Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 342.924 (354)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОЦЕДУРИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВАРИСТВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ В УКРАЇНІ

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ГАЛІЦИНА Наталя Вікторівна

Запоріжжя 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Коломоєць Тетяна Олександрівна, Запорізький національний університет, декан юридичного факультету, завідувач кафедри адміністративного та господарського права, заслужений юрист України.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Гетманець Ольга Петрівна, Навчально-науковий інститут права, економіки та соціології Харківського національного університету внутрішніх справ, завідувач кафедри правових основ підприємницької діяльності;

кандидат юридичних наук, доцент Старцев Олександр Валентинович, головний редактор видавництва «Істина».

Захист відбудеться “30” вересня 2010 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.07 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий “30” серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.О. Армаш

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена докорінним переглядом засад адміністративно-правового регулювання у всіх сферах суспільних відносин, у тому числі й економічних, спрямованих на реалізацію Концепції адміністративної реформи в Україні, де комплексно відображено потреби реформування адміністративного права як галузі права і галузі законодавства та визначено, зокрема, пріоритетні напрями розвитку правового регулювання адміністративних процедур як порядку відносин публічної адміністрації з приватними особами.

Особливої актуальності за умови реформування публічної адміністрації та затвердження паритетних засад у відносинах приватних осіб з органами публічного управління набувають питання адміністративно-правового регулювання процедури створення та функціонування різних суб'єктів господарювання, серед яких переважає така організаційно-правова форма підприємницької діяльності в Україні, як товариства з обмеженою відповідальністю. Як свідчать статистичні дані, на частку ТОВ припадає приблизно 55% від усіх зареєстрованих юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в Україні. Саме тому відносини між суб'єктами публічного адміністрування та товариствами з обмеженою відповідальністю можуть розглядатися як певна модель взаємодії між усіма суб'єктами господарювання та публічною адміністрацією в Україні, на підставі аналізу якої можна простежити певні тенденції розвитку такого партнерства і запропонувати шляхи врегулювання процедурних моментів у сфері адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності та затвердження їх “сервісного” характеру.

Слід зазначити, що відносини за участю ТОВ є предметом регулювання різних галузей національного права, у тому числі й адміністративного, яке зосереджує свій регулятивний вплив на питаннях створення та діяльності, у яких обов'язковою є участь суб'єктів публічної адміністрації. У сучасних умовах кардинально змінилися погляди як учених-юристів, так і юристів-практиків стосовно правового регулювання відносин за участю товариств з обмеженою відповідальністю, виведення їх із сфери так званого “тотального” регулювання лише нормами цивільного і господарського права. Певне місце у правовому масиві, спрямованому на врегулювання відповідних відносин, відводиться і нормам адміністративного права, що особливо набуває актуальності в контексті докорінного перегляду сутності та призначення адміністративного права. Саме тому ґрунтовний науковий аналіз засад адміністративно-правового регулювання відносин створення та функціонування товариств з обмеженою відповідальністю набуває особливого наукового та практичного значення для подальшої науково-дослідної діяльності, у нормотворчому процесі, правозастосуванні.

Безпосередньо проблематиці адміністративно-правових засад процедури створення та функціонування товариств з обмеженою відповідальністю в Україні вчені-юристи увагу, на жаль, не приділяли. Фундаментальною та основоположною базою дослідження адміністративно-правового регулювання порядку створення й діяльності ТОВ є праці із загальної проблематики адміністративно-правового регулювання у сфері економіки, підприємництва, господарської діяльності відомих вітчизняних та зарубіжних учених-адміністративістів: В.Б. Авер'янова, А.Б. Агапова, Г.В. Атаманчука, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.Н. Бахраха, Ю.П. Битяка, Л.Р. Білої-Тіунової, В.М. Гаращука, О.П. Гетманець, І.П. Голосниченка, С.В. Ківалова, Ю.М. Козлова, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, П.І. Кононова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, Н.Р. Нижник, В.І. Олефіра, П.С. Пацурківського, Л.Л. Попова, Д.В. Приймаченка, О.П. Рябченко, А.О. Селіванова, В.Д. Сорокіна, О.В. Старцева, Ю.О. Тихомирова, М.М. Тищенка, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи та ін.

Також опрацьовані та використані наукові праці таких авторів, як: Р.С. Алімов, О.С. Беркутова, О.Ю. Волкович, А.С. Врублевський, М.В. Джафарова, М.О. Єфремов, С.З. Женетль, О.Б. Кравченко, О.С. Лагода, О.О. Нікольська, С.В. Пєтков, М.В. Сілайчев, В.П. Тимощук, А.І. Філатова та ін., предметом дослідження яких виступають адміністративні процедури. Однак при багатоманітності наукових джерел жодної праці із зазначеної проблематики, у якій би комплексно досліджувались адміністративно-правові засади процедури створення та функціонування товариств з обмеженою відповідальністю в Україні, до цього часу немає.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної роботи кафедри конституційного та адміністративного права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету “Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності публічної влади” (затверджена Міністерством освіти і науки України; номер державної реєстрації 0108U008955). Тема дисертації затверджена вченою радою Класичного приватного університету (протокол № 7 від 25.03.2009 р).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження - на підставі аналізу наявних наукових, науково-публіцистичних та нормативних джерел, у тому числі й перспективного законодавства, визначити особливості адміністративних процедур за участю товариств з обмеженою відповідальністю в Україні, а також сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в зазначеній сфері та практики його застосування.

Згідно з поставленою метою, завданнями дослідження є такі:

– проаналізувати положення сучасної правової доктрини щодо визначення поняття “адміністративна процедура”, а також його співвідношення із суміжними правовими поняттями;

– дослідити класифікаційний розподіл адміністративних процедур та особливостей порядку створення й діяльності ТОВ як їх різновиду;

– визначити генезис дослідження у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині та нормативного закріплення адміністративно-правового регулювання порядку створення й діяльності ТОВ, його етапів із формулюванням специфічних особливостей кожного;

– проаналізувати адміністративно-правові засади державної реєстрації ТОВ в Україні з визначенням поняття, особливостей, етапів та проблем реєстраційних процедур за участю таких суб'єктів господарювання;

– з'ясувати специфіку ліцензування діяльності ТОВ як різновиду ліцензійно-дозвільних процедур;

– охарактеризувати особливості контролю і нагляду за діяльністю ТОВ як контрольно-наглядової процедури;

– дослідити адміністративно-правові аспекти припинення ТОВ в Україні;

– узагальнити зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання порядку створення й діяльності ТОВ та виділення основних передумов і пріоритетів його запозичення в Україні;

– визначити основні перспективи розвитку адміністративно-правового регулювання порядку створення й функціонування ТОВ та розробити пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-процедурного законодавства в частині регламентації відносин між публічною адміністрацією й ТОВ в Україні.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, які виникають у процесі адміністративно-правового регулювання порядку створення та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю в Україні.

Предмет дослідження - адміністративно-правові засади процедури створення та функціонування товариств з обмеженою відповідальністю в Україні. товариство адміністративний обмежений відповідальність

Методологічну основу дослідження становила сукупність методів і прийомів наукового пізнання як загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, системний аналіз тощо), так і спеціальних (документального аналізу, порівняльно-правового тощо). Так, діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються у сфері адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності ТОВ в Україні, дає змогу розглянути їх у розвитку та взаємозв'язку, виявити усталені напрями і закономірності в цілому. Історико-правовий метод передбачає вивчення адміністративно-правового регулювання процедур створення та функціонування ТОВ у його розвитку, виявлення зв'язку минулого і сьогодення (підрозділи 1.3, 2.1, 3.2); системно-структурний підхід застосовувався при визначенні предмета адміністративно-правового регулювання у діяльності ТОВ (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4), логіко-семантичний - для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4). Важливого значення набуває також порівняльно-правовий метод, який дає змогу виявити переваги та недоліки зарубіжного досвіду адміністративно-правового регулювання порядку створення й діяльності ТОВ (3.1), та соціологічний метод щодо з'ясування думки фахівців-практиків щодо проблеми, яка досліджується (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.2). Методи моделювання, аналізу та синтезу були використані при розробці пропозицій з удосконалення законодавства. Специфіка об'єкта, що досліджується, його міжгалузевий характер передбачає застосування цілого ряду наукових підходів: фундаментального, органічної єдності теорії і практики (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.2), поєднання критичного і раціонального (підрозділи 3.1, 3.2), порівняльно-ретроспективного (підрозділ 1.3), єдності логічного та системного підходів.

У процесі виконання дисертаційного дослідження було використано законодавство України, яке було чинним раніше, чинне на сьогодні та перспективне, а також законодавство зарубіжних країн (зокрема, США, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Російської Федерації), наукові праці з адміністративного права, державного управління, цивільного права, господарського права, теорії держави та права, юридична публіцистика.

Емпіричну базу дослідження становили: 1) статистичні дані, акумульовані Державним комітетом статистики України, вітчизняними та міжнародними організаціями; 2) результати дослідження й аналізу державної реєстрації створення та припинення ТОВ, внесення змін до їх засновницьких документів відділом державної реєстрації Бердянської міської Ради протягом 2006-2009 рр.; 3) опитування 300 керівників ТОВ м. Бердянська стосовно недоліків, складностей реєстраційних, ліцензійно-дозвільних та контрольно-наглядових процедур; 4) результати дослідження й аналізу адміністративних справ, що розглядалися Вищим адміністративним судом протягом 2006-2009 рр. та Запорізьким окружним адміністративним судом протягом 2009 р. за участю товариств з обмеженою відповідальністю, що виявили тенденції розвитку судової практики. Використано особистий професійний досвід правової роботи у товариствах з обмеженою відповідальністю у сфері взаємовідносин з публічною адміністрацією.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним монографічним дослідженням, присвяченим адміністративно-правовим засадам процедури створення та функціонування товариств з обмеженою відповідальністю в Україні. Її сутність полягає в таких результатах:

вперше:

– запропоновано авторське визначення понять “адміністративна процедура за участю ТОВ”, “державна реєстрація ТОВ”, “ліцензування діяльності ТОВ”, “контроль за діяльністю ТОВ”, “припинення ТОВ”;

– проаналізовано генезис дослідження адміністративно-правового регулювання порядку створення й діяльності ТОВ у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині та нормативного закріплення у вітчизняному законодавстві, виділені етапи його розвитку із характеристикою специфічних рис кожного із них;

– детально охарактеризовано реєстраційні, ліцензійно-дозвільні та контрольно-наглядові процедури за участю ТОВ в Україні як різновиди адміністративних процедур із формулюванням пропозицій щодо вдосконалення нормативних засад;

удосконалено:

– критерії розмежування адміністративно-правового, цивільно-правового та господарсько-правового регулювання у діяльності ТОВ;

– систематизацію та узагальнення зарубіжного досвіду адміністративно-правового регулювання порядку створення й діяльності ТОВ, визначення пріоритетів його запозичення в Україні;

набули подальшого розвитку:

– аналіз загальнотеоретичних засад адміністративної процедури;

– дослідження класифікаційного розподілу адміністративних процедур та особливості порядку створення й діяльності ТОВ як різновиду адміністративних процедур;

– обґрунтування необхідності реформування відносин між публічною адміністрацією і ТОВ з метою затвердження їх “сервісного” характеру;

– визначення основних тенденцій подальшого розвитку адміністративно-правового регулювання порядку створення й функціонування ТОВ в Україні, пропозиції щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть вимірюватись за кількома параметрами:

- у науково-дослідній діяльності - результати дисертаційного дослідження поглиблюють існуючі уявлення про сучасний стан та основні тенденції адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності ТОВ в Україні і можуть бути використані для подальших наукових досліджень з відповідної проблематики (акт впровадження від 29.03.2010 р.);

- у правотворчій та в правозастосовчій діяльності - результати дослідження містять ряд пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства, у тому числі щодо внесення змін до Законів України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р., “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000 р.; запропоновані рекомендації можуть бути використані для підвищення ефективності практичної діяльності публічної адміністрації в процесі здійснення адміністративних процедур відносно ТОВ та здійсненні контролю й нагляду за їх діяльністю (акти впровадження від 04.03.2010 р., 11.03.2010 р., 12.03.2010 р., 22.03.2010 р., 26.03.2010 р.);

- у навчальному процесі - матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам вищих навчальних закладів дисципліни “Адміністративне право України”, враховані при підготовці навчального посібника “Правовий статус господарських товариств в Україні”, а також наукових статей і повідомлень (акт впровадження від 29.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано самостійно, всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на підставі самостійних досліджень. Для аргументації окремих положень роботи використовувалися праці інших учених, на які обов'язково зроблено посилання. Ідеї та розробки, що належать співавторам, у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на кафедрі конституційного та адміністративного права Класичного приватного університету. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на шести науково-практичних та наукових конференціях: “Дні науки АРІУ” (м. Бердянськ, 2007 р.), “Дні науки АРІУ ЗНТУ” (м. Бердянськ, 2008 р.), “Права людини в контексті Загальної декларації прав людини” (м. Бердянськ, 2008 р.); “Дні науки АРІУ ЗНТУ” (м. Бердянськ, 2009 р.); “Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів” (м. Запоріжжя, 2009 р.); “Дослідження проблем права в Україні очима молодих вчених” (м. Запоріжжя, 2010 р.).

Публікації. Основні висновки авторських досліджень знайшли відображення у восьми опублікованих наукових статтях та тезах доповідей на науково-практичних конференціях, чотири з яких надруковані в юридичних фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг публікацій - 2,4 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 248 сторінок, із них список використаних джерел (319 найменувань) займає 38 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок з науковими програмами, планами, а також мету й завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, зазначено особистий внесок здобувача, апробацію результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 - “Порядок створення та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю як різновид адміністративної процедури: загальнотеоретичні та історико-правові аспекти” - містить три підрозділи, які присвячено загальнотеоретичним правовим питанням визначення поняття та окреслення специфічних ознак адміністративних процедур як інституту адміністративного процесу, їхньому класифікаційному розподілу, особливостям порядку створення й діяльності ТОВ як різновиду адміністративних процедур, розвитку та становленню адміністративно-правового регулювання порядку створення й функціонування ТОВ у вітчизняній правовій доктрині та законодавстві України.

У підрозділі 1.1 - “Адміністративна процедура як інститут адміністративного процесу” - розглянуто загальнодоктринальні положення стосовно адміністративних процедур, проаналізовано їх співвідношення із адміністративним процесом, що дає підстави вважати адміністративний процес і адміністративну процедуру різнопорядковими процесуальними поняттями, які співвідносяться між собою як ціле та частина.

Узагальнений аналіз різноманітних джерел дав змогу виділити такі ознаки адміністративних процедур: 1) застосування у публічній сфері; 2) регулювання порядку здійснення правозастосувальної діяльності; 3) охоплення управлінської діяльності позитивної спрямованості; 4) встановлення визначеного порядку здійснення тих чи інших дій, оскільки завданням адміністративних процедур є впорядкування діяльності уповноважених органів влади і всіх зацікавлених осіб, внаслідок чого підвищується ефективність та якість роботи публічної адміністрації в цілому; 5) характерний особливий суб'єктний склад (однією зі сторін завжди виступає державний орган або посадова особа, наділені державно-владними повноваженнями); 6) закріплення в адміністративно-процедурних нормах, які, у свою чергу, регулюють застосування матеріальних норм адміністративного та інших галузей права (фінансового, господарського, трудового та ін.) і при цьому регламентують діяльність уповноважених органів і посадових осіб.

На підставі узагальнення базових ознак адміністративних процедур у роботі запропоновано визначення адміністративної процедури як встановлених законодавством правил, порядку і умов (зразків) вчинення процесуальних дій щодо розгляду та вирішення конкретної адміністративної справи у сфері публічного управління. Нами обґрунтовано тезу про прийнятність цього визначення щодо адміністративної процедури за участю ТОВ і конкретизовано, що різновидами таких адміністративних процедур є порядок державної реєстрації товариств з обмеженою відповідальністю, контроль та нагляд з боку державних органів за їх діяльністю, процедура ліцензування, а також припинення ТОВ.

У підрозділі 1.2 - “Класифікаційний розподіл адміністративних процедур. Особливості порядку створення і діяльності ТОВ як різновиду адміністративних процедур, його місце і роль у відповідному розподілі” - зазначається, що адміністративні процедури можуть бути класифіковані з використанням різних критеріїв, а саме: 1) залежно від виду (спрямованості) діяльності публічної адміністрації - на функціональні та організаційні; 2) за наявністю чи відсутністю спору у відносинах між адміністративним органом та приватною особою - юрисдикційні та неюрисдикційні; 3) за суб'єктами ініціативи - заявні та втручальні; 4) за рівнем обмеження прав приватних осіб - дозвільні та повідомні; 5) за порядком здійснення адміністративної процедури - звичайні та спрощені; 6) залежно від предмета діяльності публічної адміністрації - правонаділяючі, реєстраційні, ліцензійно-дозвільні, контрольно-наглядові, екзаменаційно-конкурсні, державно-заохочувальні та експертно-засвідчувальні. Відповідний розподіл можливий і для адміністративних процедур за участю ТОВ.

Обґрунтовано, що більшість адміністративних процедур у сфері відносин товариств з обмеженою відповідальністю з публічною адміністрацією є функціональними і неюрисдикційними та можуть бути, у свою чергу, розподілені на: 1) реєстраційні (державна реєстрація створення і припинення ТОВ, зміни до його статуту та інші відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі); 2) ліцензійно-дозвільні (ліцензування, патентування); 3) контрольно-наглядові. На підставі ґрунтовного аналізу зазначених різновидів робиться висновок, що саме ці види адміністративних процедур і є предметом адміністративно-правового регулювання.

У підрозділі 1.3 - “Історіографія дослідження адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності ТОВ у вітчизняній правовій доктрині та нормативного закріплення відповідних засад у вітчизняному законодавстві” - зазначається, що питання етапності доктринального дослідження адміністративних процедур створення та функціонування ТОВ слід розглядати у нерозривній єдності із загальним розвитком вітчизняної науки адміністративного права та генезисом законодавчого регулювання засад існування товариств з обмеженою відповідальністю. Умовно в розвитку вітчизняного доктринального дослідження адміністративних процедур створення та діяльності ТОВ можна виділити три етапи, аналіз кожного із яких та відповідного процесу в цілому свідчить, що протягом усього розвитку науки адміністративного права проблематика адміністративно-правових засад процедури створення та функціонування ТОВ завжди були і залишаються актуальними, однак спроб комплексного й системного їх дослідження зроблено не було, що є істотною прогалиною. Дисертант аналізує специфіку кожного етапу й виділяє загальні тенденції всього процесу.

Нормативне закріплення адміністративно-правових засад процедур створення та функціонування ТОВ у вітчизняному законодавстві характеризується тривалістю, етапністю, множинністю та розмаїттям форм фіксації, розпорошеністю змістовного наповнення. На підставі опрацювання різноманітних наукових, нормативних, публіцистичних джерел запропоновано власний варіант періодизації адміністративно-правового регулювання порядку створення й діяльності ТОВ, виділено три етапи, кожен із яких відрізняється своєю специфікою та характерними особливостями. У роботі проаналізовано зміст основних нормативно-правових актів різних історичних періодів, виділено тенденції нормотворчості й окреслено можливі перспективи щодо врегулювання відповідного питання, у тому числі й на рівні кодифікованого акта.

Вбачається, що тенденція звуження наукових досліджень від глобальних питань адміністративно-правового регулювання у галузі економіки до спеціалізованих - адміністративно-правового регулювання процедури створення та діяльності певних суб'єктів господарювання, в т. ч. і товариств з обмеженою відповідальністю, збережеться і надалі.

Розділ 2 - “Порядок реєстрації, контролю, нагляду та припинення ТОВ: адміністративно-правова характеристика” - складається із чотирьох підрозділів і присвячений поглибленому аналізу реєстраційних, ліцензійно-дозвільних та контрольно-наглядових процедур за участю товариств з обмеженою відповідальністю в Україні.

У підрозділі 2.1 - “Адміністративно-правові аспекти державної реєстрації товариств з обмеженою відповідальністю в Україні” - вказується, що в сучасній адміністративно-правовій науці останнім часом приділяється значна увага саме дослідженню правової регламентації процедур взаємодії публічної адміністрації із приватними особами у механізмі реалізації ними своїх суб'єктивних прав, серед яких особливе місце займає державна реєстрація суб'єктів господарювання, що забезпечує реалізацію конституційного права на підприємницьку діяльність. Зазначається, що державна реєстрація ТОВ поєднує в собі взаємозалежні ознаки правового методу (визнання державою факту виникнення або припинення ТОВ, зміни його правового статусу), правової форми (прийняття органом реєстрації адміністративного акта, на підставі якого вноситься відповідний запис до Єдиного державного реєстру) й адміністративної процедури (нормативно встановленого порядку послідовно вчинюваних дій органом реєстрації і ТОВ). На підставі загальнотеоретичних положень про реєстраційні процедури виділяються їх особливості та наводиться правова дефініція державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю.

У процедурі державної реєстрації ТОВ дисертантом виділено такі стадії: 1) порушення реєстраційної справи; 2) перевірка документів, поданих для проведення державної реєстрації; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію (або про відмову в реєстрації) та його оформлення; 4) оскарження прийнятого рішення про реєстрацію (відмовлення в реєстрації). У роботі подається узагальнений аналіз проблем практичного характеру процедури реєстрації ТОВ й формулюються можливі варіанти вирішення ключових проблем. Зроблено висновок, що на сучасному етапі розвитку для України є оптимальним заявницький спосіб державної реєстрації (заявна адміністративна процедура), сутністю якого є зобов'язання державного реєстратора як адміністративного органу здійснити формальну та змістовну перевірку поданих ТОВ документів, при збереженні у випадках, прямо встановлених законом, дозвільного та повідомного способів реєстрації.

У підрозділі 2.2 - “Ліцензування у діяльності товариств з обмеженою відповідальністю: актуальні питання адміністративно-правового регулювання” - зазначається, що ліцензування діяльності ТОВ необхідно розглядати як складову дозвільної системи (правовий інструмент її здійснення), як специфічний різновид методу діяльності публічної адміністрації й публічного регулювання, як складову адміністративного процесу та підкреслюється, що інститут ліцензування має комплексний характер, для якого характерне поєднання норм господарського, цивільного й адміністративного права, але домінуючими є адміністративно-процедурні норми, що й дає змогу розглядати ліцензування як різновид інституту адміністративного права. На підставі загальнотеоретичних положень про ліцензійно-дозвільні процедури виділяються їх особливості та формулюється дефініція ліцензування діяльності ТОВ.

У ліцензуванні діяльності ТОВ виділено такі стадії: 1) порушення ліцензійної справи; 2) прийняття рішення про видачу ліцензії (або про відмову в її видачі) та видача ліцензії; 3) оскарження рішення про відмову у видачі ліцензії; 4) переоформлення ліцензії та видача її дубліката; 5) контроль за дотриманням ліцензіатом ліцензійних умов, а у разі їх порушення - анулювання ліцензії; 6) оскарження рішення про анулювання ліцензії. Підкреслюється, що рішення спеціального суб'єкта публічного адміністрування відносно ліцензії (про видачу ліцензії, про відмову у видачі, про переоформлення, про анулювання) є адміністративним актом, внаслідок чого ліцензія визначається як правовий акт індивідуальної дії, прийнятий органом ліцензування за результатами розгляду ліцензійної справи, спрямований на набуття суб'єктом господарювання, у тому числі ТОВ, права на здійснення певного, встановленого законом виду діяльності.

На підставі дослідження специфіки різновидів ліцензування окремих видів діяльності та з урахуванням практичних проблем зазначається, що основними недоліками діючої системи ліцензування є такі: 1) велика кількість ліцензованих видів діяльності; 2) значна кількість органів ліцензування у зв'язку зі спеціалізацією процедури видачі ліцензії; 3) ускладнена структурованість системи ліцензування; 4) превалювання підзаконного нормативно-правового регулювання, у зв'язку із чим робиться висновок про необхідність систематизації у формі кодифікації адміністративно-процедурних норм щодо процедури ліцензування, можливим результатом якої має стати відповідний розділ Адміністративно-процедурного кодексу України.

У підрозділі 2.3 - “Контроль та нагляд за діяльністю товариств з обмеженою відповідальністю” - розглядаються загальнодоктринальні положення стосовно контролю, його класифікаційного розподілу на різновиди, аналізується його співвідношення із такими суміжними правовими поняттями, як: нагляд, моніторинг, аудит, облік, обстеження, інспектування, ревізія. Аналіз вказаного співвідношення дає підстави вважати контроль родовим поняттям відносно вищезгаданих суміжних понять, яке охоплює їх як певні форми, методи чи окремі різновиди контролю. У дисертації обґрунтовано положення про домінування державного контролю та нагляду у відносинах з ТОВ.

Зазначається, що чинна система державного контролю та нагляду за процедурами створення й діяльності ТОВ складається з таких елементів: 1) контроль під час державної реєстрації створення, припинення ТОВ та внесення змін до його установчих документів; 2) контроль під час одержання ТОВ ліцензії і в процесі здійснення діяльності, що ліцензується; 3) адміністративний нагляд у галузі підтвердження відповідності відчужуваної ТОВ продукції, робіт, послуг обов'язковим нормативним вимогам (стандартизація, сертифікація); 4) контроль у процесі здійснення ТОВ підприємницької діяльності (патентування, квотування експорту та імпорту, перевірки діяльності (планові та позапланові) тощо).

Контроль за процедурами створення та діяльності ТОВ може бути визначений як об'єктивно зумовлена діяльність спеціально уповноважених державних органів (посадових осіб), що здійснюється на постійній основі із використанням специфічних форм і методів, передбачає оперативне втручання уповноважених державних органів у діяльність ТОВ, полягає у спостереженні за їх функціонуванням, в отриманні об'єктивної та достовірної інформації про стан законності й дисципліни на них, застосуванні заходів щодо запобігіння та усунення порушень законодавства, виявленні причин й умов, що сприяли порушенням правових норм, застосуванні заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні чинного законодавства, виявленні фактичного стану справ у ТОВ, виконання прийнятих рішень тощо.

Відносно контрольних та наглядових процедур за діяльністю ТОВ виділено такі стадії їх здійснення, як: 1) підготовча; 2) аналітична; 3) підсумкова; 4) стадія оскарження. Зазначено, що підсумкові документи контролю (акт, довідка, доповідна записка) є адміністративними актами, а тому можуть бути визначені як рішення (правовий акт) індивідуальної дії, прийняті уповноваженим державним органом за результатами проведення контрольно-наглядової процедури.

Ґрунтовно проаналізовано практичні аспекти контролю за діяльністю ТОВ на прикладі домінуючих суб'єктів контрольних повноважень, зосереджено увагу на множинності та розмаїтті суб'єктів контролю та нагляду, ускладненні процедурних аспектів такої діяльності, сформульовано певні пропозиції щодо вирішення цих проблем. У контексті поширення диспозитивних засад відносин ТОВ та суб'єктів публічної адміністрації у дисертації проаналізовано роль і значення громадського контролю, обґрунтовано тезу про доцільність максимального використання його потенціалу в сучасних умовах.

У підрозділі 2.4 - “Припинення товариств з обмеженою відповідальністю в Україні: адміністративно-правовий аспект” - підкреслено, що нагальною потребою сучасної практики підприємництва є вирішення питань, пов'язаних із припиненням суб'єктів господарювання, зокрема, щодо забезпечення спрощення та прозорості цієї процедури, зниження адміністративних бар'єрів. Таке практичне завдання знаходить своє вирішення у проекті Адміністративно-процедурного кодексу України, положення якого щодо адміністративних проваджень, ініційованих за завою особи та адміністративним органом (заявних та втручальних адміністративних проваджень), закладають підвалини врегулювання адміністративних процедур у процесі добровільної та примусової ліквідації, оскільки є нормами загальної дії, а спеціальні законодавчі акти, у тому числі Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р., повинні їм відповідати.

На підставі загальнотеоретичних положень про припинення (ліквідацію) юридичних осіб та аналізу практики здійснення ліквідаційної процедури ТОВ в Україні наведено правову дефініцію припинення ТОВ. Зазначається, що ст. 38 “Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи” Закону України від 15.05.2003 р. є адміністративно-процедурною нормою, оскільки: 1) як підставу для звернення до адміністративного суду передбачає здійснення певних контрольно-наглядових процедур певним адміністративним органом; 2) судове рішення виноситься в порядку адміністративного судочинства (юрисдикційної процедури), оскільки однією зі сторін такого провадження є суб'єкт владних повноважень (ДПС України); 3) виконання судового рішення здійснюється у межах реєстраційної процедури, а саме державної реєстрації припинення юридичної особи.

Нами виділено такі стадії здійснення ліквідаційної процедури ТОВ у разі примусової ліквідації, не пов'язаної з банкрутством: 1) аналітична (здійснення контролю (нагляду) за функціонуванням ТОВ і у випадку порушень вимог законодавства підготовка матеріалів для звернення до суду); 2) подання адміністративного позову і прийняття судового рішення про припинення; 3) підсумкова (стадія виконання судового рішення про припинення ТОВ) - та зроблено висновок про те, що чинна процедура ліквідації ТОВ є досить складною, затяжною й неефективною, а тому чинна редакція Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р., яка передбачає підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, потребує корегування і доповнення нормами про спрощену процедуру припинення.

Розділ 3 - “Перспективи вдосконалення адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності ТОВ в Україні” - складається з двох підрозділів і присвячений аналізу зарубіжного досвіду адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності ТОВ із формулюванням основних шляхів його запозичення в Україні, а також проблемам та перспективам розвитку і правового регулювання таких адміністративних процедур в Україні на сучасному етапі.

У підрозділі 3.1 - “Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності ТОВ та можливі шляхи його запозичення в Україні” - зазначається, що, незважаючи на всі розбіжності підходів до визначення поняття та сутності адміністративної процедури в законодавстві зарубіжних країн, адміністративна процедура визначається як порядок, що регулює відносини приватної особи та публічної адміністрації. При цьому особливість зарубіжного законодавства про адміністративну процедуру полягає в тому, що за всіх інших умов воно залишається досить узагальненим, оскільки встановлюються лише загальні засади процедури, визначаються їх стадії та строки здійснення, які набувають своєї деталізації у спеціальних нормативно-правових актах, що регулюють власне порядок здійснення неюрисдикційних адміністративних процедур щодо ТОВ.

На підставі аналізу законодавства США, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції та Російської Федерації нами виділено основні нормативні засади реєстраційних, ліцензійно-дозвільних та контрольно-наглядових процедур за участю ТОВ та підкреслено, що запозичення нормотворчого й правозастосовчого досвіду зарубіжних країн щодо адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності ТОВ має стати одним із пріоритетних напрямів на шляху реформування вітчизняного адміністративно-процедурного законодавства із обов'язковим врахуванням історичних, національних традицій та тенденцій у сфері нормотворення й публічного управління. У роботі сформульовано конкретні пропозиції щодо можливого запозичення позитивного зарубіжного досвіду.

У підрозділі 3.2 - “Основні напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання порядку створення й діяльності товариств з обмеженою відповідальністю в Україні” - зазначається, що базові законодавчі акти, які регулюють адміністративно-правові засади процедури створення та діяльності ТОВ в Україні, містять певні неточності, а також не завжди відповідають сучасним економічним умовам, у зв'язку із чим вимагають законодавчих змін.

На підставі проведеного дослідження із акцентом на аналіз положень перспективного законодавства окреслено основні напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання порядку створення й діяльності ТОВ, основними з яких є такі: 1) прийняття АПК України як центрального законодавчого акта, яким буде врегульований механізм “заявних” і “втручальних” адміністративних проваджень, що буде адекватним підґрунтям реєстраційних, ліцензійно-дозвільних та контрольно-наглядових процедур у процесі створення та діяльності ТОВ; 2) удосконалення процедури державної реєстрації ТОВ шляхом внесення запропонованих нами змін до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р.; 3) запровадження дискваліфікації директорів як різновиду адміністративного стягнення; 4) законодавче закріплення критеріїв ліцензування та вдосконалення механізму поточного контролю за дотриманням ТОВ ліцензійних умов; 5) введення у господарський обіг терміна “недіюча юридична особа” та спрощеного порядку її припинення.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження, виконаного на основі аналізу законодавства України, яке було чинним раніше, чинного сьогодні та перспективного, а також законодавства зарубіжних країн, практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць нами запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні адміністративно-правового регулювання порядку створення й функціонування товариств з обмеженою відповідальністю в Україні, генезису його доктринального дослідження та нормативного закріплення складових такої процедури, а також основних напрямів розвитку на майбутнє. Сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:

1. Адміністративна процедура є складовою адміністративного процесу із переліком чітко окреслених специфічних властивостей. Адміністративну процедуру за участю ТОВ можна визначити як встановлені законодавством правила, порядок і умови (зразок) вчинення процесуальних дій щодо розгляду та вирішення конкретної адміністративної справи у сфері публічного управління, яка розглядається адміністративним органом, щодо забезпечення реалізації та захисту прав і законних інтересів товариства з обмеженою відповідальністю, а також виконання ним визначених законом обов'язків.

Різновидами таких адміністративних процедур є порядок державної реєстрації товариств з обмеженою відповідальністю, контроль та нагляд з боку державних органів за їх діяльністю, процедура ліцензування, а також припинення діяльності ТОВ, оскільки їм притаманні всі ознаки (як загальні, так і спеціальні), характерні для адміністративних процедур.

2. Адміністративні процедури у сфері відносин товариств з обмеженою відповідальністю із публічною адміністрацією є функціональними (тобто за участю непідлеглих приватних осіб, під час яких реалізується публічно-сервісна й виконавчо-розпорядча функція держави) і неюрисдикційними (спрямовані на вирішення справ стосовно відносин так званого позитивного характеру, що виникають у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності державних органів) та можуть бути класифіковані на: 1) реєстраційні (державна реєстрація створення і припинення ТОВ, змін до його статуту та інших відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі); 2) ліцензійно-дозвільні (ліцензування, патентування, отримання інших дозволів); 3) контрольно-наглядові (контроль та нагляд з боку адміністративних органів). Наявність загальновизнаних ознак, притаманних адміністративним процедурам, у поєднанні зі специфікою, зумовленою суб'єктним складом та сферою реалізації, дає змогу сформулювати висновок про визнання зазначених процедур саме різновидом адміністративних процедур і складовою адміністративного процесу.

3. Можна умовно виділити три етапи генезису дослідження адміністративно-правових засад процедури створення та функціонування ТОВ у вітчизняній адміністративно-правовій науці: І етап - до 1917 р.; ІІ етап - 1917-1991 рр.; ІІІ етап - з 1991 р. і до сьогодні. Аналіз їх змісту свідчить про зацікавленість науковців проблематикою адміністративно-правового регулювання створення та діяльності ТОВ у цілому, тенденцію спрямованості наукового пошуку на врегулювання різновидів адміністративних процедур за участю суб'єктів господарювання, у тому числі ТОВ, і відсутність комплексного та системного наукового дослідження адміністративно-правових засад процедури створення й функціонування ТОВ в Україні. Базовою тенденцією доктринального дослідження адміністративно-правового регулювання у зазначеній сфері є звуження об'єкта наукових досліджень від глобальних питань адміністративно-правового регулювання у галузі економіки до спеціалізованих досліджень - адміністративно-правового регулювання (окремих її аспектів) створення та діяльності певних суб'єктів господарювання, у тому числі й товариств з обмеженою відповідальністю, яка буде зберігатися і надалі.

Простежується і певна етапність у нормативній фіксації адміністративно-правових засад процедури створення та функціонування ТОВ в Україні: І етап - до 1917 р.; ІІ етап - 1917-1991 рр.; ІІІ етап - з 1991 р. Тенденцією нормативного закріплення адміністративних процедур щодо ТОВ є деталізація засад адміністративно-правового регулювання їх створення та функціонування - від фрагментарності змісту адміністративно-процедурних норм у розпорошеному законодавстві України й до їх кодифікації у проекті Адміністративно-процедурного кодексу України і прийняття спеціалізованих законодавчих актів щодо певних видів адміністративних процедур (реєстраційних, ліцензійно-дозвільних, контрольно-наглядових), що є характерним для ІІІ етапу.

4. Державна реєстрація ТОВ може бути визначена як встановлений законом порядок легалізації, зміни правового статусу чи припинення ТОВ шляхом прийняття органом реєстрації (суб'єктом публічної адміністрації) адміністративного акта, на підставі якого вноситься відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України.

З метою вдосконалення адміністративно-правового регулювання порядку створення ТОВ вбачається доцільним:

доповнити ст. 1 Закону України від 15.05.2003 р. терміном “перевірка документів”, який розуміти як “дослідження державним реєстратором наданих заявником документів щодо достовірності відомостей, які містяться в них, та їхньої відповідності передбаченим законодавством вимогам з метою прийняття об'єктивного і всебічно обґрунтованого рішення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або рішення про відмову в такій реєстрації”;

встановити обов'язок судових органів направляти до органів державної реєстрації рішення суду, що набрали чинності, за якими громадяни обмежуються у дієздатності або визнаються недієздатними; вироки суду, які набрали чинності, і якими громадяни позбавляються права займатися підприємницькою діяльністю або права займати керівні посади у виконавчому органі управління суб'єкта господарювання;

з метою унеможливлення підробки документів, що подаються для здійснення реєстраційних процедур, ч. 2 ст. 8 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р., викласти у такій редакції: “Справжність підпису заявника на реєстраційній картці повинна бути нотаріально засвідчена, якщо: 1) така картка є одночасно заявою про державну реєстрацію створення юридичної особи; 2) якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом”;

у зв'язку із фактичною неможливістю державного реєстратора перевірити виконання встановленої п. 2 ст. 52 Закону України від 19.09.1991 р. “Про господарські товариства” вимоги щодо внесення кожним із учасників ТОВ 50% свого внеску до статутного капіталу до моменту державної реєстрації у випадку, коли такий внесок здійснюється за рахунок майна та нематеріальних активів або якщо засновником ТОВ є нерезидент України, варто призупинити дію п. 4 ст. 24 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р.;

запровадити в Україні систему електронної державної реєстрації із збереженням традиційної системи державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності в контексті запровадження електронного адміністрування;

з метою практичного впровадження норми про публічність Єдиного державного реєстру доповнити ч. 1 ст. 22 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р. абзацом 2 у такій редакції: “Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі (за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків), є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі спеціально уповноваженого державного органу з питань реєстрації”.

5. Під державною реєстрацією внесення змін про ТОВ слід розуміти встановлений законом порядок легалізації змін до статуту ТОВ шляхом прийняття органом реєстрації адміністративного акта, на підставі якого вносяться відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України. З метою врегулювання адміністративної процедури внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо ТОВ та невтягування державних реєстраторів у корпоративні конфлікти варто встановити вимогу відносно виключно нотаріальної форми правочину про відчуження частки або її частини у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю як підстави для прийняття відповідного адміністративного акта державним реєстратором і внесення відповідних змін до ЄДР.