Конституційно-правовий статус народного депутата України і парламентаріїв Італії, Польщі та Угорщини: порівняльний аналіз

5. Статусом парламентарія Республіки Польщі визначено, що депутати є представниками народу і вони не зв'язані настановами виборців. З цього положення Конституції випливають дві основні риси мандата представника: 1) універсальність (представник репрезентує цілий колективний суб'єкт суверенності); 2) незалежність (ні виборці, ні їхня організація не мають юридичної можливості відкликати представника).

6. Відсутність імперативного мандата притаманна і для угорської конституційної практики і передбачає значно більшу універсальність та незалежність парламентарія, аніж за його наявності. Член парламенту Угорщини представляє, здійснюючи свої повноваження, волю народу. Незалежність депутата парламенту проявляється, зокрема, через законодавче закріплення принципу імунітету.

7. Конституційно-правовий статус народного депутата України та парламентаріїв Італії, Польщі та Угорщини включає в себе права та обов'язки особи як парламентарія та загальні права і обов'язки члена парламенту як громадянина держави.

Права парламентаріїв України, Італії, Польщі та Угорщини можуть бути згруповані на основі відповідної предметної їх компетенції. Йдеться про право обирати керівні органи парламенту й бути обраним до них, право на висловлення власної думки під час парламентського засідання та в інших формах, право законодавчої ініціативи, контрольні й наглядові функції, інтерпеляції тощо.

Обов'язки парламентаріїв України, Італії, Польщі та Угорщини умовно можна поділити на дві категорії: 1. Загальногромадянські обов'язки. 2. Обов'язки парламентаріїв у представницькому органі державної влади - парламенті.

8. До функцій парламентаріїв України, Італії, Польщі та Угорщини належать законодавчі, політичні, контрольні, юрисдикційні квазісудові, виборчі функції та функції, пов'язані з самоорганізацією і внутрішньою діяльністю палат.

9. Основними повноваженнями парламентаріїв слід вважати: 1) внесення законопроектів, виправлень і доповнень до них, пропозицій про скасування закону; 2) внесення фінансових резолюцій, пропозицій і виправлень до проекту державного бюджету; 3) подачу петицій зі зверненням до уряду здійснити ті чи інші заходи, що входять у його компетенцію; 4) звернення з запитами до уряду в цілому та до окремих міністрів.

10. Гарантії депутатської діяльності -- це засіб та інструмент, який дозволяє парламентарію неупереджено і безперешкодно здійснювати свої права й обов'язки, проводити в закони волю народу. Законодавчі гарантії повноважень парламентаріїв України, Італії, Польщі та Угорщини визначаються певними положеннями, за якими ніхто не має права обмежувати повноваження парламентарія, крім випадків, передбачених Конституцією держави, законами, іншими нормативно-правовими актами.

11. Виявлено можливості вдосконалення повноважень народного депутата України з урахуванням досвіду Італії, Польщі та Угорщини, з'ясовано проблеми, що існують у даному процесі, та запропоновано шляхи їх подолання.

У рамках дослідження сформульовано конкретні пропозиції, що стосуються правового регулювання інституту дострокового припинення повноважень народного депутата, який не є членом (не увійшов до складу або вийшов зі складу) фракції політичної партії, за списком якої його було обрано до Верховної Ради України.

У національне законодавство України в аспекті вдосконалення регулювання конституційно-правового статусу народного депутата України з правового досвіду Італії, Польщі й Угорщини слід запозичити конституційний принцип італійського Основного Закону, який безпосередньо вказує на юридичний характер мандата, - кожний член Парламенту представляє націю і виконує свої функції без імперативного мандата.

За італійським зразком, пропонується доповнити відповідні положення Конституції України нормами змістом яких є, що народний депутат не може бути підданий переслідуванню в службовому порядку, за рішенням фракції, за своє голосування або висловлення у Верховній Раді України або в її органах за винятком образи чи наклепу. При цьому, за прикладом італійського парламенту, установити віковий ценз 25 років для осіб, які бажають балотуватися на посаду депутата.

Положення, за яким парламентарій італійського парламенту позбавляється права (без відповідного рішення Парламенту) посилатись на свою недоторканність при затриманні на місці вчинення злочину або відразу після нього, може бути враховане в ст. 80 Конституції України.

Водночас, у законі про правовий статус народного депутата слід закріпити домінанту про те, що народний депутат України може бути без згоди Верховної Ради України притягнений до адміністративної відповідальності, якщо можливі запобіжні заходи чи стягнення за вчинене правопорушення не пов'язані із затриманням чи арештом народного депутата України.

За прикладом польських парламентаріїв, пропонуємо надати народним депутатам України право висловлювати згоду на притягнення депутата до кримінальної чи адміністративної відповідальності, якщо можливі запобіжні заходи чи стягнення за вчинене правопорушення пов'язані із затриманням чи арештом, за відсутності згоди національного парламенту на притягнення парламентарія до такого виду відповідальності.

Також, у даному аспекті, нами підтримується польська практика, що кримінальна справа, порушена проти кандидата в депутати (до дня його обрання) підлягає, за вимогою парламенту, призупиненню до часу погашення мандата. У такому випадку підлягає також призупиненню сплив строку давності в кримінальному провадженні. Так, якщо Верховна Рада України не надала згоди на притягнення народного депутата України діючого скликання до кримінальної відповідальності, то сплив строку давності в кримінальному провадженні призупиняється до погашення депутатського мандата.

За конституційно-правовою практикою Угорщини депутат парламенту може заявити про свою відставку, яка, на противагу відставки народного депутата України, набуває чинності без будь-якого рішення парламенту про її прийняття чи відхилення.

Конструктивний правовий характер має право Голови угорського парламенту звертатися з клопотанням до Президента Республіки про підписання закону протягом 5 днів (загальний строк - 15 днів з дня отримання закону). Таку пропозицію можна врахувати в ст. 94 Конституції України.

У розрізі розгляду конституційно-правового статусу парламентаріїв Італії, Польщі й Угорщини вбачається, що в Україні сам термін «народний депутат» є дещо перевантаженим на відміну від згаданих у дослідженні. Приставка «народний», що збереглася з радянських часів, уже віджила своє. Тому пропонується термін «депутат парламенту», що логічно відповідатиме ст. 75 Конституції України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Григоренко А.О. Шляхи удосконалення статусу народного депутата України / Артем Олегович Григоренко // Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 18. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. - С. 126-129.

2. Григоренко А.О. Основні недоліки виборчого процесу в ході парламентських виборів 2002 року / Артем Олегович Григоренко // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2002. - № 4. - С. 47-51.

3. Григоренко А.О. Юридичні колізії принципу несумісності поєднання посад народним депутатом України та міжнародна практика / Артем Олегович Григоренко // Право України. - 2003. - № 6. - С. 97-100.

4. Григоренко А.О. Сутність конституційно-правового статусу народного депутата України / Артем Олегович Григоренко // Вісник господарського судочинства. - 2003. - № 2. - С. 186-191.

5. Григоренко А.О. Гарантії здійснення повноважень народним депутатом України / Артем Олегович Григоренко // Право України. - 2004. - №5. - С. 116-121.

6. Григоренко А.О. Статус народного депутата України як суб'єкта державного управління / Артем Олегович Григоренко // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2003. - Т. 1. - 536 с.

7. Григоренко А.О. Актуальні проблеми конституційних привілеїв народних депутатів України / Артем Олегович Григоренко // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина: Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наукової конференції молодих вчених та аспірантів (м. Івано-Франківськ, 20 квітня 2007 року). - Івано-Франківськ, 2007. - 430 с.

8. Григоренко А.О. Гарантії здійснення повноважень народним депутатом України та європейський досвід / Артем Олегович Григоренко // Верховенство права у правозастосовчій діяльності: Матеріали Регіональної науково-практичної конференції, присвяченої 15-ій річниці Юридичного інституту (м. Івано-Франківськ, 12-13 жовтня 2007 року). - Івано-Франківськ, 2007. - 416 с.

9. Григоренко А.О. Основні засади депутатської недоторканості в Україні та європейський досвід / Артем Олегович Григоренко // Українське правосуддя: здобутки та перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 16 травня 2008 року. - Чернівці: Рута, 2008. - 568 с.

10. Григоренко А.О. Щодо притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності та вплив на цей процес Конституційного Суду України / Артем Олегович Григоренко // Незалежний суд - гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина [Текст]: Мат. Всеукр. наук.-практ. конференції, 30 травня 2009 року. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. - 600 с., фото 8 с.

народний депутат правовий статус

АНОТАЦІЇ

Григоренко А.О. Конституційно-правовий статус народного депутата України і парламентаріїв Італії, Польщі та Угорщини: порівняльний аналіз. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 - конституційне право; муніципальне право. - Київський національний університет внутрішніх справ. - Київ, 2009.

Дисертація, акумулюючи доктринальні підходи та нормативну регламентацію, є тим комплексним дослідженням теоретико-правових аспектів конституційно-правового статусу народного депутата України через призму парадигми правового становища парламентаріїв Італії, Польщі і Угорщини.

Охарактеризовано генезис наукової розробки та методологію проблематики дослідження. Розкрито нормативне регламентування та соціально-правову сутність статусу народного депутата України.

Обґрунтовано конституційно-правові особливості статусу парламентаріїв Італії, Польщі й Угорщини. Відтак репрезентовано систему їх функцій та повноважень.

Викладено аналіз інституту гарантій здійснення повноважень народним депутатом України та парламентаріями Італії, Польщі, Угорщини. Проведено полемічну аргументацію рекомендацій щодо запровадження досвіду регулювання правового статусу парламентаріїв відповідних зарубіжних країн у національну правову систему.

Ключові слова: парламент, статус народного депутата України, правове становище парламентаріїв Італії, Польщі та Угорщини, повноваження та функції парламентаріїв, парламентська реформа.

Григоренко А.О. Конституционно-правовой статус народного депутата Украины и парламентариев Италии, Польши и Венгрии: сравнительный анализ. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 - конституционное право; муниципальное право. - Киевский национальный университет внутренних дел. - Киев, 2009.

Работа является одним из первых в отечественной науке конституционного права комплексных исследований сущности, правовой природы конституционно-правового статуса народного депутата Украины в сопоставлении со статусом парламентариев Италии, Польши, Венгрии, поиска оптимальных путей усовершенствования статуса народного депутата Украины, осовременивания его юридической конструкции, учитывая опыт указанных стран.

Основная цель диссертации - методологическое осмысление основ конституционно-правового статуса народного депутата, теоретико-правовая характеристика его понятия и содержания в контексте европейской интеграции, поиска оптимальных решений для усовершенствования его правовой регламентации.

Автором освещено состояние научной разработки проблемы, методология и методы ее изучения, обобщение и новое решение поставленных задач научной проблемы для достижения определенной цели, которая проявляется в очерченном анализе элементов правового статуса народного депутата Украины, его особенностей, социальной ценности.

Раскрыто нормативное регламентирование и социально-правовую сущность статуса народного депутата Украины. Последний аспект понимается автором как совокупность структурных элементов, стабильность функциональных взаимосвязей, между которыми обеспечивает ему системную целостность и тождественность самому себе, как институционного механизма реализации народным депутатом концепции общенационального представительства в едином органе законодательной власти, причем сам народный депутат является представителем суверенной воли его избирателей - народа.

Интерпретирован конституционно-правовой статус народного депутата Украины как юридический режим публично-правового должностного положения парламентария, обусловленный установленными цензами, конституционным статусом и функциями парламента, сроком его легислатуры, типом депутатского мандата, и репрезентирует собой концепцию, в которой заложена конструкция отношений между парламентарием и народом (избирателями).

С учетом последних изменений в конституции, изменений и дополнений к законам и другим нормативным актам Украины - систематизированы в структуре конституционно-правового статуса народного депутата его полномочия как уполномоченного представителя Украинского народа в высшем представительном коллегиальном постоянно действующем органе законодательной власти государства.

Обоснованы конституционно-правовые особенности статуса парламентариев Италии, Польши и Венгрии. Репрезентирована система их функций и полномочий. Отмечено, что статус народного депутата Украины, Польши, Италии и Венгрии является чрезвычайно структурированным институтом.

Институт статуса депутата рассматривается автором как один из центральных в процессе становления и функционирования современных европейских демократий и стран, которые стремятся достичь высокого уровня развития общественной и государственной организации.

Права парламентариев Украины, Италии, Польши и Венгрии диссертантом сгруппированы на основе соответствующей предметной компетенции парламентариев. Речь идет о праве избирать руководящие органы парламента и быть избранными, право на высказывание собственного мнения во время парламентского заседания и в других формах, право законодательной инициативы, контрольные и надзорные функции, право на обращение и интерпелляции и т.п.

Существенное место в работе занимает анализ института гарантий осуществления полномочий народным депутатом Украины и парламентариями Италии, Польши, Венгрии. Соискатель определяет гарантии депутатской деятельности как средство и инструмент, позволяющие парламентарию беспристрастно и беспрепятственно осуществлять свои обязанности, проводить в законы волю народа.

Законодательные гарантии полномочий парламентариев Украины, Италии, Польши и Венгрии определяются определенными положениями, по которым никто не имеет права ограничивать полномочия парламентария, кроме случаев, предусмотренных Конституцией государства, законами, другими нормативно-правовыми актами.

Проведена полемическая аргументация рекомендаций относительно внедрения опыта регулирования правового статуса парламентариев соответствующих зарубежных стран в национальную правовую систему.

Выявлены возможности усовершенствования полномочий народного депутата Украины с учетом опыта Италии, Польши и Венгрии, выяснено проблемы, которые существуют в данном процессе, и предложены пути их преодоления.

Ключевые слова: парламент, статус народного депутата Украины, правовое положение парламентариев Италии, Польши и Венгрии, полномочия и функции парламентариев, парламентская реформа.

A.O. Grygorenko Constitutional legal status of the Deputy of Ukraine and parliamentarians of Italy, Poland and Hungary: comparative analysis. - Manuscript.

The thesis for a Candidate's degree in legal science by specialty 12.00.02 - constitutional low; municipal low. - Kyiv national university of internal affairs. - Kyiv 2009.

The thesis accumulating doctrinal approaches and normative regulation, is the complex research of theoretical legal aspects of constitutional legal status of Deputy of Ukraine in the light of paradigm of legal status of parliamentarians of Italy, Poland and Hungary.

Genesis of scientific elaboration and methodology of a research problems are described. Normative regulation and social legal essence of status of Deputy of Ukraine are disclosed.

Constitutional legal peculiarities of status of parliamentarians of Italy, Poland and Hungary are substantiated. Thus the system of their functions and authorities is presented.

The analysis of institute of guarantees for exercise of authorities by Deputy of Ukraine and by parliamentarians of Italy, Poland and Hungary is set forth. Polemical argumentation of recommendations with regard to implementation of experience of regulation of legal status of parliamentarians of respective foreign countries into the national legal system is carried out.

Key words: parliament, status of Deputy of Ukraine, legal status of parliamentarians of Italy, Poland and Hungary, authorities and functions of parliamentarians, parliamentary reform.

Размещено на Allbest.ru