Захист у кримінальному процесі

Вважаємо, що запровадження кримінального провадження на підставі угод є явищем грамотним, проте недостатньо врегульованим - в КПК відсутні чіткі положення про реалізацію участі захисника в такому провадженні, а отже захист підозрюваного фактично набирає тіньовий характер, що може суперечити як інтересам підозрюваного, так і правосуддя в цілому.

Висновки

Право особи на захист у кримінальному судочинстві є одним із найважливіших інститутів, що забезпечує додержання прав і свобод людини, характеризує демократизм правової системи, стан формування в Україні правової держави.

Фактично захистом в кримінальному провадженні є використання не заборонених законом способів, засобів та методів, спрямованих на запобігання та відвернення невизнання, обмеження чи порушення прав, свобод та законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого або загрози такого невизнання, обмеження чи порушення.

Новий КПК України суттєво звузив коло осіб, які можуть бути захисником. Відповідно до ст. 45 КПК захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі. Таким чином, уніфіковано норми Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Кримінального процесуального кодексу України - захист є видом адвокатської діяльності, покладається саме на адвокатів.

Відповідно до ст. 48 КПК захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника. Крім того, захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених КПК.

Участь адвоката в суді першої інстанції розкривається через механізм реалізації комплексу процесуальних прав та обов'язків, яким він наділений як сторона захисту.

У ст. 22 КПК зафіксовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відтак, захисник уповноважений не лише на проведення захисту; його активна участь в процесі доказування визначає його як сторону, яка на рівні з обвинуваченням формує власну доказову базу, досліджує обставини справи, висловлює у належному процесуальному порядку власну правову позицію, міркування щодо обставин, які мають значення щодо предмету доказування.

У судовому розгляді найповніше розкривається роль адвоката. На нього покладене завдання проактивної участі в судовому слідстві, на етапі судових дебатів захисник акумулює досліджувані матеріали і в своїй промові відображає напрацювання лінії захисту, наділений можливістю спростовувати обвинувачення в повному обсязі і просити суд виправдати підсудного або заперечувати окремі пункти обвинувачення; дати пояснення діянню підсудного, доказуючи його меншу суспільну небезпеку, якщо доведеність вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим стала очевидною в судовому розгляді; пропонувати кваліфікувати кримінальне правопорушення інакше; заявити про обставини, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого або які виключать злочинність діяння; висловитися щодо цивільного позову.

Новелою КПК України є запровадження особливих порядків кримінального провадження. Проте, на нашу думку, існуюче правове регулювання не дає змоги зрозуміти реальну роль захисника у такому провадженні, не розкриває особливостей його участі. Крім того, відсутність усталеної правозастосовної практики не дає можливості виробити доктринальні бачення щодо участі захисника в таких порядках провадження як провадження в суді присяжних та провадження за угодами.

За результатами дослідження вважаємо, що прийняття нового КПК істотно поліпшило та розширило можливості здійснення захисту в суді першої інстанції захисником, проте численна кількість моментів, які не окреслені в Кодексі не дає змоги використовувати його повноцінно, а головне створює реальну загрозу вважати можливим виникнення порушень або зловживань нормами, які регулюють кримінальний процес, що негативно відобразиться на реалізації права на захист підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28.06.1996 Відомості Верховної Ради України 1996, №30 від 23.07.96, ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 №4651-VI Офіційний Вісник України. - 2012. - №37 від 25.05.2012, с. 1370.

3. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 №5076-VI Офіційний Вісник України 2012, 62 від 23.08.2012, с. 2509.

4. Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 02.06.2011 №3460-VI Відомості Верховної Ради України. - 2011. - №51 від 23.12.2011, с. 577.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду №5 від 29.06.90 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» Бюлетень Міністерства юстиції України, 2001, №1.

6. Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України: Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від №223-14464-12 від 05.10.2012.

7. Андрусів В.Г. Участь адвоката-захисника в суді першої інстанції у кримінальному процесі України: дис. канд. юрид. наук: 12.00.09. - К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - 1440 с.

8. Варфоломеева Т.В. Защита в уголовном судопроизводстве І. Ю. Гловацький. - К.: Атіка, 2003. - 352 c.

9. Кисенишский И.С. Деятельность адвоката по уголовным делам: за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В. Портнова. - Х.: Право, 2012. - Т. 1: 768 с.

10. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. О.П. Кучинська Адвокат. - 2000. - №3. - С. 14-17.

11. Мартынчик Е.Г. Гарантии прав обвиняемого в суде первой инстанции М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, В.П. Шибіко. - - К.: Либідь, 1999. - 536 c.

12. Михеєнко М.М. Кримінально-процесуальне право: Навч. посібник М.М. Михеєнко, В.П. Шибіко, А.Я. Дубинський. - К.: Юрінком, 1995. - 640 с.

13. Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: правові, теоретичні та прикладні проблеми: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» М.Ю. Рагинский. - М.: Госюриздат, 1959. - 152 с.

14. Ребане И.А. Толкование сомнений в пользу обвиняемого в адвокатской деятельности. Проблемы права на защиту А.Л. Ривлин; под ред. проф. М. Строговича. - М.: 1944. - 30 с.

15. Саркисянц Г.П. Защитник в уголовном процессе Г.П. Саркисянц. - Ташкент.: «Наука», 1965. - 157 c.

16. Святоцький О.Д. Адвокатура України: Н.А. Селиванов. - М, 1971. - 199 с.

17. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса М.С. Строгович. - М.: Наука, 1970. - 470 с.

18. Строгович М.С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиновности М.С. Строгович. - Куйбышев, - 1982. - С. 90-98.

19. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України TCH.ua - Режим доступу: http:tsn.uaukrayinski-suddi-praktichno-zabuli-pro-vipravduvalni-viroki-285251.html. - Назва з екрана.

20. Элькинд П.С. Право обвиняемого на защиту в советском уголовном процессе:; Редкол.: М.М. Богуславский и др. - 2-е изд., доп. - М.: Сов. энциклопедия, 1987. - 528 с.

Размещено на Allbest.ru