Зайнятість населення. Допомога по безробіттю

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

Розділ І. Законодавство та політика держави у сфері зайнятості населення України

1.1 Державні гарантії у сфері зайнятості населення згідно Закону України “Про зайнятість населення”

1.2 Правове положення державної служби зайнятості

Розділ ІІ. Порядок надання допомоги по безробіттю

2.1 Реєстрація безробітних державною службою зайнятості та умови призначення допомоги по безробіттю

2.2 Матеріальна допомога по безробіттю

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Останніми роками соціально-економічна ситуація в Україні докорінно змінила життя населення. Перебудова економічних відносин в умовах спаду виробництва, інфляції, зміни форм власності призвела до різкого зниження рівня життя населення, зменшення його платоспроможності, розшарування суспільства за рівнем доходів, зростання безробіття.

Одна з гострих проблем в нашій державі - це проблема безробіття, яка є одним з головних факторів поширення бідності. Особливо це стосується сімейного безробіття.

Потребують посиленої уваги питання працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями, молоді та випускників навчальних закладів.

Парадокс - безробіття у селі, де земля - годівниця споконвіку не залишає без діла нікого, хіба що хворих чи дуже ледачих. Тут завжди знайдеться робота, і навіть якщо вона не забезпечує належного рівня доходу, то принаймні дає можливість прохарчуватися. Здавалося б, навіть саме поняття безробіття не стосується сільського укладу життя. Однак факт залишається фактом.

У багатьох країнах, в тому числі і в Україні, безробіття серед молоді є ключовою проблемою ринку праці.

Від кризових явищ, що відбуваються в економіці України також потерпає молодь. Так, майже третина незайнятого населення, яке звертається до центрів зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, - молодь віком до 28 років. Щороку їхня чисельність в загальному обсязі зростає.

Усезростаючий рівень безробіття, як офіційно зареєстрованого, так і прихованого, знижує професійно-кваліфікаційні якості та навички тих, хто потрапив до армії безробітних.

Найбільш мобільні працівники, як правило з високим рівнем освіти та кваліфікації, - емігрували на постійну чи тимчасову роботу. Дослідження вчених свідчать, що трудова еміграція набула постійного і масового характеру.

Нині в країні проводиться відповідна робота із формування механізму соціального захисту безробітних, створена державна система допомог по безробіттю. Однак в умовах подальшого зростання безробіття жодні державні системи, на зразок допомоги по безробіттю, індексації заробітної плати, підвищення пенсій не врятують становище.

Зважаючи на актуальність питання зайнятості населення України та проблемам соціальної захищеності безробітних сам цим питанням присвячено тему даної роботи. Метою роботи є дослідження проблемних питання зайнятості населення та матеріального забезпечення безробітних.

Дана мета розкривається у таких основних завданнях:

дослідження сучасного стану зайнятості населення;

визначити напрямки державної політику, яка проводиться в Україні з метою підвищення зайнятості;

розкриття правового статусу безробітного;

Визначити рівень матеріального забезпечення безробітних в Україні

зайнятість населення допомога безробіття

Розділ І. Законодавство та політика держави у сфері зайнятості населення України

1.1 Державні гарантії у сфері зайнятості населення згідно Закону України “Про зайнятість населення”

В процесі трансформації централізованої планової економіки до ринкової соціальної економіки в Україні був прийнятий ряд важливих законів, серед яких Закон України “Про зайнятість населення”1¹ Закон України “Про зайнятість населення” //Відомості Верховної Ради України.-1991.-№ 14.- Ст. 170 посідає особливе місце, оскільки він започаткував створення системи допомог на випадок безробіття. Цей закон визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально - економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.

Громадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі і не пов'язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей.

Примушування до праці в будь-якій формі не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності.

В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:

а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном;

б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві;

в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;

г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Прикордонних військах України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу;

д) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;

е) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Законодавством України можуть передбачатися й інші категорії зайнятого населення.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Не можуть бути визнані безробітними громадяни:

а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності (штату);

б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру яка не потребує професійної підготовки;

в) які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу;

г) які мають право на пенсію відповідно до законодавства України.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

1.2 Правове положення державної служби зайнятості

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з:

Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Регулювання правового становища державних службовців, які працюють у зазначених підрозділах державної служби зайнятості, здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу"1¹ Закон України “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 52. - С. 490.

До складу державної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи і організації, підпорядковані службі зайнятості.

Послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безплатно.

Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, передбачених на ці цілі.

У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

Оподаткування діяльності підприємств та організацій, що входять до складу державної служби зайнятості, здійснюється відповідно до законодавства України.

Суб'єкти підприємницької діяльності можуть надавати платні послуги, пов'язані з профорієнтацією населення, посередництвом у працевлаштуванні громадян в Україні та за кордоном, лише на підставі дозволу (ліцензії), який видається Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При наданні зазначених послуг без такого дозволу (ліцензії) державна служба зайнятості стягує із суб'єктів підприємницької діяльності штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну особу, якій надавалися такі послуги, та припиняє цей вид їх діяльності. Одержані кошти спрямовуються до державного фонду сприяння зайнятості населення.

Державна служба зайнятості:

- аналізує і прогнозує попит та пропозицію на робочу силу, інформує населення й державні органи управління про стан ринку праці;

- консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до служби зайнятості, про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги, що ставляться до професії, та з інших питань, що є корисними для сприяння зайнятості населення;

- веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування;

- подає допомогу громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників;

- організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання;

- надає послуги по працевлаштуванню та професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв'язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму праці тощо), вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню;

- реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову;

- бере участь у підготовці перспективних і поточних державних і територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття.

Відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення”.1¹ Закон України “Про зайнятість населення” //Відомості Верховної Ради України.-1991.-№ 14.- Ст. 19.

Державна служба зайнятості має право:

- одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, статистичні дані по наявність вакантних робочих місць, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників;

- розробляти і вносити на розгляд місцевих Рад народних депутатів пропозиції про встановлення для підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, квоти прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, та направляти таких громадян для їх працевлаштування;

- направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки;

- направляти безробітних громадян за їх бажанням на оплачувані громадські роботи;

- укладати за дорученням підприємств, установ і організацій всіх форм власності договори з громадянами при їх працевлаштуванні з попереднім (у разі потреби) професійним навчанням, оплатою вартості проїзду, добових, а також подавати допомогу при переїзді на нове місце проживання та праці за рахунок коштів підприємств, установ і організацій;

- розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами фонду сприяння зайнятості;

- оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності), а також установлювати їм на період навчання стипендії у розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість населення;

- в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати;

- вносити пропозиції до місцевих Рад народних депутатів про зупинення на строк до 6 місяців рішення підприємств про вивільнення працівників у разі утруднення їх наступного працевлаштування з одночасною частковою або повною компенсацією витрат підприємств, викликаних цією відстрочкою, у порядку, визначеному законодавством України.

- стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення;

- компенсувати до 50 процентів витрат підприємствам, установам і організаціям на перепідготовку працівників, які підлягають скороченню у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, за умови їх працевлаштування.

Розміри витрат та джерела їх фінансування у випадках, передбачених цим пунктом, визначаються відповідно до законодавства України рішеннями місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування за поданням координаційних комітетів сприяння зайнятості.

Державний фонд сприяння зайнятості населення утворюється для фінансування передбачених програмами зайнятості населення заходів щодо:

- професійної орієнтації населення, професійного навчання вивільнюваних працівників і безробітних, сприяння в їх працевлаштуванні, виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю;

- надання безпроцентної позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю;

- створення і розвитку навчально-матеріальної бази, інформаційно-обчислювальних центрів, центрів профорієнтації, підготовки і навчання працівників, службових приміщень і власних підприємств служби зайнятості;

- організації додаткових робочих місць в галузях народного господарства;

- утримання працівників служби та інших витрат, пов'язаних із соціальним захистом права громадян держави на працю;

- відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом працівників на пенсію.

Державний фонд сприяння зайнятості населення є загальнодержавним позабюджетним цільовим фондом, самостійною фінансовою системою і утворюється на державному та місцевому рівнях за рахунок:

- асигнувань державного і місцевих бюджетів, розмір яких встановлюється Верховною Радою України;

- зборів на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

- коштів служби зайнятості, отриманих від надання платних послуг підприємствам та організаціям, і частини прибутку підприємств, установ та організацій, що створюються державною службою зайнятості.

Розділ ІІ. Порядок надання допомоги по безробіттю

2.1 Реєстрація безробітних державною службою зайнятості та умови призначення допомоги по безробіттю

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних з одночасним призначенням допомоги по безробіттю приймаються державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до персональної картки (ПК). З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, розмір і строки виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги, відкладення чи припинення її виплати громадянин повинен ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.

Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється у відповідності до ст. 30 Закону України “Про зайнятість населення”, а саме:

а) працевлаштування безробітного;

б) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;

в) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва;

г) проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;

д) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;

е) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі або направлення на лікування до лікувально-трудового профілакторію;

є) отримання права на пенсію відповідно до законодавства України;

ж) переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (район, місто);

з) закінчення строку їх виплати;

и) одержання допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю обманним шляхом;

і) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

ї) подання до державної служби зайнятості письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості;

й) смерті безробітного.

Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк до трьох місяців у разі:

а) надання громадянину відповідно до діючого порядку вихідної допомоги та інших виплат при вивільнювані з підприємств, установ і організацій, що забезпечують часткову чи тимчасову компенсацію втраченого заробітку, крім державної допомоги сім'ям з дітьми та допомоги виплачуваної з громадських фондів;

б) звільнення з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і статтею 41 Кодексу законів про працю України;

в) порушення умов пункту 4 статті 28 Закону України “Про зайнятість населення”;

г) звільнення громадянина з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин.

Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється на строк до трьох місяців у разі:

а) відмови громадянина від двох пропозицій підходящої роботи;

б) приховування від державної служби зайнятості відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю;

в) порушення громадянином умов і строку його реєстрації та перереєстрації як безробітного;

г) перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування центру зайнятості більше місяця без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню;

д) відмови від роботи за спеціальністю, набутою після перенавчання за направленням служби зайнятості;

е) припинення навчання у навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів без поважних причин.

Строк, на який припиняється виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю, зараховується до загального періоду виплати допомог, зазначених у пункті 3 статті 28 і пункті 1 статті 31 Закону України “Про зайнятість населення” Закон України “Про зайнятість населення” //Відомості Верховної Ради України.-1991.-№ 14.- Ст. Ст. 28,31.

Для одержання статусу безробітного з призначенням допомоги по безробіттю громадянин повинен наступного дня після встановленого строку підходящої роботи особисто подати до державної служби зайнятості письмову заяву про надання статусу безробітного та заяву про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Особи, яким виплата допомоги по безробіттю призначається згідно з підпунктом “б” пункту 1 статті 26 та підпунктом “а” пункту 1 статті 29 Закону України “Про зайнятість населення”, в тому числі й ті, що займалися підприємницькою або індивідуальною трудовою діяльністю, подають довідку про середню заробітну плату за останні два місяці за попереднім місцем роботи, а військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, - довідку з військового комісаріату про розмір і строки виплати посадового окладу та доплати за військове звання.

Якщо у день призначення допомоги по безробіттю громадянин не подав довідку про середню заробітну плату за останні два місяці роботи, а військовослужбовець - довідку про розмір і строки виплати посадового окладу та доплати за військове звання, допомога по безробіттю призначається у розмірі не нижче встановленої законодавством мінімальної заробітної плати до подання необхідної довідки, але не пізніше шести місяців з дня призначення допомоги по безробіттю, після чого робиться перерахунок призначеної допомоги. У разі подання такої довідки пізніше шести місяців з дня надання статусу безробітного перерахунок допомоги по безробіттю не здійснюється.

Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємства, установи, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, протягом семи календарних днів після звільнення статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю надається з восьмого дня після реєстрації у службі зайнятості як таких, що шукають роботу, а виплата допомоги по безробіттю відкладається їм відповідно до пункту “а” статті 30 Закону України “Про зайнятість населення” і виплачується з наступного дня після закінченя тримісячного строку збереження заробітку за попереднім місцем роботи у розмірі 75 % середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 90 календарних днів і 50 % - протягом наступних 180 календарних днів, але не більше середньо заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

З 1 січня 1999 року цій категорії громадян за умови своєчасної реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації у розмірі 100 % середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 % - протягом 90 календарних днів і 50 % - протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньо заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості протягом семи календарних днів після поставлення на обліку у військовому комісаріаті безробітного з призначенням допомоги по безробіттю надається з восьмого дня після реєстрації у службі зайнятості як таких, що шукають роботу, а виплата допомоги по безробіттю їм відкладається на підставі підпункту “а” пункту 2 статті 30 Закону України “Про зайнятість населення” до закінчення терміну виплати посадового окладу і доплат за військове звання.

Громадянам, звільненим з підприємств, установ та організацій у разі розірвання трудового договору в зв'язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, у місячний термін після звільнення протягом семи календарних днів підбирається підходяща робота, а на восьмий день надається статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю згідно з пунктом 1 статті 26 Закону України “Про зайнятість населення”. Виплата допомоги по безробіттю цією категорії громадян відкладається відповідно до підпункту “а” пункту 2 статті 30 вище вказаного Закону і відновлюється з наступного дня після закінчення четвертого місяця виплати середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи згідно із статтею 45 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”1¹ Відомості Верховної Ради України - 1992 - № 13. Ст.45.

Громадяни, які звернулись до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні після розірвання трудового договору з власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом на підставах, зазначених у пункті 6 статті 36, статтях 38 і 39 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 Кодексу законів про працю України, і яким виплачується вихідна допомога відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України, визнаються безробітними з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості як таких, що шукають роботу, а виплата допомоги по безробіттю ім відкладається на підставі підпункту “а” пункту 2 статті 30 Закону України “Про зайнятість населення” до закінчення строку, за який виплачується вихідна допомога.

Цей порядок поширюється на працівників, звільнених з підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності у зв'язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення відповідно до статті 45 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також на дружин (чоловіків) військовослужбовців згідно з пунктом 2 статті 18 Закону України “Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Громадянам, з якими трудовий договір було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу згідно з пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і статті 41 Кодексу законів про працю України, а також тим, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк до трьох місяців відповідно до підпунктів “б” і “г” пункту 2 статті 30 закону України “Про зайнятість населення”.

Якщо у період одержання допомоги по безробіттю громадяни, яким допомога по безробіттю призначена згідно з пунктом 1 статті 26 Закону України “Про зайнятість населення”, відмовилися від послуг державної служби зайнятості (додаток VII) або були зняті з обліку за невідвідування центру зайнятості без поважних причин понад місяць з моменту останнього строку, встановленого працівником центру зайнятості, то під час повторної реєстрації залишок допомоги по безробіттю їм не виплачується. Останнім днем виплати допомоги по безробіттю вважається день останнього відвідування безробітним центру зайнятості.

Громадянам, зареєстрованим на загальних підставах, допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації у державній службі зайнятості до працевлаштування, але не більше 360 календарних днів протягом двох років.

Для осіб передпенсійного віку (чоловікам після досягнення 58 років, жінкам -53 років), у тому числі вивільненим з підприємств, установ і організацій на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України1¹ Кодекс Законів про працю України / Ст. 40 п. 1, тривалість виплати допомоги по безробіттю становить до 720 календарних днів. При цьому зазначений вік визначається на момент надання громадянину статусу безробітного державною службою зайнятості.

Громадянам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та громадянам, які вперше шукають роботу, допомога по безробіттю виплачується не більше 180 календарних днів.

Громадянами, які вперше шукають роботу, вважаються особи, які на момент реєстрації у державній службі зайнятості ніколи не працювали на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, у тому числі випускники професійно-технічних і вищих навчальних закладів (очної форми навчання) та військовослужбовці строкової служби, звільнені з дійсної військової служби.

Громадянам, які зареєстровані на загальних підставах у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, визнані в установленому порядку безробітними і мають право на одержання допомоги по безробіттю, гарантується її виплата у розмірі:

а) не менше 50 відсотків середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, якщо вони протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали не менше 26 календарних тижнів;

б) не нижче встановленого законодавством розміру заробітної мінімальної плати - в усіх інших випадках, включаючи громадян, які шукають роботу вперше, або після тривалої (більше 6 місяців) перерви.

Громадянам України, які працювали у зарубіжних країнах, у тому числі і в країнах СНД, допомога виплачується не більше 180 календарних днів у розмірі не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

Працівник державної служби зайнятості встановлює строки відвідувань центру зайнятості та ознайомлює з ними зареєстрованого громадянина, який підтверджує це особистим підписом у картці обліку відвідувань центру зайнятості. У разі відмови від підпису складається відповідний акт у встановленому порядку.

Кожне порушення громадянином, у тому числі і зареєстрованим на підставі пункту 1 статті 26 Закону України “Про зайнятість населення”1¹ Закон України “Про зайнятість населення” //Відомості Верховної Ради України.-1991.-№ 14.- Ст. Ст 26, 28, 30, строків відвідувань центру зайнятості без поважних причин у період пошуку роботи та безробіття вважається не сприянням своєму працевлаштуванню відповідно до пункту 4 статті 28 зазначеного Закону, що є підставою для відкладення на строк до трьох місяців виплати йому допомоги по безробіттю згідно з підпунктом “в” пункту 2 статті 30 зазначеного Закону.

Громадяни, які зареєстровані у державній службі зайнятості як безробітні та одержують допомогу по безробіттю у порядку і розмірах, передбачених статтями 26, 28, 29 Закону України “Про зайнятість населення”, після закінчення загального строку виплати допомоги по безробіттю подальша її виплата не провадиться. Право на допомогу по безробіттю такі громадяни набувають тільки після працевлаштування і звернення до державної служби зайнятості у зв'язку з припиненням трудової діяльності.

Допомога по безробіттю виплачується два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць у порядку, встановленому установами банків.

У разі хвороби безробітного допускається одержання допомоги по безробіттю іншими особами за дорученням, оформленим у встановленому порядку, та довідки за підписом головного і лікуючого лікаря, скріпленим печаткою.

Працівникам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України і які мають право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку та встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у тому числі на пільгових умовах), за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, протягом семи календарних днів після звільнення у разі відсутності підходящої роботи видається за їх бажанням клопотання про достроковий вихід на пенсію для подання в місцеві органи соціального захисту населення.

Право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку мають особи передпенсійного віку, яким на день вивільнення згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України до досягнення пенсійного віку залишилось не більше півтора року.

Якщо громадянин у разі відсутності підходящої роботи не вияви бажання отримати клопотання про достроковий вихід на пенсію, йому надається статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України “Про зайнятість населення”.

Клопотання про достроковий вихід на пенсію може бути видане громадянину

за його бажанням та у разі відсутності підходящої роботи і в період його перебування на обліку як безробітного.

Безробітні, призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори у Збройні Сили згідно із Законом України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу”1¹ Відомості Верховної Ради України. - 1992. - 27. - Ст. 385 , отримують грошове забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 1993 року № 76 та зберігають право на виплати, передбачені законодавством про зайнятість.

Безробітним, які перебувають на обліку в центрах зайнятості, у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу виплачується одноразова матеріальна допомога у розмірі призначеної допомоги по безробіттю за 60 календарних днів.

Жінкам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні не менше 10 місяців, допомога по вагітності та пологах призначається і виплачується органами соціального захисту на підставі довідки, виданої державною службою зайнятості за місцем проживання, і листка непрацездатності. Виплата допомоги по безробіттю цим жінкам за період, зазначений у листку непрацездатності, припиняється.

Жінкам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні менше 10 місяців, виплата допомоги по безробіттю продовжується в межах строків, визначених відповідно до пункту 1 статті 26 та пункту 3 статті 28 Закону України “Про зайнятість населення”, картка персонального обліку (КПО) на жінку в цей період не закривається.

Не пізніше наступного дня після закінчення строку, зазначеного у листку непрацездатності по вагітності і пологах, жінка повинна письмово повідомити про своє бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або про бажання продовжити подальше працевлаштування.

Якщо жінка подала письмову заяву про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ПК закривається, а їй видається довідка встановленої форми для подання в органи соціального захисту населення за місцем проживання на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У разі, коли жінка виявила бажання працевлаштуватися, а центр зайнятості не може запропонувати підходящої роботи, виплата їй допомоги по безробіттю продовжується на строк і в розмірах, встановлених до вагітності і пологів. При цьому центр зайнятості письмово повідомляє місцеві органи соціального захисту населення про те, що жінка перебуває на обліку як безробітна і отримує допомогу по безробіттю.

Якщо жінка не з'являється до державної служби зайнятості без поважних причин протягом місяця після закінчення строку, визначеного листком непрацездатності, ПК закривається, а вона може перереєструватися як безробітна згідно з пунктом 52 Положення.

Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і в період пошуку роботи направлені на навчання, мають право на матеріальну допомогу в період професійної підготовки та перепідготовки відповідно до статті 27 Закону України “Про зайнятість населення”. У період навчання державна служба зайнятості підбирає підходящу роботу за професією (спеціальністю), яку громадянин набуває, та за попередньою професією (спеціальністю) на момент реєстрації у центрі зайнятості.

Після закінчення навчання громадянин повинен звернутись до державної служби зайнятості для подальшого працевлаштування або надання статусу безробітного у строк зазначений в договорі між центром зайнятості та громадянином на професійне навчання.

У разі відсутності підходящої роботи за новою або попередньою професією громадянину за його заявою надається статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю у порядку і розмірах, передбачених Законом України “Про зайнятість населення” для відповідної категорії громадян.

Якщо громадянин у зазначений день звернення відмовився від роботи за новою професією (спеціальністю), набутою після навчання за направленням державної служби зайнятості, йому надається статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю у порядку і розмірах, передбачених Законом України “Про зайнятість населення” для відповідної категорії громадян, а виплата допомоги по безробіттю припиняється на строк до трьох місяців відповідно до підпункту “д” пункту 3 статті 30 зазначеного Закону1¹ Закон України “Про зайнятість населення” //Відомості Верховної Ради України.-1991.-№ 14.- Ст. 26.

У разі коли громадянин у призначений день відмовився від двох пропозицій підходящої роботи за попередньою професією, у тому числі з урахуванням попередніх відмов з моменту його реєстрації у державній службі зайнятості як особи, що шукає роботу, він втрачає право на набуття статусу безробітного:

а) зареєстрований у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, на загальних підставах - строком на шість місяців з подальшою перереєстрацією відповідно до пункту 13 Положення;

б) зареєстрований у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, на підставі пункту 1 статті 26 Закону України “Про зайнятість населення” - строком на три місяці з подальшою перереєстрацією відповідно до пункту 2 статті 26 вище зазначеного Закону (пункт 14 Положення).

При цьому умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюється на підставі статей 28 і 29 Закону України “Про зайнятість населення”.

У разі порушення громадянином без поважних причин строку звернення, зазначеного у договорі між центром зайнятості і громадянином, ПК закривається і він підлягає перереєстрації.

Громадяни, які зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і в період пошуку роботи направлені на навчання, у разі припинення навчального процесу з незалежних від них причин повинні звернутись до центру зайнятості на наступний день після припинення навчання. У день звернення їм надається статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю у порядку і розмірах, передбачених Законом України “Про зайнятість населення” для відповідної категорії громадян, до відновлення навчання.

У разі порушення громадянином строку зверненя без поважних причин ПК закривається і він знімається з обліку.

Громадяни, які зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і в період пошуку роботи направлені на навчання, після закінчення навчання можуть за власним бажанням знятися з обліку і працевлаштуватися самостійно.

Громадянам, направленим державною службою зайнятості на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації у період одержання допомоги по безробіттю, її виплата на цей час припиняється і поновлюється, якщо безробітний не втратив права на її одержання, з наступного дня після закінчення навчання за умови звернення до центру зайнятості у строки, зазначені у договорі, та у разі відсутності підходящої роботи.

У разі припинення навчального процесу з незалежних від громадян причин і звернення до центру зайнятості на наступний день після припинення навчання виплата допомоги по безробіттю поновлюється. Якщо безробітний порушив зазначений строк звернення, виплата допомоги по безробіттю припиняється на строк до трьох місяців згідно з підпунктом “в” пункту 3 статті 30 Закону України “Про зайнятість населення”.

Громадянам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, та безробітним на підставі пункту 1 статті 26 Закону України “Про зайнятість населення” (пункт 21 Положення) у період професійної підготовки та перепідготовки відповідно до пункту 6 статті 36 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”1¹ Відомості Верховної ради України.-1992.- № 13. Ст.178 виплачується матеріальна допомога у розмірі середньої заробітної плати за останнім місцем роботи, але не більше одного року. Кошти на підвищення розміру матеріальної допомоги у період професійної підготовки та перепідготовки до розміру середньої заробітної плати, що склалася на останньому місці роботи, відшкодовуються у встановленому порядку з Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

Безробітним, які навчаються за заочною або вечірньою формами навчання у закладах освіти не за направленням державної служби зайнятості, допомога по безробіттю у період сесії чи захисту дипломної роботи виплачується на підставі довідки - виклику на сесію та їх заяви про невідвідування центру зайнятості протягом цього періоду.

З метою оздоровлення та літнього відпочинку дітей до 14 років безробітному на підставі його заяви надається право залишити місце постійного проживання строком не більше як на один місяць протягом календарного року з дня подання заяви. Виплата допомоги по безробіттю при цьому не припиняється.

У період відкладення чи припинення виплати допомоги по безробіттю громадяни, зареєстровані як безробітні у державній службі зайнятості, зобов'язані відвідувати центр зайнятості і сприяти своєму працевлаштуванню відповідно до рекомендацій цієї служби, а у разі невиконання цих вимог виплата їм допомоги по безробіттю повторно припиняється чи відкладається з наступного дня після закінчення дії попередньої санкції або вони знімаються з обліку в порядку, встановленому пунктами 43-45 Положення.

Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється згідно з пунктом 1 статті 30 Закону України “Про зайнятість населення”.

2.2 Матеріальна допомога по безробіттю

Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Застрахованим особам, які втратили роботу з не залежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків. Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; надалі - 70 відсотків.

Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк до трьох місяців у разі надання особі відповідно до законодавства України вихідної допомоги та інших виплат при вивільненні з підприємств, установ і організацій, що забезпечують часткову чи тимчасову компенсацію втраченого заробітку, крім державної допомоги сім'ям з дітьми та допомоги, що виплачується з громадських фондів. Вивільненням працівників вважається розірвання трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк виплати грошової допомоги, але не більше ніж на три місяці, військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами, згідно з частиною 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 15, ст.190 7.

Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів у разі: 1) звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин; 2) звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України Кодекс законів про працю затверджений законом N 322-VIII від 10.12.71 // Відомості Верховної Ради, 1971 . - N50, ст. 375.

Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: 1) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи - на строк не менше ніж 60 календарних днів; 2) відмови безробітного який, не має професії, спеціальності або займав робоче місце, яке не потребує спеціальної підготовки, від проходження професійної підготовки - на строк не менше ніж 30 календарних днів; 3) приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи. Тимчасовою роботою вважається робота, на яку працівник прийнятий строком до двох місяців або чотирьох місяців у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким на законній підставі зберігається його місце роботи; 4) порушення умов і строку реєстрації, перереєстрації як безробітного - на строк не менше ніж 30 календарних днів; 5) недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", які надані безробітному в письмовій формі, - на строк не менше ніж 15 календарних днів; 6) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, - на строк не менше ніж 60 календарних днів; 7) припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості - на строк не менше ніж 60 календарних днів.

Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: 1) працевлаштування безробітного (з дня працевлаштування); 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі); 3) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (з дня зарахування до навчального закладу); 4) проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості (з дня початку занять); 5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу (з дня початку проходження служби); 6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування (з дня набрання законної сили вироком суду або рішенням суду); 7) отримання права на пенсію відповідно до законодавства України (з дня настання такого права); 8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення); 9) призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах (з дня призначення цієї допомоги); 10) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з дня подання заяви або з дати, указаної у заяві); 11) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (з дня подання заяви або з дати, указаної у заяві); 12) переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (з наступного дня після виписки); 3) закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати); 14) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів (з наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості);

Матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога та допомога на поховання призначаються центром зайнятості за місцем перебування безробітного на обліку і виплачуються в установленому порядку через банківські установи.

Безробітні після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю можуть одержувати протягом 180 календарних днів матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі до 75 відсотків установленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Матеріальна допомога по безробіттю може призначатися з наступного дня після закінчення виплати допомоги по безробіттю.

Для одержання матеріальної допомоги по безробіттю громадянин повинен після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю подати до центру зайнятості письмову заяву та довідки про склад сім'ї і доходи кожного члена сім'ї за квартал (три місяці), що передує поданню заяви про надання матеріальної допомоги.

Середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї безробітного обчислюється центром зайнятості. У сукупному доході не враховується допомога по безробіттю.

...