Застосування заходів процесуального примусу, пов’язаних з ізоляцією особи

“Особу, яка вчинила у віці від одинадцяти до чотирнадцяти років суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі понад п'ять років, з метою запобігти спробам ухилитися від слідства і суду, перешкодити продовженню протиправної діяльності може бути поміщено у приймальник-розподільник для неповнолітніх.

За наявності достатніх підстав вважати, що особа буде намагатися ухилитися від слідства і суду, продовжувати протиправну діяльність, суд за поданням слідчого, погодженого з прокурором, поміщає її у приймальник-розподільник для неповнолітніх на строк до 30 діб, про що виносить вмотивовану постанову (ухвалу). Участь захисника у цьому разі забезпечується з моменту поміщення неповнолітнього у приймальник-розподільник.

Подання розглядається з додержанням порядку, визначеного частиною п'ятою статті 1652 цього Кодексу.

Постанова негайно оголошується і її копія вручається законному представнику неповнолітнього чи захиснику. Одночасно законному представнику неповнолітнього роз'яснюються порядок і строки оскарження постанови (ухвали).

На постанову судді (ухвалу суду) прокурором, захисником чи законним представником неповнолітнього протягом 3 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови (ухвали)”.

Висновки

У висновках стисло сформульовані основні положення та пропозиції, які є результатом проведеного дисертаційного дослідження. У них запропоновані шляхи вдосконалення законодавчого регулювання суспільних відносин, які виникають і розвиваються під час застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи. Зокрема, з'ясовано сутність та виділено специфіку заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи; обґрунтовано необхідність законодавчого врегулювання багатьох дискусійних у науці і суперечливих на практиці питань, що стосуються підстав, умов і порядку застосування названих заходів; аргументовано ідею закріплення у нормах КПК цілей застосування для усіх заходів, що розглядаються тощо.

Внесені пропозиції щодо вдосконалення окремих норм чинного КПК, що, на думку автора, позитивно позначиться на забезпеченні захисту прав і інтересів громадян, які залучаються до сфери кримінального судочинства, на законності і обґрунтованості застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях дисертанта

1. Рожнова В.В. Переконання і примус як форми взаємопорозуміння та взаємодії державних органів з населенням під час розслідування кримінальних справ // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових статей. -- Донецьк, 2000. -- № 2. -- С. 205-210.

2. Рожнова В.В. Заходи процесуального примусу в механізмі забезпечення кримінально-процесуальних норм // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових статей. -- Донецьк, 2000. -- № 3. -- С. 127-134.

3. Рожнова В.В. Співвідношення примусу, відповідальності та санкцій у сфері кримінального судочинства // Право України. -- 2000. -- № 11. -- С. 106-109.

4. Рожнова В.В. Поняття підозрюваного у кримінальному процесі України // Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. Науково-практичний збірник. Додаток до журналу “Міліція України”. -- 2001. -- № 7. -- С. 26-32.

5. Рожнова В.В. Щодо поняття “затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину” // Право України. -- 2001. -- № 8. -- С. 86-89.

6. Рожнова В.В. Взяття під варту і недержавна система безпеки підприємництва // Недержавна система безпеки підприємництва як суб'єкт національної безпеки України. Збірник матеріалів науково-практичної конференції, Київ, 16-17 травня 2001 р. / Редкол.: І.І. Тимошенко та ін. -- К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2001. -- С. 98-105.

7. Рожнова В.В. Законність і обґрунтованість застосування заходів процесуального примусу як гарантія дотримання конституційних прав та свобод громадян // Проблеми права на зламі тисячоліть. Матеріали міжнародної наукової конференції. Наукове видання. -- Дніпропетровськ, 2001. -- С. 268-271.

8. Рожнова В.В. Щодо затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину у складі організованих злочинних структур // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А.І. Комарової, М.О. Потебенька, В.П. Пустовойтенка, В.І. Радченка та ін. -- Київ, 2001. -- Т. 22. -- С. 191-196.

9. Рожнова В.В. Визначення поняття підозрюваного: криміналістичний аспект // Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. -- Київ, 2001. -- С. 248-251.

10. Рожнова В.В. Правовий статус учасника процесу як основа державного захисту прав і законних інтересів громадян // Захист прав і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності: Матеріал міжвузівської науково-практичної конференції / Гол. ред. І.Г.Кириченко, Донецьк: ДІВС, 2001. -- С. 338 - 344.

11. Рожнова В., Ліпкан В. Концептуальні засади побудови системи запобіжних заходів // Право України. -- 2002. -- № 5. -- С. 21-26 (участь здобувача 50%).

Анотація

Рожнова В.В. Застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09. -- кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. -- Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2002.

Дисертація є монографічним дослідженням, в якому комплексно та цілісно розглянуті основні питання застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи, які у своїй сукупності створюють окрему наукову проблему.

У роботі розкривається сутність, правова природа і зміст державно-правового, процесуального, кримінально-процесуального примусу. З'ясовується співвідношення процесуальної відповідальності, процесуальних санкцій і заходів процесуального примусу в межах кримінально-процесуального примусу. Аналізується місце і значення заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи, в механізмі забезпечення досягнення завдань кримінального судочинства. З урахуванням сучасних поглядів і теоретичних концепцій кримінально-процесуального права, положень Конституції України, чинного законодавства, окремих положень відомчих нормативних актів розглядається специфіка застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи, пропонуються шляхи удосконалення законодавчого регулювання підстав, умов і порядку їх застосування. Сформульовані й аргументовані пропозиції та рекомендації по внесенню змін і доповнень до чинного КПК України.

Ключові слова: заходи процесуального примусу, пов'язані з ізоляцією особи; підстави, умови і процесуальний порядок застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи.

Аннотация

Рожнова В.В. Применение мер процессуального принуждения, связанных с изоляцией лица. -- Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09. -- уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. -- Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2002.

Диссертация является монографическим исследованием, в котором целостно и комплексно рассмотрены основные вопросы применения мер процессуального принуждения, связанных с изоляцией лица, которые в своей совокупности образуют отдельную научную проблему.

В работе раскрывается сущность, правовая природа и содержание государственно-правового, процессуального, уголовно-процессуального принуждения. Исследуется соотношение процессуальной ответственности, процессуальных санкций и мер процессуального принуждения в рамках уголовно-процессуального принуждения. Обосновывается, что меры процессуального принуждения -- это предусмотренные уголовно-процессуальным законом средства государственно-правового принуждения, которые применяются уполномоченными на то органами (должностными лицами), ведущими процесс, в чётко определённом законом порядке к лицам, которые вовлекаются в уголовно-процессуальную деятельность, для предупреждения и пресечения их неправомерных действий, сбора и закрепления доказательств, с целью успешного разрешения задач уголовного судопроизводства.

В диссертации исследуется специфика применения тех мер процессуального принуждения, которые связаны с изоляцией лица: задержания, взятия под стражу, помещения лица в медицинское учреждение, помещение лица в приёмник-распределитель для несовершеннолетних. Предлагается уточнить, а в ряде случаев изменить или дополнить отдельные положения, касающиеся оснований, условий и процессуального порядка их применения.

Устанавливается, что особенностью правового закрепления оснований применения мер процессуального принуждения является то, что в нормах права, регламентирующих этот процесс, отображены не сами фактические обстоятельства, а только общие критерии установления и оценки фактов. Вывод о наличии таких обстоятельств всегда будет вероятным, поскольку их наступление относится к будущему. Обосновывается положение о том, что процесс доказывания по уголовному делу распространяется и на обоснование применения мер процессуального принуждения, связанных с изоляцией лица.

Высказывается мнение о необходимости установления единого порядка разъяснения лицу, к которому применяется мера процессуального принуждения, связанная с его изоляцией, его прав в связи с этим. Такой порядок должен предусматривать не устную форму их разъяснения, а выдачу перечня прав и обязанностей лица ему “на руки”.

Вносятся и поддерживаются предложения о введении в УПК общей нормы об уважении чести и достоинства человека в процессе расследования уголовных дел; о законодательном закреплении правил исчисления сроков задержания; об устранении из закона требования об указании в протоколе задержания мотивов задержания с заменой на требование об указании целей задержания; об оформлении решения следователя о передаче несовершеннолетних детей арестованного под надзор не представлением, а постановлением.

Сформулированы другие предложения по усовершенствованию действующего уголовно-процессуального законодательства и следственно-судебной практики по данной проблеме.

Ключевые слова: меры процессуального принуждения, связанные с изоляцией лица; основания, условия и процессуальный порядок применения мер процессуального принуждения, связанных с изоляцией лица.

Summary

Rozhnova V. V. Using methods of procedural enforcement connected with isolation of a person. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of candidate of Law Sciences under specialty 12.00.09. - criminal process and criminalistics, forensic examination. - National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv, 2002

Dissertation is a monographic study where main issues of procedural reinforcement connected with isolation of a person usage are examined forming in a whole the separate scientific problem.

Essence, legal nature and content of state legal, procedural, criminal procedural reinforcement are elucidated in this study. Interrelation between procedural responsibility, procedural sanctions and methods of procedural reinforcement connected with isolation of a person in mechanism of criminal legal proceedings provision is analyzed. Specifics of applying procedural reinforcement measures connected with isolation of a person, proposed ways to improve legislative regulation of causes, conditions and order of its application are considered taking in account modern viewpoints and conceptions of criminal procedural law, provisions of Constitution of Ukraine, acting legislation and provisions of certain departmental statutory acts. Proposals and recommendations on changes to Criminal Procedural Code of Ukraine are argued and formulated.

Key words: measures of procedural reinforcement connected with isolation of a person; causes, conditions and procedural order of procedural measures application connected wit isolation of a person.

Размещено на Allbest.ru