Договір комісії

Що стосується комітента, то комісіонер зв'язаний з ним умовами даного доручення. Наприклад, умова про продажну ціну речі, яку прийнято на комісію, визначається угодою сторін, і комісіонер на свій розсуд, не має права змінити ціну, вказану в договорі. Лише у виняткових випадках, якщо комітент не з'являється для переоцінки речі за викликом, магазин знижує ціну відповідно до правил. Комісіонер має право відступати від вказівок комітента в тих випадках, якщо за обставинами справи це необхідно в інтересах комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав своєчасно відповідь на свій запит. Наприклад, у разі необхідної термінової реалізації продукції, що швидко псується.

Комісіонер зобов'язаний виконати взяте на себе зобов'язання на умовах, найвигідніших для комітента. Як правило, у договорі комісії встановлюється порядок визначення ціни, за якою комісіонер продає товари комітенту. Вона може встановлюватися як мінімальна (з наданням комісіонеру права визначати кінцеву продажну ціну) або як максимальна, але при цьому в договорі обумовлюється, щоб підвищення ціни не призвело до зниження попиту на товар. Якщо комісіонер укладе угоду на умовах вигідніших ніж ті, які були зазначені комітентом, то вся вигода надходить комітентові, якщо в договорі не передбачено інше.

Часто відступи від вказівок комітента стосуються ціни, за якою комісіонер має продати майно. Якщо комісіонер продасть майно за ціною більш низькою без згоди на це комітента або за відсутності поважних причин, він зобов'язаний відшкодувати комітентові різницю між цінами.

По-іншому вирішується питання, коли комісіонер купить майно за ціною вищою, ніж призначив йому комітент. Якщо комітент не бажає прийняти таку покупку, він зобов'язаний заявити про це комісіонерові без зволікання, після одержання повідомлення про укладення угоди з третьою особою. В іншому випадку купівля визнається прийнятою комітетом. Комісіонер, який купив майно за ціною, вищою ніж обумовлена комітентом, може прийняти різницю в ціні на свій рахунок. Внаслідок цього комітент не зазнає збитків від підвищення ціни і тому не має права відмовитися від укладеної для нього угоди (ч. 2 ст. 400 ЦК).

Комісіонер повинен виконати всі обов'язки та здійснити всі права, що випливають з угоди, яку він уклав з третьою особою (ч.1 ст. 402 ЦК).

Проте може статися так, що укладену комісіонером угоду виконує сама третя особа. За загальним правилом, комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою (покупцем) своїх зобов'язань за угодою, зокрема за несплату вартості набутого товару. Перед комітентом комісіонер відповідає лише за дійсність угоди, а не за її виконання третьою особою. Але якщо у договір комісії буде включено положення про обов'язок комісіонера переконатися у платоспроможності покупця, комітент матиме право вимагати від комісіонера відшкодування збитків. У зв'язку з тим, що такий обов'язок комісіонера прямо не випливає із закону, а є додатковим, комісіонер має право на окрему винагороду за її виконання. [16, c.354]

Угода про це називається делькредере (ч. 2 ст. 402 ЦК) і застосовується, як правило, в операціях зовнішньої торгівлі, коли, наприклад, експортно-імпортна організація на зовнішньоторговельному ринку залучає як комісіонера іноземну фірму чи особисто діє як комісіонер.

Якщо третя особа порушує угоду, яку уклав з нею комісіонер, останній зобов'язаний без зволікання повідомити про це комітента, зібрати і забезпечити необхідні докази, а комітент, який отримав таке повідомлення, має право вимагати передачі йому вимог, які має комісіонер щодо цієї особи. В даному випадку комітент виступає як особа, якій комісіонер передав свої права, а для третьої особи контрагентом залишається комісіонер.

Після виконання комісійного доручення комісіонер зобов'язаний передати комітентові отримані гроші (якщо доручення стосувалося реалізації товарів) або товари (якщо доручення стосувалося їх набуття), а також передати комітентові усі права щодо третьої особи, які випливають з угоди, зокрема право вимагати оплати товарів, набутих через комісіонера у кредит. Комітент зобов'язаний у свою чергу прийняти все отримане за угодою, оглянути набуті для нього комісіонером товари і повідомити останнього про недоліки, якщо вони є, щоб він мав можливість пред'явити продавцеві (третій особі) відповідні претензії або позов і, крім того, звільнити комісіонера від зобов'язань, прийнятих ним на себе по виконанню доручення перед третьою особою.

Захищаючи інтереси комітента, комісіонер, у фактичному володінні якого перебуває майно комітента, має право пред'явити позов. від свого імені до третіх осіб як за згодою комітента, так і без його згоди. Комісіонер має право пред'явити вимоги, які відповідають характерові його правовідносин з третіми особами (договірні, позадоговірні). Претензії та позови пред'являються від імені комісіонера (комітента), але за рахунок комітента.

Обов'язком комісіонера є збереження майна, яке передано на комісію, від пошкодження і втрати. Комісіонер відповідає перед комітентом за його втрату і пошкодження. Відповідальність комісіонера у разі порушення цього обов'язку настає лише за умови, якщо майно пошкоджено з вини комісіонера. У такому разі останній повинен відшкодувати комітентові заподіяні збитки. Для звільнення від відповідальності комісіонер має довести, що втрата або пошкодження майна відбулися за обставин, які він не міг відвернути при додержанні всіх запобіжних заходів.

Комісіонер після прийняття товарів від комітента або після набуття товарів для комітента зобов'язаний не допустити їх втрату, недостачу або пошкодження, а якщо вони сталися з його вини то відшкодувати комітентові збитки. Приймаючи товари, комісіонер зобов'язаний оглянути їх, перевірити їх якість і кількість. Якщо при огляді буде виявлено пошкодження або недоліки, комісіонер повинен застосувати заходи щодо охорони прав комітента і терміново повідомити його про це. Невиконання комісіонером цих обов'язків тягне за собою відшкодування ним завданих комітентові збитків. Такий самий обов'язок виникає у комісіонера, якщо він не виконав умов договору про страхування майна або коли це майно підлягало обов'язковому страхуванню відповідно до закону. При цьому комісіонер повинен відшкодувати збитки в сумі, яку за пошкоджене або втрачене майно можна було б отримати у вигляді страхового відшкодування.

Виконавши доручення, комісіонер зобов'язаний подати комітенту звіт і передати йому все одержане за виконаним дорученням, а також передати комітентові на його вимогу всі права щодо третьої особи, які випливають з угоди, укладеної комісіонером з цією третьою особою. Якщо комітент має заперечення по звіту, він зобов'язаний повідомити про них комісіонера протягом трьох місяців з дня одержання звіту. В противному разі звіт, за відсутності іншої угоди, вважається прийнятим (частини 1 і 2 ст. 404 ЦК).

Комісіонер за свою посередницьку діяльність отримує від комітента винагороду, яка вказана у договорі. Це може бути певний відсоток від суми угоди, а в зовнішньоторговельних угодах закон допускає визначати комісійну винагороду як частину різниці між призначеною комітентом ціною і тією вигіднішою ціною, за якою комітент укладе угоду. Такі самі правила встановлено і для винагороди, за делькредере, тобто тут розмір комісійної винагороди також визначається погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом.

Крім винагороди, комітент зобов'язаний відшкодувати комісіонерові витрати, пов'язані з виконанням ним доручення. Це можуть бути витрати з транспортування, навантаження, розвантаження та інші, але лише ті, які є дійсно необхідними, щоб забезпечити належне виконання покладеного на комісіонера доручення. [21, c.48]

За загальним правилом, комісіонер не має права на відшкодування витрат зі зберігання майна, яке перебуває у нього. Проте, договором можуть бути встановлені й інші умови.

Всі витрати з доставки сільськогосподарських продуктів, що здаються на комісію, до зазначеного у договорі місця їх продажу відносяться за рахунок комітента, якщо у договорі не передбачено інше.

3.3 Припинення договору комісії

Договір комісії може бути скасований в односторонньому порядку комітентом, але він зобов'язаний сплатити комісіонерові комісійну винагороду за укладені ним до скасування доручення угоди, а також відшкодувати йому завдані перед цим витрати. Комісійна винагорода не сплачується, якщо комітент скасовує доручення до укладення комісіонером відповідних угод з третіми особами. Комісіонер у такому разі має право лише на відшкодування зроблених ним витрат, а комісійний магазин-- і витрат зі зберігання речі (ст. 412 ЦК). [4, c.412]

Якщо комітент скасував доручення, він повинен протягом місяця з дня одержання відмови розпорядитися майном, яке є у комісіонера (ч. 2 ст. 411 ЦК). Коли в цей строк комітент не розпорядиться майном, яке перебуває у комісіонера, комісіонер має право здати це майно на зберігання за рахунок комітента, з метою покриття своїх вимог до комітента, продати його за можливо більш вигідною для комітента ціною.

Комісіонер не може, якщо інше не передбачено законом, відмовитися від виконання доручення, за винятком випадків, коли це зумовлено неможливістю виконати доручення або порушенням комітентом договору комісії. Обов'язок комісіонера -- повідомити комітента про свою відмову в письмовій формі. Договір комісії зберігає свою чинність протягом двох тижнів з дня одержання комітентом повідомлення комісіонера про відмову виконати доручення (ст. 410 ЦК). Якщо комісіонер відмовиться від договору внаслідок неможливості його виконати, яка настала з вини комітента, то він, крім відшкодування заподіяних витрат, має право отримати комісійну винагороду відповідно до виконаної ним частини доручення.

Комісійне доручення припиняється також у разі смерті комітента, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісти відсутнім, а також внаслідок припинення юридичної особи, яка виступає як комітент. Але комісіонер зобов'язаний продовжувати виконання даного йому доручення поки від правонаступників чи представників комітента не надійдуть відповідні вказівки (ст. 409 ЦК)

Висновки

Договір комісії - один із самих способів оформлення посередницьких відносин, що часто зустрічаються, як у сфері підприємницької діяльності, так і у побуті. Реальне життя часто вносить свої, не завжди вдалі корективи в схему правовідносин, чітко регламентованих законодавством. В результаті цього відома схема значно спотворюється, що спричиняє за собою деколи вельми негативні наслідки як цивільно-правового, так і податкового характеру.

Особливості договору комісії є те, що одна сторона (комісіонер) зобов'язана за дорученням іншої сторони (комітента) чинити для нього за винагороду одну або декілька операцій від свого імені, при чому по операції, зробленій комісіонером з третіми особами. Набуває права стає зобов'язаним сам комісіонер, хоча комітент і був названий в операції. Діючи в інтересах і за рахунок комітента, комісіонер зобов'язаний суворо слідувати його вказівкам. Незалежно від суми договір комісії укладається у письмовій формі.

Наприкінці необхідно зазначити, що при обговоренні сторонами питання про комісійну винагороду треба звернути особливу увагу на такі моменти: 1) покриваються витрати комісіонера сумою винагороди чи ні; 2) чи має право комісіонер на комісійну винагороду за замовлення, які надійшли безпосередньо до комітента з території, яку обслуговує комісіонер; 3) чи має право комісіонер на комісійну винагороду за повторні замовлення.

Список використаної літератури

Нормативний матеріал:

1. Наказ МЗЕЗ України від 13 березня 1995р. №37.

2. Правила роздрібної торгівлі транспортними засобами та номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 31 липня 2002 р. №228,

3. Правила здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затверджених наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 р. №331.

4. Цивільний кодекс України. - К., 2003.

5. Цивільний кодекс України: Коментар. -- Харків, 2009.

Спеціальна література:

6. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. -- М., 2007. - c.125

7. Зобов'язальне право: теорія і практика / За ред. О.В. Дзери. -- К., 2008. - c.48

8. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. -- К., 2009. - c.124

9. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України: Автореф. дис. канд. юрид. наук. -- К., 2001. - c.58

10. Луць В. Кодифікація договірного права // Українське право. 2007. - С. 143.

11. Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание, функции // Антология уральской цивилистики. 1925-1989: Сборник статей. -- М., 2001. -- С.166

12. Притыка Д.Н., Карабань В.Я., Ротань В.Г. Договорное право: общая часть. Комментарий к гражданскому законодательству Украины. -- К. -- Севастополь, 2009. - с.167

13. Харитонов Є., Харитонова О. Деякі зауваження щодо системи договірного права у проекті Цивільного кодексу України // Українське право. -- 1997. -- №3. -- С. 144-145.

14. Цивільне право України : Підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. - К.: Істина, 2008. - с. 176

15. Цивільне право України: Підручник у 2 кн. / О.В. Дзеро, Д.В.Боброва та ін. За ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцова. - К. Вентурі, 1997. - с. 142

16. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів / за ред. Д.В. Боброва, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова. - К. Вентурі 1997. - с. 354

17. Цивільне право України: У 2-х кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С.Кузнєцова - К.: Юрінком Інтер, 2009. - с.234

18. Цивільне право. Підручник. Ч.1./ під ред. Сергєєва А.П., Толстого Ю.К., Москва, 1998.- с. 243

19. Шмиттгофф К.М. Экспортная торговля. / Пер. з англ. В.С. Позднякова, В.В. Зайцевой. - Н., 1958- c.307

20. Колосов Р. Право Сумісництва комісіонера. // Підприємство, господарство і право. - 2003 - №5 - с. 43.

21. Колосов Р. Способи формування і види комісійної винагороди // Підприємство, господарство і право. - 2010 №6 - с. 28.

22. Сибіта О.М. Права і обов`язки сторін по договору комісії.//Вісник Вищого Арбітражного Суду України.-2010.-№2 - 141 с.

23. Назаренко В. Використання договору комісії у зовнішньоекономічній діяльності.//Предпринемательство.-Хозяйство и право.-2000.-№2-31 с.

24. Цивільне право: навч. посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. -К.:Вентурі, 1996.-480 с.

25. Дашкова Л.П., Бризгалін А.В. Комерційний договір: від укладення до виконання. - К, 1996.- c.111

Размещено на Allbest.ru