Функціонування Української Греко-Католицької Церкви в контексті державно-церковних відносин

В суспільстві церква живе і діє у рамках соборності та ікономії. Цей принцип відповідає східній духовній традиції УГКЦ, її еклезіальній ідентичності, дотримання якої необхідне для адекватного окреслення суспільного служіння. Динаміка та ефективність соціальної діяльності УГКЦ в консеквенції передбачає конструктивну співпрацю з державою, суспільством та всіма традиційними церквами.

У Висновках узагальнено результати дисертаційного дослідження, викладено основні положення, що виносяться на захист:

1.Феномен українського греко-католицизму став продуктом та закономірним наслідком усього попереднього розвитку українського християнства, сутнісним виявом якого на всіх етапах його історичного розвитку був синтез східних і західних церковних традицій. УГКЦ, поєднавши у собі дві гілки християнства - східну - Візантійську та західну - Римську, поклала початок творенню нового типу української культури, що розвивалась в руслі унійної культурно-історичної логіки.

2.УГКЦ, що утворилась внаслідок Берестейського поєднання, стала рушійною силою в процесі оборони етнічної субстанції та визвольних змагань політичного і соціального характеру в умовах відсутності власної держави, національного та ідеологічного поневолення українського народу. У вирішальних переломних моментах історичного розвитку українські греко-католики приходили до усвідомлення надзвичайно тісного зв`язку зі своєю Церквою. Коли український народ втрачав свою самостійність і змушений був жити під іноземним пануванням, УГКЦ ставала осередком збереження своєї ідентичності, а клір при цьому виступав її речником. Наслідком такого глибоко закоріненого в історії зв`язку між нацією і Церквою було збереження та плекання східного обряду, який за умови відсутності національної держави ототожнювався з українством. І сьогодні, незважаючи на труднощі внутрішнього характеру та зовнішні перешкоди, УГКЦ використовує всі наявні в її арсеналі засоби з метою піднесення національної гідності українців, виховання патріотизму, утвердження української політичної нації та державності.

3.В українському законодавстві у сфері державно-церковних взаємин чітко простежується суб'єкт-об'єктний характер їх взаємодії, що вкрай звужує можливість партнерства між цими інституціями задля виконання ними суспільнотворчих функцій. Власне, зміна характеру взаємодії між державою та Церквою в площину суб'єкт (держава) - суб'єкт (церква) виступить гарантом встановлення демократичної моделі державно-церковних взаємовідносин, їх гармонійної співпраці. Адекватні державно-церковні відносини можуть утворитися лише за умови врахування державою ролі певної конфесії чи Церкви у виконанні суспільно-творчої місії.

4.Традиційне християнство в Україні на сьогодні не досягло повноти свого вираження в єдиній Помісній Українській Церкві. Воно представлене чотирма конфесіями : УГКЦ, УАПЦ, УПЦ КП, УПЦ МП.

Наявність чотирьох церков східного обряду, кожна з яких вважає себе єдиною традиційною для України, призводить до міжцерковного протистояння, яке відіграє дестабілізуючу роль у суспільстві, гальмує процес утвердження державності, суперечить національним інтересам України. Оскільки об'єктивно формування української нації відбувалося в рамках християнської культури, визначальним критерієм якого було київське християнство, яке уособлювалось в єдиній церкві, то, на думку автора, подолання сьогоднішньої конфронтації та розділення традиційних церков через створення єдиної Помісної Церкви може виступити могутнім чинником соціальної інтеграції та національної консолідації. Першим етапом об'єднання могла б стати духовна єдність у вирішенні соціальних проблем, формуванні моральних пріоритетів та аксіологічних орієнтирів сучасного українського суспільства.

5.Роль центру, що формував обличчя української нації, її світогляд, мораль, духовність, культуру, характер та ідеї, відіграла, протягом тисячолітньої історії свого існування в Україні - Церква. Вона формувала суспільну етику на засадах християнства і пропонувала ідеальні моделі міжособових та суспільних взаємин; творила, зберігала та проповідувала універсальні християнські вартості, які визначали національно-культурне, суспільно-політичне і релігійно-духовне життя українців. Шлях до утвердження чітких соціально-психологічних установок, що визначатимуть внутрішній зміст і зовнішню форму української держави, ми вбачаємо у синтезі християнської моралі, національного самоусвідомлення та активної громадянської позиції - триєдиного ідеалу, що надає сутнісного виміру новій системі морально-етичних цінностей українського народу.

6.Католицька Церква, в юрисдикції якої перебуває УГКЦ, в кінці XIX ст. протиставила навальному наступу секуляризму свою соціальну доктрину, у якій містилося основане на християнській моралі бачення тодішньої суспільної ситуації та осмислювалась роль Церкви в соціальному середовищі. В рамках соціальної доктрини Вселенської Церкви здійснює своє суспільне місійне покликання УГКЦ. Особливого значення соціальна роль Церкви набуває у ХХ ст. в період панування суспільного ладу, який ґрунтувався на офіційній доктрині атеїзму та гранично обмежував соціальну роль УГКЦ. Визначальний вплив на збереження християнської віри і моральних цінностей суспільства в умовах панування радянської влади мала ієрархія УГКЦ, зокрема митрополит Андрей Шептицький та патріарх Йосиф Сліпий. Акт ліквідації УГКЦ (1946 р.) унеможливив активну соціальну роботу Церкви, що змушена була діяти на нелегальному становищі.

7.Проголошення незалежної Української держави та легалізація УГКЦ поставили перед останньою завдання переосмислення своєї ролі у суспільстві. Соціальна проблематика посіла чільне місце у документах Патріаршого Собору Української Греко-Католицької Церкви (розпочав свою роботу в 1996 р.). Сьогодні соціальне вчення УГКЦ прагне охопити своєю увагою всі явища громадського життя, сформулювати фундаментальні соціальні принципи, що мають виступити як певні структури, які здатні упорядкувати існування людської спільноти. Такими принципами є: принцип особистості (свобода та рівність усіх людей); принцип солідарності; принцип субсидіарності (допомога та підтримка) і принцип загального блага.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях

1. Волинець О.О. Концепція ненасильства митрополита Андрея Шептицького // Військово-науковий вісник Військового інституту при Національному університеті “Львівська політехніка” - Львів, 2000. - Вип. 2. - С.127-134.

2. Волинець О.О. Духовність християнського Сходу в умовах трансформації суспільно-ціннісних орієнтирів українського народу // Військово-науковий вісник Військового інституту при Національному університеті “Львівська політехніка” - Львів, 2001. - Вип.3. - С.218-225.

3. Волинець О.О. Національна та релігійна самоідентифікація українських греко-католиків у Польщі // Українське релігієзнавство. Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. - К., 2002. - №22. - С.62-74.

4. Волинець О.О. Основні напрямки нової євангелізації в Україні // Військово-науковий вісник Військового інституту при Національному університеті “Львівська політехніка” - Львів, 2002. - Вип. 4. - С. 253-267.

5. Волинець О.О. Українська Греко-Католицька Церква та проблема формування системи морально-етичних цінностей українського народу // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: Держава та армія. - Львів, 1999. - № 377. - С.183-188.

6. Волинець О.О. Феномен Берестейської унії 1596 р. та її місце у національно-культурній та релігійній історії українського народу // Актуальні проблеми державного управління. Збірник наукових праць. - Львів: Вид-во УАДУ, 2000. - Вип. 3. - С.298-306.

7. Волинець О.О. Проблема творення єдиної Помісної Церкви як історична необхідність // Українська національна ідея : реалії та перспективи розвитку. Збірник наукових праць. - Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. - Вип. 7. - С.82-91.

8. Волинець О.О. Українська Греко-Католицька Церква в екуменічній перспективі // Українська національна ідея : реалії та перспективи розвитку. Збірник наукових праць. - Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. - Вип. 8. - С.105-115.

9. Волинець О.О. Нова євангелізація в умовах національно-духовного відродження України // Українська національна ідея : реалії та перспективи розвитку. Збірник наукових праць. - Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. - Вип. 10. - С.129-140.

10. Волинець О.О. Любов Бога і Батьківщини - це дві найбільші любови кожної благородної душі // Вірую. - № 15. 1995.

11. Волинець О.О. Подружжя очима студентів // Вірую. - № 19. 1995.

12. Волинець О.О. Об'єднання Церкви й ідея Патріархату в Україні як запорука єдності нації // Національна еліта та інтелектуальний потенціал України: Тези міжнародної наукової конференції.18-20 квітня 1996 р., м. Львів. - Львів, 1996, - С. 233-234

АНОТАЦІЯ

Волинець О.О. Функціонування Української Греко-Католицької Церкви в контексті державно-церковних відносин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11.- релігієзнавство. - Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Київ, 2003.

У дисертації, в контексті взаємовідносин між церквою та державою, досліджуються функціональні аспекти буття УГКЦ.

У дослідженні, проаналізовано процес національної та еклезіальної самоідентифікації українських греко-католиків в контексті взаємин між державою та УГКЦ, здійснено аналіз філософських та конституційно-правових аспектів державно-церковних стосунків, розглянуто питання взаємозв'язку національного та релігійно-духовного відродження. Розкрито основні напрямки діяльності УГКЦ в умовах сучасного державотворчого процесу в Україні. З'ясовано вплив УГКЦ на формування системи морально-етичних цінностей українського суспільства та її роль у подоланні духовної кризи, спричиненої пануванням тоталітарного політичного режиму. Проаналізовано соціальну доктрину УГКЦ, джерела міжконфесійних конфліктів, запропоновано моделі міжцерковного діалогу.

Ключові слова: Українська Греко-Католицька Церква, державно-церковні відносини, національна та еклезіальна самоідентифікація, духовність, морально-етичні цінності, екуменізм, соціальна доктрина.

АННОТАЦИЯ

Волынец О.А. Функционирование Украинской Греко-Католической Церкви в контексте государственно-церковных отношений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.11. - религиоведение. - Институт философии имени Г. С. Сковороды НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию функциональных аспектов бытия УГКЦ в контексте взаимоотношений между государством и церковью.

В работе анализируется взаимовлияние “национального” и “религиозного” как общечеловеческой тенденции, которая в истории Украины имела характер непрерывной связи. Исследуются трансцендентное и имманентное измерения церкви, ее функциональный аспект.

В диссертации уделено внимание динамике взаимоотношений церкви и государства. Исходя из теорий “симфонии власти” и “двух мечей”, анализируются модели и механизмы государственно-церковных взаимоотношений, возможности их применения в практике современной Украины. Автор делает вывод, что адекватная модель отношений между государством и церковью должна учитывать лучшие образцы демократических моделей Запада и исторической традиции Украины.

Отдельное место в работе посвящено анализу феномена украинского греко-католицизма, обосновано национальный характер УГКЦ и ее роль в сохранении национальной и эклезиальной идентичности украинских греко-католиков в условиях отсутствия национального государства, когда вопрос сохранения исконных украинских форм религиозности был столь же принципиальным, как и вопрос политический.

В диссертации исследуются истоки межконфессионных конфликтов, которые проявляются на идейно-теоретическом, морально-правовом и идеологическом уровнях, носят богословско-канонический, исторический, культурно-духовный, политический, социальный и правовой характер и выступают в качестве деструктивного социального явления. В связи с этим в работе рассматриваются модели экуменического диалога, вклад УГКЦ в разработку моделей церковного единения.

Специальному анализу подвергнута проблема определения места и роли УГКЦ в процессе преодоления посттоталитарных тенденций и духовного кризиса украинского общества. Указывается на необходимость трансформации мировоззрения личности и общества от тотального атеизма к утверждению религии как морального императива. Рассматривается роль УГКЦ в формировании морально-этических норм и аксиологических ориентиров украинского общества. Автор утверждает, что УГКЦ в высшей мере заинтересована в формировании христианских основ украинского государства, социально-психологических установок личности и общества, которые определяли бы внутреннее содержание и внешнюю форму независимой Украины.

В работе анализируются теоретические разработки социальной доктрины церкви, ее практическая реализация, акцентируется на приоритетах социальной деятельности УГКЦ в условиях современного национально-духовного возрождения Украины. В диссертации указывается, что социальное учение УГКЦ охватывает все явления общественной жизни, формулирует фундаментальные социальные принципы - личности, солидарности, субсидиарности и общего блага, которые способствуют упорядочиванию самого существования человеческой общности.

Ключевые слова: Украинская Греко-Католическая Церковь, государственно-церковные взаимоотношения, национальная и эклезиальная самоидентификация, духовность, морально-этические ценности, экуменизм, социальная доктрина.

ANNOTATION

Volynets O.O. The Functioning of the Ukrainian Greek-Catholic Church in the Context of the State-Church Relationship. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the Educational Level of candidate of philosophical studies specialising 09.00.11. - religion sciences. - Institute of Philosophy named after H. S. Skovoroda, Ukrainian National Academy of Science, Kyiv, 2003.

In the present thesis the functional aspect of the Ukrainian Greek Catholic Church (UGCC) life are investigated in the context of its relationship and ecclesiastical self-identification of the Ukrainian Greek Catholics in the context of the relationship between the state and the Church. The philosophical and legal aspects of this relationship are analyzed. The author also elaborates the question of the interconnection of the national and religious, spiritual renaissances. The major courses of the UGCC's activity in the conditions of the present Ukrainian state formation process are discussed. The elicitation is given of the UGCC's influence on the establishment of the moral and ethical values system of the Ukrainian society as well as the role of this system in the overcoming of the crisis caused by the totalitarian regime rule. The social doctrine of the UGCC, the sources of conflicts between the religious communities are being analysed, the patterns of the dialogue between churches are being suggested.

Key words: Ukrainian Greek-Catholic Church, relations between the state and the Church, national and ecclesiastical selfidentification, spirit, moral and ethic values, ecumenism, social doctrine.

Размещено на Allbest.ru