Механізми державного управління системою первинної медико-санітарної допомоги міському населенню

Рис. 3. Прогностичне моделювання варіанту міської системи медичної допомоги населенню за методикою пошуку оптимального рішення за 10 періодами (1Т= 1 рік)

Результати проведених розрахунків показують, що оптимальним рішенням і найбільш перспективним на прийдешній 10-й річний період є варіант організації системи первинної медико-санітарної допомоги за взірцем сімейної медицини.

Таким чином, розроблена, наведена та описана концептуальна схема реструктуризації чинної системи первинної медико-санітарної допомоги, яка передбачає її архітектурно-плануючу структуру діяльності на засадах теорії державного управління та принципів сімейної медицини, знайшла не тільки суто логічне, а й своє математичне обґрунтування, що визначає її актуальність і перспективність для подальших наукових досліджень з державного управління, як і безпосередньо з організації охорони здоров'я та медичної практики.

ВИСНОВКИ

Проведене в межах дисертаційної роботи дослідження підтвердило покладене в його основу припущення, що вдосконалення складових механізму державного управління в здоровоохоронній галузі сприятиме реструктуризації та вдосконаленню чинної моделі охорони здоров'я таким чином, аби вона повністю відповідала завданням і функціям системи первинної медико-санітарної допомоги міському населенню.

Узагальнення результатів дослідження надає можливість сформулювати низку висновків та рекомендацій, які мають теоретичне та практичне значення.

1. Чинна система охорони здоров'я загалом відповідає національним інтересам держави і за нормативно-правовим забезпеченням має можливості надання гарантованої медичної допомоги міському населенню на рівні дільничної служби амбулаторно-поліклінічних закладів. Проте, задіяна система, через:

· неефективне використання системних ресурсів;

· невиконання вимог діючого законодавства владними і відомчими органами управління по впровадженню в медичну практику структур сімейної медицини, системи управління якістю, стандартів, протоколів;

· територіальний підхід до формування дільниць;

· невідповідність джерел і механізмів фінансування та оплати праці сімейного лікаря до умов ринкового середовища тощо,

функціонує не ефективно і не відповідає принципам і підходам державного управління. Тому недостатність наукового обґрунтування діяльності системи медичної допомоги потребує опрацювання функціональних, організаційних, мотиваційних, фінансово-економічних та правових механізмів державного управління.

2. Встановлено, що на такі показники діяльності міської системи первинної медико-санітарної допомоги міському населенню як доступність і якість медичної допомоги, стан здоров'я пацієнтів впливають внутрішньовідомчі організаційно-управлінські чинники:

· нераціональність інфраструктури, необґрунтованість задіяння фахівців поліклінік та інших лікувальних закладів в наданні медичної допомоги;

· відсутність самостійності в діяльності медичних структур і жорстка прив'язаність їх до конкретної території та чисельності населення;

· можливість для населення отримувати консультації і допомогу поза своїм дільничним лікарем та диспетчерські функції останніх і зволікання у дотримуванні медико-організаційних етапів;

· відсутність цілісності процесу та використання застарілих схем управління;

· фінансування за принципом “для медичної допомоги”;

· низький рівень підготовки з державного управління та ін.

Тому їх дослідження і наукове обґрунтування повинно бути покладене в підвалини реструктуризації чинної системи охорони здоров'я.

3. Запропонована функціонально-структурна схема управління системою первинної медико-санітарної допомоги за функціональними, організаційними, фінансовими, мотиваційними та правовими механізмами державного управління та принципами сімейної медицини:

· відповідає державній політиці щодо системи охорони здоров'я;

· відокремлює структури сімейної медицини від поліклінік;

· використовує нові підходи до моделювання її інфраструктури та функціонування;

· диференціює медико-організаційні етапи і механізми фінансування за схемою первинного фондоутримання;

· сприяє підвищенню ефективності діяльності та управління в здоровоохоронній галузі при збереженні загальної схеми підпорядкованості;

· надає можливість організовувати отримувати медичну допомогу (послуги) до 80,0 відсотків пацієнтів на рівні сімейного лікаря і за єдиним клініко-діагностичним маршрутом;

· застосовує прогресивні форми оплати праці і професійно-правовий і соціальний захист медичних працівників і пацієнтів тощо.

Життєздатність і перспективність вищенаведеної схеми управління системою первинної медико-санітарної допомоги населенню математично підтверджена.

4. Основними шляхами вдосконалення функціональних, організаційних і правових механізмів державного управління у охороні здоров'я для підвищення рівня чинної системи первинної медичної допомоги можуть бути:

· опрацювання та впровадження раціональних схем реструктуризації;

· приведення нормативної бази у відповідність до ринкових умов діяльності;

· підвищення вимог щодо рівня підготовки і професійно-посадових якостей керівного складу і фахівців медичних закладів;

· удосконалення механізмів забезпечення якості надання медичної допомоги чи послуг населенню;

· диверсифікація основних джерел фінансування та узгодження фінансових і правових механізмів супроводження медичної допомоги чи послуги населенню тощо.

5. Про переваги комплексного розв'язання проблем збереження і відновлення здоров'я населення в державній охороні здоров'я свідчать проведені заходи по реструктуризації її системи первинної медико-санітарної допомоги міському населенню на засадах механізмів державного управління та принципів сімейної медицини на рівні обласного центру, які сприяли стабілізації і позитивній динаміці діяльності медичних структур та стану здоров'я населення за період 2004-2005 рр. (організовано 8 сімейних лікарських амбулаторій і центр сімейної медицини при клініці медичного університету; здійснено цільову підготовку 125 сімейних лікарів, 128 соціальних працівників; відкрито при 62,2% поліклініках денні стаціонари терапевтичного і хірургічного спрямування; у 1,2 рази знизились рівні первинної захворюваності органів дихання і ін.).

6. Запропоновані організаційно-управлінські схеми діяльності системи первинної медико-санітарної допомоги міському населенню на перспективу, за функціональними, структурними і системними ознаками, формують максимальну самостійність посадових осіб та медичного персоналу разом із підвищенням вимогливості та відповідальності за здоров'я пацієнтів і населення, що свідчить про їх адекватність сучасному етапу (адміністративної реформи, поглиблених ринкових перетворень та української медичної доктрини на XXI сторіччя), а тому можуть бути використані іншими системами охорони здоров'я, котрі прагнуть до реорганізаційних перетворень.

7. Реалізація науково-теоретичних пропозицій щодо застосування системи первинної медико-санітарної допомоги на засадах державного управління і сімейної медицини в практичну діяльність є можливою за умови впровадження наступних практичних рекомендацій:

· прискорення прийняття Верховною Радою України Закону щодо змін до ”Основ законодавства України про охорону здоров'я” від 19.11.1992 р., в якому необхідно диференціювати державну систему охорону здоров'я на підсистеми “охорона здоров'я” і “медична допомога” та визначити принципи, функції і механізми їх діяльності на засадах вимог теорії і практики державного управління;

· створення спеціальних організаційних підрозділів з координації діяльності усіх підсистем охорони здоров'я в Кабінеті Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, Держприкордонної служби України, міністерствах оборони, внутрішніх справ та СБУ, обласних та Київській і Севастопольській міських держадміністраціях та забезпечення їх практичної діяльності відповідною нормативно-правовою базою;

· підготовка Міністерством охорони здоров'я України та Академією медичних наук України програми заходів щодо забезпечення гарантованого рівня надання безоплатної медичної допомоги у структурах сімейної медицини до затвердження Кабінетом Міністрів України, і відповідного законопроекту про сімейну медицину, лікаря та пацієнта.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чорномаз В.Ц. Дослідження механізмів державного управління в системі первинної медико-санітарної допомоги міському населенню // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. - № 1(17). - С. 193-208.

2. Чорномаз В.Ц. Обґрунтування моделі реструктуризації діяльності та механізмів державного управління системою первинної медико-санітарної допомоги населенню міста // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. - № 2(18). - С. 151-165.

3. Чорномаз В.Ц. Оцінка організації та діяльності міської системи первинної медико-санітарної допомоги з точки зору механізмів державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. - № 2(22). - С. 209-223.

4. Державне регулювання в системі охорони здоров'я / В.І. Журавель, І.І. Фещенко, В.Ц. Чорномаз, В.В. Журавель // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2001. - № 4.- С. 372-375. - Авторських - 0,07 др. арк. (Особисто автором проведено вивчення нормативно-правової бази стосовно державного управління діяльністю закладів охорони здоров'я).

5. Журавель В.І., Присенко В.Г., Чорномаз В.Ц. Механізми державного регулювання систем охорони здоров'я // Одеський медичний журнал. - 2005. - № 2. - С.4-9. - Авторських - 0,06 др. арк. (Особисто автором проведено вивчення матеріалів діяльності системи охорони здоров'я).

6. Журавель В.І., Мегедь В.П., Чорномаз В.Ц. Державне регулювання у реформуванні регіональної та відомчої систем охорони здоров'я / Формування та реалізація регіональної політики в галузі охорони здоров'я: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародної участі. 25-26 квітня 2002 р.- Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. - С. 23-31. - Авторських - 0,15 др. арк. (Особисто автором проведено вивчення матеріалів стосовно показників здоров'я населення).

7. Журавель В., Мегедь В., Чорномаз В. Роль органів державної виконавчої влади у визначенні політики та розвитку системи медичної допомоги //Регіональна політика в галузі охорони здоров'я: шляхи формування та реалізації: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 5-6 червня 2003 р. - Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2003. - С. 29-34. - Авторських - 0,09 др. арк. (Особисто автором проведено вивчення матеріалів фінансування системи охорони здоров'я).

Размещено на Allbest.ru