Розслідування дорожньо-транспортних злочинів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Особливості розслідування дорожньо-транспортних злочинів

1.1 Криміналістичний аспект слідів дорожньо-транспортних пригод

1.2 Обставини що підлягають встановленню і доведенню при розслідуванні слідів дорожньо-транспортних пригод

1.3 Особливості розслідування слідів при наїзді на пішоходів

1.4 Особливості розслідування слідів при ДТП пов'язаних з загибеллю дітей

2. Початкові слідчі дії

2.1 Огляд місця ДТП, транспорту і трупа

2.2 Допит свідків і потерпілих

2.3 Допит підозрюваного

2.4 Судові експертизи

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Про актуальність цієї теми свідчить обстановка у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на області й інший світ. У розробленому ГУДАІ МВС проекту Концепції подальшого розвитку та вдосконалення діяльності Державтоінспекції на період 1997-2005 р. відзначається: Обстановка із забезпеченням безпеки дорожнього руху залишається складної. Щодня у дорожньо-транспортних подіях гинуть понад 30 тисяч й отримують поранення понад 180 тисяч жителів. Понад 70% із загальної кількості смертельно травмованих посідає осіб у віці. Кількість потерпілих у ДТП. набагато перевищує число постраждалих усім інших видах транспорту.

Ці протягом 5 років зниження основних показників аварійності не справила істотно зміну загальної багаторічного зростання кількості ДТП і кількості потерпілих у них людей.

Високі темпи автомобілізації створюють додаткові передумови погіршення у сфері безпеки дорожнього руху. До останнього час щорічний приріст автопарку становить близько 1,3 мільйонів одиниць. Ця стадія є складовою процесу автомобілізації і характеризується різким ускладненням обстановки із забезпеченням безпеки руху, зростанням дорожньо-транспортного травматизму. До цього слід додати, що вулично-дорожня частка країни відповідає фактичної інтенсивності транспортних потоків. Основні магістралі перевантажені в 2-3 разу. Щільність дорожньої мережі у містах, котра, за нормам повинна складати 2,2-2,3 кілометра на кв. км території, фактично виявилася лише на рівні 1970-1980 рр. в більшості міст вбирається у 1,5- 1,6 кілометра на кв. км території. Не відповідають встановленим вимогам, і технічний стан більшості автошляхів. Залишається незадовільним стан транспортної дисципліни учасників дорожнього руху. Тільки 1996 р. виявлено понад 50 мільйонів порушень Правил дорожнього руху.

Проблема безпеки дорожнього руху гостра в усьому світі. Щороку до дорожньо-транспортних пригодах в усьому світі гине близько 300 тисяч чоловік близько 9 мільйонів отримують поранення. Щороку матеріальні збитки дорожньо-транспортних події становить США - 50 млд. доларів, до ФРН - 7 млд. марок, мови у Франції - 140 млд. марок.

Розслідування ДТП одна із основних елементів роботи за підвищення безпеки дорожнього руху, і тому розгляд даної теми є актуальним. У цьому роботі розглядаються особливості розслідування ДТП у вітчизняній правової науці, і слідчої практиці. У виду великий громадської значимості питання безпеки дорожнього руху, і розслідування дорожньо-транспортних пригод і різнобічно розглядалася у науковій, навчальної та спеціальної літературі, але значною мірою вона морально устарела.

У цій роботі розглядаються основні проблеми з якими зіштовхується слідчий під час розгляду ДТП, деякі вади на роботі слідчих організацій із розслідування ДТП. Чільну увагу приділено розкриття теми дослідження - особливості розслідування ДТП, тому робота носить практичній спрямованості. Розглядається виявлення про причини і умов ДТП, їх систематизація і узагальнення, аналіз, визначення ступеня впливу механізм ДТП, які яких багато важать для профілактики та розслідування ДТП. Виробляється аналіз методики розслідування окремих видів ДТП, порядок призначення слідчим різних видів експертиз, послідовність проведення різних слідчих действий.

1. Особливості розслідування дорожньо-транспортних злочинів

1.1 Криміналістичний аспект слідів дорожньо-транспортних пригод

Одним з важливих етапів проведення експертизи дорожньо-транспортної пригоди є транспортно-трасологічна експертиза (дослідження) - незалежна автоекспертиза слідів транспортного засобу та місця ДТП. За слідами, залишеними на місці події (сліди гальмування, подряпини), осколкам і інших деталей експерт визначає механізм ДТП, механізм взаємодії автомобіля при зіткненні; встановлює координати місця зіткнення або наїзду; визначає факти виникнення несправностей деталей транспортного засобу після аварії; оцінює стан потерпілих; виявляє ознаки, що характеризують дії водія.

В рамках дослідження слідів на транспортних засобах (ТЗ) і місце ДТП вирішуються наступні завдання: Сова Ф.П. Визначення типів моделей автотранспортних засобів слідами шин. М., 2008. с.98

· Визначення механізму ДТП.

· Встановлення механізму взаємодії автомобілів при зіткненні.

· Встановлення механізму наїзду на пішоходів (тварин) і нерухомі перешкоди.

· Встановлення кута взаємного розташування автомобілів та напрямки удару в момент зіткнення.

· Встановлення взаємного розташування автомобілів щодо меж і осьової лінії проїжджої частини.

· Встановлення координат місця зіткнення ТЗ або місця наїзду на пішоходів.

· Встановлення факту руху або нерухомості ТЗ при зіткненні в момент первинно контактної взаємодії.

· Встановлення частини ТЗ, якій нанесені ушкодження потерпілим.

· Визначення по характеру пошкоджень на ТЗ місця знаходження потерпілого в салоні, кабіні ТЗ у момент зіткнення.

· Встановлення частин ТЗ, які контактували між собою в первинний момент зіткнення.

· Встановлення наявності, часу і причини пошкодження шин ТЗ, гнучких гальмівних шлангів і різьбових з'єднань.

· Встановлення факту виникнення несправності деталей ТЗ після ДТП.

· Встановлення можливості отримання механічних пошкоджень наявних на транспортних засобах при взаємному контактному взаємодії.

Сліди контакту транспортних засобів є важливим джерелом інформації про обставини дорожньо-транспортної пригоди, за якими можна відновити не тільки процес безпосередньої взаємодії автомобіля з іншим транспортним засобом або іншою перешкодою, а й механізм дорожньо-транспортної пригоди в цілому.

Результати дослідження слідів на транспортних засобах дозволяють вирішити широкий круг спірних питань. Так, наприклад, при дослідженні слідів зіткнення двох рухаються в одному напрямку транспортних засобів по ушкодженнях можна визначити, у кого з них швидкість була вищою, а також кут між даними автомобілями в момент їх зіткнення. Сліди транспортних засобів, пристрій деяких видів шин та характеристика їх елементів. Довідник криміналіста. Т 2. Волгоград 2007. с.77

На жаль, практика свідчить, що працівники, які оглядають місця подій, здебільшого погано володіють необхідними для цього навичками, а підчас недбало ставляться до виконання своїх обов'язків. Протоколи огляду складаються поверхово, неповно. У них часто відсутні параметри дороги, розміри слідів, їх "прив'язка" до відносно стійких орієнтирів. Не завжди відповідає вимогам такий важливий для розслідування документ, як схема до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди. Цей документ часто складається неохайно, з виправленнями, слідова інформація належним чином у ньому не відображається.

Украй поверхово оглядаються, досліджуються та зберігаються речові докази, зокрема, автомототранспорт.

При оглядах рідко використовуються технічні засоби, не завжди залучаються фахівці.

Недоліки при оглядах місць подій призводять до непоправної втрати доказів. Через це слідство затягується, прийняти у справах законні рішення стає неможливим.

Огляд місця події - це криміналістичне дослідження, виконане слідчим відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства із застосуванням криміналістичних методів, необхідних для встановлення події злочину та особи, винної у його скоєнні. Сорокін В.С., Дворкін О.М. Виявлення і фіксація слідів. М 2006. с.65

Основні принципи огляду місця дорожньо-транспортної пригоди:

1. Законність - точна відповідність вимогам норм кримінально-процесуального права.

2. Своєчасність - слідчо-оперативна група невідкладно виїжджає на місце події та приступає до огляду.

3. Повнота - ретельне дослідження та фіксація всього, що може мати значення для розслідування злочину.

4. Планомірність.

5. Об'єктивність.

Огляд місця дорожпьо-транспортної пригоди має три стадії:

загальна,

детальна,

кінцева.

Опитуються потерпілі й очевидці.

Детальний огляд має:

- статичну фазу - дослідження об'єктів без їх переміщення;

- динамічну фазу - дослідження об'єктів із зміною їх місцярозташування або з переміщенням їх частин.

Під час кінцевої стадії огляду складається протокол, схема, вилучаються предмети, зліпки, скопійовані сліди, проводиться їх пакування.

На місці ДТП можуть залишатися три види слідів шин.

1. Сліди котіння.

2. Сліди ковзання (юзу).

3. Сліди проковзування.

1.2 Обставини що підлягають встановленню і доведенню при розслідуванні слідів дорожньо-транспортних пригод

Дорожньо-транспортні випадки (ДТП) кримінальної природи виникають у процесі експлуатації транспортних засобів при їхньому пересуванні по дорогах. Вони пов'язані з порушенням нормальної роботи транспорту, не рідко сполучені з загибеллю людей, матеріальним збитком і іншими шкідливими наслідками. Видами ДТП є: а) наїзд транспортного засобу на пішохід; б) зіткнення транспортних засобів; в) перекидання транспортного засобу; г) наїзд транспортного засобу на перешкоду; д) падіння пасажирів. Із причин виникнення дорожньо-транспортні випадки можна підрозділити на: 1) події, що виникли з вини людей (водіїв, пасажирів, осіб, відповідальних за технічний стан транспортних засобів і доріг, і ін.) і 2) події, які обумовлені непереборною чинністю природи (повінь, обвал, землетрус і т.п.), а також випадковим стіканням обставин. У переважній більшості випадків ДТП виникають у результаті порушення правил дорожнього руху (ПДД) водіями, пішоходами, пасажирами, велосипедистами, а також внаслідок грубих порушень працівниками транспортних господарств правил технічної експлуатації й поганого контролю за станом доріг і організацією регулювання вуличного руху. Порушення ПДД із боку водіїв найчастіше укладаються в: перевищенні безпечної швидкості при маневрах (повороті, обгоні, необхідності ухилитися від зіткнення або наїзду, об'їхати перешкода або нерівність дороги), влученні на ділянку дороги з гіршими характеристиками; загостренні дорожньої обстановки: недотриманні черговості проїзду перехресть; неподанню або неправильній подачі попереджувального сигналу; неправильному розрахунку мінімального зупинного шляху при різних швидкостях руху й стані дорожнього покриття; порушенні вимог сигналів світлофора, дорожніх знаків і покажчиків, вимог дорожньої розмітки; недотриманні безпечної дистанції; несподіваному виїзді зі свого ряду руху й осліпленні світлом фар; стоянці на проїзній частині без висвітлення; порушенні правил перевезення пасажирів; нетверезому стані водія, його роботі із часу, що перевищує припустимі межі, після яких наступає стомлюваність; і ін. Порушення правил дорожнього руху з боку пішоходів звичайно складаються в: несподіваному появі пішохода через перешкоду (наприклад, через варті на зупинці автобуса, автомобіля в тротуару або узбіччя); раптовому виході через транспортного засобу, що рухається в попутному або зустрічному напрямку; непередбаченому поводженні пішохода, при якому водій помилково впевнений в взаємному контакті з пішоходом (наприклад, пішохід, що явно перечікує проїзд автомашини, раптом перебігає напереріз); виході на проїзну частину в місці, де це заборонено; раптовому виході з неосвітленої зони дороги; і ін. Виявлення, фіксація і вилучення слідів: Довідник - М. ВНДІ МВС, 2009. С. 31

Неприйняття цих мір або їх недостатня ефективність приводить у процесі зближення транспортних коштів і пішоходів до переходу від небезпечної ситуації в аварійну, коли учасники руху не мають у своєму розпорядженні технічну можливість запобігання ДТП, і воно стає неминучим. Кульмінаційна фаза ДТП характеризується подіями, що викликають найбільш важкі наслідки (ушкодження автомобілів, травми пішоходів, пасажирів, водіїв). Це фаза протікає швидко (звичайно кілька секунд) і розвивається на ділянці дороги невеликий довжини. Кінцева фаза ДТП, що випливає за кульмінаційної, часто збігається із припиненням руху транспортного засобу.

По цих слідах за умови їхнього своєчасного виявлення й фіксації можливе встановлення механізму й причин ДТП. Як правило, для ДТП характерна швидкоплинність події, його несподіванка для очевидців, а іноді й для учасників події, і, як слідство цього, короткочасність його сприйняття й обмеженість обсягу сприйнятої інформації. На характер і повноту сприйняття обстановки й обставин механізму ДТП впливають несприятливі об'єктивні й суб'єктивні фактори (недостатня освітленість, погані метеорологічні умови, хворобливий стан, трагічний результат події, стан стресу й т.д.). Ці обставини настійно диктують необхідність установлення всіх очевидців події й проведення досить докладного допиту обізнаних осіб. Особи, що роблять ДТП, як правило, діють по необережності у формі злочинної самовпевненості або недбалості. Відомі однак випадки навмисного здійснення ДТП із метою приховання слідів іншого раніше зробленого злочину. Мороз Л.М. Деякі особливості, трасологічесіх експертиз по дорожньо-транспортних подій. / / Проблеми криміналістичної та судової експертизи. АЛМА-АГА 2006.с.66

На початку розслідування виникають дві типові ситуації: а) водій відомий (він і транспортний засіб перебувають на місці події: водій зник разом з автомашиною або без її, але особистість його установлена); б) водій невідомий (він зник з місця події разом с авто машиною або залишив викрадену автомашину). Найпоширенішої є перша ситуація. У цих випадках найчастіше спостерігаються легені або менш тяжкі тілесні ушкодження потерпілих або заподіяння істотного матеріального збитку. Програма дій слідчого складається в негайному огляді місця події, у тому числі й транспортного кошти, опитуваннях і наступних допитах всіх обізнаних осіб, огляді водія й потерпілого для встановлення алкогольного або наркотичного сп'яніння, призначенні судово-медичної експертизи потерпілого й інших експертиз; Для другої ситуації, коли водій на автомашині зник з місця події, звичайно характерні найбільше серйозні шкідливі наслідки у вигляді заподіяння тяжких ті лісових ушкоджень або смерті потерпілого.

У необхідних випадках провадиться огляд окремих слідів і предметів, виявлених на місці події. Допит свідків. По справах про ДТП хащу усього допитують: а)свідків-очевидців події; б) осіб, що можуть дати характеристику учасника ДТП: в) медичних працівників, що оказали допомога потерпілому; г) співробітників міліції, безпосередньо обізнаних про події: і ін. При допиті очевидців варто враховувати швидкоплинність події ДТП, несподіванка й короткочасність сприйняття цієї події, що спричиняє неповне знання його деталей. Тому, з одного боку, потрібно ретельно аналізувати показання, прагнучи до їхньої деталізації, з інший, вживати заходів до встановлення й наступного допиту інших очевидців. Допитуючи знайомих учасників ДТП, корисно з'ясувати стан здоров'я потерпілого й водія.

1.3 Особливості розслідування слідів при наїзді на пішоходів

Дослідження трасологических слідів, що утворюються при наїзді на пішохода починається ще на стадії огляду місця події.

Огляд місця події (по дорожньо-транспортним злочинам) це не тільки спостереження, а й виробництво різних вимірів і обчислень, і порівняння спостережуваних об'єктів як між собою, так і з іншими об'єктами і явищами, і експериментування в певних межах з досліджуваними об'єктами, і, нарешті, опис іншими методами всього того, що виявили і виявили слідчий та інші учасники огляду. Майліс Н.П. Судова трасологія. Підручник для студентів юридичних вузів. - М.: Видавництво "Іспит". Право і закон. 2007. - с. 65

Для фіксації обстановки місця події виробляється фотофіксація в такій послідовності. криміналістичний транспортний трасологічний наїзд

Першою здійснюється орієнтує зйомка.

Після визначення меж місця події, фотофіксації в процесі загального огляду дорожньо-транспортного злочину проводився загальний огляд обстановки події (дороги, вулиці); оглядалися об'єкти зовнішнього оточення, а також дорожні знаки, сигнальні прилади пішохідного переходу; виявлялися предмети, що мають відношення до події.

Попереднє дослідження трасологических слідів, що утворюються при наїзді на пішохода здійснювалося нами на реальних місцях подій при наїзді автомобіля на пішохода зі смертельним результатом у відповідності з методами транспортної трасології. Нами вивчалися закономірності відображення в слідах інформації про подію дорожньо-транспортної пригоди та його учасників, при цьому застосовувалися різноманітні способи виявлення і фіксації слідів транспортних засобів і слідів на транспортних засобах.

Огляд слідів ходової частини транспортних засобів

Важливим об'єктом огляду також є сліди ходової частини транспортних засобів. При їх вивченні на реальному місці події (див. Додаток Фототаблицю 1) нами висувалися приватні версій про вид, моделі, напрямку і швидкості руху транспортного засобу.

Так як було відомо, що наїзд був здійснений вантажним автомобілем, той для вантажного автомобіля нами був зафіксований і вилучений слід завдовжки 30 см, що дозволило отримати повне відображення малюнка.

Під час наїзду на пішохода, як правило, відбувається безпосередній контакт частин транспортного засобу з пішоходом, в результаті якого на цих бампері автомобіля та інших частинах залишаються подряпини, задирки, вм'ятини, волокна одягу і т.п. Крилов І.Ф. Криміналістичні вчення про сліди. М 2006. с.132

При зупинці автомобіля з його агрегатів можуть витікати маслоантифриз, вода та інші рідини. По розташуванню плям рідини щодо відбитків протекторів шин можна визначити напрямок положення транспортного засобу на дорозі і ймовірний напрямок його руху.

Сліди гальмування та їх фіксація.

Сліди гальмування є одним з найбільш важливих об'єктів, що підлягають огляду при дорожньо-транспортній пригоді. Пояснюється це тим, що сліди гальмування є вихідним пунктом для встановлення низки обставин: швидкості і напряму руху машини, взаємного видалення машини і людини при наїздах на людей, транспортних засобів при зіткненні, зупинного шляху автомобіля та інших. Криміналістичне вчення про сліди / / В.кн. Крім.експертіза. Курс лекцій Вип.1. Трасологічна експертиза / Під общ.ред. Б.П. Смагорінского: Волгоград, ВЮІ МВС Росії, 2006. с.77

Слід рухається в процесі гальмування колеса машини має:

1) зону чіткого відбитка протектора шини, що вказує на рух машини без гальмування;

2) зону більш чіткого малюнка протектора, відповідну початку спрацьовування гальмівної системи;

3) зону поступового зникнення малюнка протектора, що вказує на триваюче гальмування і наростання уповільнення;

4) суцільну смужку ковзання, відповідну припинення обертання коліс, їх повної блокування;

5) зону чіткого відбитка протектора і піднесення грунту або нашарувань проїжджої частини, що вказують на закінчення гальмування і зупинку машини.

Відобразитися можуть сліди відбитка протектора, сліди ковзання або ті й інші.

Характер слідів служить ключем до розшифровки дій водія та руху машини, її технічного стану і т.д. Так, криволінійні сліди відбитків протектора можуть свідчити про спробу уникнути події шляхом гальмування або маневру. Наявність слідів ковзання може бути наслідком раптового виявлення небезпеки і (або) панічних дій водія, який вважає, що різке гальмування більш ефективно (особливо при високій швидкості автомобіля). Коли динамічні сліди слідують за статичними, то очевидно, що водій зрозумів безглуздість різкого гальмування і виключив блокування коліс, щоб мати можливість маневруванням уникнути небезпеки.

При гальмуванні справного автомобіля можуть відобразитися сліди гальмування лише лівих чи правих коліс. Однак не слід відразу ж будувати версію про несправність гальмівної системи, оскільки таке явище спостерігається, наприклад, при нерівномірному розподілі навантаження на колеса. За рахунок зміщеного центру ваги сліди залишаються від коліс, на які припадає велике навантаження.

Ретельне вивчення слідів гальмування дозволяє виявити і деякі технічні несправності автомобіля, зокрема, непридатні для експлуатації шини. Форма шини колеса з незношених протектором округла. Викликається гальмуванням поперечна деформація зменшує округлість бігової доріжки, збільшуючи площу контакту шини з дорогою. Стирання гуми має відбуватися рівномірно по всій її ширині. Якщо протектор повністю зношений, то бігова доріжка стає менш пружною, ніж бічні частини шини. Останні стираються більшою мірою, ніж середина, що виявляється в кінці сліду гальмування. Форма закінчення сліду гальмування шини з відсутнім протектором має вигляд напівеліпса, зверненого відкритої стороною у напрямку руху автомобіля. Кування В.В. Реконструкція при проведенні криміналістичних експертиз. Караганда, 2006. с.45

Сліди гальмування слід відрізняти від інших слідів. Зовні на слід ковзання схожий слід волочіння потерпілого. За кольором він майже не відрізняється від сліду гальмування, проте в ньому присутні частинки подрібненої тертям тканини, подряпини від гудзиків, гачків, металевих предметів у кишенях потерпілого.

Точна фіксація слідів гальмування важлива для встановлення механізму події, дозволяє встановити розташування, довжину, характер і форми слідів. Основними способами фіксації є опис, вимірювання, нанесення слідів на схему місця події і фотографування.

Довжина сліду лівих і правих коліс заміряється окремо, у разі якщо вони різної довжини. Коли довжина їх однакова, досить виміряти один слід, відобразивши в протоколі однакову їх протяжність.

При гальмуванні сліди передніх коліс повністю або частково перекриваються слідами задніх, тому довжина слідів гальмування всіх коліс перевищує фактичну довжину на величину бази автомобіля. З цієї причини при експертних розрахунках швидкості по слідах гальмування із загальної довжини слідів вичитується частина, рівна величині бази. Цю обставину необхідно враховувати при фіксації слідів, вказуючи, до осі яких коліс (передніх або задніх) проводилися виміри. Якщо машина знаходиться на місці події, то доцільно заміряти сліди до осі задніх коліс. Відсутність машини ускладнює визначення зупинки задніх коліс і в цих випадках потрібно заміряти загальну довжину слідів.

Фіксації підлягають перерви в слідах із зазначенням їх розміру та розташування від початку слідів. Криміналістика. Під. ред. І. Ф. Пантелєєва, М., 2007 с.67

Опис характеру слідів передбачає знання механізму їх утворення. Нерідко при огляді слідів гальмування допускають серйозну помилку, вважаючи, що результатом гальмування є тільки сліди ковзання коліс, і фіксують тільки ці сліди.

Насправді визначення швидкості автомобіля перед гальмуванням здійснюється за сумарною величиною слідів-відбитків та слідів ковзання. При гальмуванні може виникнути замет, тобто переміщення коліс у бічному напрямку.

Складність фіксації слідів обумовлена також їх формою. Якщо опис прямолінійних слідів праці не становить, не так йде справа зі складними слідами. Навіть дугоподібний слід не можна фіксувати за дотриманням вимог, що пред'являються до прямолінійним слідах. Спосіб фіксації дугоподібного сліду встановленням його видалення від межі проїзної частини на початку, найбільш віддаленій точці і в кінці, не зовсім точний. По-перше, сліди гальмування ніколи не мають форму правильної дуги кола. По-друге, в момент огляду місця події слідчий не може взяти до уваги всі різновиди слідів гальмування. Так, виробництво слідчого експерименту передбачає реконструкцію місця події, включаючи і розташування слідів гальмування. Якщо ми не знаємо істинного видалення кожної ділянки сліду від межі проїзної частини, то не зможемо відтворити і розташування слідів у відповідності з дійсністю. Особливо велике значення це має при уточненні місця наїзду на пішохода.

Дугоподібний слід доцільно розділити на однакові відрізки (в залежності від довжини слідів гальмування - на трьох-п'ятиметрові) і заміряти видалення кожного відрізка від проїжджої частини.

Сліди гальмування передніх і задніх коліс спочатку можуть збігатися, а потім роздвоюватися. Роздвоєння повинно бути зафіксовано від початку слідів. Також необхідно обов'язково фіксувати точку зламу сліду гальмування, відповідну місця зіткнення автомобіля з пішоходом.

Перед експертом-трасології ставляться питання в залежності від об'єктів та предмета дослідження, цілей і завдань дослідження необхідних для вирішення трасологічної експертизою. Дорожньо-транспортна та трасологічна експертиза при розслідуванні автодорожніх пригод. Саратов, СГУ. 2008. с.55

Три основні групи питань, які можуть бути поставлені експертові трасології.

Методика проведення експертизи та оформлення матеріалів

Методика виробництва трасологічної експертизи транспортних засобів як і всякої іншої криміналістичної експертизи складається з наступних стадій:

1. попереднє дослідження;

2. детальне дослідження;

3. оцінка результатів дослідження;

4. оформлення матеріалів експертизи;

На стадії попереднього дослідження експерт знайомиться з поданими матеріалами, вивчає стан упаковки і об'єктів, відповідність об'єктів зазначених в постанові про призначення експертизи, при необхідності фотографує упаковку, знайомиться з матеріалами справи, запитує додаткові матеріали.

Розглянемо більш докладно три наступні стадії дослідження діагностичної експертизи, з'ясуємо їх особливості.

Детальне дослідження - це стадія більш глибокого вивчення об'єктів експертизи.

Дослідження речових доказів, як правило, починаються з огляду і вивчення слідів або гіпсових зліпків, вилучених з місця події.

При огляді об'єктів експертизи потрібно надавати значення характеру слідів, брати до уваги, якою речовиною утворені сліди нашарування і на якому матеріалі.

Під час огляду слідів з'ясовується, позитивні вони чи негативні, яка частина протектора, в якому обсязі і з яким ступенем чіткості в них відображена, чи достатньо наявного відображення, щоб вирішити поставлене питання. Якщо досліджуваний зліпок з об'ємного сліду, важливо з'ясувати, на якому матеріалі освічений слід, стан матеріалу, глибину сліду, коли і яким способом виготовлений досліджуваний зліпок. Грановський Г.Л. Основи трасології / особлива частина /. М., 1974. трасологія і трасологічна експертиза. Підручник. - ІМЦ ГУК МВС Росії, 2008.-с. 122

У процесі порівняння і при оцінці результатів необхідно враховувати, що окремі розміри можуть не збігатися.

Це пояснюється:

· Нечіткістю відображення протектора в слід і неминучими при цьому помилками вимірювань;

· Деформацією протектора, його виступаючий частин під дією навантаження на шину;

· Зносом протектора.

Виступи на біговій доріжці мають у перетині форму трапеції, з меншим підставою вгорі, тому в міру зносу протектора площа виступів, що стикається з дорогою поступово збільшується, в залежності від ступеня зносу різниця в довжині і ширині може досягати 2-3 мм. При значному зносі протектора найбільш цінну інформацію нестимуть кутові величини фігур.

Загальний висновок за результатами дослідження може бути або певним, коли встановлена одна конкретна модель шини, або альтернативним із зазначенням двох або більше рівноймовірно моделей і поясненням причин цього.

Далі розглянемо стадію оформлення матеріалів, дослідницька частина висновку починається короткою характеристикою надійшли на дослідження об'єктів, зокрема предмета, на якому знаходиться слід, або об'єкта містить результати фіксації сліду. Потім йде опис сліду разом з даними про його вигляді, розмірах, як відображення протектора. При описі малюнка протектора зосереджується увага на тій частині, яка відображена в слід: загальний вигляд, форма і розміри основних елементів, ступінь вираженості.

Після виконання порівняльного дослідження потрібно викласти його результати, наводяться джерела, з яких використані довідкові матеріали. Перераховуються котрі виникли в слід ознаки, які збігаються з особливостями тієї чи іншої моделі шини, дається їх криміналістична оцінка. Якщо модель шини чому-небудь не встановлено чи експерт не зміг прийти до категоричного висновку про одну моделі, треба вказати причини, що зумовили такий результат, або назвати ймовірні моделі. Корухов Ю.Г. Експертиза слідів при автодорожніх подіях / у випадку аварії і наїздів /. М., 2006. с.89

Висновок з експертизи фіксується у вигляді відповіді на поставлене питання. Якщо при дослідженні слідів виявлені помітні особливості шини, експерт вказує про них у своєму висновку, такі дані важливі для організації розшуку шини.

Направлення на експертизу замість перевіреній шини її експериментальних слідів не можна вважати правильним. Не вивчивши безпосередньо шину і використовуючи тільки експериментальні сліди, неможливо визначити ідентифікаційну значимість деталей будови протектора, відрізнити групові ознаки від одиничних, визначити стійкість їх відображення.

При огляді слідів особлива увага приділяється фізичним властивостям поверхні, на якій освічений слід, оскільки від них залежать повнота і якість відображення протектора в слід.

Якщо представлений сам об'єкт з поверхневим слідом, то помилкові деталі повинні бути виявлені при попередньому огляді.

Попереднім дослідженням шини визначаються її конструктивні дані та маркувальні позначення; тип і модель, загальні розміри, ширина бігової доріжки і малюнок протектора, серійний та гаражний номери.

З'ясовується, не замінювався чи протектор покришки, основною ознакою заміни є кільцевий виступ на боковині, утворений краєм нового протектора. Враховується й загальний стан шини:

ступінь зношеності протектора,

наявність або відсутність добре виражених дефектів і ознак місцевого ремонту. Кування В.В. Реконструкція при проведенні криміналістичних експертиз. Караганда, 2006. с.59

У тому випадку, якщо результати порівняння загальних ознак не дозволяють виключити проверяемую шину, необхідно перейти до другого етапу детального дослідження - вивчення і порівнянню об'єктів експертизи з їх приватним ознаками і деталей. Приватні ознаки за походженням діляться на виробничі і експлуатаційні.

До першої групи належать:

· Раковини різних форм і розмірів,

· Недопрессовкі,

· Зриви (викрошенность) окремих країв ділянок виступаючих частин.

До другої групи ознак належать:

· Пробоїни або проколи (наскрізні або некрізні),

· Тріщини або порізи,

· Викрошенность і зрізування окремих частин малюнка,

· Місцевий знос протектора,

· Наявність латок і пластирів.

При вивченні сліду необхідно виділити в ньому найбільш чіткі і великі відображення деталей, визначити їх форму, розмір, розташування відносно один одного, а так само щодо країв бігової доріжки і площин виступаючих елементів малюнка протектора.

Ознаки, що відобразилися в слідах та контактні поверхні шин з характерними нерівностями фіксуються шляхом їх фотографування в одному масштабі і описуються в ув'язненні. Порівнюватися вони можуть або безпосередньо або шляхом зіставлення фотознімків.

З метою визначення стійкості відображення ознак в слідах та отримання рівноцінної об'єкта для порівняльного дослідження експериментальні сліди залишаються контактними поверхнями шин. Мороз Л.М. Деякі особливості, трасологічесіх експертиз по дорожньо-транспортних подій. / / Проблеми криміналістичної та судової експертизи. АЛМА-АГА 2006. с.69

Загальний висновок з експертизи грунтується на ідентифікаційної цінності збігаються ознак і на поясненні спостерігаються відмінностей.

Оформлення матеріалів при проведенні ідентифікаційної експертизи полягає в наступному:

· У вступній частині висновку викладаються обставини справи і дані про сліди, крім того, викладаються дані про повіряється шині.

· У дослідницькій частині висновку повинні бути представлені результати огляду і початкового дослідження, дані по моделі шини, якої освічений слід, її особливості. При описі результатів порівняння необхідно дати перелік співпадаючих і ознак, вказати їх ідентифікаційну значимість.

Від результатів дослідження та форми висновків залежить зміст фототаблиці, що додається до висновку експерта. При встановленні шини на фотознімках показують загальний вигляд шини, основні деталі, збіг яких послужило підставою для висновку. Деталі в порівнянні з біговою доріжкою, як правило, незначні за розміром, тому на фототаблиці показують частина бігової доріжки, позначивши ділянку по якому проводилося порівняння, а потім на окремих збільшених фотознімках виявлені деталі тобто приватні ознаки і відзначити особливості їх зовнішнього будівлі.

Експертиза осколків розсіювачів фар і покажчиків поворотів

Експертизи осколків розбитих фарний розсіювачів та підфарників, так само як і експертизи слідів шин діляться на діагностичні та ідентифікаційні, тобто встановлення групових властивостей фарного розсіювача сприяє визначенню моделі автомобіля, на який вони ставляться, встановлення факту, що осколки, вилучені з місця події і виявлені у фарі конкретного автомобіля раніше складали єдиний розсіювач. Предмети експертного дослідження дорожньо-транспортної пришестя. Використання експертних висновків слідчим і судом. ВНДІ МВС-М; 2008 с.49

Трасологическое дослідження з метою встановлення взаємної приналежності осколків грунтується на вивченні ознак ідентифікаційної значущості, що розрізняються за походженням:

· Виробничі ознаки, що виникають при виготовленні фарний розсіювачів;

· Ознаки, які під час їх експлуатації;

· Ознаки, що у процесі руйнування скла;

Після того як фарний розсіювач встановлений на автомобілі, на ньому виникають експлуатаційні ознаки, які згодом можуть бути використані для встановлення осколків. Так, при знаходженні розсіювача у фарі на його буртике можуть друкуватися контури краю рефлектора, ущільнювального гумового кільця або утримує металевого кільця. У них зазвичай не відбиваються індивідуальні ознаки, але за наявності цих відбитків, їх величиною та конфігурації можна визначити крайові осколки розсіювача.

У процесі експлуатації на розсіювачах виникають випадкові сліди: нашарування і мазки фарби, бруду, подряпини і раковини. У силу випадковості свого походження вони мають високу ідентифікаційну значимість.

Найбільш цінними ознаками для встановлення належності скляних осколків єдиного цілого є ознаки, що у процесі руйнування скла тобто сліди розлому. Поверхні розлому мають тривимірне вимір, тут порівняльному дослідженню підлягає об'ємна конфігурація слідів.

Якщо розсіювач руйнується внаслідок безпосереднього удару об його поверхню твердого тіла, цьому може передувати освіту пробоїни в склі або відкол частини скла з поверхні розсіювача. Утворюється при цьому раковина знаходиться на поверхні розділених осколків і має важливе ідентифікаційне значення при встановленні приналежності їх одному розсіювачу. Сліди транспортних засобів, пристрій деяких видів шин та характеристика їх елементів. Довідник криміналіста. Т 2. Волгоград 2007. с.56

1.4 Особливості розслідування слідів при ДТП пов'язаних з загибеллю дітей

Через війну розслідування ДТП найбільше страждає дітей від 7 до 10 років. Ця обставина пов'язані про те, що у віці що неспроможні об'єктивно сприймати й оцінювати дорожню обстановку.

Усі наїзди на дітей з оцінці дій можна розділити втричі типові групи: діти перебувають у зору водія на достатньому відстані; несподіваний вияв дітей у зору водія (коли немає посилок чи коли ДТП передувало появі дорозі якогось елемента - м'яча і ін.); наїзди на дітей у зоні знака "Діти".

При наїзді на дитини необхідно старанно проводити огляд місця події, транспортних засобів, відбивати на схему, і в протоколі не лише проїжджу частину і узбіччя, але й розташовані за узбіччями газони, наявність ними чагаря, його розміри (висоту, ширину) і видалення від проїзній частині, і навіть наявність дерев та інших об'їздів, обмежують безпеку водія.

Під час огляду необхідно перевіряти наявність або відсутність дорожнього знака "Діти" - може бути з табличкою, що б зону його дії, чи ні неї. За наявності таблички слід заміряти відстань від рівня цього знака до місця наїзду. У процесі розслідування під час допитів водія і очевидців, серед яких можуть і діти, які були з постраждалим, слід ретельно з'ясувати поведінка дітей до ДТП, їхню прихильність біля дороги, з'ясувати дію і поведінку дітей до появи когось із них на проїзній частині. Слід також сказати встановити вік, зростання дітей тощо. Слід також з'ясувати, були діти одне з дорослими, взаємне розташування дітей щодо одне одного й дорослих (сусідили зі дорослими, дорослі тримали дітей за руки, дорослі й діти перебували на відстані один від друга). У ході слідства слід уточнити тривалість перебування близько проїзній частині, безпосередньо на ній, і навіть відстань від транспортний засіб до дітей у тому числі, побачивши їх водій Донецькій залізниці або близько дороги. Для з'ясування наведених обставин, особливо як у районі місця ДТП був дорожнього знака "Діти", потрібне проведення слідчого експерименту. По його результатами призначається автотехнічна експертиза, які мають вирішити питання про можливість запобігання наїзду у цій ситуації, про моменті виникнення небезпеки. Якщо ДТП відбулося тепле сезон, але слідчий експеримент доводиться здійснювати інші пори року, то досвідчені дії з встановленню швидкості і часу руху проводять у приміщенні.

2. Початкові слідчі дії

2.1 Огляд місця ДТП, транспорту і трупа

Для якісного огляду ДТП слідчий повинен мати слідчий валізу, в комплекті якого мають представлені: рулетка довгою не менш 20 метрів; вимірювач шляху (ЕЦ ИП); планшет для ведення записів; креслярські приналежності - слідча лінійка, кольорові олівці упорядкування схеми ДТП; електричний ліхтарик; мілкий; стандартні бланки протоколу огляду; папір, упорядкування масштабних схем; мірне колесо для виміру закруглений автодороги; рівень цін та лінійки для виміру ухилу автодороги.

По прибутті повідомлень про дорожньо-транспортній пригоді, з урахуванням отриманих відомостей, слідчий "визначає склад учасників виїзду (фахівець-криміналіст; спеціаліст-автотехник; судово-медичний експерт; працівники карного розшуку, якщо порушник сховався; поняті, коли з одержаному повідомленню дома їх важко знайти). Вирішують питання потребу використання технічних засобів для вивільнення потерпілого чи очищення проїзній частині від ушкодженого транспорту". Трасологія і трасологічна експертиза. Підручник. - М.: ІМЦ ГУК МВС Росії, 2002. - с.76

Своєчасне присутність слідчого дома ДТП дозволяє йому правильно зафіксувати обстановку ДТП в протоколі огляду. Перш ніж видалити з проїзній частині транспортні засоби та інші об'єкти, заважають відновленню нормального руху, треба зафіксувати взаємне становище машин, слідів та інших речові докази, шляхом фотографування, вимірів тощо. Завданнями огляду місця події є: з'ясування обстановки; встановлення місця події, і навіть його наслідків. Виявлення, фіксація, вилучення слідів і речовинних доказів визначення технічного стану транспортний засіб для встановлення технічні причини і умов, які спричинили подія. Пошук орієнтує інформації марку, моделях, особливостях та інших даних про транспортних засобах, відсутніх дома ДТП, визначенню їх руху після події. Встановлення причини події та умов, сприяють його від вчинення.

Слід пам'ятати, що "успіх розслідування ДТП великою мірою залежить від пошуку істини та відповідної інтерпретації доказів. Не завжди проясняють те, що стався під час події, але часто допомагають слідчому сформулювати ключових питань при допиті свідків, і навіть підтвердити чи спростувати вже дані свідками показання. У цьому разі, коли відсутні надійні свідки, речові докази дозволяють відсіяти те що мало статися, і обмежитися розглядом низки більш-менш ймовірних варіантів механізмів виникнення ДТП".

Інколи справа заподіяної ДТП майнової шкоди завданнями розслідування є встановлення збитків та розвитку заходів для його відшкодуванню або до створення передумов для відшкодування збитків судом.

Відповідно до принципом публічності органи попереднього розслідування зобов'язані встановити всіх обставин ДТП, як викривні обвинувачуваного, і що визначають чи пом'якшувальні його відповідальність.

Кінцевою метою попереднього розслідування з справах ДТП є правильне застосування кримінального закону, яке знаходить своє вираження в винесенні постанови про притягнення конкретної особи як обвинувачуваного, а, по закінченні розслідування - обвинувального висновку чи постанови про яке припинення справи в самісінький через брак події, або відсутністю діяннях особи складу якихось злочинів, чи недомовленістю участі якого у скоєнні злочину. Ці завдання вирішуються з моменту одержання інформації про ДТП. Виявлення, фіксація і вилучення слідів: Довідник - М. ВНДІ МВС, 2009. С. 32

Під час огляду місця події понятих слід вибирати з тих мають водійське посвідчення, котрі знаються на обстановці ДТП і здібних дати докладні свідчення щодо баченому під час огляду місця ДТП, зокрема і речовинних доказах

Перш ніж видалити з проїзній частині транспортні засоби та інші об'єкти, заважають відновленню нормального руху, треба зафіксувати розташування машин, слідів та інших речові докази шляхом фотографування, виміру.

Фотографування доцільно випускати з піднесеного місця, приміром, із трощи вантажний машина. Особливістю огляду місця події ДТП і те, що починати потрібно з огляду трупів не з потерпілої аварію техніки, і з тієї дільниці дороги, у якому могли зберегтися сліди події, потребують швидкої фіксації у запобігання псування. дорожню обстановку, становище об'єктів та його координати фіксують на схемою ДТП.

Приступаючи до контролю необхідно вирішувати якомога швидше відновити нормальну роботу транспорту, слід оглянути найменш стійкі сліди:

1) сліди, що вказують на крапку чи на місце зіткнення машин;

2) сліди крови;

3) сліди речовини, яким було завантажений транспорт;

4) сліди олії автомашини. Сюди ставляться сліди у вигляді уламків фар, частин одягу та взуття потерпілого

Потім слідчий переходить до контролю слідів протектора, гальмування, на машинах.

Огляду трупа потерпілого. Якщо обстановка дозволяє, труп слід оглядати дома його виявлення. Особливу увагу під час огляду трупа звертається до пошуку слідів, характеризуючих механізм події.. Корухов Ю.Г. Експертиза слідів при автодорожніх подіях / у випадку аварії і наїздів /. М., 2006. с.59

Слідчий експеримент дозволяє їм отримати інформацію: йдеться про можливості бачити що з'явилися перешкода (людини, автомашини та інших.) в конкретної дорожньої ситуаціі;

б) можливості чути звуки транспортний засіб, шум двигуна тощо.; в) про швидкість руху автомашини; р) про стан гальм та інших агрегатів транспортний засіб, відповідальних за безпеку руху; буд) про наявності чи відсутність у водія певних професійних навичок і т.п. Шляхом відтворення обстановки ДТП з урахуванням слідів на транспортному засобі, дорожньому покритті та інших об'єктах слідчий експеримент допомагає встановити механізм зіткнення чи наїзду.

Значення будь-якого чинника суб'єктивного, об'єктивного, і навіть механізму ДТП за її розслідуванні може певне значення. ДТП то, можливо зумовлене і лише одними об'єктивними чинниками: раптовим виходом із ладу рульового керування, несподівану появу Донецькій залізниці пішохода в нетверезому стані. Слідчому треба дати правильну юридичну кваліфікацію самому факту ДТП з урахуванням сукупності про причини і умов, чинників, які сприяли наступові шкідливих наслідків, послідовності їх виникненню, технічного стану МС, діям водія, потерпілого. Майліс Н.П. Судова трасологія. Підручник для студентів юридичних вузів. - М.: Видавництво "Іспит". Право і закон. 2007. - с. 86

2.2 Допит свідків і потерпілих

Допитуючи водія, слідчий повинен виявити його версію обставин розслідуваної події, і навіть було справно керовану МС і якщо несправне, те, що ця несправність виражалася, коли виявлений і які заходи він прийняв на її усунення. Важливими обставинами, підлягають перевірці, є питання швидкості руху, оглядовості, розміщення МС на проїзній частині, які заходи приймалися водієм задля унеможливлення події, які був у момент події метеорологічні умови і яким було стан дорожнього покриття, у дії яких знаків дорожнього руху проїжджав водій, який сигнал був у світлофорі, що насамперед він зробив на місці одразу після події, які заходів було вжито для надання допомоги потерпілим, хто, крім нього був в ТС.

Допит як підтвердження слідчої версії, а й процесуальне слідчі дії, має певну доказову силу, як у попередньому слідстві, і у суді.

У результаті допиту свідків слідчий повинен фіксувати їхні показання у процесі допиту, щоб вони намалювали самостійну схему побаченого ними ДТП. У разі до протоколу допиту додається схема, підписана свідком.

Як це і водій, потерпілий є обличчям, зацікавленою результаті справи, тому його може бути необ'єктивними. Як свідчить слідча практика, стан страху, фізичні страждання можуть спричинити оцінку події і тому може бути помилковими, нечіткими. Тому необхідна критична оцінка його показаний.

У справах про ДТП при допиті свідків найчастіше допитують: а) свідків-очевидців події; б) осіб, які можуть дати характеристику учасника ДТП; в) медичних працівників, котрі справили допомогу потерпілому; р) працівників міліції, безпосередньо обізнаних із подію й др.

Збір речові докази передбачає правильну упаковку і зберігання добутих у пошуку речові докази про те, що вони не втратили значення.

Фіксація речові докази залежить від правильності прив'язки, фотозйомки і послідовності описи в протоколі огляду (виявлення) їх перебування. Особливості дослідження деяких об'єктів традиційної криміналістичної експертизи. Навчальний посібник. Під ред. В.А. Снеткова. М., 2007. с.55

Отже, якщо слідчий виробляє у собі здатність знайти сліди ДТП, безпосередньо сприймати обстановку інтуїтивно відчувати сутність процесу її виникнення, прогнозувати хід майбутнього розслідування і буде правильно керуватися принципами пошуку, збирання й фіксації речові докази, він уникнути втрати малозначних здавалося б деталей, які надалі можуть зіграти на вирішальній ролі задля встановлення і підтвердження істинних обставин ДТП.

Друга особливість - технічні пізнання - у тому, що слідчий повинен мати елементарні поняття про моделях автомобілів, які впливають безпеку руху, і таке інше. У технічних несправностях, передусім, слід виділити основні. До основним технічним несправностей ставляться: несправності гальм; поломка деталей рульового механізму, і приводу; ушкодження шин. Слідчому слід знати, що у сучасних автомобілях є гальма: пневматичні, гідравлічні, механічні. Відрізняються три "види несправностей гальм: порушення герметичності трубопроводів; руйнація гумових манжет в колісному гальмовому циліндрі; ушкодження у головному гальмовому циліндрі. Порушення герметичності трубопроводів може виникнути як і процесі експлуатації автомобіля, і у процесі її складання. Рух дорогами з різними покриттям можна зашкодити чи пробити трубопровід викиданням з під коліс різними предметами. Відмова гальмівний системи буває частковий й має повний.

Поломка деталей рульового механізму приводу веде до серйозних наслідків, оскільки автомобіль стає некерованою. У цій ситуації автомобіль може різко звернути у напрямку і з'їхати з дороги чи мати справу з іншим автомобілем. Поломка деталей рульового приводу можуть відбуватися через втоми; удару якесь предмет Донецькій залізниці; поганого кріплення регулювальних гайок, що сприятиме ослаблення та зрив; слабкої затяжки гайок рульових пальців тяг, що призводить до зриву і винесенню пальця. Перепелкин В.І. Криміналістичні характеристики механізм следообразования в трасологічної експертизи М 2007. с.55

Для виявлення цих несправностей слідчий повинен:

- зробити огляд автомобіля візуально;

- перевірити кріплення рульових тяг;

- перевірити, як працює кермо з приводом і кермовими тягами;

- перевірити, чи немає люфту в кільцях рульових тяг

Усі знайдене має знайти правильне свій відбиток у протоколі огляду

Ушкодження шин автомобіля будь-якого колеса може викликати різке зміна руху машини.

Поломка окремих деталей може статися через втоми металу, може бути через неправильної конструкції деталі чи заводським шлюбом. Поломку такої ось деталі можна виявити під час огляду. Такі деталі мають зернисту структуру на місці зламу на небагатьох пошкодженій поверхні, решта деталі то, можливо зовсім гладкою; на деталях можуть матись сліди бруду, корозії, рідкого бітуму, оскільки тріщини у місцях зламу таких деталей існують кілька днів до поломки. Отже, маючи певні технічні показання, слідчий, перебуваючи дома ДТП зможе правильно і тому об'єктивно підійти до осмисленню істинних про причини.

Третя особливість - це знання й правильне застосування до конкретного ДТП Правил дорожнього руху. Правила дорожнього руху як підзаконний акт дозволяють встановити взаємозв'язок між порушеннями правил безпеки руху, і настанням тих чи інших шкідливих наслідків. Відсутність причинного зв'язку між порушенням Правил дорожнього руху, і наступними наслідками виключає кримінальної відповідальності особи, вчинила ДТП. До його діям можна застосовувати заходи адміністративної відповідальності ще. У літературі відзначається, що: "проблема причинного зв'язку у деяких технічних злочинах має лише теоретичне, а й велике практичного значення. Наприклад, в дорожньо-транспортних злочинах найскладніше встановити причинний зв'язок між порушеннями Правил дорожнього руху, і їх наслідками. ".

Зіткнення транспортних засобів може статися за наступних типових ситуаціях

- заднє зіткнення - зіткнення з задньої частиною зупиненого автомобіля

- зустрічну зіткнення - автомобілі йдуть точно назустріч і вдаряються передніми частинами;

- кутовий зіткнення - удар одного автомобіля у куток іншого, коли довжина стичних поверхонь автомобілів під час удару составляет15 см;

- бічне зіткнення - зіткнення автомобілів бічними сторонами, довжина стичних поверхонь автомобілів не перевищує 15 см;

- перехресне зіткнення кількох транспортних средств;

- зіткнення автотягачей

За підсумками аналізу ушкоджень визначається тип зіткнення, який свідчить про взаєморозташування в останній момент зіткнення. До зіткнення кожен автомобіль рухається у своїй напрямі. Зіткнувшись автомобілі можуть переміщатися і повертатися в становища, у яких виявилися за цілковитої зупинці і який немає нічого спільного зі своїми становищем. Сова Ф.П. Визначення типів моделей автотранспортних засобів слідами шин. М., 2008. с.99

...