Особливості зовнішньоекономічного договору

Сума даного договору (контракту) становить ..Х.. одиниць .. зазначеної валюти .. . Якщо у день, що передує дню платежу, курс .. зазначеної валюти .. стосовно до .. зазначеної іншої валюти .. зміниться порівняно з курсом .. зазначеної валюти .. стосовно до .. зазначеної іншої валюти .. на день, який передує дню підписання договору (контракту), що становить Y .. зазначеної валюти .. за одиницю .. зазначеної іншої валюти .., зміниться і сума даного договору (контракту) у відповідній пропорції.

3.2 Антидемпінгові застереження

Демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

Покупець бере на себе повну відповідальність за додержання антидемпінгових норм, правил і процедур на своєму національному ринку та ринках подальшої реалізації предмета договору (контракту), зобов'язується не здійснювати операції на цих ринках за цінами, які є демпінговими згідно із законодавством та міжнародними договорами відповідної держави, і бути єдиним відповідачем з усіх можливих антидемпінгових позовів і претензій та сплатити у повному обсязі мито, збори та інші стягнення, що накладаються на товар, який є предметом цього договору (контракту), згідно з антидемпінговим законодавством країни ввезення.

3.3 Застереження про конфіденційність

Сторони погодилися, що текст договору (контракту), будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються договору (контракту), є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої Сторони договору (контракту), крім випадків, коли таке передавання пов'язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання договору (контракту) або сплати податків, інших обов'язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов'язання Сторін договору (контракту).

3.4 Форс-мажорні застереження

Сторони погодилися, що в разі виникнення форс-мажорних обставин (дії нездоланної сили, яка не залежить від волі Сторін), а саме: війни, воєнних дій, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, інших дій держав, які унеможливлюють виконання Сторонами своїх зобов'язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха чи сезонних природних явищ, зокрема таких як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів, Сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин. У разі коли дія зазначених обставин триває більш як _____ днів, кожна із Сторін має право на розірвання договору (контракту) і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу Сторону не пізніш як за _____ днів до розірвання. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий ______________ (назва організації).

Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови Покупця від плати за товари (роботи, послуги), поставлені до їх виникнення.

Застереження про реекспорт

Сторони погодилися, що Покупець не буде здійснювати реекспорт товару, який є предметом цього договору (контракту), на ринки __________ без попередньої письмової згоди Продавця.

Застереження на випадок ненадходження коштів за експорт

У разі несвоєчасного надходження виручки за експортну продукцію Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі ..Х.. від простроченої суми платежу за кожний день прострочення.

Застереження на випадок ненадходження продукції за імпортом в обумовлені договором (контрактом) терміни

У разі ненадходження продукції за імпортом у терміни, які обумовлені договором (контрактом), Продавець сплачує Покупцеві ..Х.. відсотків від суми непоставленої продукції за кожний день прострочення.

Застереження про відповідальність

Сторони погодилися, що вони самостійно та безпосередньо несуть відповідальність за виконання цього контракту, а також що будь-яка претензія, позов чи інша правова вимога не можуть бути пред'явлені до держави Україна та (найменування держави іноземної сторони) чи до окремих їх органів за невиконання чи неналежне виконання цього контракту.

Арбітражне застереження

Обов'язкова частина зовнішньоекономічного договору, яка визначає матеріальне і процесуальне право, що буде застосовуватися у разі виникнення спору між сторонами.

Строки дії зовнішньоекономічних контрактів.

У світовій контрактній практиці часто зустрічаються несправедливі або помилкові формулювання умов визначення строків угод, які непрямо спрямовані у вічність. Таких рис набуває ЗТК, якщо сутність його предмета та об'єкта не має явно вираженого закінчення виконання зобов'язань. Наприклад, "Контракт може бути припинений за взаємною згодою сторін". Якщо при цьому не зазначений конкретний строк закінчення ЗТК, то якщо хоча б одна із сторін виявить незгоду з його припиненням, то він буде (за відсутністю інших мотивів для його припинення) діяти невизначено довго, аж до закінчення існування сторін контракту або самого об'єкта.

Інший приклад формулювання вічності ЗТК: "Цей Контракт діє строком один рік, проте, якщо жодна із сторін (або обидві разом) не висловить письмово волевиявлення про його припинення, строк дії цього Контракту автоматично продовжується на невизначений період, до письмового волевиявлення однієї або обидвох сторін про припинення або його зміну". Строк такого контракту, якщо не будуть залучені інші мотиви (рішення третьої особи, наприклад, суду) буде тривати до меж існування сторін, які його укладали. Такі та аналогічні їм формулювання не рекомендується використовувати при укладанні ЗТК.

Зазвичай, припинення ЗТК здійснюється:

Належним виконанням зобов'язань, після чого припиняються усі взаємні права та обов'язки, встановлені гарантії.

Закінченням строків його дії.

Згодою сторін, яка має бути оформлена відповідним документом за печаткою. Якщо сторони передбачають добровільне припинення ЗТК, то вони також повинні передбачити порядок баланса та погашення усіх взаємних зобов'язань, закінчення усіх взаємних розрахунків та перерахувань, якщо такі залишились незавершеними.

Заміною виконання; така норма хоча і не передбачається законодавством, але широко використовується у практиці комерційного обороту, коли, наприклад, продавець пропонує заміну товара іншим, який задовольняє покупця як належне виконання ЗТК. За формальною ознакою це буде вже інший контракт або угода у рамках генерального контракту.

Заліком вимог. Можливий за згодою сторін залік зобов'язань погашенням - виконанням сторонами однорідних вимог, які існують за контрактом та задовольняють сторони. Предметом заліку можуть бути лише однорідні вимоги - грошові зобов'язання.

Новацією, тобто заміною на підставі угоди одних зобов'язань на інші шляхом укладання нової угоди або ЗТК. Для припинення ЗТК в результаті новації, вона повинна бути законною. Оскільки новація - це новий ЗТК, усі гарантії, поручительства, застава та інше, які випливають із попереднього контракту, втрачають чинність.

Поглинанням іншими контрактам; ця підстава подібна до новації, але відрізняється зміною форми ЗТК та його правовою силою, наявністю захисних застережень.

Ліквідацією юридичної особи - сторони ЗТК; можливо зазначення переходу зобов'язань до правонаступника, наприклад, до вищестоячої організації, засновника або ліквідаційній комісії.

На правомірну вимогу однієї із сторін; у ЗТК передбачається мінімальний строк, з який одна сторона повинна поінформувати іншу про свій намір припинити ЗТК, наприклад, за три місяці. Тут же зазначається порядок обрахування плину часу - з дати отримання контрагентом письмового повідомлення. Вимога припинення ЗТК має бути обгрунтована та передбачений порядок узгодження заліку або погашення витрат, які мали місце у зв'язку з приготуванням до виконання. Необгрунтоване припинення - мотив для суперечки про погашення збитків.

Принциповою неможливістю виконання внаслідок форс-мажору.

Внаслідок порушення умов ЗТК.

За рішенням суду, арбітражу або інших органів держави, до компетенції яких відносяться такі дії [22, с. 204].

При укладенні зовнішньоекономічного контракту сторони повинні обумовити, право якої держави застосовуватиметься для регулювання форми угоди і прав та обов'язків сторін. За українським законодавством права й обов'язки сторін за контрактом ЗЕД визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні контракту або в результаті подальшого узгодження. За відсутності такої угоди до контракту застосовується право країни, де засновано, розташовано штаб-квартиру чи основне місце діяльності сторони, котра є: продавцем у контракті купівлі-продажу; комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації); довірителем - у договорі доручення; перевізником - у договорі перевезення [16, с. 39].

Велике значення має вивчення законоположень щодо здійснення торговельних операцій, у тому числі страхування і торговельного судочинства, законів, що регулюють правове положення і діяльність іноземних фірм, охорону промислової власності, патентування винаходів, реєстрації товарних знаків, арбітраж та ін.

Торговельні звичаї (УЗАНСИ) - це не закони і не застиглі положення. Вони відбивають зміни в торговельній практиці. Торговельні звичаї охоплюють значне коло питань: зміст окремих пунктів контракту; лумачення в практиці таких термінів, як "біля , "негайно"; специфічні умови торгівлі окремими товарами; специфічні правила в окремих містах, портах, областях.

За наявності в контрактах неясностей, неточностей допомагають торговельні звичаї. Вони іноді викладаються в біржових правилах, у спеціальних збірниках торговельних палат. Наприклад, Міжнародна торговельна палата має спеціальне видання "торговельні терміни", де викладаються базисні умови поставок [16, с. 23].

Висновки

Успішна реалізація зовнішньоекономічних контрактів є важливою частиною ефективного функціонування підприємства. Підприємство, яке не „вміє” планувати та реалізовувати зовнішньоторговельні контракти навряд чи може досягти серйозних успіхів в своєму розвитку. Звичайно, вирішення проблем із реалізацією зовнішньоекономічних контрактів - не панацея від всіх бід, але уважний підхід до цього важливого етапу роботи створює основу для успішної діяльності підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Дійсно, зовнішнє середовище бізнесу, особливо міжнародного, характеризується швидкими змінами. У західних країнах це пояснюється високою насиченістю споживчого попиту, його індивідуалізацією, різноманітним характером. Ці зміни попиту диктують зрушення інших чинників середовища: технології, засобів зв'язку і т.д. Отже, і в контракті повинно багато що враховуватись нового, хоч структура контракту залишається загальноприйнятою.

У економіці України рухливість середовища, обумовлена, перш за все, перехідним характером нашого господарства, стрімким входженням нашої країни в світовий інтеграційний процес, лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності і, як наслідок, нестабільністю соціально-економічної сфери.

Не менш значним є також і досягнутий рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків (рівень інтернаціоналізації).

Підприємство-новачок насамперед прагне вибрати адекватні умови зовнішнього ринку - товари та оптимізувати ціну на них для полегшення збуту.

Інакше поводяться на зовнішньому ринку підприємства, що мають значний досвід роботи на ньому. В центрі їхньої уваги знаходяться проблеми рівноваги ресурсів, що використовуються, запуск або зняття з виробництва конкретних видів продукції, засвоєння нових ніш і секторів ринку.

Література

1. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 172 с.

2. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.

3. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А.І. Кредісова.- К.: ВІРА-Р, 2002. - 552 с.

4. Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга: Учеб. пособие. - М., 1997. - 212 с.

5. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / І.В.Багрова, Н.І.Редіна, В.Є.Власюк, О.О.Гетьман / За ред.д-ра екон.наук, проф. І.В.Багрової. - Київ, Цент навчальної літератури, 2004. - 580с.

6. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп'як Я.С., Григор'єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти. Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. І доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 608 с.

7. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. Основы: Учебник / Г.Д. Гордеев, Л.Я. Иванова, С К. Казанцев и др. / Под ред. Л.Е. Стровского. - М., 1996 - 292 с.

8. Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 377 с.

9. Аверьянов В.Б., Нагребельный В. П., Чернов Е. В., Алексеенко А. А. Юридическая памятка участнику внешнеэкономической деятельности в Украине. - М.І 1992.

10. Беклешов Д.В., Бердников А.Н. Основы коммерческой деятельности на внешнем рынке. Вып. 4: Структура и содержание внешнеторговых контрактов. - М., 2006.

11. Внешнеторговые сделки / Составитель И.С. Гринько. - Сумы, 2006.

12. Внешнеторговые документы: контракты, соглашения, транспортные документы, финансовая отчетность. - К., 1992.

13. Дегтярева О.И., Полянова Т.Н., Саркисов С. В. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб. пособие. - М., 1999.

14. Как заключать международные торговые контракты. - К, 1992

15. Контракты международной купли-продажи / Сост. А.В. Демченко. - К, 1991

16. Международное торговое право. Расчеты по контрактам: Сб. междунар. документов и комментарии. - М., 2006.

17. Покровская В. В. Международные коммерческие операции и их регламентации. Внешнеторговый практикум. - М., 2006.

18. Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко, О. Рогач, О.І. Шнирков та ін. - К, 2000.

19. Смирнов В. В. Экспортно-импортные операции в международном бизнесе. Правила "ИНКОТЕРМС- 2000", условия договора, риски и перевод их на страховщика. - М., 2006.

20. Экспортно-импортные операции: контракты, формы расчетов. - К., 1992.

21. Грачев Ю.Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеэкономических операций: Учеб.-практ. пособие. - М., 2006.

22. Кореманова Н.А. Составление внешнеторгового контракта / Под ред. Ю. Т. Ермолаева. - М, 1993.

23. Международные документы по внешнеэкономической деятельности. - М., 1993.

24. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року N 959.

25. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України „Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів і типові форми захисних застережень до них” від 21 червня 1995 р. № 444.

26. Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

27. Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 р. № 201 „Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”.

28. Конвенція ООН “Про договори міжнародної купівлі продажу товарів” Відень, 1980 р., документ ООН А/СONF. 97/18.

29. Конвенція ООН „Про позовну давність в міжнародній купівлі продажу товарів” Нью-Йорк, 1974 р., документ ООН А/СONF. 63/15.

30. Указ Президента України „Про заходи щодо упорядкування розрахунків за договорами, які складають суб'єкти підприємницької діяльності України” від 4 жовтня 1994 року

31. Наказ Міністрів зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України „Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)” від 5 жовтня 1995 року №75

32. Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 року

33. Закон України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” від 15 вересня 1995 року

34. Указ Президента України „Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” від 27 січня 2006 року

35. Міжнародні правила по тлумаченню термінів „Інкотермс” (редакція 2000 р.)

36. Указ Президента України „Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів” від 4 лютого 2006 року №567/94

Размещено на Allbest.ru