Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування

Основу класифікації будь-яких предметів та явищ, як правило, становлять найбільш істотні, загальні ознаки, які відображають сутність та зміст цих предметів та явищ. Проте ознаки та властивості різних видів правових актів неоднаково характеризують та розкривають їх зміст. Так, одні ознаки та властивості не мають великого значення, не відіграють важливу роль у загальній характеристиці юридичної природи нормативного акта, а інші навпаки, становлять її основу.

У юридичній науці склалися два основних підходи щодо способів класифікації правових актів місцевого самоврядування. Прихильники першого підходу вважають, що класифікувати правові акти місцевого самоврядування за всіма критеріями майже неможливо і недоцільно, оскільки основою класифікації будь-яких предметів і явищ є їх найбільш суттєві загальні ознаки. З огляду на це, В. Мелащенко пропонує за основу класифікації актів місцевого самоврядування взяти лише дві їх найістотніші ознаки: зміст і компетентність актів та їх юридичні властивості[25, с. 11]. На думку представників другого підходу, найбільш раціональним та ефективним є застосування саме розширеної класифікації за всіма згаданими вище критеріями [16, с. 15-18].

Розширена класифікація правових актів місцевого самоврядування має більш важливе теоретичне та практичне значення, оскільки дає змогу напрацювати та визначити вимоги до кожної групи таких актів, розробити заходи щодо вдосконалення їх змісту, порядку прийняття, організації виконання і контролю за їх реалізацією.

У науковій літературі радянського періоду зроблені спроби класифікувати правові акти місцевого самоврядування, причому за основу такої класифікації беруться доволі різноманітні критерії. Так, у працях більшості радянських учених найчастіше згадуються такі критерії, як:

1) юридичні властивості актів;

2) суб'єкти, що уповноважені їх приймати;

3) порядок прийняття актів;

4) підстави прийняття;

5) призначення актів;

6) час і сфера їх дії тощо.

За юридичними властивостями правові акти місцевого самоврядування поділяються на два види: нормативні та ненормативні (індивідуальні). Визначальною рисою співвідношення нормативних і ненормативних актів, як справедливо зазначає В. Мелащенко, є відмінності між ними. Головною з них є властивий нормативним актам правотворчий зміст, нормативний характер їх приписів, у той час як головною особливістю ненормативних (індивідуальних) актів є їх спрямованість на регулювання конкретних відносин [25, с.15].

Деякі російські вчені вважають, що нормативні акти місцевого самоврядування визначаються як акти, що містять норми права, правила загального характтеру. Тоді як Н. Воронов, М. Шабанов вважають, що нормативними є акти, що встановлюють, змінюють чи відміняють правові норми . В. Копєйчиков звертає увагу на загальний характер актів місцевого самоврядування, зазначаючи, що в таких актах встановлюються правила поведінки, які регулюють не конкретні відносини, а певний вид суспільних відносин[16, с. 31].

Ненормативні (індивідуальні акти) зазвичай є правозастосовними актами індивідуального характеру. В юридичній літературі їх часто називають актами застосування норм права. Такі акти призначені для одноразового застосування та містять приписи, адресовані конкретному колу осіб чи певній особі [37, с. 86].

Поділ актів місцевого самоврядування за їх юридичними властивостями закріплено на законодавчому рівні. Так, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. визначає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають нормативні та інші акти. Ця законодавча формула дає змогу зробити висновок, що прийняті представницькими органами місцевого самоврядування рішення можуть мати як нормативно-правовий, так і індивідуально-визначений характер.

Основним критерієм розмежування актів місцевого самоврядування є їх характер, сутність. За сутністю ці джерела конституційного права поділяються на ті, що є безпосереднім волевиявленням територіальних громад, а також актами інших суб'єктів місцевого самоврядування - сільських, селищних, міських, районних у містах, районних та обласних рад; сільських, селищних, міських голів; виконавчих комітетів місцевих рад. Первинними серед них слід вважати ті акти, що безпосередньо виражають волю територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування, основного носія його функцій та повноважень. Похідними є ті акти, що виражають волю відповідних територіальних громад. Це акти, що створюються чи приймаються чи санкціонуються органами або посадовими особами місцевого самоврядування.

За змістом, тобто за юридичною силою акти місцевого самоврядування поділяються на статутні, референтні, регламентні, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які не повинні суперечити статутним і референтним джерелам. Пріоритетними є, звичайно статутні акти, адже статуту територіальної громади ( за умовою його прийняття) має найвищу юридичну силу серед актів місцевого самоврядування. Референдні акти виражають волю територіальної громади, мають вищу юридичну силу серед локальних актів муніципальної саморегуляції і виняткове коло суб'єктів правотворчості, якими насамперед є територіальні громади. Серед актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування слід виділяти рішення місцевих рад, регламенти місцевих рад, окремі розпорядження сільських. Селищних, міських голів та рішення виконавчих комітетів місцевих рад.

Наступним критерієм класифікації актів місцевого самоврядування є їх форма. За формою вираження локальні акти місцевого самоврядування є доволі різноманітними і зумовлюються традиціями формалізації конституційно-правових норм і способами правотворчості відповідних суб'єктів місцевого самоврядування. Це нормативно-правові акти, прийняті у формі статутів територіальних громад, рішень місцевих референдумів, рішень представницьких органів місцевого самоврядування , укладені у вигляді договорів, акти інших соціальних норм тощо.

Форма вираження кожного виду актів суб'єктів місцевого самоврядування має власну, особливу структуру тобто внутрішню побудову. Найскладнішою є форма статуту територіальної громади, який є єдиним писаним локальним джерелом конституційного права найвищої сили серед актів місцевого самоврядування на відповідній території, і умовно складається з преамбули, основної частини, прикінцевих і перехідних положень. Інші локальні акти місцевого самоврядування мають простішу форму, що виражається у кількох нормативно-правових приписах з конкретного питання.

Важливим критерієм розмежування актів суб'єктів місцевого самоврядування є територія їх дії. Означені акти можуть діяти на території автономії (Конституція Автономної Республіки Крим), області (рішення обласних рад), району (рішення районних рад), територіальної громади (статут територіальної громади, рішення сільської, селищної або міської ради), певної частини міста (рішення районної у місті ради) тощо.

За терміном дії акти суб'єктів місцевого самоврядування поділяються на постійні й тимчасові. Більшість таких актів мають постійно діючий характер, тобто приймаються на невизначений термін дії. Втрата ними чинності відбувається за умови набуття чинності іншим актом місцевого самоврядування, що скасовує дію попереднього. Так, до постійно діючих актів суб'єктів місцевого самоврядування належать: статут територіальної громади (за умовою його прийняття), акти місцевого референдуму тощо. Водночас і ці акти місцевого самоврядування не є "вічними". Як правило, у таких актах як статути територіальних громад передбачаються умови їх зміни, доповнення чи скасування.

Тимчасові акти суб'єктів місцевого самоврядування діють на визначений період у чітко визначених хронологічних межах чи визначених умов, після чого їх чинність втрачається. Зокрема, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачається, що виключно на пленарних сесіях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, щодо прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Найбільш повну класифікацію правових актів місцевого самоврядування за сферою дії наведено В. Мелащенком, який такі акти поділяє: муніципальний нормотворчість місцевий самоврядування

1) за територією, на яку поширюється дія актів: акти, які діють на всій території місцевої ради; акти, дія яких поширюється на певну частину території місцевої ради;

2) за строками дії актів: рішення, в яких зазначено термін дії; рішення, в яких строк дії не вказаний;

3) за колом осіб, на яких поширюється дія актів місцевого самоврядування: акти, дія яких поширюється на всіх мешканців відповідної території, а також установи, підприємства та організації, що здійснюють діяльність на цій території; акти, які адресовані конкретному суб'єктові [25, с.17].

Доповнюючи наведену вище класифікацію слід додати, що рішення місцевих рад та їх виконавчих комітетів за часом дії поділяються на рішення: постійної дії, визначеної дії, змішаної та обмеженої дії. Така класифікація має важливе значення, насамперед, для практичної діяльності органів місцевого самоврядування під час організації контролю і перевірки виконання прийнятих рішень .

Запропонована класифікація актів суб'єктів місцевого самоврядування не є вичерпною. Існують і інші критерії класифікації цих джерел конституційного права.. так на думку В.М. Кампа, практична діяльність органів місцевого самоврядування з питань муніципального статутного права нерідко заснована на інших регуляторах: звичаєвому, договірному і прецедентному праві, нормах ділових стосунків[37, с. 87.

Підсумовуючи вищевикладене слід зазначити, що різноманітні за правовою природою правові акти місцевого самоврядування різняться між собою за формою, змістом, юридичною силою, юридичними властивостями, дією в часі та просторі, порядком та підставами прийняття. Завдання класифікації полягає в тому, щоб виявляти особливості окремих угрупувань вказаних актів, що має важливе значення при їх виданні. Правильно проведена класифікація вносить впорядкованість у доволі складну і розгалужену систему правових актів місцевого самоврядування, дає змогу виявити об'єктивні тенденції та закономірності розвитку цієї системи, дає можливість більш повно усвідомити юридичну природу цих актів, допомагає налагодити чіткий контроль за їх впровадженням у життя, забезпечує правильний науковий підхід при систематизації вказаних актів, - тобто сприяє вдосконаленню правових форм діяльності органів (посадових осіб) місцевого самоврядування.

ВИСНОВКИ

Таким чином, з'ясовуючи місце та роль нормативних актів представницьких органів місцевого самоврядування в системі регулювання муніципальних відносин можна зробити наступні висновки, зокрема:

1. нормотворча діяльність представницьких органів місцевого самоврядування реалізується шляхом прийняття нормативних актів в процесі практичного здійснення завдань і функцій місцевого самоврядування.

2. змістом нормотворчої діяльності є встановлення юридичних норм, які є загальнообов'язковими для виконання всіма суб'єктами муніципальних відносин у відповідних територіальних межах. Саме на місцевому рівні конституційні та законодавчі положення підлягають подальшій деталізації в рамках локальних рішень, які приймаються територіальними громадами безпосередньо або через органи місцевого самоврядування та конкретизуються щодо окремих самоврядних територіальних одиниць з урахуванням місцевих традицій та особливостей;

3. нормативні акти представницьких органів місцевого регулювання виконують як юридичну так і соціальну роль в системі регулювання суспільних відносин на місцях. Зокрема, юридична роль нормативних актів місцевих рад полягає в тому, що вони регулюють значне коло суспільних відносин в межах адміністративно-територіальної одиниці в сфері вирішення питань місцевого значення шляхом конкретизації законодавчих положень.

4. нормативні акти приймаються представницькими органами місцевого самоврядування з урахуванням інтересів територіальної громади. Саме на місцевому рівні закріплюється правовий механізм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення;

5. самостійне вирішення територіальною громадою питань місцевого значення неможливе без прийняття відповідних нормативно-правових актів;

6. нормативно-правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування належать до єдиної системи нормативно-правових актів в Україні;

7. за своєю юридичною природою це підзаконні нормативно-правові акти, тому їм притаманні всі характерні загальні риси та властиві специфічні ознаки, зумовлені конституційною природою місцевого самоврядування;

8. різноманітні за правовою природою правові акти місцевого самоврядування різняться між собою за формою, змістом, юридичною силою, юридичними властивостями, дією в часі та просторі, порядком та підставами прийняття;

9. завдання класифікації полягає в тому, щоб виявляти особливості окремих угрупувань вказаних актів, що має важливе значення при їх виданні;

10. правильно проведена класифікація вносить впорядкованість у доволі складну і розгалужену систему правових актів місцевого самоврядування, дає змогу виявити об'єктивні тенденції та закономірності розвитку цієї системи та допомагає налагодити чіткий контроль за їх впровадженням у життя4;

11. забезпечує правильний науковий підхід при систематизації вказаних актів, - тобто сприяє вдосконаленню правових форм діяльності органів (посадових осіб) місцевого самоврядування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С.С. Общая теория права : в 2 т. Т. 1 / С.С. Алексеев. - М.: Юрид. лит.,1982. - 361 с.

2. Бабаєв В. На сайті і на ділі. Дедалі ширше харків'яни залучаються до управління містом // Віче. -- 2004. -- № 2. -- С. 43-44.

3. Баймуратов М.А. Публичная самоуправленческая (муниципальная) власть и гражданское общество: проблемы взаимосвязи и взаимозависимости // Политика и право. -- 2004. -- № 3. -- С. 82-87.

4. Баймуратов М.О., Григор'єв В.А. Муніципальна влада: актуальні проблеми становлення і розвитку в Україні: монографія. - Одеса: Юрид. л-ра, 2003. - 248 с.

5. Барський В.Р. Нормотворчість представницьких органів місцевого самоврядування в Україні : дис.. канд.. юрид. наук : спец. : 12.00.02 / Барський В.Р. - Одеса, 2006. - 221 с.

6. Батанов О.В. Муніципальна влада в Україні: проблеми теорії та практики : монографія //К.: Юридична думка, 2010. - 656 с.

7. Бесчастний В.М. Місцеве самоврядування в Україні : монографія / В.М. Бесчастний, Ю.В. Делія, В.А. Устименко [та ін.]. - Донецьк, 2005. - 271 с.

8. Биля І.О. Проблеми застосування нормотворчої техніки в нормотворчій діяльності суб'єктів місцевого самоврядування // Матеріали наук.-практ. конф. "проблеми правового регулювання місцевого самоврядування ( 4-5 груд. 2005 р. м. Харків). - Х. : Нац. юрид. акад. України, 2002. - С. 97-99.

9. Богачова Л.Л. Акти органів місцевого самоврядування в системі нормативно-правових актів України // Матеріали наук.-практ. конф. "Проблеми правового регулювання місцевого самоврядування (4-5 грудня 2001 р., м. Харків). - Х. : Нац. юридич. акад. України, 2002. - С. 54-56.

10. Боденюк В. Деякі аспекти системного підходу до співвідношення механізму(апарату) держави та місцевого самоврядування // Юридична Україна. - 2005. - № 2. - С. 4-11.

11. Борденюк В. Теоретичні аспекти співвідношення правових актів державного управління та актів органів місцевого самоврядування/ В.Борденюк// Право України.- 2004.- № 11. - С.16-20.

12. Борденюк В.І. Місцеве місцеве самоврядування та державне управління : конституційно-правові основи співвідношення та взаємодії : монографія. - К. : Парламенське вид-во, 2007. - 576 с.

13. Горбунова Л.М. Принцип законності у нормотворчій діяльності органів виконавчої влади / Л.М. Горбунова. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 240 с.

14. Дробуш І.В. Функції органів місцевого самоврядування в Україні: монографія. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН

України, 2003. - 244 с.

15. Європейська хартія місцевого самоврядування та розвиток місцевої регіональної демократії в Україні: Науково-практичний посібник/ За ред. М.О.Пухтинського.- К.:: Крамар, 2003.- 396 с.

16. Загальна теорія держави і права : навч. посібник / за ред.. В.В. Копейчикова. - К. : Юрінком Інтер, 2001. - 320 с.

17. Задорожня Г. Специфіка нормотворчої діяльності органів місцевого самоврядування/ Г.Задорожня// Право України.- 2007.- 6.- с.18-21

18. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні": чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 1 вересня 2008 року : (відповідає офіційному текстові).- Київ: Паливода А. В., 2008.- 72 с.

19. Законодавство України про місцеве самоврядування: станом на 10 грудня 2010 р.- Київ: Центр учбової літератури, 2011.- 200 с.

20. Калиновська Т. Класифікація правових актів місцевого самоврядування // Право України.- 2009. - № 10.- С. 219-224.

21. Калиновська Т.О. Поняття нормативно-правових актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, їх юридична природа та ознаки // Часопис Київського університету права.- 2009.- № 4.- С. 168-174.

22. Калиновська Т.О. Поняття нормативно-правових актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, їх юридична природа та ознаки // Чопис Київського університету права.- 2009.- № 3. - С. 168-174.

23. Конституція України: науково-практичний коментар/ редкол.:В.Я Тацій (гол.), О.В. Петришин (відп. секретар), Ю.Г. Барабаш та ін.- 2-ге аид., перероб. і допов.- Харків: Право, 2011.- 1128 с.

24. Конституція України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 15 квіт. 2011 року : (офіційний текст).- Київ: Паливода А.В., 2011.- 56 с.

25. Мелащенко В.Ф. Правові акти місцевих рад депутатів трудящих : методична розробка лекції / В.Ф. Мелащенко. - К. : Знання, 1973.- 30 с.

26. Мурашин А.Г. Прямое правотворчество. Особенности принятия актов прямого народовластия // Государство и право. - 2001. - № 2.- С. 85-93.

27. Орзих М.Ф. Проект устава территориальной громады города Одессы // Юридический вестник. - 2000. - № 1. - С. 67-87.

28. Орзіх М. Втілення конституційних засад в галузях законодавства щодо функціювання публічної влади в Україні // Юридический вестник. - 1997. - № 4. - С. 59-63.

29. Погребняк С.П. Нормативно-правові акти місцевого самоврядування як складова системи законодавства України // Матеріали наук.-практ. конф. "Проблеми правового регулювання місцевого самоврядування" (4-5 груд., 2001 р. , м. Харків) / за ред. М.І. Панова. - Х. : Нац. юрид. акад.. України, 2002. - С. 100-103.

30. Проект Закону України "Про нормативно-правові акти" розробленого групою вчених-правознавців Нац. юрид. акад. - Х. : Право, 1995. - 30 с.

31. Саханенко В. Адміністративно-територіальний устрій та муніціпально - територіальний устрій: проблеми співвідношення та реформування // Управління сучасним містом. - 2001. - № 4-6. - С. 45-46.

32. Свирский Б.М. Государственное строительство и местное самоуправление в Украине : учеб. пособие - Изд. 2-е, перераб. И доп.- Х. : Эспада. 2004. - 378 с.

33. Скакун О.Ф. Теорія держави і права : підручник - 2-ге вид.К.: Алерта, ЦУЛ. - 2010. - 520 с.

34. Таболин В.В. Муниципальное городское право. Правовые и организационные основы деятельности органов местного самоуправления. - М.: Формула права, 2000. - 304 с.

35. Чернецька О.В. Нормативні акти представницьких органів місцевого самоврядування в системі правового регулювання муніципальних відносин // Часопис Київського університету права. - 2011. - № 4 С. 119-123.

36. Чернецька О.В. Представницькі органи місцевого самоврядування та депутатський мандат: проблеми співвідношення // Часопис Київського університету права. - 2011. - № 1. С. 98-101.

37. Чудик Н.О. Акти суб'єктів місцевого самоврядування в Україні // Часопис Київського університету права.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2008.- № 4.- С.83-88.

38. Шаповал В.М. Сучасні характеристики місцевого самоврядування // Право України. - 2002. - № 3. - С. 48-54.

39. Юридична енциклопедія: в 6 т. Т. 3 / рекол. Ю.С. Шемшученко [та ін.]. - К.: Укр. енцикл, 1998. - 788 с.

Размещено на Allbest.ru