Антимонопольна політика держави

Для того щоб запобігти цьому, потрібно прийняти спеціальний закон, що визначатиме допустимі межі забруднення. У законі може бути передбачено кілька варіантів щодо вказаної ситуації: повна заборона скидання у воду і викидання в атмосферу отруйних речовин, сплата штрафу за забруднення навколишнього середовища. Це сприятиме оздоровленню довкілля. Суспільні блага -- це блага, які споживаються всіма членами суспільства порівну і часто колективно До них належать оборона, охорона суспільного порядку, державне управління", енергетична система тощо. З моменту їх вироблення вони автоматично споживаються кожним членом суспільства незалежно від того, заплатила за них людина чи ні.

Суспільство виробляє такі суспільні блага, незважаючи на те, є їх виробництво прибутковим чи збитковим. Адже важко уявити собі, щоб охорона громадського порядку здійснювалася на суто ринкових засадах. Для забезпечення суспільних потреб уряд має оподатковувати населення. Факти неподільності.

В умовах ринку з економічного і соціального поглядів існування конкуренції у певних галузях, сферах діяльності не завжди доцільне. Це зумовлено тим, що остання дає свободу вибору щодо обсягів підприємства. Якщо ж потужності виробництва з економічного погляду потрібно звести до мінімуму, виникають факти неподільності. Наприклад, електростанція і мережі електропередач можуть у мінімальних розмірах задовольняти попит на ці товари на ринку. Інакше кажучи, якщо економічно доцільно, щоб попит на певний товар чи потребу задовольняв один виробник, виникає «природна .монополія».

Якщо люди є власниками ідеї, технології, це породжує асиметрію у розподілі інформації, або природну монополію. В результаті можливе зменшення обсягів виробництва, погіршення якості продукції та підвищення цін. Із загальноекономічного погляду вихід конкурентів на ринок цієї продукції є небажаним.

Таким підприємствам надаються субсидії у вигляді компенсацій збиткових послуг. Це може бути зумовлено, наприклад, необхідністю задоволення певних національних інтересів. За таких умов, щоб запобігти зловживанням з боку «природних» монополістів, потрібне втручання держави, а саме:

1) державний контроль на відповідному ринку за приватними підприємствами (щодо ціни, прибутку, якості продукції та умов постачання);

2) одержавлення, тобто перетворення таких підприємств на державні. Монополізм спотворює ринок, призводить до того, що зростання рівня цін відбувається за штучного зменшення обсягів виробництва. Для зменшення впливу монополії потрібне втручання уряду, яке передбачає ліквідацію монополії або її регулювання.

Отже, чинники, які протидіють розвитку вільного ціноутворення, конкуренції та ринку, є невід'ємною складовою розвиненої економіки і можуть бути усунені тільки втручанням держави у процес відтворення.

Внаслідок цього сучасний ринок с ринком, що регулюється державою через правові акти, які закріплюють ринкові відносини, широке використання договірних відносин, фінансування розвитку державного сектору, науки, культури, освіти, соціальний захист населення, податкову, кредитну, банківську системи, ціноутворення тощо для досягнення цілей, визначених соціально-економічною політикою країни. Усі нині існуючі розвинені економічні системи є системами, які ґрунтуються на об'єктивних законах ринку (попиту і пропозиції, конкуренції, вільного ціноутворення тощо) і механізмі державного регулювання.

3.2 Діяльність Антимонопольного комітету України

Антимонопольний комітет України (АМКУ) - це державний орган, який забезпечує контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів суб'єктів господарювання і споживачів від порушень цього законодавства. Повноваження Антимонопольного комітету України визначені в Законі України "Про Антимонопольний комітет України" від 26 листопада 1993 року №3659 - ХІІ. Антимонопольний комітет України підзвітний Верховній Раді України, а у своїй поточній діяльності підпорядковується Кабінету Міністрів України. Антимонопольний комітет України має у областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі свої територіальні відділення.

Посадові особи Антимонопольного комітету (державні уповноважені, голови територіальних відділень та працівники АМКУ, їх територіальних відділень мають право:

o безперешкодно входити на підприємства, в заклади, організації за службовою посвідкою;

o мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки, якщо інше не передбачене законом;

o вимагати усні й письмові пояснення від посадових осіб і громадян, а також необхідні документи та іншу інформацію для перевірки дотримання антимонопольного законодавства;

o залучати до перевірок за узгодженням з відповідними підприємствами та об'єднаннями їхніх спеціалістів;

o складати протоколи про адміністративні правопорушення;

o розглядати справи про порушення антимонопольного законодавства та заяви і справи про економічну конкуренцію;

o приймати рішення за результатами розгляду цих справ;

o представляти Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення без спеціальної довіреності в суді або арбітражному суді;

o виносити рішення про вилучення письмових і речових доказів, які можуть бути доказом у справі про порушення законодавства з питань захисту економічної конкуренції.

Органи АМКУ проводять перевірки дотримання антимонопольного законодавства всіма суб'єктами господарювання (незалежно від їх форм власності, розміру, форми господарювання). Неважливо навіть, займають ці суб'єкти господарювання монопольне становище на ринку чи ні.

Перевірки, що проводять органи АКМУ (територіальні відділення) поділяють на планові, позапланові та повторні.

Планова виїзна перевірка - це перевірка, що передбачена планом роботи органу АКМУ (територіального відділення), яка проводиться за місцезнаходженням об'єкта перевірки (чи його структурного підрозділу).

Дана перевірка суб'єкта господарювання проводиться не більше одного разу протягом календарного року на підставі плану-графіку перевірок, затвердженого головою АКМУ (територіального відділення). План-графік складається щоквартально. Суб'єкта господарювання про планову виїзну перевірку мають обов'язково попередити не пізніше ніж за десять календарних днів до її початку.

Позапланова виїзна перевірка - це перевірка, що не передбачена в планах роботи АМКУ (територіального відділення) і проводиться без попередження суб'єкта господарювання за наявності однієї із важливих (наперед визначених) обставин.

Повторна перевірка - це перевірка, що ще раз здійснюється протягом календарного року у зв'язку з проведенням щодо посадових осіб АМКУ (територіального відділення) службового розслідування або порушення кримінальної справи.

Рішення про проведення перевірки приймає голова АМКУ (територіального відділення) і воно оформляється відповідним наказом чи розпорядженням.

Перевірку здійснює комісія у складі не менше двох осіб. Прибувши на підприємство, в організацію, заклад, члени комісії зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання документи про склад комісії, повноваження її членів, перелік питань, що підлягають перевірці.

Після завершення перевірки члени комісії складають довідки, де мають бути сформульовані висновки і пропозиції з перевірених питань, а також в разі потреби - проміжний акт ( в процесі перевірки).

На підставі довідок та матеріалів, одержаних під час перевірки, голова комісії оформляє акт перевірки у двох примірниках. Цей акт повинні підписати голова і всі члени комісії. Один примірник акта перевірки вручають особисто керівнику суб'єкта господарювання, що перевірявся, протягом 5 робочих днів після завершення перевірки.

За порушення антимонопольного законодавства органи АМК України (територіальні відділення) мають право застосовувати до суб'єктів господарювання такі фінансові санкції:

o антиконкурентні узгоджені дії, зловживання монопольним становищем, невиконання рішення органів АМК або їх виконання не в повному обсязі - розмір штрафу до 10% доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У випадку наявності незаконно отриманого прибутку, що перевищує 10% даного доходу, розмір штрафу становитиме не більше потрійного розміру незаконно отриманого прибутку. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу не надав його розмір, то накладається штраф до 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (НМДГ);

o здійснення узгоджених дій без дозволу АМК, обмежувальна і дискримінаційна діяльність, недотримання умов концентрації тощо - розмір штрафу до 5 % доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу АМК не надав його розмір, то накладається штраф до 10 НМДГ;

o схиляння суб'єктів господарювання до здійснення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, неподання інформації АМК у встановлені терміни, подання інформації АМК в неповному обсязі або недостовірної інформації і т.ін. - розмір штрафу до 1% виручки, а якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу АМК не надав його розмір, то штраф накладається до 2000 НМДГ.

Керівники юридичних осіб та особи, що займаються підприємницькою діяльністю, за порушення антимонопольного законодавства несуть адміністративну відповідальність. Розглядають такі справи й накладають стягнення місцеві суди:

o зловживання монопольним становищем на ринку - розмір штрафу на керівників підприємств до 15 НМДГ, а на фізичних осіб-підприємців до 30 НМДГ;

o неправомірні дії між підприємцями - розмір штрафу аналогічний до першого пункту;

o неподання, несвоєчасне подання інформації або явно недостовірної інформації АМК - на посадових осіб та керівників розмір штрафу до 7 НМДГ, а на фізичних осіб-підприємців до 20 НМДГ;

o ухилення від виконання рішень АМК або несвоєчасне їх виконання - на посадових осіб і керівників розмір штрафу до 6 НМДГ, а на фізичних осіб-підприємців - до 16 НМДГ.

Размещено на Allbest.ru