Размещено на http://www.allbest.ru/

10

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

УДК 352.07(477)

ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

В МІСТАХ

25.00.04 - місцеве самоврядування

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

ГАРЬКАВИЙ Ігор Борисович

КИЇВ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державного управління
при Президентові України.

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України ІГНАТЕНКО Олександр Семенович, Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор ЛАЗОР Олег Ярославович, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри управління персоналом та державної служби;

кандидат наук з державного управління ПОЛТАВЕЦЬ Валентина Дмитрівна, Українківська міська рада, заступник міського голови.

Захист відбудеться 26 квітня 2010 р. о 16 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.02 у Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії
державного управління при Президентові України (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий 25 березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.Ф. Дехтяренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Складність вирішення завдань, спрямованих на соціально-економічні перетворення в містах, пов'язана з подоланням інертності в реалізації органами місцевого самоврядування засад сталого розвитку в життєзабезпеченні територіальних громад. Одним із найбільш важливих свідчень несумісності цієї інерції з тим, що вимагає сучасність, є широке коло явищ, які можна охарактеризувати як зниження керованості в розвитку місцевого господарського комплексу. До причин такого становища насамперед слід віднести те, що система територіального управління у більшості випадків спрямована на вирішення поточних проблем, а не перспективне розв'язання завдань на основі вдосконалення соціальної і виробничої інфраструктури міст.

Серйознішими наслідками зниження рівня управління є невиконання програмних заходів там, де задекларовано широкомасштабні напрями реформування господарського механізму. Особливо симптоматичною є слабка результативність багаторічної боротьби проти суто адміністративного стилю і методів керівництва. Досвід переконливо показав, що їх не можна пояснити лише бездіяльністю тих чи інших посадових осіб місцевого самоврядування або керівників підприємств у містах. Характерними останнім часом є не тільки випадки спотворення фактично досягнутих результатів, а й факти висунення великомасштабних проектів і програм з удосконалення соціальної і виробничої інфраструктури міст, хибність яких виявляється в процесі широких громадських обговорень, незважаючи на енергійні зусилля зацікавлених структур. Наявність подібних явищ свідчить про певне послаблення позицій представницьких органів перед своїми територіальними громадами.

На наш погляд, дії органів місцевого самоврядування у сфері розвитку соціальної та виробничої інфраструктури не тільки недостатньо рішучі в сучасних умовах, а й недостатньо професійні через неякісне науково-теоретичне забезпечення. Явно мало уваги приділяється саме концептуальним питанням господарювання, аналізу закономірностей розвитку територій, на яких ми живемо і працюємо. Енергія широких кіл учених та фахівців розпорошується на вирішення множини окремих завдань програм і управління, виявлення і критику, часом досить різку, очевидних недоліків, рекомендацію способів їх виправлення.

Про актуальність теми свідчать також положення Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, у якій наголошено, що недостатньо високий рівень розвитку виробничої і невиробничої інфраструктури за основними напрямами господарської діяльності стримує економічне зростання країни та її регіонів. У зв'язку з цим необхідно підтримувати роботу з розбудови та модернізації інфраструктури регіонів, міст та міських агломерацій, які відіграють роль полюсів зростання. Це сприятиме зміцненню зв'язків між регіонами, підвищенню рівня просторової мобільності населення, інвестиційної привабливості територій, які мають основне значення для залучення додаткових інвестицій, досягнення високого рівня продуктивної зайнятості населення. Крім того, наголошено на необхідності забезпечувати координацію діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, пов'язаної з розбудовою виробничої та соціальної інфраструктури, шляхом співфінансування відповідних інвестиційних проектів.

Таким чином, проблема розвитку інфраструктурного комплексу міст рішуче виводиться в розряд не просто теоретико-методологічних досліджень, а практичних завдань соціально-економічних перетворень територій. Теорія місцевого самоврядування інтегрується з практикою господарського управління на основі зміцнення інфраструктурного потенціалу міст.

Для дослідження проблеми підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування у сфері розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах становлять значний інтерес наукові праці щодо формування механізмів державного управління та їх методологічного супроводу Б.Андресюка, В.Бабаєва, М.Баймуратова, В.Бакуменка, О.Батанова, Л.Веліхова, О.Вороніна, В.Воротіна, В.Голубь, А.Дєгтяра, М.Долішнього, О.Ігнатенка, Л.Калініченка, В.Князєва, М.Корецького, В.Куйбіди, О.Лазора, О.Лебединської, М.Лесечка, В.Мамонової, А.Мерзляк, Т.Мотренка, П.Надолішнього, О.Нікітіна, О.Оболенського, Г.Одінцової, Р.Плюща, В.Полтавець, В.Рижих, А.Саллівана, С.Саханенка, С.Серьогіна, Ю.Сурміна, А.Ткаченка, О.Шаптали, Ю.Шарова, В.Юрчишина та ін.

Незважаючи на активізацію дослідницьких зусиль у згаданих напрямах, слід зазначити, що проблеми діяльності органів місцевого самоврядування у сфері розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах до цього часу ще не були предметом комплексного наукового аналізу.

Таким чином, актуальність теми дослідження пов'язана з об'єктивною необхідністю вивчення впливу органів місцевого самоврядування на розвиток інфраструктурного комплексу міст для забезпечення їх соціально-економічного поступу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України в рамках комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації ДР-ОК 0201U004833). Зокрема, у процесі розробки наукової теми “Механізми реалізації державної регіональної політики в контексті проведення адміністративної та політичної реформ” (ДР № 0103U006818), автором як науковим співробітником визначено цілі організаційного управління та здійснено динамічне моделювання розвитку інфраструктурного потенціалу міст, обґрунтовано метод оцінювання процесу формування та узагальнено підходи до програмно-цільового управління їх інфраструктурним комплексом.

Об'єкт дослідження - управління органами місцевого самоврядування інфраструктурним комплексом міст.

Предмет дослідження - діяльність органів місцевого самоврядування у сфері розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що діяльність органів місцевого самоврядування щодо розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах буде більш ефективною за умови науково обґрунтованого визначення цілей організаційного управління розвитком цієї інфраструктури в містах, динамічного моделювання їх інфраструктурного потенціалу, використання комплексу методів і форм удосконалення інфраструктурного комплексу міста.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в науковому обґрунтуванні напрямів, методів і форм діяльності органів місцевого самоврядування щодо розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах, спрямованої на підвищення рівня задоволення потреб територіальних громад та забезпечення ефективності функціонування підприємств різних форм власності в містах.

Відповідно до мети дослідження поставлено такі завдання:

– проаналізувати рівень висвітлення проблеми розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах у вітчизняній і зарубіжній літературі;

– розкрити сутність визначення цілей організаційного управління розвитком виробничої та соціальної інфраструктури в містах;

– здійснити динамічне моделювання розвитку інфраструктурного потенціалу міста;

– обґрунтувати метод оцінювання процесу формування виробничої та соціальної інфраструктури в місті органом місцевого самоврядування;

– узагальнити підходи до програмно-цільового управління процесами удосконалення інфраструктурного комплексу міста;

– охарактеризувати методичні аспекти удосконалення виробничої і соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування та взаємодію економічних і соціальних чинників у її забезпеченні;

– обґрунтувати форми розподілу ресурсів у програмах з розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах державного управління та споріднених з ним наук. У роботі використано методи:

– наукової ідентифікації та зіставно-порівняльного аналізу у процесі вивчення теоретичних і методологічних аспектів управління розвитком виробничої й соціальної інфраструктури в містах та оцінювання рівня висвітлення цієї проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі;

– теорій графів, розпливчатих множин і алгоритмів для визначення цілей організаційного управління розвитком виробничої та соціальної інфраструктури в містах;

– теорії оптимального функціонування та методів соціально-економічних вимірювань для оцінювання процесу формування виробничої і соціальної інфраструктури в місті органом місцевого самоврядування;

– моделювання при динамічному міжгалузевому відтворенні розвитку інфраструктурного потенціалу міста;

– стратегічного планування для узагальнення підходів до програмно-цільового управління процесами удосконалення інфраструктурного комплексу в місті;

– прямого та опосередкованого управління при характеристиці методичних аспектів удосконалення виробничої та соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування;

– структурного аналізу для характеристики взаємодії економічних і соціальних чинників у забезпеченні інфраструктурного розвитку міст;

– стратегічного управління при обґрунтуванні форм розподілу ресурсів у проектах з розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах.

Наукова новизна одержаних результатів полягає, насамперед, у тому, що дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням, у якому розроблено науково обґрунтовану цілісну методологічну концепцію з розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування. місто управління інфраструктура програма

На основі одержаних результатів у дисертації

уперше:

– розкрито сутність визначення цілей організаційного управління розвитком виробничої та соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування на основі використання комплексних графів для обґрунтування цілей, завдань та заходів з удосконалення такої інфраструктури у взаємозв'язку з її ресурсним забезпеченням та характеристиками складності, якості та важливості завдань;

– застосовано метод оцінювання процесу формування виробничої та соціальної інфраструктури в місті в частині комплексного врахування співвідношення впливу інтенсивних та екстенсивних чинників, рівня інноваційного розвитку та ефективності діяльності органів місцевого самоврядування;

удосконалено:

– динамічну міжгалузеву модель розвитку інфраструктурного потенціалу міста органами місцевого самоврядування з урахуванням поділу на виробничу та соціальну складові, інвестиційного лага з адекватним відображенням динаміки відтворювальних зв'язків продукції і фінансування в програмах місцевого розвитку;

– методичні аспекти розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування, особливістю яких є аналіз активності суб'єктів та об'єктів господарювання, співвідношення їх взаємозалежності й самостійності, реалізації ними принципів плановості й ринковості, права власності, а також удосконалення системи змагання;

– форми розподілу ресурсів у програмах з розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування шляхом використання цілепоказників, спрямованих на її удосконалення, які характеризують ступінь задоволення потреби територіальної громади в кожній послузі за комплексом проектів у різні моменти періоду їх реалізації;

дістали подальшого розвитку:

– програмно-цільове управління процесами вдосконалення інфраструктурного комплексу в місті органами місцевого самоврядування в частині врахування цільових настанов, соціальних нормативів, ресурсного забезпечення, достовірності та точності прогнозів, співвідношення між визначеними показниками: загальними і контрольними; абсолютними і відносними; оцінними й розрахунковими;

– підходи до характеристики взаємодії економічних і соціальних чинників у забезпеченні інфраструктурного розвитку міст органами місцевого самоврядування, особливістю яких є використання агрегованих грошових вимірників за наявності зворотного зв'язку між економікою міста та рівнем його соціального розвитку щодо ефективності функціонування територіальних господарських ланок як за певним проектом, так і за результатами діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Результати виконаних досліджень щодо обґрунтування цілей організаційного управління розвитком соціальної та виробничої інфраструктури в місті та виявлені напрями програмно-цільового управління процесами її вдосконалення використані Білоцерківською міською радою під час підготовки проектів рішень, зокрема програми соціального та економічного розвитку міста на 2009 р. у частині розвитку виробничої та соціальної інфраструктури, положення про постійні комісії ради, які опікуються питаннями розвитку виробничої та соціальної інфраструктури, та рекомендацій для депутатів ради щодо особливостей запровадження інноваційних форм управління процесами вдосконалення виробничої та соціальної інфраструктури в місті (акт впровадження від 14 липня 2009 р.).

Матеріали дисертації були використані Дарницькою районною у м. Києві радою, зокрема метод оцінювання, узагальнені форми розподілу ресурсів у проектах та тенденції взаємодії економічних і соціальних чинників у механізмі розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в місті під час підготовки проектів рішень щодо програми соціально-економічного розвитку району на 2009 р. у частині розвитку виробничої та соціальної інфраструктури, бюджету району на 2009 р. та обґрунтування доцільності реалізації трьох проектів з розвитку соціальної і виробничої інфраструктури в районі (акт впровадження від 23 липня 2009 р.).

Результати дисертаційного дослідження, зокрема встановлена залежність між реалізацією інфраструктурного потенціалу міста та рівнем задоволення попиту територіальної громади в кінцевій продукції, виявлені особливості методологічних підходів до удосконалення соціальної та виробничої інфраструктури в місті використані Українківською міською радою в процесі підготовки проекту статуту територіальної громади міста в частині розвитку виробничої та соціальної інфраструктури, стандартів системи управління якістю діяльності виконавчого комітету, пов'язаних з розвитком виробничої та соціальної інфраструктури, висновків і рекомендацій постійних комісій ради за цим напрямом (акт впровадження від 6 серпня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора, в ній не використано ідеї та розробки, що належать Г.Борщу, В.Горбику, О.Ігнатенку, В.Колтун, В.Кононенку, О.Ляхову, В.Мазепі, П.Овчару, Я.Павленко, А.Ткаченку, С.Якимчуку, разом з якими було підготовлено 10 наукових публікацій. У працях у співавторстві авторським є: 1) у статті “Розвиток форм управління процесами удосконалення соціальної та виробничої інфраструктури міст” - визначення особливостей програмно-цільового управління процесами удосконалення інфраструктури в містах; 2) у тезах конференції “Удосконалення управління інфраструктурними змінами в місті” - аналіз активності суб'єктів та об'єктів господарювання з розвитку інфраструктури в містах; 3) у тезах конференції “Управління потенціалом місцевого самоврядування у контексті розвитку публічного адміністрування” - положення щодо ресурсного забезпечення змін в інфраструктурі міст; 4) у тезах конференції “Регуляторні аспекти діяльності органів місцевого самоврядування” - метод оцінювання процесу формування інфраструктури в містах; 5) у тезах конференції “Засади ефективності місцевого самоврядування” - форми розподілу ресурсів у проектах з розвитку інфраструктури в містах; 6) у тезах конференції “Формування та структуризація цілей регіонального розвитку у сфері споживання” - визначення цілей організаційного управління інфраструктурним комплексом міст; 7) у тезах конференції “Процеси ухвалення рішень й управління в реалізації інноваційного потенціалу територій” - визначення рівня інноваційного розвитку інфраструктурного потенціалу міст; 8) у тезах конференції “Формування принципу взаємодії у системі вітчизняного місцевого самоврядування як контекст євроінтеграції” - характеристика взаємодії економічних і соціальних чинників у забезпеченні інфраструктурного розвитку міст; 9) у тезах конференції “Методологічні засади управління територіальним розвитком” - підходи до комплексного врахування співвідношення впливу інтенсивних та екстенсивних чинників у розвитку інфраструктури міст; 10) у матеріалах конспекту лекцій “Комунікаційне забезпечення регіонів” - загальні засади реалізації принципів інфраструктурного розвитку міст.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006); “Децентралізація державного управління та розвиток місцевого самоврядування в контексті європейської практики” (Луцьк, 2008); “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (Київ, 2008); “Устойчивое развитие городов. Управление проектами городского и регионального развития” (Харків, 2008); “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2008); “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008); “Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст” (Дніпропетровськ, 2009); “Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення” (Київ, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць (загальним обсягом 4,3 друк. арк.), у тому числі: 5 статей у наукових фахових журналах і збірниках (загальним обсягом 2,6 друк. арк.), 8 тез конференцій та матеріал конспекту лекцій (загальним обсягом 1,7 друк. арк.).

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатка та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 197 сторінок. Робота містить 8 рисунків та 7 таблиць. Список використаних джерел налічує 211 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету, завдання, об'єкт, предмет та визначено методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації.

У першому розділі - “Теоретико-методичні аспекти розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах” - систематизовано проблеми розвитку соціальної та виробничої інфраструктури міст у роботах вітчизняних учених, здійснено огляд наукових праць зарубіжних авторів за темою дослідження.

Аналіз наукових праць свідчить, що проблема розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах (РВСІ) є комплексною і пов'язана з необхідністю підвищення дієвості стратегічного планування як інструменту реалізації економічної політики органів місцевого самоврядування (ОМС) у цій сфері (В.Бабаєв, В.Іванова).

Показано, що використання тих чи інших методів у забезпеченні інфраструктурного розвитку міст визначається передусім змістом місцевих проблем, що вирішуються у взаємозв'язку з формуванням науково-технічних, економічних і соціальних чинників. Разом з тим вони значною мірою залежать від наявного методологічного апарату, а також теоретичних обгрунтувань. Незважаючи на швидкий прогрес, наявний інструментарій поки не дає можливості ОМС використовувати вже відпрацьовані методи в реальному режимі формування управлінських рішень (В.Куйбіда, Ю.Шаров).

Наукові роботи, у яких розглянуті питання формування інфраструктури виробництва, починаються з визначення можливих темпів його розвитку (В.Боголюбов, О.Воронін). Для цього розробляються макроекономічні підходи, які, з одного боку, інтегрують результати окремих досліджень, що складаються на першій стадії, а з другого - служать основою формування пропорцій матеріального виробництва. Інструментом їх розробки є переважно одно- та багатофакторні виробничі функції, які описуються рівняннями регресії. Але пріоритетність соціальних чинників при цьому не визначається.

Забезпечуючи досягнення найважливіших загальногосподарських цілей і тим самим пріоритетів інтересів територіальної громади (ТГ), програмно-цільовий метод не пов'язує між собою всі пропорції суспільного відтворення в місті. Ця функція реалізується балансовим методом (В.Зотов, Л.Калініченко).

Управлінські рішення ОМС мають забезпечувати не статичну, а динамічну збалансованість. Інноваційні, інвестиційні, фінансові ресурси перетворяться в технологічні, економічні і соціальні результати в різні періоди часу (А.Курочкін, В.Рижих). При цьому наголошено, що в місцевих програмах необхідно враховувати різночасні дії ухвалених рішень і потребу більшого або меншого періоду часу для досягнення намічених цілей, але конкретні рекомендації з цього приводу не наводяться.

Аналіз свідчить, що необхідною передумовою визначення мети і побудови цільової функції є об'єктивне існування єдиної мети розвитку - максимальний добробут і всебічний розвиток усіх членів ТГ. Проте, як показує аналіз, вказана глобальна мета об'єднує кілька самостійних суспільних цілей, що не зводяться одна до одної, відображаючи соціальні потреби населення (Р.Плющ, А.Панкрухін).

На думку зарубіжних дослідників (Л.Леві, С.Плітер), виникнення науково-прикладного напряму в обґрунтуванні засад діяльності ОМС є закономірним етапом їх розвитку, викликаним, з одного боку, прогресом самої науки, з другого - необхідністю вдосконалення практики економічного аналізу і вибору управлінських рішень.

Результати зарубіжних досліджень відіграють важливу роль у становленні сучасного мислення в організації діяльності ОМС, що дістало в наші дні розвитку, у зв'язку з переходом від адміністративних до переважно економічних методів управління муніципальним господарством. Економічні методи припускають надання підприємствам у місті значної самостійності в діяльності все більшою мірою за допомогою індикативних показників (Д.Хендерсон).

Відзначимо, що зміна в цілому ставлення до категорії корисності благ, усвідомлення її дійсної ролі в діяльності ОМС належить до принципових питань перебудови інфраструктурного комплексу міста. Незважаючи на наявність грунтовно розробленої теорії суспільної корисності благ, висновки якої були обернені в майбутнє і багато в чому стосуються ринкового господарства, у частини учених відносно категорії корисності, як і раніше, зберігається упередження, пов'язане з використанням цього поняття школою граничної корисності (Г.Річардсон).

Аналіз наукової літератури з досліджуваної теми показав, що питання діяльності ОМС у сфері РВСІ вивчались побіжно. Поза увагою науковців залишилися важливі напрями діяльності ОМС, що потребують дослідження:

- визначення цілей організаційного управління РВСІ в містах та динамічне моделювання їх інфраструктурного потенціалу;

- оцінювання та програмно-цільове управління процесами формування виробничої та соціальної інфраструктури ОМС;

- методичні аспекти удосконалення виробничої та соціальної інфраструктури з урахуванням взаємодії економічних і соціальних чинників;

- обґрунтування форм розподілу ресурсів у проектах із РВСІ.

У другому розділі - “Організація управління органами місцевого самоврядування розвитком виробничої та соціальної інфраструктури в містах” - визначено цілі організаційного управління РВСІ, розроблено динамічну міжгалузеву модель розвитку інфраструктурного потенціалу міста, окреслено напрями оцінювання рівня її формування, узагальнено підходи до програмно-цільового управління процесами вдосконалення інфраструктури в містах.

Розкрито сутність визначення цілей організаційного управління РВСІ із застосуванням понять, підходів до моделювання та методів теорії графів. У процесі дослідження поряд з основними поняттями щодо РВСІ, якими є поняття мети, системи і процесу досягнення мети, введено додаткові поняття потреби, завдання і заходів.

Процес вирішення завдання ОМС із РВСІ розглядався як процес взаємодії суб'єктів та об'єктів управління містом з певним взаємним споживанням комплексу ресурсів системи місцевого самоврядування.

Комплексний граф цілей, завдань і заходів щодо РВСІ є множиною вершин і множиною дуг, що сполучають ці вершини. При цьому характеристики завдань визначені на вершинах графа, які відповідають певним завданням. Стрілка, що виходить з даної вершини, показує результат розв'язання завдання, тобто певну мету. Кожна стрілка, що виходить з однієї вершини, характеризує один і той самий результат, одну і ту саму мету, але числові характеристики кожної із стрілок (які будуть введені нижче) можуть бути різними. Використання результату розв'язання деякого завдання для вирішення якогось іншого завдання як компоненти комплексного ресурсу представляється на графі дугою, яка йде від однієї вершини до іншої. Особливо слід звернути увагу на петлю при вершинах графа. Вона показує результат розв'язання завдання з РВСІ, який відповідає даній вершині, що використовується як компонента її ресурсу.

Показано, що в процесі вирішення завдання РВСІ допустимі ті чи інші варіації компонентів комплексного ресурсу системи, яка вирішує це завдання. Тому кожна компонента може бути представлена як розпливчата множина із заданою функцією належності, значення якої є оцінками комплексного ресурсу системи.

Доведено, що в процесі досягнення генеральної мети слід приділяти найбільшу увагу тим завданням, які насамперед можуть перешкодити досягненню цієї мети, тобто тим, які складніші для вирішення. У зв'язку з цим введено характеристику важливості завдань.

Усі ці характеристики показують, якою ціною для ОМС можуть бути отримані ті чи інші зміни відповідних величин, і у зв'язку з цим відіграють важливу роль в управлінні процесом досягнення мети системою РВСІ.

Удосконалено динамічну міжгалузеву модель розвитку інфраструктурного потенціалу міста, яка може використовуватись ОМС у процесі формування структури відповідних заходів програм соціально-економічного та культурного розвитку (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

10

Рис. 1 Узагальнена схема формування інфраструктурного потенціалу міста

Особливістю моделі є врахування в ній у явному вигляді чинника тривалості періоду проектного розвитку інфраструктури за двома самостійними складовими: продукція, пов'язана з устаткуванням, яке не монтується, і устаткуванням, яке монтується. При цьому враховано також процеси формування технологічної структури незавершеного будівництва: устаткування, яке змонтоване, і започатковані об'єкти, пов'язані із зведенням нових будівель і споруд.

Показано, що динаміка формування інфраструктури з використанням устаткування, яке не монтується, може описуватися за допомогою системи рівнянь без урахування інвестиційного лага: продукція цієї сфери чи галузі є матеріально-технічним аналогом тієї частини річного фінансування, яка не пов'язана з процесом капітального будівництва, а отже, і з чинником тривалості періоду проектного розвитку інфраструктури. Для інфраструктури, яка пов'язана з монтованим устаткуванням, будівлями і спорудами, в запис системи рівнянь моделі вноситься зміна, що відображає врахування інвестиційного лага.

Обґрунтовано метод оцінювання процесу РВСІ ОМС з використанням методів теорії оптимального функціонування, який передбачає, що об'єктивною умовою забезпечення збалансованості (а тим самим узгодження інтересів ланок і цілого) є двоєдине віддзеркалення всіх економічних взаємозв'язків як у грошовій, так і в натуральній формі. Показано, що фетишизація однієї з цих форм неминуче призводить до серйозних спотворень уявлень про соціально-економічні процеси.

Вимірниками, які забезпечують єдиний принцип агрегації економічної інформації і узгодження господарських інтересів, виступають ціни на ресурси і кінцеві продукти, які визначаються відповідно до наявних натуральних обмежень і внеску в досягнення соціально-економічних цілей розвитку (суспільною корисністю).

З погляду методології вимірювань рівня РВСІ виділено три основні групи наявних тлумачень економічного ефекту і (або) ефективності:

- результат або ефект (у цьому разі названі поняття ототожнюються) суспільного відтворення рівний сукупним суспільно необхідним витратам праці;

- при збереженні основних методологічних принципів першої групи вводиться відмінність між потенційними і фактичними значеннями результатів і витрат, якщо результати і витрати для кожного випадку збігаються;

- особливе значення надається способу вимірювання результатів і витрат, оскільки величина ефекту РВСІ розуміється як різниця між ними.

При вимірюванні результатів і витрат в єдиній системі оцінок і за безперервної зміни тих чи інших різниця між ними дає можливість робити висновки про розмір загальногосподарської економії, зумовленої, насамперед, упровадженням інновацій.

Узагальнено підходи до програмно-цільового управління процесами удосконалення інфраструктурного комплексу в місті, враховуючи те, що від збалансованості розвитку його виробничої та соціальної складових суттєво залежать співвідношення в темпах зростання в найближчій і віддаленій перспективі і характер динаміки цих сфер.

Основні положення цього підходу передбачають посилення уваги до методології оцінки змін, які відбуваються в соціальній сфері, розробки комплексних підходів, системних показників відповідних розділів програм соціально-економічного та культурного розвитку міст.

Важливого значення набуває проблема надійної збалансованості між рівнем попиту і пропозицією різних видів продукції для ТГ. З цим пов'язане і забезпечення економічно обгрунтованих соціальних норм та нормативів. Необхідно підвищити рівень впливу місцевих програм розвитку на встановлення правильних пропорцій за цими напрямами через РВСІ.

У третьому розділі - “Практичні аспекти та рекомендації у сфері розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування” - розглянуто методичні аспекти РВСІ, визначено взаємодію економічних і соціальних чинників у забезпеченні інфраструктурного розвитку міст, обґрунтовано форми розподілу ресурсів у програмах з розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах.

Удосконалено методичні аспекти РВСІ ОМС, які систематизовано в межах економічної та адміністративної концепцій управління економікою міста з використанням прямих та непрямих методів (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

10

Рис. 2 Узагальнена структура методичних аспектів розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах

При цьому враховано необхідність подальшого розвитку демократизації господарського управління в широкому розумінні, не тільки як “внутрішньої” (у межах комунального підприємства чи підприємства іншої форми власності), так і загальної - із залученням широкого кола членів ТГ до обговорення і ухвалення головних рішень, що визначають зміст програмованого РВСІ, напрямів і стратегії соціально-економічного розвитку міст.

Економічні чинники впливу стосуються реструктуризації та санації діяльності комунальних підприємств або її продовження (за умови тих чи інших організаційних, технічних, кадрових та інших змін), тобто визначення того, як вести господарство далі. Така дилема характерна не тільки для збиткових підприємств.

У широкому спектрі реальних ситуацій розформування тих чи інших підприємств (або навіть згортання галузей діяльності місцевих підприємств) диктується вимогами економічної раціональності, ефективності сфери послуг та виробництва. Реалізація загальних принципових якостей державного регулятора сфери послуг та виробництва не виключає, а припускає постійне оновлення його конкретно-історичних форм.

До важливих способів активізації та підвищення напруженості роботи комунальних підприємств віднесено змагання між його учасниками із стимулюванням залежно від місця, зайнятого за його підсумками. Орієнтація на заздалегідь невідомі результати суперників спонукає працювати з повною віддачею і тим самим “висвічує” потенціал кожного учасника (підприємства).

Набули подальшого розвитку підходи до характеристики взаємодії економічних і соціальних чинників у забезпеченні інфраструктурного розвитку міст ОМС як істотної риси ринкових відносин, однією з визначальних складових якого виступає об'єктивний процес суспільного визнання значущості індивідуальних зусиль працівників підприємств як комунальної, так і інших форм власності з РВСІ.

Об'єктивна необхідність зведення витрат праці до єдиного суспільного знаменника, редукування величини фактичних витрат до суспільно необхідних і становить зміст вартісних категорій у ринкових умовах з РВСІ. Кількісна визначеність споживчої вартості, її фактична розбіжність із безпосередніми витратами конкретних виробників продукції мають глибокий якісний сенс.

Вартісні категорії як віддзеркалення суспільно необхідних витрат дають змогу в сумарному вигляді представити все різноманіття результатів різних видів господарської діяльності підприємств міста. Це порівняння в ринкових умовах виступає не як технічний прийом РВСІ (можливо, і зручний, але необов'язковий), а як найважливіша умова реалізації комунальної чи іншої форми власності, специфічно властивого їй механізму об'єднання двох головних складових продуктивних сил - засобів виробництва і працівників.

Підкреслимо, що в пропонованому трактуванні вартісна форма прояву праці в ринкових умовах не вступає у протиріччя з її суспільним характером, оскільки не тільки не замінює необхідності регулювання, а навпаки, цілком ним зумовлена.

Необхідність вартісної форми визначається тим, що безпосереднє (до початку надання чи виробництва) визнання суспільного характеру конкретного виду праці повинне супроводжуватися суспільно встановлюваною мірою корисності (необхідності) цієї праці. Визнання будь-якого виду праці суспільно значущим ще не означає його ефективність для ТГ і суспільства.

Удосконалено форми розподілу ресурсів у програмах щодо РВСІ з використанням функції, яка відображає реально існуючу ситуацію та перспективи зростання виробництва продукції для ТГ з урахуванням витрат ресурсів усіх видів, рівень соціального захисту населення.

Передбачено побудову оцінок важливості послуг за комплексом проектів з використанням системних показників соціально-економічного рівня послуг, що надаються в рамках таких комплексів, у зв'язку з чим вид показників має бути досить специфічним для кожної групи послуг і для кожного комплексу.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання щодо розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування на основі обґрунтування підходів, методів і форм їх діяльності за цим напрямом. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають підстави сформулювати висновки й рекомендації.

1. Системний аналіз зарубіжних і вітчизняних наукових праць за темою дисертації вказує на те, що проблема удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування щодо розвитку соціальної та виробничої інфраструктури міст поки що не була предметом спеціального дослідження. Розглянуті праці мають фрагментарний характер і стосуються лише окремих аспектів цієї проблеми щодо стратегічного планування як інструменту реалізації економічної політики органів місцевого самоврядування, формування інфраструктури виробництва без урахування пріоритетності соціальних чинників, оптимального функціонування економіки міста. Це дало підстави стверджувати, що стан наукового опрацювання вказаної проблеми не можна вважати задовільним і необхідні подальші дослідження за обраною темою.

2. Розкрито сутність визначення цілей організаційного управління розвитком виробничої та соціальної інфраструктури в містах на основі теоретико-методичних положень теорії графів, які передбачають використання основних понять мети, системи і процесу досягнення мети, а також додаткових понять потреби, завдань і заходів. Розвиток інфраструктурного комплексу розглядався як процес взаємодії суб'єктів та об'єктів управління містом із взаємним споживанням певних ресурсів, компоненти яких були представлені як розпливчата множина із заданою функцією належності, а особливості вирішення завдань відображені з використанням характеристик складності та важливості, що дає можливість обґрунтувати пріоритетність, послідовність та алгоритм вирішення цих завдань органами місцевого самоврядування.

3. Удосконалено динамічну міжгалузеву модель розвитку органами місцевого самоврядування інфраструктурного потенціалу міста з поділом на підсистеми виробничо-економічного та соціально-побутового спрямування та врахуванням чинника тривалості періоду проектного розвитку інфраструктури. Динаміка формування інфраструктури з використанням устаткування, яке не монтується, описана без урахування інвестиційного лага, тобто продукція за цим напрямом є матеріально-технічним аналогом тієї частини річного фінансування, яка не впливає на процес капітального будівництва, а отже, і на чинник тривалості періоду проектного розвитку інфраструктури. Для інфраструктури, яка пов'язана з монтованим устаткуванням, будівлями і спорудами, в опис внесено зміну, що відображає врахування інвестиційного лага. Проведене узагальнення результатів експериментальних розрахунків з використанням цієї моделі свідчить, що застосування її як в аналізі ретроспективної динаміки, так і в розрахунках на перспективу розширює можливості коректнішого моделювання відтворення соціальної та виробничої інфраструктури, створеного і спожитого валового суспільного продукту за вартістю і за номенклатурним складом, дає можливість реалізувати точніший спосіб визначення величини соціально необхідних обсягів у розвитку інфраструктури органами місцевого самоврядування.

4. Обґрунтовано метод оцінювання процесу формування виробничої та соціальної інфраструктури в місті органом місцевого самоврядування на основі узагальнення поглядів про єдність номінальних і реальних вимірювань, аналізу із загальнометодологічних позицій “реальності”, встановлення цін на продукцію на науково обгрунтованій розрахунковій базі, беручи до уваги співвідношення інтенсивних і екстенсивних величин. Забезпечено можливість вимірювання показників ефективності функціонування інфраструктури в місті шляхом використання конкретно-економічної основи цих вимірювань, яка зводиться до визначення загальногосподарського економічного ефекту як різниці між інтегральними (дисконтованими) результатами і витратами в процесі використання усталених соціальних нормативів. Практичне застосування розробленого методу дає можливість здійснити типологізацію управлінських рішень органу місцевого самоврядування з розвитку інфраструктури, аналіз їх регуляторного впливу і, врешті-решт, сприяє віддзеркаленню на макроекономічному й мікроекономічному рівнях ефективності управління економікою міста.

5. Узагальнено підходи до програмно-цільового управління процесами удосконалення інфраструктурного комплексу в місті з урахуванням цільових настанов формування соціальної політики органу місцевого самоврядування, рівня платоспроможного попиту населення на громадські послуги, можливостей використання рекреаційних ресурсів і туристично-екскурсійного потенціалу міст, точності та достовірності прогнозування, соціальних нормативів. Показано необхідність знаходження оптимуму в побудові всієї системи показників, що відображають: сутнісні й другорядні процеси; кількісні і якісні їх сторони; розвиток усередині системи і взаємозв'язки за її межами, а також дотримання раціонального співвідношення між визначеними показниками: загальними і контрольними; абсолютними і відносними; оцінними і розрахунковими. Використання цих підходів впливає на створення сприятливого інвестиційного клімату, оптимальних умов для підтримки вже існуючих підприємств, залучення та опанування інвестицій, розвиток підприємницької діяльності, забезпечення ефективної роботи місцевого господарства.

6. Охарактеризовано методичні аспекти розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування на основі порівняльного аналізу концептуальних підходів економічного та адміністративного управління за цим напрямом. При цьому враховано необхідність подальшого розвитку демократизації господарського управління, визначено умови реструктуризації, санації комунальних підприємств чи продовження їх діяльності за вимогами економічної раціональності, ефективності розвитку інфраструктурного комплексу міста. Доведено, що означені рішення в аспекті розвитку інфраструктури доцільно формувати на основі аналізу активності суб'єктів та об'єктів господарювання, з урахуванням співвідношення їх взаємозалежності й самостійності, реалізації ними принципів плановості, ринковості, а також права власності в умовах упровадження запропонованої системи змагання із стимулюванням залежно від місця, зайнятого за його підсумками. Це сприяє підвищенню ефективності діяльності органів місцевого самоврядування у сфері розвитку інфраструктури міста.

7. Набули подальшого розвитку підходи до характеристики взаємодії економічних і соціальних чинників у забезпеченні органами місцевого самоврядування інфраструктурного розвитку міст, які передбачають, що економічні інтереси є органічним елементом соціальних інтересів вищого порядку, у центрі яких перебуває розвиток територіальних громад, здібностей і творчого потенціалу їх членів. Показано, що ринкові відносини є ендогенним чинником функціонування економіки міст, тоді як необхідність забезпечення соціальних гарантій є чинником екзогенним, який можна вважати свого роду соціальним обмеженням, що накладається на економічну сферу виходячи із соціальних цілей територіального розвитку. Реальні управлінські рішення органів місцевого самоврядування у сфері розвитку виробничої та соціальної інфраструктури мають враховувати взаємодію економічних і соціальних чинників у регуляторній діяльності та вплив цієї взаємодії на формування мотивів поведінки різних верств населення міста, що сприятиме гармонійному їх розвитку.

8. Обґрунтовано форми розподілу ресурсів у програмах з розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування, які передбачають, що увесь процес їх розподілу має бути спрямований на досягнення максимального економічного ефекту від реалізації певних заходів із використанням цільової функції, яка забезпечує першочергове виділення ресурсів у програмах для видів послуг, за якими задоволення потреб територіальних громад перебуває в найгіршому стані порівняно з усією номенклатурою послуг, передбачених комплексом проектів. Запропоновано вид цієї функції, яка дає змогу відобразити реально існуючу ситуацію в територіальному розвитку та визначити напрями забезпечення зростання надання послуг чи продукції, пов'язаного із значними витратами ресурсів усіх видів з розширення (створення наново) соціальної інфраструктури, придбання та налагодження технічних засобів, а також іншими витратами з організації надання послуг і виробництва продукції.

9. Основні результати дисертаційного дослідження, вітчизняного й зарубіжного досвіду, потреб сучасного місцевого самоврядування в Україні дають підстави запропонувати органам місцевого самоврядування рекомендації щодо:

- програмно-цільового та організаційного управління розвитком виробничої та соціальної інфраструктури в містах;

– оцінювання процесу формування інфраструктурного комплексу міста та взаємодії економічних і соціальних чинників у його забезпеченні;

– обґрунтування форм розподілу ресурсів у проектах з розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гарькавий І. Б. Методологічні підходи до удосконалення управління соціальною і виробничою інфраструктурою в місті / І. Б. Гарькавий // Вісн. НАДУ. 2009. № 2. С. 142-148.

2. Гарькавий І. Б. Розвиток форм управління процесами удосконалення соціальної та виробничої інфраструктури міст / І. Б. Гарькавий, О. С. Ігнатенко // Зб. наук. пр. НАДУ. К.: НАДУ, 2008. Вип. 1. С. 116-125.

3. Гарькавий І. Б. Обґрунтування розподілу ресурсів в проектах з розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в місті / І. Б. Гарькавий // Вісн. НАДУ. 2009. № 1. С. 139-145.

4. Гарькавий І. Б. Взаємодія економічних і соціальних чинників в механізмі проектного розвитку інфраструктури міст / І. Б. Гаркавий // Упр. сучас. містом. 2006. № 3-4/7-12 (23-24). С. 240-248.

5. Гарькавий І. Б. Динамічна модель проектного розвитку соціальної та виробничої інфраструктури міста / І. Б. Гарькавий // Державне управління: теорія та практика: електрон. наук. фах. вид. 2006. № 2. Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e - journal s/DUTP/2007-2.

6. Удосконалення управління інфраструктурними змінами в місті / Г. А. Борщ, І. Б. Гарькавий, П. А. Овчар, С. П. Якимчук // Розвиток продуктивних сил України: від В.І.Вернадського до сьогодення: матеріали ювіл. міжнар. наук. конф., Київ, 20 берез. 2009 р.: у 3 ч. К.: СОПС України НАН України, 2009. Ч. 2. С. 60-62. Авторські с. 61-62.

7. Колтун В. С. Управління потенціалом місцевого самоврядування у контексті розвитку публічного адміністрування / В. С. Колтун, І. Б. Гарькавий, В. М. Горбик // Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 15-16 трав. 2009 р. Дніпропетровськ: Вид-во ДРІДУ НАДУ, 2009. С. 49-50. Авторські с. 49-50.

8. Регуляторні аспекти діяльності органів місцевого самоврядування / О. С. Ігнатенко, В. О. Мазепа, І. Б. Гарькавий, В. М. Горбик // Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 30 трав. 2008 р.: у 3 т. К.: НАДУ, 2008. Т. 2. С. 3-5. Авторські с. 3-4.

9. Борщ Г. А. Засади ефективності місцевого самоврядування / Г. А. Борщ, І. Б. Гарькавий, П. А. Овчар // Устойчивое развитие городов. Управление проектами и программами городского и регионального развития: материалы VI междунар. науч.-практ. Интернет-конф., Харьков, 14 мая 2008 г. Х.: ХНАГХ, 2008. С. 33-34. Авторские с. 33-34.

10. Формування та структуризація цілей регіонального розвитку у сфері споживання / І. Б. Гарькавий, В. М. Кононенко, П. А. Овчар, С. П. Якимчук // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: матеріали підсумк. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Одеса, 31 жовт. 2008 р. Одеса: Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2008. С. 91-93. Авторські с. 92-93.

11. Процеси ухвалення рішень й управління в реалізації інноваційного потенціалу територій / Г. А. Борщ, В. С. Колтун, І. Б. Гарькавий та ін. // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 23-24 жовт. 2008 р.: у 2 ч. К.: СОПС України НАН України, 2008. Ч. 1. С. 374-377. Авторські с. 376-377.

...