спрямованих на виконання Програми розвитку системи освіти та наукової діяльності навчальних закладів і навчально-методичних установ МНС України на 2003-2008 рр. (наказ МНС України від 11.09.2003 р. № 338, рішення колегії Міністерства від 29.04.2004 р. № 18 «Про стан освітянської науки, її місце у забезпеченні діяльності підрозділів МНС та подальші перспективи її розвитку»).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні і розробці теоретичних підходів та практичних рекомендацій щодо ефективності використання ресурсного забезпечення підрозділів МНС України, прийняття ефективних управлінських рішень, спрямованих на своєчасне та якісне виконання підрозділами оперативно-рятувальної служби їх основних завдань.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі науково-практичні задачі:

узагальнено теоретичні та методичні засади системи ресурсного забезпечення оперативно-рятувальної служби МНС України з метою пошуку підходів до оптимального вирішення проблеми;

визначено особливості фінансового, кадрового і технічного забезпечення підрозділів МНС України на прикладі окремих областей;

створено методичні підходи до аналізу ефективності ресурсозабезпечення підрозділів оперативно-рятувальної служби для подальшого їх удосконалення;

визначено критерії ефективності використання бюджетних коштів у ресурсозабезпеченні оперативно-рятувальної служби, які дозволили оптимізувати витрати і втрати від надзвичайних ситуацій;

удосконалено методику аналізу з використанням зазначених критеріїв для посилення контролю за ресурсозабезпеченням та прийняття ефективних управлінських рішень;

розроблено алгоритм техніко-економічної моделі, який дозволив визначити рівень збитків при різних можливостях ресурсозабезпечення та оптимізувати витрати на утримання оперативно-рятувальної служби МНС України;

проаналізовано резерви ресурсозабезпечення та визначено методичні підходи до додаткових джерел забезпечення заходів, пов'язаних із попередженням та ліквідацією надзвичайних ситуацій в Україні з метою зменшення їх кількості та збитків від надзвичайних ситуацій в Україні.

Об'єктом дослідження є діяльність Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, яка пов'язана з використанням бюджетних коштів оперативно-рятувальними підрозділами.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних і практичних питань, що визначають ефективність ресурсного забезпечення оперативно-рятувальних підрозділів МНС України.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано методи: системного, статистичного, економічного, фінансового аналізу, зокрема традиційних логічних прийомів (при аналізі ресурсозабезпечення підрозділів); економіко-математичного (при аналізі трудових ресурсів підрозділів) та імітаційного моделювання в управлінні матеріальними ресурсами (для визначення залежності рівня збитків від ресурсозабезпечення та оптимізації витрат); експертних оцінок (при розробці критеріїв оптимізації ресурсозабезпечення). Застосовувалися прийоми спостереження, групування, класифікації та графічного зображення результатів.

Теоретичною основою дисертації є фундаментальні основи економічної теорії, теорія економіки підприємства, практичний досвід зарубіжних та вітчизняних учених у галузі економічного та фінансового аналізу ефективності, досвід спеціалістів-практиків з питань бюджету, організаційно-правових проблем фінансового ресурсного забезпечення підрозділів МНС України, системний підхід до вивчення економічних процесів, де фінансово-економічні відносини розглядаються як системне явище з обов'язковим аналізом функцій і взаємодіючих елементів фінансового забезпечення.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правове забезпечення реалізації складових фінансового механізму в підрозділах МНС України: Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства фінансів України та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, щорічні доповіді про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру МНС України, досвід функціонування оперативно-рятувальної служби, результати міжнародних, державних та регіональних науково-практичних конференцій, офіційні статистичні дані за 2000-2007 роки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та розробці науково-практичних положень щодо використання фінансових, трудових та матеріальних ресурсів для виконання основних завдань оперативно-рятувальною службою МНС України. Суттєвими результатами, що характеризують наукову новизну дослідження, є такі:

уперше:

визначено критерії ефективності ресурсного забезпечення оперативно-рятувальних підрозділів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, що дозволило вдосконалити методику дослідження ресурсозабезпечення, яка додатково включає аналіз наявних ресурсів та збитків і оцінку найменшого рівня втрат при оптимальному забезпеченні ресурсами;

розроблено багатофакторну модель для аналізу ефективності функціонування підрозділів МНС України з метою оптимізації рівня ресурсозабезпечення. Вона базується на визначенні та врахуванні факторів, які викликають збільшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, оскільки ресурс залежить від рівня ризику;

побудовано стохастичну факторну модель взаємозв'язку між збитками від надзвичайних ситуацій та пожеж і фінансовим ресурсозабезпеченням, яка дає змогу оцінити ефективність діяльності при різних обсягах фінансування;

удосконалено:

методичні підходи до аналізу ресурсозабезпечення оперативно-рятувальних підрозділів, які надають можливість визначати оптимальний загальний обсяг ресурсів та розподілити кошти за статтями витрат при плануванні видатків;

методологію нормування чисельності підрозділів оперативно-рятувальної служби, яка дозволяє обґрунтовано планувати кількісний склад персоналу та базується не на чисельності населення, а на рівні ризику виникнення надзвичайних ситуацій та їх розміру;

методичні підходи до економічного механізму створення додаткових джерел ресурсозабезпечення заходів, пов'язаних із попередженням та ліквідацією надзвичайних ситуацій в Україні, які дозволяють зменшити ймовірність виникнення і масштаби збитків від техногенних аварій;

дістали подальшого розвитку:

методи планування бюджету Головних Управлінь МНС України, зокрема при використанні методики аналізу ресурсозабезпечення оперативно-рятувальної служби. Сутність їх полягає у визначенні рівня оптимального ресурсозабезпечення та науково обґрунтованих нормативах залежно від ступеня ризику;

економічне забезпечення заходів, пов'язаних із попередженням та ліквідацією надзвичайних ситуацій в Україні, що базуються на концепції сталого розвитку і визначають розмір відрахувань або використання підприємствами коштів на заходи щодо зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій пропорційно ймовірності та масштабам.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що впровадження в практичну діяльність підрозділів МНС України методичних підходів до дослідження ефективності використання бюджетних коштів підвищить якість і своєчасність ресурсозабезпечення та сприятиме професійності виконання функціональних обов'язків особовим складом. Розроблені наукові положення щодо ресурсозабезпечення підрозділів МНС України можуть використовуватися для розробки та вдосконалення нормативних документів; пропозиції сприятимуть науковому обґрунтуванню нормативної потреби коштів для забезпечення заходів попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та їх ефективному перерозподілу.

Результати дослідження впроваджено у планування бюджету підрозділів МНС України (довідка Департаменту економіки та фінансів МНС України № 25/2-893 від 07.12.2006 р.), використано у науково-дослідних роботах «Розробка методики фінансового планування та здійснення видатків по забезпеченню діяльності всієї системи МНС України» (довідка Департаменту освіти, науки та прогнозування МНС України № 04-6232/291 від 29.03.2007 р.) та «Аналіз правового забезпечення управління фінансами у сфері цивільного захисту» (акт впровадження результатів дисертаційної роботи від 16.03.2007 р., виданий Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки МНС України).

Матеріали дослідження використовуються у навчально-виховному процесі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності при розробці програм та тематичних планів на відповідних кафедрах (довідка № 2/1424 від 26.10.2007 р.), а також при підготовці підручника «Економіка цивільного захисту».

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою. Особистий внесок дисертанта полягає у постановці мети і завдань досліджень, формулюванні ідеї роботи, основних наукових положень, проведенні досліджень, узагальненні результатів, удосконаленні методики аналізу ресурсозабезпечення оперативно-рятувальної служби. Внесок автора у колективні опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та висновки роботи доповідалися на науково-практичних конференціях: Міжнародна наукова конференція «Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах» (м. Черкаси, 2003 р.), VІ Науково-практична конференція «Пожарная безопасность - 2003» (м. Харків, 2003 р.), ІІ та V Наукові конференції, присвячені пам'яті О.С. Бородкіна (м. Київ, 2004 р., 2007 р.), ІІІ, ІV Міжнародні науково-практичні конференції «Чрезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация» (Республіка Білорусь, м. Мінськ, 2005 р., 2007 р.), ХІХ Науково-практична конференція з питань боротьби з пожежами «Пожарная безопасность многофункциональных и высотных зданий и сооружений» (Російська Федерація, м. Москва, 2005 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 20 робіт, з них 6 наукових статей у фахових виданнях, 10 тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій, семінарів. Опублікована заявка на винахід № а 200601863 від 21.02.2006 р. «Спосіб визначення оптимального рівня бюджетного фінансування оперативно-рятувальної служби». Загальний обсяг публікацій 7,39 д.а., з них особисто автору належить 5,69 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний текст викладено на 186 сторінках, робота містить 29 таблиць на 28 сторінках; 35 рисунків та схем на 32 сторінках, 12 додатків на 33 сторінках. Список використаних джерел включає 197 найменувань на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У роботі досліджено економічні механізми забезпечення ресурсами підрозділів МНС України, які ведуть боротьбу з природними та техногенними катастрофами.

У першому розділі «Теоретичні підходи до визначення ресурсозабезпечення оперативно-рятувальних підрозділів» розкрито роль та особливості функціонування і ресурсозабезпечення підрозділів МНС України у структурі бюджетних організацій, економічні механізми забезпечення заходів з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій та методи ефективного управління ресурсами.

Особливістю функціонування МНС України є необхідність знаходитись у постійній готовності до ліквідації надзвичайної ситуації, яка має стохастичний характер. Основу сил реагування на надзвичайні ситуації і захисту населення від них становлять оперативно-рятувальні підрозділи МНС України. Доведено, що їх дієздатність визначається готовністю до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і може вимірюватися зменшенням збитків від надзвичайних ситуацій.

Діяльність оперативно-рятувальних підрозділів потребує ресурсів, серед яких найбільш значущими є матеріально-технічні, трудові, нормативно-правові та грошові, які формуються з бюджетних джерел фінансування. А для ефективного функціонування ресурси мають бути збалансованими. Між тим чинні нормативно-технічні документи визначають ті чи інші ресурси окремо, без співвідносності між ними, а за базу обирають кількість населення.

До матеріально-технічних ресурсів підрозділів МНС України входять: основні пожежні автомобілі (автоцистерни, автопідйомники та спеціальні автомобілі, інша загальна і спеціальна техніка) та витратні матеріали. Техніка має бути готовою до виконання робіт у будь-яких екстремальних умовах, імовірність її відмови не повинна бути набагато вищою, ніж у нової техніки.

Особливістю матеріально-технічних ресурсів є знос, який взагалі не враховується в нормативних документах, але значно впливає на витрати фінансових ресурсів на ремонт і підтримку техніки у стані готовності до виконання завдань. З'ясовано нелінійну залежність імовірності виходу техніки з ладу від її зносу.

Особливим видом ресурсів є трудові. У загальній сумі асигнувань на поточне утримання підрозділів оперативно-рятувальної служби оплата праці займає найбільшу частку (від 74 до 87%), тому значну увагу приділено витратам коштів за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ». Оскільки фінансові кошти на підтримку трудових ресурсів залежать від двох факторів - чисельності персоналу та заробітної плати кожного працівника, - проаналізовано порядок визначення кожного. Показано, що хоча чисельність основних працівників оперативно-рятувальної служби регулюється нормативними документами, переглядаються ці документи досить рідко і здебільшого формально. Встановлено недоліки нормативних документів, які впливають на величину необхідних трудових ресурсів, та запропоновано шляхи їх удосконалення.

Аналіз різних методів обґрунтування потреби у бюджетному фінансуванні свідчить, що фактично застосовуються три методичних підходи: статистичний, нормативний та експертний. Визначено, що найбільш ефективним є нормативний за умови економічно і науково обґрунтованих нормативів. На практиці в МНС України для більшості статей витрат використовується підхід «від досягнутого» або використання застарілих нормативів. Отже, доведено необхідність створення систем науково обґрунтованих нормативів для ефективного використання коштів для функціонування служби.

У зв'язку з обмеженістю ресурсів визначено, що дієвим механізмом оцінки і підвищення ефективності управління природно-техногенною безпекою є аналіз ефективності використання ресурсів. Особливо важливий, ключовий момент такого аналізу - це потреба застосування спеціальних, адаптованих до даного аналізу методик. Визначено, що при аналізі ресурсозабезпечення оперативно-рятувальної служби необхідно враховувати певні особливості: рівень зацікавленості суспільства в діяльності служби, ризику виникнення і масштаби надзвичайних ситуацій.

Проаналізовано методичні підходи до різних видів аналізу, які можуть бути застосовані в оцінці ефективності використання бюджетних коштів. Визначено, що методи прогнозного аналізу та імітаційного моделювання дозволять передбачити вірогідні стани досліджуваного об'єкта в перспективі.

Обґрунтовано, що загальна методика аналізу має формуватися з урахуванням специфіки задач і цілей оперативно-рятувальної служби як бюджетної організації. Зважаючи на функціональну особливість, різноманітність діяльності, задач і результатів роботи оперативно-рятувальних підрозділів, розроблено спеціальну модель аналізу ресурсозабезпечення.

У процесі дослідження нормативних та спеціальних документів встановлено, що для підвищення ефективності використання бюджетних коштів необхідною умовою є оптимальне ресурсозабезпечення у функціонуванні підрозділів оперативно-рятувальної служби.

У другому розділі «Аналіз забезпечення та ефективність використання ресурсів МНС України» розроблено критерії ефективності використання ресурсів оперативно-рятувальною службою, проаналізовано стан забезпечення ресурсами МНС України та його підрозділів та визначено ефективність використання наявних ресурсів.

Ефективність державних видатків може бути визначена як відношення досягнутого результату, одержаного за підсумками освоєння коштів, до витрат бюджету. Але для оперативно-рятувальних підрозділів кількісне значення досягнутого результату в цьому критерії є інваріантним (нові матеріальні цінності не створюються). Невизначеність полягає в тому, що результат, отриманий за підсумками діяльності оперативно-рятувальної служби, - це вартість врятованого майна, споруд і життя врятованих людей. Для визначення вартості врятованого майна немає жодної обґрунтованої методики, оскільки відсутня точка відліку ефективного функціонування служби.

Для визначення критеріїв ефективності використання ресурсів розроблено новий методологічний підхід. Він включає розробку функціограм діяльності підрозділів, функціонально-вартісний аналіз і ранжування завдань за значущістю і масштабами втрат.

У результаті аналізу діяльності запропоновано критерії, які співвідносять суму видатків і збитків у грошовому виразі:

, (1)

де Е - ефективність використання бюджетних коштів (ресурсів);

R - поточні ресурси, надані підрозділу для виконання його функцій;

Z - зазнані збитки від надзвичайних ситуацій на території, за яку відповідає підрозділ.

2 - нормуючий коефіцієнт. Це значення випливає з того факту, що мінімальне значення суми збитків від надзвичайних ситуацій та ресурсів, наданих для функціонування діяльності бюджетної установи, спостерігається, коли збитки дорівнюють наданим ресурсам.

Значення показника ефективності за цією моделлю можуть бути такими:

Е = 1 - засоби використані ефективно, збитки не перевищують виділених ресурсів;

Е < 1 - недофінансованість підрозділу, або неефективність використання ресурсів за статтями витрат, або використання їх на цілі, не пов'язані з поточною потребою функціонування;

Е > 1 - це може означати:

нормативи витрат засобів завищені, є потреба уточнення нормативів видатків та оцінки ефективності використання коштів стосовно нових нормативів, оскільки ресурси витрачені неефективно, значно перевищують необхідні;

нормативи видатків реалістичні, використані прогресивні методи фінансово-господарської діяльності, які необхідно враховувати у практиці діяльності при обґрунтуванні фінансування подібних видів діяльності.

Встановлено, що критерієм ефективності використання ресурсів для здійснення профілактичної діяльності є відношення загальної вартості майна на об'єктах, де не було надзвичайних ситуацій і пожеж, до видатків на виконання профілактичної роботи. Але в кошторисі бюджетних видатків видатки на проведення профілактичної роботи в окрему статтю не виділені, що ускладнює оцінку ефективності. У зв'язку з цим запропоновано введення окремих статей видатків за кожним завданням оперативно-рятувального підрозділу та рознесення статей витрат на оплату праці на групи залежно від функцій, які виконує персонал.

У результаті для кожної функції підрозділу існуватиме певний критерій. Тому для оцінки ефективності використання ресурсів підрозділом необхідний комплексний критерій ефективності. Загальна ефективність визначатиметься як сума ефективностей використання ресурсів за всіма напрямами суспільно важливої діяльності підрозділу, а використання вагових коефіцієнтів дозволяє врахувати значущість цілей фінансування. Отже, для використання цього критерію необхідно попередньо знайти ефективність використання ресурсів за окремими статтями. Критерії апробовані на даних діяльності МНС України та його підрозділів у трьох областях (Черкаській, Чернігівській та Полтавській).

Визначено, що обсяги заявленої нормативної потреби бюджетних коштів значно вищі, ніж ті, що виділені. Дані вказують на низький стан фінансового ресурсного забезпечення підрозділів МНС України (60,93% - 2003 р.; 57,86% - 2004 р.; 54,09% - 2005 р.; 23,1% - 2006 р.; 25,15% - 2007 р.). Унаслідок такого стану фінансування ускладнюється ефективне виконання покладених на МНС України завдань. Однак суттєвого збільшення збитків від пожеж та надзвичайних ситуацій не спостерігається. Виходячи з проведеного автором опитування суспільної думки, функціонування оперативно-рятувальної служби задовольняє більшість громадян.

Дослідження показують, що причина такого стану може бути в тому, що задоволені поточні потреби МНС України в грошових ресурсах, а знос капітальних ресурсів ще не досяг критичної межі, або нормативна потреба в ресурсах оперативно-рятувальної служби завищена.

На основі нормативних видатків і звітів МНС України за 2004-2006 рр. розраховано коефіцієнти приросту і коефіцієнти структурних змін (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка структурних змін нормативних видатків МНС України за 2004-2006 рр.

Найменування видатків	Частка у структурі 2004 р., %	Частка у структурі 2005 р., %	Коефіцієнт приросту 2005/2004	Коеф. темпу структурних змін	Частка у структурі 2006 р., %	Коеф. приросту 2006/2005	Коеф. темпу структурних змін
Усього видатків	100,0	100,0	2,38	1,000	100,0	-0,71	1,000
Поточні видатки, у тому числі:	93,1	92,4	2,36	0,985	90,10	-0,69	0,975
Оплата праці	57,7	25,9	0,52	0,448	37,95	0,044	1,465
Нарахування на зарплату	4,6	2,3	0,73	0,500	3,42	0,044	1,486
Медичне забезпечення	1,6	1,6	2,58	1,000	2,34	0,015	0,462
Продукти харчування	1,2	0,4	0,01	0,333	0,54	0,08	1,350
М'який інвентар та обмундирування	1,5	2,7	5,18	1,800	3,34	-0,88	1,237
Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів	0,3	2,3	28,43	7,667	2,70	-0,85	1,174
Оренда та експлуатаційні послуги	0,1	0,01	-0,50	0,1	0,008	-0,67	0,800
Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання	0,4	0,6	4,17	1,5	0,48	-0,60	0,800
Послуги зв'язку	0,3	0,2	1,72	0,667	0,31	-0,90	1,550
Видатки на відрядження	0,3	0,2	0,92	0,667	0,21	-0,84	1,050
Матеріали, інвентар, що мають загальнодержавне значення	10,7	35,0	10,05	3,270	6,43	-0,13	0,188
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв	3,2	1,0	0,02	0,313	1,68	0,236	1,680
Дослідження і розробки, державні програми	0,4	6,3	49,5	15,750	9,13	0,41	1,450
Інші видатки (у тому числі Чорнобильські)	11,0	14,0	3,32	1,270	21,55	0,097	1,539
Капітальні видатки	6,9	7,6	2,76	1,100	9,90	-0,92	1,302

Аналіз темпів структурних змін різних статей видатків у структурі видатків за 2004-2006 рр. вказує на значні зміни за такими статтями, як оплата праці, оплата транспортних послуг, оренда та експлуатаційні послуги, дослідження і розробки, державні програми. Такі різновекторні коливання структури нормативних витрат бюджету МНС України є підставою для твердження про відсутність наукового економічного обґрунтування як нормативної потреби у фінансуванні окремих статей бюджету, так і оптимального бюджету Міністерства в цілому.

Виходячи з економічного закону спадної продуктивності ресурсів, можна стверджувати, що має існувати такий оптимальний обсяг фінансових ресурсів МНС, при якому їх продуктивність буде найвищою. Значні ж коливання більш ніж на порядок за деякими статтями видатків не відображають навіть експериментального пошуку цієї оптимальності, а лише свідчать про пошук компромісів між розрахунками за нормативами і можливостями.

Основна сума державних видатків - поточні видатки. Саме вони проаналізовані в першу чергу. Капітальні ж видатки складають лише 6,9-9,9%. Між тим матеріально-технічне оснащення підрозділів МНС України інженерною, спеціальною пожежною, авіаційною, автомобільною технікою та мобільними аварійно-рятувальними комплексами й обладнанням, особливо їх сучасними видами, набуває гострого характеру. Понад 80% технічного парку становлять засоби, які перебували в експлуатації більше 15 років. Серед них близько 85% потребують капітального ремонту або списання. За таких умов темпи фізичного та морального старіння техніки випереджають темпи поставок нових зразків у 10-15 разів, що через 3-5 років може призвести до катастрофічного зниження готовності аварійно-рятувальних підрозділів.

Аналіз використання бюджету МНС України оперативно-рятувальними підрозділами областей, які були обрані в рамках дослідження, проведено із застосуванням логічних та графічних методів економічного аналізу. Аналіз ефективності використання ресурсів у діяльності підрозділів служби - за допомогою запропонованих критеріїв ефективності.

При аналізі кошторисів підрозділів МНС України в Черкаській, Чернігівській та Полтавській областях за останні роки виявлено хронічну недостатність фінансування оперативно-рятувальної служби. Найбільший відсоток забезпечення нормативної потреби у фінансуванні припадає на 2001 р. (Полтавська та Чернігівська області) ~ 81-83%. Уже з 2001 р. фактичні обсяги фінансування значно нижчі за 80%.

Одним із очікуваних наслідків недостатнього фінансування має бути значне погіршення показників діяльності підрозділів МНС України: збільшення матеріальних збитків від пожеж та надзвичайних ситуацій, збільшення часу на ліквідацію надзвичайних ситуацій. Але статистичні дані пожеж та наслідків від них по підрозділах МНС України в Черкаській, Чернігівській та Полтавській областях показують, що недостатнє фінансування незначно погіршило показники діяльності оперативно-рятувальних підрозділів. Причина цього, очевидно, у завищенні нормативних потреб у ресурсах для забезпечення служби.

Для аналізу загальної ефективності використання ресурсів підрозділами МНС України застосовано методики А.К. Мікєєва та Ю.М. Вороніна, а також запропонований критерій (1) (табл. 2).

З розрахунків табл. 2 видно, що ефективність витрат підрозділів МНС України за методикою А.К. Мікєєва коливається від 0,6 до 1,93. Це пов'язано насамперед із різними видами і масштабами пожеж та надзвичайних ситуацій на об'єктах, їх вартістю та технологією виробництва. Дана методика не стосується питання ресурсів, виділених на функціонування підрозділу.

За методикою Ю.М. Вороніна, ефективність витрат підрозділів МНС України коливається від 1,1 до 4,37, що свідчить про заниженість нормативних видатків, або прогресивні методи діяльності. Негативною рисою цієї методики, як і попередньої, є те, що не існує єдиного алгоритму визначення вартості врятованого майна.

За запропонованим критерієм ефективність витрат ресурсів підрозділів МНС України коливається від 0,34 до 1,2. Тобто даний коефіцієнт більш чутливий до ефективності ресурсозабезпечення підрозділів. Це також вказує на розбалансованість використання ресурсів за статтями витрат та/або недофінансованість підрозділів (крім Черкаської області у 2004 р.).

При цьому не використовується показник врятованого майна з причини недостовірності. Ймовірна причина заниженої ефективності використання коштів полягає у відсутності наукового обґрунтування нормативів ресурсів підрозділу.

Таблиця 2. Результати розрахунку ефективності використання ресурсів за різними методиками, тис. грн.

Роки	Показники	Підрозділи МНС України по областях
		Черкаська	Полтавська	Чернігівська
2003	Збитки	10721	38200,8	14695,6
	Врятовано матеріальних цінностей	11417	дані відсутні	28401,4
	Ефектив-ність, ум.од.	за методикою А.К. Мікєєва	1,06	-	1,93
		за методикою Ю.М. Вороніна	1,62	-	4,37
		за запропонованими критеріями	0,79	0,34	0,61
2004	Збитки	7114	18495,4	15153,3
	Врятовано матеріальних цінностей	11668	11165,3	24324
	Ефектив-ність, ум.од.	за методикою А.К. Мікєєва	1,64	0,6	1,61
		за методикою Ю.М. Вороніна	1,1	1,04	2,62
		за запропонованими критеріями	1,2	0,73	0,76
2005	Збитки	20964	20508	18088,2
	Врятовано матеріальних цінностей	11048	23645	25271
	Ефектив-ність, ум.од.	за методикою А.К. Мікєєва	0,53	1,15	1,4
		за методикою Ю.М. Вороніна	0,78	1,39	1,48
		за запропонованими критеріями	0,81	0,91	0,97
2006	Збитки	15943	22630	22081,4
	Врятовано матеріальних цінностей	13393	дані відсутні	24162,8
	Ефектив-ність, ум.од.	за методикою А.К. Мікєєва	0,84	-	1,09
		за методикою Ю.М. Вороніна	0,6	-	1,04
		за запропонованими критеріями	0,83	0,72	0,75

У третьому розділі «Удосконалення механізму формування та забезпечення ресурсами оперативно-рятувальної служби» здійснено системний аналіз, визначено науково обґрунтовані нормативи ресурсозабезпечення оперативно-рятувальної служби з використанням параметричного методу та імітаційного моделювання і надано рекомендації щодо додаткових джерел фінансування.

Через випадковий характер виникнення надзвичайних ситуацій підрозділи МНС України більшу частину часу перебувають на бойовому чергуванні, чекаючи виклику, і меншу - на ліквідації. Збільшення часу зайнятості шляхом розширення територій, що обслуговуються, веде до зростання імовірності одночасного виклику того самого підрозділу.

З використанням теорії черг у процесі досліджень розглянуто критерії нормування основних ресурсів МНС України. Залежність збитків від наявності ресурсів не є прямо пропорційною, і при високих показниках значна їх зміна приводить до незначної зміни ризику збитків. Існує мінімум суми витрат та збитків, який можна визначити кількісно шляхом моделювання різного рівня ресурсозабезпечення. Цей мінімум буде обґрунтовувати оптимальну потребу в ресурсах.

У процесі аналізу нормативів відзначено відсутність критерію, за яким можна було б визначити, що кількість техніки та рятувальників оптимальна. За існуючими нормативами розмір трудових ресурсів залежить тільки від кількості населення міста та не враховує пожежної обстановки в місті, яка динамічно змінюється в часі. Тому запропоновано науково обґрунтовані підходи до розробки нормативів: за рівнем ризику виникнення надзвичайних ситуацій на основі статистичних даних та експертним методом.

Найважливішими етапами вдосконалення методики нормування кількості персоналу і технічного оснащення пожежно-рятувальної служби є: по-перше, забезпечення повними і достовірними вихідними даними; по-друге, розробка методів та організація самого процесу, вибір методології; по-третє, одержання науково обґрунтованих показників. Усі методи застосовуються комплексно, оскільки вони доповнюють один одного і пов'язують складові компоненти ресурсозабезпечення рятувальної служби, а саме: особовий склад, техніку, рівень оперативної обстановки небезпеки, а також реальний бюджет.

Для аналізу даних про кількість викликів пожежно-рятувальної служби в містах України використано статистичний метод. За основу його прийнято методологію, що враховує розподіл викликів за законом Бернуллі. Для того щоб урахувати рівень пожежної небезпеки, одержано модифіковану нелінійну кореляційну формулу з параметрами, які визначають рівень пожежної небезпеки. Коефіцієнти цієї формули визначено методом кореляційного аналізу.

У зв'язку з тим, що для застосування даної формули необхідні додаткові дослідження по кожному населеному пункту, розроблено методику розрахунку нормативних значень потреби трудових ресурсів підрозділів оперативно-рятувальної служби, яка пристосована для практичного використання. У цій методиці використовуються значення ризику виникнення пожеж або надзвичайних ситуацій шляхом аналізу статистичних даних.

N_ПС = n_пож·18137 /( P·(0,036648+98,781·P^-0,44823)²)·Z, (2)

де N_ПС - необхідна кількість трудових ресурсів підрозділів оперативно-рятувальної служби;

Z - коефіцієнт резерву, пов'язаний із наявністю захворювань, фактів травматизму і необхідністю підміни співробітників на час відпусток, відряджень, навчання. Цей коефіцієнт може бути в межах 1,1 - 1,3;

n_пож - прогнозна кількість пожеж та надзвичайних ситуацій, яка визначається екстраполяцією кількості пожеж та надзвичайних ситуацій на рік (за декілька попередніх років), на наступний рік.

Формула свідчить, що трудовий ресурс підрозділу є прямо пропорційним ризику виникнення пожежі або надзвичайних ситуацій, враховує щільність населення та коефіцієнт резерву. Комплексність підходу підтверджено незначною відмінністю у кількості пожежної техніки та розрахованій кількості рятувальників.

Оскільки процес функціонування МНС є складним, стохастичним і включає велику кількість елементів, параметрів і співвідношень, які взаємопов'язані та взаємовпливові, то перевірку нормативів у роботі здійснено з використанням розробленої імітаційної моделі. При цьому досліджували залежність двох основних параметрів: площі пожежі (надзвичайної ситуації), яка пропорційна збитку від пожежі (надзвичайної ситуації), і відносної зміни ефективності гасіння пожежі (ліквідації надзвичайної ситуації), умовно пропорційної витратам на підрозділ МНС.

При побудові імітаційної моделі виділено два рівні: функціонування оперативного підрозділу при гасінні одиничної пожежі (або ліквідації надзвичайної ситуації) та функціонування гарнізону міста при гасінні пожежі протягом тривалого періоду часу. Обидва ці рівні є взаємопов'язаними у моделі.

Такі характеристики, як час виникнення надзвичайної ситуації, час від початку до виявлення і виклику оперативної служби, координати, зазначені у виклику, коефіцієнт поширення надзвичайної ситуації (пожежі), є випадковими характеристиками з відомими функціями розподілу ймовірностей.

Імітаційна модель реалізована в системі Excel із використанням мови програмування Visual Basic for Application. Перевірку адекватності моделі здійснено за даними діяльності гарнізону м. Черкас (населення міста складає приблизно 300 тис. чол.): кількість викликів, кількість хибних викликів, середній час гасіння, час прямування на пожежу, площі охоплення пожежі.

Для моделювання використано середньостатистичні вихідні параметри: середня кількість пожеж, кількість хибних викликів, вогнестійкість будинків, середні коефіцієнти поширення пожежі, швидкість руху оперативних автомашин, середній час підготовки до виїзду, розгортання, розташування оперативних підрозділів.

Промодельовану ефективність роботи гарнізону міста протягом 84 міс. зображено на рисунку.

Рисунок. Залежність збитку від пожеж (надзвичайних ситуацій) (1), витрат на МНС (2) і їх суми (3) за 365 днів від ресурсозабезпечення

Мінімум на залежності 3 (тобто припустимий рівень ризику) займає широкий інтервал (від 80 до 120 % від існуючого нормативного), і зміна витрат у цьому інтервалі не призведе до значної зміни рівня ризику.

Побудована імітаційна модель є більш наочною, ніж розрахункові формули. Тому запропоновано включити стадію моделювання до етапів аналізу ресурсозабезпечення оперативно-рятувальної служби.

Встановлено, що шляхом запровадження системи норм і стандартів держава зможе управляти ризиком виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, а за умов відповідного вдосконалення даної системи - ризиком природно-техногенних катастроф.

Оскільки кількість надзвичайних ситуацій поступово зростає, і одна з причин цього - знос об'єктів захисту, запропоновано додаткові джерела фінансування заходів зі зниження ризику надзвичайних ситуацій підприємств. З використанням запропонованого механізму підприємства зможуть самостійно фінансувати свої проекти зі зниження ризику виникнення надзвичайної ситуації за рахунок платежів до бюджету, переоформивши їх у податкові інвестиційні кредити. Це може стати однією із складових концепції сталого розвитку.

В основу методу покладено принципи проектного аналізу:

а) ситуація «без проекту», коли підприємство сплачує до бюджету зі свого прибутку за потенційні ризики виникнення надзвичайної ситуації і не вкладає кошти у захисні проекти;

б) ситуація «з проектом», коли підприємство самостійно планує захисні проекти за умови, що платежі за потенційний ризик не йдуть до бюджету, а залишаються підприємству як інвестиційний податковий кредит.

При ситуації «з проектом» підприємство знижує ризик виникнення надзвичайної ситуації, отримує деякий додатковий грошовий потік приросту чистого прибутку (?Р), що залишиться у його розпорядженні:

?Р={[V-(VZ+К·РL)] (1- N_под)-РL(1-К)}-[(V-VZ) (1- N_под)-РL], (3)

(при К?1 та N_под<1 підприємство завжди матиме ?Р>0)

де К - розмір інвестиційного податкового кредиту;

РL - плата за ризик виникнення надзвичайної ситуації (який є характерним саме для потенційно небезпечних виробництв);

V - валовий дохід;

N_под - норматив податку на прибуток відповідно до чинного законодавства України;

VZ - валові витрати на виробництво.

Результати розрахунку (?Р) за наведеною методикою по галузях Черкаської області складають для промисловості 16530 тис. грн., для освіти - 167 тис. грн. Таким чином, доведено, що застосування для підприємств з потенційно небезпечним виробництвом інвестиційного податкового кредиту створює як джерело фінансування інвестицій у зниження ризиків (запобігання) виникнення надзвичайної ситуації, так і джерело погашення бюджетних зобов'язань.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано спосіб вирішення задачі щодо наукового обґрунтування та розробки практичних рекомендацій стосовно методів дослідження економічного механізму ресурсного забезпечення підрозділів МНС України та підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Дослідження дозволило зробити висновки і пропозиції теоретичного, методичного та науково-практичного характеру.

Визначено, що економічний аналіз є основною складовою дослідження економічного механізму та особливою функцією управління в МНС України як бюджетної установи, призначеної для забезпечення безпеки держави та громадян у надзвичайних ситуаціях та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Економічний аналіз діяльності оперативно-рятувальних служб - це функція управління сукупністю підрозділів, яка забезпечує обґрунтованість прийняття рішень у системі попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій. На даному етапі він не включає оцінки економічної ефективності ресурсозабезпечення, яке могло б стати одним із дієвих важелів економічного механізму функціонування як окремих оперативно-рятувальних підрозділів, так і МНС України в цілому. Для підвищення економічної ефективності діяльності підрозділів оперативно-рятувальної служби необхідною умовою стає оптимізація ресурсозабезпечення.

З метою вдосконалення планування видатків та оцінки діяльності оперативно-рятувальної служби визначено, що обов'язковою складовою економічного аналізу мають стати економічний аналіз ефективності діяльності та аналіз ефективності ресурсозабезпечення. Аналіз надає кількісну оцінку змінам, які відбуваються в підрозділі, відносно даної програми. Він забезпечує можливість об'єктивної оцінки економічних результатів діяльності установ, організацій. За допомогою аналітичної функції виявляють невикористані резерви зростання ефективності діяльності організації та слабкі місця у використанні матеріальних та фінансових ресурсів, що є основою для прийняття ефективного та обґрунтованого управлінського рішення, спрямованого на своєчасне та швидке виконання основних завдань держави. Але вони ускладнюються рядом факторів, зокрема необхідністю врахування особливостей функціонування оперативно-рятувальних підрозділів МНС, що включають: нерівномірність навантаження в часі і просторі; необхідність збереження значного ресурсу на випадок надзвичайних ситуацій максимально можливого розміру для даного підрозділу, оскільки для поповнення запасу при виникненні надзвичайних ситуацій часу бракує; стохастичний характер виникнення надзвичайних ситуацій; необхідність швидкого реагування при виникненні надзвичайних ситуацій.

Запропоновано критерії визначення ефективності діяльності підрозділів та ефективності використання ресурсів на виконання задач оперативно-рятувальної служби МНС України, які полягають у співвідношенні обсягу ресурсів до обсягу збитків та втрат. У разі їх рівності втрати будуть найменшими, при перевищенні витрат над збитками утворюються ресурси, що мають віддачу, неадекватну збільшенню витрат. А перевищення збитків від надзвичайних ситуацій над обсягом ресурсів вказує на можливість різкого зменшення збитків при відносно повільному збільшенні ресурсів. У критеріях ефективності використовуються тільки об'єктивні показники, а не такі як, наприклад, врятоване майно, оскільки останнє не має точки відліку та враховує збитки за повної відсутності служби. Запропоновані критерії ефективності використано у процесі економічного дослідження ресурсозабезпечення підрозділів МНС України в Черкаській, Чернігівській та Полтавській областях.

Розроблено та науково обґрунтовано методику аналізу використання коштів для ресурсного забезпечення підрозділів МНС України, яка дала змогу визначити основні недоліки планування бюджету МНС України, що полягають у недостатній обґрунтованості нормативів та нераціональному розподілі коштів за статтями кошторису без аналізу ефективності використання ресурсів. Визначено, що оптимальне ресурсозабезпечення функціонування підрозділів оперативно-рятувальної служби має досягатися шляхом прогнозування кількості та масштабів надзвичайних ситуацій на підпорядкованій підрозділу території. Доведено необхідність розробки систем науково обґрунтованих нормативів для різних сфер бюджетного фінансування і в тому числі для здійснення функцій МНС України.

...