Кримінальне судочинство

Нині судова міліція (як складова частина міліції громадської безпеки) ефективно здійснювати ці абсолютно різні за своєю природою функції не здатна. Зволікання з прийняттям Закону України “Про судову міліцію”, (інакше кажучи, пряме невиконання п. 2 ст. 133 Закону України “Про судоустрій”) також негативно впливає на подальший розвиток судової міліції.

В процесі вивчення декількох протилежних концепцій щодо подальшого функціонування судової міліції дисертантом досліджені як позитивні, так і негативні риси кожної з них. Закінчується підрозділ висновком про необхідність створення окремого департаменту судової міліції з прямим підпорядкуванням міністру внутрішніх справ України, з відповідним статусом та забезпеченням.

Висновок

Одним із показників набуття Україною ознак сучасної цивілізованої держави є нормативне визначення пріоритетів в ієрархії тих соціальних цінностей, які становлять основу життєдіяльності людського суспільства. У загальній формі таке визначення дано в Конституції України, ст.. 3 якої, зокрема, проголошує: “Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення права і свобод людини є головним обов'язком держави”.

Наведені конституційні положення мають ряд конкретних кримінально-правових аспектів, зокрема:

1. Об'єктом кримінально-правової охорони можуть бути різні за своїм характером за змістом соціальної цінності; отже, охоплювати їх “універсальним” поняттям “суспільні відносини” з теоретичної точки зору уявляється некоректним.

2. Як найвища соціальна цінність людина є самостійним об'єктом кримінально-правової охорони: при цьому зазначена охорона здійснюється, зокрема, шляхом встановлення кримінальної відповідальності за посягання не на “людину взагалі”, а на її конкретні блага, права і свободи.

3. Серед таких благ, прав та свобод людини найбільш соціально значущими згідно з конституцією України є життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека; така значущість має знайти конкретне втілення в механізмі кримінально-правової охорони зазначених благ - перш за все, у такому його елементі, як кримінально-правові норми.

4. Особлива цінність життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканості і безпеки людини зумовлена тим, що ці блага становлять необхідну біологічну і соціальну основу всіх інших її особистих благ, а це дає достатні підстави виділяти їх як спеціальний об'єкт кримінально-правової охорони і, отже, розглядати як родовий об'єкт відповідної групи злочинів.

5. Кожне з названих у ч. 1 ст. 3 Конституції України благ відіграє свою “роль” у забезпеченні існування (можливості існування) будь-якої людини як окремої біосоціальної істоти, а відтак, має відносно самостійну соціальну цінність; тому посягання на окреме із цих благ навіть за відсутності у людини деяких інших, а також посягання на “неповноцінне” благо за наявності необхідних умов має розглядатись як злочин проти особи.

Складовою частиною провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві є підтримання громадського порядку під час судових засідань. Сьогодні судова міліція не має ефективних важелів впливу на осіб, які порушують громадський порядок в судових засіданнях, погрожують учасникам судочинства. Дисертантом обгрунтовано доцільність запровадження процедури захисного припису як заходу превентивного, спрямованого на недопущення взагалі подібних проявів.

Державні зусилля щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному не повинні обмежуватися тільки удосконаленням законодавства. Необхідні управлінські рішення, координація дій всіх правоохоронних органів, які забезпечують безпеку учасників кримінального судочинства. Тому автор наполягає на необхідності розробки державної міжвідомчої програми забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві.

В контексті реформування Міністерства внутрішніх справ роль і місце судової міліції в структурі МВС не відповідає покладеним на неї завданням. Судова міліція має набути статус окремого департаменту з прямим підпорядкуванням міністру внутрішніх справ України. Правовими підставами для цього є: ч. 1 ст. 7 Закону України “Про міліцію”; ст. 133 п. 2 Закону України “Про судоустрій”; ст. 27 Закону України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”.

Запропоновано напрями удосконалення таких організаційних механізмів, як:

- удосконалення системи показників статистичної звітності про службову діяльність підрозділів судової міліції;

- оскарження дій судової міліції;

- представництво інтересів осіб, взятих під захист.

Таким чином, життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека як особисті блага людини: а) визнаються конституцією України найвищою соціальною цінністю і з цієї точки зору повинні мати певні пріоритети в механізмі кримінально-правової охорони прав і свобод людини та громадянина: б) можуть бути самостійним об'єктом кримінально-правової охорони; в) за своїм змістом встановлять необхідну біологічну і соціальну основу існування людини, що дає підстави для виділення їх як окремого родового об'єкта (кількох родових об'єктів) для певних груп злочинів; в) мають охоронятися незалежно від індивідуальних особливостей конкретного потерпілого, зокрема, “якості” окремих благ, відсутні у нього окремих із них.

Список використаної літератури

1. В.М. Тертишник. Кримінально-процесуальне право України. Навчальний посібник. - Київ, Юрінком Інтер, 1999.

2. Кримінальний кодекс України

3. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України. - К., 1999р.

Мати шевський П.С., Яценко С.С., Андрушко П.П., Кримінальне право України. Особлива частина. - К., 1999р.

4. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві : Закон України вiд 23 грудня 1993 р. № 3782-XII // ВВР України. - 1994. - № 11.

5. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України вiд 23 грудня 1993 р. № 3781-XII // ВВР України. - 1994. - № 11.

6. Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів : Наказ МВС України вiд 21 серпня 1998 р. № 622 // Офіц. вісн. України. - 1998. - № 42.

7. Кримінально-процесуальний кодекс України вiд 12 січня 1961 р. //Відомості Верховної Ради УРСР. - 1961 р. - № 2. - Ст. 15 (зі змінами та доповненнями).

8. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України вiд 18 лютого 1992 р. № 2135-XII // ВВР України. - 1992. - № 22.

9. Про порядок вирішення питань переселення в інше місце проживання, надання житла, матеріальної допомоги та працевлаштування

10. Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 1 січня 2008 р. - Х. : ТОВ «Одіссей», 2008. (Бібліотека офіційних видань).

11. Щерба С.П., Химичева Г.П., Донковцев Н.Н., Чувилев А.А. Рассмотрение органами дознания заявлений и сообщений о преступлении. - М. 1987.

12. Зеленецкий В.С., Финько В.Д., Белецкий А.З. Прокурорский надзор за исполнением законов органами внутренних дел при приеме, регистрации, учете и разрешении заявлений и сообщений о преступлениях. - М. 1988.

Размещено на Allbest.ru