Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання)

До керівних витоків суб'єктивного права слід віднести принципи: забезпеченості, демократизму, активності, загального заохочення суспільно-корисної поведінки, безпосередності, реальності, гуманізму, свободи, законності, справедливості, регулятивності тощо.

З цього випливає, що принципи права - це, у тому числі, його основні джерела, які є головним змістом не тільки об'єктивного, а й суб'єктивного права, а тому, враховуючи їх діалектичну взаємозалежність, і юридичного обов'язку. Декларативного їх проголошення у юридичних нормах недостатньо. Важливо, щоб ці принципи існували в реальних відносинах, у комплексах наявних прав їх суб'єктів. Адже зовсім не виключено, що принципи права розпочинають своє буття не в юридичних нормах, а в комплексах юридично визнаних суб'єктивних прав (юридичних обов'язків). Прямо пропорційно об'єктивно необхідному закріпленню прав суб'єктів у юридичних нормах головний зміст вказаних комплексів суб'єктивних прав об'єктивується у законодавстві і набуває усіх якостей принципів права.

У підрозділі 3.6. - "Взаємодія принципів права", - використовуючи закони і категорії діалектики, стверджується, що всі вище згадані принципи взаємодіють між собою. Так, взаємозв'язок загально-правових, міжгалузевих і галузевих принципів права у філософському розумінні є співвідношенням загального, особливого і окремого. Ні загальне не існує без особливого і окремого, ні окреме - поза особливим і загальним.

Аналогічно діалектичним є взаємозв'язок і принципів структури права. Хоча слід визнати, що принципи структури мають більший об'єм відносної самостійності, що пояснюється тим, що вони є автономною сукупністю галузей права. Загально-соціальні принципи, що безпосередньо створюються соціальним життям суспільства, є визначальними при виникненні спеціально-юридичних принципів, але реалізуватись у праві вони можуть тільки через спеціально-юридичні.

Таким чином, можна стверджувати, що кожна галузь права характеризується: а) загальними для усіх галузей основними принципами права; б) міжгалузевими принципами, які властиві двом і більше галузям; в) галузевими принципами, що мають відношення тільки до однієї галузі права; г) принципами структурного виду права, що властиві відносно великим автономним групам галузей права (публічному і приватному, об'єктивному і суб'єктивному і т.ін.). Внутрішня єдність і стабільність кожної галузі права, а звідси і права загалом, їх відокремлюючі властивості у дуже великій мірі залежать від притаманних їй принципів.

Принципи права покликані забезпечувати органічний взаємозв'язок правової системи, системи і структури права, тобто, щодо останнього загально-соціального і юридичного, публічного і приватного, регулятивного і охоронного, матеріального і процесуального, об'єктивного і суб'єктивного права; норм права і правових відносин; єдність норм, інститутів і галузей права. Вони характеризують зміст і сутність права в концентрованому вигляді і демонструють, на яких підвалинах у ньому відображаються економічні, політичні і моральні відносини, характеризують структуру права і співвідношення між різними джерелами права, законодавством і правосуддям, суспільством і державою, примусом і переконанням у правовому регулюванні. Вони є синтезуючими засадами, об'єднуючими зв'язками, практичною основою виникнення, становлення і функціонування багатьох правових явищ і це навіть стосується правової системи загалом. Принципи визначають правоутворюючу і правореалізаційну діяльність, координують функціонування механізму правового регулювання, виступають критеріями оцінки правомірності чи неправомірності дій соціальних суб'єктів, формують правове мислення і правову культуру, цементують систему і структуру права. Не розуміючи принципів тієї чи іншої правової системи суспільства, не можна говорити про його правову дійсність у цілому.

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ - "ДІЯ ПРИНЦИПІВ ПРАВА" - присвячений аналізу впливу і функціонуванню принципів права у правовій системі при правоутворенні, правореалізації і правоохороні, що здійснюються українським суспільством і державою.

Підрозділ 4.1. - "Принципи права і розвиток правової системи України" - висвітлює місце і роль принципів права у сучасній правовій системі України. Але це, на думку автора, вимагає з'ясування розуміння самої правової системи, а також методики її дослідження і функціонування. Визначальними при цьому є методологічні принципи і підходи, а найголовнішими з них стають принципи системності, цілісності, комплексності, функціональності.

Якщо врахувати ці принципи, то з точки зору теоретичного моделювання правової системи за законами системного підходу, правова система - це сукупність усіх взаємопов'язаних матеріальних і нематеріальних, об'єктивних і суб'єктивних, статичних і динамічних правових явищ, що функціонують у суспільстві з приводу створення, реалізації і охорони права. Тобто, правова система - це надзвичайно широке поняття, що зумовлює існування і необхідність виділення у ній таких її сторін як: 1) цілі та інтереси; 2) матеріальна база; 3) нормативна основа; 4) духовна основа; 5) організаційна структура; 6) інституційна; 7) органічна; 8) функціональна; 9) ідеологічна; 10) комунікативна.

Згадані підсистеми і елементи правової системи поєднані її принципами, які у ній виступають головними структурними зв'язками. Принципи правової системи, у тому числі й України, - це об'єктивно зумовлені її витоки, за якими вона розвивається і які становлять основу її системності. Це елементи правової системи, що мають найбільш загальний зміст, фіксують найважливіші напрямки і способи її дії. Вони у найбільшій мірі поєднуються з об'єктивними законами розвитку суспільства, з загальними принципами організації і функціонування суспільних відносин. До принципів правової системи, у тому числі і правової системи України, можна відносити усі перераховані у третьому підрозділі другого розділу принципи.

Найбільш важливим завданням нашої держави у цьому аспекті є створення повноцінної Концепції правової реформи в Україні, у відповідності саме з таким розумінням правової системи і її принципів. У дисертаційному дослідженні наведено один з можливих її проектів.

Підрозділ 4.2. - "Принципи права у правоутворенні української держави і суспільства" - починається з їх визначення. Дисертант вважає, що принципи правоутворення - це найбільш загальні і важливі правові явища, за якими відбувається переведення об'єктивних закономірностей суспільного життя на мову юридичних принципів і норм. У найбільшій мірі принципи правоутворення існують у вигляді принципів правосвідомості. Виникнувши у вигляді ідей правосвідомості, юридичні принципи втілюються в принципах права через правоутворення, а вже потім і через правотворчість, яка включає нормотворчість і законотворчість.

Правотворча діяльність носить складний і специфічний характер, а тому досить важко перерахувати всі основні ідеї правотворчості. Проте у правовій державі вона повинна здійснюватися на основі таких найважливіших принципів: гуманізму; демократизму; науковості; правності; законності; юридичної формалізованості; внутрішньої системності і структурованості; врахування специфіки предмета, методу регулювання, властивих кожній галузі права; об'єктивної оцінки можливостей діючої правової системи і її співвідношення з іншими системами; використання засобів і прийомів юридичної техніки; врахування необхідності подальшої систематизації нормативно-правових актів тощо.

Цим принципам мають відповідати принципи законотворчості, які зафіксовані у Конституції України і мають стати відправними джерелами при реформуванні цього виду юридичної діяльності. Їх систему складають принципи: 1) верховенства права; 2) верховенства закону у системі нормативно-правових актів; 3) демократизму у законотворчій діяльності; 4) соціальної доцільності; 5) системності і узгодженості; 6) наукової обґрунтованості.

У відповідності з таким розумінням правоутворення і висвітленими принципами надзвичайно важливим уявляється створення повноцінної Концепції реформування правоутворення і правотворчості в Україні. Остання має розроблятися за тими методологічними підходами, які були застосовані автором дисертаційного дослідження щодо Концепції правової реформи в Україні і деталізуватись Концепцією реформування законодавства України, Орієнтовною програмою розвитку законодавства України, Законами "Про нормативно-правові акти в Україні" і "Про закони і законодавчу діяльність в Україні". Лише за таких умов можна забезпечити кардинально-якісні зміни у цьому процесі. Можливі концептуальні варіанти проектів, згаданих у цьому підрозділі правових актів, пропонуються автором.

Підрозділ 4.3. - "Принципи права і проблеми реалізації норм права". Виходячи з загальнотеоретичного розуміння реалізації норм права, можна підійти до аналізу шляхів втілення його принципів у фактичній поведінці учасників суспільних відносин.

Насамперед звертаємо увагу на можливість і корисність прямої дії принципів права. Для цього вони повинні матеріалізуватись у чинному законодавстві. Подібне їх юридичне оформлення і закріплення безперечно має нормативно-регулятивний і орієнтаційно-керівний характер щодо усіх соціальних інституцій. Пряма дія принципів права здатна також забезпечити цілеспрямованість і одноманітність правового регулювання суспільних відносин. При цьому не можна віддавати перевагу якомусь одному різновиду принципів.

Другим шляхом реалізації принципів права є їх опосередкування через механізм правового регулювання, що вимагає їх конкретизації у нормах законодавства і підзаконних нормативно-правових актах, юридичних документах судової і адміністративної практики. Таким чином, принципи виражаються у правах і обов'язках суб'єктів, у юридичних зв'язках і відносинах. Вказаний шлях реалізації принципів права найбільш розповсюджений. Завдяки закріпленню у юридичних нормах, правах і обов'язках, правовідносинах і правопорядку принципи набувають саме регулятивно-нормативної специфіки. А тому можна говорити про три рівні реалізації принципів у праві. На першому - суб'єкти мають справу з юридичними принципами, що є найбільш високим узагальненням і регулятором фактичних суспільних відносин. На другому - принципи права виступають, як модифіковані юридичні норми, що містять моделі суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. І третій - це рівень реалізації принципів, коли вони деталізуються у вигляді рішень судової і адміністративної, загалом усієї юридичної практики.

Це дає змогу виділити і обґрунтувати загальні принципи правореалізації. До них насамперед слід віднести принципи: законності; реальності; обґрунтованості; доцільності; справедливості й ефективності.

Усі названі і не згадані принципи правореалізації, як і сама ця діяльність, є системними явищами, а тому вони мають розглядатися як складова і безперечно одна з найбільш головних частин правової системи, в тому числі і щодо правової реформи в Україні. Завданням останньої у цій сфері є створення на підставі науково обґрунтованої теорії повноцінної Концепції реформування реалізації права в Україні. Вважаємо, що подібно до Концепції правової реформи в Україні, інших Концепцій (реформування законодавства, охорони права), Концепція реформування реалізації права в Україні повинна прийматися Верховною Радою України на підставі участі і врахування пропозицій від усіх зацікавлених суб'єктів. Її офіційним, більш конкретним, вираженням мають стати Закони України "Про створення державного механізму реалізації нормативно-правових актів в Україні", "Про застосування нормативно-правових актів в Україні". Концептуальні проекти названої Концепції і згаданих Законів відпрацьовуються автором на сторінках дисертації.

Підрозділ 4.4. - "Реалізація принципів права у сфері правоохоронної діяльності" - містить положення, за якими охорона права, на нашу думку, це надзвичайно широка категорія, яка включає у себе усі правові явища, що функціонують у правовій системі, щодо забезпечення правомірного його втілення у поведінці усіх соціальних суб'єктів.

Правоохоронна діяльність, у свою чергу, є складовою частиною суспільної охоронної діяльності (поряд із політичною, економічною, ідеологічною охоронною діяльністю), а тому може диференціюватись на суспільну (здійснюється усім суспільством), державну (реалізується державними органами), правоохоронну діяльність окремих колективів людей (наприклад, політичних партій, громадських об'єднань, трудових колективів) і навіть окремих індивидів (наприклад, необхідна оборона у кримінальному праві). І це пояснюється тим, що у демократичному громадянському суспільстві і правовій державі за кожним соціальним організмом визнається право самому забезпечувати свою охорону, своє співіснування з іншими соціальними суб'єктами.

Зрозуміло, що у сфері правоохоронної діяльності, як самостійної правової форми діяльності, реалізуються принципи права. При цьому з повною упевненістю можна стверджувати, що у ній так чи інакше, як, до речі, і в правоутворенні і правореалізації, модифікуються усі раніше згадані принципи права (системні і структурні), принципи правового регулювання, правосвідомості і законності. Але найактуальнішими з них у цій сфері є принципи: законності; доцільності; взаємної відповідальності; паритетності; демократизму; гуманізму; системності.

Найбільш актуальним завданням українського суспільства і держави у цій сфері є створення і забезпечення реалізації на вже названих методологічних засадах повноцінної Концепції реформування охорони права. Її головним завданням є забезпечення одноманітності у здійсненні усіх видів охоронної діяльності, про які йшлося, а кінцевою, найбільш загальною, метою гарантування національної безпеки України. Мабуть, саме враховуючи останнє, її інколи ще називають Концепцією національної безпеки України.

Ця Концепція має деталізуватись Концепцією або ж Законами України "Про державну правоохоронну діяльність" та "Про недержавну правоохоронну діяльність". Останні повинні передбачити головні напрямки, принципи, завдання, структуру, права та обов'язки, форми і методи, гарантії діяльності, відповідальність конкретних інститутів, органів, закладів, що займаються правоохоронною діяльністю в Україні, та деякі інші аспекти, розглянуті в дисертаційному дослідженні.

ВИСНОВКИ

Містять актуальні науково нові та практично значимі результати дисертаційного дослідження. У них, насамперед, робляться пропозиції щодо вдосконалення українського суспільства і держави з точки зору запровадження нових суспільних і державних інститутів, поліпшення організації і діяльності державних і недержавних органів і організацій в аспекті формування громадянського суспільства і правової держави в Україні. Останні стають методологічною основою для дослідження і формулювання теоретичних і практичних пропозицій щодо ґенези, поняття і ознак, класифікації і видів принципів права.

В особливу групу можна виділити висновки, що стосуються структурної організації права та її принципів. Йдеться про пропозиції щодо формування в Україні загально-соціального і юридичного (приватного і публічного, регулятивного і охоронного, матеріального і процесуального, суб'єктивного і об'єктивного) права.

Завдяки системному підходові до дослідження принципів права висвітлюється нова теоретична модель правової системи, правоутворення, правореалізації і правоохорони, що дає можливість відпрацювати проекти Концепції правової реформи в Україні, Концепції реформування законодавства та Орієнтовну програму розвитку законодавства України, Законів України "Про закони і законодавчу діяльність", макети Концепції реформування правоутворення і правотворчості, Концепції реформування реалізації права і Концепції реформування охорони права, Законів України "Про створення державного механізму реалізації нормативно-правових актів в Україні", "Про застосування нормативно-правових актів в Україні", "Про державну правоохоронну діяльність" і "Про недержавну правоохоронну діяльність".

Список опублікованих автором праць на тему дисертації

Монографії, підручники, навчальні посібники

1. Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 208 с.

2. Теорія держави і права: Навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков, В.П. Пастухов, В.О.Сумін, О.Д. Тихомиров. - К.: Юрінформ, 1995. - 189с.

3. Основи держави і права: Навчальний посібник / С.Д. Гусарев, А.М. Колодій, Л.В. Кравченко, А.Ю. Олійник, І.І. Павлик, О.Л. Слюсаренко, О.В. Шмоткін. - К.:Юрінформ, 1995. - 168с.

4. Основи конституційного права України / За редакцією академіка АПрН України, професора Копєйчикова В.В. - К.: Юрінформ, 1997. - 208с. (М.І. Козюбра, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.С. Лисенков, В.В. Медведчук, В.П. Пастухов).

5. Основи держави і права: Навчальний посібник /С.Д.Гусарев, Р.А.Калюжний, А.М.Колодій та ін./ За ред. А.М.Колодія, А.Ю.Олійника. - К.:Либідь, 1997. - 208с.

6. Основи держави і права: Навчальний посібник/ С.Д. Гусарев, А.М. Колодій, А.Ю. Олійник, О.Л. Слюсаренко, О.В. Шмоткін, М.Ф. Юхименко. - К.: НАВСУ, 1997. - 188 с.

7. Загальна теорія держави і права / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков, В.П. Пастухов, О.Д. Тихомиров / За редакцією академіка АПрН, доктора юридичних наук, професора В.В.Копєйчикова. - К.:Юрінком, 1997. - 320с.

8. Основи конституційного ладу України: Навчальний посібник / А.М.Колодій, В.В.Копєйчиков, С.Л.Лисенков, В.В.Медведчук. К.: Либідь, 1997. - 206с.

9. Основи конституційного ладу України: Навчальний посібник / А.М.Колодій, В.В.Копєйчиков, С.Л.Лисенков, В.В.Медведчук. - К.: Либідь, 1998. - 206 с.

10. Правознавство: Навчальний посібник / В.І. Бобир, С.Е. Демський, А.М. Колодій (керівник авт. колективу), О.Г. Кулик, А.Ю. Олійник, І.В. Опришко, Л.А. Сидорчук./ За ред. В.В.Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 480 с.

Збірники наукових праць

11. Мурашин О.Г., Колодій А.М. Проблеми законності професійного ризику в умовах створення громадянського суспільства і засад правової держави / Філософські проблеми права та правоохоронної діяльності співробітників ОВС: Збірник наукових праць. К.: УАВС, 1995. - 210 с.

12. Колодій А.М. Удосконалення національного законодавства щодо розподілу права на публічне і приватне. - В кн.: Вдосконалення законодавства України в сучасних умовах. Інститут законодавства Верховної Ради України: Зб. наук. ст. - К., 1996, вип.1, с.49-55.

13. Колодій А.М. Принципи законотворчості в світлі вимог Конституції України. - В кн.: Конституція України - основа подальшого розвитку законодавства. Інститут законодавства Верховної Ради України: Зб. наук. праць. - К., 1997, вип. 2, с.64.

14. Колодій А., Рудницький М. Проблеми подальшої реалізації ідеї народовладдя в Україні. - У кн.: Вісник Академії правових наук України: Зб. наук. праць. - Харків: Право, 1997. - N3. С.39-48.

15. Колодій А.М., Шакун В.І. Правова система - основа державно-правової реформи в Україні. - У кн.: Проблеми державно-правової реформи в Україні: Зб. наук. праць. - К., 1997, вип. 3, с. 89-99.

Словники

16. Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л., Колодій А.М., Тихомиров О.Д., Чурпіта В.В. Словник термінів і визначень з курсу "Загальна теорія держави і права": Навчальний посібник. К.: УАВС, 1995. - 80с.

Тези доповідей

17. Мурашин А.Г., Колодий А.Н. Развитие принципов правового регулирования в условиях формирования социалистического правового государства//Актуальные проблемы формирования правового государства: Тезисы докладов и научных сообщений Республиканской конференции /Харьков, 24 - 26 окт. 1990г./. - Харьков: Юрид ин-т. - С. 13-14.

18. Копєйчиков В.В., Колодій А.М., Слюсаренко О.Л. Система правових актів, що регулюють правоохоронну діяльність в Україні//Правова система України: теорія і практика: Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції Інституту держави і права ім. В.М.Корецького АН України. - К., 7-8 жовтня 1993р.- С. 81 - 83.

19. Колодий А.Н., Копейчиков В.В. Человек, гражданское общество и государство/Научно-практическая конференция "Человек и политика": Тезисы докладов и сообщений. - Харьков, 1993. С.3-4.

20. Колодій А.М. Законодавча і виконавча влада у світлі теорії розподілу влад//Проблеми реформування державної влади: конституційні та управлінські аспекти: Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції (Київ, 10 - 11 березня 1995 року). - С. 56-59.

21. Колодій А.М. Досвід підготовки україномовних підручників і посібників з теорії держави і права/ Наукові розробки академії - вдосконаленню практичної діяльності та підготовки кадрів ОВС (за результатами науково-дослідних робіт у 1993 році): Матеріали науково-практичної конференції. Київ, 1-2 лютого 1994 року. - Київ: УАВС, 1994. - С. 270-272.

22. Колодій А.М. Концепція розвитку законодавства України в умовах формування нової структури права/ Концепція розвитку законодавства України. Інститут законодавства Верховної Ради України: Матеріали науково-практичної конференції. Травень 1996 року, Київ. - С.61-63.

23. Колодій А.М. Теорія розподілу влад і практика формування органів державної влади за новою Конституцією//Ідеологія Державотворення в Україні: історія і сучасність: Матеріали науково-практичної конференції 22-23 листопада 1996 року. - К.: Генеза, 1997. - С.193-196.

24. Шакун В.І., Колодій А.М. Правова система - основа державно-правової реформи в Україні // Державно-правова реформа в Україні: Матеріали науково-практичної конференції. К., 1997. С.123-126.

Автореферати дисертацій

25. Колодий А.Н. Принципы правового регулирования и их реализация в деятельности милиции - Киев: Ни и РИО КВШ МВД СССР, 1991. - 24 с.

Статті

26. Копєйчиков В.В., Колодій А.М. Про принцип "Дозволено все, що прямо не заборонено законом"//Радянське право. - 1989. N4. - С. 49-51.

27. Шепель П.П., Колодий А.Н. Принцип "Разрешено все, что прямо не запрещено законом" и его реализация в деятельности государственного аппарата//Научные труды по Истории КПСС. Деятельность КПСС, государственных и общественных организаций по укреплению законности и правопорядка: опыт, уроки, проблемы. - К.: Лыбидь. - 1990. - Вып. 167. - С.23-28.

28. Колодій А.М. Про регулятивні властивості і межі дії принципу "Дозволене все, що прямо не заборонено законом"//Проблеми правознавства.- К.: Либідь. - 1991. - Вип. 52. - С. 5-15.

29. Копєйчиков В., Колодій А., Українчук О. Про концепцію національної безпеки України// Право України. - 1993. - N 5 - 6. - С.9-13.

30. Колодій А., Лисенков С., Тихомиров О. Закон для законів//Віче. - 1995. - N 5. - С. 44-49.

31. Калюжний Р., Колодій А. Що таке опитування громадської думки?//Урядовий кур'єр. - 1995. - N84 - 85. - С.5.

32. Кампо В., Колодій А. Реформам наукове підгрунтування // Урядовий кур'єр. - 1995. - N 94. - С.2.

33. Колодій А., Рудницький М. Наскільки варто обмежувати владу законодавчих органів//Віче. - 1995. - N 8. - С.25-29.

34. Колодій А., Копєйчиков В. Шляхом "органічного компромісу"// Урядовий кур'єр. - 1996. - N15-16. - С.3.

35. Колодій А., Копєйчиков В., Цвік М. Народовладдя як основа представницької демократії // Українське право. - 1995. N2. - С.14-23.

36. Колодій А.М., Рудницький М.І. Публічне і приватне право: Міжнародний і національний аспект//Реферативний огляд діючого законодавства України та практики його застосування. - К., 1995. - С.25 - 32.

37. Колодій А.М., Рудницький М.І. Публічне чи приватне право? // Юридичний вісник України. - 1996. - N29. - С.2.

38. Колодій А.М. Конституція України як основа правової реформи в нашій державі / Реферативний огляд чинного законодавства України. Законодавство про вибори // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - N2. - С. 11 - 16.

39. Колодій А.М., Князєв В.Г. Виборче законодавство: аналіз та перспективи розвитку / Реферативний огляд чинного законодавства України. Законодавство про вибори // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - N2. - С. 156 - 173.

Рецензії

40. Калюжный Р.А., Колодий А.Н., Тихомиров А.Д. Рецензия на книгу В.В.Копейчикова "Народовластие и личность". Киев. - Изд-во "Украина" 1991. - 280с.//Государство и право. - 1992. - N7. - С. 152 - 155.

41. Копєйчиков В., Колодій А. Рецензія на книги П.М.Рабіновича "Загальна теорія права та держави". Тексти лекцій. - Львів, 1993; "Права людини та їх юридичне забезпечення :Основи загальної теорії права і держави/. - Київ НМК ВО 1992//Право України. - 1993. - N4. - С.91-92.

Лекції

42. Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Цвік М.В. Народовладдя як основа представницької демократії: Лекція. - К.: УАВС, 1995. - 20с.

Коментарі

43. Коментар до Конституції України: Науково-популярне видання. Інститут законодавства Верховної Ради України. - К., 1996. - 376с.

44. Коментар до Конституції України: Наук. - попул. вид: Інститут законодавства Верховної Ради України. - 2-е вид., випр. й доп. - К., 1998. - 412 с.

АНОТАЦІЇ

Колодій А.М. Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальностями: 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень; 12.00.02 - конституційне право. - Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено дослідженню конституційних засад розвитку принципів права в умовах формування правової держави і громадянського суспільства в Україні. А через призму цього вивчається їх генеза, поняття і ознаки, види, структура, яка визначає структуру права загалом, вплив принципів на правову систему, процеси правоутворення, правореалізації, правоохорони.

Стверджується, що принципи правової держави і громадянського суспільства є визначальними і зумовлюють виникнення і розвиток принципів права в Україні. Виникнення останніх є об'єктивним процесом, який відбувається за схемою: суспільні відносини правоположення юридичної практики - норми-принципи. Принципи, що виникли, набувають певних ознак, а відтак можуть бути класифіковані за відповідними критеріями диференціації.

Сучасні процеси, що відбуваються в українському суспільстві і державі, зумовлюють необхідність виділення і осмислення загальносоціальних і юридичних принципів. Останні, з точки зору системно-структурної організації права, можуть поділятись на принципи публічного і приватного, регулятивного і охоронного, матеріального і процесуального, об'єктивного і суб'єктивного права, модифікуючись, разом із принципами системи права, у керівні ідеї правоутворення, правореалізації і правоохорони.

Результати дослідження знайшли своє втілення в пропозиціях автора щодо вдосконалення українського суспільства, держави та права відповідно до вимог Конституції України.

Ключові слова: конституційні керівні засади, принципи права, структура права, правова система, основні напрямки правового регулювання.

Колодий А.Н. Конституция и развитие принципов права Украины (методологические вопросы). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальностям: 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений; 12.00.02 конституционное право. - Киевский университет имени Тараса Шевченка, Киев, 1999.

Диссертация посвящена исследованию конституционных основ развития принципов права в условиях формирования правового государства и гражданского общества в Украине. А через призму этого изучается их генезис, понятие и признаки, виды, структура, которая определяет структуру права вообще, влияние принципов на правовую систему, процессы правообразования, правореализации, правоохраны.

Утверждается, что принципы правового государства и граж- данского общества являются определяющими и обуславливают возникновение и развитие принципов права в Украине. Возникновение последних - это объективный процесс, который осуществляется по схеме: общественные отношения - правоположения юридической практики - нормы-принципы. Возникнув, принципы приобретают определенные признаки, а отсюда могут быть классифицированы по соответствующим критериям дифференциации.

Современные процессы, которые происходят в украинском обществе и государстве, обуславливают необходимость выделения и осмысления общесоциальных и юридических принципов. Последние, с точки зрения системно-структурной организации права, могут подразделяться на принципы публичного и частного, регулятивного и охранительного, материального и процессуального, объективного и субъективного права, модифицируясь, вместе с принципами системы права, в руководящие идеи правообразования, правореализации и правоохраны.

Результаты исследования нашли свое воплощение в предложениях автора относительно совершенствования украинского общества, государства и права в соответствии с требованиями Конституции Украины.

Ключевые слова: конституционные руководящие основы, принципы права, структура права, правовая система, основные направления правового регулирования.

Kolodiy A.N. Constitution and development of law principles in Ukraine (methodological questions) Typescript.

Dissertation for applying on doctor of law with specialization 12.00.01 - theory ahd history of state and law, history of political and law studies; 12.00.02 - constitutional law. - Kiyiv University of Taras Shevchenko, Kiyiv, 1999.

In dissertation there are pointed out problems of constitutional development of the law principles under conditions of formation of legal State and civil society in Ukraine. And through the prism of it studied their genesis, concepts and notions, kinds and forms which determine structure of law, influence of principles on the law system, process of law education, law realization, law protection.

It is stated that principles of legal State and civil society are basic and they determine arising and development of law principles in Ukraine. Appearance of tne last is objective process which realized under the following scheme: rublic relations - law aspects of juridical practice - norms and principles. Appeared principles acquired certain qualities so that they can be classified under corresponding criteria of differentiation.

Present process, which take place in Ukrainian State and society determine the necessity of pointing out and thinking over the social and juridical principles. The last in the way of systematically-structural formation of law can be divided on public and private principles, regulative, material, objective and subjective law principles, modified together with principles of law system in main ideas of law education, law realization, law protection.

The research resulted in author's propositions reffering improvement Ukrainian society, State and law according to the requirements of Ukraine Constitution.

Key words: constitutional basic ideas, law principles, law structure, law system, main directions of law regulation.

Размещено на Allbest.ru