Адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ України по протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом

16

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Спеціальність: 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

УДК 351.74

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ПО ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ, ПОВ'ЯЗАНИМ З ТЕРОРИЗМОМ

Соколовський

Олександр Відікстович

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник:	доктор юридичних наук, професор Олефір Віктор Іванович, Київський національний університет внутрішніх справ, вчений секретар секретаріату Вченої ради.
Офіційні опоненти:	доктор юридичних наук, доцент Бандурка Олександр Олександрович, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, помічник ректора з організаційних питань;
	кандидат юридичних наук, доцент Рудой Катерина Миколаївна, Департамент БНОН МВС України, старший оперативний уповноважений з ОВС.

Захист відбудеться «02» липня 2010 р. о «13» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий «02» червня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Р. С. Мельник

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Специфіка і рівень сучасної цивілізації характеризуються існуванням глобальних проблем, що стосуються не тільки окремих людей, соціальних груп, націй, класів, регіонів і континентів, але і всього людства в цілому. Однією з найгостріших проблем сучасного світу є проблема тероризму.

2001 р. увійшов у світову історію безпрецедентною терористичною акцією в США. Події 11 вересня 2001 р. приголомшили увесь світ своєю жорстокістю та розмахом. Серія терористичних актів, завдавши удару економіці та національній гідності американського народу, стала викликом усій світовій спільноті. Світ нарешті звернув увагу на проблему тероризму і почав уживати конкретних заходів для боротьби з «чумою XX століття» - тероризмом. 2002 р. запам'ятався захопленням заручників у театральному центрі Москви і вибухом у нічному клубі в Індонезії; 2003 р. - вибухами на дискотеках і в нічних клубах в Ізраїлі, 2004 р. відзначився захопленням заручників у Беслані, а 2005 р. - терористичними актами у Лондонському метро тощо.

Боротьба з тероризмом як однією з найбільш небезпечних форм злочинності є чи не найважливішим завданням правоохоронних органів щодо забезпечення міжнародної та державної безпеки. Тероризм належить до важкопрогнозованих явищ сучасності, що набуває усе більш різноманітних форм і загрозливих масштабів. Терористичні акти найчастіше спричиняють масову загибель людей, руйнування здебільшого невідновних матеріальних і духовних цінностей, ворожнечу між державами, провокують війни, непереборну недовіру і ненависть між соціальними і національними групами.

Масштаби тероризму і його міжнародний характер зробили життєво необхідними налагодження міжнародної системи протидії цьому явищу, координацію зусиль світового співтовариства на довгостроковій основі на найвищому рівні, створення міжнародних організацій по боротьбі з ним та насамперед зміцнення й підвищення рівня правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ держави.

Належний рівень ефективності правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, досягається тільки за умови глибокого всебічного вивчення її змісту, формулювання науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства.

У наукових дослідженнях з адміністративного права предмет наукового пошуку стосувався загальних питань організації діяльності органів внутрішніх справ у сфері боротьби зі злочинністю або окремих аспектів правового регулювання надання охоронних послуг. Власне проблеми діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, досліджувалися переважно в межах загального аналізу напрямків адміністративної діяльності міліції. При цьому багато питань забезпечення діяльності органів внутрішніх справ по боротьбі з тероризмом залишаються нез'ясованими. Таким чином, дотепер адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, предметом цілеспрямованого наукового аналізу не були.

Науково-теоретичну основу даного дисертаційного дослідження становить велика кількість праць, присвячених аналізу проблем протидії тероризму. Серед сучасних робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників проблем тероризму, зокрема соціальних, адміністративних, політичних, кримінологічних, кримінальних та інших аспектів протидії цьому негативному явищу, у дисертації було використано праці В. Ф. Антипенка, Ю. М. Антоняна, Л. В. Багрій-Шахматова, О. М. Бандурки, П. Д. Біленчука, В. Т. Білоуса, С. Брауна, В. О. Глушкова, М. М. Гуренко-Вайцман, О. М. Джужи, А.І. Долгової, Ю. В. Дубка, В. П. Ємельянова, О. О. Кашкарова, Я. Ю. Кондратьєва, В. В. Конопльова, О. В. Копана, М. В. Костецького, В. В. Крутова, Р. Куглера, С. О. Кузніченка, В. А. Ліпкана, В. В. Лунєєва, В. І. Олефіра, С. В. Печериці, В. М. Плішкіна, Д. С. Савочкіна, О. Є. Самойлова, Р. А. Халілєва, Х. П. Ярмакі, О. Н. Ярмиша та ін.

Разом із тим наукові праці названих вчених не містять вирішення даної проблеми, а скоріше утворюють фундаментальну базу для подальшого її дослідження. До того ж велика кількість публікацій із цієї тематики обмежується розглядом кримінологічних питань. При цьому не визначеними достатньою мірою залишаються адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, що і обумовлює актуальність даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з п. п. 6, 29, 43 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.07.2004 р. № 755, та п. 3.3 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є вивчення адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, розроблення пропозицій і рекомендацій щодо їх удосконалення, а також впровадження наукових здобутків у практичну діяльність органів внутрішніх справ.

Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- визначити правове регулювання діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, та проаналізувати основні нормативно-правові акти;

– виділити принципи діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом;

– окреслити перелік методів діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, та визначити проблемні питання їх застосування;

– визначити сутність форм діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом;

– розкрити основні функції організації діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом;

– висвітлити напрями прогнозування та планування діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом;

– вивчити особливості інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом;

– охарактеризувати форми і види взаємодії та координації в діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом;

- сформулювати рекомендації та запропонувати шляхи подальшого вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом.

Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини у сфері правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом.

Методи дослідження. У ході дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, які надали змогу проаналізувати визначені дисертантом проблеми у різних аспектах, а також науково обґрунтувати положення, які виносяться на захист. За допомогою формально-догматичного методу було досліджено загальнотеоретичні положення організації діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, визначено функції та форми управління, методи і принципи його здійснення. Метод порівняльно-правового дослідження було застосовано для порівняльного аналізу положень українського законодавства й законодавства інших держав та для уможливлення визначення напрямів удосконалення адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, з урахуванням зарубіжного досвіду. За допомогою історико-правового методу простежено еволюцію протидії тероризму та сформульовано поняття цього явища. Статистичний метод використовувався для дослідження ефективності діяльності правоохоронних органів у протидії тероризму. Метод аналізу документів застосовувався під час вивчення матеріалів правозастосовної практики. Для вирішення окремих теоретичних і прикладних завдань застосовувалися конкретно-соціологічні методи: аналіз, анкетування, опитування, узагальнення, які забезпечили емпіричну базу дослідження.

Нормативну базу дослідження становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, інші закони та підзаконні акти.

У роботі використано результати емпіричних досліджень правоохоронної практики, зокрема: узагальнення статистичного матеріалу МВС України, СБУ та прокуратури про результати протидії терористичній діяльності; опитування за розробленими анкетами як експертів із цієї проблеми 105-ти практичних працівників оперативних та слідчих підрозділів; аналіз оглядів судово-слідчої практики, офіційних звітів та довідок, а також іншого практичного матеріалу підрозділів системи МВС України та СБУ, Генеральної прокуратури України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших монографічних досліджень в Україні, в якому комплексно розглядаються адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ України по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, на сучасному етапі. Новизна дисертаційного дослідження конкретизується в таких науково-теоретичних положеннях:

- уперше обґрунтовано низку положень і висновків, які дають підстави розглядати управління діяльністю органів внутрішніх справ щодо протидії злочинам, які пов'язані з тероризмом, як самостійну, таку, що має свою специфіку, яка полягає в функціях та формах діяльності, систему та притаманні їй методи і принципи;

- уперше визначено і розкрито зміст правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ по протидії тероризму як функціональної структури управління, виділено її особливості шляхом визначення основних завдань галузевого управління, обґрунтовано порядок та методику її здійснення;

- уперше сформульовано пропозиції щодо подальшого вдосконалення діяльності спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ, що здійснюють боротьбу з тероризмом, спрямовані на навчання, підвищення кваліфікації, обмін досвідом, участь у міжнародних операціях з підтримання правопорядку;

- знайшло подальшого розвитку визначення ролі, завдань, функцій та місця МВС України у системі суб'єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом, оскільки саме органи внутрішніх справ забезпечують безперервний режим громадського порядку та громадської безпеки;

- уперше визначено роль, місце і значення роботи з персоналом у системі спеціальних підрозділів ОВС і запропоновано заходи щодо підбору, навчання, розстановки персоналу, визначення його штатної чисельності, ряд інших заходів, які можуть забезпечити ефективність діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом;

- набули подальшого розвитку напрямки підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, серед яких чільне місце відводиться прогнозуванню, плануванню і впровадженню цілеспрямованих заходів;

- отримала подальшого розвитку система нормативно-правового забезпечення діяльності спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ і внесено ряд пропозицій щодо уніфікації, стандартизації й комплексності правозастосовних та нормативних актів, вдосконалення державного та відомчого регулювання діяльності;

- дістало подальшого розвитку визначення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з терористичною діяльністю, як циркуляційний процес збирання, оброблення, переосмислення і збереження інформації, висування гіпотез, що уможливлює протидію злочинам, пов'язаним з тероризмом;

- отримало подальшого розвитку організаційно-правове забезпечення міжнародного співробітництва органів внутрішніх справ у протидії злочинам, які пов'язані з тероризмом, на рівні системності правового і нормативного відомчого регулювання діяльності поліції, докладності, конкретизації, своєчасності управлінської оперативності щодо внесення змін у правове регулювання питань втручання в конституційні права людини з метою практичної спрямованості її діяльності на вирішення завдань правоохоронних органів;

- удосконалено визначення правового статусу суб'єктів, які здійснюють боротьбу з тероризмом;

- визначено і обґрунтовано ряд рекомендацій правового і організаційного характеру, спрямованих на вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, які пов'язані з тероризмом.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації сформульовано та обґрунтовано теоретичні положення, висновки і пропозиції, які сприятимуть підвищенню ефективності діяльності органів внутрішніх справ щодо організації та тактики протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом.

Методичні рекомендації та пропозиції, що містяться в роботі, можуть бути використані:

- у правозастосовній діяльності - для організаційного, методичного, інформаційного забезпечення діяльності оперативних апаратів ОВС та інших державних установ, заінтересованих у протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом;

- у нормотворчій діяльності - при підготовці проектів концепцій та програм діяльності правоохоронних органів України по протидії організованій злочинності та тероризму;

- у науково-дослідній роботі - для подальшого розроблення науково обґрунтованих положень і рекомендацій щодо підвищення рівня протидії злочинам, пов'язаним з терористичною діяльністю;

- у навчальному процесі - для написання підручників, навчальних посібників із курсу «Адміністративна діяльність ОВС», а також під час викладання спеціальних курсів у вищих навчальних закладах та в межах професійної підготовки оперативних та слідчих працівників правоохоронних відомств.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях: «Управління адміністративно-політичною діяльністю у сфері захисту прав і свобод громадян та забезпечення правопорядку» (3-4 червня 2005 р., м. Одеса); «Адміністративне право і адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» (2005 р., м. Сімферополь); «Адміністративна реформа в Україні: необхідність і перспективи проведення» (7 грудня 2005 р., м. Київ); І міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства - до правової держави» (28 квітня 2006 р., м. Харків); «Актуальні проблеми розвитку адміністративного законодавства в Україні» (30 листопада - 1 грудня 2006 р., м. Київ); «Актуальні проблеми адміністративного права» (29 листопада - 1 грудня 2007 р., м. Київ); «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (12-13 грудня 2007 р., м. Сімферополь); «Сучасний правопорядок: національний, інтегративний та міжнародний виміри» (13-14 червня 2008 р., м. Одеса); всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми взаємодії оперативних та слідчих підрозділів у протидії організованій злочинній діяльності» (18 квітня 2008 р., м. Одеса); міжнародній науково-практичній конференції «Сторіччя розшуку: історія, сучасність, перспективи» (24 жовтня 2008 р., м Одеса); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце ОВС у розбудові правової демократичної держави» (23 квітня 2010 р., м. Одеса), а також круглому столі «Презентація проекту Плану дій реформування системи органів виконавчої влади в Україні» (30 березня 2006 р., м. Київ).

Публікації. Наукові результати дослідження викладені у шести наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та двох тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації обумовлена метою і предметом дослідження, відповідає логіці наукового пошуку й вимогам ВАК України. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що поєднують дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 210 сторінок, із них список використаних джерел - 22 сторінки (225 найменувань), додатки - 3 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено її зв'язок з науковими програмами та планами, мету та завдання, окреслено об'єкт, предмет і структуру дисертації, наведено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, а також інформацію про публікацію результатів дослідження.

Розділ 1 «Загальнотеоретичні положення організації діяльності органів внутрішніх справ України по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом» складається з трьох підрозділів, які присвячені аналізу основних правових джерел у сфері боротьби з тероризмом, правовому регулюванню діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, а також принципам, методам, формам та функціям організації діяльності, спрямованої на протидію тероризму.

У підрозділі 1.1 «Правове регулювання діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом» оглянуто теоретичні та методологічні наукові розробки, в яких досліджувалися проблеми протидії тероризму. Зазначено, що безпосередня актуальність обраної теми ґрунтується на необхідності реалізації Програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку на початку ІІІ тисячоліття та Перспективного плану дій МВС України у сфері європейської інтеграції та співробітництва з ЄС, затвердженого розпорядженням Міністра внутрішніх справ України від 30 грудня 2002 р. № 618. Обґрунтовано необхідність подальшого впровадження та виконання названого Плану. Основними нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність органів внутрішніх справ по протидії злочинам, які пов'язані з тероризмом, є: Конституція України, Закони України «Про міліцію», «Про боротьбу з тероризмом», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про оперативно-розшукову діяльність», укази і розпорядження Президента України, відомчі та міжнародні нормативно-правові акти.

Окремо вивчено нормативно-правові акти, які регулюють діяльність структурних підрозділів МВС України, що здійснюють фізичне припинення актів тероризму, зокрема спеціального підрозділу ГУБОЗ «Сокіл» та внутрішніх військ «Ягуар».

У підрозділі 1.2 «Принципи та методи організації діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом» на основі аналізу вітчизняного законодавства та доктринальних позицій, існуючих у теорії управління, адміністративного права визначено, що зміст, співвідношення і зв'язок принципів один з одним об'єктивно обумовлені і органічно пов'язані. Із цього, у свою чергу, випливає, що і система принципів та методів організації діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, - не випадково взяті і якимось чином згруповані положення, а пронизана єдністю мети і завдань сукупність самостійних за змістом, але взаємопов'язаних і об'єктивно обумовлених положень, принципів, норм, що утворюють саме в цій сукупності ту якісну єдність, без якої така діяльність не була б законною.

Зазначено, що в управлінні діяльністю органів внутрішніх справ діє узгоджена система принципів, які: а) пов'язані спільністю мети і завдань; б) не мають внутрішніх і зовнішніх суперечностей; в) закріплені в нормах чинного законодавства. Порушення будь-якого принципу означає незаконність такої діяльності і обов'язково тягне юридичну відповідальність осіб, які здійснювали таку діяльність.

Виділено методи організації і методи діяльності. Обґрунтовано необхідність використання різних методів у різному їх сполученні залежно від конкретних умов, що є природним відображенням комплексного, багатоаспектного характеру діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом.

У підрозділі 1.3 «Функції та форми організації діяльності органів внутрішніх справ України по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом» зазначено, що основні функції органів внутрішніх справ у боротьбі з тероризмом умовно можна поділити на дві групи:

1) функції, які виконуються ОВС самостійно: самостійна реалізація оперативно-розшукової та оперативно-профілактичної функцій щодо запобігання, виявлення та припинення злочинів терористичної спрямованості у межах, визначених чинним законодавством;

2) функції, що є допоміжними чи виконуються ОВС у взаємодії з іншими суб'єктами антитерористичної діяльності: участь у проведенні спільних (з іншими суб'єктами) антитерористичних заходів.

Вони реалізуються через систему та структуру суб'єктів управління. Характер функцій визначається завданнями, які стоять перед спеціальними підрозділами органів внутрішніх справ. Для виконання завдань суб'єкти управління мають певні повноваження. Ці повноваження носять державно-владний характер. Кожна структурна одиниця управління має свою компетенцію і повноваження. Наголошено на тому, що Закон України «Про боротьбу з тероризмом» визначає завдання суб'єктів антитерористичної діяльності у декларативній формі. У зв'язку з цим пропонується конкретизувати ці завдання на рівні відомчої та міжвідомчої нормативної бази суб'єктів боротьби з тероризмом з урахуванням специфіки їх призначення у системі державних органів.

Визначено, що формами організації діяльності органів внутрішніх справ є наступні: а) видання нормативно-правових актів управління (правотворча діяльність); б) правозастосовна діяльність; в) укладення адміністративних договорів; г) організаційні дії; д) матеріально-технічне забезпечення.

Розділ 2 «Функціональна структура управління діяльністю органів внутрішніх справ України по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом» складається з трьох підрозділів і присвячується дослідженню питань інформаційно-аналітичного забезпечення, організації планування та прогнозування діяльності органів внутрішніх справ України в протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, а також організації взаємодії та координації діяльності органів внутрішніх справ з іншими правоохоронними органами.

Підрозділ 2.1 «Інформаційно-аналітична робота в діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом» присвячено дослідженню однієї з основних функцій діяльності органів внутрішніх справ - інформаційно-аналітичній роботі, завдяки якій забезпечується об'єктивне бачення становища у правоохоронній сфері, своєчасне виявлення проблем, тенденцій, суперечностей в організації діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, правильне оцінювання, пошук шляхів і засобів їх вирішення, обґрунтованість прийнятих рішень.

Визначено, що інформаційне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ являє собою циркуляційний процес збирання, оброблення, переосмислення і збереження інформації, висування гіпотез, що уможливлює протидію злочинам, пов'язаним з тероризмом. Доведено, що інформаційне забезпечення органів внутрішніх справ передбачає наявність: джерел інформації; суб'єкта-споживача інформації, який визначає характер інформації згідно з цілями її використання; методик, що дозволяють систематизувати таку інформацію, надати їй форму і наповнити змістом, здатним задовольнити потреби споживача даної інформації.

Дисертант доходить висновку, що аналітичний пошук здійснюється безупинно, ґрунтуючись на так званому незалежному оцінюванні всіх матеріалів, отриманих у різні періоди. Окремо досліджено особливості та процедури здійснення аналітичного пошуку.

Підкреслено важливість ролі оперативно-аналітичних відділів органів внутрішніх справ, що здійснюють розроблення і організаційне забезпечення виконання рішень, які мають комплексний характер, у сфері протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом. Удосконалюючи інформаційно-аналітичну роботу органів внутрішніх справ, необхідно основні зусилля спрямовувати на підвищення якості і прогностичну спрямованість аналітичної діяльності, проводити її цілеспрямовано з прийняттям обґрунтованих управлінських рішень.

У підрозділі 2.2 «Організація планування та прогнозування в діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом» визначено поняття прогнозування як наукове (тобто засноване на аналізі фактів і доказів, причинно-наслідкових зв'язків, закономірностей) визначення ймовірних шляхів та результатів майбутнього розвитку явищ і процесів, оцінювання показників, що характеризують ці явища та процеси для більш-менш віддаленого майбутнього. На думку дисертанта, прогнозування є частиною більш загального поняття передбачення, яке поєднує всі різновиди способів отримання інформації про майбутній стан злочинності.

Зазначено, що планування забезпечує організованість у діяльності органу внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, взаємодію між різними підрозділами, зосередженість зусиль на вирішенні головних завдань, підвищує відповідальність виконавців і полегшує контроль. Планування є загальною функцією управління, яка включає в себе визначення цілей, завдань відділу внутрішніх справ на наступний період діяльності, засобів та методів їх досягнення і виконання. Особливо наголошено на тому, що за допомогою планування та прогнозування здійснюється розроблення стратегії і тактики боротьби зі злочинністю як на загальнодержавному рівні, так і в системі органів внутрішніх справ.

Визначено, що висока оперативна готовність органів внутрішніх справ щодо проведення невідкладних заходів із розкриття злочинів, пов'язаних з тероризмом, а також запобігання їм, розшуку і затримання злочинців, комплексного використання сил та засобів у різних ситуаціях тісно пов'язана з плануванням цих заходів. протидія злочин тероризм правозахисний

Наприкінці підрозділу визначено методи планування, які використовуються у практиці органів внутрішніх справ, досліджено етапи діяльності, пов'язаної з плануванням практичних заходів по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом.

У підрозділі 2.3 «Забезпечення взаємодії та координації в діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом» виділено суб'єкти, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, - Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство оборони України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державний комітет у справах охорони державного кордону України, Державний департамент України з питань виконання покарань, Управління державної охорони України. Окремо визначено систему інших центральних органів виконавчої влади, задіяних у боротьбі з тероризмом.

На підставі аналізу Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у підрозділі розподілено функції між державними силовими структурами у сфері боротьби з терористичними групами.

Велика увага у дисертації приділена вивченню функціонування у названій сфері Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також з'ясовано особливості взаємодії між ними. З'ясовано, зокрема, визначальну роль Служби безпеки України у даній сфері, яка полягає у здійсненні через її Антитерористичний центр організації і проведення антитерористичних операцій, координації діяльності інших суб'єктів боротьби з тероризмом. Так, МВС України надає Антитерористичному центру при СБУ необхідні сили і засоби, забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичної операції; підрозділи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до силових заходів не залучаються, а лише беруть участь у заходах
із мінімізації та ліквідації наслідків, пов'язаних із терористичними проявами техногенного характеру.

У роботі проаналізовано завдання інших державних силових структур у сфері боротьби з терористичними проявами, а також визначено порядок їх взаємодії з головними суб'єктами боротьби зі злочинністю, пов'язаною з тероризмом.

Наприкінці підрозділу зроблено висновок, згідно з яким якщо дії державних правоохоронних структур набули форми антитерористичної операції, то головним суб'єктом у цій операції буде МВС України.

Розділ 3 «Шляхи удосконалення діяльності органів внутрішніх справ України в протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом» складається з трьох підрозділів і присвячується розгляду питань законності в діяльності органів внутрішніх справ, вивченню організації міжнародного співробітництва правоохоронних органів по боротьбі з тероризмом, а також виробленню пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом.

У підрозділі 3.1 «Забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ України в протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом» визначено, що провадження органами внутрішніх справ ефективних заходів, спрямованих на протидію тероризму, ґрунтується на неухильному дотриманні і виконанні положень Конституції України, законів і відповідних їм інших нормативних актів у межах закріплених повноважень і законними способами. Дієвими гарантіями додержання законності в діяльності органів внутрішніх справ по протидії тероризму визначено відомчий, державний, громадський, внутрішній, а також судовий контроль та прокурорський нагляд. Правовою основою здійснення контролю судами і нагляду прокурорами у цій сфері правоохоронної діяльності є Конституція України, Закони України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про прокуратуру» та ін. Основними цілями контролю за діяльністю органів внутрішніх справ є: а) забезпечення обґрунтованості прийнятих у підрозділах управлінських рішень; б) досягнення дотримання законності в їх діяльності; в) забезпечення своєчасності, повноти і якості виконання управлінських рішень; г) виявлення позитивного досвіду роботи і впровадження його в практику всіх структурних підрозділів; д) підвищення дисципліни і відповідальності; е) надання їм допомоги в роботі.

Зазначено, що нагляд за додержанням законів органами внутрішніх справ має своїм завданням сприяти: 1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань; 2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин; 3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; 4) охороні прав і законних інтересів громадян, що перебувають під слідством; 5) здійсненню заходів по попередженню злочинів, усуненню причин і умов, що сприяли їх вчиненню.

У підрозділі 3.2 «Організація міжнародного співробітництва правоохоронних органів по боротьбі з тероризмом» узагальнено особливості та тенденції організаційно-правового забезпечення міжнародного співробітництва у сфері протидії терористичним актам. До основних напрямків міжнародного співробітництва у сфері протидії терористичним актам віднесено: удосконалення правової бази, яка регламентує боротьбу з тероризмом на міжнародному рівні; посилення боротьби з фінансуванням тероризму; активізацію обміну інформацією, у тому числі з питань удосконалення законодавства та організації проведення антитерористичних операцій; унеможливлення доступу терористів до засобів масового ураження та їх доставки; протидію застосуванню біологічних речовин, ядерних та радіоактивних матеріалів; інтенсифікацію співробітництва в інформаційній протидії тероризму та ін.

На думку дисертанта, з метою подолання терористичних проявів у межах міжнародного співробітництва та запобігання їм спільні зусилля необхідно зосередити передусім на: виявленні та нейтралізації лідерів і членів, систем зв'язку, каналів фінансування і матеріальної підтримки міжнародних терористичних організацій із залученням правоохоронних органів, спецслужб, а також використанням дипломатичних, економічних та інформаційних засобів; активізації роботи з іноземними правоохоронними органами, спеціальними службами та організаціями, які протидіють міжнародному тероризму, з питань моніторингу ситуації та обміну інформацією, що стосується боротьби з тероризмом; обміні аналітичними дослідженнями та досвідом боротьби з міжнародним тероризмом; здійсненні спільних контртерористичних заходів щодо протидії використанню мережі Інтернет у терористичних цілях; забезпеченні дотримання міжнародною спільнотою вимог резолюцій, конвенцій і протоколів ООН щодо запобігання отриманню терористами допомоги, підтримки та притулку; активізації міжнародної діяльності у напрямку вироблення нових механізмів забезпечення регіональної та міжнародної безпеки.

У підрозділі 3.3 «Удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом» зазначено, що з метою забезпечення охорони громадського порядку і безпеки на території областей, особливо важливих об'єктах та об'єктах життєзабезпечення, запобігання вчиненню терористичних актів, негайного реагування на всі повідомлення про протиправні дії терористичної спрямованості та на виконання вимог вказівки МВС України від 01.04.2010 р. № 10355 доцільним є створення в кожній області постійно діючої слідчо-оперативної групи з постійним складом зі співробітників різних правоохоронних органів, що спеціалізується на розслідуванні злочинів, пов'язаних з терористичною діяльністю. Ці групи повинні формуватися за єдиними правилами, з чітко налагодженим механізмом взаємодії між співробітниками. Запропоновано створити централізовану національну програму боротьби зі злочинами, пов'язаними з терористичною діяльністю. Національна програма боротьби зі злочинами, пов'язаними з терористичною діяльністю, повинна передбачати застосування усіх наявних заходів - розвідки, стримування, запобігання, розслідування, кримінального переслідування, превентивних дій, кризового та післякризового врегулювання.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження, виконаного на основі теоретичного осмислення наукових праць, аналізу чинного законодавства та практики його застосування, в роботі сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вирішення наукового завдання, пов'язаного із удосконаленням адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ України по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом. У висновках роботи містяться загальні результати, одержані у процесі дослідження.

1. Основними нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, є: Конституція України, Закони України «Про міліцію», «Про боротьбу з тероризмом», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про оперативно-розшукову діяльність», укази і розпорядження Президента України, відомчі та міжнародні нормативно-правові акти. Проаналізовано чинну нормативно-правову базу, яка регулює антитерористичну діяльність органів внутрішніх справ, що дозволило визначити принципи, методи, розкрити функції та форми здійснення основних завдань органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом.

2. Принципи діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, - це законодавчо закріплені базові положення, на яких ґрунтується правозастосовна практика органів внутрішніх справ по протидії тероризму. В роботі розкрито систему принципів, яка складається із загальноправових принципів, принципів боротьби зі злочинністю, принципів антитерористичного законодавства.

Основними принципами взаємодії органів внутрішніх справ з іншими правоохоронними і контролюючими органами у боротьбі зі злочинами, пов'язаними з терористичною діяльністю, є: суворе дотримання законності; оперативність розгляду і прийняття рішень з питань, що потребують спільного вирішення, та забезпечення їх виконання у межах певної компетенції; комплексне використання у разі необхідності сил і засобів, що є в розпорядженні взаємодіючих сторін.

3. Правоохоронна діяльність органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, - це система державних заходів правового, інституціонального й функціонального характеру зі створення антитерористичної нормативної бази, її застосування, а також установлення й усунення причин терористичних проявів. Механізм вказаної протидії являє собою сукупність організаційних, управлінських, законодавчих, правоохоронних і правозастосовних методів та заходів, спрямованих на прогнозування та нейтралізацію соціально-політичних факторів, що спричиняють тероризм, а також запобігання їм.

4. Функціональна структура управління діяльністю органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, визначається п'ятьма взаємозалежними, але різними за змістом функціями: 1) інформаційно-аналітичною; 2) планування; 3) організаційною; 4) взаємодії і координації; 5) контролю, здійснення яких потребує певного вдосконалення на всіх рівнях управління.

5. Прогнозування - це важливий елемент тактичного мислення, інформаційно-логічний процес, який передує прийняттю тактичних рішень як у вигляді конкретних планів дій та їх реалізації, так і поглинання передбачення у вигляді динамічного дійового рішення в інтенсивні періоди проведення оперативно-розшукових заходів.

6. Інформаційно-аналітична робота полягає в узагальненні, вивченні, аналізі, оцінюванні оперативної обстановки; планування діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів є основою реалізації заходів щодо виявлення, розкриття злочинів, пов'язаних з терористичною діяльністю, розміщення сил, засобів оперативних підрозділів правоохоронних органів; взаємодія з оперативними підрозділами, службами, правоохоронними та контрольними органами забезпечує ефективність правоохоронної діяльності держави в цілому.

7. З метою забезпечення громадського порядку та громадської безпеки в державі запропоновано створити централізовану національну програму боротьби зі злочинами, пов'язаними з терористичною діяльністю, яка повинна передбачати організаційно-правові засади боротьби з тероризмом та застосування усіх наявних заходів - розвідки, стримування, запобігання, розслідування, кримінального переслідування, превентивних дій, кризового та післякризового врегулювання.

8. У роботі розкрито проблеми організаційно-структурного, кадрового, матеріально-фінансового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, вирішення яких сприятиме посиленню боротьби зі злочинністю в цілому.

9. На підставі вивчення зарубіжного досвіду організаційно-правового забезпечення боротьби з тероризмом пропонується створити в МВС України систему інформаційно-аналітичної роботи, подібну до поліцейської у США, яка дозволить використовувати усі гласні і негласні можливості по збору інформації, її аналіз і прогнозування розвитку терористичної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Соколовський О. В. Організаційно-правові основи боротьби з тероризмом в Україні / О. В. Соколовський // Південноукраїнський правничий часопис. - 2006. - № 3. - С. 49-51.

2. Соколовський О. В. Прогнозування та планування оперативно-розшукових заходів в протидії злочинам, пов'язаним з терористичною діяльністю / О. В. Соколовський // Південноукраїнський правничий часопис. - 2008. - № 1(т). - С. 63-66.

3. Соколовський О. В. Особливості оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом / О. В. Соколовський // Південноукраїнський правничий часопис. - 2008. - № 4(т). - С. 89-91.

4. Соколовський О. В. Загальна характеристика міжнародного тероризму / О. В. Соколовський // Кримський юридичний вісник. - 2009. - Вип. 3 (7). - С. 154-160.

5. Соколовський О. В. Організаційно-правові заходи щодо запобігання терористичним актам на території підрозділу ОВС / О. В. Соколовський // Південноукраїнський правничий часопис. - 2009. - № 3. - С. 30-31.

6. Соколовський О. В. Організаційно-правові засади тактики та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності ОВС України в протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом / О. В. Соколовський // Форум права. - 2010. - № 2. - С. 70-75

7. Соколовский А. В. Обеспечение международного правопорядка путем борьбы с терроризмом / О. В. Соколовский // Сучасний правопорядок: національний, інтегративний та міжнародний виміри : тези міжнар. наук.-практ. конф. (13-14 червня 2008 р.). - О. : Фенікс, 2008. - С. 245-246.

8. Соколовський О. В. Забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ України в протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом / О. В. Соколовський // Роль та місце ОВС у розбудові правової демократичної держави: матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (23 квітня 2010 р.). Ч. 2. - О. : ОДУВС, 2010. - С. 36-39.

АНОТАЦІЇ

Соколовський О. В. Адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ України по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом. У роботі визначено загальнотеоретичні положення організації діяльності органів внутрішніх справ як безпосереднього суб'єкта боротьби з тероризмом. Надано визначення поняття правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом. Розкрито зміст принципів, методів, функцій та форм діяльності органів внутрішніх справ. За допомогою методів прогнозування та планування досліджено функціональну структуру управління діяльністю органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом. Розкрито значення інформаційно-аналітичної роботи в діяльності органів внутрішніх справ у протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом. Досліджено взаємообумовленість терористичної діяльності та організованої злочинності, визначено особливості запобігання їм, а також особливості їх виявлення та припинення. Встановлено, що забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ України в протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом, сприяє зміцненню правоохоронної системи в цілому та підвищенню ефективності боротьби зі злочинністю як на державному, так і на міжнародному рівні. Вивчено організаційно-правові засади міжнародного співробітництва органів внутрішніх справ по боротьбі з тероризмом. Проаналізовано міжнародні правові акти у сфері боротьби з тероризмом. Запропоновано шляхи подальшого удосконалення правового забезпечення та організації діяльності органів внутрішніх справ України, спрямованих на протидію тероризму.

Ключові слова: організаційно-правові засади, законність, правове забезпечення, прогнозування, планування, методи, принципи, функції.

Соколовский А. В. Административно-правовые основы деятельности органов внутренних дел Украины по противодействию преступлениям, связанным с терроризмом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2010.

Диссертационное исследование посвящено административно-правовым основам деятельности органов внутренних дел по противодействию преступлениям, связанным с терроризмом. В работе раскрыто правовое регулирование деятельности органов внутренних дел по борьбе с преступлениями, связанными с терроризмом. Проанализировано действующее антитеррористическое законодательство Украины, ратифицированные международные правовые акты, исследованы теоретические и практические разработки в сфере борьбы с терроризмом. В диссертации раскрыты сущность и содержание основных элементов деятельности органов внутренних дел по противодействию преступлениям, связанным с терроризмом; выделены составные элементы функциональной структуры управления. Исследованы методы и средства деятельности органов внутренних дел по борьбе с терроризмом. Определено, что приоритетным направлением деятельности МВД Украины для обеспечения общественного порядка и общественной безопасности продолжает оставаться предупреждение террористических актов.

Раскрыты особенности деятельности органов внутренних дел Украины по организации противодействия преступлениям, которые носят террористический характер. С целью полного, всестороннего, объективного раскрытия преступлений, связанных с терроризмом, разработаны основные пути усовершенствования деятельности оперативных подразделений органов внутренних дел. Меры по борьбе с терроризмом должны соответствовать требованиям демократии, верховенства закона и соблюдения прав человека и основных свобод. Они должны быть направлены исключительно против исполнителей террористических актов и их сообщников, но не против какой-либо национальной, этнической или религиозной общности.

Наиболее эффективным способом борьбы с терроризмом называется использование международных и государственных правовых инструментов, созданных для предотвращения террористических актов, лишение террористических организаций источников финансирования.

В связи с вышеизложенным актуализируется деятельность не только по анализу состояния и основных тенденций терроризма, но и по выявлению изменений в содержании, организации, стратегии и тактике терроризма.

Особое внимание уделяется контролю (ведомственному, общественному, судебному) и прокурорскому надзору за деятельностью органов внутренних дел в сфере противодействия терроризму.

Таким образом, в целях дальнейшего совершенствования мер по борьбе с терроризмом, создания комплексной системы государственного контроля за сомнительными операциями, развития международного сотрудничества в сфере противодействия транснациональной преступности компетентным правоохранительным и контролирующим органам необходимо осуществлять скоординированные действия для обеспечения эффективной работы в данном направлении, нарабатывать предложения по совершенствованию законодательства в данной сфере.

Ключевые слова: организационно-правовые основы, законность, правовое обеспечение, прогнозирование, планирование, методы, принципы, функции.

Sokolovsky O.V. Administrative-lawful basis of organs of internal affairs' activity on counteraction to crimes related to terrorism. - Manuscript.

Thesis on obtaining the scientific degree of legal science on speciality 12.00.07 - Administrative Law and Procedure, Finance Law, Information Law. - National University of Internal Affairs. - Kharkiv, 2010.

...