Концепція нації і держави Володимира Старосольського

Як зазначав В.Старосольський, з точки зору інтересів нації територіальна національна автономія забезпечує їх незрівнянно краще, ніж культурно-персональна. Повним здійсненням вимоги політичної національної самостійності може бути тільки національна держава.

У шостому підрозділі "Партійна автономія як ознака громадянського суспільства" розкрито ще один невідомий аспект концепції В.Старосольського: виділення такого виду автономії, як партійна. Її вчений пов'язує з розвитком демократії, організації громадян як "неурядовців" держави (партії як групі громадян надаються публічно-правові компетенції, це є визнанням однієї з форм державної децентралізації, власне, однією з форм автономії).

В.Старосольський зазначає, що територіальна, церковна, національна та партійна автономія мають те спільне, що принципово зачіпають проблему державного устрою. Перші три можуть набувати форм, що межують з державністю. Автономія партій може змінити основи конституційної держави. Вчений зазначає: всі форми перелічити неможливо, оскільки можуть з'являтися нові автономні групи. Головними типами різних форм автономії В.Старосольський називає палати (промислові та торговельні), промислові товариства, професійні союзи, різні спілки. Ця еволюція відбувалася у зв'язку з творенням автономних установ публічного права. Тому в майбутньому буде дедалі більше нових форм автономії.

У висновках узагальнено результати дослідження. У дисертації вперше було комплексно досліджено концепцію нації і держави В.Старосольського. Здійснено системний етнополітологічний аналіз основних положень ученого на основі його маловідомих праць. Це дало змогу сформулювати низку висновків:

1. Важливе теоретичне значення для сучасної етнополітології і політичної практики має обгрунтований В.Старосольським концепт нації 1) як спільноти органічної на відміну від держави - спілки механічної; 2) як явища модерної доби; 3) як суспільства, що у прагненні й змаганні до державності стало спільнотою; 4) як результату дії національної свідомості й політичної волі до державності. Саме цей концепт має стати основою сучасного тлумачення української нації як поліетнічної і політичної. Науково-евристичне значення визначеного В.Старосольським сутнісного критерію нації - політичності зростає з огляду на сучасні політичні процеси. Національний принцип має стати абсолютним постулатом для держави, тоді зникне грунт для спекулятивних аргументів на користь територіального самовизначення.

2. Положення В.Старосольського про забезпечення прав і свобод людини як частини національного питання, про народну суверенність як форму послідовного здійснення прав нації, про домагання права національного самовизначення як спеціальну форму здійснення ідеї народної суверенності можуть стати неоціненним здобутком сучасної науки.

3. Введення у науковий обіг обґрунтованого В.Старосольським принципу взаємозумовленості нації і демократії, демократизації і націоналізації державної влади дає можливість довести неспроможність намагань протиставити демократичні трансформаційні перетворення націотворчим процесам як таким, що втратили актуальність в умовах глобалізації і стали проявом ідеології націоналізму. Важливого значення набуває й інкорпорація у сучасну науку висновків В.Старосольського про те, що взаємозв'язок нації і демократії означає народний суверенітет, що здійснення автономії у модерних державах можливе в демократичних формах і тільки станом розвитку демократії можна визначити межі автономії; що існує тісний зв'язок місцевої автономії з демократією, громадівської автономії із соціальною політикою.

4. Концепт нації і національної держави В.Старосольського має гносеологічне і прогностичне значення для розвитку сучасних глобалізаційних теорій, зокрема щодо майбутнього національної держави, "розмивання" державного суверенітету і трансформації національних інтересів. Особливої актуальності набувають висновки про вичерпаність догми щодо суверенності як істотної ознаки держави. Держава майбутнього не буде суверенною, її правову сутність становитимуть власні компетенції, водночас вона не буде у їх здійсненні незалежною та безконтрольною; має утвердитися наддержавна організація, яка стоятиме на сторожі норм міжнародного права, а відтак закінчиться період, у якому міждержавне становище нації визначалося силою держави.

5. Актуалізація ідей федералізму потребує використання адекватних аргументів для обгрунтування певних позицій щодо тієї чи іншої моделі державного устрою, і зокрема в Україні. З огляду на це науці мали б прислужитися концептуальні положення В.Старосольського. Це стосується його розуміння особливостей розподілу владних компетенцій у союзній (федеративній) державі, підходів до вирішення проблеми державного суверенітету в контексті розвитку різних типів міждержавних зв'зків, висновків про неприпустимість зведення державного устрою до територіального поділу, про необхідність тлумачення його як системи управління суспільством з боку різних наділених певними компетенціями суб'єктів - як держави, так і автономних одиниць. Головним критерієм автономності вчений вважав наявність у особи, суспільної групи публічно-правових компетенцій.

6. В умовах утвердження громадянського суспільства важливого значення набуває положення В.Старосольського про децентралізацію як процес передачі публічно-правових компетенцій від держави до об'єднань громадян. Це означає перебудову конституційної держави (яка раніше грунтувалася на визнанні державного суверенітету і політико-правової суб'єктності держави, а не нації) і становлення громадянського суспільства. Відтак актуалізується обгрунтоване вченим положення про зумовленість виду автономії та самоврядування не територіальним поділом, а ступенем розвитку громадянського суспільства.

7. Великий науково-евристичний потенціал має теза В.Старосольського про зумовленість назви та обсягу і специфіки діяльності автономних установ місцевими, історичними обставинами, а не розмірами автономної території, про виховний потенціал автономії. .

8. Потребують наукового осмислення та подальшої інкорпорації у науку підхід В.Старосольського до класифікації видів автономії, її форм та правового статусу, його висновки:

а) про те, що у питанні про визнання якоїсь території як громади, краю чи провінції вирішальне значення має не розмір території, а правовий статус;

б) про особливості здійснення релігійної і національної (персональної, територіальної) автономії, суттєві відмінності між ними;

в) про персональну автономію як доцільний інститут, де територіальна автономія неможлива з огляду на географічне розміщення якоїсь нації, і найбільш ефективний засіб забезпечення інтересів нації, що не порушує інтересів інших націй;

г) про обмеженість культурно-національної автономії і закономірність вимог недержавних націй щодо здійснення територіальної автономії;

д) про критерії національно-територіальної автономії.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Згурська В. Концепція національної держави Володимира Старосольського // Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. молодих науковців "Четверті осінні юридичні читання". - Хмельницький, 2005. - С. 43-46.

2. Згурська В. Концепція федеративної держави В. Старосольського // Трибуна.-2006. - №1-2. - С.26-28; № 3-4. - С. 32-34.

3. Згурська В.Л. Володимир Старосольський про суть і основні форми наддержавних зв'язків // Держава і право. Збірник наукових праць. - 2005. - Вип.30. - С. 689-696.

4. Згурська В.Л. Діалектика нації і держави у концепції Володимира Старосольського // Держава і право. Збірник наукових праць. - 2001. - Вип. 14. - С. 506-510.

5. Згурська В.Л. Проблема націоналізації держави в концепції політичного права Володимира Старосольського // Держава і право. Збірник наукових праць. - 2005. - Вип. 29. - С. 702-705.

6. Згурська В.Л. Раціональне та ірраціональне в національній ідеї за концепцією Володимира Старосольського // Держава і право. Збірник наукових праць. - 2002. - Вип. 15. - С. 593-595.

7. Згурська В.Л. Концепція федеративної держави В.Старосольського // Держава і право. Збірник наукових праць. - 2006. - Вип. 31. - С. 599-610.

8. Кресіна І.О., Згурська В.Л. Володимир Старосольський // Політологічний енциклопедичний словник . -К.: Генеза, 2004. - С. 635-636.

9. Згурська В.Л. Особливості публічно-правової суб'єктності національної автономії (за В.Старосольським) // Держава і право. Збірник наукових праць. - 2008. - Вип. 41. - С. 599-610.

АНОТАЦІЇ

Згурська В.Л. Концепція нації і держави Володимира Старосольського. - Рукопис (195 с.).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.05 - етнополітологія та етнодержавознавсто. - Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Київ, 2008.

У дисертації вперше у політичній науці здійснено інкорпорацію теоретичної спадщини видатного українського вченого Володимира Старосольського. На основі аналізу його праць ("Теорія нації", "Держава і політичне право" тощо) здійснено концептуалізацію його поглядів на сутність нації та національної держави, їх ознаки, форми, функції та майбутнє у контексті демократичних міждержавних взаємовідносин.

Розкривається оригінальна концепція вченого щодо державного, зокрема федеративного, устрою та його критеріїв, націоналізації держави та автономізації об'єднань громадян, щодо форм децентралізації влади, видів автономії, інститутів громадянського суспільства.

Ключові слова: нація, держава, національне самовизначення, права людини, федерація, автономія, компетенція, міждержавні зв'язки, самоврядування, громадянське суспільство.

АННОТАЦИЯ

Згурская В.Л. Концепция нации и государства Владимира Старосольского. - Рукопись (195 с.)

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.05 - этнополитология и этногосударствознавство. - Институт государства и права им. В.М.Корецкого НАН Украины, Киев, 2008.

В диссертации впервые инкорпорировано теоретическое наследие Владимира Старосольского в политическую науку. На основании анализа его трудов ("Теория нации", "Государство и политическое право" и др.) концептуализированы его взгляды на сущность нации и национального государства, их признаки, формы, функции и будущее в контексте демократических межгосударственных взаимоотношений.

Раскрывается научно-эвристическое значение определения Владимиром Старосольским основного критерия нации - ее политичности: реализация политической воли - определяющий нациосоздающий показатель, национальный принцип - абсолютный показатель для государства; политическая нация возникает в модерную эпоху. Впервые введено в науку новаторский тезис Владимира Старосольского о взаимозависимости нации и демократии, демократизации и национализации государственной власти: эта взаимосвязь определяет народный суверенитет.

Раскрывается оригинальная концепция ученого о государственном устройстве (в частности, федерации), его критериях, о национализации государства и автономизации объединений граждан, о децентрализации власти, видах автономии, институтах гражданского общества.

Ключевые слова: нация, государство, национальное самоопредеоение, права человека, федерация, автономия, компетенция, межгосударственные связи, самоуправлние, гражданское общество.

SUMMARY

Zgurska V.L. A concept of the nation and the state by Volodymyr Starosolskyi. - Manuscript (195 p.)

Thesis to obtain the scientific degree of candidate of science with the speciality 23.00.05 - ethnopolitics and ethnic-state studies. - Volodymyr Koretsckyj Institute of State and Law, National Academy of Science of Ukraine. - Kyiv, 2008.

The work makes an attempt to incorporate a theoretical heritage of Volodymyr Starosolskyi, a prominent Ukrainian scientist for the first time in Political Sciences.

On the basis of his works "Theory of nation", "State and political law" etc., there was created a concept analysis of his views on the essence of the nation and national state, their attributes, forms, functions and future in the context of democratic interstate relations.

It describes an original concept by the scientist as to the governmental , particularly, federal structure and its criteria, nationalization of the state, autonomisation of citizens' communities; forms of decentralization of power, kind of autonomies and civic society institutions.

Key words: nation, state, national self-determination, human rights, federation, autonomy, competence, interstate relations, self-governing, civic society.

Размещено на Allbest.ru