Захист права інтелектуальної власності

Статистичні дані про "Клас", відносяться до 32 класам Міжнародної класифікації промислових зразків відповідно до Угоди Локарно, далі іменований Локарно класифікація в Таблиці 2.6 показує розподіл заявок на промислові зразки за класами, що містить дані для 85 офісів. 6 клас (меблів) був найбільшим, на який припадає 10,8% від загального числа заявок в 2011 році, а потім 5 класів (Текстиль, і т.д., 8%) та 9 (пакети тощо, 7,7%).

Реєстрація винаходів є важливою у сучасному суспільстві, не є виключенням і товарний знак. Товарний знак є відмітним знаком, який ідентифікує певний товар або послугу, що виробляються або надаються конкретною особою або підприємством. Товарні знаки можуть бути зареєстрований для товарів і послуг. Заради простоти термін товарний знак використовується в даній публікації незалежно від того, чи ні заклопотаності реєстрації товари або послуги. Власник зареєстрованою торговою маркою має право ексклюзивно використовувати знака відносно продуктів або послуг, для яких він зареєстрований.

У 2011 р. спостерігалося рекордне число міжнародних заявок на реєстрацію товарного знака, що подавалися будь-коли в рамках Мадридської системи ВОІВ для міжнародної реєстрації товарних знаків («Мадридська система»), що склало 42 270 заявок або на 6,5% більше порівняно з 2010 р. Кількість заявок, поданих державами-членами Європейського союзу (ЄС) склало більш ніж половини (57,4%) від усіх міжнародних заявок на реєстрацію товарного знака, а Китай залишався однією з найбільш часто вказуються Договірних сторін щодо якої запитувалась охорона товарного знака .

«Мадридська система для міжнародної реєстрації товарних знаків дозволяє індивідуальним діловим підприємствам охороняти свої бренди відповідно до своєї експортної стратегією, забезпечуючи відмінне співвідношення ціни і якості. Відновлення активності заявників в рамках використання Мадридської системи, яку ми спостерігали в 2010 р., посилився в 2011 р., встановивши новий рекорд за кількістю міжнародних заявок, поданих на реєстрацію товарних знаків »- зазначив Генеральний директор ВОІВ пан Френсіс Гаррі.

Найбільші темпи зростання числа заявок, поданих в рамках Мадридської системи десятьма лідируючими країнами, відзначалися в Російській Федерації (+35,6%), за якою послідували Європейський союз (+24,5%), Сполучені Штати Америки (+15,5%) і Китай (+11,5%).

Загальне число міжнародних реєстрацій, запис про які була внесена до Міжнародного реєстру з товарних знаків, збільшилося на 8,5% і склало 40 711 нових реєстрацій, вироблених в 2011 р.

ВОІВ також внесла запис про 21754 Продовження терміну дії міжнародної реєстрації товарних знаків у 2011 р., що відображає незмінну цінність, яку компанії надають своїм відомим брендам в період якоїсь невизначеності у світовій економічній ситуації.

Таблиця 2.8 Динаміка кількості заяв на товарні марки у всьому світі

Мадридська, Гаазька, система PCT - міжнародні системи створені для захисту прав інтелектуальної власності. Проаналізував статистичні дані, можна зробити висновки. Кількість патентів, зареєстрованих винаходів, торгових марок та промислових зразків збільшується з кожним роком у багатьох країнах, що пов'язано з розвитком торгівлі, тобто збільшенням кількості компаній, виробників - зростанням конкуренції. З розвитком науково-технічного прогресу з'являється більше винаходів. У сучасному світі кожен винахід повинен мати свого власника, інакше його будуть використовувати, але грошей творець не отримає. Тому патенти грають важливу роль.

Розглянув статистичні дані, бачимо, що міжнародні патенти на ІВ широко використовуються у розвинених країнах, таких як США, Японія, Німеччина. Найбільша кількість патентів спостерігається за довгий період в НР Китай, це пов'язано як з найбільшою кількістю населення, так і з великим розвитком виробництва.

2.2 Проблеми захисту прав інтелектуальної власності в Україні

В Україні з розвитком ринкового господарства, паралельно із західноєвропейськими країнами відбувався процес формування інституту інтелектуальної власності. На початку ХХІ ст. країна має інститут інтелектуальної власності, що сформувався в загальних рисах і відіграє вагому роль у динамічному економічному й культурному розвиткові країни. Проте, слід наголосити, що нині актуальним є дефіцит знань з питань інтелектуальної власності, зокрема у тих, хто приймає та ухвалює управлінські рішення. Недостатня проінформованість суспільства з цих питань призводить до порушень прав, а також гальмує впровадження об'єктів права інтелектуальної власності в цивільний обіг, що позначається на економічному розвитку державний отриманні незалежного прибутку її громадянами. Сучасний розвиток усіх наукомістких та інноваційних економік в індустріально розвинутих країнах зумовив необхідність якісно інших форм господарювання та інших норм права.

Однак в країні ще не склалися цивілізовані ринкові відносини, тому в сфері регулювання відносин інтелектуальної власності з використанням правових норм країн із розвинутою ринковою економікою виникає необхідність, з одного боку, адаптаційного коригування низки правових норм, з іншого - економічного та юридичного розв'язання низки специфічних українських питань, що не притаманні країнам з розвинутою ринковою економікою.

В Україні, в умовах досить низького рівня матеріальної забезпеченості досліджень посилюється необхідність захисту інтелектуальної власності у плані авторства та в питаннях відпрацьовування механізму регулювання відносин працівника і роботодавця як у науковій сфері, так і в сфері інноваційного виробництва.

За даними ООН, ринок високотехнологічної продукції поділений таким чином: Західна Європа - 35%, США - 25, Японія - 11, Сінгапур - 7, Корея - 4, Китай - 2, інші країни разом - 16%. Частка Росії становить лише 0,13%, України - близько 0,04%.

За оцінками Всесвітньої організації інтелектуальної власності, хоча нові економіки, що швидко розвиваються, застосовують патентну систему дедалі активніше, використання цієї системи занадто сконцентровано і, зокрема, на 5% відомств (відомства США, Японії, Китаю, Республіки Корея і Європейське патентне відомство) припадає 75% патентних заявок і 74% патентів, виданих у всьому світі. Питома вага України не перевищує 0,1%.

В Україні об'єкти інтелектуальної власності охороняються на підставі Законів України. Охорона прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки здійснюється в Україні двома законодавчими актами: Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 Грудень 1993года та Законом України "Про охорону прав на промислові зразки" від 15 грудня 1993 року. Ст. 23 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" визначає конкретні права винахідників та авторів промислових зразків, які випливають з патенту.

Авторське право і суміжні права охороняються Законом України "Про авторське право і суміжні права "від 23 грудня 1993р. Даний закон охороняє немайнові (особисті) та майнові права. Важливі моменти охорони об'єктів авторського права і суміжних прав відображаються в Конституції України, Цивільному кодексі України, в інших Законах України, постановах Верховної Ради України та нормативних актах Українського агентства з авторських та суміжних прав.

Охорони авторського права тією чи іншою мірою стосуються закони України «Про мови в Українській РСР» від 28.10.1989р., «Про рекламу» від 3.07.1996 p. , «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.1997 р., «Про видавничу справу» від 05.07.1997 р., «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 07.101997 p. , «Про кінематографію» від 13.01.1998 р.

Рис 2.7 Кількість зареєстрованої ІВ в Україні

В Україні станом на 01.01.2012 року (з 1992 року) всього зареєстровано 341105 охоронних документів:

1. 101955 патентів на винаходи з урахуванням перереєстрованих авторських свідоцтв;

2. 66410 патентів на корисні моделі;

3. 22618 патентів на промислові зразки;

4. 150077 свідоцтв на знаки для товарів і послуг з урахуванням розділених реєстрацій та інші.

У І кварталі 2013 року загальна кількість заявок на ОПВ практично залишилася на рівні І кварталу 2012 року (табл. 1 та рис. 1). При цьому кількість заявок на винаходи зросла на 9 %, на промислові зразки - на 48 %. Кількість заявок на корисні моделі зменшилася на 5 %, на знаки для товарів і послуг за національною процедурою - на 2 %, за міжнародною процедурою - на 7 %. Частка заявок на винаходи в загальній кількості заявок складала майже 11 %, на корисні моделі - майже 21 %, на знаки для товарів і послуг за національною процедурою - близько 44 %, за міжнародною процедурою - близько 21 %. Кількість заявок на промислові зразки перевищила 4 %.

Найважливішими чинниками, що перешкоджають підвищенню ефективності системи охорони прав інтелектуальної власності, є такі:

? недоліки національної законодавчої системи країни;

? низький рівень правової культури в Україні, що спричинює панування у суспільстві зневаги до охорони прав інтелектуальної власності;

? недосконалість вітчизняної освітньої системи призводить до відповідного ставлення до результатів інтелектуальної діяльності зі шкільного віку: процвітає списування, копіювання та бажання роздавати свої інтелектуальні продукти;

? незабезпечення держави належною кількістю фахівців із захисту прав інтелектуальної власності відповідного рівня підготовки;

? недосконалість механізму взаємодії органів, що забезпечують діяльність у сфері охорони інтелектуальної власності;

? економічна криза, що сприяє процвітанню недобросовісної конкуренції, підробкам торгових марок та самої продукції, плагіату, комерційної інформації, результатів інтелектуальної діяльності;

? недостатнє державне фінансування патентування та здійснення реєстраційних процедур за кордоном;

? відсутність гідного інформаційного забезпечення діяльності у галузі охорони інтелектуальної власності, зокрема належних знань й інформації про порядок захисту інтелектуальної власності за межами України.

Найважливішими напрямами розв'язання зазначених проблем є такі.

1. Подальша трансформація вітчизняного законодавства у сфері інтелектуальної власності з урахуванням кращого світового досвіду, його гармонізація з міжнародними нормами та стандартами.

2. Удосконалення національної системи охорони та захисту прав інтелектуальної власності з урахуванням міжнародно-визнаних норм і принципів упровадження дієвого механізму реалізації цих норм та запобігання несанкціонованому використанню об'єктів інтелектуальної власності.

3. Створення необхідних передумов для функціонування цивілізованого ринку об'єктів права інтелектуальної власності, впровадження ефективного механізму комерціалізації інтелектуальної власності та новітніх форм її використання (франчайзингу, передачі під заставу, опціонних угод, лізингових і рейтингових договорів), нормативного забезпечення оцінки вартості нематеріальних активів.

4. Стимулювання створення та швидкого введення до господарського обігу нових об'єктів права інтелектуальної власності, комерціалізація запатентованих науково-технічних досягнень; державна підтримка винахідництва, новаторства та творчої інтелектуальної праці.

5. Інформаційне забезпечення діяльності у сфері інтелектуальної власності, розвиток патентно-інформаційної бази, комплектування фондів національної патентної документації в регіонах, підключення до глобальної інформаційної мережі WIPOnet згідно з довгостроковою програмою ВОІВ, створення національної системи підготовки та перепідготовки фахівців у сфері інтелектуальної власності.

6. Активізація процесів створення недержавних організацій з питань охорони прав інтелектуальної власності, сприяння громадським ініціативам правовласників, зацікавлених у охороні та захисті своїх прав, формування у населення правової культури, поваги до прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Размещено на Allbest.ru