Конспект лекцій "Порівняльне правознавство"

Базувалось на нормах моралі та справедливості

Інститути:

• Інститут довірчої власності

• Виконання договору в натурі

Загальне право: Кримінальне, договірне, цивільна відповідальність

Право справедливості: Ліквідація спадщини, трлумачення заповіту, спори про нерухомість, договірча власність

Право спаведливості Сукупність норм яка конкретизує та доповнює загальне право.

Співвідношення сформульовано у правилі- право справедливості не усуває загальне а доповнює його.

Відмінні ознаки між загальним правом та правом справедливості:

• Норми загального права формувались королівськими судами Норми права справедливості канцлерськими

• Норми загального права складають основну частину системи права Норми права справедливості доповнюючого

• Загальне право - сукупність справ що розглядаються в усній процедурі, право справедливості у письмовій

• У праві справедливості більш гнучка процедура, більш широкі апеляційні можливості та вінсутній інститут присяжних

• Загальне право має більш формалізовану процедуру, свою иехніко юридичну термінологіє та особливу класифікацію інститутів права

При конфлікті норм пріоритет надається праву справедливості

Існують максими права, які використовуються у праві справедливості

6. Правові системи країн співдружності націй

Співдружність націй 53 держав, які здійснюють співробітництво Великобританія і майже всі домініони, колонії 1887 створилась, коли колонії отримали стстус домініонів. Штаб квартира в Лондоні

Австралія, Канада, Нова Зеландія - чисті правові системи англійського типу.

7. Правові системи Канади Австралії та Нової Зеландії, порівняльний аналіз

Активний розвиток національного розпочався коли вони стали домініонами

Канада 1867 (1982)

Астралія 1900 (1986)

Нова зеландія 1907

Ці країни зазнали впливу від правової системи США: писана конституція, федеральна структура, інститут конституційного контролю, національні конституції формувались за участю британського парламенту, федеративний устрій.

Формуваня понятійно категоріального апарату - під впливом англоамериканської системи

ТЕМА: Джерела права англо-американської правової сім'ї

1. Поняття та види джерел Англо-американського права

2. Прецедент як джерело права в англо-американській аравовій сім'ї

3. Закон як джерело права в англо-американсткій правовій сім'ї

4. Делеговане законодавство в сім'ї англо-американського права

5. Звичаї у англо-американському праві

6. Інші джерела англо-американського права

7. Джерела права країн співдружності націй

1. Поняття та види джерел англо-американського права

Основне джерело - прецедент, яке було створене судами.

Судді не мали університетську освіту а бкли практики.

Закон відіграє другорядну роль, на сьогодні ця роль підвищується, основним стає після того як судді використали закон в скдовому рішенні.

Рзподіляють джерела прав на обов'язкові та обов'язкові

Обов'язкові:

• Конституція

• Скдовий прецедент

• Закони та статути

• Підзаконні акти

• Справедливість

• Торговий звичай

• Міжнародні договори

• Приватні операції

Необов'язкові:

• Доктрина

• Закони зарубіжних країн

• Рішення зарубіжних судів

Якщо поділити джерела на первинні та вторинні

Первинні:

• Законодавство (створене парламентом або за його згодою)

• Прецедентне право

• Інші джерела (правовий звичай, розум)

• Правові документи ЄС [для Англії]

Вторинні:

• Коментарі первинних джерел (правова доктрина, збірники прецедентів і практики)

Поняття джерело права в цій сім'ї має декілька значень:

• Літературне джерело (конкретний документ, звернувшись до якого можна знайти норму права)

• Формальне джерело права (орган влади, що приймає правове рішення)

• Історичне джерело права, це те звідки та чи інша норма бере зміст

• Юридичне джерело (ті конкретні процедури, форми та процеси за допомогою яких право стає реальністю)

2. Прецедент як джерело права в англо-американській правовій сім'ї

3. Закон як джерело права

В сша дворівневий характер правової системи.

Писана конституція

Принципи тлумачення законів:

• Торгове застереження

• Належна правова процедура

• Рівний для всіх захист закону

• Принцип жорстких і незвичайних покарань

4. Делеговане законодавство

Вперше виникли у 19 ст, але на початку 20 ст вони регулюють майже всі сфера публічного життя.

2 шляхи делегування:

• Приймається спеціальний заркну який уповноважує уряд видавати ті чи внші акти в порядку делегованого законодавства

• Видання законів, що складені у найзагальніших виразах, і апріорі вимагають для їх застосування прийняття віідповідних урядових актів

Види актів делегованого законодавства:

• Накази в раді (иймає королева та таємна рада; накази в раді мають право вводити в дію документи Європейського союзу)

• Статутні інструменти (приймають міністри Уряду і переважно у формі інструкцій, це найдоширеніша форма делегованого законодавства)

• Постанови місцевих органів влади

• Постанови публічних корпорацій

• Професійні правила

• Судові правила

Плюси делегованого законодавства:

• Є можливість швидко відреагувати на суспільні проблеми

Мінуси:

• Частина законодавчого процесу виходить за рамки демократії

Форми Контролю делегованого законодавст:

• Парламентський (він буває прпередній та наступний, до і після прийняття, парламент бере під контроль)

• Судовий (має місце коли акт делегованого законодавства розглядають при прийняття рішення)

• Аміністративний (здійснюють міністри щодо місцевих актів)

5. Звичай

Носить другорядне значення.

Значення звичаю:

• Звичай як історичне джерело права

• Торгівельний та діловий звичай

• Конституційний звичай

• Місцевий звичай

Вимоги до звичаю (класивікацію розробив Блек Стоун):

• Існування звичаю з незапам'ятних часів, треба довести що він існував до 1189 року (стосується лише до місцевих звичаїв, існує презумпція старовинності звичаю)

• Безперервність дії звичаю

• Розумність звичаю

• Визначеність звичаю

• Обов'язковість звичаю

• Використання загальної миролюбивої угоди і узгодженість

6. Інші джерела

Правова доктрина - знаяення доктрини менше ніж у правових системах, англійське право завдячує суддям, взагалі мало творів. Найвідоміша праця Блека Стоуна, Ленвіла, Кокка.

Розум - загальне правво грунтувалось на розумі до укладення групи особливих рішень, на сьогодні н є доугорядним. Розвм це розум вирішення спору коли у даному питаннні немає ані прецеденту, ані законодавчої норми ані обов'язкового звичаю.

Канонічне право

Норми римського права

ТЕМА: Правова система США

1. Формування правової системи США

2. Сучасна правова система США

1. Формування правової системи США

4 етапи розвитку американського права:

1. Від початку колонізації північної америки (1 п 17 ст.) до завоювання незалежності колонії (кінець 80х років 18 ст) основний зміст чього перідну це використання англійського права на свій розсуд

2. Від виникнення незалежної федеративної американської держави (кінець 80х років 8 ст.) до початку громадянської війни (60х років 9 століття). Основний зміст - становлення самостійної американської систе права

3. Після громадянської війни 1860-1865 років до другої світової війни. Основний зміст - всення суттєвих змін до американського права

4. Від 1946 до наших днів. Основний зміст - набуття американським правом сучасного вигляду.

Конгрес у 1776 прийняв декларацію про незалежність.

Після проголошення незалежності, англійське загальне право зберігає свою чинність в правових системах штатів. Були сприйняті лише ті норми які не суперечили.

Конституція США була писаною і дуже демократичною, прийняття було у 1778 році.

Конституція закріплює президентсько парламентську офому правління а також федеративний устрій. Було врегулюовано взаємовідносини між штатами і федерацією. Верховний суд набув конституційної юрисдикції. Судовий прецедент доповнює зміст конституції у якості джерела конституційного права.

У 1789 році перший конгнес федерації прийняв загальнодержавний біль про права, який закріпив права. Цей крок було зроблено для того щоб врегулювати те що деякі штати не хотіли приймати конституцію через неврегулбованість.

У 1291 році біль про права ратифікували всі штати.

В 1 половині 19 ст посилюється вплив французського законодавства (луізіана), але поступово вони йшли до американізації.

Через те що в США ширше забезпеечуватись права і свободи, поселенці з великобританії тікали до США.

В низці штатів були ухвалені закони, які "почистили" право від англійських фоедалтних пережитків.

Було право: Будь який громадяниниСША, який не має не вяиняв злочини має право отримання професії юриста.

Судді: було прийнято закон про обрання суддів парламентом з переобранням після закінчення строків. Федеральні судді- призначає президент, але іноді треба згода парламенту.

У 19 ст суперечки виникл після порушення питання щодо розробки американсткого загального права. Першим був проект ЦПК, норми якого усували різницю між правом справедливості та загальним правом. Цей кодекс було прийнято. Він стає взірцем для прийняття аналогічних кодексів.

На 2 етапі свого розвитку відбувається становлення правової системи США, як самостійної держави.

У 19 столітті постійно зростають протиріччя між півднем та північчю. Вони найгостріше виявились у питанні про скасування рабства.

Верховний суд в справі Дредскот проти Сетфорда визнав темношкірого не громадяниним США навіть в штатах де немає рабства. Північ обулилась, а південь вийшов з федерації. Відбулась громадянська війна, перемогла північ.

Авраам Лінкольн-кандидат від республіканців, прийняв рішення у 1862 році щодо відміни рабства.

Після закіняення війни фндеральне право не втявляло активності. У 1869 було внесено поправку до конституції.

Було створео багато актів та законів.

Президенти рузвельт і вільсон сприяли створенню законів.

З цього періоду в США у розрахунок береться федеральне право а потім право штатів.

У 20 ст потісняєтьься загальне право.

З кінця 19 ст починається рух за уніфікацію права у штатах.

1892 створена національна конфедерація з уніфікації.

Окрім торгового кодексу був наданий проект кримінального кодексу.

У 1926 році було складено періодично оновлюваний (раз в 6років) федеральний звід законів, включав 50 розділів, які регулювали окремі питання.

Окрім федерального зводу законів є видання - оновлене викладання права, його годує американський інститут права, стосується пиатнь які майже не регулюються правом.

Найважливішою особливістю американської правової сім'ї є значне розширення федерального права.

Після закінчення 2 св війни, характеризувався зростанням значення правотворчості.

Проводиться систематична кодифікація на федеральному рівні та на рівні штатів. Окрім традиційних гілок влади діє ще і 4 - анміністративна, гхрегламентарна влада, вона належить президенту але він нею володіє не одноособово а також з іншими. Повноваження здійснюються з питань видання НПА.

У 1954 році завдяки рішення Браунм проти Радес у саві про освіту скасовано правтику расової сегрегації (коли право на освіту було лише у білих)

У 1960 х започатковуються програмии рівних можливостей для всіх осіб.

4 етап характеризується розшитенням та поглибленням правового регулювання

Правова система США значною мірою позодить від англійського заичайного права і має аналогічну структуру. Американське право за більш ніж 200 річний нубуло самостіних рис у процесі самостійного формування. Звдяки конституції і федерації особливостями правового життя було створено американську систему права.

2.Сучасна правова система США

Відбулось злиття загального права і права справедливості.

На базі конституції сша було створено інститут конституційного контролю

Дуалістична система: прецедентре право і законодатво.

Законопдвство має більш питому вагу у порівнянні з англією (більш значуще ніж статутне право в англії) це пов'язане з писаними конституціями. А сама конституція сша надає більш широкі повноваження.

Федеральнас структура обумовлює правову специфіку.

Вільна дія правила прецеденту, ані верховний суд сша, ані верховний суд штатів ніколи не були пов'язаними з прецедентами, вони маневрують свої ецеденти і пристосовують їх до обставин.

Американському право взагалі властиві всі ознаки загального права, специфіка полягає у його функціонуванні.

Складний характер має співвідношення індерального права і права штатів.

Розситок правової системи призвів до того що федеральне право почало переважати над правом штатів (сприяв ВСУ коли визнавав штатні НПА незаконними)

Торгове застереження для обмеження різниці між штатами

сфера прийняття законів розрізняється за

Сфера компетенції федерального права відносять: економіка, фінанси, авторські права, патентні відносини, митні правила, зовнішня торгівля, торгівля між штатами, морське право, право охорони природи, банкрутство, ті проблеми які визначені конституцією

Штітів: стхпадкуванн, сімейне, земельне, кримінальне.

Сфера приватного права майже не обмежена в компетенції штатів.

Конституція закріпила взаємовідносини між штатами, перш за все принцип повної довіри і пошани. Принцип Закріплення міжштатних привілеїв та пільг. прИнцип видачі злочинців. Пинцип мирного вирішення суперечок між штатами.

Варто відмітити тенденцію падіння прецедентного права, все частіше судді звертаються до НПА, тобто йде трансформація.

Особливості:

• Дворівневий правовий розвиток

• Чинне положення федеральної конституції

• Реалізація поділу влади з введенням конституційного контролю

• Інтенсивний розвиток галузевого законодавства

• Американський прецедент більш рухомий

• Америка ніколи не знала того періоду коли право грунтувалося лише на прецеденті

• Суворе дотримання принципу поділу влади

• В америці викоритсовуються термінахи приватне право та публічне право

• Сутяжницька паранойя (на сьогодні перебільшеється роль судових позовів, кожен 1й громадянин в рік вплутується у прцесс; 65 млрд в рік на відправлення правосуддя; 60% всіх юристів світу; 1 адвокат на 300 жителів)

ТЕМА: Релігійні правові системи

1. Загальна характеристика правових систем релігійного типу

2. Мусульманське яи ісламське право

3. Індуське право

4. Іудейське (єврейське право)

5. Канонічне право

1. Загальна характеристика правових систем релігійного типу

На сьогоднішній день не існує релігійної правової системи у чистому вигляді

Релігійна правова сім'я об'єднує 4 правових системи.

Особливості релігійних систем:

• Кожна елігійна правова система є складовою частиною якоїсь релігії

• Розгляд права як результату божественного відкриття а не як наслідку раціональної діяльності людини та держави, вважається що право надане раз і назавжди богом

• Християнство та іудаїзм визнали своє право створювати право

• Персональний характер дії права

• Визнання соціальної цінності права

• Невизнання принципу формальної рівності право людей

2. Мусульманське, чи ісламське право

Особливості ісламського права:

• Общинний характер

• Його потрібно розглядати як божествене откровення надане аллахом через мухамеда

• Релігійна основа ісламського права

• Поєднання релігійного та юридичного начала

• Універсальність сфери його застосування

• Виконання норм ісламського права випливає із свідомості мусульманина і здійснюється тільки в наказовій формі з дотриманням усіх сторін ритуалу

• Державна санкціонованість його норм (реалізаці забезпечуються не тільки релігійним авторитетом а ще і примусовою силою ісламської держави)

• Ісламсько-правовий характер ісламської держави

• Тісна взаємодія з місцевими традиціями та звичаями

• Існують поняття шаріат та фікх. Шаріат все мусульманське право вцілому а фікх це лище юридична його частина.

Джерела ісламського права:

1. Група:

• Коран (найменша одиниця - вірш "айяк"; також там закріпленні судові рішення мухамеда, який вирішував спірні питення за зверненням людей)

• Сунна (уточнює приписи корану і містить вислови, рішення і дії пророка мухамеда а також схвалені ним вислови і рішення його сподвижників)

Вони серед джерел права мають найищу цінність, юридичну силу, мають божественне походження, їх не можна брати під сумнів.

2. Група

• Іджма (третє за знаенням джерело ісламського права, це узгоджжена думка ісламських. Правознавців та теологів з релігійних та правових питань що вимагають практичного застосування положень корану і сунни)

• Кіяс (судження за аналогією)

Вважаються другорядними. Доктринальні надбання ісламського права

3 група (їх ще називають додатковими)

• Фетва (усні та письмові судження авторитетних теологів і правознавців на рішення світської влади які приймаються з питань соціального життя а також тлумачать основні положення; вони бувають усними і письмовими)

• Урф (звачай)

• Адат (звичаєва практика)

Також сюди відносяться фермани - укази глави ісламської держави які видаються для вирішення різних питань державного та суспільного життя

Врегульовують додаткові питання що неиврегульвані основними джерелами.

Структура ісламського права:

Особливостями є архаїчність та відсутність систематизації.

Приватного та публічного права в чистому вигляді не існує, але в мусульманському праві є:

• Право владних норм (схоже на публічне право)

• Право особистого статусу (схоже не приватне право)

• Правосуб'єктність - згідно з вспамським правом всі мусульмани ж правоздатними з народження (вона припиняється внаслідок смерті, при передбачуваній смерті, і при винесенні рішення суду про часткову правоздатність), дієздатними вважаються особи що досягли повноліття і усвідомленні своїх дій (чоловіки 15 років, дівчата у 9). Вирізняють обмежено недієздатними та повністю недієздатними (закріпленоив сунні, люди дії яких залишаються безкарними)

• Шлюб вважається договір чоловіка та дружини про створення сім'ї, обмежень шлюбного віку не існує. Якщо неповнолінтє подружжя то договір укладається батьками та опікунами. Розлучення допускається.

• Спадкове право регулює питання правового статусу майна померлого. За законом та за заповітом. Якщо за заповітом то заповідач може заповісти лише 1/3 майна на свій розсуд.

• Цивільно правові відносини. Центральний інститут власності, власність ставлять поряд з життям, здоров'ям,свободою. Інститут вакфу - це інститут що регулює питання невідчужуваного майна для певної добродійної мети.

• Торгово правові відносини. В основу покладено принцип льної торгні, невтручання держави в торгівлю. Правитель має право втрутитись лише тоді коли є монополіст і він може вимагати продавати за нормальною ціною

• Держвне право регулює питання пов'язане з функціонуванням держави та правителя (Халіфа)

Розподіл світу - вони розподіляють його на 3 частини:

• дар аль іслам (світ ісламу)

• Дар аль хар (світ війни)

• Дар аль акт (світ договору)

Ісламське військове право:

Джехад - це боротьба за віру і відданя всіх сил за іслам

Земельні відносини

Землі поділяються на:

Мекка та її територія

Землі ісламської держави

Землі населення

Деліктне право:

Спрямоване проти відступу від норм всламського права, відступи - порушення волі аллаха, 3 групи злочинів:

• Худут аллах (віровідступництво і вживання алкогольних напоїв)

• Джинаяд (посягання на права окремих осіб)

• Тазір (інші делікти, хуляганство, дотримання посту, азартні ігри, образа)

Право сучасних мусульманських держав

Дуалізм права:

• Норми запозичені з інших систем

• Класичне ісламське право

Конституційне закріплення ісламу як державної релігії (28 держав) - це означає що жоден закон не буде прийнятий якщо він не відповідає принципам ісламської релігії.

Інститут шури - інститут дорадчості, в рамках якого порівнюється право держави з принципами ісламського права.

В 19-20 ст. відбулись значні події:

• Вестернізація багатьох розділів мусульманського права

• Кодифікація розділів які изачепила вестернізація

• Ліквідація спеціальних судів що застосовували мусульманське право

• Реформи сісейного та спадкового права

Були реформовані положення корану (щодо шлюбу)

Класифікація правових сучасних систем ісламських держав залежно від ступеню впливу класичного ісламського права:

1. Правові системи, які знаходяться під прямим впливом принципів та норм класичного ісламського права (саудіська аравія, пакистан)

2. Більш помірний підхід до принципів класичного ісламського права (ОАЕ, Ємен, Лівія, Судан, Бруней)

3. Обмежене застосування норм класичного ісламського права (Сирія)

4. Найменший вплив та дію принципів класичного всламського права (Туреччина, Туніс)

Особливості ісламського судочинства:

Суддя називався "каді"

Династія Абасидів розпочала формування судової системи, верховного суддю назначав халів а він в свою чергу призначав собі помічників.

Судовинство велося усно, пізніше залучалися громадські нотаріуси які вели протокол засідання

Дуалізм: існували ісламські та неісламські суди.

3. Індуське право

Індія, Бірма, Східна Африка.

Головне поняття індуїзму - карма.

Специка полягає у тому зо індуїзм не обмежує людей одною вірою, головне щоб дотримувались правил індуїзму та поважали веди, потрібно виконувати ритуали, піддаватись управлінню брахманів, виявляти терпимість до іновірців.

Соціальною основою є кастова система:

Брахмани - жерці чи священослужителі

Кшатрії - воїни (серед них обирали воїнів)

Шудри - ремісники

Вайш'ї - торговці та прибиральники

Джерела і структура класичного індуського права:

• Веди (св'ященні книги що містять божественні розпорядження)

• Смріті (коментарі до вед, правила поведінки що регулбвали відносини всередині індійської общини)

• Дхармашастри (збірки розпоряджень етичного і правового характеру, регулювали поведін правителів, богів, сусідів, тварин)

• Нібандхази (коментарі до дхармашастрів)

Після незалежності індії відбувається уніфікація права, було прийнято конституцію яка відмінила касти, але це настільки сильна традиція що іноді суди з'ясовують відношення до каст. Модифікували та уніфікували право. Звужується сфера дії звичаїв. Залишились існувати інститут кастової системи

Закон - це тимчасова міра, не вважалась джерелом.

Судові преценденти також не вважались.

Доктрина - одне з головних джерел, яке має важливе значення.

Старовинні місцеві звичаї є джерелами, але їх дія поступово зменшується.

Велика патріархальна родина, обирали голову скм'ї.

Спадкові відносини в залежності від катової приналежності, ущимлялись спадкові права жінок.

Існуло поняття священного зобовязання - обов'язок управителя та спадкодавців сплачути борги своїх предків.

Форми земельної власності - державна, общинна, землеволодіння родини, священна власність.

Головні джерела сучасного індійського права:

• Закон

• Судовий прецендент

• Звичаї

Також діє територіальне право розповсюджується на всіх осіб резалежно від віросповідання

Судова система:

Триланкова --базується на федеральній системі

Верховний суд та верховний суд кхатів

Окружні суди

Суди панчаятів (села) народні суди (в містах)

Додаткові суди

Конституційний контроль здійснює верховний суд індії

4. Іудейське (Єврейське право)

Найдавніше з релігійних

5 періодів розвитку:

• Епоха мілітів (служителі) пов'язане з закіняенням другозаконня (моісеєв закон)

• Епоха фарисеїв

• Епоха талмудистів (положення які перешкоджаю асимвляції євреїв)

• Емансипація євреїв

• Епоха сионізму

Виникнення іудейського права пов'язане з іудаїзмом. (авраам)

Вів постійну боротьбу за самоствердження.

Талмуд - зібрання релігійно етичних положень, настанов.

Равіністичний період

Велика французська революція, перелік свобод - свобода віросповідання.

Складається Єврейський рух, голова руху німецький єврей Мендильсон.

Реформування - скасування заборон, дозволяється замінити іврит на мову проживання

19 ст. Створюється течія щодо відродження іудаїзму, отримала назву Сіонізм, головою був Теодор Герцель.

2 течії:

• Реформований іудаїзм

• Сионізм

Створення держави Ізраїль у 1948 році на основі рішення ген асамблеї оон коли скасували мандат на палестинську автономію.

Особливості іудейського права:

• Іудейське право це складова частина іудаїзму

• Норми іудейського права переважно спрямовані на визначення обов'язків людини як члена єврейської общини

• Мононаціональний характер

• Принцип богообраності іудейського народу

• Іудейське впродовж більшої частини свого розвитку не мало єврейської держави та території

Джерела іудейського права:

• Кабала (правила релігійно ктияного характеру в писаній формі)

• Старий заповіт (Тора [5 книжжя моісея] написана у віршованій формі

• Талмуд (було декілька талмудів) - поділяєся на 2 частини: Мішна і Гемара

• Галаха (юридична складова талмуду)

• Мідраж

• Звичай

• Законодавство мудреців

• Рішення єврейських судів

• Збірки різноманітних судових рішень

• Доктрина

Правова система ізраїлю включає елементи загального права, романогерманського права, релігійного права (іудейське мусульманстке та канонічне).

Регулюється шлюбне право (равінантські суди), трудове право.

В системі джерел права відсутня конституція, замість них існую конституційні закони

Судова система: до неї входять загальні суди, сціальні суд , релігійні суди [равінатські, ісламські, християнські]. Вищою інстанцією є верховний суд ізраїлю.

Існує в судовій системі посада державного контролера, вінсзаймається забезпеченням відповідальності державного апарату перед суспільством.

5. Канонічне право

Це правова система що регулює суспільні відносини громади які сповідують християнство.

Духовна складова: католицизм

Юридична складова: принципи римського права

Особливості:

• Нерозривний зв'язок з релігією християнство

• Систематизований характер канонічного права

• Канонічне право розвивалось в умовах становлення особливого політико правового статусу римської церкви

• Вплив римського права на процес розвитку системи канонічного права

• Наявність у канонічного права складної внутрішньої структури

• Канонічне право ніколи не розглДалося як вічне і незмінне, воно змінювалось відповідно до потреб час

• Створення двох систем канонічного права після розколу

Джерела канонічного права:

• Біблія

• Постанови обласних (помісних) соборів (7)

• Постанови всесвітніх соборів (7)

• Постанови синоду

• Папські декрети

• Наукові трактати авторитетних богословів

• Звичай

ТЕМА: Правові системи традиційного типу

1. Загальна характеристика правових систем традиційного типу

2. Правові системи країн далекого сходу (Китай і Японія)

3. Правові системи держав Африки

1. Загальна характеристика правових систем традиційного типу

2 групи:

• Держави далекого сходу (морально-етична) [Китай, Японія, Монголія, Індонезія]

• Правоі системи країн Африки (всі країни + мадагаскар)

Основне джерело права - звичай. Звичаї регулбють всі сфери суспільго життя.

Негативне ставлення до законодавства

Ігнорування державних структур у процесі реалізації норм права.

Слабкий розвиток юридичної інфраструктури

4. Правові системи країн далекого сходу (Китай та Японія)

Китай

Конфуціанство існувало до 1911 року.

Головне для дотримання порядку у суспільстві це дотримання правил (Лі), які залежали від соціальної ієрархії.

Закон називався "фа"

Даосизм. Лао Цзи Головне це "дао" - прояв небесної волі, природний шлях, природна закономірність.

Легізм. Шан Ян - влада повинна грунтуватися на жорсткому законі а не на доброзичливості. Закон є однаковим, всі громадяни є рівни перед законом. Легізм вважав людину егоїстичною, до неї слід застосувувати жорсткі заходи.

Шень дао - доповнив ці концепції поняттям "владна сила (Ши)".

Китайцям довго не було відоме поняття "суб'єктивне право".

У 1911 році іпмератор зрікся престолу і він став республікою.

01.10.1949 китай був проголошений КНР (перемогла комуністиіна партія з Мао Цзе дуном), вона скасувала всі НПА що були прийняті раніше.

Всі НПА були радянської моделі з орієнтацією на СРСР.

1954 прийнято 1 конституцію КНР (за зразком конст СРСР 1936 року)

1969 розірвав всі відносини з СРСР, і взяв курс на соціальні перебудови

1975 - 2 конституція

1978 - 3 конституція

Ці конституції закріплювали комуністичну ядеологію.

Відбувається кукльтурна революція

У 1980х роках відбуваються зміни.

1982 - 4 конституція.

Віддали пріоритет віддали державній та колективнцй формі власності. В китаї не існує приватної власності на землю.

Приймаються закони із сфери виборчого права.

Основні принципи цивільного права - виконував функції ЦК.

На сьогодні це змішана правова система (романогерманське право, соціалістичне, традиційне). Цей змішаний зарактер був ускладнений 1997 року коли було приєднано провінцію гонконг. На сьогодні вона є автономною і самостійно здійснює всю владу окрім питання міжнародних віносин.

Джерела сучасного права:

• Законодавство (конституція). Притаманний дуалізм у здійсненні законодавчих функцій (Всекитайські збори народних представників, а коли вони не працюють то представники)

• Підзаконні акти. Ухвали рішеня ВЗНП, уряду

• Традиції та звичаї. Законодавець перевіряє відповідність проекту звичаям

• Судова практика не джерело права

• Міжнарордні угоди та договори (пріоритет має норми міжнародного права)

Японія

В 5 ст приходить китайська писемність та будизм.

В 7-8 ст була реорганізована за китайським зразком.

Перші письмові пам'ятки після 646 року.

Правила поведінки для кожної соц групи "ріцу" в основному містили кримінальні та адміністративні норми.

Система "сеньорія" - недоторкане володіння звільнене від податків. В кожній сеньорії здійснювались свої судові функції.

Влада імператора зменшується і зосереджується в руках "Сьогуна" - військового фельдмаршала, він здійснював реально владні повноваження в тому числі і судові.

Велася політика ізоляціонізму.

У 18 ст юрисдикція сьогуна розширюється.

Ідея права була відсутня і була заперечана.

Але складається сукупність етичних норм "гірі".

В 19 ст. Політика ізоляціонізму відпадає, розпочалось прийняття міжнародних угод, відкриваються представництва.

1867 влада знову переходить до імператора. Відбуваються зміни у правосвідомості населення, право пояинає користуватися авторитетом, запозичуютьс норми західного права. Розвивається під впливом романо-германського права.

1889р. - прийнята конституція Японії яка встановила поділ на префектури.

Після 2 св війни впливає американське право.

1946 нова конституція

Посилена роль судової влади, закріпили основні права громадян які потребували безпосереднього судового захисту, визнавався принцип розподілу влад.

Створили судову систему

Після конституції приймається багато законів в різних галузях.

Джерела сучасного:

• Закон (акт прийнятий законодавим органом держави) систему законодавства очолює конституція, кодекси регулюють практично усі галузі японського права (перші кодекси 7ст., прийняті в епоху Мейдзі), паралельно конституції діють основні закони, які регулюють основні сфери суспільного життя. Приватними видавництвами щоріяно видаються збірники законодавства (6 законів, або збірник шести законів)

• Підзаконні акти, важливе місце займають урядові укази, положення - їх видають муніципальні органи, це мунікипальний акт місцевого значення.

• Нормативно правовий договір, угода між двома сторонами.

• Офіційно суд прецедент не є джерелом права

• Звичаї (в деяких випадках має силу закону)

• Міжнародні акти та договори

Система права поділяється на приват та публічне.

Судова система включає верховний суд, вищі суди, територіальні суди, сімейні суди, первинні суди.

Голова суду призначається імператором.

Судді перебувають на посадаз до 70 років.

Для того щоб стати юристом складається суладний іспит в міністерстві юстиції, стають юристами 2-3% відсотки від бажаючих, їх зараховують на 2 річні курси при міністерстві.

Відсутня система адміністративної юстиції.

Поряд з судовою процедурою існує процедура примирення.

Наявність арбітражного комітету.

У 21 ст. роль закону підвищилась.

Причини стійкості традиційного права:

• принцип ізоляції.

• Вплив конфуціанства.

• Принцип ієрархічного поділу суспільства (гірі).

• Відсутність протягом довгого часу юридичних шкіл.

Размещено на Allbest.ru

...