На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що показники, прийняті в системі екологічної регламентації, не можуть бути використані як критерії для районування території з метою встановлення залежності суспільного здоров'я від екологічної несприятливості регіону. Нормотворча функція держави - один з основних організаційних чинників ефективного управління БЖД - має бути спрямована на розробку і реалізацію методу, який дасть змогу налагодити чітку взаємодію суб'єктів і об'єктів управління, посилити відповідальність природокористувачів-суб'єктів господарювання за порушення екологічного законодавства.

Методичний інструментарій діагностики території на основі оцінки рівня дії чинників техногенно напруженого НС на БЖД перебуває на стадії становлення. Це зумовило потребу формування власної методики, що складає наукову і практичну цінність роботи. Розроблений алгоритм містить п'ять етапів, які передбачають складання реєстру джерел забруднення, ідентифікацію екологічно небезпечних факторів й оцінку найбільш масових і впливових факторів за певними критеріями, оцінку рівня техногенного навантаження та ранжування територій за величиною розрахованої оцінки.

Величини окремих критеріїв (в балах) визначаються як суми показників, що їх характеризують (табл. 3).

Оцінку значущості екологічного чинника Zа визначають як суму критеріїв з урахуванням коефіцієнтів вагомості кожного з них:

Zа =

де: Кj - коефіцієнт вагомості відповідного критерію;

n - кількість критеріїв (у нашому випадку n = 4);

Mi - значення відповідного показника за критерієм;

m - кількість показників, що характеризують конкретний критерій.

Значення коефіцієнтів вагомості відповідних критеріїв визначали методом експертних оцінок від 1 (безризикова ситуація) до 5 балів (критична).

Таблиця 3 Критерії та показники техногенного навантаження території

Критерій	Показник
Масштабність	валові обсяги утворення забруднювальної речовини по об'єкту
	масштаб впливу (% від загальних викидів підприємства)
	кількість джерел викиду даної речовини по об'єкту
Регульованість	частка платежів у загальній структурі екологічних платежів
	наявність нормативної документації на викид
тривалість та частота впливу	Тривалість впливу
	частота впливу
серйозність наслідків впливу чинника для НС і БЖД людини	рівень небезпеки забруднювальної речовини
	ступінь перевищення встановлених нормативів
	серйозність наслідків впливу для НС і БЖД
	наявність у екологічного чинника кумулятивних властивостей
	небезпека одночасної присутності в НС декількох екологічних чинників з урахуванням можливої сумації їх впливу

На основі даних, отриманих з кожного підприємства-забруднювача, можливе проведення оцінки рівня техногенної напруженості регіону загалом, який визначається як сума значень екологічних чинників, що діють на даній території:

Q = Za

Наступний етап передбачає врахування природних чинників, які також впливають на екологічний стан території. з урахуванням показників природно-кліматичних умов інтегральна оцінка рівня екологічної напруженості регіону (Qзаг) може бути розрахована за формулою:

Qзаг = ?АIcSлQ,

де ? - коефіцієнта, що враховує вплив рельєфу місцевості;

А - коефіцієнт, що характеризує температурну стратифікацію атмосфери;

Ic - індекс сухості території;

Sл - показник лісистості ландшафту;

Q - сума значень екологічних чинників, що діють на даній території.

Величина Qзаг може бути розрахована в умовних балах, в умовних балах на одиницю площі території, або в умовних балах на одну особу.

На основі отриманої оцінки проводиться ранжування території за ступенем екологічної напруженості. Території поділяються на п'ять груп (табл. 4).

Таблиця 4 Система ранжирування екологічних чинників

Qзаг	Ступінь значущості	Заходи
Вище 3900	Дуже високий	Потрібні термінові заходи (зупинка виробництва, перенесення підприємства за межі міста, відселення населення)
2750 - 3900	Високий	Потрібні конкретні заходи (зміна технологій, впровадження безвідходних технологій, оновлення очисного обладнання)
1650 - 2750	Значний	Потрібне коригування умов (заміни сировини, наладка природоохоронного обладнання)
550 - 1650	Незначний	Підвищена увага до джерела надходження чинника в НС (додатковий контроль джерел забруднення)
нижче за 550	Неістотний	Допускається можливість присутності в НС

За запропонованою методикою розроблено комп'ютерну програму визначення техногенного навантаження території. Розрахунки, проведені за допомогою даної програми, дозволили віднести певні території до таких категорій. До дуже забруднених належать: Центрально-міський район м. Макіївки, Київський і Ворошиловський райони м. Донецька, м. Авдіївка, Жовтневий район м. Маріуполя.

До територій з високим рівнем техногенного навантаження належать: Кіровський район м. Макіївки, ленінський район м. Донецька, сел. Ольховатське й Булавинське м. Енакієвого, м. Костянтинівка, Дебальцеве, Кіровське, Красноармійськ.

Території зі значним рівнем навантаження: Радянський і Кіровський райони м. Макіївки, сел. К. Маркса м. Єнакієвого, Калінінський і Кіровський райони м. Донецька, Харцизьк, Старобешевський, Слов'янський і Мар'їнський райони.

Міста Селидове, Шахтарськ, Торез, Сніжне, Курахове, Новогродівка, Амвросіївський район характеризуються незначним навантаженням.

Красний лиман, Великоновоселківський, Артемівський, Добропільський райони мають неістотне техногенне навантаження.

Розроблений механізм можна розглядати як інструмент оперативного контролю екологічної ситуації, що дозволяє виявити основні забруднення, які справляють найбільший вплив на НС і цілеспрямовано планувати природоохоронні заходи; оцінити ефективність вжитих природоохоронних заходів; визначити характер зміни впливу забруднень на НС порівняно з минулим роком; оцінити асиміляційні можливості регіону шляхом відстеження динаміки зміни природно-кліматичних показників, що характеризують дану територію. Запровадження методу може стати фундаментом для формування ефективної регіональної екологічної політики.

У шостому розділі - «Пріоритетні напрями удосконалення механізмів державного управління безпекою життєдіяльності населення техногенних регіонів» - запропонована програма оптимізації життєдіяльності населення техногенних регіонів, визначено організаційні засади управління програмою. Запропоновано методику визначення потенційної небезпеки підприємств, яка дає можливість формалізувати розрахунок екологічних платежів.

Визнання необхідності забезпечення безпечних умов життєдіяльності зумовило актуальність формування механізму екологічної підтримки населення. Особливість даного механізму полягає в зміщенні акценту під час визначення об'єкта управління з процесів охорони природи і раціонального природокористування на організацію безпечних умов життєдіяльності в еколого-економічних умовах, що вже склалися на теренах даного регіону. Як основний інструмент такого механізму запропоновано розробку програм, спрямованих на охорону здоров'я населення, що відчуває вплив техногенно зміненого середовища. У рамках запропонованої програми визначено основні напрями вирішення проблеми якості життя в екологічно несприятливому просторі. Виділено три групи заходів - моніторингові дослідження, організаційно-економічні заходи і заходів оздоровлення населення, кожна з яких має свій набір завдань (рис.3). Розв'язання поставлених програмою завдань повинне передбачати виконання таких функцій: забезпечення гарантованого покриття витрат і збитків населення, що виникають у результаті мешкання на екологічно напружених територіях;



Рис. 3 Зміст заходів, передбачених програмою підвищення безпеки життєдіяльності в екологічній сфері

укладання договорів з лікувально-профілактичними і санаторно-курортними підприємствами на обслуговування тих категорій населення, які найбільшою мірою схильні до негативного впливу забрудненого природного середовища;

участь у розробці галузевих і територіальних програм охорони природи;

фінансування наукових досліджень у сфері медичної екології;

пропаганда здорового способу життя;

участь у розробці законодавчих і нормативних актів про охорону НС;

еколого-економічний аудит діяльності підприємств;

проведення комплексного екологічного моніторингу регіону;

вивчення й поширення світового досвіду в частині підвищення БЖД в екологічній сфері.

Показано, що одним з напрямків оптимізації життєдіяльності може стати використання рекреаційного потенціалу як внутришньоміських територій, так і всього регіону. Аналіз території Донбасу дозволив виділити найбільш перспективні для цієї мети зони. В Донецькій області це Слов'янський, Велико-Анадольський, Приазовський регіони, в Луганській області - Айдарський, Станично-Луганський, Сіверсько-Донецький райони. Потенційними можливостями даного напряму розвитку є: стабілізація соціальної ситуації в регіоні; зростання економіки, підвищення рівня доходів населення; сприяння розвитку приватного підприємництва; поліпшення умов життєдіяльності населення техногенно небезпечних регіонів.

Визначено основні напрямки формування природно-рекреаційного комплексу в Донецькій області, до яких належить відновлення, реконструкція і ефективне використання наявного курортно-санаторного потенціалу; вдосконалення рекреаційної інфраструктури; залучення інвесторів; створення необхідних умов для суб'єктів рекреаційно-господарської діяльності; роздержавлення і приватизація об'єктів рекреаційної діяльності; підвищення ролі туризму; організація зон відпочинку населення поза межами великих промислових центрів і створення необхідних умов для залучення відпочивальників.

Необхідність врахування специфічних еколого-економічних умов передбачає зростання ролі регіональних органів управління, які повинні здійснювати орієнтацію діяльності суб'єктів господарювання в пріоритетних для регіону напрямках. Запорукою дієвості даного механізму управління є необхідність посилення територіальної і галузевої координації при розробці й здійсненні програмних заходів. Вирішення завдань еколого-орієнтованого розвитку, реалізацію заходів програм забезпечення екологічної складової БЖД запропоновано покласти на вже діючі в складі державних обласних, районних адміністрацій відділи охорони природного середовища, що підтримують зв'язок з інституційними утвореннями державних, регіональних і муніципальних рівнів. Доцільно, щоб такий відділ складався з трьох структурних гілок: адміністративної, наукової та сервісної. Визначені завдання та функції нової структури. Загальна схема взаємодії відділу з інституційними територіальними структурами представлена на рис. 4.

Чинному органу запропоновано системний підхід до вирішення проблем безпеки, який передбачає: структурування умов життєдіяльності за ознакою походження небезпеки; виділення необхідних для забезпечення безпеки функцій залежно від визначеного блоку небезпек; встановлення взаємозв'язків з іншими інституціями, які переймаються підвищенням рівня безпеки життєдіяльності; впровадження механізму подолання екологічної безпеки, в основі якого лежить розроблена автором методологія оцінки техногенної небезпеки та дрібного районування територій.

Оскільки в даний час держава не в змозі забезпечити повного відшкодування збитку, заподіяного здоров'ю громадян шкідливими чинниками НС, основним принципом фінансування програм екологічної підтримки є відомий принцип «забруднювач платить». Головною методологічною проблемою для визначення системи фінансування була методика розрахунку розмірів платежів, що стягуються з підприємств залежно від їх потенційної небезпеки, визначення системи нормативів для розрахунку виплат населенню. Основна складність полягала у відсутності до сьогодні одноманітності в оцінці рівня потенційної небезпеки об'єктів: кожне міністерство висуває свої вимоги до критеріїв небезпеки, часто вони мають достатньо суб'єктивний характер. Можна стверджувати, що чинні класифікації не мають чітких критеріїв і не можуть бути формалізовані для розрахунку необхідних екологічних платежів. Це послужило передумовою розробки власної методики, що враховує не тільки рівень впливу підприємства на НС, але й ступінь розробки і реалізації природозахисних програм. Отримана оцінка була прийнята за основу під час встановлення механізмів фінансування програми екологічної підтримки населення.

Рис. 4 Схема взаємодії Відділу охорони природного середовища з територіальними інституційними структурами:

У разі впровадження запропонованого методу встановлюється багатоканальна система фінансування забезпечення екологічної безпеки. Перший канал - кошти природоохоронних фондів, що створюються за рахунок платежів і штрафних санкцій за використання природних ресурсів і за їх забруднення. Ці кошти повинні спрямовуватися на забезпечення техногенної безпеки: оновлення природоохоронного обладнання, технологічних процесів, пошук менш дефіцитної і більш безпечної сировини і т. ін. Другий канал - благодійні внески, внутрішні й міжнародні гранти, спрямовані на наукові дослідження в галузі охорони НПС, раціонального природокористування, медичної екології. Третій канал - відрахування підприємств залежно від рівня їх потенційної екологічної небезпеки - має використовуватися на організацію й фінансування програм оптимізації умов життя населення техногенних регіонів. Основною умовою при цьому є використання коштів у регіоні, де вони були зібрані.

Висновки

У дисертаційному дослідженні вирішена актуальна науково-практична проблема щодо удосконалення механізмів державного управління безпекою життєдіяльності населення техногенних регіонів на принципово нових засадах врахування регіональних еколого-економічних особливостей. Отримані в процесі дослідження результати дають можливість сформулювати такі загальні висновки:

1. Необхідність здійснення реорганізації системи управління безпекою життєдіяльності в Україні зумовлюється тривалою екологічною кризою, надзвичайно високим рівнем техногенного навантаження на певні території, що не відповідає суспільним потребам і викликає незадовільний стан здоров'я територіальних громад. Це вказує на неефективність екологічної політики, необхідність подальшого пошуку механізмів, спрямованих на досягнення гідних умов життєдіяльності населення.

2. Проведено аналіз теоретико-методологічних та практичних засад забезпечення екологічної складової безпеки життєдіяльності населення. доведено, що в системі БЖД криється соціальна суперечність - нерівноцінне ставлення до безпеки в умовах надзвичайних ситуацій, трудового процесу, в інших сферах та до безпеки населення, що мешкає в умовах постійного впливу факторів малої інтенсивності, тобто при проживанні в екологічно несприятливих умовах. Найчастіше екологічну небезпеку розглядають у зв'язку з надзвичайними ситуаціями техногенного або природного характеру, не враховуючи негативний вплив, який щоденно відчуває населення техногенно напружених урбанізованих регіонів. Показано, що це є два різні напрямки. Тому загальна стратегія формування системи БЖД вимагає розмежування понять техногенна й екологічна безпека, кожне з яких має власні пріоритети, особливу методологію вивчення й певні механізми реалізації.

Техногенну безпеку необхідно розглядати як систему взаємовідносин «суспільство - виробниче середовище». категорія «екологічна безпека» виступає як сукупність взаємовідносин у системі «суспільство - навколишнє середовище». У цьому сенсі забезпечення екологічної безпеки означає забезпечення БЖД населення в екологічній сфері.

3. Охарактеризовано закономірності та суперечності функціонування системи державного управління безпекою життєдіяльності населення. Встановлено, що чинна система управління БЖД не відповідає вимогам сталого розвитку за такими параметрами: орієнтована, в основному, на забезпечення безпеки в умовах надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків; не враховує негативні процеси, що поступово формують умови мешкання в навколишньому середовищі; не має адекватних механізмів управління, які дозволили б забезпечити екологічну складову БЖД.

Державні структури, які мають забезпечувати управління екологічною безпекою, протягом усього часу існування незалежної України зазнають структурних перебудов, що знижує ефективність їх роботи, й мають низький статус в чинній системі органів влади, розглядаються скоріше як атрибут державного управління, необхідний на сучасному етапі для створення міжнародного іміджу.

Доведено, що державне управління безпекою життєдіяльності має забезпечувати якість життя населення техногенних регіонів, екологічні умови життєдіяльності якого були порушені в результаті забруднення території мешкання. Система управління екологічною складовою БЖД повинна стати обов'язковою частиною загальної системи державного управління безпекою життєдіяльності, яка має свої інструменти, програми й рівні управління. Використання цих інструментів має забезпечувати задоволення екологічних потреб суспільства.

4. Визначено стратегічні напрями й етапи підвищення ефективності механізмів державного управління безпекою життєдіяльності населення техногенних регіонів. Обґрунтовано доцільність впровадження програмно-цільового методу при розвитку системи управління БЖД, що передбачає визначення пріоритетних напрямків розв'язання проблеми; підготовку державних програм на основі еколого-орієнтованого підходу; розробку альтернативних заходів розвитку, планів впровадження стратегічних напрямків і контроль виконання програм з боку держави, недержавних органів, громадськості.

5. Розкриті соціально-економічні й екологічні особливості життєдіяльності населення на урбанізованих техногенно змінених територіях. Показано, що великі міста й промислово-міські агломерати виступають, з одного боку, як осередки розвитку держави, постачальники місцевих і державного бюджетів, центри формування кадрового, виробничого й культурного потенціалу, які дають можливість для розвитку ділової й творчої активності населення, з іншого боку, внаслідок перевантаження об'єктами техногенної інфраструктури, виступають джерелами забруднення навколишнього середовища, погіршуючи якість життя мешканців міста.

Проведений аналіз свідчить про істотні відхилення природного середовища урбанізованих територій від стану екологічної рівноваги. Це негативно впливає на стан громадського здоров'я. Встановлено, що при 1,5 - 2 кратному перевищенні ГДК хімічних речовин в атмосферному повітрі реєструються достовірні зміни імунологічних, біохімічних і фізіологічних параметрів організму людини. Зміни показників захворюваності виникають вже на рівні забруднення, що перевищує допустимий в 2 - 3 рази. Подальше збільшення цього рівня (у 4 - 5 разів) зумовлює збільшення показників захворюваності хронічними видами патологій, а при шестикратному і більшому перевищенні гігієнічних нормативів наголошується на збільшенні частоти множинних патологій.

Невирішеність соціальних, екологічних, економічних завдань призводить до зміни умов життєдіяльності населення, погіршення якості життя і, як наслідок, погіршення медичних і демографічних показників людської популяції, а самі екологічні процеси стають детермінантами здоров'я населення.

6. Показано, що еколого-орієнтована система управління БЖД потребує постійного оперативного забезпечення інформацією про стан елементів управління. Це дозволяє визначити заходи щодо підвищення безпеки життєдіяльності й оцінити їх ефективність. Управління БЖД в екологічній сфері повинне будуватися з урахуванням даних комплексного екологічного моніторингу, невід'ємною складовою якого має бути медико-екологічний моніторинг. Реалізація цього положення дозволить встановити принципи сталого розвитку, коли якість довкілля можна буде оцінювати на підставі показників здоров'я населення, що відчуває вплив техногенно зміненого середовища.

Визначено напрями вдосконалення системи екологічного моніторингу.

7. Досліджено методологію територіального поділу території. З'ясовано, що ключовою проблемою, яка заважає підвищенню рівня БЖД в екологічній сфері є нехтування специфічними регіональними особливостями екологічного стану окремих територій. Поділ країни на групи, що охоплюють одразу декілька областей, нівелює різницю між екологічними показниками в межах окремої області і навіть міста. Це не дозволяє визначити групи населення, що найбільшою мірою постраждали від техногенного перевантаження.

Запропоновано інноваційний підхід до диференціації територій, коли поділ регіонів здійснюється за рівнем їх техногенного навантаження. Це можуть бути окремі райони, міста або райони великих міст, показники забруднення екосистем яких мають суттєві відмінності. Такий підхід дає можливість визначити відмінності в ступені захворюваності населення, встановити залежність захворюваності від забруднення навколишнього середовища, акцентувати увагу на виникненні екологозалежних захворювань.

8. В результаті аналізу чинної системи екологічного нормування встановлено, що регламентація навколишнього середовища за нормативами ГДК не може використовуватися в якості індикаторів і критеріїв у запропонованому методі розподілу територій, оскільки ці показники не враховують комплексність, скомбінованість впливів, фізичну й біологічну кумуляцію забруднювальних речовин в організмі. Ця система не відображує термін, періодичність і серйозність впливу забруднювачів на здоров'я населення.

9. Розроблено методичні підходи до визначеннякомплексної оцінки рівня екологічної напруженості територій. Алгоритм визначення рівня напруженості враховує основні специфічні техногенні чинники, а також територіальні природно-кліматичні умови. Визначено критерії, за якими проводиться поділ за ступенем впливу техногенної інфраструктури, і дії, необхідні для зміни ситуації, що склалася. Запропоновані критерії служать основою для ранжування регіонів за ступенем екологічної напруженості і визначення територій, населення яких потребує першочергової допомоги з точки зору оптимізації умов життєдіяльності.

На основі запропонованої методики розроблено комп'ютерну програму, за допомогою якої отримані об'єктивні показники техногенного навантаження регіонів донецької області.

10. визначено завдання та функції органів державної влади з метою створення ефективної системи управління екологічною складовою безпеки життєдіяльності. Роль регіональних органів в управлінні заходами програми має бути провідною, оскільки потрібне врахування саме регіональних особливостей розвитку, екологічного навантаження, інтеграції виробництва, науки, органів управління й інвестиційної діяльності в даній сфері. Тому виконання завдань і функцій програми запропоновано покласти на відділ охорони навколишнього природного середовища, що діє при обласних/місцевих адміністраціях.

обґрунтовано необхідність розробки програм, спрямованих на оптимізацію умов життєдіяльності населення техногенних регіонів. Програми являють собою варіант реалізації державної екологічної політики й покликані узгодити численні аспекти соціо-еколого-економічного розвитку території. Визначено основні напрямки й види робіт, що наповнюють програму.

Особливістю функціонування цього механізму є необхідність посилення територіальної й галузевої координації при розробці й здійсненні програмних заходів, а також певне зміщення акценту при визначенні об'єкта управління - з процесів охорони природи й раціонального природокористування на організацію безпечної життєдіяльності в еколого-економічних умовах, що вже склалися.

11. Запропонована методологія оцінки потенційної екологічної небезпеки підприємства заснована на врахуванні ступеня його впливу на НС і рівня природоохоронної діяльності. Це дає можливість формалізувати розрахунки платежів на виконання заходів програми екологічної підтримки населення, а також змінювати розмір платежів залежно від реалізації підприємством природоохоронних заходів.

12. удосконалено фінансовий механізм управління безпекою життєдіяльності населення. Фінансування заходів програми має відбуватися за рахунок підприємств, діяльність яких негативно вплинула на екологічний стан територій, згідно з принципом «забруднювач платить». Доведено, що визначення розміру платежів, які мають здійснювати підприємства-забруднювачі, не може відбуватися на підставі оцінки їх екологічної небезпеки, оскільки на сьогодні для цього не існує загальновизнаної методики.

Розроблена багатоканальна система фінансування забезпечення екологічної безпеки, що дає можливість здійснювати не тільки поступове оновлення природоохоронного обладнання, а й наукові дослідження в галузі охорони навколишнього середовища та медичної екології, здійснювати організацію й фінансування програм оптимізації умов життя населення техногенних регіонів.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Монографія:

1. Марова С.Ф. Управління безпекою життєдіяльності : монографія / С.Ф. Марова. - Донецьк: ВЕБЕР, 2009. - 342 с.

Статті у фахових виданнях:

2. Марова С.Ф. Экологические аспекты использования природно-климатических ресурсов Донбасса / С.Ф. Марова, Л.Е. Сотникова // Менеджер. - 2001. - № 4(16). - С. 162 - 166.

Особистий внесок: доведено, що за кліматичними характеристиками певні регіони Донбасу можуть використовуватися як рекреаційні.

3. Марова С.Ф. Экологический менеджмент - профессия будущего / С.Ф. Марова // Менеджер. - 2002. - №4(20). - С. 215 - 219.

4. Марова С.Ф. Возможности оптимизации воздушной среды в результате внедрения современных технологий / Н.Ф. Иваницкая, С.Ф. Марова, А.С. Зыков // Теоретичні і методологічні основи управління в сфері природокористування, охорони навколишнього середовища й екологічної освіти в Донбасі: зб. наук. пр. / ДонДАУ; Донецьк: ДонДАУ, 2002. - Т.ІІІ. - С. 27 - 33. - (Державне управління; вип. 16).

Особистий внесок: проведено кореляційний аналіз залежності факторів зовнішнього середовища та стану здоров'я населення.

5. Марова С.Ф. К вопросу об оценке уровня экологической опасности промышленных объектов / С.Ф. Марова // Державне регулювання економічного розвитку: зб. наук. пр. / ДонДАУ; Донецьк: ДонДАУ, 2003. - Т.ІV. - С. 162 - 169. - (Державне управління; вип. 29).

6. Марова С.Ф. Управление системой оздоровления в Донецкой области путем использования собственных рекреационных ресурсов / С.Ф. Марова, Ю.В. Магда, Л.Е. Сотникова // Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку: зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2004. - Т.V. - С. 191 - 205. - (Державне управління; вип. 33).

Особистий внесок: проаналізовано зібраний матеріал, зроблено висновок про можливість оздоровлення дитячого населення м. Маріуполя за рахунок використання власних природних ресурсів

7. Марова С.Ф. Вопросы организации курортно-рекреационных комплексов на территориях природно-заповедного фонда Донецкой области / С.Ф. Марова // Державне регулювання галузей економіки : зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2004. - Т.ІV. - С.188 - 194. - (Державне управління; вип. 35).

8. Марова С.Ф. Влияние химических факторов на формирование патологии репродуктивной системы у женщин, работающих на коксохимическом производстве / Н.Ф. Иваницкая, А.А. Ермаченко, С.Ф. Марова, С.А. Зыков // Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку : зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2004. - Т.V. - С. 89 - 94. - (Державне управління; вип. 36).

Особистий внесок: визначені найбільш значущі для Донецького регіону забруднювачі, що впливають на стан здоров'я населення.

9. Марова С.Ф. оценка современного состояния и перспективы развития рекреации в донецкой области / С.Ф. Марова, А.В. Панкратова // Проблеми управління природокористуванням : зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2005. - Т.VІ. - С. 76 - 83. - (Державне управління; вип. 57).

Особистий внесок: зроблено висновок про можливість організації рекреаційних зон на території Донбасу.

10. Марова С.Ф. Экологический мониторинг как инструмент государственного управления влиянием показателей внешней среды на здоровье человека / С.Ф. Марова // Проблеми державного управління економікою : зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2005. - Т.VІ. - С. 60 - 69. - (Державне управління; вип. 59).

11. Марова С.Ф. Перспективи розвитку екологічного туризму в донецькій області / С.Ф. Марова // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. : у 2-х ч. - Харків: ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. - № 2 (29). - Ч.2. - С.55 - 61.

12. Марова С.Ф. Выбор региональных критериев для определения социально-экономической и экологической стабильности региона / С.Ф. Марова // Реформування управління екологічною безпекою в промисловому регіоні : зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2006. - Т.VІІ. - С. 53 - 66. - (Державне управління; вип. 69).

13. Марова С.Ф. Концепція стійкого розвитку регіону: напрямки реалізації / С.Ф. Марова // Менеджер. - 2006. - № 3(37). - С. 163 - 169.

14. Марова С.Ф. Формирование условий жизнедеятельности в урбанизированном пространстве / С.Ф. Марова // Управління діяльністю органів державної влади : зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2006. - Т.VІІ. - С. 181 - 189. - (Державне управління; вип. 71).

15. Марова С.Ф. проблемы оптимизации территорий внутригородской рекреации / Т.Н. Ткаченко, С.Ф. Марова // Економіка та держава. - 2007. - № 2. - С. 68 - 70.

Особистий внесок: проведено аналіз роботи місцевих органів влади щодо оптимізації рекреаційних територій .

16. марова с.ф. Формирование перечня показателей качества жизни населения / с.ф. марова, т. битнер // Державні механізми управління екологічним і соціально-економічним розвитком регіону : зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2007. - Т.VІІІ. - С. 31 - 41. - (Державне управління; вип. 83).

Особистий внесок: обґрунтовано вимоги до показників якості життя.

17. Марова С.Ф. Гигиеническое нормирование как механизм управления факторами антропогенно модифицированной окружающей среды / С.Ф. Марова // Менеджер. - 2007. - № 1 (39). - С. 205 - 211.

18. Марова С.Ф. Некоторые аспекты управления качеством пищевых продуктов / С.Ф. Марова, И.И. Папа-Дмитриева // Економіка та держава. - 2007. - № 6. - С. 71 - 73.

Особистий внесок: проаналізована система стандартів якості харчових продуктів та визначена роль екологічного менеджменту у їх виробництві.

19. Марова С.Ф. механізми управління природоохоронною діяльністю (на прикладі донбасу) / С.Ф. Марова, Т.Н. Ткаченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 3 (29). - С. 182 - 187.

Особистий внесок: визначені методи поліпшення екологічної ситуації за допомогою розвитку внутрішньоміської рекреації.

20 Марова С.Ф. Анализ влияния выбросов на риск заболеваемости населения города Макеевки / Н.Н. Чинкуляк, С.Ф. Марова // Інновації в державному управлінні та місцевому самоврядуванні : зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2007. - Т.VІІІ. - С. 167 - 177. - (Державне управління; вип. 88).

Особистий внесок: розраховано ризик захворюваності населення в залежності від ступеню забруднення атмосфери.

21. марова с.ф. экологическое мировоззрение - основа устойчивого развития. / С.Ф. Марова // Економіка та держава. - 2008. - № 3. - С. 62 - 64.

22. марова с.ф. Методология нормирования качества окружающей среды и оценки ее влияния на здоровье населения / С.Ф. Марова // Державні механізми управління природокористуванням : зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2008. - Т.ІХ. - С. 63 - 75. - (Державне управління; вип. 100).

23. марова с.ф. разработка алгоритма оценки уровня экологической безопасности / С.Ф. Марова // менеджер. 2008. - № 1 (43). - С. 120 - 128.

24. марова с.ф. Деякі підходи до екологічного районування територій / С.Ф. Марова // Держава та регіони. Серія: Державне управління, 2008. - № 3. - С. 125 - 130.

25. марова с.ф. развитие экономических механизмов управления безопасностью жизнедеятельности в экологической сфере / С.Ф. Марова // Економіка та держава. - 2008. - № 8. - С. 75 - 78.

26. Марова С.Ф. Розробка програм оптимізації умов життєдіяльності населення техногенних регіонів / С.Ф. Марова // Державні механізми управління природокористуванням : зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2008. - Т.ІХ. - С. 52 - 61. - (Державне управління; вип. 111).

27. Марова С.Ф. Аналіз стану професійної захворюваності робітників вугільної промисловості Донецької області / Марова С.Ф., Бурик Н.О. // Державні механізми управління природокористуванням : зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2009. - Т.Х.- С.151 - 158. - (Державне управління; вип. 119).

Особистий внесок: обґрунтована необхідність розробки комплексу заходів щодо оздоровлення працівників вугільної промисловості.

28. Марова С.Ф. Структура державного управління екологічною складовою безпеки життєдіяльності / С.Ф. Марова // менеджер. - 2009. - № 2 (48).- С. 112 - 117.

29. Марова С.Ф. Анализ воздействия автодорожного комплекса на экологическое состояние Донецкой области / С.Ф. Марова, Бабенко К.В. // Державні механізми управління природокористуванням : зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2009. - Т.Х.- С. 293 - 301. - (Державне управління; вип. 134).

Особистий внесок: проаналізовано статистичний матеріал, визначені найбільш значущі забруднювачі, що поступають в атмосферу від автотранспорта.

Статті в інших виданнях, тези доповідей:

30. Марова С.Ф. эколого-гигиенические аспекты нарушения репродуктивного здоровья женщин / Н.Ф. Иваницкая, В.П. Квашенко, Н.В. Ткаченко, С.Ф. Марова, О.Н.Пилипенко, Т.В. Банникова // Гигиена населенных мест: сб. науч. тр. - К., 1999. - Вып. 35. - С. 450 - 458.

Особистий внесок: визначено рівні екологічного навантаження міст Донецької області

31. Марова С.Ф. Эффективность коррекции нарушений репродуктивной функции у женщин, проживающих в экологически неблагоприятном районе / В.К.Чайка, Н.Ф. Иваницкая, В.П.Квашенко, Н.В. Ткаченко, Т.Ю. Бабич, С.Ф.Марова // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т.5, № 1. - С. 78 - 83.

Особистий внесок: виконано порівняльний аналіз рівня забруднення водних джерел м. Донецька та захворюваності жінок в залежності від району мешкання.

32. Марова С.Ф. Общее и репродуктивное здоровье детей и подростков в условиях воздействия антропогенных факторов среды / Н.Ф. Иваницкая, В.Я.Уманский, В.П. Квашенко, Т.В. банникова, С.Ф. Марова. // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т.5, № 2 - 3. - С. 5 - 10.

Особистий внесок: проведено ретроспективний аналіз рівня захворюваності дітей, що мешкають у м. Маріуполі.

33. Марова С.Ф. Перспективы применения ароматерапии для коррекции здоровья подросткового населения, проживающего в крупных промышленных городах / С.Ф. Марова, Ю.П. Богослав, Л.З. Гриценко // Материалы междунар.науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию НИИ медико-экологических проблем Донбасса и угольной промышленности «Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса».- Донецк, 2000.- С. 243 - 244.

Особистий внесок: проаналізовано кількісні показники утворення та накопичення токсичних відходів в донецькій області.

34. Марова С.Ф. Влияние ксенобиотиков атмосферного воздуха на уровень и структуру заболеваемости детского населения / Н.Ф. Иваницкая, С.Ф. Марова // Донбас 2020: Охорона довкілля та екологічна безпека: в 2 т. [зб. доп. наук.-практ. конф.].- Донецьк, 2001. - Т. 2- С. 142 - 146.

Особистий внесок: розрахована кореляційна залежність захворюваності органів дихання дитячого населення від ксенобіотиків атмосферного повітря.

35. Марова С.Ф. Состояние окружающей среды и здоровье детского населения в городских условиях Донбасса / Н.Ф. Иваницкая, С.Ф. Марова // Материалы Всеукр. науч.-практ. конф. «Бизнес и экология» (г. Донецк, 26 - 27 янв. 2001 г.). - Донецьк: Бизнес-альянс Донбасса, 2001. - С.28-30.

Особистий внесок: визначено залежність екологічних та демографічних показників.

36. Марова С.Ф. Характеристика водной среды и заболеваемость населения в городских условиях Донбасса / Н.Ф. Иваницкая, С.Ф. Марова, Ф.С. Радомская, М.В. Савченко // Материалы Междунар. науч.-практ. конф. «Бизнес, экология и здоровье» (Донецк, 30 нояб. 2001 г.). - Донецк : Бизнес-альянс Донбасса, 2001. - С.37 - 40.

Особистий внесок: встановлено залежність захворюваності міського населення та якості водного середовища.

37. Марова С.Ф. Общая и гинекологическая заболеваемость детей и подростков в условиях экологически неблагоприятного региона / В.К. Чайка, Н.Ф. Иваницкая, Л.А. Матыцина, С.Ф. Марова // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. - Т.5, № 2. - С. 153 - 156.

Особистий внесок: визначені найбільш екологічно напружені міста і райони Донецької області та стан захворюваності в цих регіонах.

38. Марова С.Ф. Экономический анализ использования нетрадиционных средств в лечении заболеваний репродуктивной системы женщин / Н.Ф. Иваницкая, С.Ф. Марова, Г.Ф. Выдумчик, Ю.П. Богослав // Медико-социальные проблемы семьи. - 2001. - Т.6, №4. - С .63 - 66.

Особистий внесок: проведено економічні розрахунки збитків, що виникають при розвитку екологозалежних захворювань у жінок.

39. Марова С.Ф. Влияние техногенной нагрузки на здоровье детского населения промышленных городов Донбасса / С.Ф. Марова // Материалы регион. науч.- практ. конф. «Экология и безопасность жизнедеятельности: инновационные процессы в науке, технологиях и образовании» (Макеевка, 12 - 13 апр 2001 г.). - Макеевка: МЭГИ, 2001. - С. 41 - 43.

40. Марова С.Ф. Профилактика и лечение вегетативных нарушений у женщин с измененным гормональным профилем, проживающих в экологически неблагоприятном регионе / Н.Ф. Иваницкая, В.П. Квашенко, Ю.П. Богослав, С.Ф. Марова, И.И. Голубятникова // Гигиена населенных мест. - Киев. - 2001. - Вып. 38, Т. 2. - С. 464 - 469.

Особистий внесок: проаналізовано рівень вегетативних порушень у жінок, що мешкають у екологічно несприятливому регіоні.

41. Марова С.Ф. Пути усовершенствования системы экологического мониторинга на примере Авдеевского коксохимического завода / С.Ф. Марова // Способы и средства создания безопасных и здорових условий труда в угольных шахтах [по матер. Первой Междунар. Конф. «Экологический кризис - проблема социальная. Пути ее решения» (Донецк, 18 - 21 окт. 2001 г.) ]. Макеевка - Донбасс: ДРО МАНЭБ, 2001.- С. 124 - 130.

42. Марова С.Ф. Экономические аспекты экологического мониторинга в угольной промышленности / И.Ф. Дикенштейн, С.Ф. Марова // Горноспасательное дело: сб. науч. тр. / НИИГД. - Донецк, 2001. - С. 146 - 153.

Особистий внесок: обґрунтована можливість використання економічних важелів в якості мотиваційного фактора проведення природоохоронних заходів.

43. Марова С.Ф. Демографо-экологическая ситуация и проблемы репродуктивного здоровья девочек и девочек-подростков Донецького региона / Л.А. Матыцина, С.Ф. Марова // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - №1. - С. 32 - 36.

Особистий внесок: визначено вплив умов життя дитячого населення на демографічні показники Донецького регіону.

44. Марова С.Ф.Влияние выбросов коксохимического производства на репродуктивную систему женщин / Н.Ф. Иваницкая, С.Ф. Марова, А.А. Ермаченко // Гигиена населенных мест. - Киев. - 2004. - Вып.44 . - С.435 - 439.

Особистий внесок: визначено вплив умов праці на репродуктивну функцію жінок.

45. Марова С.Ф. перспективы развития рекреационной сферы в донецкой области / С.Ф. Марова // Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція: матеріали XV між нар. наук.-практ. конф. (Чернівці, 11-12 трав. 2006 р.) Ч.ІІ. - Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2006. - С. 196 - 199.

46. Марова С.Ф. Формирование рекреационно-туристического комплекса в Донецкой области / С.Ф. Марова, А.В. Панкратова // Проблеми розвитку та упровадження систем управління якістю в регіоні: матеріали 3-ої региональної наук.-практ. конф. (Донецьк, 30 трав. 2006 р.). - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - С.66 - 70.

Особистий внесок: визначено необхідність та напрями формування рекреаційного комплексу в Донецькій області.

47. Marova S. основные направления формирования и совершенствования системы управления охраной окружающей среды на предприятии / O. Shaporenko, S. Marova, R. Zubkov // Њrodowiskowe bariery i czynniki rozwoju gospodarskego Polski. Pod redakcj№ Leszka Preisnera. Wydawnictwo Ekonomia i Њrodowisko, 2006. - P. 193 - 200.

Особистий внесок: визначено підходи до формування системи управління охороною навколишнього середовища на підприємстві.

48. Марова С.Ф. Состояние стандартизации и нормирования в сфере охраны атмосферного воздуха от выбросов автотранспорта / С.Ф. Марова // Природні ресурси й навколишнє середовище : зб. наук. пр. / ДонДУУ; Донецьк: ДонДУУ, 2007. - Т.VІІІ. - С.87 - 95. - (Економіка; вип. 76).

49. Марова С.Ф. Роль сануючих інтер'єрів в організації робочого простору / С.Ф. Марова, Т.М. Ткаченко // Інноваційні технології та механізми державного управління на регіональному рівні: матеріали наук.- практ. конф. (Харків, 28 листоп. та 21 груд. 2006 р.). - Харків: ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007. - С. 53 - 56.

Особистий внесок: обґрунтована необхідність створення оптимальних умов життєдіяльності на робочому місці.

50. Марова С.Ф. Методы анализа качества жизни населения / С.Ф. Марова, Т.В. Битнер // Проблеми розвитку та упровадження систем управління якістю в регіоні : матеріали 4-ої региональної наук.-практ. конф. (Донецьк, 30 трав. 2007 р.). - Донецьк: ДонНТУ, 2007. - С. 210 - 213.

Особистий внесок: визначені показники та методи оцінки якості життя.

51. Марова С.Ф. Завдання державного управління життєдіяльністю в регіонах з високим техногенним навантаженням / С.Ф. Марова // Зб. наук. праць. Економічні науки. - Чернівці: Книги -ХХІ, 2007. - С. 251 - 261.

52. марова с.ф. Синдром «нездорового будинку» та безпека життєдіяльності / С.Ф. Марова, т.м. ткаченко, А.Е. Кусков // Генезис творчості в житті особистості: зб. наук. ст. [за матеріалами І Всеукр. наук.-практ. конф.].- Горлівка: ГДПІМ, 2007.- Вип.1. - С. 134 - 140.

Особистий внесок: визначено напрями зниження негативного впливу зовнішніх факторів на умови життєдіяльності.

53. марова с.ф. Экологизация производства как условие создания экологической безопасности региона / С.Ф. Марова, т.м. ткаченко // Проблеми екології. - 2007. - № 1-2.- С. 120 - 125.

Особистий внесок: проаналізовано досвід підвищення системи управління охороною навколишнього середовища.

54. Марова С.Ф. Напрями робіт із біологічної оптимізації міських територій / С.Ф. Марова, Т.Н. Ткаченко // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона: межвед. сб. науч. работ. - Донецк, ДонНУ. - 2007. - Вып. 7. -С. 52 - 59.

Особистий внесок: обґрунтовано можливість оптимізації умов життєдіяльності за рахунок озеленення міських територій.

55. Марова С.Ф. Напрями використання природно-рекреаційних ресурсів Донбасу / С.Ф. Марова // Пріоритети збалансованого (сталого) розвитку : матеріали Українського екологічного конгресу, Ч.1 (Київ, 27 - 28 жовтня 2008 р.). - К., 2008. - С. 436 - 439.

56. Марова С.Ф. Людина та середовище її існування: етапи розвитку / С.Ф. Марова // Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту : матеріали IV гаук.-практ. конф. (Донецьк, 23 жовт. 2009 р.). - Донецьк: Східний видавничий дім, 2009. - C. 134 - 139.

57. Марова С.Ф. Аналіз нормативно-правової бази у вугільній промисловості / С.Ф. Марова, Н.О. Бурик // Управління розвитком : зб. наук. ст. / ХНЕУ; Харків : Вид. ХНЕУ, 2009. - № 11. - С. 46 - 47.

Особистий внесок: проаналізовано стан нормативно-правової бази щодо безпеки праці у вугільній галузі.

Анотація

Марова С.Ф. Державні механізми управління безпекою життєдіяльності населення техногенних регіонів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України. - Донецьк, 2010.

У дисертації розроблено теоретичні положення, методологічні основи та науково-практичні рекомендації щодо управління безпекою життєдіяльності населення техногенно напружених регіонів. Розкрито сутність техногенної та екологічної безпеки на підставі розмежування цих понять, їх пріоритетів, завдань та механізмів вирішення. Обґрунтовано необхідність створення системи управління безпекою життєдіяльності населення, яка б враховувала екологічні умови мешкання в техногенно напружених регіонах.

Запропоновано інноваційний підхід до управління безпекою життєдіяльності на підставі дрібного районування території, що дає можливість враховувати специфічні регіональні особливості. Розроблено методологічний підхід до визначення рівня техногенного напруження території. Обґрунтовано механізм визначення комплексної оцінки потенційної небезпеки підприємств, яка, на відміну від існуючих, має читки класифікаційні критерії, що дає можливість формалізувати розрахунок екологічних платежів.

Ключові слова: механізми державного управління, екологічна складова безпеки життєдіяльності, медико-екологічний моніторинг, рівень техногенного навантаження, громадське здоров'я, дрібне районування територій, програми підвищення якості життя населення техногенних регіонів.

Аннотация

Марова С.Ф. Государственные механизмы управления безопасностью жизнедеятельности населения техногенных регионов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора наук государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины. - Донецк, 2010.

В диссертации определены теоретико-методические подходы к определению понятия «экологическая безопасность» на основе установления сущностной роли экологических факторов в обеспечении устойчивого развития. необходимость учета постоянного ежедневного влияния техногенных факторов на качество жизни населения придает ему новое смысловое наполнение, требуя решения проблем экологической составляющей безопасности жизнедеятельности.

Показано, что система управления безопасностью жизнедеятельности не отвечает требованиям устойчивого развития, поскольку ориентирована, в основном, на обеспечение безопасности в условиях чрезвычайных ситуаций, не учитывает негативные процессы, которые постепенно формируют условия существования и не имеет адекватных механизмов, которые позволили бы обеспечить экологическую составляющую безопасности жизнедеятельности. Обоснована необходимость организации управления экологической составляющей безопасности жизнедеятельности таким образом, чтобы гарантировать оптимальное качество жизни населения техногенных регионов, экологические условия существования которого были нарушены в результате загрязнения территории проживания.

Доказано, что ключевой проблемой, не позволяющей эффективно воздействовать на экологическую составляющую безопасности жизнедеятельности, является отсутствие учета специфических территориальных особенностей экологического состояния региона. Это объясняется существующими подходами к разделению территории страны на большие группы, охватывающие несколько областей.

Предложен механизм обеспечения экологической составляющей безопасности жизнедеятельности, в основе которого лежит принцип мелкого районирования территорий. Переход от программ, охватывающих крупные территории, к программам, разработанным для отдельных городов, районов больших городов дает возможность учитывать специфические региональные особенности, отображать реальные потребности общества. Дифференциация территорий должна осуществляться по уровню их техногенной нагрузки. Это может быть реализовано при внедрении единой методики определения этого показателя. Разработан алгоритм и на его базе компьютерная программа для расчета показателя техногенной нагрузки региона с учетом его природно-климатических условий. На основании полученных объективных показателей проведено ранжирование регионов по уровню их техногенной нагрузки и определены территории, население которых требует первоочередной помощи и повышение уровня экологической составляющей безопасности жизнедеятельности.

Показано, что оптимизация условий жизнедеятельности населения техногенных регионов может быть практически реализована путем разработки соответствующих программ, особенностью которых является необходимость усиления территориальной и отраслевой координации при разработке и внедрении программных мероприятий.

Предложено преобразование системы государственного управления экологической составляющей безопасности жизнедеятельности за счет реорганизации отделов охраны природы в областных/местных государственных администрациях. Реализация разработанных программ должна входить в функции этих отделов. При этом отличительной чертой работы отдела является смещение акцента при определении объекта управления с проблем охраны природы и рационального природопользования на охрану жизни и здоровья населения техногенных регионов, повышения качества жизни в уже сложившихся эколого-экономических условиях.

Предложен механизм финансирования программ повышения качества жизни за счет предприятий, деятельность которых негативно повлияла на экологическое состояние территорий. Для реализации этого механизма разработана система комплексной оценки потенциальной опасности предприятия, имеющая четкие классификационные критерии, учитывающая уровень и эффективность природоохранной деятельности предприятия и позволяющая формализовать расчет экологических платежей.

Ключевые слова: механизмы государственного управления, экологическая составляющая безопасности жизнедеятельности, медико-экологический мониторинг, уровень техногенной нагрузки, общественное здоровье, мелкое районирование территорий, программы повышения качества жизни населения техногенных регионов.

Abstract

Marova S.F. State mechanisms of population life safety management in technogenic regions. - Manuscript.

Thesis for the degree of Doctor of Science in Public Administration, specialty of 25.00.02 - mechanism of state management. - Donetsk State University of Management, Ministry of Education and Science of Ukraine. - Donetsk, 2010.

The thesis developed theoretical provisions, methodological basis, scientific and practical recommendations on management of population life safety in technogenic regions.

Revealed is the essence of technogenic and ecological safety on the basis of division of these notions, their priorities, tasks, and mechanisms of their solution. Grounded is the necessity of creation of the population life safety management system, that would consider ecological conditions of life in technogenically tensed regions.

The innovative approach to life safety management based on the principle of territorial zoning is suggested, which enables to take into account specific regional characteristics. Methodological approach to determining the level of a territory technogenic tension is developed. Mechanism for defining the potential danger of enterprises, which, unlike existing ones, has clear-cut classification criteria, enabling to formalize the calculation of environmental fees, is grounded.

Key Words: mechanisms of State managing, ecological part of safe vital functioning medic-ecological monitoring, level of anthropogenic, social health, fine districting of territories, programs optimizing the vital functioning of population of anthropogenic regions.

...