Особливості та склад конституційного делікту

Установлення конституційної відповідальності за бездіяльність зменшує небезпеку, про яку зазначає

Д. Шон: «... якби відповідальність застосовувалася тільки за неправильні і протизаконні рішення, то органи і посадові особи прагнули б узагалі ухилятися від прийняття будь-яких рішень» [15, c. 38].

Проаналізувавши чинне конституційне законодавство України, норми якого встановлюють підстави для настання конституційно-правової відповідальності, слід зазначити, що за об'єктивною стороною всі конституційні делікти умовно можна поділити на такі, де об'єктивна сторона виражається в прямому порушенні конституційно-правових норм; невиконанні або неналежному виконанні суб'єктом конституційного делікту своїх обов'язків; а також у зловживанні суб'єктами конституційного делікту своїми правами.

Щодо характеристики таких елементів об'єктивної сторони правопорушення, як шкідливі наслідки та причинний зв'язок, слід указати, що більшість складів конституційних деліктів є формальними. Це пов'язано з тим, що самі діяння, які визнаються конституційними деліктами, незалежно від конкретизації їх наслідків становлять значну суспільну небезпеку, адже безпосередньо чи опосередковано вони посягають на конституційний лад України. Тому для кваліфікації діяння як конституційного делікту встановлення наслідків та причинного зв'язку не завжди є обов'язковим.

На мій погляд, необхідність доведення настання шкідливих наслідків, а отже, і причинного зв'язку існує не завжди, а лише в разі спеціальної вказівки на них у законі. Тобто під час розгляду складу конституційно-правових порушень доречніше говорити про особливості їх об'єктивної сторони, про їх усічений склад у багатьох випадках, ніж про цілковите заперечення обов'язкових елементів об'єктивної сторони конституційно-правових деліктів.

Окрім обов'язкових елементів об'єктивної сторони правопорушення, виокремлюють також її факультативні елементи -- спосіб, час, інші обставини здійснення правопорушення. Однак докладний опис об'єктивної сторони конституційно-правового делікту є радше винятком, аніж правилом. Законодавство лише узагальнено вказує на ознаки делікту, що належить до його об'єктивної сторони. Саме це дало А. Кондрашеву підстави вважати, що в процесі реалізації конституційно-правової відповідальності детальне встановлення деяких особливостей об'єктивної сторони не має юридичного значення [5, c. 55]. Проте, на мій погляд, у деяких випадках факультативні ознаки об'єктивної сторони конституційно-правового делікту набувають юридичного значення.

Безперечно, у невизначеності формулювань, що становлять об'єктивну сторону конституційно-правового делікту, є певна загроза, адже це призводить до зниження ефективності конституційно-правової відповідальності. Дати повний і вичерпний перелік конституційно-правових деліктів неможливо, але це не означає, що законодавець узагалі не може сформулювати конкретні склади конституційно-правових деліктів органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Метою такого формулювання має бути реальна можливість застосування конституційно-правової відповідальності до органів та посадових осіб місцевого самоврядування як додатковий спонукальний чинник ефективного здійснення ними своїх повноважень.

Висновок

Таким чином, конституційний делікт - це суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на конституційний лад та його інститути, за вчинення якого передбачена конституційно-правова відповідальність. За сутністю конституційний делікт є суспільно небезпечним посяганням на цінності, що охороняються конституційним правом, шляхом спричинення або загрози спричинення їм шкоди. За змістом він є винним діянням суб'єкта конституційно-правової відповідальності, що посягає на конституційний лад та його інститути. За формою конституційний делікт є протиправною дією або бездіяльністю, за вчинення якої передбачена конституційно-правова відповідальність.

Для конституційного делікту властиві усі загальні ознаки правопорушення, які характерні й для інших видів правопорушень: суспільна небезпечність, протиправність, винність, караність. Він також є діянням (дією або бездіяльністю), яке вчинене деліктоздатним суб'єктом. Проте дані ознаки у конституційному делікті мають свої особливості, які свідчать про своєрідність його як самостійного виду правопорушення.

Конституційний делікт є юридичним фактом, внаслідок якого виникають відносини конституційно-правової відповідальності і, одночасно, підставою конституційно-правової відповідальності. Саме з моменту вчинення конституційного делікту у правопорушника виникає обов'язок зазнати мір конституційно-правової відповідальності, які передбачені санкцією порушеної норми, і понести несприятливі наслідки, а у суб'єкта, який є інстанцією конституційно-правової відповідальності, з'являється право і обов'язок притягнути його до конституційно-правової відповідальності. Таким чином між інстанцією конституційно-правової відповідальності та правопорушником виникає правовідношення конституційно-правової відповідальності. Це правовідношення нерівноправних сторін -владовідношення, яке засноване на державному примусі.

Список Літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996р. / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30.

2. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР // Офіційний вісник України. -- 1997. -- № 25. -- Ст. 20.

3. Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2000 від 9.02.2000 р. (справа про місцеве самоврядування) // Офіційний вісник України. -- 2000. -- № 30. -- Ст. 1283.

4. Андресюк Б. П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи. -- К.: Стилос, 1997. -- 223 с.

5. Батанова Н. М. Конституційні делікти в Україні: проблеми теорії та практики: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / Наталія Миколаївна Батанова. -- НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. -- К., 2007. -- 238 арк.

6. Годованець В. Ф. Конституційне право України: Конспект лекцій. -- 2-ге вид.,-- К.: МАУП, 2001. -- 216 с.

7. Забровская Л. В. Конституционно-правовые деликты: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Людмила Виссарионовна Забровская. -- М., 2003. -- 198 с.

8. Конституційне право України. За ред. Погорілка В.Ф. - К.: Наукова думка, 2000. - 732 с.

9. Конституційне право України: Підруч. / За ред. акад. АПрН, д.ю.н., професора Ю. М. Тодики, д.ю.н., професора В. С. Журавського. -- К.: Ін Юре, 2002. -- 544 с.

10. Кравченко В. В.: Конституційне право України: Навчальний посібник.- Вид. 3-тє, виправл. та доповн.- К.: Атіка, 2004. - 512 с.

11. Лучин В. О. Конституционные деликты // Государство и право. -- 2000. -- № 1. -- С. 12-- 19.

12. Матвеев Г. К. Основания гражданско-правовой ответственности. -- М.: Юрид. лит., 1970. -- 311 с.

13. Наливайко Л. Р. Теоретичні аспекти конституційного делікту //Держава і право: Збірн. наук. праць. Юридичні і політичні науки. -- К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. -- Вип. 13. С. 3--8; Пащенко А. О. Фактичні та юридичні підстави конституційної відповідальності // Право України. -- 2002. -- № 5. -- С. 7--9.

14. Популярна юридична енциклопедія/ Кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 528 с.

15. Слободян Н.М. Конституційний делікт як самостійний вид правопорушень // Молодь у юридичній науці: Збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених “Треті осінні юридичні читання” . - Хмельницький, 2004. - С. 95-97.

16. Слободян Н.М. Конституційно­правова відповідальність людини і громадянина в Україні // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 21. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. - С. 170-175.

17. Слободян Н.М. Теоретичні проблеми конституційного делікту // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 15. - К., 2004. - С. 395-404.

18. Слободян Н.М. Співвідношення конституційного делікту з іншими видами правопорушень // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 27. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. - С. 202-208.

19. Слободян Н.М. Теоретичні проблеми суб'єктивної сторони конституційних деліктів // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип.17. - К., 2006. - С. 140-148.

20. Слободян Н.М. Делікт конституційний // Юридична енциклопедія. - Т.6. Т-Я. - К.: Вид-во “Українська енциклопедія” імені М.П. Бажана, 2004. - С. 568-569.

21. Тодика Ю.М. Конституційне право України як галузь права: Конспект лекції / Нац. юрид. акад. України; [Ред. Є.Д.Пазич]. -- Х., 1995. -- 28 с.

22. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 536 с.

23. Шон. Д. Т. Конституционная ответственность // Государство и право. -- 1995. -- № 7. -- С. 35--43

Размещено на Allbest.ru