Правовий статус голови населеного пункту

Загальний склад сільської, селищної, міської, районної у місті ради залежить від кількості населення. Він має становити в адміністративно-територіальних одиницях з чисельністю населення:

- до 3 тисяч - від 15 до 25 депутатів;

- до 5 тисяч - від 20 до 30 депутатів;

- до 20 тисяч - від 25 до 35 депутатів;

- до 50 тисяч - від 30 до 45 депутатів;

- до 100 тисяч - від 35 до 50 депутатів;

- до 250 тисяч - від 40 до 60 депутатів;

- до 500 тисяч - від 50 до 75 депутатів;

- до 1 мільйона - від 60 до 90 депутатів;

- понад 1 мільйон - від 75 до 120 депутатів.

Загальний склад районної ради не повинен перевищувати 120 депутатів. Він визначається з урахуванням кількості територіальних громад адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу району.

Територіальні громади в межах району повинні мати в районній раді рівну кількість депутатських мандатів. При цьому у разі наявності у районі:

- до 10 (включно) територіальних громад кожна територіальна громада має бути представлена в районній раді не менш як 4 депутатами;

- від 11 до ЗО (включно) - 3 депутатами;

- понад 30-2 депутатами.

Загальний склад обласної ради не повинен перевищувати 200 депутатів. Загальний склад обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу області, Райони, міста обласного значення повинні мати в обласній раді рівну кількість депутатських мандатів. При цьому у разі наявності в області:

- до 15 (включно) районів, міст обласного значення кожний район, місто обласного значення має бути представлено в обласній раді не менш як 4 депутатами;

- від 16 до ЗО (включно) - 3 депутатами;

- понад 30-2 депутатами,

Право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, яким на день проведення виборів виповнилося 18 років і які проживають на території відповідних сіл, селищ, міст, районів у містах. Громадяни, визнані судом недієздатними, не мають права голосу на місцевих виборах,

Депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів досяг 18 років,

Громадянин України одночасно може балотуватися кандидатом у депутати лише однієї ради або кандидатом на посаду відповідно сільського, селищного, міського голови - Громадянин України може бути депутатом лише однієї ради.

Депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, а також сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку,

Види виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів;

- чергові;

- позачергові;

- повторні;

- замість тих депутатів і Голів, які вибули;

- у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.

Рішення про проведення чергових і позачергових виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів приймає ВРУ. Рішення про проведення повторних виборів приймає відповідна територіальна виборча комісія.

Рішення про проведення виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів замість тих, які вибули, приймають відповідні ради. Чергові вибори депутатів місцевих рад, а також сільських, селищних, міських голів проводяться на території України одночасно і призначаються не пізніш як за 90 днів до закінчення строку повноважень депутатів місцевих рад поточного скликання, сільських, селищних, міських голів.

Вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів проводяться по виборчих округах. Вони утворюються відповідними територіальними виборчими комісіями не пізніш як за 70 днів до дня виборів. Списки виборчих округів із зазначенням їх номерів, меж і центрів доводяться до відома громадян відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як на п'ятий день після їх утворення.

Для проведення голосування утворюються виборчі дільниці. Виборчі дільниці утворюються не пізніш як за 55 днів до дня виборів з кількістю від 20 до 3000 виборців, а у виняткових випадках - з меншою або більшою кількістю виборців.

Військовослужбовці голосують на виборчих дільницях, розташованих за межами військових частин. Виборчі дільниці у військових частинах утворюються як виняток з дозволу відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради або її виконавчого комітету. У стаціонарних лікувальних, санаторно-оздоровчих закладах та інших місцях тимчасового перебування виборців, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, виборчі дільниці можуть утворюватися у загальні строки, а у виняткових випадках - не пізніш як за 5 днів до дня виборів.

Для організації та проведення місцевих виборів утворюються виборчі комісії:

- сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні (територіальні) виборчі комісії;

- окружні виборчі комісії;

- дільничні виборчі комісії.

Територіальна виборча комісія утворюється відповідно сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою не пізніш як за 75 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря і 6-12 членів комісії. Рішення відповідної ради про утворення територіальної виборчої комісії та її склад доводиться до відома населення протягом п'яти днів.

Окружні виборчі комісії утворюються радою або її виконавчим комітетом не пізніш як за 65 днів до дня проведення виборів у складі голови, заступника голови, секретаря і 4-8 членів комісії.

Дільнична виборча комісія утворюється сільською, селищною, міською, районною у місті радою або її виконавчим комітетом не пізніш як за 45 днів до дня виборів, а у виняткових випадках - за п'ять днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря і 5-11 членів комісії. На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує 50 чоловік, дільничні виборчі комісії можуть утворюватися у складі голови комісії, секретаря і 1-3 членів комісії. Рішення відповідної ради про склад дільничних виборчих комісій протягом трьох днів доводиться до відома населення. Дільнична виборча комісія у п'ятиденний термін з дня її утворення інформує громадян про своє місцезнаходження, номер телефону та режим роботи.

Виборча комісія організує свою роботу відкрито і гласно. Основною формою роботи виборчої комісії є її засідання, які скликаються головою комісії, в разі його відсутності - заступником голови комісії, а в окремих випадках - секретарем комісії. Перше засідання виборчої комісії скликається не пізніш як на третій робочий день після її утворення, а наступні - за необхідністю.

Рішення, дії або бездіяльність дільничної виборчої комісії можуть бути протягом трьох днів оскаржені до відповідної окружної виборчої комісії, а рішення, дії або бездіяльність окружної виборчої комісії - до відповідної територіальної виборчої комісії. Виборча комісія, до якої надійшла скарга, повинна розглянути її у триденний строк, а менш як за п'ять днів до дня виборів, чи в день їх проведення,- негайно, та видати заявникові мотивоване рішення.

Рішення територіальної виборчої комісії може бути протягом трьох днів оскаржено в судовому порядку. Суд розглядає це питання у п'ятиденний строк, але не пізніш як за день до дня виборів. У разі визнання судом рішення територіальної виборчої комісії таким, що суперечить закону, воно вважається не чинним у цілому або в частині, що суперечить закону.

Заяви, скарги про неправильність у списках виборців розглядаються судом протягом трьох днів, а якщо вони подані заори дні до дня виборів - негайно. Рішення суду є остаточним і підлягає виконанню в день прийняття рішення. Заяви, подані до суду після зазначених строків, розгляду не підлягають. Суди організовують свою роботу під час виборчої кампанії, в тому числі у вихідні дні, таким чином, щоб забезпечити своєчасний розгляд заяв усіх суб'єктів виборчого процесу.

Комісія може звернутися до органу, який її утворив, з пропозицією про заміну голови, заступника голови, секретаря або члена комісії, якщо за це проголосує не менше двох третин від її загального складу.

2.4 Відповідальність сільських, селищних, міських голів, голів районної, обласної, районної у місті ради

При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади (ч. 6 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін (ч. 7 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень (ч. 5 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до статей 74, 76, 77 цього Закону України сільський, селищний, міський голова несе відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Сільський, селищний, міський голова несе відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.

Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності сільського, селищного, міського голови, відшкодовується за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Висновки

Спираючись на юридичну літературу, Конституцію і закони України охарактеризував діяльність та дослідив основні функції сільського, селищного, міського голови. Дізнався яким законам вони підпорядковуються та за якими принципами здійснюють свою діяльність.

Правовий статус сільського, селищного, міського голови визначається Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", також повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені Законом України "Про статус депутатів місцевих рад".

Отже, виходячи з проведеного дослідження, ми бачимо, що надійною

правовою основою місцевого самоврядування стала Конституція України 1996 р., де самоврядування визнане одним із елементів конституційного ладу держави. Прийняття Конституції відкрило простір для становлення реального місцевого самоврядування в Україні.

Правові засади місцевого самоврядування також закріплені в нині чинному Законі України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні».

Перший досвід свідчить, що цей процес проходить досить складно та суперечливо. Розвиток місцевого самоврядування в Україні стримується, насамперед, економічними чинниками, відсутністю достатніх матеріальних та фінансових ресурсів для здійснення завдань і функцій місцевого самоврядування. Немаловажну роль відіграють також і чинники політичного, правового та психологічного характеру. Це й відсутність реального суб'єкта місцевого самоврядування - самодостатньої територіальної громади, яка володіла б необхідними матеріальними і фінансовими ресурсами, мала б належні внутрішні джерела формування доходної частини місцевого бюджету, і недостатнє правове забезпечення значного масиву питань організації і функціонування місцевого самоврядування, та існування в суспільній свідомості, в свідомості значної частини політичних, державних і муніципальних діячів старих стереотипів сприйняття місцевого самоврядування; відсутність нових механізмів взаємовідносин органів місцевого самоврядування з територіальною громадою та її підрозділами, громадськими організаціями, підприємствами, установами та організаціями приватного сектора, інших форм власності; недостатній рівень саморегуляції територіальної громади тощо.

Оволодів знаннями, щодо питання обрання і повноваження сільського, селищного, міського голови, розглянув питання, що до їх повноваженнь і компетенцій, коли вони розрочинають діяти, коли і при яких обставинах повноваження закінчують діяти.

Список використаної літератури

1. Європейська хартія місцевого самоврядування від 15.10.1985

2. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР , ред.. від 06.10.2013

3. Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 06.04.2004 № 1667-IV

4. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР.

5. Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15.01.1999 № 401-XIV

6. Закон України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14.01.1998 № 14/98-ВР

7. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України від 06.07.1999 № 7-рп/99

8. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України від 20.05.2004 № 12-рп/2004

9. Анимица Е.Г., Тертышный А.Г. Основы местного самоуправления. - М.: ИНФРА-М, 2000.

10. Баймуратов М. Конституционно--правовая регламентация местного самоуправления и территориальных коллективов // Юридический вестник. - 1996.

11. Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В.П. Колісника та Ю.Г. Барабаша. -X .: Право, 2008.-416 с.

12. Котляревский С.А. Конституционное государство. Юридические предпосылки русских Основних Законов / Под ред. и с пред. В. А. Томсинова. - М.: Зерцало. 2004. - 392 с.

13. Кравченко В.В., Пітцик М.В. Муніципальне право України: Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2003.

14. Олуйка В.М. Основи місцевого самоврядування: науково-практичнин посібник . - Х.: ЦППК, 2008.

15. Погорілко В.Ф., Фєдорєнко В.Л. Конституційне право України: Підруч. / За заг. ред. В.Ф. Погорілка. -К.: Наукова думка; Прецедент, 2006. - 344 с.

16. Совгиря О.В., ШуклінаН.Г . Конституційне право України: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - 632 с.

17. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підруч. -3-тє вид. доп. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2006. -512 с.

18. Бобровський В. А. - "Структура міського голови за типами" // "Аспекти самоврядування" №2. 2002. - С 22.

Размещено на Allbest.ru