Процесуально-правові засади участі іноземних громадян у кримінальному судочинстві України

2. Встановлено процесуальну форму участі іноземних громадян у кримінальному процесі України, яка визначається, закріплюється та регулюється як нормами національного законодавства, так і міжнародного. Чинний КПК України не містить норм, які б чітко визначали правовий статус і процесуально-правові засади участі іноземних громадян у кримінальному судочинстві України.

Підставою для вирішення питання про участь іноземця в кримінальному судочинстві України є не належність його до громадянства тієї чи іншої країни, а наявність чи відсутність дипломатичного або іншого імунітету від кримінальної юрисдикції нашої держави. Велике значення при цьому має вид імунітету, який може мати відповідний іноземний громадянин. Відмова від імунітету представника іноземної держави не є винятковим правом лише акредитуючої держави, а й самого дипломатичного агента. Якщо ж іноземний громадянин не має імунітету від кримінальної юрисдикції України, то при залученні його до здійснення кримінального судочинства він має такий же правовий статус, що і громадянин України.

3. Обгрунтовано пропозицію про доповнення чинного КПК України та нового його проекту главою "Провадження в кримінальних справах за участю іноземних громадян", яка міститиме норми, що стосуються особливостей порушення і досудового розслідування кримінальних справ за участю іноземних громадян.

4. Виділено і обгрунтовано матеріально-правову (наявність імунітету від кримінальної юрисдикції України) та процесуальну (відсутність згоди акредитуючої держави чи міжнародної організації на порушення кримінального переслідування особи, яка має імунітет, або згоди самої особи, що має повний (абсолютний) імунітет) підстави рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за участю іноземних громадян.

5. Обгрунтовано положення про необхідність доповнення статті 6 КПК України "Обставини, що виключають провадження в кримінальній справі" пунктами 12 та 13, які викласти, наприклад, у такій текстовій конструкції:

"12) щодо особи, яка має імунітет від кримінальної юрисдикції України у випадку відсутності ясно вираженої згоди акредитуючої держави або міжнародної організації чи самої особи на притягнення її до кримінальної відповідальності;

13) щодо особи, стосовно якої є запит іноземної держави про видачу, у зв'язку з вчиненням нею злочину на території цієї держави ".

6. Запропоновано доцільність здійснення розслідування щодо іноземних громадян, що мають дипломатичний імунітет і привілеї, з будь-яких видів злочинів, тільки у формі досудового слідства.

7. Обгрунтовано пропозиції про одержання згоди іноземного громадянина, що має імунітет, на проведення слідчої дії за його участю та необхідність роз'яснення наслідків такої згоди. У цьому випадку дана особа здобуває такий же правовий статус, як і іноземний громадянин, що не має імунітету, тобто наділяється правами й обов'язками, передбаченими кримінально-процесуальним законом для цього учасника процесу, але з деякими винятками, визначеними в міжнародно-правових актах.

8. На підставі аналізу чинних нормативних актів і практики діяльності правоохоронних органів обґрунтовано особливості застосування до іноземних громадян окремих запобіжних заходів, у вигляді: взяття під варту, застави, підписки про невиїзд, поруки. Так, якщо обвинувачений є іноземним громадянином, то постанова про взяття під варту направляється в Міністерство закордонних справ України. Терміни повідомлення про арешти і затримання іноземних громадян встановлені консульськими договорами і конвенціями. Консульські посадові особи мають право відвідувати громадянина держави, що представляється, який перебуває у в'язниці, під вартою або затриманий, для бесіди з ним, а також мають право переписуватися з ним та вживати заходів щодо забезпечення йому юридичного представництва. Іноземних громадян і осіб без громадянства розміщують у камерах, як правило, окремо від інших осіб, які перебувають під вартою.

На іноземця, щодо якого застосовується запобіжний захід у вигляді застави, поширюються загальні правила кримінально-процесуального законодавства. У випадку, якщо заставодавцем, наприклад, є дипломатичний агент як фізична особа, то предметом застави у вигляді матеріальних цінностей можуть бути лише речі, які відносяться до приватного майна, яке знаходиться на території держави перебування, якщо тільки він не володіє ним від імені акредитуючої держави для цілей представництва. У кожному конкретному випадку потрібно з'ясувати, від чийого імені виступає відповідний суб'єкт (заставодавець) - власного чи юридичної особи (дипломатичного представництва або консульської установи).

Застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд у справах, де підозрюваним або обвинуваченим виступає іноземець, доцільно за будь-яких умов, оскільки у цих осіб є достатньо можливостей у короткий строк на законних підставах залишити територію нашої держави.

Застосування особистої поруки у справах за участю іноземців, у випадках, коли поручителем виступає особа, яка має імунітет, недоцільно.

Аналогічне положення поширюється й на поруку громадської організації або трудового колективу у випадку, коли поручителем виступає дипломатичне чи консульське представництво.

9. Обгрунтовано положення про необхідність доповнення статті 206 КПК України "Підстави та порядок зупинення слідства", пункт 4 частини 1 якої викласти, наприклад, у такій редакції:

"4) коли відсутня згода акредитуючої держави або міжнародної організації на кримінальне переслідування особи, яка має імунітет, або згода самої особи, що має повний (абсолютний) імунітет".

10. Обгрунтовано положення про необхідність внесення змін до статті 44 КПК України, яка певною мірою не відповідає чинному міжнародному законодавству, у зв'язку з чим пропонується внести відповідні зміни до частини 2 даної статті та викласти її у такій редакції:

"Як захисники, допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні, інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники, а також дипломатичні і консульські представники, які здійснюють захист своїх громадян".

11. Обгрунтовано положення про необхідність внесення змін до частини 1 статті 52 КПК України у зв'язку з тим, що відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду (ч. 1 ст. 52 КПК України), а про дипломатичних і консульських представників не йдеться, пропонується внести відповідні зміни в КПК і викласти частину 1 статті 52 КПК України так:

"Представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, інші особи за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду, а також дипломатичні і консульські представники, що здійснюють захист своїх громадян".

Як наслідок, зміни до статті 44 КПК України (ч. 4) щодо моменту допуску захисника до участі у справі:

"Дипломатичні і консульські представники допускаються до участі у справі з моменту ознайомлення з матеріалами справи. У випадку, якщо вони не володіють мовою судочинства, то можуть брати участь лише одночасно із адвокатами чи іншими фахівцями у галузі права".

12. Обґрунтовано необхідність дотримання передбаченого міжнародними договорами порядку зносин, який є умовою визнання допустимою доказової інформації, одержаної під час правової допомоги. Звідси випливає висновок про те, що порушення встановленого порядку тягне за собою неможливість використання в доказуванні у кримінальній справі одержаних фактичних даних. Принципове значення для включення в систему доказів, отриманих у процесі правової допомоги, матеріалів має дотримання компетентними органами виконуючої держави вимог внутрішнього законодавства щодо порядку збирання, закріплення і фіксації доказової інформації, а також встановленого порядку їхнього засвідчення.

13. Наукові уявлення про обсяг і зміст поняття "правова допомога у кримінальних справах" змінювалися з розвитком міжнародного кримінального і кримінально-процесуального права і концепції співвідношення національної і міжнародної правових систем. Правова допомога у кримінальних справах є частиною міжнародного соціального співробітництва, на неї поширюються принципи сучасного міжнародного права, які мають універсальну сферу дії і визначають усю структуру міжнародного права, регламентують характер міждержавних відносин, чим забезпечують міжнародний правопорядок.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Калганова О.А. Щодо правового регулювання участі іноземних громадян у кримінальному процесі України // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 3. - С. 130-135.

2. Калганова О.А.Правовий статус іноземних громадян у кримінальному процесі: історичний аспект // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 5. - С. 151-155.

3. Калганова О.А.Особливості участі іноземних громадян в стадії порушення кримінальної справи // Науковий вісник Національного університету ДПС України. - 2006. - №3. - С. 242-255.

4. Калганова О.А.Особливості досудового розслідування кримінальних справ за участю іноземців // Науковий вісник Національного університету ДПС України. - 2006. - № 4-5. - С. 279-284.

5. Калганова О.А. Щодо правового регулювання участі іноземних громадян у кримінальному процесі України // Проблеми імплементації міжнародних норм кримінально-правового напрямку в національні законодавства. Перші юридичні читання (тези доповідей міжнародної наукової конференції). - м. Одеса, 17 лютого 2006 року. - С. 149-151.

6. Калганова О.А.Реалізація принципу державної мови судочинства в стадії порушення кримінальної справи за участю іноземних громадян // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку (тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції). - м. Луцьк, 17-18 березня 2006 року. - С. 321-322.

7. Калганова О.А.Міжнародна правова допомога у кримінальних справах як частина міжнародного соціального співробітництва // Актуальні проблеми реформування приватного права України (тези доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції). - м. Запоріжжя, 08 грудня 2006 року. - С. 61-64.

8. Калганова О.А. Особливості досудового розслідування у кримінальних справах за участю іноземних громадян // Наука і освіта - 2007 (тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції). - м. Дніпропетровськ, 03-15 січня 2007 року. - С. 105-107.

9. Калганова О.А. Про деякі особливості участі іноземних громадян при здійсненні кримінального судочинства в Україні // Україна в євроінтеграційних процесах (тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції). - м. Київ, 17-18 лютого 2007 року. - С. 155-157.

Размещено на Allbest.ru