Тенденції розвитку джерел трудового права

На конституційному рівні визнано, що міжнародні договори є невід'ємною частиною національного законодавства України. При цьому слід додати, що Конституція України допускає укладання лише тих договорів, які відповідають її нормам. У протилежному випадку укладення міжнародних договорів можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції. Це засвідчує особливе та визначальне місце міжнародних договорів у системі джерел трудового права [8,c.633].

Особливе місце в системі джерел трудового права займають акти Міжнародної Організації Праці (МОП), членом якої Українська PCP стала ще в 1954 р. її призначення - здійснення заходів, спрямованих на поліпшення умов праці і життя трудящих. Цю мету МОП реалізує, як правило, через нормотворчу діяльність, вироблення та створення загальноприйнятних та виважених міжнародних трудових стандартів шляхом прийняття конвенцій та рекомендацій. Тому цілком природно, що ці акти займають важливе місце в системі форм міжнародно-правового регулювання праці.

На відміну від конвенцій, які мають обов'язковий характер для держав, які їх ратифікували, акти Міжнародної Організації Праці, що приймаються у формі рекомендацій, не можуть покладати на держави - члени МОП жодних правових зобов'язань. Це, по суті, головна особливість останніх. Із прийняттям цих актів МОП лише пропонує державам привести національні норми про працю до тих стандартів, які закладено в прийнятих рекомендаціях [25,c.198].

Це ж стосується і конвенцій щодо держав, які їх не ратифікували належним чином. Входження України до міжнародних інституцій, подальша глобалізація економічних відносин вимагає гармонізації актів трудового законодавства України з конвенціями та рекомендаціями Міжнародної Організації Праці. Сьогодні Україна здійснює досить важливі та значимі кроки у цій сфері. Верховною Радою України активізовано процес із надання згоди на обов'язковість на території України правових актів МОП. Проте досить гостро стоїть проблема врахування конвенцій та рекомендацій МОП при прийнятті внутрішньодержавних нормативних правових актів.

Тому адаптація національного трудового законодавства України до положень міжнародно-правових договорів, а саме правових актів МОП, є важливою і визначальною тенденцією розвитку джерел трудового права.

Інтеграція України до європейських структур зумовила реформування і поступове узгодження трудового законодавства України з правом Європейського Союзу. Однак, проводячи інтеграцію трудового права, слід виходити з того, що природа європейського права досить складна, це зумовлено унікальністю європейських міждержавних організацій, які виникли і продовжують еволюціонувати у напрямку федеративних та конфедеративних структур. До того ж право Європейського Союзу (далі ЄС), яке значною мірою уособлює право європейських країн, має комплексний характер, тому що поєднує міжнародно-правові конфедеративні та федеративні риси, є динамічним і має незавершений характер [30,c.149].

Адаптація актів трудового законодавства до правових актів Європейського Союзу - подальша передумова вдосконалення національного трудового законодавства України. До речі, це досить важлива і суттєва умова входження України до цієї поважної європейської інституції.

Тим більше, що безперечну цінність для нашої держави, особливо в умовах становлення джерел трудового права, становить досвід провідних європейських країн із вирішення проблем правового регулювання трудових відносин у ринкових умовах. Саме цей досвід має бути враховано при прийнятті Трудового кодексу України, в якому мають бути закладені засади вдосконалення джерел трудового права у ринкових умовах, та інших актів трудового законодавства.

У проекті Трудового кодексу передбачено, що міжнародні договори у сфері праці, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються в Україні до трудових відносин за умови, що вони не суперечать Конституції України, що відповідає вимогам Основного Закону України. Проект встановлює, що у сфері праці застосовуються постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, якими регулюються трудові відносини. Акти Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, що прийняті в межах їх повноважень, застосовуються у сфері праці, крім випадків виявлення їх невідповідності актам вищої юридичної сили. Надається також право роботодавця самостійно затверджувати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів або ухвалення інших рішень. Такі накази (рішення) видаються (ухвалюються) органами та посадовими особами роботодавця - юридичної особи в межах їх повноважень, визначених відповідним статутом (положенням).

Слід відзначити, що проект Трудового кодексу пропонує механізм урегулювання можливих колізій між нормативно-правовими актами. Так, у разі виявлення неузгодженості між нормативно-правовими та іншими актами однакової юридичної сили, якими регулюються трудові відносини, застосовується акт, що є спеціальним стосовно відповідних відносин. Якщо неможливо зробити висновок про те, який акт є спеціальним, застосовується акт, прийнятий пізніше.

Запропоновані ініціаторами проекту Трудового кодексу новації в цілому варті уваги. Разом з тим, посилення ролі роботодавця та його участі у врегулюванні трудових відносин має бути переглянутим з точки зору врахування інтересів найманих працівників. Цілком очевидно, що в ринкових умовах правове регулювання буде ефективним тоді, коли роботодавець і наймані працівники будуть партнерами, а це можливо лише за умови врахування їх інтересів.

Тому головною тенденцією до вдосконалення джерел трудового права України на сучасному етапі є розширення сфери застосування правових актів, які приймаються на основі нормативно-договірного регулювання трудових відносин, а отже, враховують інтереси як роботодавців, так і найманих працівників.

Висновки

Отже, джерела -- це нормативні акти, що відносяться до трудового права, складають визначену систему, що містить у собі різноманітні за своїм характером, юридичною чинністю і сферою дії нормативні акти. Таку систему звичайно іменують системою трудового законодавства, припускаючи, однак, в одних випадках сукупність усіх нормативних актів -- джерел трудового права, в інших -- тільки закони про працю. Інакше кажучи, розрізняють поняття трудового законодавства в широкому і вузькому змісті слова.

Джерела трудового права - це зовнішні форми виразу правових норм; такі форми приймаються компетентними на те органами, тобто уповноваженими на їх прийняття, включаючи як органи законодавчої, виконавчої, судової влади, посадових осіб (президент), роботодавців та робітників або їх представницькі органи, які є суб'єктами локальної нормотворчості. Останні уповноважені в узгоджувально-договірному порядку регулювати відносини, що складаються в процесі застосування найманої праці.

У більшості західних країн конституції або зовсім не містять норм, які прямо стосуються питань праці (наприклад, в США), або включають лише окремі норми такого роду (у ФРН, Данії, Норвегії). Разом з тим в конституціях, прийнятих після Другої світової війни, на гребені революційного підйому, які зазнали вплив ідеологічних позицій робітника і профспілкового руху, є широкий круг соціально-економічних прав, у тому числі в галузі праці (наприклад, в Італії, Франції, Іспанії, Португалії). ФРН та Іспанія оголошені в своїх конституціях соціальними державами.

Як з науково-теоретичної, так і з практичної точки зору важливою залишається проблема вдосконалення джерел трудового права в ринкових умовах.

У сучасних умовах доцільно розширити сферу локального регулювання трудових відносин. Учасники трудових відносин повинні мати ширше коло повноважень, які мають реалізовуватись у договірному порядку. Й обов'язок законодавця - створити чітке правове поле для реалізації права роботодавця та найманих працівників, провадити локальну нормотворчість насамперед через розширення сфери договірного регулювання ринкових трудових відносин.

Важливим чинником удосконалення джерел трудового права на сучасному етапі є розширення участі профспілок у нормативно-договірному регулюванні трудових відносин.

Адаптація національного трудового законодавства України до положень міжнародно-правових договорів, а саме правових актів МОП, є важливою і визначальною тенденцією розвитку джерел трудового права.

Безперечну цінність для нашої держави, особливо в умовах становлення джерел трудового права, становить досвід провідних європейських країн із вирішення проблем правового регулювання трудових відносин у ринкових умовах

Адаптація актів трудового законодавства до правових актів Європейського Союзу - подальша передумова вдосконалення національного трудового законодавства України. До речі, це досить важлива і суттєва умова входження України до цієї поважної європейської інституції.

Список використаних джерел та літератури

1. Конституція Українивід 28.06.1996 № 254к/96-ВР [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96

2. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII поточна редакція від 05.03.2015 № 238-VIII [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08

3. Віденська конвенція про право міжнародних договорів ООН від 23.05.1969; Міжнародний документ [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_118

4. Закон України про міжнародні договори України від 29.06.2004 № 1906-IV із змінами , внесиними згідно із Законом від 05.06.2014 N 1323-VII [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1906-15

5. Про колективні договори і угоди від 01.07.1993 № 3356-XII із змінами і доповненнями згідно із Законом від 28.12.2014,№ 77-VIII [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3356-12

6. Беззуб Б.С. , Міхатуліна О.М. Трудове право України:Опорний конспект лекцій.-К.: МАУП, 2007.-344с.- Бібліогр.: с.338

7. Беззуб Б.С., Голяк Л.В. Порівняльне трудове право: Навч. посіб./Бібліогр.-К.: МАУП, 2005.-176 с.

8. Болотіна М.Д. Трудове право України: Підручник.- 3-тє вид.-К.:Вікар, 2005.-725 с.

9. Бірченко Ю. І. Деякі критерії оцінки якості та ефективності нормативно-правових актів. С.13.

10. Вісьтак М. -Поняття, сутність та значення міжнародно-правових актів як джерел трудового права україни./ Держава і право. Юридичні і політичні науки. - К.,2011р-77с.

11. Вісьтак М. Співвідношення норм національного і міжнародного трудового права / М. Вісьтак // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 9. - С. 47-51.

12. Волохов О. С. Міжнародно-правове регулювання праці: поняття та принципи / О. С. Волохов // Держава і право. Юридичні і політичні науки. - К., 2012. - Вип. 56. - С. 337-342

13. Гетьманцева Н. Д. Міжнародні договори у сфері праці / Н. Д. Гетьманцева // Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. - 2007. - Вип. 147. - С. 41-44

14. Грекова М. М. Характеристика правової природи впливу міжнародних трудових стандартів на національне законодавство / М. М. Грекова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2008. - Вип. 40. - С. 297-302.

15. Жернаков В. В. Міжнародний аспект правового регулювання соціально-трудових відносин / В. Жернаков // Право України. - 2011. - № 4. - С. 59-61.

16. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 688 с

17. Кальян О.С. “Становлення правового регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи” // Збірник наукових праць “Держава і право” -. 2009., К:, - № 26, С. 387-394.

18. Кальян О.С. “Правові теорії регулювання трудових відносин в країнах західної Європи та їх можлива реалізація в українських умовах” // Збірник наукових праць “Часопис київського університету права” -. 2005., К:, - №1, С. 101-106.

19. Кальян О.С. “Вивчення становлення та розвитку трудових відносин у країнах Західної Європи ” // Науково - освітній популярний журнал “Імідж сучасного педагога” -. 2005., Полтава:, - №1-2, С. 68-71.

20. Козюбра М. І. Тенденції розвитку джерел права України в контексті європейських правоінтеграційних процесів. 2006 р.- К.-С. 3-8.

21. Костюк В. Л. Особливості вдосконалення джерел трудового права в сучасних умовах./2010р.- с.54.

22. Краснов Є. В. Основні трудові права: міжнародні стандарти і законодавство України : [монографія] / Є. В. Краснов. - О. : Фенікс, 2012. - 178 с.

23. Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Історія держави і права України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. - 624 с.

24. Лавріненко В.О. Теоретико-методологічні проблеми використання класифікаційного підходу під час систематизації й інтерпретації змісту галузевих принципів сучасного трудового права // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - 2010. - № 2. - С. 193-206

25. Лушникова М.В. Лушников А.М. Межнародне трудове право, 2010. -- 248 с

26. Луць Л.А. Загальна теорія держави та права: Навчально-методичний посібник (за кредитно-модульною системою). - К.: Атіка, 2007. - 412 с

27. Мамедова Р. Я. Міжнародно-правові основи регулювання профспілкової діяльності // Публічне право. - 2013. - № 3. - С. 330-335.

28. Прилипко С. М., Ярошенко О.М. Трудове право України в схемах і таблицях : [Навчальний посібник] - Харків: Видавництво «ФІНН», 2010. -с.560

29. Степанюк А. А. Міжнародне приватне право : підручник / А. А. Степанюк. - Х. : Кроссроуд, 2008. - 696 с.

30. Хуторян Н. М. Гармонізація трудового законодавства України із законодавством Європейського Союзу / - К. : Юрид. думка, 2008. - 304 с.

Размещено на Allbest.ru