Модернізація публічної адміністрації в Україні в умовах євроінтеграції: теоретичні та практичні аспекти

7. Практика посткомуністичних трансформацій виявилася далекою від теорії. Характерною рисою модернізації публічної адміністрації у країнах перехідного періоду була нестабільність правової бази. Зазвичай реформування влади відбувалося раніше, ніж приймалася нова Конституція та створювалося правове поле реформ. Ця робота проводилася паралельно та за участю адміністрації, що модернізувалася. Іншою важливою особливістю була політична нестабільність, яка приводила до періодичної зміни пріоритетів та відмови політичних сил, що приходили до влади, від напрацювань попередників. Наприклад, це було яскраво помітно у Польщі в трансформаціях Статуту про цивільну службу та в Україні щодо проектів нової редакції Закону України «Про державну службу». У цьому відношенні важливим є усвідомлення різними політичними силами спільних принципів сучасних демократичних суспільств (поділ влади, верховенство закону, децентралізація влади, гарантія прав та свобод людини тощо) та їх реалізація у своїй діяльності при владі чи в опозиції;

8. Важливою є гармонізація внутрішніх реформ із світовими та європейськими подіями й усвідомлення світових тенденцій розвитку. На наш погляд, на публічне управління мають вплив такі сучасні закономірності світового розвитку як: глобалізація, неминучість включення національної економіки у світову, вплив світових процесів на політичний та культурний розвиток усіх держав, перехід від індустріального суспільства до інформаційного, перехід від централізму до децентралізації, зменшення повноважень центральних державних урядів завдяки передачі частини з них на наднаціональний та регіональний рівні. Ці процеси неминуче пов'язані зі зміною розуміння ролі держави й державного управління в суспільстві, що робить необхідним:

- пошук оптимального рівня державного регулювання суспільного життя, гасло «Менше держави!» не може абсолютизуватися;

- розуміння публічної адміністрації як інструмента, що діє в інтересах громадян, а не держави;

- децентралізацію публічного управління, пов'язану із фіскальною децентралізацією, зменшення ролі державного управління за рахунок зростання ролі територіального (регіонального та місцевого) самоврядування, здійснення принципу субсидіарності;

- широке залучення громадськості до управління, зміна у відносинах громадянин-держава;

- зростання респонсивності суспільства й влади, вивчення та врахування владою потреб людей;

- застосування нових методів публічного управління завдяки змінам в організації праці (раціоналізація, використання нових методів та знарядь праці), удосконалення управління людськими ресурсами (підбір та підготовка кадрів, мотивація, гарантування високого статусу), підвищення рівня відповідальності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

- широке впровадження інформаційних технологій.

9. Модернізація публічної адміністрації - це серйозний виклик, який пов'язаний також і з впливом середовища, в якому вона функціонує, оскільки публічна адміністрація уособлює різні цінності, цілі й інтереси, а її модернізація залежить від співвідношення політичних сил та їх політичної волі і вміння. Виокремлено такі вузлові умови модернізації публічної адміністрації:

- правові (оскільки публічна адміністрація діє на основі норм права, її модернізація вимагає відповідної зміни правових норм, які мусять відображати потребу суспільства у високій якості, прозорості й стабільності в роботі публічної адміністрації. Водночас, слід звернути увагу на те, що недосконалість права не звільняє чиновників та громадян від його виконання);

- інституційні (важливе значення для модернізації публічної адміністрації має наявність стратегічно-координаційного органу, відповідального за досягнення поставлених завдань);

- суспільні (модернізація управління вимагає певної критичної маси громадської підтримки таких дій);

- кадрові (модернізація публічної адміністрації вимагає посиленої уваги до управління людськими ресурсами);

- технологічні (зміни вимагають нових механізмів та інструментів управління, особливо тих, що стосуються управління людськими ресурсами та фінансами).

10. Найважливішим висновком дисертаційного дослідження є переконання у можливості й необхідності модернізації публічної адміністрації України на базі принципів європейського адміністративного простору. Це повинно бути спільним завданням громадянського суспільства та політичної влади. Реформи мають ініціюватися та здійснюватися централізовано, але впровадження сучасних технологій управління може проводитися і на регіональному та місцевому рівні, що підтверджено як зарубіжною, так і вітчизняною практикою, в тому числі й на базі наших пропозицій;

11. Основні наукові результати дисертаційного дослідження дають підставу запропонувати рекомендації для органів влади України, як на центральному, так і на регіональному рівнях. Адаптація до стандартів Європейського Союзу вимагає комплексного підходу, головними складовими якого є:

- удосконалення нормативно-правової бази, в першу чергу через прийняття уже підготовлених проектів Законів України “Про державну службу” (нова редакція)”, “Про Президента України”, “Про відкритість і прозорість діяльності органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування”, “Про громадський контроль”, “Про захист персональних даних”, прийняття Кодексу доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави тощо;

- організаційне, фінансове та кадрове забезпечення євроінтеграційних проектів, підготовка фахівців з європейської інтеграції;

- підтримка впровадження в органах влади системи управління якістю;

- належне фінансування органів влади, забезпечення конкурентоспроможності державної служби на ринку праці;

- проведення адміністративно-територіальної реформи.

12. Перспективи подальшого дослідження проблематики модернізації публічної адміністрації у посткомуністичних країнах пов'язані із поглибленим вивченням цієї проблеми на базі окремих держав та концептуальним аналізом складових цього складного феномену.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лахижа М.І. Модернізація публічної адміністрації: теоретичні та практичні аспекти. - монографія / М.І. Лахижа. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2009. - 289 с. (Рецензія: Бурдяк В.І. Новий підхід до використання досвіду модернізації публічної адміністрації у постсоціалістичних країнах / В.І. Бурдяк // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових статей. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - вип. 486-487. - Чернівці: Рута, 2009. - с. 241-243). влада держава політичний

2. Лахижа М.І. Система управління якістю в органах влади (вітчизняний та зарубіжний досвід) / М.І. Лахижа. - Полтава: РВВ ПУСКУ. - 2008. - 132 с.

3. Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин: Монографія / За заг. ред. Нижник Н.Р. та Олуйка В.М. - Видання 2-е, розширене та доповнене. - Черкаси. - Вид-во Чабаненко Ю. - 2009. - 382 с. (авторські: С. 89-111).

4. Публічна влада та управління: принципи механізми реалізації: Монографія / За заг ред. Нижник Н.Р. / Чернівці: Технодрук, 2008. - 432 с. (авторські - С. 26-44).

Размещено на Allbest.ru