Нотаріат в Україні
Предмет, система і принципи нотаріального процесуального права. Організація діяльності нотаріату в Україні. Компетенція нотаріальних органів і посадових осіб щодо вчинення нотаріальних дій. Видача свідоцтва виконавцю заповіту, порядок призначення.
Рубрика | Государство и право |
Вид | учебное пособие |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.10.2014 |
Размер файла | 862,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Якщо громадянин звернувся за засвідченням вірності копії документа чи виписки із документа, посадова особа виконавчого комітету встановлює його особу і робить в реєстрі відмітку «Особу встановлено».
Не залишаються у виконавчому комітеті відповідної Ради народних депутатів такі документи або їх копії:
статути юридичних осіб або їх положення, а також документи про повноваження їх представників (крім доручень, які видаються на здійснення конкретних нотаріальних дій);
документи, які стверджують право власності громадян або юридичних осіб на житловий будинок (частину будинку), квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, земельну ділянку, інше нерухоме майно (свідоцтво про право власності на житло, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, державні акти про право колективної чи приватної власності на землю, договори купівлі продажу, дарування, міни житлового будинку (частини будинку), квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, в тому числі зареєстровані на біржі та ін.).
Про наявність зазначених документів робиться відмітка в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій або на примірнику, який залишається у виконавчому комітеті, одночасно з реєстрацією в реєстрі нотаріальної дії, для вчинення якої вимагаються ці документи, після чого повертаються особі, що подала їх. Відмітка, в якій зазначається назва документа, на чиє ім'я, ким і коли він виданий та за яким номером, підписується посадовою особою виконавчого комітету з проставлянням дати.
23. У разі втрати документа, посвідченого посадовою особою виконавчого комітету, за письмовою заявою осіб, перелічених у пункті 4 цієї Інструкції, видається дублікат втраченого документа.
До передачі в державний нотаріальний архів примірників документів, посвідчених або засвідчених посадовою особою виконавчого комітету, дублікат втраченого документа видається посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.
Дублікат заповіту може бути виданий вказаним у заповіті спадкоємцям лише після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача. У разі смерті спадкоємців, які були вказані в заповіті, дублікат може бути виданий їх спадкоємцям після подачі ними свідоцтв про смерть заповідача і померлого спадкоємця.
Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа.
На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис (додаток № 27).
Крім того, про видачу дубліката посадова особа виконавчого комітету робить відмітку на примірнику документа, який зберігається в наряді (справі) виконавчого комітету ради народних депутатів.
24.Посадові особи виконавчих комітетів, які вчиняють нотаріальні дії, у разі виявлення при вчиненні нотаріальних дій по рушення закону громадянами або окремими посадовими особами, повідомляють про це для вжиття необхідних заходів відповідні підприємства, установи, організації або прокуратуру.
Якщо справжність поданого документа викликає сумнів, посадові особи виконавчих комітетів, які вчиняють нотаріальні дії, вправі затримати цей документ і направити його на експертизу.
Про направлення документа на експертизу посадова особа виконавчого комітету виносить постанову, в якій зазначається:
дата винесення постанови;
прізвище, ініціали посадової особи, яка винесла постанову, і найменування виконавчого комітету;
найменування документа, дата його видачі, ким та на чиє ім'я він виданий;
ким (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання) подано документ для вчинення нотаріальної дії;
обставини, які викликали необхідність направлення документа на експертизу;
куди (якій експертній установі) направляється документ для проведення експертизи;
питання, поставлені на вирішення експертизи.
25.Посадова особа виконавчого комітету відмовляє у вчиненні
нотаріальної дії, якщо:
вчинення такої дії суперечить закону;
дія підлягає вчиненню нотаріусом або посадовою особою іншого виконавчого комітету;
з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулася недієздатна особа або представник, який не має необхідних повноважень;
доручення, що видається юридичною особою, суперечить цілям, вказаним в її статуті чи положенні.
Посадова особа виконавчого комітету, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що порочать честь і гідність громадян.
Посадова особа виконавчого комітету, що вчиняє нотаріальні дії, на прохання особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, повинна викласти причини відмови у письмовій формі і роз'яснити, що заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправі подати про це скаргу до суду за місцем знаходження виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради народних депутатів. Ця скарга розглядається в порядку, передбаченому статтями 285--288 Цивільного процесуального кодексу.
У постанові про відмову вказуються:
-- дата винесення постанови;
прізвище, ініціали, займана посада;
прізвище, ім'я, по батькові громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, місце його проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи;
про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до посадової особи виконавчого комітету (короткий зміст прохання);
мотиви, з яких відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з посиланням на чинне законодавство;
--порядок і строки оскарження відмови з посиланням на
цивільне процесуальне законодавство.
Розділ III Правила вчинення окремих видів нотаріальних дій
Глава 1 Загальні правила посвідчення заповітів і доручень
26.Посадові особи виконавчих комітетів, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти і доручення, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму. Відповідно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають такі угоди:
заповіти (стаття 541 Цивільного кодексу);
доручення на укладання угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо юридичних осіб, за винятком випадків, коли законом або спеціальними правилами допущена інша форма доручення (стаття 65 Цивільного кодексу):
доручення, що видаються в порядку передоручення (стаття 68 Цивільного кодексу).
27.Заповіти і доручення, що посвідчуються в нотаріальному порядку, подаються посадовій особі виконавчого комітету не менш, ніж у двох примірниках, один з яких залишається у виконавчому комітеті ради народних депутатів.
Посадові особи виконавчих комітетів, зобов'язані роз'яснити громадянам зміст і значення поданих ними проектів заповітів та доручень і перевірити, чи відповідає їх зміст вимогам закону.
При з'ясуванні дієздатності заповідача чи довірителя посадова особа виконавчого комітету вимагає документ, в якому вказано вік заповідача чи довірителя.
Якщо у посадової особи виконавчого комітету є підстави вважати, що заповідач чи довіритель внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, чи внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами ставить свою сім'ю в тяжке матеріальне становище, а відомостей про визнання особи недієздатною або обмежено дієздатною немає, посадова особа виконавчого комітету відкладає посвідчення заповіту або доручення і з'ясовує, чи є рішення суду про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною.
Якщо таке рішення судом не виносилось, посадова особа виконавчого комітету повідомляє про своє припущення одну з осіб чи один з органів, вказаних у статті 256 Цивільного процесуального кодексу, які можуть звернутись до суду з заявою про визнання цієї особи недієздатною або обмежено дієздатною.
30.Доручення від імені неповнолітніх, які не досягли 15 років, а також від імені громадян, визнаних у судовому порядку недієздатними, можуть вчинятись лише їх законними представниками -- батьками, усиновителями чи опікунами (статті 14, 16 Цивільного кодексу).
Доручення від імені неповнолітніх від 15 до 18 років, а також від імені осіб, визнаних у судовому порядку обмежено дієздатними, можуть бути посвідчені лише за згодою батьків, усиновителів чи піклувальників (статті 13, 15 Цивільного кодексу).
Справжність підпису батьків, усиновителів або піклувальників на заяві про їх згоду на посвідчення доручення від імені неповнолітніх віком від 15 до 18 років, а також від імені осіб, визнаних у судовому порядку обмежено дієздатними, повинна бути засвідчена нотаріально або підприємством, установою чи організацією, в якій працює чи навчається заявник, житлово-експлуатаційною організацією, правлінням житлово-будівельного кооперативу за місцем його проживання або адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні. Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо батьки, усиновителі або піклувальники прийдуть до виконавчого комітету ради народних депутатів і особисто подадуть посадовій особі заяву про згоду на посвідчення доручення.
У цьому випадку посадова особа виконавчого комітету встановлює особу заявника, перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві і вказує назву документа, його номер, дату видачі і назву установи, що видала документ, який стверджує особу.
Заява про згоду на посвідчення доручення може бути викладена на звороті примірника доручення, що залишається в наряді (справі) виконавчого комітету ради народних депутатів, або на окремому аркуші.
31.Посадова особа виконавчого комітету вимагає дозвіл органу опіки і піклування на право опікуна укладати, а піклувальника -- давати згоду на видачу доручення від імені підопічного, як що вони виходять за межі побутових.
У випадках, коли законом дозволяється одружуватися до досягнення вісімнадцятирічного віку, громадянин, який не досяг вісімнадцятирічного віку, набуває дієздатності в повному обсязі з моменту одруження (стаття 11 Цивільного кодексу).
32.Якщо доручення видається від імені юридичної особи, то перевіряється її правоздатність. При перевірці правоздатності юридичних осіб посадові особи виконавчих комітетів зобов'язані ознайомитись із статутом (положенням) юридичної особи і перевірити чи відповідає дія, яка буде вчинятися за цим дорученням, правам, наданим юридичній особі її статутом (положенням).
Посвідчення заповітів
33.Посадова особа виконавчого комітету посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей 541, 543 Цивільного кодексу і особисто подані ними посадовій особі виконавчого комітету.
Посвідчення заповітів через представників, а також заповіту від імені кількох осіб не допускається.
Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. (Абзац третій пункту 33 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 33/5 від 07.04.2005)
625
Нотаріат в Україні
Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правилами, викладеними в пункті 13 цієї Інструкції.
Громадянин, на користь якого заповідається майно, не вправі підписувати його за заповідача.
34.При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається по дання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається.
35.Посадова особа виконавчого комітету перевіряє, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать чинному законодавству.
Заповіт повинен бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.
Посадова особа виконавчого комітету при посвідченні заповіту зобов'язана роз'яснити заповідачу зміст статті 535 Цивільного кодексу. Зміст цієї статті не роз'яснюється у випадку, якщо предметом заповіту є тільки вклад у кредитній установі.
36.За заповітом майно може бути заповідане тільки у власність. Проте заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить, зокрема, житловий будинок, зобов'язання надати іншій особі право довічного користування цим будинком або певною його частиною (стаття 539 Цивільного кодексу).
Заповідач може покласти на спадкоємця за заповітом виконання будь-якого зобов'язання (заповідальний відказ) на користь однієї або кількох осіб (відказоодержувачів) з додержанням вимог статті 538 Цивільного кодексу. Відказоодержувачами можуть бути будь-які особи незалежно від того, чи входять вони до кола спадкоємців за законом.
До заповіту можуть бути включені розпорядження немайново-го характеру (про порядок проведення захоронення заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім, виконання дій, спрямованих на здійснення певної загальнокорисної мети тощо).
Заповідач може на випадок, якщо вказаний в заповіті спадкоємець помре раніше заповідача або не прийме спадщини, вказати іншого спадкоємця (під призначення спадкоємця -- стаття 536 Цивільного кодексу).
37.У разі одержання посадовою особою виконавчого комітету повідомлення від завідуючого державним нотаріальним архівом про невідповідність посвідченого заповіту законові, посадова особа виконавчого комітету, за бажанням заповідача, переоформлює заповіт на загальних підставах.
38.Заповіти, посвідчені посадовими особами виконавчих комітетів, записуються до алфавітної книги обліку заповітів (до даток № 4).
Заповідач може в будь-який час змінити або скасувати заповіт, подавши про це заяву до виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів.
39.У випадку одержання посадовою особою виконавчого комітету заяви про скасування чи зміну заповіту, так само як і одержання нового заповіту, який відміняє чи змінює раніше посвідчений заповіт, посадова особа виконавчого комітету робить про це відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в алфавітній книзі обліку заповітів і відповідний напис на примірнику заповіту, який зберігається у виконавчому комітеті ради народних депутатів.
Якщо заповідач подасть примірник заповіту, який знаходиться у нього, то відповідний напис про скасування чи зміну заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою (якщо заповіт скасовано заявою) приєднується до примірника, який зберігається у виконавчому комітеті відповідної Ради народних депутатів. Справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідченою.
Якщо заповіт, який скасовується чи змінюється, посвідчений посадовою особою іншого виконавчого комітету або нотаріусом, то заява про скасування чи зміну його направляється заповідачем або посадовою особою виконавчого комітету у ту виконавчий комітет тієї ради народних депутатів, у державну нотаріальну контору, тому приватному нотаріусу, які посвідчили заповіт, або у державний нотаріальний архів, де зберігається заповіт.
40.Дублікат заповіту може бути виданий вказаним у заповіті
спадкоємцям після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача.
У разі смерті спадкоємців, які були вказані в заповіті, дублікат
може бути виданий їх спадкоємцям після подачі ними свідоцтв
про смерть заповідача і померлого спадкоємця.
40-1. Відомості про посвідчення посадовими особами заповітів підлягають обов'язковому внесенню до Спадкового реєстру у порядку, передбаченому Положенням про Спадковий реєстр. (Інструкцію доповнено пунктом 40-1 на підставі Наказу Міністерства юстиції № 33/5 від 07.04.2005)
Посвідчення доручень
41.Посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують
доручення, складені від імені однієї або кількох осіб, на ім'я
однієї або кількох осіб.
У тексті доручення повинні бути зазначені місце і дата його складання (підписання), прізвища, імена та по батькові (повне найменування юридичної особи) і місце проживання (місце знаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посада, яку вони займають. В дорученнях на ім'я адвокатів зазначається їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання).
Строк, на який може бути видано доручення, визначається цивільним законодавством.
Строк дії доручення зазначається прописом.
При посвідченні доручення від імені юридичної особи посадова особа виконавчого комітету дотримується правил, викладених у пункті 35 цієї Інструкції.
Доручення від імені неповнолітніх, а також осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними або обмежено дієздатними, посвідчуються з дотриманням вимог пунктів 32-34 цієї Інструкції.
При посвідченні доручення на ведення справи в суді посадова особа виконавчого комітету роз'яснює, що уповноважена особа буде вправі вчиняти дії, перелічені в статті 115 Цивільного процесуального кодексу, якщо вони спеціально обумовлені в цьому дорученні.
Повноваження за нотаріально посвідченими дорученнями можна передавати телеграфом.
Телеграма-доручення складається з тексту самого доручення і посвідчувального напису з розшифрованим підписом посадової особи виконавчого комітету і гербової печатки виконавчого комітету відповідної ради народних депутатів. Доручення, передане телеграфом, має силу оригіналу.
46.Доручення, яке видається в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню при поданні основного доручення, в якому застережено право передоручення, або при по данні доказів того, що представник за основним дорученням примушений до цього силою обставин і це необхідно для охорони інтересів особи, яка видала доручення. Доручення в порядку передоручення не може містити в собі більше прав, ніж надано за основним дорученням.
Строк дії доручення, виданого в порядку передоручення, не може перевищувати строку дії основного доручення, на підставі якого воно видано (стаття 68 Цивільного кодексу).
В дорученні, виданому в порядку передоручення, повинно бути вказано час і місце посвідчення основного доручення, прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання особи, якій видано основне доручення, і особи, якій вона передоручає свої повноваження, а в необхідних випадках і їх службове становище.
На основному дорученні робиться відмітка про передоручення, в якій зазначається, на чиє ім'я, коли і за яким номером по реєстру для реєстрації нотаріальних дій зроблено передоручення. Копія основного доручення приєднується до примірника доручення, виданого в порядку передоручення, який залишається у виконавчому комітеті відповідної ради народних депутатів. При наступному посвідченні доручення в порядку передоручення в тому ж виконавчому комітеті відповідної ради народних депутатів копія основного доручення не залишається. У цих випадках основне доручення вимагається лише для огляду.
Глава 2 Вжиття заходів до охорони спадкового майна
47.В населених пунктах, де немає державної нотаріальної контори, посадова особа виконавчого комітету, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини вживає заходів до охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави. Ці заходи вживаються ними безпосередньо або шляхом доручення посадовим особам виконавчих комітетів відповідних рад народних депутатів за місцезнаходженням майна. Зокрема, якщо майно спадкодавця або його частка знаходиться не в місці відкриття спадщини, посадова особа виконавчого комітету за місцем відкриття спадщини надсилає посадовій особі виконавчого комітету за місцем знаходження спадкового майна доручення про вжиття за ходів до його охорони.
48.За повідомленням громадян, державних установ, підприємств або організацій заходи щодо охорони спадкового майна можуть вживатися також посадовими особами виконавчих комітетів за місцезнаходженням цього майна з повідомленням про вжиті заходи державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.
49.Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме -- місце знаходження майна або його основної частини.
Після смерті військовослужбовців строкової служби, а також осіб, які навчалися в учбових закладах, що знаходяться поза постійним місцем їх проживання, місцем відкриття спадщини визнається те місце, де вони постійно проживали до призову на строкову військову службу або до вступу у відповідний учбовий заклад.
50.Повідомлення громадян, підприємств, установ і організацій та доручення державних нотаріусів та посадових осіб виконавчих комітетів про вжиття заходів до охорони спадкового майна реєструються в книзі обліку заяв про вжиття заходів до охорони спадкового майна (додаток № 5).
Заходи до охорони спадкового майна посадовою особою виконавчого комітету вживаються не пізніше наступного дня з дати надходження заяви або доручення про наявність спадкового майна, яке потребує охорони.
Посадова особа виконавчого комітету, яка одержала від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких їй відомі.
Посадова особа виконавчого комітету може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
53.Для охорони спадкового майна посадові особи виконавчих комітетів провадять опис майна і передають його на зберігання спадкоємцям або іншим особам, яких вони призначають.
Опис спадкового майна провадиться за участю заінтересованих осіб, якщо вони того бажають, і не менше як двох понятих.
В акті опису повинні бути зазначені: дата надходження доручення або заяви (повідомлення) про вжиття заходів до охорони спадкового майна; дата проведення опису; прізвище, ім'я, по батькові і адреси осіб, які беруть участь в опису; прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця; час його смерті і місце знаходження майна, що описується; чи було опечатано приміщення до прибуття посадової особи виконавчого комітету і ким; чи не була порушена пломба або печатка; докладна характеристика (назва, розмір, номер, рік випуску, фабрично-заводська марка, колір, сорт та ін.) і оцінка кожного з перерахованих у ньому предметів та процент зносу.
Оцінка описаних предметів провадиться (з урахуванням їх зносу) посадовою особою виконавчого комітету та особами, які брали участь в описові спадкового майна, а жилих будинків -- виходячи з відновної чи страхової (в місцевостях, де інвентаризація не проведена) оцінки.
У випадку незгоди з оцінкою спадкоємці вправі запросити спеціаліста-оцінщика. Оплата праці спеціаліста провадиться спадкоємцями. На кожній сторінці акта підводиться підсумок кількості речей (предметів) та їх вартості, а після закінчення опису -- загальний підсумок кількості речей (предметів) та їх вартості.
До акта опису включається все майно, яке знаходиться в будинку (квартирі) померлого. Заяви сусідів та інших осіб про належність їм окремих речей заносяться до акта опису, а заінтересованим особам роз'яснюється порядок звернення до суду з позовом про виключення цього майна з опису.
Якщо проведення опису майна переривається або продовжується кілька днів, приміщення кожний раз опечатується посадовою особою виконавчого комітету. В акті опису робиться запис про причини і час припинення опису і його відновлення, а також про стан пломб і печаток при наступному розпечатуванні приміщення.
В кінці акта зазначається прізвище, ім'я, по батькові, рік народження особи, якій передано на зберігання майно, найменування документа, який посвідчує її особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала документ, місце проживання цієї особи.
Акт опису складається не менше, ніж у трьох примірниках. Всі примірники підписуються посадовою особою виконавчого комітету, заінтересованими особами, понятими та особою, якій передано на зберігання спадкове майно. Один примірник акта видається особі, що прийняла на зберігання спадкове майно.
Якщо вжити заходів до охорони спадкового майна неможливо (спадкоємці або інші особи, які проживали із спадкодавцем, заперечують проти опису, не пред'являють майна для опису, майно вивезене тощо), посадова особа виконавчого комітету складає акт і повідомляє про це заінтересованих осіб, а в необхідних випадках -- фінансовий орган або прокурора.
54. Якщо під час опису спадкового майна виявляться речі, які в зв'язку із зносом не являють ніякої цінності, посадова особа виконавчого комітету за згодою спадкоємців або фінансового органу, коли опис провадиться без участі спадкоємців, не включає до акта опису цих речей, а за окремим описом передає їх для знищення або на заготівельну базу утильсировини.
Якщо серед спадкового майна виявляться харчові продукти, посадова особа виконавчого комітету передає їх спадкоємцям. Якщо опис провадиться без участі спадкоємців -- продукти довгострокового терміну зберігання передаються відповідним організаціям для реалізації. Передача провадиться за окремим актом, який підписує, крім посадової особи виконавчого комітету та понятих, спадкоємець або представник тієї організації, якій передані продукти.
55. Грошові суми та цінні папери, які залишилися після померлого, за проханням спадкоємців чи інших заінтересованих осіб, за окремим описом здаються не пізніше наступного, після проведення опису, дня на депозит державної нотаріальної контори, де знаходяться до видачі спадкоємцям або передачі відповідному фінансовому органу у випадку переходу спадкового майна державі за правом спадкоємства.
Срібло і монетарні метали (золото та метали іридієво-платинової групи) в будь-якому вигляді та стані, іноземна валюта і виражені в іноземній валюті або монетарних металах платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, аккредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати та ін.), вироби із срібла і монетарних металів, дорогоцінних каменів, а також дорогоцінні камені і перли на прохання спадкоємців чи інших заінтересованих осіб здаються не пізніше наступного, після проведення опису, дня на зберігання до відповідної банківської установи.
Зберігання спадкового майна на депозиті державної нотаріальної контори чи у банку здійснюється за рахунок спадкоємців або інших заінтересованих осіб. За бажанням спадкоємців чи інших заінтересованих осіб цінності, перераховані у частинах першій та другій цього пункту, можуть бути передані спадкоємцям або іншим особам згідно з пунктом 56 цієї Інструкції.
Якщо в складі описаного майна виявляться цінні рукописи, літературні праці, листи, що мають історичне або наукове значення, ці документи за окремим описом здаються на відповідальне зберігання спадкоємцям чи іншим особам або відповідним установам (інституту, музею тощо). При неможливості передати перераховане вище на відповідальне зберігання посадова особа виконавчого комітету опечатує документи або сховище з документами.
Виявлені у складі майна померлого вибухові речовини і засоби вибуху, боєприпаси, зброя, спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівливої дії (газові пістолети, револьвери і патрони до них) здаються органам внутрішніх справ за окремим описом.
При виявленні у складі спадкового майна об'єктів, які перебувають на державному обліку як пам'ятники історії і культури, посадова особа виконавчого комітету повідомляє про це відповідні органи охорони пам'яток історії та культури*.
При вилученні спадкового майна з акта опису на останньому робиться спеціальний напис, в якому за підписом посадової особи виконавчого комітету, а також інших осіб, що підписали акт опису, дається перелік вилучених предметів. Цей напис скріплюється печаткою виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів.
При наявності в складі спадщини майна, що потребує управління (жилий будинок, квартира, худоба тощо), а також у випадку пред'явлення позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями, в населених пунктах, де немає державної нотаріальної контори, посадова особа виконавчого комітету призначає хранителя майна, про що виносяться постанова за підписом посадової особи виконавчого комітету.
Посадова особа виконавчого комітету попереджає хранителя та інших осіб, яким передане на зберігання спадкове майно, про кримінальну відповідальність за статтею 182 Кримінального кодексу в разі розтрати або утаювання його, а також про матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду. Про зроблене попередження від зазначених осіб відбирається підписка. Підписка може бути викладена на акті опису спадкового майна, за яким воно передається на зберігання, або на постанові про призначення хранителя спадкового майна.
Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а якщо її не прийнято -- до закінчення строку, встановленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини.
Заходи охорони спадкового майна припиняє державний нотаріус або посадова особа виконавчого комітету ради народних депутатів, які вживали їх. Якщо місце відкриття спадщини і місце вжиття заходів до охорони спадкового майна різні, про припинення охорони спадкового майна попередньо повідомляється державний нотаріус за місцем відкриття спадщини.
60.Акт опису спадкового майна та окремі описи, які складаються під час вжиття заходів охорони спадкового майна, реєструються в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій під окремими номерами.
Глава З Накладання заборони відчуження нерухомого майна
61.Посадова особа виконавчого комітету за місцезнаходженням жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи розташування земельної ділянки накладають заборону їх відчуження:
1)за повідомленням установи банку, підприємства чи організації про видачу громадянину позички на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку;
за повідомленням приватного нотаріуса про посвідчення договору про заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;
в усіх інших випадках, передбачених законом.
Накладання заборони провадиться шляхом вчинення напису про це за встановленою формою (додаток № 28) на повідомленні установи банку, підприємства або організації про видачу позички або на повідомленні приватного нотаріуса про посвідчення договору застави. Один примірник повідомлення з написом посадової особи виконавчого комітету про накладання заборони надсилається відповідній установі банку, підприємству або організації, що видали позичку, а другий -- залишається у виконавчому комітеті відповідної ради народних депутатів, яким накладено заборону відчуження, і підшивається до наряду (справи).
Накладання заборони реєструється посадовою особою виконавчого комітету в реєстрі для реєстрації заборон. У цьому ж реєстрі реєструються повідомлення судових і слідчих органів про накладання арешту на нерухоме майно (додаток № 2).
При накладанні заборони чи арешту робиться запис в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна (додаток № 3).
64.Одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позички, повідомлення про припинення договору застави посадова особа виконавчого комітету знімає заборону відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами накладеного ними арешту на нерухоме майно посадова особа виконавчого комітету робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна. Повідомлення судових або слідчих органів про зняття арешту залишаються у справах виконавчого комітету ради народних депутатів.
Глава 4 Засвідчення вірності копій документів і виписок з них
65.Посадові особи виконавчих комітетів, які вчиняють но
таріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих
підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці до
кументи не суперечать законові, мають юридичне значення і
засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.
Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету ради народних депутатів чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання або лікування громадянина.
Забороняється засвідчувати вірність копій паспорта, документів, що його замінюють, військового квитка, депутатського посвідчення, службових посвідчень та інших документів, зняття копій з яких не допускається.
66.Вірність копії з копії документа може бути засвідчена по садовою особою виконавчого комітету, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана підприємством, установою, організацією, що видали оригінал документа. В останньому випадку копія документа повинна бути викладена на бланку даного підприємства, установи, організації з прикладенням печатки і з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться на даному підприємстві, в установі, організації.
Реєстрація заборон відчуження нерухомого майна, а також накладених на майно арештів здійснюється відповідно до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. (Пункт 66 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мін'юсту № 41/5 від 27.05.97; в редакції Наказу Мін'юсту № 31/5 від 09.06.99)
Про накладені заборони та арешти робиться запис в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна. (Пункт 66 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Мін'юсту № 41/5 від 27.05.97; в редакції Наказу Мін'юсту № 31/5 від 09.06.99)
67.Вірність виписки може бути засвідчена лише у тому випадку, коли її зроблено з документа, в якому міститься рішення кількох, не зв'язаних між собою, питань. Виписка повинна відтворювати повний текст частини документа з певного питання.
Засвідчення вірності виписки з документа здійснюється за правилами, викладеними в пунктах 68 і 69 цієї Інструкції.
68.Посадова особа зобов'язана звірити з оригіналом копію чи виписку з документа, вірність яких вона засвідчує.
Глава 5 Засвідчення справжності підпису на документах
69.Посадова особа виконавчого комітету засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини.
На заповіті чи дорученні може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин. У цьому випадку посадова особа виконавчого комітету встановлює особу як того, хто підписався, так і того, за кого ця особа підписалася.
70.Посадова особа виконавчого комітету, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою.
71.Посадова особа виконавчого комітету не може засвідчувати справжність підпису громадянина на документі, в якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові (час народження, укладання шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, право власності на майно тощо).
72. При засвідченні зразків підписів посадових осіб підприємств, установ, організацій на картках, що подаються до Національного банку України, комерційних банків (в тому числі Ощадного банку України, інших комерційних банків різних видів і форм власності) з метою відкриття рахунків посадова особа виконавчого комітету перевіряє правоздатність юридичної особи (пункт 35 цієї Інструкції), справжність підписів посадових осіб та їх повноваження на право підпису.
На підтвердження повноваження на право підпису посадовою особою виконавчого комітету подається наказ про призначення на посаду, протокол про обрання посадової особи, доручення на ім'я керівника, видане вищестоящим органом тощо.
Додаток 6
НАКАЗ ¦ МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
№ 6/5 від 03.02.94 м. Київ
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 1994 р. за № 33/242
Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства
Відповідно до статті 14 Закону України «Про нотаріат» НАКАЗУЮ:
Затвердити Правила ведення нотаріального діловодства, що додаються.
Міністру юстиції Республіки Крим, начальникам управлінь юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:
а)організувати вивчення Правил з працівниками органів дер
жавного нотаріату;
б)забезпечити контроль за веденням діловодства в державних
нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах та при
ватними нотаріусами.
3.Вважати такою, що втратила чинність, Інструкцію по діло
водству в державних нотаріальних конторах Української РСР,
затверджену наказом Міністра юстиції Української РСР від
30.04.76 № 22/05.
Міністр В.В.Онопенко
638
Додатки
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом Міністерства юстиції України
від 3 лютого 1994 р. № 6/5
ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ НОТАРІАЛЬНОГО ДІЛОВОДСТВА
1. Загальні положення
1.1.Ці Правила встановлюють єдиний для державних і при ватних нотаріусів порядок ведення нотаріального діловодства, складання та оформлення службових документів.
Порядок складання нотаріальних свідоцтв і посвідчувальних написів, ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, а також інших книг, пов'язаних із вчиненням нотаріальних дій, регулюється Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України і вказівками по заповненню форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв і посвідчувальних написів на угодах і засвідчуваних документах.
Приймання, реєстрація та видача грошових сум і цінних паперів, що надійшли на депозитний рахунок державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса, провадяться за правилами, встановленими чинним законодавством.
1.2.Відповідальність за правильну організацію і ведення нотаріального діловодства несе приватний нотаріус, а в державних нотаріальних конторах і державних нотаріальних архівах -- завідуючі, які їх очолюють.
В державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві, де є кілька працівників, ведення діловодства і архіву наказом завідуючого може покладатися на одного з цих працівників, що відображається в його посадовій інструкції.
Ведення діловодства і архіву приватного нотаріуса може бути покладено ним на особу, яка працює в нього за трудовим договором.
1.3.При звільненні або переведенні на іншу роботу нотаріуса чи особи, на яку покладено ведення діловодства, архівні справи, а також справи і документи, що знаходяться в діловодстві, передаються особі, яка призначається, про що складається відповідний акт.
Використання службових документів у засобах масової інформації допускається лише з дозволу завідуючого державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву або приватного нотаріуса.
Мова нотаріального діловодства визначається статтею 20 Закону Української РСР «Про мови в Українській РСР».
Діловодство по заявах та скаргах громадян в державних нотаріальних конторах і державних нотаріальних архівах ведеться окремо від інших видів діловодства і покладається на призначених для цього осіб.
2. Документування управлінської діяльності
установ державного нотаріату
2.1.Державні нотаріальні контори, державні нотаріальні
архіви в межах своєї компетенції видають накази.
Обговорення питань на зборах, нарадах фіксується в протоколах, які оформляються на підставі записів, зроблених під час засідань.
Протоколи підписуються головуючим на зборах і секретарем.
3. Приймання, розгляд і реєстрація кореспонденції
3.1.Вся кореспонденція, адресована державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву чи приватному нотаріусу, приймається особою, відповідальною за діловодство, яка розкриває всі конверти, за винятком тих, що мають напис «особисто», та перевіряє наявність документів і додатків до них.
При відсутності у конверті документа або додатків до нього складається акт у двох примірниках, один з яких надсилається відправникові (додаток № 1).
Про пошкодження конверта робиться відмітка у поштовому реєстрі та на конверті.
Конверти, як правило, знищуються, крім випадків, коли вони необхідні для встановлення адреси відправника, часу відправлення та одержання кореспонденції.
Неправильно оформлені (не підписані, не засвідченні), пошкоджені або надіслані не за адресою документи повертаються відправнику або пересилаються за належністю.
Реєстрації підлягають всі вхідні, вихідні та найважливіші внутрішні документи (накази, протоколи, доповідні записки, заяви працівників), за винятком документів оперативного характеру (додаток № 2).
Вхідні документи реєструються в день надходження, внутрішні та вихідні -- в день їх підписання.
3.4.Реєстрація документів здійснюється в журналах встановленої форми. Установи державного нотаріату ведуть такі реєстраційні журнали:
журнал реєстрації вхідних документів (додаток № 3); журнал реєстрації вихідних документів (додаток № 4); журнал реєстрації власних наказів (розпоряджень) (додаток № 5). Приватні нотаріуси повинні вести журнали реєстрації вхідних та вихідних документів та власних наказів (розпоряджень).
Заяви про прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину, про відмову від спадщини, про оплату витрат за рахунок спадкового майна, про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів, повідомлення про накладання заборони відчуження нерухомого майна, повідомлення судових і слідчих органів про накладання арешту, якщо вони надійшли поштою, реєструються в журналі вхідних документів. Після цього вони підлягають наступній реєстрації за правилами, встановленими Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».
На вхідних документах у правому нижньому куті першої сторінки проставляється реєстраційний штамп (додаток № 6).
У штампі вказуються дата надходження документа та його індекс, який складається з порядкового номера за реєстраційним журналом та номера справи (наряду) за номенклатурою справ, в якій буде зберігатися документ.
4. Складання та оформлення службових документів
Для складання службових документів використовується папір форматів А4 (210 X 297) та А5 (148 X 210). Складання документів на папері довільного формату не дозволяється.
Службові документи оформляються на бланках установ і приватних нотаріусів. Бланки виготовляються відповідно до вимог нормативної документації.
Кожний вид документа повинен мати визначений комплекс реквізитів і стабільний порядок їх розміщення.
Найменування виду документа (за винятком листів вказується на бланку).
4.4.До кожного документа, що друкується на папері формату А4, незалежно від його призначення, складається заголовок, який повинен бути максимально стислим, точно відображати зміст документа та відповідати на запитання «Про що документ».
Заголовки не складаються до текстів телефонограм, повідомлень і до документів, які друкуються на папері формату А5.
4.5.Документ адресується установі, її структурному підрозділу або конкретній посадовій особі.
Найменування установи та її структурного підрозділу, яким адресується лист, зазначаються в називному відмінку, наприклад:
«Міністерство юстиції України Управління організації юридичної допомоги населенню».
При адресуванні документа керівнику установи або його заступнику найменування установи повинно входити до складу найменування посади адресата, наприклад:
«Начальнику управління юстиції Київської міської державної адміністрації, ініціали та прізвище».
Поштова адреса кореспондента вказується повністю після назви установи, якій надсилається документ.
При адресуванні документа громадянину спочатку зазначається поштова адреса, а потім ініціали та прізвище одержувача, наприклад:
«252601, м. Київ-601,
вул. М. Коцюбинського, 18, кв. 21
СІ. Василенку»
4.6.Датою документа є дата його підписання або затвердження.
Дата на документі проставляється трьома парами арабських цифр (10.12.93), які розділяються крапками. Якщо початковий номер місяця або числа складається з однієї цифри, то перед ними ставиться нуль. Наприклад, 3 січня 1994 р. слід писати: 03.01.94. Допускається також така послідовність написання дати: рік, потім місяць і число місяця. Наприклад: 1994.01.15. У текстах документів, що містять відомості фінансового характеру, допускається застосування словесно-цифрового способу оформлення дат: 15 січня 1994 р. Якщо документ складено не на бланку, дата проставляється нижче підпису, ліворуч.
4.7.До складу підпису входять: найменування посади особи, яка підписує документ (повне, якщо документ оформлено не на бланку, і скорочене -- на документі, складеному на бланку), особистий підпис та його розшифровка, наприклад:
«Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
(підпис) В.П. Іваненко» «Завідуючий нотаріальною конторою
(підпис) З.П. Коренева».
4.8.При підписанні документів, складених комісією, зазначаються не посади осіб, які склали документ, а розподіл обов'язків у складі комісії, наприклад:
«Голова комісії(підпис) С.К.Ільченко
Члени комісії(підпис) Г.Х.Петренко
(підпис) Н.Л.Середа».
4.9.У випадках, передбачених чинних законодавством, свій підпис на документах нотаріус скріплює відповідною печаткою (додаток № 17).
Відбиток печатки проставляється таким чином, щоб він охоплював частину найменування посади особи, яка підписала документ.
4.10.Якщо документ має додатки, повна назва яких наводиться в його тексті, то в додатку слід вказати лише кількість аркушів і число примірників, наприклад: «Додаток на 5 арк. у 2 прим.».
Якщо документ має додатки, які не згадуються в тексті, то їх найменування необхідно перерахувати після тексту із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості примірників, наприклад: «Додаток: дублікат договору-купівлі продажу на 2 арк. у 1 прим.».
При відповіді на запит необхідно робити посилання на номер документа-запиту.
4.11.На документах, що виконані, проставляється відмітка про виконання, яка розміщується на нижньому полі першого аркуша або на звороті першого аркуша документа і включає в себе коротку довідку про виконання (якщо відсутній документ, що свідчить про виконання), а також слова «До справи» і номер справи (наряду), в яку повинен бути підшитий виконаний документ.
4.12.На вихідному документі проставляється номер, що відповідає порядковому номеру по журналу реєстрації вихідних документів і номеру справи (наряду), в якій буде зберігатися примірник вихідного документа.
Кореспонденція надсилається адресатам поштою або передається нарочним. В останньому випадку вона вручається адресату під розписку в розносній книзі (додаток № 7).
Видача дублікатів документів провадиться в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
5. Контроль виконання документів
5.1. В державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах на контроль беруться документи, що надійшли від Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції Республіки Крим, управлінь юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, з вказівкою (проханням) відповісти про результати їх розгляду.
Завідуючим державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом можуть бути поставленні на контроль й інші документи.
5.2. Контроль за виконанням документів може вестись на реєстраційно-контрольних картках (додаток № 8) або з допомогою спеціальної контрольної папки (в установах державного нотаріату з обмеженою кількістю працюючих).
6. Складання номенклатури і формування справ (нарядів)
6.1.Номенклатура справ (нарядів) державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса складається на підставі примірних номенклатур, що затверджуються Міністерством юстиції України за погодженням з Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.
6.2.В номенклатуру повинні бути включені всі справи (наряди), які ведуться нотаріусами, а також реєстри, книги, журнали.
6.3.Номенклатура справ (нарядів) державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса затверджується завідуючим нотаріальною конторою, приватним нотаріусом і узгоджується з відповідним державним нотаріальним архівом. Про складену номенклатуру справ (нарядів) приватний нотаріус повинен також повідомити відповідну державну архівну установу.
Номенклатура справ (нарядів) державного нотаріального архіву затверджується завідуючим архівом і узгоджується з відповідною державною архівною установою (додатки № 9-10).
Якщо протягом року виникне необхідність в заведенні справ (нарядів), не передбачених номенклатурою, вони додатково вносяться в номенклатуру. Для цього в номенклатурі передбачається резервні номери.
6.6.В кінці року номенклатура обов'язково закривається підсумковим записом, в якому зазначається кількість і категорії фактично заведених за рік справ. Підсумковий запис скріплює своїм підписом особа, відповідальна за ведення діловодства, чи приватний нотаріус.
Цей примірник номенклатури справ (нарядів) є обліковим документом для справ тимчасового зберігання і зберігається в архіві державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса, державному нотаріальному архіві постійно.
Всі виконані документи групуються у справи (наряди).
На відміну від інших документів заяви про прийняття спадщини, про видачу свідоцтва про право на спадщину чи про відмову від спадщини, про оплату витрат за рахунок спадкового майна, про вжиття заходів до охорони спадкового майна, по яких вжиті ці заходи, а також претензії кредиторів зразу ж формуються в окремі спадкові справи, кожна з яких одержує індекс, що відповідає номенклатурі справ (нарядів), потім реєструється в книзі обліку спадкових справ (додаток № 11) і йому присвоюється номер, що відповідає порядковому номеру в цій книзі.
В спадкову справу підшиваються усі документи, пов'язані з оформленням спадщини за вказаною заявою.
Якщо спадкову справу не закінчено провадженням в поточному році, вона переходить на наступний рік під тим же номером і перереєстрації не підлягає.
6.9.Групувати в справи (наряди) слід документи одного діло водного року. В середині справи (наряду) документи систематизуються в хронологічному порядку, причому документ-відповідь повинен розміщуватися після документа-запиту.
Звіти повинні вміщуватися в справі (наряді) того року, до якого вони відносяться за своїм змістом, незалежно від часу їх складання.
Документи, виготовлені із застосуванням засобів обчислювальної техніки, групуються у справи на загальних підставах.
Не допускається включення до справи (наряду) документів, що не відносяться до неї, а також чернеток і проектів документів.
Реєстри, справи (наряди) поточного діловодства і закінчені провадженням до передачі їх в державний нотаріальний архів або на знищення повинні зберігатися у шафах, столах, що замикаються, і запобігають впливу на документи сонячного світла, пилу.
...Подобные документы
Загальна характеристика нотаріату, основні засади його діяльності, здійснення нотаріальної діяльності. Правова основа діяльності органів нотаріату. Порядок створення, структура та діяльність нотаріальних органів. Компетенція, права, обов’язки нотаріусів.
реферат [26,1 K], добавлен 30.10.2008Вплив діяльності нотаріату на суспільне життя країни. Завдання та його функції, що запобігають та регулюють правопорушенням. Джерела нотаріального процесуального права. Основні положення діяльності нотаріальних органів відповідно до законодавства України.
реферат [10,7 K], добавлен 28.01.2009До системи принципів нотаріального права входять принципи законності, обгрунтованості нотаріальних актів, сприяння громадянам та організаціям у здійсненні їхніх прав і законних інтересів, національної мови, додержання таємниці вчинення нотаріальних дій.
реферат [12,3 K], добавлен 28.01.2009Дослідження поняття, системи та методів нотаріату. Вивчення його значення в сучасних умовах. Теоретико-правові аспекти нотаріального процесу в Україні. Класифікація нотаріальних проваджень. Нотаріальні процесуальні та адміністративні правовідносини.
дипломная работа [121,5 K], добавлен 20.10.2010Латинський нотаріат: моделі, традиції римського права. Міжнародний Союз Латинського Нотаріату - асоціація нотаріальних палат з п'яти континентів: поняття, принципи діяльності, функції нотаріуса, відповідальність, заповіді і норми професійної етики.
реферат [19,1 K], добавлен 28.11.2011Поняття нотаріальних дій, місце і строки їх вчинення, підстави відкладення та зупинення. Особливості встановлення та перевірки осіб, що звернулись за вчиненням нотаріальних дій. Порядок та правила підписання нотаріальних документів та сплати мита.
курсовая работа [122,4 K], добавлен 29.01.2011Принципи організації діяльності нотаріату в Україні. Організаційно-правовий механізм регулювання нотаріальної діяльності. Система наукових поглядів та розробок стосовно оптимізації регулювання принципів організації i діяльності нотаріату в Україні.
дипломная работа [117,8 K], добавлен 14.07.2016Поняття нотаріату як системи органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчувати права й факти, що мають юридичне значення. Права та обов'язки нотаріусу, його відповідальність за шкоду, заподіяну особі внаслідок незаконних або недбалих дій.
реферат [29,0 K], добавлен 24.01.2013Деонтологія — етика поведінки нотаріуса як посадової особи. Питання деонтології в діяльності нотаріальних органів підрозділяються на обов'язки перед громадськістю й суспільством, перед особами, які звертаються до нотаріуса та обов'язки щодо професії.
реферат [11,1 K], добавлен 28.01.2009Законодавче обґрунтування діяльності нотаріусів в Україні. Порядок посвідчення договорів поділу й виділу майна, що є об’єктом спільної власності. Посвідчення правочинів про відступлення прав за іпотечним договором. Посвідчення та скасування довіреностей.
курсовая работа [64,1 K], добавлен 31.03.2011Особливості нотаріальної діяльності у сфері міжнародного співробітництва. Нотаріальне оформлення документів від імені громадян, підприємств, установ України, призначених для дії за кордоном. Становлення нотаріату на сучасному етапі розвитку в Україні.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 11.11.2014Права, обов'язки, повноваження спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю. Компетенція оперативно-розшукових і слідчих підрозділів щодо попередження та розслідування справ. Нотаріат в Україні: права і обов'язки нотаріуса.
контрольная работа [40,4 K], добавлен 01.05.2009Правова природа та практичне значення нотаріального посвідчення. Характеристика правової суті та роль нотаріусу. Загальні правила вчинення нотаріальних дій, підстави для відмови. Підписання нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв та інших документів.
контрольная работа [31,4 K], добавлен 21.11.2014Структурний аналіз вчинення нотаріальних дій. Нотаріальні дії, спрямовані на надання виконавчої сили борговим та платіжним документам, процес оформлення цих документыв. Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя.
контрольная работа [38,8 K], добавлен 22.01.2008Аналіз поняття муніципального права; ознаки, система, органи і посадові особи місцевого самоврядування, його матеріально-фінансова та організаційно-правова основа. Порядок формування, організація роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
курсовая работа [58,5 K], добавлен 11.11.2010Правовий статус нотаріуса як обов'язкового суб'єкта нотаріальних процесуальних правовідносин, його порівняльний аналіз із статусом судді в цивільному процесі. Понятійний апарат щодо процесуальних прав та обов'язків нотаріуса, їх законодавче закріплення.
статья [31,7 K], добавлен 14.08.2013Характеристика діяльності системи органів прокуратури України. Прокурорський нагляд за додержанням законів та його завдання. Правові основи діяльності, структура, функції органів прокуратури, правове становище їх посадових осіб та порядок фінансування.
отчет по практике [56,2 K], добавлен 18.12.2011Поняття місцевого самоврядування. Організація роботи органів місцевого самоврядування: скликання та правомочність сесій, порядок прийняття рішення Ради, забезпечення додержання законності і правопорядку, здійснення контрольних функцій і повноважень.
реферат [36,0 K], добавлен 29.10.2010Стан правового регулювання та практики організації служби в органах місцевого самоврядування. Визначення змісту правового статусу посадових осіб місцевого самоврядування. Обов'язки посадових осіб. Правовий режим служби в органах місцевого самоврядування.
доклад [35,5 K], добавлен 29.01.2014Сучасний стан системи органів суддівського самоврядування в Україні та напрями її оптимізації. Підвищення ефективності діяльності суду. Організаційні форми суддівського самоврядування, обсяг повноважень його органів, порядок їх взаємодії між собою.
статья [28,3 K], добавлен 19.09.2017