Місцеве самоврядування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Конституція України 1996 р., у повній відповідності до вимог Європейської Хартії (поряд з такими фундаментальними принципами, як народовладдя, суверенітет і незалежність України, поділу державної влади тощо), в окремій статті фіксує принцип визнання та гарантованості місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування як форма народовладдя. Згідно ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. З даного конституційного положення прямо випливає, що органи місцевого самоврядування не входять до єдиного державного механізму і, в силу цього, місцеве самоврядування можна розглядати як окрему форму реалізації народом належної йому влади.

Я, студентка, 1-го курсу Національного університету Державної податкової служби України, Лозенко Анна Сергіївна, в період з 14 травня по 25 травня 2012 року у відповідності з навчальним планом проходила навчальну практику у юридичному відділі Іванківської селищної ради, Київської області.

Практика, безперечно, необхідна кожному студенту, тому що вона підвищує професійний рівень володіння юридичною лексикою, для правильного, точного і лаконічного формулювання думок, висловлення своїх поглядів та переконань. А це, в свою чергу, є чи не основним фактором успіху у роботі юриста. Саме тому практика має досить важливе і невід'ємне значення для майбутнього юриста, оскільки вона може безпосередньо впливати на подальший процес формування студентів--юристів як фахівців в обраній галузі.

Сутність такої практики полягає в тому аби здобути нових знань та закріпити знання здобуті у ході навчання, навчитися застосовувати набуті протягом навчання теоретичні знання у практичній діяльності, набути певних умінь та навичок роботи в колективі та з різними видами документів необхідних для здійснення юридичної діяльності у даній сфері, ознайомитися з тим як оформляються різні види документів у даній установі.

Метою ознайомчої практики є закріплення та поглиблення одержаних теоретичних знань з правничих дисциплін.

Основним завданням ознайомчої практики є професійна орієнтація студентів з метою подальшої їх спеціалізації у виборі правничої професій.

На час проходження практики керівником практики від установи було визначено місце, умови та графік роботи, а також складено і утверджено календарний план. Він ознайомив мене з правилами внутрішнього трудового розпорядку та роз'яснив мені мої права та обов'язки на визначений термін.

Під час проходження практики я дослідила:

- правову базу, яка є основою для функціонування органу державної влади;

- порядок формування, структуру, повноваження органів державної влади; форми діяльності органу державної влади;

- акти, які видають органи державної влади та їх посадові особи;

- відносини органу державної влади та органу місцевого самоврядування.

Тата ознайомилась:

- з документообігом органу державної влади;

-з питаннями здійснення місцевими державними адміністраціями повноважень інших органів;

- умови реалізації громадянами України, права на службу в органах державної влади та місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб, їх порядок та правові гарантії перебування на службі.

А саме: Закон України «Про органи місцевого самоврядування», Закон України «Про державну службу», Конституція України, Регламент Іванківської селищної ради, Плани роботи Іванківської селищної ради, розпорядження та накази голови селищної ради, Положення про апарат Іванківської селищної ради , Розпорядження голови селищної ради «Про затвердження положення про юридичний відділ апарату селищної ради», посадові інструкції, Положення про юридичний відділ селищної ради.

За час проходження практики я вивчала правові аспекти організації діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Ознайомилася з обов'язками працівників юридичного відділу апарату Іванківської селищної ради. Ознайомилась з Розпорядженнями голови селищної ради, поданими на державну реєстрацію та зареєстрованих в головному управлінні юстиції у Київської області. Вивчала проблемні питання. Ознайомилась з веденням діловодства в органах місцевого самоврядування, а також з організацією роботи та наданням відповіді на звернення громадян. Вивчала питання юридичної відповідальності посадових осіб. Ознайомилась з планами роботи відділу та документами, що знаходяться на контролі у відділі. Оглянула звіти про роботу юридичного відділу апарату Іванківської селищної ради, та проектами розпоряджень, підготовлених відділом, а також ознайомилась з проведенням чергової сесії, та підготовкою до її проведення. Ознайомилась з відомостями щодо документів прокурорського реагування та наказами по апарату, зауваження та пропозиції до проектів законів. Переглянула протокольні доручення керівництва та службові записки.

Під час проходження ознайомчої практики я набула практичного досвіду щодо планування та організації діяльності в органах місцевого самоврядування.



Розділ 1. Загальні поняття про місцеве самоврядування в Україні

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

- народовладдя;

- законності;

- гласності;

- колегіальності;

- поєднання місцевих і державних інтересів;

- виборності;

- правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

- підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

- державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

- судового захисту прав місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування включає:

- територіальну громаду;

- сільську, селищну, міську раду;

- сільського, селищного, міського голову;

- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

- районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

- органи самоорганізації населення.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову.

Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна.

Вихід із складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади. У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності.

Сільські, селищні,міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.

Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.

На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти. Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

1.1 Загальна характеристика Іванківської селищної ради та її функціональна спрямованість

Іванківська селищна рада є представницьким органом селищного самоврядування - єдиним органом представницької влади селищної громади. Селищний голова, рада та її виконавчі органи здійснюють свою діяльність щодо реалізації функцій селищного самоврядування за дорученням селищної громади, від її імені та в її інтересах.

Іванківська селищна рада правочинна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до її відання. Виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються такі питання:

- затвердження регламенту ради;

- утворення і ліквідація постійних та ін. комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

- утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;

- обрання за пропозиція селищного голови на посаду та звільнення з посади секретаря ради;

- затвердження за пропозицією селищного голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання;

- утворення за поданням селищного голови ін. виконавчих органів влади;

- затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання;

- заснування засобів масової інформації ради, призначення і звільнення їх керівників;

- заслуховування звіту селищного голови про діяльність виконавчих органів ради;

- прийняття рішення про недовіру селищному голові;

- заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

- заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

- розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитам;

- прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

- скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи ЗУ, ін. актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

- прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень селищного голови у випадках, передбачених ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- визначення відповідно до закону кількісного складу ради;

- прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

- прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та селищного голови;

- прийняття рішення про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та ін. ресурсів, необхідних для їх здійснення;

- прийняття рішення про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

- затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цивільних програм з інших питань місцевого самоврядування;

- затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

- встановлення місцевих податків і зборів та розміри їх ставок у межах, визначених законом;

- утворення позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів, затвердження положень про ці кошти; затвердження звітів про використання зазначених коштів;

- прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;

- прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з місцевого бюджету;

- прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах;

- встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

- прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, також переліку об'єктів які не підлягають приватизації; призначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу, якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємства, установ та організацій комунальної власності територіальної громади;

- прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

- створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

- вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, в тому числі з іноземними інвестиціями;

- вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

- затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності територіальної громади;

- вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;

- прийняття рішення про організацію територій і об'єктів природного заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;

- надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території селища нових об'єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормами включає відповідну територію;

- створення відповідно до закону міліції, яка утримується за рахунок коштів місцевого бюджету; затвердження і звільнення керівників та дільничних інспекторів цієї міліції;

- заслуховування повідомлень керівників органів внутрішніх справ про їх діяльність щодо охорони громадського порядку на відповідній території, порушення перед відповідними органами вищого рівня питань про звільнення з посади керівників цих органів у разі визначення їх діяльності незадовільною;

- прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ін. законами;

- затвердження в установленому порядку місцевих, містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації;

- затвердження договорів, укладених селищним головою від імені ради, з питань, віднесених до її виконавчої компетенції;

- встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

- прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

- прийняття рішень, пов'язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статуті цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

- прийняття рішень про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, визначених ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- затвердження статуту територіальної громади;

- затвердження відповідно до закону положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;

- вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користується у своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях.

Іванківська селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє Іванківську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені конституцією України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.

Структуру Іванківської селищної ради наведено на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структура Іванківської селищної ради

Іванківська селищна рада розробляє, затверджує і виконує місцевий бюджет згідно з ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону про бюджетну систему та Бюджетного кодексу України.

Доходи місцевого бюджету формуються за рахунок власних надходжень (плата за оренду комунального майна), визначених законом, джерел, податків (податок на прибуток, земельний податок, податок з доходів фізичних осіб, єдиний податок), зборів та інших обов'язкових платежів.

Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування та утримання селищної ради на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку селища, а також на потреби територіальної громади, у випадках визначених законодавством.

1.2 Повноваження Іванківської селищної ради

Іванківська селищна рада проводить свою діяльність згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» та інших нормативно-правових актів, виданих Верховною Радою України та іншими документами, виданими органами державної влади.

До компетенції Іванківської селищної належать:

1. Виключно на пленарних засіданнях сільської ради вирішуються такі питання:

1) затвердження регламенту ради;

2) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;

4) обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради;

5) затвердження за пропозицією сільського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання;

6) утворення за поданням сільського голови інших виконавчих органів ради;

7) затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання;

8) заснування засобів масової інформації ради, призначення і звільнення їх керівників;

9) заслуховування звіту сільського голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради;

10) прийняття рішення про недовіру сільському голові;

11) заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

12) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

13) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

14) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

15) скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

16) прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського голови;

17) визначення відповідно до закону кількісного складу ради;

18) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

19) прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови;

20) прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

21) прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

22) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

23) затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

24) встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України";

25) утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;

26) прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень;

27) прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

28) прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку;

29) встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

30) прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.



Розділ 2. Характеристика юридичної служби

Так, як на підприємстві відсутня юридична служба, наведено загальну характеристику юридичної служби в цілому на прикладі міської ради.

1. Юридичний відділ ради є виконавчим органом ради, утворюється за поданням міського голови міською радою підзвітний і підконтрольний міській раді, підпорядковується її виконавчому комітету та міському голові.

У своїй діяльності юридичний відділ керується Конституцією та Законами України, постановами Верховної Ради України, Указами і розпорядженнями Президента України, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями міської ради, міськвиконкому, розпорядженнями міського голови, іншими нормативно-правовими актами, дійсним положенням.

З питань організації та методики ведення правової роботи юридичний відділ керується рекомендаціями Міністерства Юстиції України.

Міська рада забезпечує юридичний відділ законодавчо-довідковими матеріалами, збірниками та іншими посібниками з правових питань, необхідною юридичною літературою, програмним забезпеченням, комп'ютерною технікою, а також створює належні умови для роботи відділу.

Відділ при вирішенні питань, які відносяться до його компетенції, взаємодіє з управліннями і відділами виконавчого комітету міської ради, селищною радою і її виконавчим комітетом.

2. Завдання та функції відділу.

Основними завданнями юридичного відділу є:

- зміцнення законності в діяльності органів місцевого самоврядування;

- активне використання правових засобів для підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування, боротьби з безгосподарністю, правильне застосування і неухильне додержання вимог актів законодавства;

- захист прав і законних інтересів органів місцевого самоврядування;

- систематизація нормативних актів та чинного законодавства;

- надання методичної допомоги органам місцевого самоврядування з правових питань.

Працівники юридичного відділу повинні брати активну участь у розробці і здійсненні заходів, спрямованих на додержання і зміцнення господарської дисципліни, боротьбу з порушеннями господарського, трудового, житлового законодавства, конституційних прав і свобод громадян.

3. Керівництво відділу.

Начальник юридичного відділу призначається на посаду та звільняється з посади згідно чинного законодавства. Особа, що призначається на цю посаду, повинна мати вищу юридичну освіту та досвід роботи з юридичної спеціальності не менше п'яти років.

Юридичний відділ органу місцевого самоврядування підпорядковується безпосередньо міському голові і діє на основі посадових обов'язків, що затверджуються міським головою.

Порядок взаємодії юридичного відділу з іншими структурними підрозділами виконавчого комітету визначаються міським головою.

На час відсутності, обов'язки начальника відділу виконує головний спеціаліст юридичного відділу.

4. Обов'язки начальника відділу.

- Перевіряє відповідність вимогам законодавства проектів рішень, розпоряджень та інших документів правового характеру органу місцевого самоврядування та візує їх.

- Приймає міри для забезпечення правильного застосування законодавства в органах місцевого самоврядування, інформує міського голову про необхідність вжиття заходів до скасування актів, прийнятих з порушенням чинного законодавства.

- Готує самостійно або разом з іншими структурними підрозділами пропозиції про зміну діючих або скасування таких, що фактично втратили силу, рішень, розпоряджень органу місцевого самоврядування.

- Консультує з правових питань працівників органу місцевого самоврядування, за дорученням міського голови дає висновки з правових питань.

- Надає методичну допомогу структурним підрозділам органів місцевого самоврядування в активному використанні правових засобів в їх діяльності, поліпшенні показників в роботі, додержання дисципліни.

- Організує систематичний облік і зберігання нормативних актів, які надходять до органу місцевого самоврядування та видаються ними, підтримує їх в контрольному стані, вживає заходів, спрямованих на поліпшення забезпечення законодавчо-довідковими матеріалами органу місцевого самоврядування.

- Організує разом з іншими структурними підрозділами вивчення керівниками апарату органу місцевого самоврядування нормативних документів, що стосуються їх діяльності.

- Бере участь у застосуванні заходів впливу у разі невиконання чи неналежного виконання договірних зобов'язань, забезпеченні захисту майнових прав.

- За дорученням міського голови бере участь у розгляді матеріалів за наслідками перевірок, ревізій, інвентаризацій, дає правові висновки за фактом виявлених правопорушень.

- Представляє в установленому порядку інтереси органу місцевого самоврядування в суді, господарському суді, а також в інших органах при вирішенні правових питань.

- Бере участь в організації і проведенні занять з правових знань, підвищує рівень правових знань керівників та працівників органу місцевого самоврядування.

Начальник юридичного відділу, який виявив порушення діяльності структурних підрозділів органу місцевого самоврядування, їх службових осіб, зобов'язаний доповісти міському голові про такі порушення для вжиття заходів до їх усунення.

У разі невідповідності чинному законодавству проектів правових документів, які подаються на підпис міському голові, начальник юридичного відділу, не візуючи проекти таких документів, дає відповідний висновок з пропозиціями про законний порядок вирішення питань, що розглядаються.

5. Права начальника відділу:

- Перевіряти додержання законності в структурних підрозділах органу виконавчої влади місцевого самоврядування та здійснювати контроль за відповідністю законодавству актів цих підрозділів;

- Одержувати від службових осіб у порядку, встановленому в органі виконавчої влади, документи, довідки та інші відомості, необхідні для виконання своїх обов'язків;

- Залучати за згодою міського голови працівників для підготовки проектів нормативних актів, а також для розробки і здійснення заходів, що проводяться юридичним відділом у відповідності з покладеними на неї обов'язками;

- Брати участь у засіданнях, нарадах, що проводяться в виконавчому комітеті, засіданнях виконкому, сесіях ради, бере участь в вирішенні питань, які мають відношення до практики застосування норм законодавства, та інших ділянках правової роботи;

- Інформувати про пропозиції юридичного відділу щодо приведення у відповідність з законодавством проектів рішень, розпоряджень та інших нормативних актів, що суперечать закону, для обов'язкового розгляду міським головою або керівниками структурних підрозділів органу місцевого самоврядування;

- Інформувати міського голову про покладання на юридичний відділ обов'язків, які не передбачені цим положенням і не стосуються правової роботи, що не допускається;

- Подавати пропозиції щодо заохочення або притягнення до відповідальності згідно із законодавством працівників юридичної служби.

6. Відповідальність начальника відділу.

Начальник юридичного відділу несе відповідальність:

- за відповідність чинному законодавству проектів рішень, розпоряджень, інших документів правового характеру, які ним візуються;

- неякісне або несвоєчасне виконання завдань та функцій відділу;

- бездіяльність або невикористання наданих йому прав;

- порушення норм етики поведінки службовця та обмежень, пов'язаних з прийняттям на службу в органи самоврядування та її проходженням.

2.1 Повноваження Іванківської селищної ради в галузі юриспруденції

До відання Іванківської селищної ради належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів;

2) встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги;

3) встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад;

4) здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету;

5) залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

6) об'єднання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад;

7) укладення з юридичними і фізичними особами договорів на справляння місцевих зборів, обов'язковість укладення яких установлена законодавством;

8) підготовка та затвердження переліку спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів;

б) делеговані повноваження:

1) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності;

2) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів;

3) сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території.



Розділ 3. Характеристика актів, правил, інструкцій, положень, які має право видавати Іванківська селищна рада

Селищний голова Іванківської селищної ради у межах своїх повноважень видає розпорядження.

Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування. При цьому слід відзначити, що згідно з положенням ч.1 ст.21 Закону «Про інформацію» акти органів місцевого самоврядування є основним джерелом інформації цих органів.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами та інших категорій фізичних осіб, які постійно або тимчасово проживають в місті, селі, селищі.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування ненормативного характеру набирають чинності з дня їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності. Ці акти доводяться до відома виконавців та усіх зацікавлених осіб.

Офіційне оприлюднення актів органів та посадових місцевого самоврядування здійснюється на веб-сторінці ради або у місцевому друкованому засобі масової інформації у термін не пізніше 30 днів з дня їх прийняття.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування або їх окремі положення, які містять державну таємницю або іншу захищену законом інформацію, не підлягають опублікуванню і набирають чинності з моменту доведення їх до відома виконавців, якщо самими актами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

Нормативно-правові акти органів та посадових осіб ради, що визначають права та обов'язки громадян, не доведені до відома громадян у порядку, передбаченому чинним законодавством України та Статутом територіальної громади, вважаються нечинними.

Якщо акти органів та посадових осіб ради стосується прав та обов'язків однієї особи або визначеного кола осіб, цим особам за їх запитом безоплатно надаються засвідчені копії зазначених актів у кількості не більше трьох примірників. В інших випадках за надання копії актів місцевого самоврядування може справлятися плата у розмірі, що не перевищує витрат на виготовлення таких копій.



Розділ 4. Структура органів місцевої державної виконавчої влади і місцевого самоврядування

Взаємодія між державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування є центральною та найгострішою проблемою територіальної організації влади в Україні. Необхідність вдосконалення системи розподілу компетенції й повноважень між цих двох інститутів зумовлена низкою чинників.

По-перше, деяким відставанням адміністративно-територіальної реформи, як і власне адміністративної реформи, від процесів політичних та соціально-економічних перетворень в Україні. Після утвердження в країні ринкової системи господарювання та зниження ризиків виникнення сепаратистських рухів централізована система державного управління може виявитися такою, що втратила свою ефективність.

По-друге, тим, що в зовнішньополітичній сфері одним з основних пріоритетів політики України залишається європейська інтеграція. Це вимагає від держави приведення її адміністративно-територіального поділу, а також системи розподілу сфер компетенції та повноважень різних його рівнів у відповідність до нормативно-правової бази Європейського Союзу і Ради Європи (зокрема, ратифікованої Україною Європейської хартії про місцеве самоврядування від 1985 р., Рекомендації № R(98)12 про нагляд за діяльністю місцевих органів влади від 18.09.1998 тощо), а також уже напрацьованого в даній галузі практичного досвіду.

По-третє, тим, що побудова дієвої системи місцевої влади для забезпечення ефективності всієї системи публічної адміністрації (ефективності державного менеджменту та прийнятих суспільно-політичних рішень) в Україні вимагає зваженого та відповідального, фахового підходу до вирішення цього завдання.

Питання удосконалення системи місцевої публічної влади в Україні вже тривалий час знаходиться у центрі уваги як органів державної влади, так і науковців та експертів. На сьогоднішній день вже були підготовлені пропозиції щодо розбудови ефективної системи місцевої влади в Україні.

Так, протягом останніх шести-семи років у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва було розроблено низку концептуальних та спеціальних документів, зокрема Концепцію реформи адміністративно-територіального устрою України тощо. Однак, жоден із таких документів досі не набув статусу нормативно-правового акту.

Основні недоліки у системі місцевої публічної влади.

Ефективне функціонування будь-якої системи публічної влади, зокрема місцевої, залежить від наявності чітких структурних елементів та їх функціональної спроможності, зокрема:

1) суб'єкт прийняття рішень (виборний орган), який представляє інтереси територіальної громади;

2) чітко окреслені та закріплені у нормативно-правових актах межі компетенції суб'єкта прийняття рішень (повноваження та функції);

3) суб'єкт виконання рішень (виконавчий орган);

4) ресурсна база для виконання прийнятих рішень, яка передбачає організаційні основи та відповідне матеріально-фінансове забезпечення тощо;

5) органи державної влади, діяльність яких спрямована на реалізацію загальнонаціональної державної політики, та її ефективне поєднання з місцевою;

6) ефективна система контролю за діяльністю органів місцевої публічної влади, як з боку громади, так і з боку держави.

Аналіз дозволяє виявити 3 групи недоліків у системі територіальної організації влади - загальні політико-правові, інституційні та фінансово-економічні.

1. Загальні політико-правові проблеми нормативно-правового врегулювання взаємодії місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

По-перше, спостерігається певна деформованість системи місцевого та регіонального самоврядування в Україні. Щодо цього можна зробити висновок за запропонованими нижче критеріями.

Для більш наочного окреслення проблем структурного характеру у системі місцевої публічної влади України видається доцільним проаналізувати різні рівні і типи влади за наступними критеріями: наявність територіальної громади, яка має правовий статус; представницький орган; виконавчий орган; бюджетну самостійність; самоврядні повноваження.

Таблиця 1

№	Рівень місцевого самоврядування	Місцеві представницькі органи влади	Виконавчі комітети	Бюджетна самостійність	Територіальна громада	Самоврядні повноваження (власні)
1	Село	+	+//-	Обмежена	+	+
2	Селище	+	+	Обмежена	+	+
3	Місто районного значення	+	+	обмежена	+	+
4	Район у місті	+	+	-	-	-
5	Місто обласного значення	+	+	+	+	+
6	Район	+	-	+	-	+
7	Область	+	-	+	-	+

Як видно із наведеної у таблиці 1 короткої систематизації структури місцевої публічної влади в Україні, в Україні існують сім найбільш поширених видів адміністративно-територіальних одиниць, що мають органи місцевого самоврядування (крім міст Києва та Севастополя, а також Автономної Республіки Крим, які мають особливий статус, що регулюється окремими законами).

Серед семи типів самоврядування лише містам обласного підпорядкування у повному обсязі притаманні вище зазначені складові, які є необхідними для повноцінного здійснення самоврядних повноважень.

Найменш забезпеченими є райони у містах (що мають такий розподіл).

Райони в містах мають представницькі та виконавчі органи самоврядування, але не мають ані статусної громади, ані власних доходів та бюджетної самостійності, ані виключних самоврядних повноважень (останні делегуються виключно міськими радами). Органи місцевого самоврядування районного та обласного рівнів, на яких концентруються достатньо широкі повноваження та бюджетні кошти, не можуть формувати власні виконавчі комітети (функції останніх виконують державні адміністрації відповідного рівня). До того ж, районні та обласні ради не мають статусної територіальної громади, є специфічними представницькими самоврядними органами, оскільки представляють виключно спільні інтереси територіальних громад, що входять до їх складу.

Сільські, селищні та міські (міст районного значенні) громади мають представницькі органи (ради) та їхні виконавчі комітети. Дані органи місцевого самоврядування мають і власні повноваження. Проте, вони мають обмежені можливості для здійснення прямих міжбюджетних відносин із центральної владою: зокрема, Бюджетний кодекс України не зобов'язує Верховну Раду України визначати окремими пунктами розподіл дотацій вирівнювання для зазначених громад. Це, у свою чергу, дещо обмежує їх фінансову самостійність.

По-друге, недосконалість критеріїв класифікації територіальних громад з точки зору надання їм того чи іншого обсягу повноважень. Зокрема, через відмінності у кількості населення та розмірі місцевих бюджетів недоцільною є визначення єдиного переліку повноважень для органів місцевого самоврядування сіл, селищ та міст різного ступеня підпорядкування.

По-третє, нечіткий розподіл компетенції органів місцевого управління та місцевого самоврядування на різних рівнях адміністративно-територіального поділу, зокрема:

а) між районними та обласними радами;

б) між районними та обласними державними адміністраціями;

в) між місцевими радами у випадках входження адміністративно-територіальних одиниць одного рівня одна до одної (наприклад, міст та селищ до складу міських рад) зі збереженням відповідних органів місцевого самоврядування. Подібні недоліки адміністративно-територіального поділу найбільш характерні для Автономної Республіки Крим та Донецької області.

Виконання місцевими державними адміністраціями окремих функцій місцевого самоврядування, при тому, що ці інститути мають відмінну природу (державну та самоврядну), зумовлює виникнення таких негативних наслідків.

По-четверте, недосконалість системи державного на рівні села, селища й міста, зокрема за виконанням органами самоврядування власних повноважень. Відповідно до ст. 35 Закону України „ Про місцеві державні адміністрації”, контроль за їх діяльністю, що формально здійснюється районними та обласними державними адміністраціями, стосується, перш за все, делегованих місцевим радам та їх виконавчим органам повноважень, однак ця ж стаття чітко визначає, що „ місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень”.

Об'єктом контролю з боку Рахункової палати є центральні органи виконавчої влади. Прокурорський нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування дещо ускладнений у зв'язку зі скасуванням змін до Конституції України від 2004 р., зокрема пункту 5 статті 121. Крім того, наявність у Прокуратури наглядових функцій зазвичай ставало предметом критики України з боку Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії), оскільки дана сфера компетенції не властива органам прокуратури у країнах - членах Ради Європи.

Інституційні проблеми взаємодії місцевих державних адміністрацій та місцевих рад, пов'язані з недосконалістю інституту делегованих повноважень.

Відсутність законодавчо закріпленої процедури делегування повноважень чітко визначених механізмів відмови місцевих рад від виконання делегованих повноважень, зокрема у разі які незабезпеченості належними ресурсами.

Суперечність інституту делегування повноважень районними та обласними місцевими радами відповідним державним адміністраціям нормам Європейської хартії місцевого самоврядування. Так, у статті 44 Закону України „ Про місцеві державні адміністрації” визначено, що на районному та обласному рівнях ради делегують відповідним органам державної влади повноваження щодо транспорту, будівництва, розвитку охорони здоров'я.

Натомість одним із головних принципів самоврядування, який визначено в Європейській хартії місцевого самоврядування, є виключність його повноважень, що унеможливлює передачу самоврядних повноважень будь-якому іншому органу влади.

Пряме втручання державної виконавчої влади у справи територіальних колективів. Так, ініціатива з розробки бюджетів та програм місцевого розвитку районів і областей належить місцевим державним адміністраціям, підпорядкованим Главі держави та Кабінетові Міністрів України і установчий (кадровий) вплив на які з боку представницьких органів є недостатнім (обмежується висловленням недовіри голові Адміністрації).

...